15274

ВИВЧЕННЯ ВТРАТ НА ТЕРТЯ В ПІДШИПНИКАХ КОЧЕННЯ

Лабораторная работа

Производство и промышленные технологии

Наведено мету лабораторної роботи теоретичні відомості приведено обладнання прилади й інструменти порядок виконання та довідкова література. Дані методичні вказівки допоможуть студентам глибше засвоїти теоретичний матеріал курсу. ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №10. ВИВЧ

Русский

2013-06-11

1.39 MB

2 чел.

Наведено мету лабораторної роботи, теоретичні відомості, приведено обладнання, прилади й інструменти, порядок виконання та довідкова література. Дані методичні вказівки допоможуть студентам глибше засвоїти теоретичний матеріал курсу.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 10.

ВИВЧЕННЯ ВТРАТ НА ТЕРТЯ В ПІДШИПНИКАХ КОЧЕННЯ

Мета роботи. Метою роботи є експериментальне визначення момента тертя в підшипниках кочення в залежності від навантаження, частоти обертання, а також у залежності від рівня рідкого мастила в корпусі підшипників.

Теоретичне обґрунтування

Коефіцієнт корисної дії механізмів та машин у цілому залежить від ряду факторів і в тому числі від втрат у підшипниках. Тому визначення втрат на тертя в підшипниках має суттєве значення.

Втрати на тертя в підшипниках кочення складаються з втрат на тертя тіл кочення об кільця, з втрат на тертя тіл кочення об сепаратор, а також втрат на в’язке тертя в мастилі. Сумарний момент тертя в підшипнику виражають через умовний коефіцієнт тертя fзв, зведений до посадочного діаметра вала d:

                                     

 TT = Frfзвd/2,                                        (10.1)

де Fr - радіальне навантаження на підшипниках.

Оскільки на установці ДМ 28М випробовуються відразу чотири однакових підшипники, то момент тертя, одержуваний на усіх чотирьох підшипниках:  

                                         

                                       TT =4 Frfзвd/2.                                      (10.2)

Зусилля на динамометрі Q створює на кожному з підшипників радіальне навантаження:

                                          Fr = Q/2.                                           (10.3)

У після підстановки значення (3) у формулу (2) одержимо:

                                         TT = Qdfзв.                                          (10.4)

Тоді умовний коефіцієнт тертя

                                          fзв=TT / Qd.                                        (10.5)

Визначення втрат на тертя в підшипниках кочення на установці ДМ 28М 

Задачі, що розв’язуються при виконанні лабораторної роботи. При виконанні лабораторної роботи на установці ДМ 28М визначається залежність моменту тертя в підшипниках від величини радіального навантаження при різних рівнях заповнення підшипника маслом і трьох заданих частотах обертання, а також визначається умовний коефіцієнт тертя в підшипнику.

Обладнання, прилади та інструмент. Для проведення лабораторної роботи застосовуються: лабораторна установка ДМ 28М з комплектом чотирьох змінних головок з досліджувальними підшипниками, індикатор годинникового типу, термометр, ключ під гвинт навантажувального пристрою.

Технічна характеристика установки ДМ 28М

Типи досліджуваних підшипників: 1) кульковий радіальний однорядний 208; 2) кульковий радіальний однорядний 308; 3) кульковий радіальний сферичний двохрядний 1208; 4) роликопідшипник конічний однорядний 7208.

Максимальне зусилля навантаження 12000 Н. Частота обертання вала: 970, 1880, 2860 хв-1.

Метод вимірювання навантаження - за допомогою динамометричної скоби й індикатора годинникового типу. 

Метод вимірювання момента тертя - за шкалою з допомогою маятника.

Живлення від мережі трифазного змінного струму напругою 380 В, частотою 50 Гц.

Електродвигун А02-11-4: потужністю 0,6 кВт, частота обертання п = 1350 хв-1. Габаритні розміри, мм: довжина 700, ширина 400, висота 745. Маса 152  кг.

Конструкцію установки ДМ 28М наведено на рис 10.1. На валу 14 зафіксовано досліджувальну головку, на втулці 3 установлено чотири однакових підшипники. Зовнішні кільця двох середніх підшипників 4 та 6 розташовані в загальній втулці 5, а зовнішні кільця двох крайніх підшипників 2 та 7 - у корпусі 1.

