14356

Методика ч.д. Спілбергера, ЮЛ. Ханіна

Лабораторная работа

Психология и эзотерика

Методика ч.д. Спілбергера ЮЛ. Ханіна. Мета. Дослідження рівня тривожності в даний момент реактивна тривожність та рівня тривожності як стійкої характеристики особистісна тривожність. Тест може застосовуватися для осіб у віці від 16 років. Обробка результатів. Реакти

Украинкский

2013-06-03

36.27 KB

120 чел.

Методика ч.д. Спілбергера, ЮЛ. Ханіна.

Мета. Дослідження рівня тривожності в даний момент (реактивна тривожність) та рівня тривожності як стійкої характеристики (особистісна тривожність). Тест може застосовуватися для осіб у віці від 16 років.

Обробка результатів. Реактивна та особистісна тривожність обраховуються окремо згідно з ключем.

Знаходження реактивної тривожності: Σ1  = 14, Σ2 = 29

РT=Σ1-Σ2+35 = 14 – 29 + 35 = 20

Отже, показник реактивної тривожності має 20 балів, що відповідає низькому рівню тривожності. Цей показник вказує на тривожність у відповідь на конкретну дану ситуацію, даний момент. Низький рівень свідчить про те, що особистість знаходиться в комфортних, звичних для неї умовах, їй нічого не загрожує в даний момент і вона приблизно знає, що з нею має статися найближчим часом.

Знаходження особистісної тривожності: Σ1  = 22, Σ2 = 22;

ОТ=Σ1-Σ2+35 = 23 – 23 +35 = 36.

Як бачимо, показник особистісної тривожності досяг рівня 36 балів, що вказує на помірну тривожність особистості. Це пов’язано можливо з тим, що особа на даний момент знаходиться в ситуації вибору подальшого життєвого шляху, занепокоєна власним майбутнім – своїм заняттям у тому майбутньому та людьми, які будуть її оточувати. У респондента адекватне ставлення до стресових ситуацій і така тривожність є нормою і не вимагає до нього особливої уваги.

Опитувальник САН.

Цей бланковий тест призначений для оперативної оцінки самопочуття, активності і настрою (за першими літерами цих функціональних станів і названий опитувальник).
Сутність оцінювання полягає в тому, що досліджуваних просять співвіднести свій стан з низкою ознак за багатоступеневою шкалою. Шкала ця складається з індексів (3 2 1 0 1 2 3) і розташована між тридцятьма парами слів протилежного значення, що відбивають рухливість, швидкість і темп протікання функцій (активність), силу, здоров'я, стомлення (самопочуття), а також характеристики емоційного стану (настрій). Респондент повинен вибрати і відзначити цифру, найбільш точно відображає його стан на момент обстеження.

Обробка результатів.

В таблиці 1 представлені показники за шкалами самооцінки, активності та настрою досліджуваного.

Таблиця 4

Результати за методикою САН:

Назва шкали

Середнє арифметичне

Рівень оцінки

Самопочуття

6

Високий

Активність

6,2

Високий

Настрій

6,5

Високий

Як бачимо з таблиці 1, всі три показники  мають високий рівень. Респондент є активною людиною, задіяним у багатьох сферах діяльності, маже завжди має гарний настрій, добре самопочуття. Але варто також звернути увагу на співвідношення показників. Зниження показників самопочуття та активності, порівняно з показниками настрою свідчить про наростаючу втому особистості.

Методика діагностики емоційного вигоряння В.Бойко.

