15452

Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Виникнення назви „Русь”

Доклад

История и СИД

Східні слов’яни: походження розселення соціальноекономічний розвиток і культура. Виникнення назви Русь€. Витоки словян вчені відносять до кінця бронзового початку залізного віку. За своїм походженням словяни. автохтонне не прийшле а таке що сформувалося на ц...

Украинкский

2013-06-13

37.5 KB

16 чел.

Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Виникнення назви „Русь”.

Витоки слов'ян вчені відносять до кінця бронзового — початку залізного віку. За своїм походженням слов'яни.— автохтонне (не прийшле, а таке, що сформувалося на цій території) населення України. З VI ст. н. е. слов'янські племена почали відігравати важливу роль у житті Європи.Слов'яни жили невеликими селищами поблизу річок та водойм. Основним житлом для них була напівземлянка з верхньою надземною і нижньою, заглибленою в землю, частинами, двосхилим дахом та земляною підлогою. Поруч з житлами будувались господарські приміщення та майстерні. Згодом слов'яни почали споруджувати і укріплені городища.Слов'янське населення використовувало залізні знаряддя праці. Частина речей виготовлялася з кісток тварин, зокрема приколки і гребінці, а прикраси із заліза, бронзи, подеколи із срібла.Ці племена займалися землеробством, розводили домашню худобу, полювали, рибалили, займалися промислами.Важливу роль у житті слов'ян відігравала торгівля. За гроші правили срібні монети, що потрапляли до них із провінцій Західної Римської імперії, Візантії, країн Азії та Близького Сходу. Слов'яни торгували хутрами, медом, воском, хлібом, рибою, шкурами.Упродовж століть у них виникла своя система релігійних вірувань і встановилися два релігійні культи: обожнювання сил природи та культ предків. Вірування слов'ян називались язичництвом: Вони обожнювали сонце, місяць, вогонь, явища природи (дощ, блискавку тощо), річки, озера, ліси. .Носіями релігійних уявлень слов'ян були жерці — волхви. Язичницьким богам поклонялись просто неба або у капищах (спеціальних місцях для вшанування богів і жертвоприношень). У капищах стояли кам'яні чи дерев'яні ідоли (зображення) богів, яким приносили жертви. У слов'ян були численні обрядові свята, пов'язані із змінами пір року (веснянки, обжинки, Купала, Коляди). Весільні свята супроводжувались піснями, танцями, хороводами; поховальні обряди — голосінням.Одним із перших відомих політичних об'єднань слов'ян був Антський племінний союз. Політичний устрій антів стародавні історики називають народовладдям: плем'я очолював князь та старійшини, а основні питання життя племені вирішували народні збори — віче.Слов'янські землі потерпали від нападів сусідніх племен: готів, гунів, аварів, хозарів та ін. Анти не лише оборонялись, а й самі вели постійні війни. Так, наприкінці IV ст. вони розбили готів, але скоро готський король Вінітарій зміг захопити в полон антського князя Божа з синами та 70 старійшинами, яких за його наказом було страчено, і анти змушені були підкоритись готам. Пізніше вони визнали владу гунів, разом із ними здійснювали походи на Візантію. Після розпаду гунської держави вони вели  війни на Балканському півострові і переселялися туди, відвоювавши майже всі Балкани у Візантії.Давня (Київська) Русь — ранньослов'янська держава з центром у Києві — сформувалася наприкінці VIII — на початку IX ст. Існувала вона до 30-х років XII ст., охоплюючи територію від Балтики до Чорного (Руського) моря і від Карпат до Волго-Окського межиріччя.Походження назви «Русь» в історичній науці остаточно не з'ясовано. За раннього середньовіччя це слово часто використовували давньоруські літописці для визначення військового прошарку населення країни. Важливо і те, що спочатку слово «Русь» використовувалося переважно як географічна назва території Середнього Подніпров'я, а вже потім набуло політичного та етнічного змісту (наприклад, з річки Рось). Візантійці називали русів скитами або тавроскитами. Арабські дослідники твердили: «Щодо русів, то вони плем'я зі слов'ян». Назва «Русь» у XXII ст. була тісно пов'язана з Київщиною. Ті, хто їхав з Новгорода чи Суздаля до Києва, говорили, що їдуть на Русь. У «Повісті минулих літ» розповідається: «У рік 852... стала називатись наша земля — руська земля... У рік 859. Варяги, приходячи із замор'я, брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі,[і з] кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з в'ятичів... У рік 862. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: "Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами..." Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів — русь... Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: "Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами". І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь».Німецькі вчені Г. Міллер, Г. Байєр та А. Шльоцер розвинули так звану норманську теорію (XVIII ст.), згідно з якою Русь заснували варяги — германо-скандинавська народність, яких ще називали вікінгами, або норманами.