Навантажувальний пристрій складається зі скоби 18 і гвинта 11, установлених на зовнішній поверхні корпусу 1. При обертанні гвинта 11 через динамометр 18 і кульки 12 та 13 середні підшипники 4 і 6 піджимаються до вала, а реактивне зусилля одночасно навантажує крайні підшипники. Деформацію динамометричної пружини при цьому показує індикатор 19.

Виникаючий у чотирьох підшипниках момент тертя передається на корпус 1, кут повороту якого визначається закріпленим внизу маятником (тягарем) 15. У залежності від зміни момента тертя в підшипниках змінюється кут відхилення маятника, положення якого фіксується стрілкою 16 на шкалі 17, проградуйованій у Нм.

Змащувальний пристрій, який складається із циліндра 9 і поршня 8, дозволяє рухом поршня змінювати рівень мастила в підшипниках. Шток поршня оснащений зовнішньою різьбою і вгвинчується в отвір верхньої кришки циліндра. Рух поршня здійснюється обертанням головки штока 10.

Від електродвигуна 20 обертання передається на робочий вал установки через клинопасову передачу 22. Перестановкою паса на ступінчастих шківах 21 і 23 можна одержати на робочому валу частоти обертання 970, 1880, 2860 об/хв.

Дані про досліджувальні головки зведено у табл. 10.1, а результати тарування динамометричної пружини в табл. 10.2.

Вказівки щодо заходів  безпеки

1. Перед вмиканням електродвигуна слід переконатися в надійності кріплення кришок, трубки підводу мастила та змащувального пристрою до корпусу.

2.

Під час роботи забороняється торкатися до обертових частин установки.

3. До підготування установки до роботи і виконання роботи вивчити її склад, побудову та принцип дії, її технічні дані та правила безпеки при роботі.

Таблиця 10.1

Характеристика досліджуваних підшипників

Позначення досліджуваної головки

ДМ 28 Мсб 1

ДМ 28

Мсб 2

ДМ 28

Мсб З

ДМ 28 Мсб 4

Умовне позначення підшипника

208

308

1208

7208

Внутрішній діаметр підшипника d, мм

40

40

40

40

Зовнішній діаметр підшипника D, мм

80

90

80

80

Динамічна вантажність С, кН

32,0

41,0

19,0

46,5

Статична вантажність Со, кН

17,8

22,4

8,55

32,5

Гранична частота

обертання nmax, хв-1

6300

6300

8000

6300

Таблиця 10.2

Тарувальна характеристика динамометричної пружини

Зусилля Q, Н

2500

5000

7500

10000

12000

Прогин пружини, мм

0,41

0,81

1,2

1,6

1,93

Підготовка до виконання лабораторної роботи. Перед виконанням лабораторної роботи: 1) випишіть з табл. 1 усі необхідні дані; 2) побудуйте за табл. 10.2 тарувальний графік; 3) за рис. 10.1 накресліть для звіту схему установки; 4) підготуйте табл. 10.3 для запису результатів експериментів і наступних розрахунків.

Порядок виконання лабораторної роботи

на установці ДМ28М

1. Установіть на вал відповідну випробовувану головку. Спочатку проводьте випробування без заповнення підшипника маслом.

2. Увімкніть двигун установки на 5...10 хв. для розігрівання

підшипників і установіть згідно з табл. 5 задану частоту обертання вала.

3. Визначте початковий відлік момента тертя без навантаження. Вимірювання момента здійснюється за шкалою за відхиленням стрілки маятника.

4. Не вимикаючи установки, гвинтом навантаження створіть ряд навантажень на підшипники (наприклад через 2000 Н) згідно з таблицею і визначіть при кожному навантаженні момент тертя. Зусилля навантаження визначається за індикатором динамометричної скоби та тарувальним графіком. Слідкуйте, щоб навантаження не перебільшувало 12000 Н.

5. Визначте момент тертя при зменшених згідно з табл. 10.3 навантаженнях та тих же умовах роботи, що і в п. 4.

6. Установіть згідно з табл. 10.3 іншу частоту обертання вала і повторіть випробування згідно з п. 3...5 для кожної частоти.

