14444

В’язання спицями

Конспект урока

Производство и промышленные технологии

Тема. В’язання спицями Мета. Ознайомити учнів з одним із видів декоративноужиткового мистецтва в’язанням інструментами і матеріалами для вязання спицями. Організацією робочого місця. Правилами безпечної праці та санітарногігієнічні вимоги. Прийомами роботи спиця...

Украинкский

2013-06-04

279 KB

181 чел.

Тема. В’язання спицями

Мета.  Ознайомити учнів з одним із видів декоративно-ужиткового мистецтва , в’язанням, інструментами і матеріалами для в'язання спицями. Організацією робочого місця. Правилами безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. Прийомами роботи спицями

Основні поняття: спиця, пряжа, трафарет

Очікувані результати навчальної діяльності: проводити добір спиць і пряжі,

 Інструменти і матеріали: спиці, шпульки, голки, трафарети, шпильки, сантиметрова стрічка, ножиці.

 Тип уроку: комбінований.

Структура уроку.

І. Організаційна частина.

   1. Перевірка наявності учнів.

   2. Готовність до заняття.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

   Фронтальне опитування учнів, включаючи повторення правил техніки безпеки під час  роботи на швейній машині, під час роботи з  ножицями, голками та праскою.

ІІІ. Формування нових знань.

Вироби, в'язані спицями. Інструменти та матеріали для в'язання

В'язання — один із стародавніх видів декоративно-прикладного мистецтва. В музеях різних країн світу поруч з найдавнішими знаряддями праці можна побачити перші ножиці для стрижки овець, гребені для вичісування шерсті, веретена, прядки, а також спиці, крючки (дерев'яні, кістяні й більш пізніші — металеві). Через нетривкість матеріалів до нашого часу не дійшли давні зразки цього виду народного мистецтва. Витвори пізніших часів (XIX—XX ст.) зберігаються в музейних колекціях.

Тема фольклору, національний колорит постійно присутні в декоративному мистецтві в'язання. Майстрині оздоблюють вироби вишивкою, різнокольоровими китицями, тасьмою, крученими та плетеними шнурами тощо

Застосовуючи різноманітні техніки ручного в'язання, українські жінки здавна виготовляли найнеобхідніші в побуті вироби: безрукавки, светри, кофти, шапки, шкарпетки, рукавиці тощо. В наш час в'язання перестало бути чисто практичним ремеслом, а переросло в улюблене мистецтво рукоділля — в'яжуть на спицях, на в'язальних машинах, крючком. Як і будь-яке мистецтво, в'язання розвивається, триває постійний пошук нових технологічних прийомів

Сучасна людина прагне, щоб її одяг відповідав моді і разом з тим був суто індивідуальним. Ручне в'язання дає можливість стати дизайнером власного одягу і зробити оригінальну, ексклюзивну річ. Різноманітна кольорова гама, та чи інша фактура пряжі, невичерпність орнаментальних рішень, фасонів і моделей, а також велика кількість способів в'язання — все це повною мірою сприяє виявленню фантазії, смаку і майстерності під час виготовлення оригінального трикотажного виробу.

В'язані вироби мають такі позитивні якості: вони красиві і не мнуться, а зимовий одяг — теплий і добротний. Численні спроби в'язання дають змогу отримати узорні полотнища різної структури, фактури і щільності. Залежно від застосування грубої чи тонкої, пряденої вручну або фабричної пряжі можна досягти того чи іншого художнього ефекту. Килими, декоративні подушки, пальто, теплі кофти, светри, спортивні вироби, шапочки, рукавиці, шкарпетки в'яжуть з товстої пряжі; серветки, скатертини, ажурні хустки, накидки, шарфи, перчатки, кофточки, блузи, сукні, дитячі вироби — з більш тонкої пряжі.

Матеріали та інструменти для в'язання спицями.

Якість в'язаного виробу, його зовнішній вигляд залежить від правильно підібраної пряжі. Своєрідна об'ємність, особлива пластичність пряжі роблять речі з трикотажу зручними й нарядними. Пряжа має відповідати призначенню виробу, його фасону, стилю тощо. Трикотажні вироби універсальні в будь-яку пору року, завдяки використанню різноманітних видів пряжі.

