15303

Растровый редактор Gimp

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторная работа № 5. Растровый редактор Gimp Вариант 1 Задание к лабораторной роботе: Выполнить задание по инструкции Творчески доработать картинку добавить чтото свое В отчет: Текстовый фал тема название задания скриншот картинки Файл рисунка...

Русский

2013-06-11

4.09 MB

27 чел.

Лабораторная работа № 5. Растровый редактор Gimp

Вариант 1

Задание к лабораторной роботе:

  1.  Выполнить задание по инструкции
  2.  Творчески доработать картинку (добавить что-то свое)
  3.  В отчет:
  4.  Текстовый фал (тема, название задания, скриншот картинки)
  5.  Файл рисунка (расширение .xcf)

Вода и отражение

Возьмем такую картинку.

Предположим, нам необходимы вместо зимнего пейзажа летний и вместо снега водоем.

Сначала, откроем панель Слои (Окна−>Панели−>Слои) и нажмем правую клавишу мыши на слое Фон, выберем из списка Создать из видимого (как на рисунке). В результате появится копия слоя Фон, который назовем Видимый. Удалите слой Фон.

Заменим зимнее небо ярким летним небом.

Для этого любым инструментом выделения (выделение по цвету, волшебная палочка, свободное выделение) выделяем область неба и удаляем его Ctrl+X или с помощью клавиатуры клавишей Delete. Можно воспользоваться инструментом волшебная палочка, а затем инструментом резинка стереть все остатки от неба.

Создаем новый слой и перемещаем его мышкой вниз под слой копия Фон.

Заливаем любой заливкой и применяем фильтр Визуализация−> Облака−>Сплошной шум, получаем черно-белые облака. Затем на панели инструментов выбираем верхний цвет голубым, а нижний белым и окрашиваем наши черно-белые облака фильтром Цвет−>Карта−>отобразить градиент.

Должно получиться, как на картинке слева.

Затем создаем с помощью инструмента Контуры контур нашего будущего водоема.

Откроем панель Контуры (Окна−>Панели−>Контуры) и переводим его в выделенную область (как на рисунке.

Создаем новый слой и заливаем выделение градиентной заливкой.

Фильтром Шум−>Шум HSV добавляем рябь на поверхности воды. Следите, чтобы был выделен именно слой с водоемом, иначе фильтр применится к другому слою.

Затем мы должны создать отображение здания в воде.

Дублируем слой со зданием (щелкаем правой клавишей мыши на том слое который хотим продублировать и выбираем из списка Продублировать слой), поворачиваем его на 180 градусов и зеркально отображаем (Слой−> Преобразование −>Отразить по вертикали).

Избавимся от лишней части перевернутого изображения. Для этого нам надо выделить из контура водоем, инвертировать выделение и удалить лишнее. Т.е. Shift+V − выделение из контура, Ctrl+I − инвертируем выделение и Ctrl+X − удаляем ненужные области здания.

Далее, снимаем выделение (Выделение−>Снять). Переводим контур в выделение (Выделение−>Выделение из контура)(выделяется водоем) и включаем режим быстрой маски (на рисунке вкл./выкл. режим быстрой маски обозначен красным квадратиком в нижнем левом углу).

Заливаем градиентной заливкой будущий водоем инструментом Градиент, предварительно выбрав на панели инструментов градиентную заливку Основной в прозрачный.

Переключаем быструю маску (опять нажимая квадратик в нижнем левом углу окна с изображением) и Ctrl+X − удаляем ненужные области здания.

Фильтром Искажения−>Сдвиг добавляем рябь нашему водоему.

Склейте все слои (правой клавишей мыши щелкните по верхнему слою на панели Слои и выберите из списка Свести изображение).

Делаем немного ярче ели инструментом Осветление/Затемнение.

И для красоты добавляем отблеск фильтром Свет и тень−>Градиентная вспышка.