7. Повторіть випробування в такому ж порядку (п. 2...6) з заповненням підшипників мастилом: а) до рівня центра нижньої кульки (ролика); б) до занурення в мастило нижньої частини внутрішнього кільця підшипника.

Щоб отримати більш достовірні результати, необхідно після заповнення підшипника мастилом дати установці попрацювати протягом 5...10 хвилин для досягнення усталеної температури.

8. Після закінчення робіт вимкніть установку.

Таблиця 10.3

Звед.

коеф.

тертя fзв

Момент тертя, Нм

В одному підш., Tn

Серед-нє значення, ТТср

При зменшенні. нав., ТТ

При збіл. нав. на підш., ТТ

Навантаження, Н

Fr

Q

0

2000

4000

6000

8000

10000

0

2000

4000

6000

8000

10000

Частота оберт. n, хв.-1

Умови змащ.

Підшипник

№ досл.

Результати вимірювань та розрахунків при визначенні втрат та тертя в підшипниках кочення

Обробка одержаних результатів та виконання звіту з лабораторної роботи

1. За результатами експерименту побудувати графіки TTn = f(Fr) при всіх видах змащення і при трьох частотах обертання.

2. Розрахувати згідно з залежністю (10.5) величину fзв, де прийняти ТТі = ТТсрі.

3. Побудувати графіки fзв = f(Fr) для трьох частот обертання і при трьох умовах змащення підшипників:

а) без заповнення підшипників мастилом;

б) із заповненням до рівня центра нижньої кульки;

в) із заповненням до занурення в мастило нижньої частини внутрішнього кільця підшипників.

4. Проаналізувати одержані результати, зробити короткі висновки і оформити звіт.

5. Зміст і порядок побудови звіту повинні відповідати наступним вимогам:

а) назва та мета лабораторної роботи;

б) технічна характеристика установки;

в) характеристики досліджуваних підшипників згідно з табл. 3;

г) результати вимірювань та розрахунків при заданих частотах обертання, величинах навантаження підшипників та умовах змащення згідно з табл. 10.3;

д) графіки залежностей ТТср=f(Fr) та fзв=f(Fr) для трьох значень частоти обертання вала і при трьох умовах змащення підшипників;

е) аналіз результатів і висновки.

6. Оформлення звіту згідно з вимогами до текстових матеріалів [5].

Визначення втрат на тертя в підшипниках кочення на установці ДП 11А

Задачі, які розв’язуються при виконанні лабораторної роботи. При виконанні лабораторної роботи на установці ДП 11А визначається залежність момента тертя в підшипниках від швидкості обертання вала, величини та напряму діючого на підшипник навантаження, розмірів випробуваних підшипників.

Обладнання, прилади та інструмент. Для проведення лабораторної роботи застосовуються: лабораторна установка ДП 11А, комплект випробуваних підшипників кочення з внутрішнім діаметром 5,8,12 мм в оправках, комплект змінних тягарців масою 0,5; 1 і 2 кг.

Технічна характеристика установки ДП 11А

Внутрішній діаметр випробуваних                                5;8;12

підшипників, мм

Маса змінних вантажів, кг                                              0,5;1;2

Напрямок діючого навантаження

(кут між вектором сили і вертикаллю), град           0;15;30;45

Передаточне число пасової передачі                              1,5

Спосіб вимірювання момента                              за допомогою

                                                                               фотодіода з

                                                                               індикацією на

                                                                               мікроамперметрі

Спосіб вимірювання числа

обертів вихідного вала шпинделя                       за допомогою

                                                                               тахогенератора

                                                                               з індексацією на

                                                                               мікроамперметрі

Положення хомута, що фіксує                                        30

виліт пружини, поділок

Тахогенератор:

вид струму                                                                  постійний

напруга при навантаженні 10 кОм і

частоті обертання 5000 хв-1 не менше, В                       1,0

Електродвигун:

тип                                                                                    СД-261

вид струму                                                                  постійний

напруга, В                                                                         110

потужність, Вт                                                                  20

частота обертання, хв-1                                             3600-4600

номінальний момент, Нм                                                6,5

Габарити, мм                                                             300х445х30

Маса, кг                                                                            32

Робота приладу ДП 11А ґрунтується на виникненні сил тертя, що зявляються в підшипниках кочення при обертанні вала.

