14373

Определение удельной теплоты плавления льда и изменения энтропии в процессе плавления

Лабораторная работа

Физика

Лабораторная работа №15 по дисциплине Физика на тему: Определение удельной теплоты плавления льда и изменения энтропии в процессе плавления. 1. Цели и задачи: определение калориметрическим методом удельной теплоты фазового перехода λ и расчет изменения эн

Русский

2013-06-04

86.5 KB

328 чел.

Лабораторная работа №15

по дисциплине «Физика»

на тему: «Определение удельной теплоты плавления льда и изменения энтропии в процессе плавления».

1. Цели и задачи: определение калориметрическим методом удельной теплоты фазового перехода λ и расчет изменения энтропии тела в этом процессе, также нужно рассчитать средние квадратичные погрешности величин удельной теплоты плавления льда и изменения энтропии процесса, построить график зависимости температуры воды в калориметре от времени.

2. Приборы и материалы: калориметр с мешалкой, весы, электронный термометр, секундомер.

3.Используемые формулы: удельная теплота плавления льда рассчитывается из уравнения теплового баланса (с учетом теплообмена с окружающей средой).

а)    где m1 - масса куска льда, m2 - масса воды в калориметре до опыта, m3 – масса калориметра (mк) и мешалки (mм); с=0,092 кал/(г•град) – теплоемкость латуни, из которой сделаны калориметр и мешалка, с1=1 кал/(г•град) – теплоемкость воды

б) Полное изменение энтропии льда в процессе его плавления и нагревания будет равно

 где T  - температура воды после опыта

в) Погрешность окончательного результата вычисляется по формуле

г) Средняя квадратичная погрешность изменения энтропии определяется по формуле

4.Порядок выполнения работы:  

1. Взвешиваем внутренний стакан калориметра и определяем его массу, mк = 348,61 г

2. Наполняем внутренний сосуд калориметра на 2/3 водой, температура которой приблизительно на 10С выше комнатной. Взвешиваем сосуд еще раз, определяя тем самым массу воды m2 = 794,4г - 348,61г = 445,79г.

3. Собираем калориметрическую установку, вставляем внутренний стакан во внешний и помещаем термометр в воду для определения температуры её во время опыта.

4. Берем кусок льда, масса которого m1 = 133,35г – 45,33г = 88,02г.

5. Тщательно перемешиваем воду, записываем в таблицу показания термометра через 1-2 минуты.

6. Ждем, пока температура воды в калориметре понизится примерно на 1-2 градуса до температуры . Опускаем в калориметр, заранее приготовленный и высушенный фильтровальной бумагой кусок льда.

7. Продолжаем перемешивать воду в калориметре, измеряя в нем температуру через 15 секунд до тех пор, пока не окончится процесс плавления льда, что соответствует минимальной температуре в калориметре.

8. Затем отмечаем через 1-2 минуты повышение температуры воды, пока она не повысится на 1,0-1,5 градуса выше температуры .

9. Взвешиваем внутренний сосуд калориметра в третий раз, чтобы определить точную массу льда m1 = 875,91г – 348,61г - 445,79г = 81,51г.

Результаты измерений температур представлены в таблице:

Время t, с

Температура, tºC

15

30,2

30

28,0

45

26,4

60

24,7

75

23,5

90

22,3

105

21,5

120

20,8

135

20,2

150

19,2

165

18,4

180

17,9

195

17,4

210

17,2

225

16,9

240

16,7

255

16,6

270

=16,5

 

Нагревание системы после того, как весь лед растаял:

Время t, мин

Температура, tºC

7

16,6

9

16,7

10

16,9

12

17,0

13

17,1

17

17,2

22

17,3

26

17,4

28

17,5

 

 tкомн. = 24С

               tводы = 34С (до опыта)

 tводы = 33С (перед добавлением льда) =

Строим график зависимости измерения температуры воды в калориметре от времени опыта. Учет теплообмена с окружающей средой проводим экстраполяцией отрезков AB и EF, получая исправленные значения температур  и , которые получились бы при бесконечно быстром процессе плавления льда. Естественно, что значения  и  будут несколько ниже значений  и .

