14428

Волокна тваринного походження, їх властивості, використання

Конспект урока

Биология и генетика

Тема: Волокна тваринного походження їх властивості використання. Мета: Навчити розрізняти волокна тваринного походження від інших волокон за зовнішнім виглядом на дотик за зминальністю обривом ниток; визначати види ткацьких

Украинкский

2013-06-04

32.92 KB

107 чел.

Тема: Волокна тваринного походження, їх властивості, використання. 

Мета: Навчити розрізняти волокна тваринного походження від інших волокон за зовнішнім            виглядом, на дотик, за зминальністю, обривом ниток; визначати види ткацьких                                переплетень; ознайомити із правилами догляду за одягом.   Виховувати бережливе ставлення до праці, одягу.  Розвивати естетичний смак, увагу, вміння працювати самостійно, використовуючи роздатковий матеріал.

Основні поняття: пух, перехідний волос, мертвий волос

Інструменти і матеріали: зошит, роздатковий матеріал, пінцет, сірники, лупа, ножиці,                зразки тканини.

Тип уроку: Комбінований.

Структура уроку.

І. Організаційна частина.

1. Перевірка наявності учнів.

2. Готовність до заняття.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

                       1.Що таке волокно?

                      2. Які волокна ви знаєте?

                      3. Як можна поділити волокна рослинного походження?

                      4. Які основні властивості волокон?

ІІІ. Формування нових знань.

1. Короткі відомості про волокна тваринного походження.

Волокна бувають натуральні і хімічні. До натуральних належать не тільки рослинні волокна, а й волокна тваринного походження - вовняні і шовкові.

  Вовняні волокна дістають після стрижки різних видів тварин — овець, верблюдів, кіз, кролів. У текстильній промисловості в основному використовують овечу вовну (95—97 %), і невелика частка припадає на козячу і верблюжу   (3—5 %).

Вовняні волокна, одержані від тварин різних видів та порід, відрізняються за якістю і властивостями. Найбільш цінною за якістю є вовна тонкорунних овець.

Під час стрижки овець вовну знімають суцільним пластом (руном), неоднорідним за якістю. Високоякісна вовна знаходиться на лопатках, спині, животі, трохи грубіша на боках і досить груба на задній частині і ногах тварини. Тому під час стрижки її розділяють за сортністю і призначенням.

Найцінніші волокна: пухтонке, пружне і гнучке волокно; остьбільш товсте і грубе волокно; перехідний волос за товщиною та жорсткістю займає проміжне місце між пухом і остю; мертвий волосмаломіцне жорстке, грубе волокно.

Якість вовни залежить від часу стрижки овець. Весняна  вовна м'яка, тому що в ній більше пуху. У вовні осінньої стрижки пуху майже немає, тому волокна жорсткі, але значно чистіші, ніж волокна весняної стрижки, і дають менше відходів.

Якість вовняних волокон визначається не тільки їх міцністю, товщиною, м'якістю, а й довжиною. Довжина вовняних волокон залежить від породи овець і досягає 180...200 м, тонина від 12—30 до 90 мк (мікрон). Волокна вовни мають   хвилясті звивини. Чим тонша вовна, тим більше в ній звивин.

За складом волокна розрізняють вовну однорідну (з волокон одного типу), і неоднорідну (з волокон кількох типів).

Первинна обробка вовняної сировини — це сортування, очищення від сміття (реп'яхів, землі і т. д.), тріпання, розпушування, промивання, сушіння.

Сортують вовну вручну. Руно розкладають на спеціальних столах, розділяючи його на окремі частини, і за визначеними нормами з урахуванням якості сировини підбирають вовну у певні групи.

Промивають вовну у спеціальних розчинах миючих засобів, щоб очистити від жиру і поту.

Вовняні волокна повільно вбирають вологу і повільно віддають її. Зовнішній шар волокна вовни має лускувату будову, що сприяє зчіплюваності волокон при виробництві сукна та повсті і утримуванню на них пилу. Вовняні волокна звивисті. Завдяки цьому вовняні тканини пружні і пористі, мають добрі теплозахисні властивості, їх використовують для пошиття зимового та осіннього одягу.