Момент сил тертя, діючи на плоску вимірювальну пружину, створює певний прогин на її кінці. Величина прогину пропорційна величині момента, змінює величину потоку світла, що падає на фотодіод, величина фотоструму якого реєструється мікроамперметром і характеризує величину момента сил тертя. На приладі можна визначити залежності момента сил тертя в підшипниках від частоти обертання вала, величини та напрямку діючого на підшипник навантаження, яке створюється змінними вантажами і залежить від нахилу осі обертання, а також від розмірів випробуваних підшипників.

Основні вузли приладу (рис. 10.2) установлені на вертикальній плиті 4, яка змонтована на литому стояку 2, закріпленому на основі 1 приладу. Органи управління й амперметр розташовані на передній панелі 12. Електродвигун змонтований у спеціальному корпусі 3, оснащеному амортизаторами для зменшення вібрацій.

Обертання на робочий валик передається за допомогою пасової передачі. Регулювання натягання паса передачі здійснюється переміщенням корпусу в горизонтальній площині. Робочий вал приладу змонтовано на двох кулькових підшипниках у шпинделі 5. Верхня частина валика має різьбовий отвір, у який вгвинчується вузол випробуваного підшипника 6.

У комплект входять шість змінних вузлів з різними підшипниками, внутрішній діаметр яких 5; 8; 12 мм. При роботі на вузли монтують і закріплюють гвинтами тягарці, які створюють навантаження 10; 20 Н. На тягарцях є поводки, які входять у сідловину плоскої вимірювальної пружини 7. Тахогенератор 11 зв’язаний з робочим валиком і слугує для визначення його частоти обертання. Струм у мережі тахогенератора вимірюється мікроамперметром. Графік тарування мікроамперметра за частотою обертання наведено на рис. 10.3 під позначенням 1.

Вимірювання момента здійснюється вимірювальним пристроєм, змонтованим на основі, яка кріпиться до плити гвинтом.

Величина світлового потоку, що створюється освітлювачем 9 вимірюється фотодіодом 8 і залежить від положення шторки, закріпленої на кінці деформівної пружини. Для регулювання жорсткості вимірювальної пружини передбачено хомут 10 з затискною рукояткою.

Конструкція приладу забезпечує поворот плити з установленими на ній механізмами на 90° у вертикальній площині, чим досягається зміна співвідношення радіального та максимального навантаження на підшипник. Поворот плити здійснюється рукояттю з пружинним фіксатором (див. рис. 10.2). З протилежного боку стояка змонтовано сектор з пазами, які дозволяють фіксувати положення плити через кожні 15 градусів.

Електричну схему приладу наведену на рис. 10.4, а специфікацію до неї у табл. 10.4.

Регулювання числа обертів двигуна здійснюється потенціометром R4. Бареттер Л1 призначено для стабілізації струму через освітлювальну лампу Л2. Потенціометри R1, R2 та R5 призначено для регулювання показань вимірювального приладу – мікроамперметра ИП у процесі регулювання приладу.

На лицьовій частині приладу розміщені: мікроамперметр ИП, ручка потенціометра R4 для безступінчастого регулювання числа обертів, запобіжник Пр, сигнальна лампочка Л2 і чотири тумблери.

Тумблер „Мережа” призначений для вмикання приладу в мережу постійного струму напругою 110 В.

Тумблер В2 „1-2” призначений для змінювання чутливості вимірювального приладу мікроамперметра.

Тумблер В3 „Двигун” призначений для вмикання електродвигуна М2 приладу.

Тумблер В4 „Швидкість-Момент” призначений для перемикання мікроамперметра з виміру струму тахогенератора М1 (вимірювання частоти обертання робочого валика) на вимір струму з фотодіода Д2.

Вказівки щодо заходів  безпеки

1. Перед вмиканням електродвигуна слід переконатися в надійності кріплення тягаря на підшипнику.

2. Під час роботи установки забороняється торкатися до її обертових частин.

3. Забороняється відкривати лицьову панель при ввімкненому в мережу приладі.

4. До підготовки приладу до роботи і виконання роботи вивчити склад, побудову та принцип його дії.

