14653

Анализ переходных процессов в САР, типовых динамических звеньях и их соединениях

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

ОТЧЕТ ПО ЛАБОРАТОРНОЙ РАБОТЕ №1 Анализ переходных процессов в САР типовых динамических звеньях и их соединениях. Цель : анализ переходных процессов типовых динамических звеньев САР и их соединений. Параметры динамических звеньев: k=35 T1=210 T2=250 b=0...

Русский

2013-06-09

138 KB

6 чел.

ОТЧЕТ ПО ЛАБОРАТОРНОЙ РАБОТЕ №1

«Анализ переходных процессов в САР, типовых динамических звеньях и их соединениях».

       Цель : анализ переходных процессов типовых динамических звеньев САР и их соединений.

Параметры динамических звеньев: k=3,5, T1=2,10, T2=2,50, b=0,75.

Порядок выполнения работы

Составляем структурную схему САР

Для  установления влияния каждого параметра на переходный процесс будем последовательно увеличивать и уменьшать Т и к примерно в 2 раза:

  1.  

Для апериодического звена с передаточной функцией

 при постоянном Т=1.6 и изменяющемся

к1=7.5; к2=3.75; к3=15;

при постоянном k=7.5 и изменяющемся Т1=1.6; Т2=0.8; Т3=3.2;

 

Параметр Т характеризует инерционность, то есть быстродействие системы.

Параметр К характеризуем усиление, то есть максимальную величину к которой будет стремится данный процесс.

2. Для интегрирующего звена с передаточной   функцией

при изменяющемся к1=7.5; k2=3.75; k3=15;

Параметр К характеризует скорость изменения процесса во времени.

3. Для колебательного  звена с передаточной функцией

 

при постоянных К, Т1,Т2 и изменяющемся b1=0,55; b2=1; b3=0;

При b=1 процесс проходит без перерегулирования, то есть отсутствуют колебания. При уменьшении b возрастают колебания. При b=0 получаем незатухающие колебания.

4. Для последовательного соединения двух апериодических звеньев

при постоянных К, Т1 и изменяющемся Т2.1=0.55; Т2.2=0.25; Т2.3=1.1;

Параметр Т как и во всех предыдущих случаях характеризует инерционность, то есть быстродействие системы.

5. Для параллельного соединения апериодического и колебательного звеньев

График при постоянном Т1=1.6; Т2=0.55; К=7.5; b1=0,55, b2=1, b3=0

Как и при всех колебательных процессах, при b=1 процесс проходит без перерегулирования, то есть отсутствуют колебания. При уменьшении b возрастают колебания. При b=0 получаем незатухающие колебания.

Вывод: Так как система находится под влиянием различных входных воздействий, то соответственно различными будут и переходные процессы.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36503. Рівність середньокінетичних енергій молекул газу при взаємодії двох газів із непроникливою стінкою 464.46 KB
  І тепер перейдемо до вивчення елементів симетрії кристалу. Елементи симетрії кристалів. Симетрія це властивість тіла суміщатися із самим собою під час деяких операцій або перетворень симетрії. З однією операцією симетрії ми вже зустрічались на початку лекції це трансляційна симетрія.
36504. Обертальний броунівський рух 244.07 KB
  Такі обертові рухи можна зіставити з коливаннями маленького дзеркальця підвішеного на тонкій пружній дротинці в газі. Величина оскільки дзеркальце рівну кількість разів повертається за годинниковою стрілкою і проти неї тому цим доданком можна знехтувати. Дзеркальце у газі можна розглядати як величезну броунівську частинку так само як і поршень коли ми розглядали газокінетичний зміст температури. Отже за значеннями макроскопічних параметрів якими є температура модуль кручення дротинки та середнє значення квадрату кутового відхилення...
36505. Розподіл молекул за абсолютними значеннями швидкості. Функція розподілу Максвелла 256.56 KB
  Тепер вже швидкість беремо за абсолютним значенням отже вона буде додатньою. Отже на графіку наведені залежності для кількох температур. Отже сформульований постулат стверджує що процес Клаузіуса неможливий. Отже узагальнений постулат ТомсонаПланка âНеможливо створити періодично діючу машину єдиним результатом дії якої було б виконання роботи лише за рахунок охолодження нагрівачаâ.
36506. Якісне пояснення температурної залежності теплоємності газів на підставі квантових уявлень 630.47 KB
  Звідки може брати енергію осцилятор Він її отримує при зіткненнях. Але прийняти будьяку енергію осцилятор не може. Він приймає енергію тільки кратну і переходить на один із наступних енергетичних рівнів на рисунку. Наша молекула зможе прийняти необхідну енергію лише від молекули із заштрихованої області.
36507. Потік газових молекул на стінку. Закон косинусу 191.07 KB
  Закон косинусу У багатьох задачах потрібно враховувати кількість молекул що падає на стінку посудини. На стінку впадуть лише ті молекули напрямки яких направлені у бік виділеної ділянки. Нам необхідно знати розподіл молекул за напрямками швидкостей.
36508. Молекулярні пучки. Зміна кількості молекул у пучці 188.18 KB
  Зміна кількості молекул у пучці внаслідок зіткнень з молекулами газу Нехай маємо джерело молекулярного пучка. Нагадаю : молекулярний пучок це вузький різко окреслений струмінь атомів що рухаються в одному напрямку і не взаємодіють між собою. Молекулярний пучок рухається у газі вздовж осі .
36509. УПРАВЛЕНИЕ КАЧЕСТВОМ НА ПРОИЗВОДСТВЕ 211 KB
  В промышленно развитых странах во многих фирмах и компаниях функционируют системы качества, успешно обеспечивающие высокое качество и конкурентоспособность выпускаемой продукции. В большей части эти системы аналогичны отечественным комплексным системам управления качеством продукции
36510. Теплопровідність газів 248.36 KB
  Вони нагріті до різних температур і ці температури підтримуються сталими. Зміна температури вздовж осі характеризується градієнтом температури. Закон дає звязок між кількістю тепла і градієнтом температури. Кількість тепла пропорційна градієнту температури; як можна було б очікувати пропорційна площі площадки .
36511. Загальне рівняння для явищ переносу 184.28 KB
  Запишемо кількість молекул які налітають за одиницю часу на площадку із швидкостями у інтервалі і у межах полярних кутів . Тому записуючи кількість молекул ми додаємо ще два імовірнісні множники . Позначимо кількість величини що переноситься зліва направо через площадку тими молекулами які летять у межах кутів з відстані . Ця кількість буде визначатись добутком значення величини що переносить кожна молекула на кількість молекул : .