14353

Діагностика мотивації учнів

Лабораторная работа

Психология и эзотерика

Лабораторна робота №3 З дисципліни Психодіагностика На тему: Діагностика мотивації Мета: Продіагностувати мотивацію досягнення успіху та уникнення невдачі; Діагностика мотивів учбової діяльності; Встановлення кореляційних зв’язків між мотивацією учбово

Украинкский

2013-06-03

38.89 KB

70 чел.

Лабораторна робота №3

З дисципліни «Психодіагностика»

На тему: «Діагностика мотивації»

Мета:

Продіагностувати мотивацію досягнення успіху та уникнення невдачі;

Діагностика мотивів учбової діяльності;

Встановлення кореляційних зв’язків між мотивацією учбової діяльності та успішністю студентів;

Діагностичний матеріал:

Методика діагностики мотивації досягнення Х.Хекхаузена;

Методика діагностики мотивації досягнення Т.Елсера;

Методика діагностики мотивів учбової діяльності М.І. Алексєєвої;

Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т.Елерса.

Особистісний опитувальник. Призначений для діагностики, виділеної Хекхаузеном, мотиваційної спрямованості особистості на досягнення успіху.

Стимульний матеріал являє собою 41 твердження, на які досліджуваному необхідно дати один з 2 варіантів відповідей «так» чи «ні». Тест належить до моношкальних методик. Ступінь вираженості мотивації до успіху оцінюється кількістю балів, що збігаються з ключем.

Досліджуваний в результаті проходження методики набрав 13 балів, що вказує на середній рівень мотивації досягнення успіху. Дослідження показали, що люди з таким рівнем мотивації до успіху мають середній рівень ризику. Мотиви досягнення цілі для респондента сильніші, ніж захисні реакції особистості – уникнення невдач.

Методика діагностики мотивації досягнення успіху та уникнення невдач Х.Хекхаузена.

Дана методика є психологічний інструмент для вивчення сили і спрямованості мотивів людини і стосується переважно двох основних аспектів - мотивації досягнення успіху і мотивація уникнення невдачі. Хайнц Хекхаузен (Heinz Hekhausen) - президент німецького психологічного товариства в Мюнхені - є загальновизнаним авторитетом міжнародного масштабу в наукових психологічних колах і розробником цілого напряму в галузі вивчення поведінкових детермінант.

В якості стимульного матеріалу, провокуючого обстежуваного несвідомо виявити силу і спрямованість своєї мотиваційної сфери, Хекхаузен використовує 6 картинок (Див. Додаток А). До кожного з малюнків респонденту пропонується дати відповіді на 4 запитання і представити ці відповіді в якості невеликої розповіді:

  1.  Що тут відбувається і хто ці люди?
  2.  Як виникла ця ситуація, що відбулося перед цим?
  3.  Про що думає кожна зображена на картинці людина,
    чого кожен із них хоче?
  4.  Що відбудеться далі, чим усе закінчиться?

В процесі обробки результатів необхідно зробити контент-аналіз кожної розповіді з метою виявити в них ключові слова, які будуть вказувати на категорії надії на успіх чи страху невдачі. Всі розповіді за малюнками надані в Додатку А.

Результати контент-аналізу розповідей респондента можемо представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Результати за методикою Х.Хекхаузена

Надія на успіх

Страх невдачі

П

І

У

В

С+

Т

Пн

Ін

Ун

К

С-

Н

Тн

1

1

2

0

0

1

1

0

0

0

0

0

0

0

2

2

3

2

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

3

2

3

1

0

0

0

1

0

0

0

0

0

0

4

1

3

0

1

0

0

0

1

0

1

1

0

0

5

1

2

0

0

0

0

1

0

0

0

0

0

0

6

1

2

1

1

1

1

0

0

0

0

0

0

0

Таблиця 2

Суми балів за категоріями до методики Х.Хекхаузена

Надія на успіх

Страх невдачі

Загальна мотивація

Чиста надія

5

0

5

5

10

0

10

10

6

1

7

5

5

3

8

2

3

1

4

2

7

0

7

7

36

5

41

31

Як можемо бачити в Таблиці 2, сума балів мотивації досягнення успіху значно перевищує суму балів уникнення невдачі. У респондента мотиви досягнення поставленої мети грають важливішу роль, ніж мотиви особистісного захисту від невдач. Респондент є цілеспрямованою особистістю, дещо схильний до ризику, але в той же час чітко формулює поставлені цілі та можливі шляхи їх досягнення. Мотиви уникнення невдачі виражені слабо, що може стати причиною деякої легковажності та необдуманості вчинків досліджуваного. Але в той же час він є цілеспрямованою особистістю, яка вміє долати перешкоди.