Підготовка до виконання лабораторної роботи. Перед роботою мікроамперметр приладу повинен бути відрегульований і протарований за моментом і частотою обертання вала шпинделя. Регулювання та тарування проводяться при заміні фотодіода або освітлювальної лампи, а також при зміні положення хомута вимірювальної пружини в

Таблиця 10.4

Специфікація до електричної схеми приладу ДП11А

Позна- чення

Найменування

Кількість

Примітка

Резистори СП ГОСТ 5574-73

Резистори МЛТ ГОСТ 7113-66

Резистори СПБ ОЖО.468.512 ТУ

1

СП-1-1А-22К±20% ВС-2-12

1

2

СП-1-0.5А-680±20% ВС-2-12

1

3

МЛТ-2-82к±10%

1

4

ППБ-50г-1к±5%

1

5

СП-1-0.5А-100к±20%

1

С

Конденсатор к50-12-12-2000

ОЖО 464.079 ТУ

В1-В4

Тумблер ТП1-2 УСО 360 049 ТУ

4

Д1

Діод Д815Ж-УЖ3.362.026 ТУ

1

Д2

Фотодіод ФД-1 сл.368 000 ВТУ

1

ИП

Мікроамперметр М93 кл 1,5

100 мкА ТУ 25.04.848-70

1

Л1

Бареттер 03665-125

Сл. 3390.021 ТУ

1

Л2

Лампа МН-18-01 ГОСТ 2204-74

1

ЛЗ

Лампа неонова ТН-0201

ОДО 337.020 ТУ

1

М1

Тахогенератор дл 5.126.000

1

М2

Електродвигун СЛ-261

30002.023 ТУ

1

Пр

Запобіжник ПК-30-1

ГОСТ 5010-75

1

Кл.1

Наконечник Н дл.7750.002

НО 775.015 ТУ

2

ході експлуатації приладу. У разі необхідності обов’язково проводиться регулювання та тарування вимірювального пристрою.

1. Регулювання вимірювального пристрою приладу проводиться в наступній послідовності:

а) вигвинтіть гвинт, що кріпить у робочому положенні кронштейн з вимірювальним пристроєм;

б) кронштейн на петлі поверніть на 90° (у верхнє положення) і закріпіть тим же гвинтом через верхній отвір у петлі;

в) на панелі приладу тумблери поставте в положення „Момент” і „2”;

г) регулювальним гвинтом (рис. 10.2, поз. 13) перемістіть шторку вниз до повного відкривання вікна фотодіода і установіть освітлювальну систему з урахуванням повного освітлювання вікна. При цьому показання мікроамперметра повинні бути в межах 90-100 поділок (за необхідності проведіть регулювання потенціометром 2);

д) регулювальними гвинтами перемістіть шторку вгору до положення, при якому показання мікроамперметра складають 1-2 поділки. Після цього тумблер переведіть у положення „1” і знову гвинтами установіть показання на 1-2 поділки, після чого тумблер установіть у положення ”2”;

е) вимірювальну пружину навантажте тягарями до показань мікроамперметра 90-100 поділок.

2. Тарування мікроамперметра за моментом проведіть у наступний послідовності:

а) на передній панелі тумблери поставте в положення „2” та „Момент”. Вимірювальний пристрій повинен знаходитись у горизонтальному положенні;

б) навантажте пружину тягарами масою 1, 2, 3, 4, 5 г, відмічаючи при цьому показання мікроамперметра.  Момент, що відповідає цим показанням, одержують множенням сили ваги тягара на плече (відстань від центра ваги вантажу до хомута);

в) тумблер установіть у положення „1” і проведіть тарування в послідовності, що указана в попередньому пункті тягарами масою 1, 2, 3, 4, 5 г;

г) вимірювальний пристрій опустіть вниз і регулювальними гвинтами установіть шторку в положення, при якому показання мікроамперметра складуть 1-2 поділки;

д) згідно з одержаними даними побудуйте тарувальні графіки за моментом.

3. Підготуйте таблицю (табл. 10.5) для запису значень змінних параметрів та результатів вимірювань.