Емоційне вигоряння досліджується за допомогою фіксації 12 основних симптомів, згрупованих в три категорії: «Напруга» (Переживання психотравматичних ситуацій, Невдоволеність собою, Загнаність в клітку, Тривога і депресія), «Резистенція» (Неадекватне емоційне реагування, Емоційно-норовлива дезорієнтація, Розширення сфери економії емоцій, Редукція професійних обов'язків) та «Виснаження» (Емоційний дефіцит, Емоційна відстороненість, Деперсоналізація, Психосоматичні і психовегетативні порушення). В таблиці 2 представлені результати вираженості даних симптомів у респондента:

Таблиця 4

Результати за шкалами методики Бойко


Симптоми

Бал

Переживання психотравматичних ситуацій

2

Невдоволеність собою

17

«загнаність в клітку»

12

Тривога і депресія

0

Неадекватне емоційне реагування

20

Емоційно-норовлива дезорієнтація

19

Розширення сфери економії емоцій

2

Редукція професійних обов'язків

20

Емоційний дефіцит

7

Емоційна відстороненість

15

деперсоналізація

10

Психосоматичні і психовегетативні порушення

0


А в таблиці 2.1 надано шкалу оцінки вираженості симптомів емоційного вигогання згідно Бойка:

Таблиця 2.1

Шкала оцінки вираженості симптомів

Бал

Ступінь вираженості

0-9

симптом не виражений

10-15

симптом виражається

16-20

виражений симптом

20-…

домінуючий симптом

Як видно з таблиці 2, у респондента зовсім не вираженими є симптоми: Переживання психотравмуючих ситуацій, Тривоги і депресії, Розширення сфери економії емоцій, Емоційного дефіциту, Психосоматичних і психовегетативних порушень. Саме ці симптоми є найважчими в синдромі емоційного вигорання особистості, і розвиваються вже з віком і з набуттям певного стажу роботи з людьми.

Варто також відмітити, що на даному етапі спостерігається розвиток таких симптомів, як «загнаність в клітку», емоційна відстороненість та деперсоналізація. Такі симптоми розвиваються не лише у професіоналів, які працюють з людьми, а й у звичайних людей, які часто взаємодіють з оточуючими.

У респондента також можна спостерігати два досить сформованих симптоми – невдоволеність собою та емоційна дезорієнтація. Але ці симптоми не обов’язково мають свідчити про емоційне вигоряння, вони належать до більш особистісної сфери і формуються під впливом виховання та взаємодії з близькими оточуючими.

І наостанок варто вказати на два симптоми, які є домінуючими відповідно набраних балів. Це симптоми неадекватного емоційного реагування та редукції професійних обов’язків.

Методика диференціальної діагностики депресії (Цунге в адаптації Балашової).

Шкала Цунга для самооцінки депресії (англ. Zung Self-Rating Depression Scale) - тест для самооцінки депресії був розроблений в Університеті Дюка психіатром доктором Вільямом Цунгом. Тест дозволяє оцінити рівень депресії пацієнтів і визначити ступінь депресивного розладу. За допомогою «Шкали Цунга» досліджуваний або лікар можуть зробити самостійне обстеження або скринінг депресії. Тест «Шкала Цунга» володіє високою чутливістю і специфічністю і дозволяє уникнути додаткових економічних і тимчасових витрат, пов'язаних з медичним обстеженням етичних проблем.

У тестуванні враховується 20 чинників, які визначають чотири рівня депресії. У тесті присутні десять позитивно сформульованих і десять негативно сформульованих питань. Кожне питання оцінюється за шкалою від 1 до 4 (на основі цих відповідей: «ніколи», «іноді», «часто», «постійно»).

Результати діляться на чотири діапазони:

• 25-49 Нормальний стан;

• 50-59 Легка депресія;

• 60-69 Помірна депресія;

• 70 і вище Важка депресія;

В результаті проходження методики, досліджуваний показав наступні результати:

РД (рівень депресії) = ∑ пр + ∑обр

∑ пр = 21

∑обр = 19

РД = 21 + 19 = 40

  Таким чином, результати досліджуваного свідчать про відсутність депресивних станів, або станів близьких до депресії.

Методика діагностики самооцінки психічних станів Г.Айзенка.

Опитувальник оформлений у вигляді списку можливих психічних станів особистості, і респонденту варто обрати, наскільки часто в нього спостерігається цей стан. Обробка результатів представляє собою класифікацію цих станів на чотири категорії – Тривожність, Фрустрацію, Агресивність та Ригідність.

Результати проходження методики самооцінки психічних станів можемо бачити на Рис 1.

