14571

Используя принципы ООП реализовать программу для вычисления площади фигур

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Отчет по лабораторной работе №2 по дисциплине: Объектноориентированное программирование Постановка задачи Используя принципы ООП реализовать программу для вычисления площади следующих фигур: Эллипс Прямоугольник Треугольник. В программе необх

Русский

2013-06-08

16.74 KB

6 чел.

Отчет

по лабораторной работе №2

по дисциплине: Объектно-ориентированное программирование

  1. Постановка задачи

Используя принципы ООП реализовать программу для вычисления

площади следующих фигур:

Эллипс,

Прямоугольник,

Треугольник.

В программе необходимо иметь хотя бы один абстрактный класс.

При запуске, программа должна выполнять следующие действия:

1) Создать 2 случайных фигуры.

2) Задать фигурам случайные размеры.

3) Вывести информацию о фигурах.

4) Рассчитать площади фигур.

5) Сравнить площади фигур, вывести названия большей фигуры.

  1.  Иерархия классов

Figure

Rectangle

Triangle

Ellipse

  1. Пример работы программы

---new figure created---

{

 Type: Triangle,

 _a: 159,

 _b: 106,

 _c: 144

}

---new figure created---

{

 Type: Rectangle,

 _width: 112,

 _height: 35

}

---compare figures---

figure 1:

{

 Type: Triangle,

 _a: 159,

 _b: 106,

 _c: 144

}

figure 2:

{

 Type: Rectangle,

 _width: 112,

 _height: 35

}

Triangle = 7446.43

Rectangle = 3920

Triangle > Rectangle


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22903. Поняття визначника n- го порядку 35.5 KB
  В кожному добутку по одному і лише по одному елементу з кожного рядка і кожного стовпчика визначника. Співмножники в кожному добутку можна упорядкувати за першим індексом. В першому добутку при упорядкуванні за першим індексом другі індекси утворюють перестановку 1 2. В другому добутку при упорядкування за першим індексом другі індекси утворюють перестановку 21.
22904. Аналітичний запис визначника 18.5 KB
  Розглянемо визначник n го порядку Кожен добуток з яких складається визначник можна упорядкувати за першим індексом тобто записати у вигляді a1α1 a2α2 anαn де α1 α2. Тоді знак з яким добуток a1α1 a2α2 anαn входить у визначник Δ визначається парністю перестановки α1 α2.
22905. Друге означення визначника 47.5 KB
  Таким чином на відміну від першого означення визначника знак при даному добутку визначається парністю перестановки перших індексів при упорядкуванні добутку за другими індексами. Припустимо що при цьому було зроблено транспозицій елементів перестановки. Від перестановки α1 α2. αn можна перейти за допомогою транспозицій до перестановки 1 2.
22906. Лема про знак 126 KB
  Тоді добуток входить до визначника Δ зі знаком Доведення. Зрозуміло що даний добуток входить до визначника . За означенням визначника даний добуток входить до визначника зі знаком тобто зі знаком . Аналітичний запис визначника.
22907. Визначник трикутного вигляду 34 KB
  В ньому визначаються дві діагоналі. Визначником трикутного вигляду відносно головної діагоналі називається визначник всі елементи якого що стоять вище або нижче головної діагоналі дорівнюють 0. Таким чином можна зробити висновок: визначник трикутного вигляду відносно головної діагоналі дорівнює добутку елементів головної діагоналі Δ= a11a22ann Означення. Визначником трикутного вигляду відносно побічної діагоналі називається визначник всі елементи якого що стоять вище або нижче побічної діагоналі дорівнюють 0.
22908. Транспонування визначника 33 KB
  В перший стовпчик визначника Δ1 запишемо елементи першого рядка визначника Δ не змінюючи їх порядок. Далі в другий стовпчик визначника Δ1 запишемо елементи другого рядка визначника Δ не змінюючи їх порядок і так далі. В nй стовпчик визначника Δ1 запишемо елементи nго рядка визначника Δ.
22909. Властивості визначників 96.5 KB
  Будемо формулювати і доводити властивості лише для рядків визначника але за попереднім зауваженням вони мають місце і для стовпчиків визначника. Нульовим рядком називається рядок визначника всі елементи якого дорівнюють 0. Нехай й рядок визначника Δ нульовий. Якщо в визначнику переставляються місцями два рядки то змінюється лише знак визначника.
22910. Теорема про розклад визначника за елементами рядка або стовпчика 67 KB
  Доповнюючим мінором елемента aij називається визначник Mij який одержуються викресленням з визначника Δ i го рядка та j го стовпчика. Ця теорема дозволяє звести обчислення визначника n го порядку до обчислення визначників порядку n1. Фіксуємо iй рядок визначника Δ та доведемо що всі добутки що складають доданок aijAij входять у визначник Δ причому з таким самим знаком як і у доданку aijAij.
22911. Визначник Вандермонда 32.5 KB
  Визначником Вандермонда n го порядку називається визначник. Доведення проведемо індукцією за порядком n визначника При n=2 Припустимо що твердження виконується для визначника Вандкрмонда Δn1 порядку n1 і знайдемо визначник Δn. Як відомо визначник не змінюється якщо від деякого рядка відняти інший рядок домножений на число. Тому у визначника Δn спочатку від останнього рядка віднімаємо рядок з номером n1 домножений на a1.