15288

Налагодження програми мовою Асемблер з використанням підпрограм

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Налагодження програми мовою Асемблер з використанням підпрограм Лабораторні роботи № 15 16 Тема: Технологія та прийоми програмування мовою Асемблер. Мета роботи: Набути навичок роботи з підпрограмами. Навчитися передавати параметри з осно...

Украинкский

2013-06-11

104 KB

5 чел.

PAGE  3

Налагодження програми мовою Асемблер з використанням підпрограм

Лабораторні роботи № 15, 16

Тема: Технологія та прийоми програмування мовою Асемблер.

Мета роботи: Набути навичок роботи з підпрограмами. Навчитися передавати параметри з основної програми в підпрограму. Набути навичок з використання стеку при роботі з підпрограмами.

  

  1.  Короткі теоретичні відомості

Практично в будь-якій програмі, незалежно від її змісту, зустрічаються ділянки, які потрібно виконувати (можливо, з невеликими змінами) кілька разів по ходу програми. Такі ділянки, що повторюються, доцільно виділити із загальної програми, оформити у вигляді підпрограм і звертатися до них кожного разу, коли в основній програмі виникає необхідність їх виконання.

Підпрограма, залежно від виконуваних нею функцій, може вимагати передачі із основної програми певних даних (званих аргументами, або параметрами), повертати в основну програму результати обчислень або обходитися і без того, і без іншого.

Підпрограма може бути оформлена у вигляді процедури, і тоді ім'я цієї процедури служитиме точкою входу в підпрограму:

drawline proc ;Підпрограма-процедура

. . . ;Тіло підпрограми

ret ;Команда повернення в основну програму

drawline endp 

З таким же успіхом можна обійтися без процедури, просто помітивши перший рядок програми деякою міткою:

drawline: ;Підпрограма, що починається з мітки

. . . ;Тіло підпрограми

ret ;Команда повернення в основну програму

. . . ;Продовження основної програми або

;інші підпрограми 

У будь-якому випадку виклик підпрограми здійснюється командою call. Підпрограма повинна завершуватися командою ret, яка служить для повернення управління в точку основної програми, звідки була викликана підпрограма.

  1.  Постановка завдання

  1.  Використовуючи середовище емулятора МП і8086, створити і налагодити проект асемблерної програми відповідно до індивідуального завдання за нижченаведеним шаблоном програми:

ORG 100h; Основна програма

cld

mov CX, 3; В завданні число m

lea si, a1

mov aa1, si

lea si, a2

mov aa2, si

nc: push CX

CALL load

CALL delay

pop CX

loop nc

ret

a1 dw 2,4,6

a2 dw 1,3,5

aa1 dw 0

aa2 dw 0

delay proc;   Підпрограма затримки

mov Cx, BX      ; Лічильник зовнішнього циклу

outer: push CX      ; Збережемо його в стеку

mov Cx, AX            ; Лічильник внутрішнього циклу

inner: loop inner  ; loop внутрішнього циклу

pop CX                ; Відновимо зовнішній лічильник

loop outer          ; loop зовнішнього циклу

ret

delay endp

load proc; Підпрограма завантаження параметрів зовнішнього та внутрішнього циклів підпрограми затримки

mov SI, aa1

LODSW

MOV aa1, SI

mov BX, AX

mov SI, aa2

LODSW

MOV aa2, SI

ret

load endp

Програма ілюструє роботу програмного таймера, який часто застосовують для організації часових затримок між певними подіями. Змінюючи параметри зовнішнього та внутрішнього циклів, можна змінювати тривалість затримки. В наведеній програмі зміна параметрів забезпечується підпрограмою завантаження параметрів зовнішнього та внутрішнього циклів підпрограми затримки, яка вибирає дані з рядків а1 і а2.