Методика діагностики мотивів учбової діяльності М.Алексеєвої.

Опитувальник складається із 48 тверджень, до кожного з яких респонденту пропонується виразити повну(+) або часткову (+\-) згоду, або повну незгоду(-). Методика містить 8 шкал, кожна з яких відповідає одному з можливих провідних мотивів учбової діяльності – Ідейно-політичному, Науково-пізнавальному, Професійно та практично-ціннісному, Мотиву Самовиховання, Соціального престижу, Соціальної ідентифікації, Утилітарному та Комунікативному. В Таблиці 3 можемо бачити розподіл балів відносно мотивів респондента:

Таблиця 3

Результати за методикою М.Алексеєвої:

Суми балів за шкалами:

1

ИПМ

12

2

НПМ

15

3

ППЦМ

15

4

МСВ

15

5

МСП

17

6

МСИ

15

7

УМ

13

8

КМ

18

Графічно результати за методикою М.Алексеєвої подано на Рис.1:

Рис.1. Графік результатів за методикою М.Алексеєвої.

Як можемо бачити з Рис.1, найбільш переважаючими є мотив соціального престижу та комунікативний мотив. Трохи менше, приблизно на одному рівні представлені науково-пізнаваьний мотив, професійний і практично-ціннісний мотив, мотив самовиховання та мотив соціальної ідентифікації.

Учбова діяльність респондента детермінується бажанням до спілкування з одногрупниками та престижу своєї майбутньої професії в своєму соціальному середовищі. Комунікативний мотив є найбільш виражений і представлений більше, ніж науково-пізнавальний, практично-ціннісний та професійний мотиви. Мотив соціального престижу визначається також ставленням особистості до думки оточуючих. Мотиви самовиховання та соціальної ідентифікації представлені нижче, але також на досить високому рівні. Але порівняно недостатньо розвинений науково-пізнавальний та професійний, практично-ціннісний мотиви. Оскільки досліджується учбова мотивація, то на мою думку саме науково-пізнавальний мотив має бути провідним.  


Частина 2. Встановлення кореляції між результатами методик дослідження мотивації досягнення успіху Х.Хекхаузена та Елерса.

2.1. Методики Х.Хекхаузена та Елерса мають своєю метою дослідження мотивів досягнення успіху. В цьому завданні метою є порівняння результатів діагностики мотивів досягнення успіху за цими методиками на групових результатах. За допомогою статистичного пакету SPSS будемо встановлювати кореляції між результатами цих методик.

Для визначення коефіцієнта кореляції спочатку визначимо тип розподілу даних за шкалами цих методик. В таблиці 4 представлені дані обробки результатів непараметричним критерієм Колмогорова-Смирнова:

Талиця 4

Одновыборочный критерий Колмогорова-Смирнова

elser

xekxnu

N

51

51

Нормальные параметрыa,,b

Среднее

13,4510

13,6275

Стд. отклонение

5,72822

8,81807

Разности экстремумов

Модуль

,071

,159

Положительные

,071

,159

Отрицательные

-,050

-,118

Статистика Z Колмогорова-Смирнова

,504

1,133

Асимпт. знч. (двухсторонняя)

,961

,153

a. Сравнение с нормальным распределением.

b. Оценивается по данным.

Як видно з Таблиці 4, значення Asymp.Sig більші, ніж 0,05, тому можемо говорити про нормальний розподіл даних за шкалами досягнення успіху в методиах Елерса та Хекхаузена. Тому для визначення кореляції використовуємо критерій Пірсона.


Дані обробки шкал наведені в Таблиці 5:

Корреляции

elser

xekxnu

elser

Корреляция Пирсона

1

-,161

Знч.(2-сторон)

,260

N

51

51

xekxnu

Корреляция Пирсона

-,161

1

Знч.(2-сторон)

,260

N

51

51

Як бачимо з Таблиці 5, між цими даними відсутня значима кореляція. Тобто, судячи з даних SPSS? ми не можемо говорити про явні зв’язки між шкалами. Хоча логічно в даному випадку мала б бути пряма кореляція.

