14853

Үшбұрыштың ішкі бұрыштарының қосындысы

Доклад

Математика и математический анализ

Үшбұрыштың ішкі бұрыштарының қосындысы. Сабақтың мақсаты: Білімділігі: Үшбұрыштың ішкі бұрыштарының қосындысы туралы теореманы қарастыру Үшбұрыштың сыртқы бұрыштары жөнінде түсінік енгізу. Дамытушылық: Творчестволық және логикалық ойлауқабі

Казахский

2013-06-09

46.5 KB

31 чел.

Үшбұрыштың ішкі бұрыштарының қосындысы.

Сабақтың мақсаты:

Білімділігі:

  1.  Үшбұрыштың ішкі бұрыштарының қосындысы туралы теореманы қарастыру
  2.  Үшбұрыштың сыртқы бұрыштары жөнінде түсінік енгізу.

Дамытушылық:

  1.  Творчестволық және логикалық ойлау-қабілетін дамыту.
  2.  Өзіндік ойлау қабілетін жалпылай дамыту.
  3.  Ауызша жауап беруге дағдылау.
  4.  Сан ұғымы туралы біліктілігін дамыту.

Тәрбиелілік:

Әрі нақты, әрі қарапайым сөйлесу мәнерін тәрбиелеу.

ЖОСПАР:

  1.  Жалпы сынып назарын аудару.
  2.  Осы уақытқа дейін алынған білімдерін, біліктіліктерін бекіту; тереңдету; қолданыста қажеттілігін көрсетіп, маңыздылығын түсіндіру.
  3.  Жаңа материалды қабылдауға оқушыларды дайындау.
  4.  Материалды өздіктерінен оқу.
  5.  Бекіту.
  6.  Сабақ қорытындысы.

І. Ұйымдастыру бөлімі.

Сынып сабаққа дейін үш топқа бөлінеді:

1-топ  - білімдері жоғары оқушылар

2-топ  - білімдері орташа оқушылар

3-топ  - білімдері төмен оқушылар.

2-3 топтар кроссворд шешеді (жұптасып жұмыс жасайды)

1-топ сұрақтарға жауап береді.

1. Үшбұрыштың төбесі мен оған қарсы жатқан қабырғаның ортасымен қосатын кесінді? (Медиана)

2. Бір бұрышы тік болатын үшбұрыш. (Тік бұрышты үшбұрыш)

3. Бір-бірімен қиылыспайтын түзулер.

4. Бұрыштардың өлшем бірлігі.

5. Тік бұрыштан кем бұрыш.

6. Тік бұрыш шамасы.

7. Ішкі бір жақты бұрыштардың қосындысы неге тең?

8. Екі параллель түзулерді басқа қиюшы (секущая) қиып өткенде пайда болатын бұрыштарды атаңыздар.

9. Тең бүйірлі үшбұрыш дегеніміз не?

10. Бір түзудің бойында жатпайтын үш нүктеден және осы үш нүктені қосатын 3 кесіндіден құралған фигура.

11. Тесттер. Әр оқушыда 10 жұп үшбұрыш болады. Олар тең немесе тең емес екенін анықтау керек және егер тең болса, қандай қасиеттерімен тең екенін көрсету, егер тең болмаса «-» таңбасын қою.

Кроссворд.

Горизонталь бойынша:

  1.  Бір жағы ортақ, ал басқа жақтары қосымша жартылай түзулер болатын бұрыштар.
  2.  Бір-бірімен қиылыспайтын түзулер.
  3.  Бір нүкте мен осы нүктеден тарайтын екі сәуледен тұратын геометриялық фигура.

Вертикаль бойынша:

  1.  Бұрыштардың өлшем бірлігі.
  2.  Бір түзуде жатпайтын үш нүктеден және осы нүктелерді қосатын үш кесіндіден тұратын фигура.
  3.  Үшбұрыштың төбесін, оған қарсы жатқан қабырғаның ортасын қосатын кесінді.

Жаңа материалды қабылдауға дайындық:

Есеп. АВС үшбұрышының В тік бұрышынан АС қабырғасына а түзуін

жүргізген. АВС үшбұрышының бұрыштарын табыңдар.

Оқушылар есепті өздіктерінен шығарады. Сурет тақтада салынады. 1 оқушы тақтаға қысқаша берілгенін жазады.

Қосымша сұрақ: бұл үшбұрыштың бұрыштарының қосындысын табыңдар.

Оқушылардың алдына келесі мәселе қойылады:

  •  Берілген үшбұрыштың бұрыштарының қосындысы 180 болуы кездейсоқтық па, әлде бұл қасиет барлық үшбұрыштарға тән бе?

Балалар! Бүгінгі сабақта сіздер үшбұрыштың ішкі бұрыштарының қосындысы туралы теоремамен таныстыңыздар. Дәптерлеріңізді ашып, бүгінгі күннің жадын жазып, тақырыпты жазып алайық: «Үшбұрыштың ішкі бұрыштарының қосындысы». Оқулықтың 79-бетін ашып, теореманы оқиық. Теореманың шарттары мен қорытындысын жазып алу керек.

Теореманы дәлелдеуге өзіндік жұмыс:

1+2+3=180 екенін дәлелдеу.

АВС – кез-келген үшбұрыш.

∆АВС-ның В төбесі арқылы m АС түзу жүргізеді. Егер АВ – қиюшы болса, онда 4=1, Егер ВС-қиюшы болса, онда 5=3, ...

4+2+5=180    1+2+3=180, т.с.с.

Бекіту

Екі оқушы тақтада карточкалармен жұмыс жасайды.