У світі в'язаної моди існує велика кількість різноманітної пряжі. Для в'язання на спицях використовують натуральні види пряжі (шерсть, льон, шовк, бавовна); штучні (віскоза, яку отримують шляхом обробки деревини); синтетичні (лавсан, акрил, капрон, поліпропілен та ін.)

Пряжу, яка складається з кількох різнобарвних ниток, називають меланжевою (змішаною). її отримують з нерівномірно пофарбованих волокон низької якості чи ниток зі старих виробів.

Під час вибору пряжі необхідно враховувати такі її основні властивості, як рівномірність, міцність, крутка, стійкість фарбування.

Якісна нитка має бути рівномірною, без потовщень і потоншень.

Міцність пряжі залежить від її пружності. Міцна пряжа добре пружинить. Якщо від невеликого натягу нитка рветься, пряжа неміцна.

Нитка не повинна скручуватись у петлі, коли її відмотати від клубка.

Щоб перевірити пряжу на стійкість фарбування, треба замочити її в теплій воді, покласти в білу тканину і пропрасувати гарячою праскою. З пряжі, яка линяє, краще зв'язати однотонний виріб.

Етикетка на пряжі дає інформацію про властивості пряжі: склад (з якого волокна, із скількох ниток її спрядено), масу, довжину (товста і важка пряжа коротша, ніж тонка і зроблена з легкого волокна) та колір.

Перш ніж розпочати в'язання, обрану пряжу треба випрати. В результаті поліпшиться забарвлення, вона розпушиться, усадка її у готовому виробі буде мінімальною.

Змотувати пряжу в клубки треба вільно, не натягуючи, щоб не порушити її якості й не знищити ворсу.

Основним інструментом для роботи є спиці. Сучасна промисловість забезпечує великий вибір спиць з різних матеріалів: стальні, алюмінієві, пластмасові, дерев'яні (бамбукові), кістяні.

Спиці бувають різної товщини — діаметром від 1 до 8 мм. Номер спиціце її діаметр у міліметрах. Вибирають їх відповідно до товщини пряжі: спиці повинні бути в два рази товщі, ніж пряжа. Треба також враховувати, що кожна майстриня має свою щільність в'язання. Для нещільного в'язання потрібні спиці тонші, для щільного — товщі.

Спиці розрізняють закриті (звичайні), відкриті, кільцеві та допоміжні. Закриті спиці мають один робочий кінець, обмежувачем, щоб не спадали петлі. Цими спицями в'яжуть деталі, що мають з обох сторін закриті кромки (деталі одягу, шарфи).

У відкритих спицях — два робочих кінці. їх використовують для в'язання по колу, щоб виріб був без швів (шкарпетки, рукавиці, шапки, спідниці). Продаються в комплекті по п'ять штук.

Кільцеві спиці — це дві спиці, з'єднані гнучким матеріалом (волосінню, пластмасовою трубочкою) між собою. їх застосовують як для в'язання по колу, так і для в'язання окремих деталей виробу в прямому і зворотному напрямках. Кільцевими спицями в'яжуть крупні об'ємні речі — руки менше втомлюються і зручно вимірювати вив'язане полотно.

Допоміжні спиці бувають прямі й вигнуті. За їх допомогою можна тимчасово знімати петлі з основної спиці (для в'язання узору або кишень). Вони повинні бути на один номер менші, ніж основні спиці.

Поверхня спиць має бути добре відшліфованою, робочий кінець спиці помірно загостреним. Гострі кінці наколюють пальці і розщеплюють петлі, а тупі — розтягують нитку, що погіршує якість полотна.

Найчастіше використовують стальні спиці, тому що вони не гнуться і не бруднять полотно. Алюмінієвими спицями в'яжуть вироби тільки з темної пряжі, бо від тертя пряжа темніє; дерев'яними і пластмасовими — вироби з товстої пухнастої пряжі.

Для в'язання, крім пряжі і спиць, потрібні ще такі важливі дрібнички: шпильки для відкритих петель; голки із заокругленим робочим кінцем для зшивання в'язаних полотен; пластмасові наконечники для спиць, щоб не сповзали петлі; шпульки для намотування невеликої кількості пряжі; трафарет для визначення номера спиць; сантиметрова стрічка; ножиці; чохли, корзини для зберігання предметів рукоділля.