2.2. Встановлення кореляційних зв’язків між учбовою мотивацією за методикою М.Алексеєвої та успішністю в навчанні.

Як і в попередньому завданні, встановлюємо тип розподілу даних для вибору коефіцієнта кореляції. В Додатку В наведено дані обробки шкал методики Алексеєвої та Середнього балу за навчання на наявність нормального розподілу. В таблиці видно, що розподіл даних за шкалою професійно-ціннісних мотивів та середнього балу відрізняється від нормального. Тому для визначення кореляції обираємо критерій Спімена. В Додатку С наведено таблицю кореляції між шкалами методики Алексеевої та середнім балом за навчання. Як можемо спостерігати з таблиці, явна кореляція на рівні значущості 0,01 між шкалою середнього балу та шкалою професійного та практично-ціннічного мотиву, а також кореляцію на рівні значущості 0,05 між шкалою середнього балу та шкалою науково-пізнавального мотиву. Отже визначаємо залежність успішності навчання від практично-ціннісних та науково-пвзнавальних мотивів особистості.

Загальний висновок до лабораторної роботи.

Мотиви - це те, заради чого виконується діяльність. Поняття "мотив" (від лат. Movere - рухати, штовхати) означає спонукання до діяльності, спонукальну причину дій і вчинків. Мотиви можуть бути різні: інтерес до змісту і процесу діяльності, борг перед суспільством, самоствердження і т.п.

Якщо людина прагне до виконання певної діяльності, можна сказати, що у нього є мотивація. Наприклад, якщо учень старанний у навчанні - у нього мотивація до навчання; у спортсмена, який прагне досягти високих результатів, високий рівень мотивації досягнення; бажання керівника всіх підкоряти свідчить про наявність високого рівня мотивації до влади.

Мотивація - це сукупність спонукають факторів, що визначають активність особистості; до них відносяться мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які детермінують поведінку людини.

Мотиви - це відносно стійкі прояви, атрибути особистості. Наприклад, стверджуючи, що певній людині притаманний пізнавальний мотив, ми маємо на увазі, що в багатьох ситуаціях у нього виявляється пізнавальна мотивація.

Мотиви є відносно стійкими утвореннями особистості, проте мотивація включає в себе не тільки мотиви, а й ситуативні чинники (вплив різних людей, специфіка діяльності та ситуації). Такі ситуативні чинники, як складність завдання, вимоги керівництва, установки оточуючих людей, сильно впливають на мотивацію людини в деякий проміжок часу.

Наприклад, мотивація діяльності та активність працівника залежать не тільки від інтенсивності мотивів (стабільних особистісних утворень, які проявляються в різних обставинах), але і від вимог, установок керівника та інших ситуативних факторів.

Актуально (в деякий конкретний проміжок часу) мотивація досягнення студента (наприклад, у процесі виконання ним тесту) залежить не тільки від його мотивів, а й від багатьох ситуативних факторів (вказівок і установок експериментатора, попереднього впливу інших людей).

В ході виконання лабораторної роботи було досліджено провідні мотиви особистості – досягнення успіху та уникнення невдач, та мотиви учбової діяльності. Крім того, було встановлено залежність провідних мотивів учбової діяльності та рівня академічної успішності студентів.

Індивідуальні результати показали, що у респондента мотиви досягнення успіху переважають над мотивами уникнення невдачі, а в мотивації учбової діяльності переважають такі мотиви, як соціальний престиж та комунікативний мотив.