Натуральний шовк отримують при розмотуванні тутового і дубового шовкопряда. На певній стадії розвитку гусінь тутового шовкопряда сплітає собі кокон — продовгувату яйцевидну оболонку, що складається з переплетеного в 40—50 шарів тонкого шовковистого волокна. Із двох отворів, що знаходяться на голівці нижче рота, гусінь виділяє густу масу, яка застигає на повітрі. Ця маса виділяється безперервно і утворює дві нитки, які склеюються між собою за допомогою особливої речовини — серицину.

Залежно від виду шовкопряда кокони бувають білого, жовтуватого, оранжевого кольорів. Зараз виводять шовкопряд, який виробляє кокони ніжно-рожевого, голубого, зеленого кольорів.

Вирощуванням шовкопряда займаються сільськогосподарські шовківництва. Кокони — цінна сировина для шовкового виробництва. Щоб одержати шовкові волокна хорошої якості, тобто, щоб нитка була довга і добре розмотувалась, кокони занурюють у басейни з гарячою водою, обробляють їх парою і холодним лужним розчином. Так розм'якшують серицин і водночас умертвляють лялечки (не даючи їм перерости у метеликів, які, виходячи з кокона, прокушують отвір, цим самим скорочуючи нитку), запарюють, висушують і розмотують нитки на спеціальних кокономотальних автоматах. Нитка намотується на мотовило. Коли нитка одного кокона закінчується, до її кінця прив'язують нитку з нового кокона і продовжують намотування. З одного кокона можна отримати 400...1200 м нитки, але вона дуже тонка і неміцна, тому змотують від 3 до 30 коконів в одну нитку.

Такі нитки називають шовком-сирцем, який після відповідної обробки стає м'яким,    гнучким і блискучим. Волокна натурального шовку досить міцні. Вони добре піддаються фарбуванню і скручуванню.

Натуральний шовк має більшу, ніж вовна, але меншу, ніж бавовна та льон, теплопровідність. Гігроскопічність шовку наближається до гігроскопічності вовни. Шовкове полотно міцне і гарне на вигляд. Із нього шиють легкі нарядні сукні. З шовку роблять також тканини для парусного і парашутного спорту, хірургічні нитки та ізоляційні матеріали.

На прядильних фабриках з волокон вовни та шовку, які пройшли первинну обробку, виготовляють пряжу. Пряжа поступає  на ткацьке виробництво , де з неї виготовлять тканини.

Для обробки волокон і отримання тканини використовують механічне обладнання, автоматичні станки і машини. Працюють на них рівничниці, прядильниці, крутильниці, мотальниці, ткачі.

            2.Види найпростіших ткацьких переплетень.

Вовняні і шовкові волокна належать до текстильних волокон. Вони мають властивості, необхідні для виробництва ниток, тканин, трикотажу тощо.

Властивості тканини залежать не тільки від властивостей волокон, з яких складаються, а й від виду ткацького переплетення. Ткацькі переплетення поділяються на прості, дрібноузорчасті, крупноузорчасті та складні. До простих належать: полотняне, саржеве і сатинове . Для наочності ткацьке переплетення прийнято розглядати з лицьового боку у вигляді сітки із темних і світлих клітинок. Темною клітинкою зображується нитка основи, а світлою — нитка піткання.

Переплетення ниток основи і піткання у визначеному порядку називають рапортом, який визначається кількістю ниток, необхідних для закінчення ткацького рисунка.

Найпростіше і найпоширеніше в текстильній промисловості є полотняне переплетення. Застосовується воно при виробництві різноманітних бавовняних тканин, наприклад, ситцю, бязі, шифону, батисту; шерстяних — сукна, трико; шовкових — шовкового полотна, крепдешину, креп-шифону, фуляру тощо.

У виробництві тканини з полотняним переплетенням кожна нитка піткання переплітається з кожною ниткою основи. Тканина має однаковий матовий вигляд з лицьового боку і з вивороту. На основі одинарного полотняного переплетення роблять подвійне і навіть потрійне — це так звані репси і рогожки.

