15288

Налагодження програми мовою Асемблер з використанням підпрограм

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Налагодження програми мовою Асемблер з використанням підпрограм Лабораторні роботи № 15 16 Тема: Технологія та прийоми програмування мовою Асемблер. Мета роботи: Набути навичок роботи з підпрограмами. Навчитися передавати параметри з осно...

Украинкский

2013-06-11

104 KB

4 чел.

PAGE  3

Налагодження програми мовою Асемблер з використанням підпрограм

Лабораторні роботи № 15, 16

Тема: Технологія та прийоми програмування мовою Асемблер.

Мета роботи: Набути навичок роботи з підпрограмами. Навчитися передавати параметри з основної програми в підпрограму. Набути навичок з використання стеку при роботі з підпрограмами.

  

  1.  Короткі теоретичні відомості

Практично в будь-якій програмі, незалежно від її змісту, зустрічаються ділянки, які потрібно виконувати (можливо, з невеликими змінами) кілька разів по ходу програми. Такі ділянки, що повторюються, доцільно виділити із загальної програми, оформити у вигляді підпрограм і звертатися до них кожного разу, коли в основній програмі виникає необхідність їх виконання.

Підпрограма, залежно від виконуваних нею функцій, може вимагати передачі із основної програми певних даних (званих аргументами, або параметрами), повертати в основну програму результати обчислень або обходитися і без того, і без іншого.

Підпрограма може бути оформлена у вигляді процедури, і тоді ім'я цієї процедури служитиме точкою входу в підпрограму:

drawline proc ;Підпрограма-процедура

. . . ;Тіло підпрограми

ret ;Команда повернення в основну програму

drawline endp 

З таким же успіхом можна обійтися без процедури, просто помітивши перший рядок програми деякою міткою:

drawline: ;Підпрограма, що починається з мітки

. . . ;Тіло підпрограми

ret ;Команда повернення в основну програму

. . . ;Продовження основної програми або

;інші підпрограми 

У будь-якому випадку виклик підпрограми здійснюється командою call. Підпрограма повинна завершуватися командою ret, яка служить для повернення управління в точку основної програми, звідки була викликана підпрограма.

  1.  Постановка завдання

  1.  Використовуючи середовище емулятора МП і8086, створити і налагодити проект асемблерної програми відповідно до індивідуального завдання за нижченаведеним шаблоном програми:

ORG 100h; Основна програма

cld

mov CX, 3; В завданні число m

lea si, a1

mov aa1, si

lea si, a2

mov aa2, si

nc: push CX

CALL load

CALL delay

pop CX

loop nc

ret

a1 dw 2,4,6

a2 dw 1,3,5

aa1 dw 0

aa2 dw 0

delay proc;   Підпрограма затримки

mov Cx, BX      ; Лічильник зовнішнього циклу

outer: push CX      ; Збережемо його в стеку

mov Cx, AX            ; Лічильник внутрішнього циклу

inner: loop inner  ; loop внутрішнього циклу

pop CX                ; Відновимо зовнішній лічильник

loop outer          ; loop зовнішнього циклу

ret

delay endp

load proc; Підпрограма завантаження параметрів зовнішнього та внутрішнього циклів підпрограми затримки

mov SI, aa1

LODSW

MOV aa1, SI

mov BX, AX

mov SI, aa2

LODSW

MOV aa2, SI

ret

load endp

Програма ілюструє роботу програмного таймера, який часто застосовують для організації часових затримок між певними подіями. Змінюючи параметри зовнішнього та внутрішнього циклів, можна змінювати тривалість затримки. В наведеній програмі зміна параметрів забезпечується підпрограмою завантаження параметрів зовнішнього та внутрішнього циклів підпрограми затримки, яка вибирає дані з рядків а1 і а2.

  1.  Використовуючи середовище емулятора скласти лістинг програми (табл..1)

Таблиця 1 Лістинг програми

Зміщення

Код (Hex)

Мнемокод команди

К-сть байт

Коментар

100

B9

MOV CX, 00003

3

Код операції – запис числа 3 в CX

101

03

Молодший байт числа

102

00

Старший байт числа

103

  1.  Використовуючи покроковий режим роботи емулятора, проаналізувати хід виконання програми для однієї пари параметрів. Заповнити табл..2 результатів досліджень.

2.4 Прибрати в тексті програми елементи процедури proc і endp, перекомпілювати проект і переконатися в його працездатності.


Таблиця 2 Результати досліджень

№ кроку

IP

Команда

SI

BX

CX

AX

DX

Коментар

H

L

H

L

H

L

H

L

0

100

MOV CX, 0003H

0000

00

00

00

00

00

00

00

00

1

103

MOV SI, 0011CH

0000

00

00

00

03

00

00

00

00

2

3

4

5


  1.  Варіанти індивідуальних завдань
    1.  Варіанти індивідуальних завдань наведені у табл..3.