Рис 1. Результати за методикою Г.Айзенка.

 Як можемо спостерігати  з Рис 1, у досліджуваного виявлено:

Середній рівень тривожності в межах допустимого рівня (9б.);

Низький рівень фрустрації – респондент не має завищеної самооцінки, стійкий до невдач, не боїться труднощів (5 балів);

Середній рівень агресивності (12 балів);

Низький рівень ригідності, велика рухливість (6 балів).

Методика вивчення фрустраційних реакцій С.Розенцвейга.

Методика призначена для дослідження реакцій на невдачу і способів виходу із ситуацій, що перешкоджають діяльності або задоволенню потреб особистості.

Матеріал тесту складається з серії 24 малюнків, що представляють кожного з персонажів під фрустраційної ситуації. На кожному малюнку зліва персонаж представлений під час проголошення слів, що описують фрустрації іншого індивіда або його власну. Персонаж праворуч має над собою порожній квадрат, в який повинен вписати свою відповідь, свої слова. Риси та міміка персонажів усунені з малюнка, щоб сприяти ідентифікації цих рис (проективно). Ситуації, представлені в тесті, можна розділити на дві основні групи.

• А. Ситуація перешкоди «Я» (егоблокатори). У цих ситуаціях яку-небудь перешкоду, персонаж або предмет зупиняють, бентежать, збивають з пантелику, словом, будь-яким прямим способом фрустрирует суб'єкта. Існують 16 ситуацій цього типу.

• Б. Ситуація перешкоди «Над Я» (суперегоблокатори). Суб'єкт при цьому служить об'єктом звинувачення. Його закликають до відповідальності або звинувачують інші.

В таблиці 3 представлені результати проходження респондентом методики Розенцвейга.

Таблиця 3.

Типи і напрямки фрустраційних реакцій досліджуваного

OD

ED

NP

сума

E

1

4

1

6

I

1

2

0

3

M

7

4

4

15

сума

9

10

5

В таблиці 3 бачимо такі показники:

OD – тип реакції «фіксація на перешкоди»,

ED – тип реакції «фіксація на самозахисті»,

NP – тип реакції «фіксація на задоволення потреб»,

Е – екстрапунтивні реакції,

І – інтропунтивні реакції,

М – імпунтивні реакції.

З таблиці можна зробити наступні висновки про типи і напрямки реакцій досліджуваного. Переважаючий тип – «фіксація на самозахисті» (головну роль у відповідях досліджуваного грає захист власного «Я»; досліджуваний або винить когось, або себе, або не приписує вини нікому) та «фіксація на перешкоди» (перешкоди у відповідях досліджуваного описуються, як такі, що не мають значення). Домінуючий напрямок реакції – імпунтивнй (фруструюча реакція розглядається досліджуваним як малозначна, як відсутність чиєїсь вини або як щось таке, яке може бути виправлено само собою, треба тільки зачекати і подумати).

     GCR – ступінь соціальної адаптації – визначається порівнянням відповідей досліджуваного з стандартними величинами. GCR досліджуваного – 50%, тобто досліджуваний має середній рівень соціальної адаптації, частота виникнення конфліктів не висока, проте конфлікти зустрічаються.

Смисложиттєві орієнтації. Методика О.Д.Леонтьєва.

Тест складається з 20 пар протилежних за своїм змістом тверджень. Результати дозволяють визначити ступінь спрямованості досліджуваного відповідно п’яти напрямків: Цілі, Процес, Результат, Локус контролю-Я, Локус контролю-Життя. В таблиці 4 наведені результати дослідження смисложиттєвих орієнтацій респондента.

Таблиця 4

Результати за методикою СЖО

Шкали

Показники

Стандарт

Цілі

33

30 (6,24)

Процес

27

28,80(6,14)

Результат

32

23,30 (4,95)

Локус-контроль Я

20

18,58(4,30)

Локус-контроль життя

35

28,70(6,10)

Загальний показник

147

95,76(16,54)

З таблиці 4 видно з таблиці у досліджуваного усі показники перевищують стандартні середні показники по всіх шкалах. Таким чином можна сказати про те, що у респондента сформовані цілі в житті і це придає його життю осмисленість, направленість і перспективу.