У наш час постійно триває пошук практичних пристосувань для ручного в'язання. Зручним для в'язальниць є лічильник рядів. Щоб не запам'ятовувати і не записувати кількість вив'язаних рядів, треба його прикріпити до спиці і в кінці кожного вив'язаного ряду просто провертати коліщатко. Це дає змогу майстриням уникнути обтяжливого підрахунку рядів, особливо під час виконання складних узорів.

ІV. Практична робота: Виконання основних елементів в’язання. Основи в’язання спицями.

Основні поняття:

В'язання спицями починають з набирання певної кількості петель. Існує кілька способів набирання петель, які гармонійно поєднуються з різноманітними узорами в'язки. Розглянемо традиційний спосіб, який можна використати для будь-якого виробу.

Традиційний спосіб набирання петель. Нитку від клубка накидають петлею на великий і вказівний пальці лівої руки (мал. 1, а). Довжина кінця нитки, що звисає з великого пальця має бути приблизно в три рази більшою за ширину полотна, для якого набирають петлі. Обидва кінці нитки затискують у долоні. Дві спиці, складені разом, підводять під натягнуту нитку між великим та вказівним пальцями лівої руки і відтягують її на себе і вниз (мал. 1, б і в). Потім, притримуючи нитку на спицях вказівним пальцем правої руки, вводять спиці в петлю на великому пальці лівої руки (мал. 1, г). Захопивши нитку з вказівного пальця лівої руки, протягують її в петлю на великому пальці і скидають з великого пальця лівої руки (мал. 1, ґ). Кожну наступну петлю пров'язують так само. Таким чином набирають потрібну кількість петель.

Після цього одну спицю виймають. Спиця з набраними петлями повинна бути в лівій руці, вільна — в правій. Можна починати в'язати вибраний узор.

Під час в'язання трикотажного полотна основними петлями є лицьова і виворітна.

В'язання лицьової петлі. Цю петлю можна в'язати двома способами: за передню стінку і за задню стінку. Розглянемо спосіб вив'язування лицьової петлі за передню стінку (мал. 2). Цей спосіб вважають класичним. Після зняття крайньої петлі, вводять кінець правої спиці в наступну петлю на лівій спиці рухом зліва направо. Захопивши нитку із вказівного пальця, протягують її у петлю. Нову петлю, що утворилась, скидають з лівої на праву спицю.

В'язання виворітної петлі. Розглянемо класичний спосіб вив'язування цієї петлі (мал. 3). Після зняття крайньої петлі робочу нитку розміщують перед в'язанням на лівій спиці. Праву спицю кладуть на робочу нитку і вводять у петлю на лівій спиці. Рухом справа наліво захоплюють нитку і протягують її в петлю. Нову петлю переводять на праву спицю, а пров'язану петлю скидають з лівої спиці.

Закріплення петель останнього ряду. Петлі закріплюють по-різному. Розглянемо спосіб вив'язування петель за узором (мал. 4). Для закріплення петель останнього ряду знімають першу петлю, не пров'язуючи, на праву спицю, наступну петлю в'яжуть по узору, тобто лицьову — лицьовою, виворітну — виворітною. На правій спиці утворюються дві петлі — права й ліва. Кінець лівої спиці вводять у праву (крайню) петлю на правій спиці і, ледь відтягуючи її, протягують крізь неї правою спицею ліву петлю. На правій спиці залишається одна петля. Вив'язування в такий спосіб повторюють до закінчення ряду. Тобто наступну петлю в'яжуть знову по узору і протягують її через петлю на правій спиці.

                                                                    Мал. 5

Спосіб пров'язування двох петель разом (мал. 5). На початку ряду перші дві петлі пров'язують разом лицьовою або виворітною петлею. Кожну нову петлю перекидають з правої спиці на ліву і знову пров'язують дві петлі разом, як і попередні. Цим способом зручно закріплювати петлі панчішного в'язання, пров'язуючи по дві петлі разом лицьовою з лицьового боку або по дві разом виворітною з вивороту.

Крайні петлі. Першу й останню петлі в'язаного полотна називають крайніми. Вони не беруть участі в утворенні узору, але їх враховують під час набирання петель. Залежно від того, як в'яжуть останню петлю, край в'язаного полотна може бути ланцюжкоподібним (рівним) або вузлико-подібним. Першу (крайню) петлю завжди знімають не пров'язаною з лівої спиці на праву.

