14683

ЗНЯТТЯ РЕГУЛЮВАЛЬНИХ ХСАРАКТЕРИСТИК ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА ПО СКЛАДУ СУМІШІ (ВИТРАТІ ПАЛИВА)

Лабораторная работа

Логистика и транспорт

Лабораторна робота № 1 ЗНЯТТЯ РЕГУЛЮВАЛЬНИХ ХСАРАКТЕРИСТИК ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА ПО СКЛАДУ СУМІШІ ВИТРАТІ ПАЛИВА Мета роботи: Встановити оптимальну часову витрату палива і циклову подачу на яку слід регулювати насоси паливного насоса високого тиску. Послідовність ...

Украинкский

2013-06-09

261.5 KB

9 чел.

Лабораторна робота № 1

ЗНЯТТЯ РЕГУЛЮВАЛЬНИХ ХСАРАКТЕРИСТИК ДИЗЕЛЬНОГО ДВИГУНА ПО СКЛАДУ СУМІШІ (ВИТРАТІ ПАЛИВА)

Мета роботи: Встановити оптимальну часову витрату палива і циклову подачу, на яку слід регулювати насоси паливного насоса високого тиску.

Послідовність виконання роботи

Загальні положення. Регулювальною характеристикою дизеля за складом суміші називають залежність потужності , питомої витрати палива  та інших показників від часової витрати палива . Характеристику знімають при номінальній частоті обертання колінчастого валу, підтримувану постійною зміною навантаження гальма.

Підготовка двигуна.  Перед початком випробувань двигун прогрівають до нормального теплового стану і встановлюють швидкісний режим, який відповідає номінальній частоті обертання колінчастого валу. Режим підтримують зміною навантаження гальма.

Для подачі палива паливний насос обладнується пристроєм, що включає в себе регулювальний і стопорний гвинти, спеціальну гайку і градуйовану шкалу. Регулювальний гвинт з’єднується з рейкою паливного насоса, а спеціальна гайка (з накаткою) нагвинчуються на його різьбову частину і торцем торкається задньої стінки корпусу паливного насоса.

Регулювальним гвинтом та гайкою рейка паливного насоса може переміщатися в бік збільшення або зменшення подачі палива, а стопорним гвинтом закріплюватися в заданому положенні. Величина переміщення рейки визначається за градуйованою шкалою.

Проведення дослідів. У першому дослід рейку, паливного насоса закріплюють у положенні, відповідному мінімальної подачі палива і забезпечують стійку роботу двигуна на заданому швидкісному режимі. Після встановлення стабільної частоти обертання проводять вимірювання.

Під час досліду в журнал випробувань заносять результати вимірювань частоти обертання вала гальма, показання вагового пристрою гальма, витрата палива за досвід, час тривалості досвіду, витрата повітря, димність відпрацьованих газів, тиску та температури масла, температури охолоджуючої рідини і відпрацьованих газів.

У другому досвіді рейку паливного насоса злегка подають вперед (на 1-2 мм по градуйованій шкалі фіксуючого пристрою), збільшуючи подачу палива. Частота обертання колінчастого вала зростає і її відновлюють до заданої зміною навантаження гальма.

Після стабілізації швидкісного і навантажувального режимів вимірюють і записують у протокол випробувань ті ж показники, що і в першому досвіді.

У третьому і наступних дослідах виробляють переміщення рейки на таку ж величину, як і в другому досвіді; аналогічним чином встановлюють задану частоту обертання колінчастого валу і після стабілізації режиму роботи проводять записи показань приладів у протоколі випробувань.

З наближенням рейки до положення максимальної подачі палива за показаннями димоміра встановлюють ступінь димності відпрацьованих газів. Одночасно за наявності умов ведуть візуальні спостереження за кольором відпрацьованих газів, що виходять із випускної труби. Поява у відпрацьованих газах сірого диму вказує па ступінь димності 30...40% і відповідає межі димлення. Результати спостережень заносяться до протоколу випробувань із зазначенням кольору димності.

В останньому досліді рейку паливного насоса встановлюють в положення, відповідне найбільшої потужності двигуна. По димоміру ступінь димності буде перевищувати 60%. З випускної труби викидається дим темно-сірого кольору, що переходить в чорний. Робота дизеля з таким димленням  неприпустима.

Після закінчення останнього досліду регулювальну характеристику за складом суміші знімають повторно у зворотному порядку з переміщенням рейки паливного насоса приблизно на одну і ту ж величину у бік зменшення подачі. Результати вимірювань заносять у протокол випробувань, роблять необхідні підрахунки і будують графічні залежності.

Вибір оптимального регулювання подачі палива. На рис.1 представлена регулювальна характеристика дизеля за складом суміші, побудована в залежності від часової витрати палива . З характеристики слід, що в роботі дизеля можна виділити два характерні режиму в точках 1 і 2. Режим, зазначений точкою 1, відповідає найбільшій економічності роботи двигуна і точкою 2-максимально можливої потужності. Кожному з відмічених на графіку режимів відповідає коефіцієнт надлишку повітря. У режимі точки 1

Рис.1. Регулювальні характеристики дизельного двигуна по витраті палива.

Рис.2. Навантажувальна характеристика дизельного двигуна.

відбувається бездимне згоряння палива, а в режимі точки 2 двигун працює з великим димленням, що неприпустимо, оскільки різко зростає питомий знос деталей поршневої групи.

Оптимальне регулювання за часовою витратою палива повинне знаходитися в зоні між режимом найбільшої економічності і режимом максимально можливої потужності.