Саржеве переплетення застосовують при виробництві саржі, шовкових підкладкових та камвольних тканин: бостону, коверкоту, габардину тощо. У саржевому переплетенні піткання перекриває дві або три нитки основи, підходить під одну, а потім знову перекриває дві або три основні нитки і т.д. У результаті з лицьового боку тканини утворюються похилі рубчики, діагоналі, що йдуть зліва направо.

Сатинове переплетення застосовують при виготовленні таких тканин, як сатин, еластик, атлас. Характерною ознакою сатинового переплетення є блискуча і гладенька поверхня з лицьового боку. Ці тканини не такі міцні, як тканини полотняного й саржевого переплетень, але вони м'якші, еластичніші.

При виготовленні тканин застосовують і більш складні переплетення — комбіновані та жакардові. Комбінованим переплетенням виробляють тканини з різноманітним дрібним рисунком. Тканини з жакардовим переплетенням (великовізерунчасті) мають найрізноманітніші рисунки: від геометричних фігур до портретів. Виготовляють їх на жакардових машинах. Це перші в історії техніки машини із програмним керуванням.

         3.Властивості вовняних та шовкових тканин.

В таблицях 1, 2 показана порівняльна характеристика вовняних та шовкових волокон.

Таблиця 1

Властивості тканин

Вовна

Шовк

Фізико- механічні

міцність

невисока

висока

зминальність 

дуже мала

дуже мала

драпірувальність 

середня

висока

Гігроскопічні

гігроскопічність 

значна

значна

пилоємність 

велика

мала

теплозахист 

високий

високий

Технологічні

зсідальність

значна

значна

розтяжність

значна

значна

обсипальність

середня

значна

розсунення ниток

середнє

значне

Таблиця 2

Волокно

Колір

Блиск

Товщина

Змина-льність

М'якість

Горіння

Звивис-тість

Вовна

природні кольори

нерізкий

товсте

мала

середня

повільне, спікається в кульку

сильна

Шовк

білий

не дуже різкий

дуже тонке

мала

велика

те саме

сильна,  волокно пряме

             4. Зносостійкість і фактори, що впливають на неї.

Щоб вироби із вовняних і шовкових тканин служили довго, за ними треба правильно доглядати.

Перед пранням вироби витрушують від пилу і сортують за кольором. Перуть у теплій воді (температура не вище 40 °С) без лугів, з гірчицею або пральними засобами, призначеними для прання виробів із вовни і шовку. Коли перуть у гарячій воді, вовна дає усадку і звалюється.

Перучи вироби з вовняних і шовкових тканин, воду треба пом'якшувати харчовою содою або добавляти нашатирного спирту (1 чайну ложку на відро води).

Для надання виробам із вовняного волокна м'якості, блиску і яскравішого забарвлення рекомендується при останньому полосканні в воду додавати оцет (1 чайну ложку на відро води). Полоскати треба не менше двох-трьох раз. Не можна вироби дуже терти. Віджимають легенько, не викручуючи. Сушать на плечиках в затіненому від сонця місці. Плетені речі сушать у розправленому вигляді на рівній площині, підклавши простирадло або рушник. Прасують у вологому стані через бавовняний пропрасувальник. Температура праски не повинна перевищувати для вовни 110, для шовку 100 °С.

Відпрасовані вироби відразу не надівають, а охолоджують і остаточно просушують. Одяг із вовняних і шовкових тканин можна піддавати хімічному чищенню.

     5. Використання вовняних та шовкових тканин.

Вовняні тканини бувають платтяні, костюмні, пальтові. Платтяні тканини тонкі й легкі. Із них шиють дитячі і жіночі сукні, спідниці, блузки.

Костюмні тканини відрізняються від платтяних більшою товщиною, зовнішнім оформленням. Із цупкіших тканин шиють демісезонні і зимові костюми, а з тонших– літні.

Із натурального шовку виробляють платтяні тканини, хустки, косинки та ін. Шовк із бракованих коконів використовують для вироблення шовкової пряжі і ниток.

ІV. Вступний інструктаж.

4.1. Аналіз лабораторно – практичної роботи.

