15454

Соціально-економічний ї політичний устрій Київської Русі

Доклад

История и СИД

Соціально-економічний ї політичний устрій Київської Русі Київська Русь започаткувала феодальний період в історії народів Східної Європи які не знали рабовласницької формації. Феодалізм зароджувався у них на основі первіснообщинного ладу. Головною особливістю ран...

Украинкский

2013-06-13

29.5 KB

1 чел.

Соціально-економічний ї політичний устрій Київської Русі

Київська Русь започаткувала феодальний період в історії народів Східної Європи, які не знали рабовласницької формації. Феодалізм зароджувався у них на основі первіснообщинного ладу. Головною особливістю раннього етапу східноєвропейського феодалізму було панування данинної форми експлуатації, так званого полюддя (збирання данини восени князем з військовою дружиною). З захопленням знаттю общинних земель формувався феодальний маєток, він зумовив появу відробітків. Основним прошарком населення були залежні смерди, які, хоч і мали власне господарство, певний час мусили працювати на феодала. Була і дворова челядь (холопи), які повністю залежали від свого господаря. Близьким до холопського було становище рядовичів і закупів -- колишніх смердів, які поступово втратили власне господарство і потрапили в кабалу до феодала. Вони працювали за договором — «рядом» (звідси «рядовичі») або відробляли позичені гроші — «купу» (звідси «закупи»). Третьою формою експлуатації на Русі була грошова рента (вид прибутку з майна феодала).Провідне місце в економіці держави посідало сільське господарство з давніми традиціями. Основними знаряддями праці були плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса. Селяни вирощували жито, пшеницю, просо, ячмінь, овес, горох. У лісостеповій зоні використовували парову систему рільництва з двопільною і трипільною сівозмінами, у лісовій — підсічну і перелогову.Ремесло розвивалось як у сільській місцевості, так і в містах. У XIXIII ст. посадські ремісники почали об'єднуватись у корпорації, артілі, що зумовило розвиток торгівлі. Найбільшими торговельними шляхами були «От Грек», або «Грецький», який пов'язував Русь із балтійськими та чорноморськими ринками, «Соляний» і «Залізний», які вели в Галичину і на Кавказ. Шлях Київ — Галич — Прага — Регенсбург поєднував Київську Русь з країнами Центральної та Західної Європи. За кордон вивозили хутро, мед, віск, шкури, ремісничі вироби, сільськогосподарську продукцію. Завозили золото, срібло, тканини, вина, зброю, предмети християнського культу — ікони, хрести. Це зумовило пожвавлення грошового обігу. Карбувалися власні гроші: срібники, злотники (за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого) та ін.Розвиток феодальних відносин поглиблював соціальне розшарування. Більшість людей проживала в селах та була зайнята в сільськогосподарському виробництві. Керівництво зосереджувалося у феодальних дворах — замках. Соціально-економічні зміни зумовили виникнення нових форм поселень — укріплених «градів», які стали прообразами міст. Вони згодом розвинулися в найдавніші східнослов'янські міста: Київ, Чернігів, Псков, Ізборськ. За «Повістю минулих літ», у IXX ст. в Київській Русі налічувалось понад 20 міст, у XI ст. — ще 32. У XIII ст. уже було приблизно 300 поселень міського типу, з яких понад 100 — міста.Суспільство тих часів було поляризоване станово-класовими суперечностями, що часто призводило до народних повстань. Давні літописи свідчать про такі заворушення: у 1068—1069, 1113, 1146—1147, 1157 роках у Києві; 1024, 1070—1071, 1175 роках у Ростово-Суздальській землі; у 1219 р. в Галичі та ін. Іноді повстання набували релігійного забарвлення.Зростали майнові, соціальні розбіжності між різними групами населення. Очолював державу великий князь київський. Під його рукою були «світлі князі» і великі бояри, які володіли окремими князівствами та містами. У залежності від них перебували дрібні феодали (бояри, дружинники).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85394. Глобальный мониторинг окружающей среды 48.5 KB
  Глобальный мониторинг окружающей среды Всемирной метеорологической организацией ВМО в шестидесятые годы была создана мировая сеть станций мониторинга фонового загрязнения атмосферы БАПМоН. Ее цель состояла в получении информации о фоновых уровнях концентрации атмосферных составляющих их вариациях и долгопериодных изменениях по которым можно судить о влиянии человеческой деятельности на состояние атмосферы. Развёрнутая там программа Глобальные системы мониторинга окружающей среды имеет 7 направлений: организация и расширение системы...