Карточка 1. ∆ДКС бұрыштарының қатынасы 1:2:3. Үшбұрыштың бұрыштарын табыңдар.

Карточка 2. ∆АВС бұрыштарының қатынасы 2:3:4, үшбұрыштың бұрыштарын табыңдар.

Сыныппен ауызша жұмыс жасау:

1

2

3

Үшбұрыш түрі

18

65

30

70

53

94

35

55

Тақта алдында тапсырмаларды тексеру:

1. 1+2+3=6    1. 2+3+4=9

2. 180:6=30   2. 180:9=20

3. 30,60,90   3. 40,60,80

Қосымша тапсырмалар:

1.       

         53

2.   

               60

3.

                 140

Үш оқушы тақтада:

1-топ №10, 2-топ №16; 3-топ №15

Тақта алдында тапсырмаларды тексеру.

Бүгінгі сабақта сіздер геометрияның негізгі теоремаларына жататын және есеп шығару мен теоремаларды дәлелдеуге кең қолданылатын теоремамен таныс болдыңыздар. Сонымен, бұл қандай теорема?

Оқушылар теореманы айтып-түсіндіреді.

Өткен материал бойынша оқушылардың білімін бекітіп, тексеру.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22572. Рефлекси спинного мозку 24 KB
  Це залежить від сили подразників їх просторової та часової взаємодії а також від стану нервових центрів спинного мозку. Нервові центри спинного мозку також необхідні для регуляції як соматичних так і вегетативних функцій.Нервові центри шийного відділу спинного мозку виявляють кооординуючий вплив на активність мотонейронів які інервують мязи згиначі і розгиначі нижчележачих відділів тіла.
22573. Довгастий мозок 31.5 KB
  Крім ядер черепномозкових нервів характерною особливістю структури заднього мозку є наявність у ньому потужної маси нервових елементів які не одержують аферентних волокон безпосередньо з периферичних джерел і не посилають рухових волокон на периферію.До надсегментарних структур відносять також ядра провід них шляхів які проходять крізь довгастий мозок до інших частин мозку. Цей відділ головного мозку розташований над спинним мозком і виконує дві основні функції рефлекторну і провіднико ву.
22574. Вароліїв міст 22 KB
  В основі варолієвого мосту проходять пірамідні шляхи між якими розташовуються власні нервові волокна варолієвого мосту котрі прямують у мозочок. З основи варолієвого мосту виходять нерви які зв'язують певні зони варолієвого мосту з відповідними зонами кори великих півкуль. У цьому ж відділі варолієвого мосту знаходяться й ядерні утворення: рухове ядро відвідного нерва частина ядра трійчастого нерва а на дні сільвієвого водогону розташовуються ядра блокового і окорухового нервів . У варолієвому мосту знаходяться ядра які беруть...
22575. Ретикулярна формація 31 KB
  Тому виділяють РФ довгастого мозку варолієвого мосту і середнього мозку. Разом з тим у функціональному відношенні у РФ різних відділів головного мозку є багато спільного і тому її можна розглядати як цілісний утвір. До нейронів РФ підходить багато колатералів від усіх специфічних висхідних проекційних шляхів які проходять крізь стовбурову частину мозку а також від низхідних шляхів що йдуть від вищих відділів мозку в тому числі від пірамідного тракту і нейронів мозочка.
22576. Мозочок 36.5 KB
  Оскільки основною функцією мозочка є координація рухів то він добре розвинутий у риб і птахів адже динаміка рухів у водному і повітряному середовищах вимагає чіткої праці м'язів для швидкого маневрування при літанні і плаванні. У амфібій і рептилій які пересуваються по замлі і мають як правило низько розташований центр тяжіння відбувається певна редукція мозочка. У людини з її вертикальним положенням тіла розміри і значення мозочка значо зростають. Взаємодія мозочка з іншими структурами мозку здійснюється за допомогою трьох пар ніжок.
22577. Порушення функціонування мозочка 27.5 KB
  Перш за все наслідки уражень мозочка залежать від еволюційного положення виду тварини. Видалення мозочка у амфібій рептилій і птахів викликає складніші розладнання рухової функції. У ссавців видалення мозочка крім вищезазначених симптомів порушення рівноваги і тонусу скелетної мускулатури призводить до розладнання регуляції також довільних рухів.
22578. Середній мозок 32 KB
  Об єм функцій середнього мозку різний у різних класів хребетних тварин. Цим середній мозок істотно відрізняється від заднього мозку функція якого приблизно однакова у всіх хребетних тварин і змінюється в процесі еволюції скоріш кількісно ніж якісно.Провідникова функція СМ визначаеться наявністтю в ньому висхідних і низхідних провідних шляхів багато з яких проходять через ніжки мозку.
22579. Проміжний мозок 35 KB
  У таламусі налічують до 40 різноманітних ядер об'єднаних у цілісний морфофункціональний комплекс який складним чином взаємодіє з неокортексом базальними гангліями і структурами лімбічної системи. Звичайно розрізняють шість груп ядер таламуса: передню ядра середньої лінії медіальну вентролате ральну задню і претектальну. Проекційні або перемикальні ядра відносяться до специфічних ядер які організовані за топічним принципом. Серед основних проекційних ядер таламуса слід виділити вентробазальне ядро яке є специфічним ядром...
22580. Базальні ганглії 30.5 KB
  Це свідчить про те що функції неостріатума не можна звести лише до регуляції рухів. Та все ж таки базальні ганглії перш за все пов'язані з регуляцією рухової функції організму особливо початку і припинення повільних рухів. Акінезія або дефіцит рухів. Цей симптом виявляється у скованості рухів нерухомій позі та маскоподібному обличчі з немигаючим виразом очей.