15452

Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Виникнення назви „Русь”

Доклад

История и СИД

Східні словяни: походження розселення соціальноекономічний розвиток і культура. Виникнення назви Русь. Витоки словян вчені відносять до кінця бронзового початку залізного віку. За своїм походженням словяни. автохтонне не прийшле а таке що сформувалося на ц...

Украинкский

2013-06-13

37.5 KB

18 чел.

Східні слов’яни: походження, розселення, соціально-економічний розвиток і культура. Виникнення назви „Русь”.

Витоки слов'ян вчені відносять до кінця бронзового — початку залізного віку. За своїм походженням слов'яни.— автохтонне (не прийшле, а таке, що сформувалося на цій території) населення України. З VI ст. н. е. слов'янські племена почали відігравати важливу роль у житті Європи.Слов'яни жили невеликими селищами поблизу річок та водойм. Основним житлом для них була напівземлянка з верхньою надземною і нижньою, заглибленою в землю, частинами, двосхилим дахом та земляною підлогою. Поруч з житлами будувались господарські приміщення та майстерні. Згодом слов'яни почали споруджувати і укріплені городища.Слов'янське населення використовувало залізні знаряддя праці. Частина речей виготовлялася з кісток тварин, зокрема приколки і гребінці, а прикраси із заліза, бронзи, подеколи із срібла.Ці племена займалися землеробством, розводили домашню худобу, полювали, рибалили, займалися промислами.Важливу роль у житті слов'ян відігравала торгівля. За гроші правили срібні монети, що потрапляли до них із провінцій Західної Римської імперії, Візантії, країн Азії та Близького Сходу. Слов'яни торгували хутрами, медом, воском, хлібом, рибою, шкурами.Упродовж століть у них виникла своя система релігійних вірувань і встановилися два релігійні культи: обожнювання сил природи та культ предків. Вірування слов'ян називались язичництвом: Вони обожнювали сонце, місяць, вогонь, явища природи (дощ, блискавку тощо), річки, озера, ліси. .Носіями релігійних уявлень слов'ян були жерці — волхви. Язичницьким богам поклонялись просто неба або у капищах (спеціальних місцях для вшанування богів і жертвоприношень). У капищах стояли кам'яні чи дерев'яні ідоли (зображення) богів, яким приносили жертви. У слов'ян були численні обрядові свята, пов'язані із змінами пір року (веснянки, обжинки, Купала, Коляди). Весільні свята супроводжувались піснями, танцями, хороводами; поховальні обряди — голосінням.Одним із перших відомих політичних об'єднань слов'ян був Антський племінний союз. Політичний устрій антів стародавні історики називають народовладдям: плем'я очолював князь та старійшини, а основні питання життя племені вирішували народні збори — віче.Слов'янські землі потерпали від нападів сусідніх племен: готів, гунів, аварів, хозарів та ін. Анти не лише оборонялись, а й самі вели постійні війни. Так, наприкінці IV ст. вони розбили готів, але скоро готський король Вінітарій зміг захопити в полон антського князя Божа з синами та 70 старійшинами, яких за його наказом було страчено, і анти змушені були підкоритись готам. Пізніше вони визнали владу гунів, разом із ними здійснювали походи на Візантію. Після розпаду гунської держави вони вели  війни на Балканському півострові і переселялися туди, відвоювавши майже всі Балкани у Візантії.Давня (Київська) Русь — ранньослов'янська держава з центром у Києві — сформувалася наприкінці VIII — на початку IX ст. Існувала вона до 30-х років XII ст., охоплюючи територію від Балтики до Чорного (Руського) моря і від Карпат до Волго-Окського межиріччя.Походження назви «Русь» в історичній науці остаточно не з'ясовано. За раннього середньовіччя це слово часто використовували давньоруські літописці для визначення військового прошарку населення країни. Важливо і те, що спочатку слово «Русь» використовувалося переважно як географічна назва території Середнього Подніпров'я, а вже потім набуло політичного та етнічного змісту (наприклад, з річки Рось). Візантійці називали русів скитами або тавроскитами. Арабські дослідники твердили: «Щодо русів, то вони плем'я зі слов'ян». Назва «Русь» у XXII ст. була тісно пов'язана з Київщиною. Ті, хто їхав з Новгорода чи Суздаля до Києва, говорили, що їдуть на Русь. У «Повісті минулих літ» розповідається: «У рік 852... стала називатись наша земля — руська земля... У рік 859. Варяги, приходячи із замор'я, брали данину з чуді, і з словен, і з мері, і з весі,[і з] кривичів. А хозари брали з полян, і з сіверян, і з в'ятичів... У рік 862. Вигнали [чудь, словени, кривичі і весь] варягів за море, і не дали їм данини, і стали самі в себе володіти. І не було в них правди, і встав рід на рід, і були усобиці в них, і воювати вони між собою почали. І сказали вони: "Пошукаємо самі собі князя, який би володів нами..." Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів — русь... Сказали русі чудь, словени, кривичі і весь: "Земля наша велика і щедра, а порядку в ній нема. Ідіть-но княжити і володіти нами". І вибралося троє братів із родами своїми, і з собою всю узяли русь».