  1.  Використовуючи середовище емулятора скласти лістинг програми (табл..1)

Таблиця 1 Лістинг програми

Зміщення

Код (Hex)

Мнемокод команди

К-сть байт

Коментар

100

B9

MOV CX, 00003

3

Код операції – запис числа 3 в CX

101

03

Молодший байт числа

102

00

Старший байт числа

103

  1.  Використовуючи покроковий режим роботи емулятора, проаналізувати хід виконання програми для однієї пари параметрів. Заповнити табл..2 результатів досліджень.

2.4 Прибрати в тексті програми елементи процедури proc і endp, перекомпілювати проект і переконатися в його працездатності.


Таблиця 2 Результати досліджень

№ кроку

IP

Команда

SI

BX

CX

AX

DX

Коментар

H

L

H

L

H

L

H

L

0

100

MOV CX, 0003H

0000

00

00

00

00

00

00

00

00

1

103

MOV SI, 0011CH

0000

00

00

00

03

00

00

00

00

2

3

4

5


  1.  Варіанти індивідуальних завдань
    1.  Варіанти індивідуальних завдань наведені у табл..3.

Таблиця 3 Варіанти індивідуальних завдань

№ варіанту

m

Значення елементів

а1

Значення елементів

а2

1

3

1, 3, 5

2, 4, 6

2

4

2, 3, 4, 1

1, 2, 3, 4

3

2

4, 2

5, 6

4

3

2, 4, 6

1, 3, 5

5

4

1, 2, 3, 4

2, 4, 6, 8

6

2

3, 4

6, 5

7

3

5, 3, 1

6, 4, 2

8

4

4, 3, 2, 1

3, 4, 5, 2

9

2

2, 4

3, 5

10

3

1, 3, 2

6, 5, 4

11

4

1, 3, 2, 4

6, 5, 3, 1

12

2

5, 3

6, 8

13

3

3, 4, 2

5, 3, 1

14

4

1, 3, 2, 4

6, 2, 3, 5

15

2

2, 1

3, 0

  1.  Методичні вказівки

  1.  Увійти в середовище емулятора Emu8086.
    1.  Створити новий проект типу “com” під власним іменем.
    2.  У створеному проекті набрати текст програми відповідно до п.2.1 і індивідуального завдання .
    3.  Скомпілювати створений проект.
    4.  Проаналізувати повідомлення про помилки, якщо такі мають місце. Записати повідомлення у звіт до лабораторної роботи. Пояснити причини виникнення помилок і вказати шляхи їх усунення.
    5.  Після успішного завершення процедури компілювання проекту перейти до аналізу роботи створеної програми відповідно до п.п.2.2…2.4, використовуючи покроковий режим роботи емулятора.
    6.  В процесі аналізу роботи програми контролювати і записувати зміни вмісту регістрів, що приймають участь в роботі програми. Слідкувати за зміною значень прапорців в регістрі стану.
    7.  Проаналізувати алгоритми роботи використаних команд.

  1.  Зміст звіту

  1.  Назва теми.
    1.  Мета роботи.
    2.  Індивідуальне завдання.
    3.  Лістинг програми відповідно до п.2.2 з відповідними коментарями.
    4.  Результати досліджень команд відповідно до п.2.3.
    5.  Підтвердити працездатність програми відповідно до п.2.4.
    6.  Висновки, в яких звернути увагу на особливості виконання застосованих в програмі команд.

  1.  Контрольні запитання

  1.  Яке призначення підпрограм?
    1.  Яким чином формується підпрограма в асемблер ній програмі?
    2.  Як здійснюється виклик підпрограми?
    3.  Куди повертається управління після завершення підпрограми?
    4.  Для чого використовується стек при роботі з підпрограмами?
    5.  Яким чином здійснюється передача параметрів у підпрограму?