6. Ответ: удельная теплота плавления льда λ =(307,2 ± 23,7) кДж/кг

                  изменение энтропии тела в процессе = (111,6 ± 5,7) Дж/К

7. Вывод: по полученным в ходе эксперимента данным были рассчитаны значения удельной теплоты плавления льда и изменения энтропии тела в ходе процесса, относительная погрешность которых составляет 7,7% и 5,1% соответственно.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17120. Розробка програм із багатофайлової структурою. Заголовні файли. Класи пам'яті перемінних і функцій 88.5 KB
  Лабораторна робота № 29 Тема: Розробка програм із багатофайлової структурою. Заголовні файли. Класи пам'яті перемінних і функцій. Ціль роботи: ознайомитися з написанням програм із багатофайлової структурою заголовними файлами вивчити класи пам'яті перемінних і функц
17121. Розробка програм з використанням класів 112 KB
  Лабораторна робота № 30 Тема: Розробка програм з використанням класів Ціль роботи: вивчити синтаксичні конструкції для оголошення визначення і використання класів. Розібратися з особливостями використання класів у мові С. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відо...
17122. Використання конструкторів і деструкторів 58 KB
  Лабораторна робота № 31 Тема: Використання конструкторів і деструкторів Ціль роботи: вивчити і навчитися використовувати механізм роботи з конструкторами і деструкторами. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відомості Конструктори і деструктори Існує кільк
17123. Використання спадкування для створення ієрархії класів 80.5 KB
  Лабораторна робота № 32 Тема: Використання спадкування для створення ієрархії класів Ціль роботи: одержати навички у використанні спадкування для створення похідних класів при простому спадкуванні. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відомості При оголошенні п...
17124. Використання віртуальних і покажчиків для роботи з об'єктами класів 51.5 KB
  Лабораторна робота № 33 Тема: Використання віртуальних і покажчиків для роботи з об'єктами класів Ціль роботи: вивчити і навчитися використовувати віртуальні функції в мові С. Обладнання: ПКПО Borland C Теоретичні відомості Віртуальні функціїчлени з'являються в к...
17125. Задачі курсу. Історичний огляд розвитку обчислювальної техніки. Операційна система (ОС) та її функції. Структура ОС 72 KB
  Лекція №1 Тема: Задачі курсу. Історичний огляд розвитку обчислювальної техніки. Операційна система ОС та її функції. Структура ОС. План Мета і задачі курсу. Призначення операційних систем. Функції операційних систем. Поняття операційного середовища. ...
17126. Структура ОС MS – DOS. Основні команди MS – DOS 162.5 KB
  Лекція №2 Тема: Структура ОС MS DOS. Основні команди MS DOS. План Історія й архітектура. Керування програмами. Керування пам'яттю. Введеннявиведення і файлова система. Структура MS DOS. Історія й архітектура ОС MS DOS була розроблена фірмою Microso...
17127. Призначення, створення і виконання командного файлу в ОС Windows та Ms-Dos 45.5 KB
  Лекція №3 Тема: Призначення створення і виконання командного файлу в ОС Windows та MsDos. План Призначення командних файлів. Приклади застосування. Формальні параметри. Командні файли в ОС Windows. Команда ECHO [OFF] [ON] Управління індикацією на екрані вм...
17128. Файлові оболонки для ОС MS – DOS та файлові менеджери для ОС Windows 130.5 KB
  Лекція №4 Тема: Файлові оболонки для ОС MS DOS та файлові менеджери для ОС Windows. План Можливості Norton Commander. Зміст панелей Norton Commander. Використовування функціональних клавіш. Меню команд користувача. файлові менеджери для ОС Windows. ПРОГРАМАОБОЛ