14442

Кінцева обробка спідниці

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Тема:2.3.8 Кінцева обробка спідниці. Мета: Навчити виконувати кінцеву обробку виробу. Виховувати любов до праці бережливе ставлення до інструменту уважність під час трудових завдань. Розвивати естетичний смак вміння працювати самостійно використовуючи роздатковий ...

Украинкский

2013-06-04

98 KB

7 чел.

Тема:2.3.8 Кінцева обробка спідниці.

Мета: Навчити виконувати кінцеву обробку виробу.

Виховувати любов до праці, бережливе ставлення до інструменту, уважність під час трудових завдань.

Розвивати естетичний смак, вміння працювати самостійно, використовуючи роздатковий  матеріал.

Інструменти і матеріали: зошит, роздатковий матеріал, робоча коробка, швейні машини, праска, спідниця.

Тип уроку: Комбінований.

Структура уроку.

1. Організаційна частина.

   1.1. Перевірка наявності учнів.

   1.2. Готовність до заняття.

2. Актуалізація опорних знань.

    2.1. Як можна оздобити готовий виріб?

    2.2. Правила техніки безпеки при виконанні ручних та машинних робіт.

3. Формування нових знань.

    3.1.Кінцева обробка виробу.

    Кінцеву обробку швейного виробу виконують після з’єднання всіх деталей і обробки всіх зрізів. До якості готового виробу ставлять такі вимоги:

1. Зовнішній вигляд готового виробу повинен відповідати обраній моделі, естетичним і гігієнічним вимогам.

2. Готовий виріб повинен бути добре відпрасований.

3. Парні деталі повинні бути одного розміру і розташовуватись симетрично.

4. Ручні і машинні строчки повинні відповідати технічним вимогам на виконання ручних та машинних робіт.

Кінцеву обробку виконують в певній послідовності: спочатку пришивають оздоблювальні деталі, фурнітуру; видаляють зметувальні стібки; виріб чистять; прасують.

Щоб прикрасити одяг, його оздоблюють шнуром, спеціальною тасьмою, намистом, бісером, вишивкою, машинною строчкою, аплікацією.

Якщо пояс застібається на петлю і ґудзик, то петлю обробляють посередині ширини пояса. Місце для ґудзика намічають через петлі олівцем або крейдою. Ґудзик пришивають вдвоє складеною ниткою трьома – чотирма  наскрізними стібками.

В залежності від виду тканини спідницю прасують з лицьової (з ситцю) чи виворітної сторони (  з сатину, вовни, шовку, ворсових тканин). Спідницю, зшиту із вовняної  тканини прасують через вологий про-  прасувальник. Виріб зручніше прасувати на  прасувальній дошці. Спочатку відпрасовують мілкі деталі (виточки, складки, пояс), потім великі. Прасувати слід за напрямком нитки основи тканини. Відпрасовану спідницю зразу складати не можна – її потрібно повісити чи розстелити на столі, щоб вона висохла.              

На виробництві кінцеву обробку виробу виконують на спеціальному обладнанні.                                          

Так, для кінцевої волого – теплової обробки виробів застосовують преси (Мал. 5) і пароповітряні манекени, багато із яких автоматизовані. Для пришивання фурнітури використовують спеціальні швейні машини  - напівавтомати: для пришивання ґудзиків, металевих гачків, петель тощо. Застосування автоматизованого обладнання дозволяє значно підвищити виробництво праці, покращити якість обробки виробів і зменшити втомлюваність робітників.

    3.2. Технічні вимоги до ВТО.

Технічні вимоги до волого-теплової обробки.

  1.  Волого-теплові роботи виконують на столі або на спеціальних дошках, колодках, обтягнутих сукном і покритих зверху білою бавовняною тканиною.
  2.  Вироби прасують через пропрасувальник.
  3.  У виробах із тканини, що трапляється вам уперше, дію праски перевіряють на маленькому клаптику.
  4.  Після закінчення волого-теплової обробки готовий виріб просушують
    і охолоджують у підвішеному стані, щоб закріпити форму, надану виробу.

Правила безпечної роботи з праскою.

  1.   Не залишати без нагляду ввімкнену в мережу праску.
  2.   Ставити праску на спеціальну підставку.
  3.   Стежити, щоб підошва праски не торкалася шнура.
  4.   Вмикати і вимикати праску тільки сухими руками, беручись за вилку.
  5.   У приміщенні з бетонною підлогою під ноги класти гумовий килимок.

6. Стежити, щоб мітка терморегулятора була на тій точці, яка відповідає температурі     нагрівання для даної тканини.

7. Після закінчення роботи  вимкнути праску.

4. Вступний інструктаж.

   4.1. Аналіз інструкційної карти.

   4.2. Демонстрація прийомів виконання операцій.

   4.3. Правила техніки безпеки при виконанні ручних, машинних робіт та ВТО.

   4.4. Контроль і самоконтроль.

5. Самостійна робота учнів.

   5.1. Поточний інструктаж.

   5.2. Контроль за організацією робочого місця.

   5.3. Збір даних для заключного інструктажу

6. Підведення підсумків.

   6.1. Демонстрація кращих робіт.

   6.2. Аналіз характерних помилок.

   6.3. Виставлення оцінок.