Таблиця 3 Варіанти індивідуальних завдань

№ варіанту

m

Значення елементів

а1

Значення елементів

а2

1

3

1, 3, 5

2, 4, 6

2

4

2, 3, 4, 1

1, 2, 3, 4

3

2

4, 2

5, 6

4

3

2, 4, 6

1, 3, 5

5

4

1, 2, 3, 4

2, 4, 6, 8

6

2

3, 4

6, 5

7

3

5, 3, 1

6, 4, 2

8

4

4, 3, 2, 1

3, 4, 5, 2

9

2

2, 4

3, 5

10

3

1, 3, 2

6, 5, 4

11

4

1, 3, 2, 4

6, 5, 3, 1

12

2

5, 3

6, 8

13

3

3, 4, 2

5, 3, 1

14

4

1, 3, 2, 4

6, 2, 3, 5

15

2

2, 1

3, 0

  1.  Методичні вказівки

  1.  Увійти в середовище емулятора Emu8086.
    1.  Створити новий проект типу “com” під власним іменем.
    2.  У створеному проекті набрати текст програми відповідно до п.2.1 і індивідуального завдання .
    3.  Скомпілювати створений проект.
    4.  Проаналізувати повідомлення про помилки, якщо такі мають місце. Записати повідомлення у звіт до лабораторної роботи. Пояснити причини виникнення помилок і вказати шляхи їх усунення.
    5.  Після успішного завершення процедури компілювання проекту перейти до аналізу роботи створеної програми відповідно до п.п.2.2…2.4, використовуючи покроковий режим роботи емулятора.
    6.  В процесі аналізу роботи програми контролювати і записувати зміни вмісту регістрів, що приймають участь в роботі програми. Слідкувати за зміною значень прапорців в регістрі стану.
    7.  Проаналізувати алгоритми роботи використаних команд.

  1.  Зміст звіту

  1.  Назва теми.
    1.  Мета роботи.
    2.  Індивідуальне завдання.
    3.  Лістинг програми відповідно до п.2.2 з відповідними коментарями.
    4.  Результати досліджень команд відповідно до п.2.3.
    5.  Підтвердити працездатність програми відповідно до п.2.4.
    6.  Висновки, в яких звернути увагу на особливості виконання застосованих в програмі команд.

  1.  Контрольні запитання

  1.  Яке призначення підпрограм?
    1.  Яким чином формується підпрограма в асемблер ній програмі?
    2.  Як здійснюється виклик підпрограми?
    3.  Куди повертається управління після завершення підпрограми?
    4.  Для чого використовується стек при роботі з підпрограмами?
    5.  Яким чином здійснюється передача параметрів у підпрограму?

  1.  Джерела інформації

  1.  Ю.І. Якименко, Т.О. Терещенко, Є.І. Сокол та ін. Мікропроцесорна техніка: Підручник. – Київ. – ІВЦ «Видавництво «Політехніка». – 2004. – 439 с.
    1.  Юров В., Хорошенко С. Assembler: учебный курс – СПб: Питер Ком, 1999. – 672 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36287. HTML (HyperText Markup Language). Символы комментариев 131 KB
  и знаков операций для которой можно вычислить значение. При объявлении переменной ей может быть присвоено значение. vr Strbc; Объявлена переменная Strbc vr x=7; Переменной х присвоено значение 7 При составлении сценариев JvScript можно использовать переменные без их предварительного объявления. Если prseFlot сталкивается с недопустимым символа то метод возвращает значение основанное на подстроке следующей до этого символа игнорируя все последующие.
36290. Задачи администратора базы данных 35 KB
  Администрирование базами данных предусматривает выполнение функций направленных на обеспечение надежного и эффективного функционирования системы баз данных адекватности содержания базы данных информационным потребностям пользователей отображения в базе данных актуального состояния предметной области. Администратор базы данных это: управляющий данными а не хозяин; системный программист определенного профиля а также эксперт высшего уровня обеспечивающий службу эксплуатации решениями по процедурам и регламентам работы; лицо принимающее...
36291. Понятие транзакции 38.5 KB
  Понятие транзакции. Транзакции – несколько операторов языка SQL которые либо все выполняются по очереди либо все не выполняются. Согласованность – гарантия что по мере выполнения транзакции данные переходят из одного согласованного состояния в другое.
36292. Журнализация изменений БД, файл журнала, контрольные точки 31.5 KB
  Это требование предполагает возможность восстановления согласованного состояния базы данных после любого программного или аппаратного сбоя. Типичная СУБД должна предоставлять такие функции восстановления как: механизм резервного копирования предназначенный для периодического создания копий базы данных; средства ведения журнала в котором фиксируются текущее состояние транзакций и вносимые в базы данных изменения; функция создания контрольных точек обеспечивающая перенос выполняемых в базе данных изменений во вторичную помять с целью...
36293. Восстановление базы данных 28 KB
  При этом надо устранить последствия операторов модификации базы данных которые выполнялись в этой транзакции. Ситуация характеризуется потерей той части базы данных которая к моменту сбоя содержалась в буферах оперативной памяти. Восстановление после поломки основного внешнего носителя базы данных жесткий сбой.
36294. Техническое задание. Основные разделы 36.5 KB
  Техническое задание это документ определяющий цели требования и основные исходные данные необходимые для разработки автоматизированной системы управления. требования к программе или программному изделию; требования к функциональным характеристикам; требования к составу выполняемых функций организации входных и выходных данных временным характеристикам требования к надежности; требования к обеспечению надежного функционирования обеспечения устойчивого функционирования контроль входной и выходной информации время восстановления...
36295. Состав и содержание работ на стадиях внедрения, эксплуатации и сопровождения проекта 39.5 KB
  Недостатком первого подхода является увеличение длительности внедрения что ведет за собой рост стоимости проекта. При использовании второго подхода сокращается время внедрения но возникает возможность пропуска ошибок в проектной документации поэтому чаще всего используют смешанный метод внедрения проекта ЭИС. Внедрение проекта осуществляется в течение трех этапов: подготовка объекта к внедрению; опытное внедрение; сдача проекта в промышленную эксплуатацию.