15162

Первобытное и античное общества

Доклад

История и СИД

Первобытное общество период в истории человечества до изобретения письменности после чего появляется возможность исторических исследований основанных на изучении письменных источников. Периоды развития первобытного общества: Каменный век древнейший пери

Русский

2013-06-10

15.74 KB

4 чел.

  Первобытное общество— период в истории человечества до изобретения письменности, после чего появляется возможность исторических исследований, основанных на изучении письменных источников.

   Периоды развития первобытного общества:

Каменный век- древнейший период в истории человечества, когда основные орудия труда и оружие изготавливались, главным образом, из камня, но употреблялось также дерево и кость. В конце каменного века распространилось использование глины (посуда, кирпичные постройки, скульптура).

Медный век, медно-каменный век, халколит или энеолит— период в истории первобытного общества, переходный период от каменного века к бронзовому веку. Приблизительно охватывает период 4—3 тыс. до н. э., но на некоторых территориях существует и дольше, а на некоторых отсутствует вовсе. Чаще всего энеолит включают в бронзовый век, но иногда считают и отдельным периодом. Во времена энеолита были распространены медные орудия, но преобладали по-прежнему каменные.

Бронзовый век — период в истории первобытного общества, характеризующийся ведущей ролью изделий из бронзы, что было связано с улучшением обработки таких металлов как медь и олово, получаемых из рудных месторождений, и последующим получением из них бронзы. Бронзовый век является второй, поздней фазой эпохи раннего металла, сменившей медный век и предшествовавшей железному веку. В целом, хронологические рамки бронзового века: 35/33 — 13/11 вв. до н. э., но у различных культур они отличаются. В Восточном Средиземноморье конец бронзового века связан с почти синхронным разрушением всех местных цивилизаций на рубеже 13-12 вв. до н. э., известным как бронзовый коллапс, тогда как на западе Европы переход от бронзового к железному веку затягивается ещё на несколько веков и завершается появлением первых культур античности — античной Греции и Древнего Рима.

Железный век — период в истории первобытного общества, характеризующийся распространением металлургии железа и изготовлением железных орудий. У цивилизаций бронзового века выходит за рамки истории первобытного общества, у других народов цивилизация складывается в эпоху железного века.

Античность— смысле это слово означает «греко-римская древность», иначе говоря, цивилизация древней Греции и древнего Рима во всем многообразии ее исторических форм.

   Также иногда Античностью называют любые очень старые времена, используя понятие синонимично слову «древность».

   В Античности следует искать истоки многих ценностей, которые составили впоследствии европейскую культуру.

   Поскольку на Античность приходится несколько столетий человеческой истории, её принято подразделять на эпохи и периоды.

Общая периодизация Античности

   В целом, общая периодизация Античности выглядит следующим образом.

Ранняя Античность (VIII в. до н. э. — II в. до н. э.)

   Классическая Античность (I в. до н. э. — I в. н. э), золотой век античного мира, время единства греко-римской цивилизации.

Поздняя Античность (II—V н. э.). Распад Римской империи.

   Временные периоды могут несколько варьироваться в геополитическом контексте. Так золотой век Античности в Древней Греции был отмечен раньше, чем в Римской империи. Кроме того, античная цивилизация в Восточной Римской империи зародилась раньше и угасла позже чем в Западной части, где её уклад разрушили вторгнувшиеся германцы. Тем не менее, античное культурное наследие (в основном в позднеантичном виде) довольно хорошо сохранилось в быту, культуре, языке и традициях большинства современных романских народов, а от них передалось и другим народам Средиземноморья (южные славяне, арабы, турки, берберы, евреи).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31687. Поняття про пам’ять 22.5 KB
  Закріплення зберігання та наступне відтворення людиною її попереднього досвіду називається памяттю. Память є підґрунтям психічного життя людини. Завдяки памяті людина може здобувати необхідні для діяльності знання вміння та навички.
31688. Функції і причини уваги 36 KB
  Загальна характеристика уваги. Функції і причини уваги. Види уваги. Успішне ж виконання цього завдання потребує правильного розуміння природи уваги її видів характерних особливостей і шляхів розвитку у дітей.
31690. Форми переживання емоцій і почуттів 29.5 KB
  Настрій це загальний емоційний стан який своєрідно забарвлює на певний час діяльність людини характеризує її життєвий тонус. Афект як і настрій залежить певною мірою від індивідуальних особливостей людини: її темпераменту характеру вихованості. Афекти викликають глибокі зміни у психічному житті людини виснажують її.
31691. Мотиваційна сфера особистості. Потяги і бажання. Прагнення особистості. Ризик як вияв активності особистості 81.5 KB
  Здійснюючи цілеспрямовані дії людина зустрічається з різноманітними перешкодами. Тут і оцінка ситуації і вибір шляху для майбутньої дії відбір засобів потрібних для досягнення мети прийняття рішень і т.Якщо в людини відсутня актуальна потреба виконувати дію але при цьому необхідність виконання її вона усвідомлює то воля створює допоміжне спонукання змінюючи смисл дії робить його більш значущим. Довільні та вольові дії включаються в зміст вольової поведінки людини.
31692. Самоосвіта та самовиховання як умова успішної діяльності вчителя 31 KB
  Кількість часу й сил які вчитель витрачає на самоосвіту залежить від його мотивації. Ніхто не сперечатиметься з тезою що якщо вчитель хороший то й рівень знань учнів високий. Працювати над собою вчитель починає ще зі студентської лави. Якщо вчитель не вдосконалює себе не експериментує то перетворюється на ремісника який стоїть за верстатом і робить кожного дня одну й ту ж роботу.
31693. Розвиток і виховання дитини в сім'ї потребує безлічі діяльнісних ситуацій, в яких відбувається формування особистості заданої орієнтації 47 KB
  Головне навантаження щодо забезпечення реального звязку з сімєю лягає на плечі класного керівника. Свою діяльність він організовує через класний батьківський комітет, батьківські збори, а також через вчителів, які працюють в даному класі. Важливою частиною практичної діяльності класного керівника з підтримання контактів
31695. Тактики виховання дітей у сім’ї 27.5 KB
  Вдаючись до такої тактики, батьки намагаються відгородити дитину від життєвих реалій, випробувань, намагаються все вирішувати за неї, задовольняти її потреби і примхи. За таких умов дитина позбавлена змоги формувати в собі необхідні для подальшого життя психологічні, вольові якості, об'єктивно оцінювати себе, свої можливості й інших людей, цілеспрямовано працювати над собою. Усе це деформує її внутрішній світ, систему цінностей, різко занижує або завищує її вимоги до оточення, спонукає до девіантних форм задоволення своїх потреб