Наша картинка готова.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84545. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.58 KB
  Характер впливів симпатичної нервової системи на серце: позитивний інотропний вплив посилює силу серцевих скорочень; позитивний хронотропний вплив посилює ЧСС; позитивний дромотропний вплив посилює швидкість проведення збудження по елементам провідної системи серця особливо по передсердношлуночковому вузлу структурам провідної системи шлуночків; позитивний батмотропний вплив збільшення збудливості. Медіатор норадреналін взаємодіє переважно з βадренорецепторами оскільки αадренорецепторів тут майже немає при цьому...
84546. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.78 KB
  Механізм впливів блукаючого нерва на серце повязаний із дією медіатора ацетилхоліну на мхолінорецептори КМЦ типових і атипових. В результаті підвищується проникність мембран КМЦ для йонів калію посилення виходу йонів із клітини за градієнтом концентрації що в свою чергу веде до: розвитку гіперполяризації мембран КМЦ; найбільше цей ефект виражений в клітинах з низьким вихідним рівнем мембранного потенціалу найбільше в вузлах АКМЦ: пазуховопередсердному та передсердношлуночковому де МПС = 60мВ; менше в КМЦ передсердь; найменше ...
84547. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни йонного складу крові 44.41 KB
  Залежність діяльності серця від зміни концентрації йонів в плазмі крові. Найбільше клінічне значення має вплив йонів калію. При гіпокаліємії зниження концентрації йонів калію в плазмі крові нижче 1ммоль л розвиваються різноманітні електрофізіологічні зміни в КМЦ. Характер змін в КМЦ залежить від того що переважає: втрата йонів калію клітинами чи міжклітинною рідиною.
84548. Особливості структури і функції різних відділів кровоносних судин у гемодинаміці. Основний закон гемодинаміки 52.71 KB
  При такому підході видно що кровоносна система є замкненою системою в яку послідовно входять два насоси і судини легень і паралельно судини решти областей. Судини у системі крові виконують роль шляхів транспорту. Рух крові по судинам описує основний закон гемодинаміки: де Р1 тиск крові на початку судини Р2 в кінці судини R тиск який здійснює судина току крові Q обємна швидкість кровотоку обєм який проходить через поперечний переріз судини за одиницю часу. Отже рівняння можна прочитати так: обєм крові що проходить...
84549. Значення в’язкості крові для гемодинаміки. Особливості структури та функції різних відділів судинної системи 44 KB
  Вязкість крові залежить від таких 2ох факторів. Від зміни лінійної швидкості руху крові. Вязкість крові складає 45 50 умовних одиниць а плазми 17 23 гривні.
84550. Лінійна і об’ємна швидкості руху крові у різних ділянках судинного русла. Фактори, що впливають на їх величину 41.83 KB
  Обємна швидкість руху крові той обєм крові котрий проходить через поперечний переріз судини за одиницю часу. Замкнута система кровообігу може нормально функціонувати лише при умові що обємна швидкість кровотоку в будьякій ділянці однакова. Лінійна швидкість руху крові швидкість руху частинок крові відносно стінок судини. Оскількм ХОК в різних ділянках однаковий лінійна швидкість кровотоку визначається площею поперечного перерізу.
84551. Кров’яний тиск і його зміни у різних відділах судинного русла 41.24 KB
  Головним фактором який впливає на формування кровяного тиску є ЗПОзагальний периферичний опір сумарний опір всіх судин великого кола кровообігу. Він забезпечує падіння тиску крові з 100 в аорті до 0 мм рт. Оцінити внесок судин різних областей в його створення можна по падінню тиску ΔР крові на рівні цих судин так як ΔР = Q R а Q в даний момент часу однаковий в будьякій ділянці судинної системи аорта всі артеріоли всі капіляри всі венули і т. Загальне зниження тиску на ділянці аорта нижня порожниста вена складає 100 мм.
84552. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску 43.25 KB
  Методи реєстрації артеріального тиску.; 4 Середньодинамічний рівень тиску який забезпечував би ту ж величину ХОК Q яка має місце в реальних умовах якби не було б коливань артеріального тиску. Фактори що визначають величину артеріального тиску: 1. ХОК нагнітальна функція лівого серця більше впливає на рівень систолічного тиску; 2.
84553. Кровообіг у капілярах. Механізми обміну рідини між кров’ю і тканинами. 43.5 KB
  Механізми обміну рідини між кровю і тканинами. Кількість речовин які ідуть за механізмом дифузії з капіляра в капіляр однакові Час протягом якого кров перебуває в капілярі достатня для того щоб повністю вирівнялись концентрації різних речовин в крові і в інтерстеціальної рідини. В капілярах відбувається обмін рідини між кровю та тканинами також за механізмом фільтраціїрезорбції. При цьому рух рідини через стінку капіляра проходить за градієнтом концентрації який утворюється внаслідок складання чотирьох сил: Ронк.