Порядок виконання лабораторної роботи на установці ДП 11А

1. Увімкніть установку ДП 11А в електричну мережу постійного струму напругою 110 В (тумблер „Мережа”). Переконайтесь у тому, що вимірювальний пристрій установки відрегульовано. Для цього установіть тумблер „Частота-Момент” у положення „Момент” і почергово установіть тумблер „1-2” у положення „1” та „2”. Запишіть показання мікроамперметра. Показання повинні знаходитись у межах 1-2 поділок шкали. Злегка відхиліть сідловину вимірювальної пружини від положення рівноваги. Стрілка мікроамперметра при цьому повинна відхилитись від свого початкового положення. У противному випадку зупиніть виконання лабораторної роботи і повідомте про це викладача. Установіть тумблер „Мережа” в нижнє положення.

2. Установіть у робочий валик заданий випробуваний вузол з підшипниками кочення.

3. Установіть на випробуваний вузол заданий тягар з повідком і зафіксуйте його збоку стопорним гвинтом. При цьому поводок тягара повинен бути введений у сідловину вимірювальної пружини.

4. Установіть рукояткою з пружинним фіксатором необхідний кут нахилу осі обертання робочого валика до вертикалі (кут повороту між суміжними поділками сектора дорівнює 15 град).

5. Установіть тумблер „Мережа” у верхнє положення, а тумблер „1-2” у положення „2”.

6. Установіть тумблер „Частота-Момент” у положення „Частота”.

7. Увімкніть електродвигун установки (тумблер „Двигун” у верхнє положення). Регулятором частоти обертання згідно з тарувальним графіком та показаннями мікроамперметра установіть задану швидкість обертання валика.

8. Установіть тумблер „Частота-Момент” у положення „Момент” і за показаннями мікроамперметра, з допомогою тарувального графіка, визначте момент тертя в підшипниках кочення. При недостатній чутливості мікроамперметра переведіть тумблер „1-2” в положення „1”. Результати вимірювань занесіть в табл. 10.5.

9. Визначте моменти тертя в підшипнику кочення для всіх заданих значень частоти обертання валика при установленому тягарі та куті нахилу осі валика до вертикалі згідно з п. 7 та п. 8. Вимкніть електродвигун установки.

10. Установіть наступне  задане значення кута нахилу осі валика до вертикалі і визначте момент тертя в підшипниках кочення згідно з п. 5...9.

11. Установіть у робочий валик наступний випробуваний вузол з підшипником кочення і визначте момент тертя в підшипнику згідно з п. 4...10.

12. При закінченні робіт відєднайте блок живлення установки від електричної мережі.

Обробка одержаних результатів

1. 3а результатами експерименту побудувати графіки залежності сумарних моментів тертя ТТ від частоти обертання валика nВ, сили навантаження підшипника Q та величини кута нахилу осі обертання валика до вертикалі α для двох заданих підшипників кочення.

2. Розрахувати згідно з залежністю (5) величину fзв.                 

3. Побудувати графіки залежності коефіцієнта fзв від частоти n для трьох значень сили Qв і при трьох значеннях величини кута для двох заданих підшипників кочення.

4. Проаналізувати одержані результати, зробити короткі висновки і оформити звіт.

Таблиця 10.5

Результати вимірювань та розрахунків при визначенні втрат на тертя в підшипниках кочення на установці ДП11А

№ дослі-

ду

Розмір

внутріш-

нього

кільця

підшип-

ника

d, мм

Сила ваги тягара GB, Н

Кут

нахилу

осі обер-

тання

до верти

калі

, град

Частота обер-

тання вала

n, хв-1

Момент

тертя

в підшип-

нику

ТТ, Нм

При-

міт-

ка

5. Зміст і порядок побудови звіту повинні відповідати наступним вимогам: а) назва та мета лабораторної роботи; б) технічна характеристика установки; в) характеристика досліджуваних підшипників; г) результати вимірювань момента тертя ТТ у заданих підшипниках при заданих значеннях сили Qв  кутів нахилу робочого валика до вертикалі α, частоти обертання робочого валика n, оформлених у вигляді табл. 10.5; д) графіки залежності сумарних моментів тертя та зведеного коефіцієнта тертя fзв у досліджуваних підшипниках кочення від частоти обертання TT= TT(n) для заданих значень сили Gв  та кутів нахилу осі робочого валика до вертикалі ; е) аналіз результатів і висновки.

6. Оформлення звіту згідно з вимогами до текстових матеріалів [5].

Контрольні запитання

1. Мета лабораторної роботи?