Щоб отримати ланцюжкоподібний край (мал. 6, а), першу петлю кожного ряду знімають, не пров'язуючи, і, залишаючи нитку за роботою, в'яжуть ряд до кінця. Останню петлю кожного ряду вив'язують виворітною петлею.

Вузликоподібний край (мал. 6, б) иконують так само, як і ланцюжкоподібний, тільки останню петлю ряду вив'язують лицьовою за передню стінку.


Мал. 1. Набирання петель

Мал.3. В'язання виворітної петлі

Мал.2.В'язання лицьової петлі

Мал. 4. Закріплення петель за узором


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28297. Общества: понятие, виды, содержание деятельности 14.66 KB
  Общество с ограниченной ответственностью – учрежденное одним или несколькими лицами общество уставный капитал которого разделен на доли определенных учредительными документами размеров; участники общества с ограниченной ответственностью не отвечают по его обязательствам и несут риск убытков связанных с деятельностью общества в пределах стоимости внесенных ими вкладов. Учредительными документами общества с ограниченной ответственностью являются: учредительный договор устав. Число участников общества с ограниченной ответственностью не...
28298. Гражданское право как частное право. Основные принципы и функции гражданского права в условиях рыночной экономики 13.68 KB
  Гражданское право как частное право. Основные принципы и функции гражданского права в условиях рыночной экономики. В публичном праве обязат. ГП как частному праву харна юридич.
28299. Предмет ГП 14.21 KB
  Предмет ГП – составляют общественные отношения кот оно регулирует. Гражданское право регулирует: Имущественные отношения. Личные неимущественные отношения связанные с имущественными. Личные неимущественные отношения не связанные с имущественными.
28300. Метод гражданского права, его основные признаки 15.6 KB
  Децентрализация выражается в том что регулирование гражданских отношений осуществляется не только нормативными актами исходящими от государства но также и актами участников гражданского оборота соглашениями односторонними сделками. Это объясняется тем что в гражданском праве субъективные права выполняют функцию средства удовлетворения потребностей интересов их носителей в отличие например от прав государственных органов участников административных уголовных правоотношений в которых права одновременно являются обязанностями....
28301. Система гражданского права 13.98 KB
  Система гражданского права Система гражданского права представляет собой внутренне согласованное единство и деление правовых норм составляющих данную отрасль права. Состоит из: подотраслей права норм регулирующих однородные отношения обязательственное право вещное право исключительные права личные неимуще права наследственное право жилищное транспортное Подотрасль состоит из правовых институтов. Все гражданскоправовые нормы составляющие систему гражданского права можно условно разделить на Общую и Особенную части. В Общую...
28302. Основные гражданско-правовые системы современности 17.03 KB
  Основные гражданскоправовые системы современности. Современный мир отличается многообразием гражданскоправовых систем. Каждое суверенное государство имеет свое национальное гражданское право. Вместе с тем в мире существуют своеобразные типы семьи правовых систем охватывающие группы права ряда государств.
28303. Источники гражданского права. Их классификация 14.7 KB
  Источники гражданского права. Нормы гражданского права содержатся и в так называемых подзаконных актах указах Президента РФ постановлениях Правительства РФ актах министерств и иных федеральных органов исполнительной власти. Наиболее важные законы группируются: в области корпаративного права зн об акционерных обществах зн об ООО зн об госуд.муницип и унитарных предприятиях зн о банкротстве ряд знов о некомерческих организациях в области обязательственного права зн о рынке ценных бумаг о финансовой аренделизинге о...
28304. Действие гражданского законодательства во времени, в пространстве и по кругу лиц 14.26 KB
  Действие гражданского законодательства во времени в пространстве и по кругу лиц. Под действием гражданского законодательства во времени понимается определение начального и конечного момента действия правового акта регулирующего гражданские отношения. По общему правилу акты гражданского законодательства не имеют обратной силы и применяются к отношениям возникшим после введения их в действие. Различают даты принятия акта гражданского законодательства опубликования и вступления в силу.
28305. Применение гражданского законодательства 14.21 KB
  В теории права различают 4 формы реализации права: 1 . Применение – это такой способ реализации права кот связан с властными действиями юрисдикционных органов и должностных лиц. Применять норму права это значит применять власть а нередко принуждения санкции наказания. в случае пробелов в нем осуществляется путем применения аналогии закона и аналогии права.