Досліджуваний сприймає процес життя цікавим, емоційно-насичений та наповненим сенсом.

Досліджуваний задоволений результатом пройденого життя, проте не зупиняється на досягнутому, формуючи нові цілі на майбутнє.

Досліджуваний – хазяїн свого життя. Він впевнений у собі та своїх силах, знає, що можу управляти своїм життям у відповідності до своїх цілей. Впевнений в тому, що він в змозі самостійно управляти своїм життям, самостійно вибирати цілі і слідувати їм.           

Загальний показник також високий, тому можна сказати про високий рівень смисложиттєвих орієнтацій, що говорить про осмисленість продуктивність та задоволеність собою і власним життям.


Висновок

В даній лабораторній роботі було проведено дослідження психічних станів особистості. До психічних станів відносяться такі показники, як Тривожність, Емоційне вигоряння, Депресія, Самопочуття, Активність, Настрій, Фрустрація, Смисложиттєві орієнтації тощо.

Психічні (психологічні) стани — мінливі стани людини. Як правило, емоційно насичені, виникають під впливом життєвих обставин, стану здоров'я, ряду інших факторів. Психічний стан — один з можливих режимів життєдіяльності людини, на фізіологічному рівні відрізняється визначеними енергетичними характеристиками, а на психологічному рівні — системою психологічних фільтрів, що забезпечують специфічне сприйняття зовнішнього світу.

За результатами проведених методик можемо зробити висновки про те, що респондент є активною, життєрадісною людиною, з високим життєвим тонусом, чітко визначеними цілями та життєвими орієнтаціями. В досліджуваного не виявлено підвищення тих психічних станів, на які варто було б звертати особливу увагу – тривожність на низькому рівні, немає вагомих симптомів емоційного вигоряння, відсутня депресія, чи будь-які стани, до неї подібні. Проявляє адекватні реакції на ситуації фрустрації – вони розглядаються як малозначущі, або такі, що можуть вирішитись, варто лише подумати.


Частина 2. Аналіз групових результатів.

Завданням даної лабораторної роботи було навчитися проводити множинний регресійний аналіз з метою встановлення змінних, що впливають на формування одного з показників. Обираємо залежну змінну – емоційне вигорання особистості.

В якості незалежних змінних обираємо високий рівень особистісної тривожності, низькі показники самопочуття, активності та настрою, низькі показники смисложиттєвих орієнтацій на Цілі, Процес та Результат, високі показники тривожності, Фрустрації, та Ригідності. Далі встановлюємо кореляційні зв’язки між залежною та незалежними змінними для регресійного аналізу. Дані наведено в Додатку В.

Для визначення коефіцієнта кореляції визначаємо тип розподілу даних для цих показників. В Додатку А наведено результати обробки шкал за допомогою критерію Колмогорова-Смірнова. Як можемо бачити з таблиці, тип розподілу даних за деякими шкалами відрізняється від нормального. Тому для встановлення кореляції використовуємо критерій Спірмена.

Безпосередньо регресійний аналіз. Таблиці виконання регресійного аналізу наведені в додатку С. як можемо бачити з таблиць, показник критерію F-Фішера = 0,002<0,05, а це означає, що отримана нами регресія дійсна і може бути інтерпретована і результати такого передбачення можна приймати до уваги.

В наступних таблицях ми знаходимо коефіцієнт Вета, який показує внесок кожної змінної в регресійну модель (чим він більший, тим значиміший внесок, тобто тим більший відсоток залежної змінної пояснює незалежна і дозволяє передбачити). З таблиць (додаток С)  видно що найбільший вплив на формування емоційного вигорання має показник ригідності, потім (за значимістю впливу) показник тривожності, показник самопочуття та показник настрою.