  1.  Джерела інформації

  1.  Ю.І. Якименко, Т.О. Терещенко, Є.І. Сокол та ін. Мікропроцесорна техніка: Підручник. – Київ. – ІВЦ «Видавництво «Політехніка». – 2004. – 439 с.
    1.  Юров В., Хорошенко С. Assembler: учебный курс – СПб: Питер Ком, 1999. – 672 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81156. Первый этап развития социологии в России 40.73 KB
  Первая российская кафедра социологии была открыта в Петербурге при Психоневрологическом институте в 1908 г. В связи с этим история социологии в России предстает в основном как серия индивидуальных вкладов ученых. Как и на Западе в российской социологии этого периода преобладали редукционизм сведение к простому упрощение инатурализм различных оттенков.
81157. Николай Константинович Михайловский 31.1 KB
  Михайловский одним из первых в Европе обратился к созданию теории личности и еще до Дюркгейма стал изучать роль разделения труда в общественной жизни.
81158. Максим Максимович Ковалевский 36.16 KB
  Продолжая линию Конта в этом вопросе Ковалевский формулирует основной социологический закон закон роста солидарности а также основной вопрос социологии вопрос об общественном историческом прогрессе. Солидарность объединяет подчеркивает Ковалевский единое политическое целое государство под влиянием факторов мировой религии и международного торгового обмена солидарность объединяет ряд государств а в перспективе ведет к всемирному единству народов. Ковалевский критикует однофакторные точки зрения получившие широкое распространение на...
81159. Христианский гуманизм 41.05 KB
  По мнению Соловьева от начала истории три основные силы управляли человеческим развитием коренящиеся в совместном существовании трех исторических миров грех культур резко между собой различающиеся: Мусульманский Восток Западная цивилизация и Славянский мир. Мусульманский Восток находится под преобладающим влиянием так называемой первой силы которая стремится подчинить человечество во всех сферах на всех уровнях его жизни одному верховному началу подавить его самостоятельность и свободу личной жизни. Один господин и аморфная масса рабов...
81160. Анархизм как социально-политическое течение 39.24 KB
  Анархизм (от греч. anarchia - безначалие, безвластье) — это социально-политическое течение, отрицающее необходимость государственной и всякой иной власти, проповедующее неограниченную свободу личности, непризнание общего для всех порядка в отношении между людьми. Само течение сложилось в середине XIX в. Основные его теоретические положения были выдвинуты немецким философом Максом Штирнером и французским философом
81161. Второй этап развития теории социологии в России 38.63 KB
  Во главе социологического отделения созданного при факультете общественных наук Петроградского университета стал Питирим Александрович Сорокин 18891968 крупнейший ученый и общественный деятель внесший существенный вклад в развитие отечественной и мировой социологии. Сорокин один из лидеров правого крыла партии эсеров после Февральской революции 1917 г. в числе большой группы российской интеллигенции Центральным Комитетом ВКП б Сорокин был выслан из России за границу. Сорокин один из родоначальников теории социальной...
81163. Эмпирическая социология в России 39.49 KB
  Возникновение и развитие эмпирической социологии в России связывают обычно с серединой XIX столетия. Накопление эмпирического опыта по строительству новой жизни необходимость перехода от агитационнопропагандистских форм к научноисследовательским подготовили почву к возникновению зачатков отраслевой социологии на практическом материале труда быта и культуры социальной структуры и др. Кузмичева духовная жизнь и десятков других революционнопрогрессивных представителей социологии. Интерес к конкретным социологическим исследованиям вел к...
81164. Школа научного управления: Ф. Тейлор, А. Файоль, Г. Форд, Г. Эмерсон 38.83 KB
  Его система научной организации труда включала в себя ряд основных положений: научные основания производства научный подбор кадров обучение и тренировка организация взаимодействия между управляющими и рабочими. В социологии труда он изучал вопросы рестрикционизма группового взаимодействия и групповой динамики а также отношение к труду стимулирование мотивацию и организацию труда. Система Тейлора заложила основы научной организации труда через создание многочисленных правил законов и формул которые заменяют личное суждение работника и...