Проти цієї теорії виступали М. Ломоносов, М. Грушевський та М. Костомаров. У антинорманській теорії слово «Русь» асоціюється з назвами річок Рось і Русна в Центральній Україні. Є припущення про походження назви і від кочового племені роксоланів. Але ці гіпотези мають серйозні недоліки. Крім скандинаво-фінської етимології Русі, у вітчизняній та зарубіжній історіографії побутують думки про іранське, слов'янське та балто-слов'янське походження вказаного слова. Одним із напрямів цього дослідження могла б стати спроба пов'язати виникнення назви «Русь» із причорноморським походженням емблематики князівської влади — «знаків Рюриковичів». Може, саме тому це слово часто використовувалося для визначення військово-дружинного прошарку населення.Американський учений українського походження О. Пріцак висловив припущення, що Русь була спершу поліетнічним і багатомовним торговельним союзом. З метою встановлення контролю над торговими шляхами між Балтійським і Середземним морями він перетворився на політичну єдність — Київську Русь. Український історик М. Брайчевський вважає, що руси займали територію у східній частині анто-полянської землі. Вони злилися зі слов'янами у X ст.Хоча перші відомі історикам київські князі були за походженням скандинавами і на Русі жило чимало воїнів-варягів, це не стало вирішальним чинником у формуванні давньоруської державності. Його зумовили процеси соціально-політичного й економічного розвитку.Отже, словом «Русь» спершу називали варягів, потім — землі полян у Центральній Україні, а згодом — політичне утворення Київська (Давня) Русь. (Слово Україна вперше з'являється в літописах у 1187 р.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74998. Дед Мороз и Санта Клаус. Выполнение работы в технике оригами 37.5 KB
  Цель: ознакомить учащихся с традициями новогодних и рождественских праздников ;совершенствовать умения изготавливать изделия из бумаги в технике оригами; развивать внимание, память, логическое мышление; воспитывать аккуратность, терпение, интерес к работе.
74999. Українська народна іграшка. Лялька-мотанка 41.5 KB
  Мета. Ознайомлення учнів з історією виникнення ляльки, різновидами матеріалів, з яких виготовляли, сформувати уявлення про способи виготовлення, стимулювати розвиток ініціативності, самостійності, сприяння розвитку творчої активності, навичок самоосвітньої діяльності...
75000. У дзеркалі слова. На все впливає мови чистота… 81.5 KB
  Олеся: Є слова що білібілі Як конвалії квітки Лагідні як усміх ранку Ніжносяйні як зірки. Є слова як жар пекучі І отруйні наче чад. Про які слова мовить поет у перших 4х рядках Якими словами ви можете замінити означення білібілі лагідні ніжносяйні Чи знаєте ви такі слова покаже гра.
75001. Мова - коштовний скарб народу 55.5 KB
  Мова коштовний скарб народу Мета: виховувати любов до рідного слова вчити бачити красу рідної мови познайомити з найголовнішими етапами розвитку рідної мови розвивати виразність декламування поезії збагачувати й активізува ти словниковий запас учнів...
75002. Наше диво, калинове, кохана українська мово. Літературн-омузичне свято до Дня української мови й й писемності 71 KB
  Мова кожного народу – Неповторна і своя В ній гримлять громи в негоду В тиші трелі соловя. Берегти її плекати Буду всюди й повсякчас Бо ж єдина такяк мати Мова в кожного із нас В. Ведуча Скарбе мій єдиний Ведучий Це сьогодні на твою честь ми проводимо свято НАШЕ ДИВО КАЛИНОВЕ КОХАНА УКРАЇНСЬКА МОВО Виконання...
75003. Сценарій свята до Дня української писемності та мови 88 KB
  Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова ота жива схованка живого духу його багата скарбниця в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподівання розум досвід почування. Українська мова в багатстві витонченості й гнучкості не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства. З епохи Київської Русі можна говорити й про українську літературну мову та жива розмовна мова українського народу набагато давніша.
75004. Мова моя українська. Методична розробка виховного заходу для старшокласників 85.5 KB
  Мова це великий дар природи. І серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – українська мова. У рідному домі завжди звучить найближча найзрозуміліша рідна мова бо бринить вона із ласкавих бабусиних вуст із дідусевої говірки із маминої пісні із батьківського слова часом суворого а часом жартівливого. Наша мова – українська тому що наша земля – Україна.
75005. Мова наша солов’їна, виховний захід 58 KB
  Показати дітям красу і багатство української мови за допомогою народної творчості, творів письменників і поетів. Викликати бажання вивчати рідну мову, милуватися її красою Виховувати любов до рідної мови, до своєї землі, свого народу.
75006. Мова моя українська чарівна. Виховний захід 40.5 KB
  Обладнання: зал прикрашений плакатами з крилатими висловами про мову прислів’ями плакати з назвами команд завдання загадки ребуси кросворди. І будемо зараз готові Полинути в країну рідного слова...