При обробці групових результатів виявилось, що на успішність студентів у навчанні найбільше впливають науково-пізнавальні та професійно та практично-ціннісні мотиви.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38924. Измерение параметров оптического изображения 202.44 KB
  Таким образом в процессе вывода зарядов из ФЭП осуществляется второй этап преобразования: где – емкость выходной структуры ТВД.9 можно записать в виде Здесь в явной форме представлено соотношение между амплитудой сигнала от объекта и освещенностью создаваемой объектом на входе ФЭП. Амплитуда видеосигнала ; ток сигнала на выходе ФЭП; нагрузочное сопротивление коэффициент усиления видеоусилителя. Для описания свойств ФЭП как преобразователя световой энергии в энергию электрического...
38925. Основные алгоритмы телевизионных измерений 167 KB
  Алгоритмы предназначены для измерения геометрических энергетических и цветовых параметров протяженного объекта находящегося в поле зрения ТВД. Употребляемый по отношению к алгоритмам термин внутрикадровые означает чтo измерение параметра объекта выполняется на основе информации сосредоточенной в одном телевизионном кадре. Результат однократного измерения характеризует состояние объекта в момент съемки текущего кадра. Пересчет цифрового параметра объекта в его значение выраженное в соответствующих единицах измерения производится по...
38926. Межкадровая фильтрация и измерение динамических параметров 56 KB
  Кроме того изменения параметров динамического объекта за время Тк невелики опять же не всегда а в подавляющем большинстве случаев. применение к последним межкадрового усредения приведёт скорее всего к нежелательным последствиям например размазыванию изображения движущегося объекта. Но обычно перед ТВсистемами стоит задача измерения динамических параметров в частности непрерывный контроль за текущим состоянием объекта которые не могут быть определены однократным измерением. Так например скорость объекта где – положения...
38927. Представление и преобразование цифровых сигналов в телевизионных измерительных системах 31.5 KB
  Оцифровка представление объекта изображения или сигнала в дискретном наборе цифровых замеров. Для решения задач машинной графики обработки и распознавания изображений используются следующие этапы преобразования изображения: Предварительная обработка – операции восстановления фильтрации улучшения визуального восприятия изображения. Формирование графического препарата – обработка с целью вычленения характерных особенностей изображениясегментация выделение контуров скелетизация Анализ – выявление характерных особенностей...
38928. Простой пороговый метод нелинейной фильтрации импульсных помех 51.5 KB
  Сигнал от каждого из элементов массива анализируемого изображения сравнивается со средним значением сигнала для небольшой группы mxn в окрестностях данного элемента Здесь m и n – нечётные числа. Анизотропная фильтрация Анизотропная фильтрация относится к категории линейных процедур цифровой обработки массива [Eij ]. Он заключается выполнении операции свёртки исходного массива изображения формата M×N со скользящим сглаживающим массивом [W] меньшего формата m×n ядро свёртки. А поскольку в АТСН работающих в реальном масштабе времени...
38929. Цифровое представление изображения в виде матрицы отсчетов. Преимущество цифрового кодирования видеосигнала 66 KB
  Цифровое представление изображения в виде матрицы отсчетов. Это позволяет пронумеровать отсчеты цифрового видеосигнала в соответствии с позиционным положением элемента изображения в телевизионном растре и nti = ni j где i номер элемента в строке; j номер строки. Фактически номера i j являются цифровыми координатами элемента изображения которые в случае линейных разверток связаны с временными и геометрическими координатами соотношениями где j порядковый номер строки в которой находится элемент изображения; tx интервал...
38930. Линейные цифровые фильтры и их характеристики 47 KB
  Под термином цифровая фильтрация обычно понимают локальную цифровую обработку сигнала скользящим окном или аппертурой. Для каждого положения окна за исключением возможно небольшого числа крайних точек выборки выполняются однотипные действия которые определяют так называемый отклик или выход фильтра. Если действия определяющие отклик фильтра не изменяются в процессе перемещения по выборке сигнала то соответствующий фильтр называется стационарным. Различают линейную и нелинейную цифровую фильтрацию.
38931. Развитие видеозаписи на дисках. Видеопроигрыватели Laser Vision. Структурная схема и принцип работы 265 KB
  Диаметр 30 см; Длительность 30 мин. Диаметр 30 см; Длительность 5 мин; 156 об мин. Диаметр 21 см; Длительность 10 мин цвет; 1500 об мин; 280 канавок мм; четкость 250 линий. Диаметр 30 см; длительность 30 мин; четкость 250 линий.
38932. Цифровая запись видеосигнала. Достоинства по сравнению с аналоговой. Основные принципы цифровой видеозаписи 60 KB
  Цифровая запись видеосигнала пришла на смену аналоговым носителям как более гибкое и удобное средство формирования транспортировки и хранения видеоданных. аналоговый сигнал сглаживается менее подверженным искажениям менее зависимым от аппаратной реализации воспроизведения расширяются возможности обработки сигнала Требования к АЦП: Частота квантования – не менее 135 МГц Число разрядов – не менее 8 Число каналов: Для чернобелого – 1 Для цветного – 3 или 2 Дискретизация: Дискретизация дает некоторые искажения: Стоит...