2. Які основні фактори обумовлюють втрати на тертя в підшипниках кочення?

3. Поняття зведеного коефіцієнта тертя в підшипниках кочення?

4. Формули для визначення розрахункової величини радіального

навантаження на досліджувані підшипники?

5. Як визначають допустиму величину радіального навантаження на підшипник?

6. Побудова і робота лабораторної установки?

7. Як вимірюють величину момента тертя?

8. Як готується підшипникова головка до випробувань?

9. Формули для визначення розрахункових величин моментів тертя в залежності від радіального навантаження на підшипник?

10. Як за значенням момента тертя визначити величину зведеного коефіцієнта тертя в підшипниках?

Література

І. Решетов Д.Н. Детали машин: Учебник для машиностроительных и механических  специальностей  вузов.- 4-ое  изд., переработ. и доп. - М: Машиностроение, 1989.-496 с.

2. Прикладная механика. Лабораторный практикум: Учеб. пособие / В.М. Мальцев, М.Ф. Сорока, В.И. Крупский и др. К.-Одесса: Вища школа. Головное издательство, 1988.-175 с.

3. Паспорт и техническое описание установки для определения момента трения в подшипниках качения типа ДМ28М.-СКБ.-Украинский филиал, 1975.

4. Прибор для определения момента трения в подшипниках качения, паспорт (объединение).-Минвуз СССР,СКБ, 1978.

5. Рудь Ю.С., Гулівець О.А. Оформлювання текстових матеріалів: Методичні вказівки. - Кривий Ріг:КТУ,1998.

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи №10 «Вивчення втрат на тертя в підшипниках кочення», з курсів «Деталі машин» і «Прикладна механіка» для студентів механічних спеціальностей усіх форм навчання.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69519. Внутренний экономический механизм предприятия 768.5 KB
  Финансы - это индикатор конкурентоспособности хозяйственного субъекта на рынке. Поэтому стойкое финансовое состояние предприятия является основой его жизнедеятельности в условиях рыночной экономики. Экономика Украины развивается по законам рынка, это предусматривает выявление...
69520. Инвестиционное кредитование 618 KB
  Структура и механизм функционирования кредитной системы формы кредита Современная кредитная система это совокупность различных кредитно-финансовых институтов действующих на рынке ссудных капиталов и осуществляющих аккумуляцию и мобилизацию денежного капитала.
69521. Национальный банк и денежно-кредитная политика 400.5 KB
  Статус Национального банка Украины и его основное задание. Национальный банк Украины НБУ центральный банк Украины единственный эмиссионный центр государства государственный орган денежно кредитного и валютного регулирования надзора за коммерческими банками...
69522. Финансовая и монетарная политика 189.5 KB
  Финансовое строительство представляет собой процесс построения основ организации финансов и кредита в стране. Таким образом финансовое строительство в государстве это важная составляющая финансовой политики и выступает как превращенная форма...
69523. Финансовый анализ 284 KB
  Значение финансового анализа в деятельности предприятия.Сущность финансового механизма предприятия. Поэтому стойкое финансовое состояние предприятия является основой его жизнедеятельности в условиях рыночной экономики.
69524. Финансовый рынок 699 KB
  В качестве финансовых средств выступают денежные средства и ценные бумаги. Но финансовые фонды не могут быть проданы в больших объемах поэтому распространена практика превращения их в ценные бумаги юридические документы подтверждающие либо наличие долга либо право...
69525. Ценообразование 385.5 KB
  Одним из ключевых элементов рыночной экономики являются цены ценообразование ценовая политика. Перед всеми коммерческими и многими некоммерческими организациями в качестве одной из основных встает проблема определения цены на свои товары и услуги.
69526. Экономика и организация инновационной деятельности 409.5 KB
  Начало развития инновационной теории на Украине положено трудами первого министра финансов Украинской Народной Республики М.И. Туган-Барановского. Й. Шумпетер продолжил начатую М.И. Туган-Барановским линию и сформировал целостную инновационную теорию.
69527. Валютное регулирование 685 KB
  Постановление принято с целью защиты имущественных прав и экономических интересов Украины обеспечения Стойки внешнеэкономических отношений и привлечения иностранных инвестиций в Украину эффективного использования и сбережения драгоценных металлов; с декабря 1991г.