85395. Фоновый мониторинг 41 KB
  Программа наблюдения на фоновых станциях Целью фонового мониторинга является проведение долговременных систематических наблюдений за уровнем содержания ЗВ во всех объектах окружающей среды в районах которые находятся на значительном расстоянии от источников вредных выбросов. Для осуществления фоновых наблюдений создана сеть станций которые подразделяются на базовые и региональные. Состав показателей гидрометеорологических наблюдений: температура и влажность скорость и направление ветра давление облачность атмосферные явления туман...
85396. Региональный и импактный мониторинг 35.5 KB
  Установить контрольный уровень загрязняющих веществ создать систему раннего предупреждения экологической катастрофы установить фоновые уровни для основных экосистем завершить изучение биогеохимических циклов цель глобального мониторинга. Задачами экологического мониторинга на региональном уровне являются: контроль за фоновыми загрязнениями; наблюдение оценка прогноз трансграничных переносов вредный веществ; формирование распределённой базы данных об экологической обстановке в регионе. Обычно приходится иметь дело с целым рядом...
85397. Приоритетность загрязняющих веществ 86.5 KB
  Глобальная система мониторинга окружающей среды ГСМОС была создана совместными усилиями мирового сообщества основные положения и цели программы были сформулированы в 1974 году на Первом межправительственном совещании по мониторингу. Первоочередной задачей была признана организация мониторинга загрязнения окружающей природной среды и вызывающих его факторов воздействия. Система мониторинга реализуется на нескольких уровнях которым соответствуют специально разработанные программы: импактном изучение сильных воздействий в локальном...
85398. Контактные и дистанционные методы наблюдений 40.5 KB
  Контактные и дистанционные методы наблюдений Существуют два способа контактных измерений. Методы мониторинга за состоянием атмосферы. Контактные физикохимические методы контроля. Методы аналитической химии.
85399. Космическое зондирование 301 KB
  Орбиты разной высоты обеспечивают необходимые условия съемки для различных целевых задач: низкие околоземные орбиты предназначены для детальной съемки; орбиты средней высоты для менее детальной но более оперативной и территориально более захватной съемки; удаленные орбиты для постоянного наблюдения за определенным районом. с момента проведения съемки создавать цифровые карты на большие участки территории...
85400. Методы дешифрирования и цифровой обработки изображений, полученных в результате ДЗ 430 KB
  Поэтому дешифровщики космических снимков конечно же обязательно зная механизм изучаемых явлений например биологический местоположение и природнохозяйственные условия опорных наземных объектов очень часто пользуются методом аналогий при котором основную роль играют такие характеристики снимков как цвет яркость геометрия размер текстура. А на земле на опорных объектах работниками специальных служб агрометеорологами гидрологами гидрогеологомелиораторами лесомелиораторами измеряются наземные параметры характеризующие...
85401. Применение ГИС технологий в экологическом мониторинге 154 KB
  Применение ГИС технологий в экологическом мониторинге Геоинформационные системы ГИС автоматизированные информационные cистемы предназначенные для обработки пространственновременных данных основой интеграции которых служит географическая информация. В ГИС проявляется множество новых технологий пространственного анализа данных. В силу этого ГИС служит мощным средством преобразования и синтеза разнообразных данных для задач управления. Как системы использующие базы данных ГИС характеризуются широким набором данных собираемых с помощью...
85402. Принцип комплексной организации осуществления экологического мониторинга 50.5 KB
  Принцип комплексной организации осуществления экологического мониторинга. В силу того что экологическим мониторингом предусматривается наблюдение оценка и прогноз антропогенных изменений абиотической составляющей биосферы и ответной реакции биологических систем на эти изменения в его организацию и осуществление закладывается принцип комплексного сочетания различных видов мониторинга окружающей среды. В 1978 году была обсуждена всемирная климатическая программа основной задачей которой было обеспечение климатического мониторинга и...