На рис.2 наведена навантажувальна характеристика дизеля. Для визначення максимально допустимої потужності та відповідного їй ефективного тиску з точки нульового значення  проводять дотичну до кривої

 Пунктирна вертикаль, проведена з отриманої таким чином точки дотику 3, відтинає на осі абсцис допустиме (по початку димлення) значення максимального ефективного тиску і максимальної потужності. Режим точки 3 розміщується між режимом мінімального питомої витрати палива (найбільшою економічності) і режимом максимально можливої потужності .

Паливоподаючу апаратуру регулюють на ефективний тиск і ефективну потужність менші максимально допустимих по димленню і обумовлених точкою 3. В якості нормального ефективного тиску беруть . На графіку це значення відповідає точці 2. Для визначення оптимальної  часової  витрати палива з точки 2 проведена вертикаль до перетину з кривою . Далі з цієї точки проводять горизонталь до перетину, з віссю ординат. Точка  відповідає оптимальній часовій витраті палива двигуна. На підставі отримання оптимальної часової витрати підраховують циклову подачу палива однієї насосної секції, на яку слід регулювати паливний насос.

Аналіз регулювальної характеристики за складом суміші дозволяє оцінити паливну економічність дизеля, технічний стан паливоподаючої  апаратури і правильність її регулювання (рис. 2). На характеристиці можна виділити декілька специфічних точок: 1 – мінімальна  питома витрата палива; 2 – обмеження ходу рейки паливного насоса при номінальній частоті обертання колінчастого вала двигуна; 3 – початок появи диму у відпрацьованих газах (експлуатаційна межа підвищення навантаження); 4 – максимальна потужність дизеля.

У режимі мінімальної питомої витрати відбувається повне згоряння палива. Це пояснюється відповідністю коефіцієнта надлишку повітря прийнятому в двигуні способу сумішоутворення. Коефіцієнт надлишку повітря виражається залежністю

 ,

де  - дійсна витрата повітря,;  - теоретично необхідна кількість повітря для згоряння на 1 кг палива;  - витрата палива, .

З даного виразу випливає, що при постійному швидкісному режимі і незмінній витраті повітря  зі зменшенням годинної витрати палива  збільшується коефіцієнт надлишку повітря. При збідненні суміші швидкість  згоряння зменшується і згорання відбувається ближче до ВМТ, майже в постійному обсязі. Це підвищує тепловикористання, а разом з тим індикаторний к.к.д.

З підвищенням навантаження зростає витрата палива, знижується коефіцієнт надлишку повітря. Це викликає поступове підвищення ступеня димності відпрацьованих газів.

У режимі 2 переміщення рейки паливного насоса відповідає номінальній потужності. У режимі 3 рейка паливного насоса переміщена на додаткову величину за рахунок дії коригуючого пристрою. З підвищенням навантаження зростає температура відпрацьованих газів, поршня, циліндру та інших деталей,  що збільшує питому швидкість зношування. Це особливо помітно при тривалій роботі двигуна на режимі максимальної потужності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65048. ОЧЕРКИ ИЗ ЖИЗНИ ГЕРАТСКОГО ОБЩЕСТВА НА РУБЕЖЕ XV—XVI ВЕКОВ 437.5 KB
  Настоящие Очерки представляют собой продолжение моей работы над мемуарами Восифи. Задача критического издания всего текста мемуаров Восифи представляется все более нужной заманчивой и выполнимой.
65049. УЛУСНАЯ СИСТЕМА МОНГОЛЬСКОЙ ИМПЕРИИ В ПАМЯТНИКАХ ПИСЬМЕННОСТИ ИМПЕРСКИХ ЦЕНТРОВ ЧИНГИЗИДСКИХ ХАНСТВ И ДРЕВНЕЙ РУСИ 203 KB
  В связи с этим возникает вопрос о влиянии модели власти зародившейся у монголов на процесс формирования русской государственности. Изучение взаимодействия форм собственности и власти в самой Монгольской империи позволяет таким образом исследовать типологические свойства государственности Московской Руси.
65050. КОЛЛЕКЦИЯ ЗОЛОТООРДЫНСКИХ ДОКУМЕНТОВ XIV ВЕКА ИЗ ВЕНЕЦИИ 1.35 MB
  В наши дни авторы настоящего исследования, тюрколог-источниковед и романист-филолог, подвергли все документы коллекции специальному изучению в отношении истории их создания, полного перевода на русский язык и реконструкции их изначального содержания.
65052. Расстановка политических сил в Западном Дешт-и-Кыпчаке в их взаимосвязи с Северо-Восточной Русью в 30-е - 60-е гг. XV века 36 KB
  Начальный этап взаимоотношений княжеств и земель Северо-Восточной Руси с государствами образовавшимися после распада Золотой Орды на территории европейской части Дешт-и-Кыпчака до сих пор недостаточно полно изучен в историографии. а в сфере русско-ордынских взаимоотношений также...
65054. Золотая Орда как предтеча Российской Империи 79.5 KB
  Истоки феномена российской имперской государственности наглядным олицетворением которой была Российская империя имеют в своей основе симбиоз трех компонентов: древнерусской государственности Киевской Руси импульсом в создании которой стал приход варягов...
65056. Нашествие Батыя глазами фронтовика Великой Отечественной войны 56.5 KB
  В настоящее время когда близится юбилей Великой Победы породившей интерес к военной тематике имеет смысл еще раз подумать о том почему в середине ХIII в. ордам Батыя удалось разгромить Русь и установить татаро-монгольское иго длившееся более 140 или 240 лет...