Висновок

Отже, після регресійного аналізу, можна зробити висновок, що на формування синдрому емоційного вигорання найбільше впливає ригідність мислення індивіда. Тобто, коли людина намагається вирішувати усі ситуації прийнятим їй методом і не намагається знайти нові шляхи подолання проблем. Це складність або нездатність перебудовуватися при виконанні завдань, якщо цього потребують обставини. У пізнавальній діяльності ригідність виявляється в повільній зміні уявлень при зміні умов життя, діяльності; в емоційному житті — у закляклості, млявості, нерухливості почуттів; у поведінці — у негнучкості, інертності мотивів поведінки та морально- етичних вчинків при цілковитій очевидності їх недоцільності.

Тривожність також впливає на формування синдрому, оскільки тривожність – це психічний стан, який виникає як реакція на можливі або вірогідні проблеми, несподіванки, зміни у звичній обстановці та діяльності особистості, затримці приємного, і виражається у специфічних переживаннях: побоюваннях, хвилюваннях, неспокої. Це потребує затрати великої кількості енергії а також емоційних ресурсів і тому може спровокувати емоційне вигорання у людини.

Також, самопочуття також має вплив на формування синдрому. Адже, коли в людини гарний настрій. То вона з легкість переносить усі життєві переживання, залишаючи тим самим можливість організму відпочити, набратися сил і відповідно зменшити емоційну спустошеність.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69287. Клас CView 50 KB
  Для кожного класу, похідного від CDocument, що потребує надання користувачеві візуального інтерфейсу, необхідний клас, похідний від CView, який і забезпечує цей інтерфейс. Клас, похідний від CView, забезпечує як візуальне представлення даних документа, так і взаємодію з користувачем у вікні представлення.
69288. Життєвий цикл шаблону документа 47 KB
  Як можна здогадатися, CSingleDocTemplate — достатньо легковагий (lightweight) клас (під цим автор має на увазі, що об’єкт даного класу займає в пам’яті дуже мало місця). Крім того, розробник може не піклуватися про пошук і зберігання класів шаблону документа, навіть якщо їх ціла дюжина.
69289. Базові відомості про дискові пристрої 46.5 KB
  Мінімальна кількість доріжок на поверхні пластини в сучасних дисках 700 максимальна більше 20 000. Кожну доріжку під час низькорівневого форматування розбивають на сектори sectors обсяг даних сектора для більшості архітектур становить 512 байт він обов’язково має дорівнювати степеню...
69290. Завдання підсистеми введення-виведення 41.5 KB
  У даному розділі розглядатимуться можливості ОС щодо керування пристроями введення-виведення, а саме: загальна організація підсистеми введення-виведення, різні способи виконання зазначених операцій, деякі особливості роботи цієї підсистеми ядра, засоби організації інтерфейсу...
69291. Завдання підсистеми введення-виведення ядра 77 KB
  Планування введення-виведення звичайно реалізоване як середньотермінове планування. Як відомо, з кожним пристроєм пов’язують чергу очікування, під час виконання блокувального виклику (такого як read() або fcntl()) потік поміщають у чергу для відповідного пристрою...
69292. Організація термінального введення-виведення 52 KB
  Є спеціальні символи керуючі коди і послідовності символів які не відображаються а керують виведенням на екран термінала. Передаючи такі послідовності термінала можна переміщати курсор у довільну позицію екрана керувати яскравістю відображення символів для деяких...
69293. Командний інтерфейс користувача 33 KB
  Командний інтерпретатор запускають щоразу, коли користувач реєструється у системі із термінала, при цьому стандартним вхідним і вихідним пристроєм для інтерпретатора і запущених за його допомогою програм є цей термінал.
69294. Загальні принципи мережної підтримки 35 KB
  Під мережею розуміють набір комп’ютерів або апаратних пристроїв вузлів nodes пов’язані між собою каналами зв’язку які можуть передавати інформацію один одному. Рівні мережної архітектури і мережні сервіси Функції забезпечення зв’язку між вузлами є досить складними.
69295. Загальні принципи завантаження ОС 44.5 KB
  Тут зробимо короткий огляд загальних принципів організації завантаження операційних систем. Основну увагу буде приділено апаратній ініціалізації комп’ютера і принципам реалізації завантажувача ОС.