V. Самостійна робота учнів.

  1.  Вправи на визначення вовняних та шовкових тканин.
  2.  Вправи на визначення переплетень.
  3.  Поточний інструктаж.
  4.  Контроль за організацією робочого місця.
  5.  Збір даних для заключного інструктажу.

VІ. Підведення підсумків.

  1.  Аналіз характерних помилок.    6.2 Виставлення оцінок.

6.3.Завдання додому (заповнити таблицю 2, скласти колекцію вовняних і      шовкових тканин та найпростіших видів переплетень).   Прибирання робочих місць.

Лабораторна робота.

Вивчення властивостей вовняних і шовкових тканин.

Інструменти і матеріали: зразки вовняних і шовкових тканин, лупа , склянка з водою, пінцет, голка, ножиці, сірники.

Послідовність виконання роботи.

1. Дослідити зразки вовняних та шовкових тканин і заповнити таблицю.

Тканина

Колір

Блиск

Товщина

Зминальність

М'якість

Горіння

Звивис-тість

2. Визначити нитку основи і піткання на розрив у сухому і мокрому стані.

3. Визначити характер горіння кожної нитки, записати спостереження.

4. Зібрати тканину складками, сильно стиснути, відпустити. Звернути увагу на  утворення складок.

5. Розпізнати види  найпростіших переплетень за зовнішнім виглядом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19831. Основні поняття й терміни баз даних. Класифікація баз даних 18.48 KB
  База даних БД − це систематизоване сховище інформації. Телефонний довідник − прекрасний приклад базі даних. Спеціальне програмне забезпечення необхідне для використання та модифікації баз даних користувачем називається системою управління базами даних. Основні...
19832. Модель даних, типи моделей даних 16 KB
  Основою бази даних є модель даних фіксована система понять і правил для представлення даних структури стану і динаміки проблемної області в базі даних. У різний час послідовне застосування одержували ієрархічна мережна і реляційна моделі даних. У наш час усе більшого
19833. Реляційна модель даних 15.18 KB
  Реляційна модель даних У реляційній моделі даних об'єкти і взаємозв'язки між ними представляються за допомогою таблиць. Взаємозв'язки також подаються як об'єкти. Кожна таблиця представляє один об'єкт і складається з рядків і стовпців. Таблиця повинна мати первинний ключ ...
19834. Источники права 14.7 KB
  Источники права Как и у других народов один из главных источников права у славян обычай. Обычаи или устойчивые правила поведения формируются уже на этапе догосударственного развития в условиях родоплеменных отношений. Возникновение Древнерусского государства ес
19835. Русская правда 16.61 KB
  Русская правда Русская Правда сохранилась в большом количестве свыше 110 списков XIIIXVIII вв. Все тексты Правды находятся в составе какихлибо сборников или летописей. По своим особенностям списки Правды могут быть разделены на три основных памятника: 1 Краткую 2 Прост
19836. Уголовное право по Русской правде 17.84 KB
  Уголовное право по Русской правде Уголовное право это основная часть судебника. Преступление Субъектами преступления были все физические лица включая холопов без возрастного ценза при наличии у них ясного сознания. Субъективная сторона преступления включала
19837. Суд и судопроизводство по Русской правде 21.69 KB
  Суд и судопроизводство по Русской правде Самостоятельных судебных органов нет суд производился представителями администрации. Высшей судебной инстанцией был великий князь. Князь поручал правосудие тиунам и своим отрокам. Чиновники которым надлежало решить у...
19838. Причины и предпосылки политической раздробленности 18.34 KB
  Причины и предпосылки политической раздробленности XII XIII вв. После смерти князя Ярослава 1054 вся территория Киевской Руси была разделена между его сыновьями. Постоянный рост членов княжеских династий и дробление земельных наделов между ними сопровождались пост...
19839. Правовое положение населения по Русской правде 20.98 KB
  Правовое положение населения по Русской правде В Киевской Руси можно выделить 3 основных социальных класса. 1. Представители привилегированного слоя: Бояре советники старшие дружинники князя; Княжьи мужи лица исполняющие важнейшие поручения князя близкие к н...