   6.4. Домашнє завдання.    6.5. Прибирання робочих місць.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81452. Окислительное фосфорилирование, коэффициент Р/О. Строение митохондрий и структурная организация дыхательной цепи. Трансмембранный электрохимический потенциал 107.79 KB
  Синтез АТФ из АДФ и Н3РО4 за счёт энергии переноса электронов по ЦПЭ называют окислительным фосфорилированием. В совокупности электрический и концентрационный градиенты составляют электрохимический потенциал ΔμН источник энергии для синтеза АТФ. Энергия электрохимического потенциала ∆μH используется для синтеза АТФ если протоны возвращаются в матрикс через ионные каналы АТФсинтазы. Строение АТФсинтазы и синтез АТФ АТФсинтаза НАТФаза интегральный белок внутренней мембраны митохондрий.
81453. Регуляция цепи переноса электронов (дыхательный контроль). Разобщение тканевого дыхания и окислительного фосфорилирования. Терморегуляторная функция тканевого дыхания 104.8 KB
  Скорость использования АТФ регулирует скорость потока электронов в ЦПЭ. Если АТФ не используется и его концентрация в клетках возрастает то прекращается и поток электронов к кислороду. С другой стороны расход АТФ и превращение его в АДФ увеличивает окисление субстратов и поглощение кислорода. Механизм дыхательного контроля характеризуется высокой точностью и имеет важное значение так как в результате его действия скорость синтеза АТФ соответствует потребностям клетки в энергии.
81454. Нарушения энергетического обмена: гипоэнергетические состояния как результат гипоксии, гипо-, авитаминозов и других причин. Возрастная характеристика энергетического обеспечения организма питательными веществами 102.97 KB
  Все живые клетки постоянно нуждаются в АТФ для осуществления различных видов жизнедеятельности. Клетки мозга потребляют большое количество АТФ для синтеза нейромедиаторов регенерации нервных клеток поддержания необходимого градиента N и К для проведения нервного импульса; почки используют АТФ в процессе реабсорбции различных веществ при образовании мочи; в печени происходит синтез гликогена жиров белков и многих других соединений; в миокарде постоянно совершается механическая работа необходимая для циркуляции крови; скелетные мышцы в...
81455. Образование токсических форм кислорода, механизм их повреждающего действия на клетки. Механизмы устранения токсичных форм кислорода 135.17 KB
  Механизмы устранения токсичных форм кислорода. В большинстве реакций с участием молекулярного кислорода его восстановление происходит поэтапно с переносом одного электрона на каждом этапе. При одноэлектронном переносе происходит образование промежуточных высокореактивных форм кислорода.
81456. Окислительное декарбоксилирование пировиноградной кислоты. Последовательность реакций. Строение пируватдекарбоксилазного комплекса 123.64 KB
  Превращение пирувата в ацетилКоА описывают следующим суммарным уравнением: СН3СОСООН ND HSKo → CH3CO ∼SKo NDH H CO2 В ходе этой реакции происходит окислительное декарбоксилирование пирувата в результате которого карбоксильная группа удаляется в виде СО2 а ацетильная группа включается в состав ацетил КоА. FD ND и КоА. Окислительное декарбоксилирование пирувата Превращение пирувата в ацетилКоА включает 5 стадий Стадия I. На стадии III КоА взаимодействует с ацетильным производным Е2 в результате чего образуются ацетилКоА...
81457. Цикл лимонной кислоты: последовательность реакций и характеристика ферментов. Связь между общими путями катаболизма и цепью переноса электронов и протонов 319.89 KB
  Цикл лимонной кислоты цитратный цикл цикл Кребса цикл трикарбоновых кислот ЦТК заключительный этап катаболизма в котором углерод ацетильного остатка ацетилКоА окисляется до 2 молекул СО2. Связь между атомами углерода в ацетилКоА устойчива к окислению. В условиях организма окисление ацетильного остатка происходит в несколько этапов образующих циклический процесс из 8 реакций: Последовательность реакций цитратного цикла Образование цитрата В реакции образования цитрата углеродный атом метильной труппы ацетилКоА связывается с...
81458. Механизмы регуляции цитратного цикла. Анаболические функции цикла лимонной кислоты. Реакции, пополняющие цитратный цикл 153.56 KB
  Регуляция цитратного цикла. В большинстве случаев скорость реакций в метаболических циклах определяется их начальными реакциями. В ЦТК важнейшая регуляторная реакция - образование цитрата из оксалоацетата и ацетил-КоА, катализируемая цитратсинтазой.
81459. Основные углеводы животных, их содержание в тканях, биологическая роль. Основные углеводы пищи. Переваривание углеводов 160.55 KB
  Переваривание углеводов Гликоген – главный резервный полисахарид высших животных и человека построенный из остатков Dглюкозы. Его молекула построена из ветвящихся полиглюкозидных цепей в которых остатки глюкозы соединены α1– 4гликозидными связями. При гидролизе гликоген подобно крахмалу расщепляется с образованием сначала декстринов затем мальтозы и наконец глюкозы. Крахмал разветвлённый полисахарид состоящий из остатков глюкозы гомогликан.
81460. Глюкоза как важнейший метаболит углеводного обмена. Общая схема источников и путей расходования глюкозы в организме 139.63 KB
  Общая схема источников и путей расходования глюкозы в организме Глюкоза является альдогексозой. Циклическая форма глюкозы предпочтительная в термодинамическом отношении обусловливает химические свойства глюкозы. Расположение Н и ОНгрупп относительно пятого углеродного атома определяет принадлежность глюкозы к D или Lряду. В организме млекопитающих моносахариды находятся в Dконфигурации так как к этой форме глюкозы специфичны ферменты катализирующие её превращения.