Німецькі вчені Г. Міллер, Г. Байєр та А. Шльоцер розвинули так звану норманську теорію (XVIII ст.), згідно з якою Русь заснували варяги — германо-скандинавська народність, яких ще називали вікінгами, або норманами.Проти цієї теорії виступали М. Ломоносов, М. Грушевський та М. Костомаров. У антинорманській теорії слово «Русь» асоціюється з назвами річок Рось і Русна в Центральній Україні. Є припущення про походження назви і від кочового племені роксоланів. Але ці гіпотези мають серйозні недоліки. Крім скандинаво-фінської етимології Русі, у вітчизняній та зарубіжній історіографії побутують думки про іранське, слов'янське та балто-слов'янське походження вказаного слова. Одним із напрямів цього дослідження могла б стати спроба пов'язати виникнення назви «Русь» із причорноморським походженням емблематики князівської влади — «знаків Рюриковичів». Може, саме тому це слово часто використовувалося для визначення військово-дружинного прошарку населення.Американський учений українського походження О. Пріцак висловив припущення, що Русь була спершу поліетнічним і багатомовним торговельним союзом. З метою встановлення контролю над торговими шляхами між Балтійським і Середземним морями він перетворився на політичну єдність — Київську Русь. Український історик М. Брайчевський вважає, що руси займали територію у східній частині анто-полянської землі. Вони злилися зі слов'янами у X ст.Хоча перші відомі історикам київські князі були за походженням скандинавами і на Русі жило чимало воїнів-варягів, це не стало вирішальним чинником у формуванні давньоруської державності. Його зумовили процеси соціально-політичного й економічного розвитку.Отже, словом «Русь» спершу називали варягів, потім — землі полян у Центральній Україні, а згодом — політичне утворення Київська (Давня) Русь. (Слово Україна вперше з'являється в літописах у 1187 р.)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70582. Теоретические основы формирования и реализации макроэкономической политики государства (МПГ) 50 KB
  МПГ в системе государственного регулирования экономики Экономика любого государства не может развиваться без определения цели ее развития. Под экономической целью понимается основное направление развития экономики которое раскрывается с помощью поставленных задач.
70583. Воспитание и образования эпохи Средневековья 67.47 KB
  Объектом её изучение стал человек в его обычной жизни. Античность присутствовала в культуре на протяжении всего Средневековья: Средневековое богословие развивалось авторами имевшими высокий уровень античной образованности на них большое влияние оказали идеи Платона Аристотеля стоиков...
70584. УПРАВЛЕНИЕ ДАННЫМИ 1009 KB
  Основное назначение данного курса систематическое введение в идеи и методы используемые в современных реляционных системах управления базами данных. Как показывает опыт без знания основ баз данных трудно на серьезном уровне работать с конкретными системами как бы хорошо они не были документированы.
70585. ОГРАНИЧЕНИЯ И ПРЕКРАЩЕНИЕ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНЫЕ УЧАСТКИ. ИЗЪЯТИЕ ЗЕМЕЛЬНЫХ УЧАСТКОВ. ПОРЯДОК ИЗЪЯТИЯ И ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ ЗЕМЕЛЬНЫХ УЧАСТКОВ ДЛЯ ГОСУДАРСТВЕННЫХ И МУНИЦИПАЛЬНЫХ НУЖД. ВОЗМЕЩЕНИЕ УБЫТКОВ 85 KB
  Государственный кадастровый учет осуществляется по следующим основаниям: постановка на учет объекта недвижимости в связи с образованием или созданием объекта недвижимости; изменение уникальных характеристик объекта недвижимости: вида объекта недвижимости его кадастрового номера...
70586. ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ НА ЗЕМЛЮ 84 KB
  Право собственности принадлежит к числу таких правовых институтов интерес к которым не ослабевает и не увядает на протяжение столетий. Это особенно относится к собственности на землю поскольку земля являет собой самое ценное богатство.
70587. ПОНЯТИЕ, ЗАДАЧИ И ВИДЫ МОНИТОРИНГА ЗЕМЕЛЬ. ПОНЯТИЕ, ЗАДАЧИ И СОДЕРЖАНИЕ ОХРАНЫ ЗЕМЕЛЬ 221.5 KB
  Мониторинг земель система наблюдения за состоянием земель для своевременного выявления различных изменений их оценки а также предупреждения и устранения последствий негативных процессов. Мониторинг имеют право осуществлять только государственные органы управления земельным фондом РФ.
70588. ГОСУДАРСТВЕННАЯ И МУНИЦИПАЛЬНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ НА ЗЕМЛЮ. ЧАСТНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ НА ЗЕМЛЮ. ВИДЫ ВЕЩНЫХ ПРАВ НА ЗЕМЕЛЬНЫЕ УЧАСТКИ 32 KB
  Государственную собственность на землю составляет собственность Российской Федерации и ее субъектов. В государственной собственности находятся земли не являющиеся собственностью граждан юридических лиц или муниципальных образований.
70589. ОСОБЕННОСТИ СОВЕРШЕНИЯ СДЕЛОК С ЗЕМЕЛЬНЫМИ УЧАСТКАМИ, ЯВЛЯЮЩИМИСЯ ОБЩЕЙ СОБСТВЕННОСТЬЮ. НАСЛЕДОВАНИЕ ЗЕМЕЛЬНЫХ УЧАСТКОВ 49 KB
  Для совершения сделок с земельными участками являющимися общей собственностью необходимо согласие всех собственников. Без выделения земельного участка в счет земельной доли участник долевой собственности имеет право по своему усмотрению: завещать свою земельную долю...