15456

Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі

Доклад

История и СИД

Формування ГалицькоВолинського князівства. Суспільні відносини в державі. Серед руських князівств найбільшими були РостовоСуздальське ПолоцькоМінське і ГалицькоВолинське князівство. Київ став стольним містом Київської землі яка займала територію Середнього...

Украинкский

2016-09-07

39.5 KB

1 чел.

Формування Галицько-Волинського князівства. Суспільні відносини в державі.

Серед руських князівств найбільшими були Ростово-Суздальське, Полоцько-Мінське і Галицько-Волинське князівство .Київ став «стольним» містом Київської землі, яка займала територію Середнього Подніпров'я. Найпомітнішими постатями, котрі правили в київських землях у період феодальної роздрібненості, були Ярополк Володимирович ,Всеволод Ольгович, Ізяслав Мстиславич,Ростислав Мстиславич,Святослав Всеволодович. На деякий час вони змогли згуртувати сили земель для захисту від половецької навали, але зупинити процеси поділу було неможливо. На занепад Давньої Русі вплинуло й те, що ослабла міжнародна торгівля, яка поєднувала Азію з Середньою Європою, Чорне море з Балтійським.

Особливу роль у політичному житті відігравало Ростово-Суздальське князівство Юрія Долгорукого.

Син Юрія Андрій Боголюбський (1157—1174) продовжував справу батька. Однак бояри, побоюючись зміцнення його впливу, 1174 року вбили Андрія і його брата.Брат загиблих Всеволод утвердившись у Володимирі, знову пош.свою владу на Київ і Новгород.У Чернігово-Сіверському князівстві укріпилась династія.

Ольговичів — нащадків Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого, її представник, славнозвісний герой «Слова про Ігорів похід» Ігор Святославич, потрапив у полон до половців після невдалого походу 1185 року.

Постійну виснажливу війну з половцями мусило вести і Переяславське князівство. УXIIXIII ст. у Південно-Західній Русі утворилися два князівства: Галицьке з центром у Галичі та Волинське з центром у Володимирі. Землі, на яких наприкінціXII ст. виникло об'єднане Галицько-Волинське князівство. Тут використовували традиційну культуру обробітку ґрунтів. У долинах рік проживало сільське населення, яке займалося рільництвом, тваринництвом, бджільництвом, мисливством.У князівстві було багато великих торговельно-ремісничих центрів: Володимир, Кременець, Луцьк, Перемишль, Галич та ін. Розвивалася торгівля. Торговельним шляхом із Галича в Київ («Соляним») розвозили сіль по всій Русі. У серединіXIV ст. вперше в Україні міста Галицько-Волинського князівства одержали Магдебурзьке право (за назвою німецького міста Магдебурга), яке означало звільнення від влади князя та феодалів і передбачало створення власних органів самоврядування.

Соціальну верхівку утворювали великі землевласники: князі та бояри. Вони жорстоко експлуатували смердів, що спричинило народні повстання 1144, 1230, 1236—1255 років. Смерди тікали від гніту на пониззя, де їх прозвали берладниками, вигінцями, бродниками.У 1097 р. Галичина стала окремим князівством, яким правили Ростиславичі. Василько, Володар і Рюрик перемогли суперників-князів «на Рожні полі» та угорців під Перемишлем у 1099 р. Ростиславичі підтримували союзницькі зв'язки з Володимиром Мономахом, водночас обстоюючи незалежність від Києва.В одне князівство Галичину об'єднав Володимирко (1124—1153), зробивши столицею Галич над Дністром. По смерті Ярослава його син Володимир (1187—1199), останній з династії Ростиславичів, змушений був рятуватися в Угорщині від переслідування бояр. Король Андрій обіцяв повернути йому престол, але, прийшовши в Галичину, проголосив її своєю. Угорців пощастило вигнати за допомогою народного опору. Після цього залежність князя від боярства ще більше зросла.

Піднесення Галичини свідчило про зростаюче значення окраїн, її союз із Волинню відкривав ще більші перспективи розбудови Української держави. У 1199 р., Роман оволодів Галичем та об'єднав Галичину з Волинню. 1202 року він розпочав боротьбу з київським князем Рюриком Ростиславичем і незабаром змусив його постригтися в ченці.У Галицько-Волинському князівстві тривалий час правили цілком залежні від бояр чернігівські князі Ольговичі, белзький князь Олександр, угорський король та ін.У 1213 р. бояри офіційно проголосили князем малолітнього Данила Романовича, а насправді галицький престол посідав один із найзаможніших місцевих феодалів, боярин Володислав Кормильчич.Це викликало негативну реакцію у панівних колах тогочасного суспільства. Скориставшись цим, польські та угорські феодали під приводом захисту прав Данила та Василька захопили Галичину. 1221 року Данило утвердився на Волині, де його династію підтримував народ. Лише у 1238 р. він зміг повернути собі Галич і частину Галичини. Наступного року князь захопив Київ і послав свого тисяцького Дмитра захищати Галич від монголо-татарської навали. Тільки у 1245 р., після вирішальної битви під Ярославом, Данило остаточно повернув собі Галичину, відновивши Галицько-Волинське князівство.. У 1238 р. він переміг хрестоносців, що загарбали волинське місто Дорогочин.

Найбільшого клопоту завдали Данилу Галицькому монголо-татари, які у 1241 р. напали на Галичину й Волинь. Щоб утримати за собою Галичину, наприкінці 1245 р. Данило був змушений виїхати до Золотої Орди, щоб підтвердити свої повноваження. Для боротьби з Ордою він уклав союз із володимиро-суздальським князем Андрієм Ярославичем, прийняв королівську корону від римського папи, сподіваючись на допомогу Заходу.

Зовнішня політика князя була спрямована на визволення Русі від кочівників. Він здійснив кілька походів на литовське плем'я ятвягів.У 1246 р. Данило одружив свого сина Лева з дочкою угорського короля БелиIVКонстанцією. 1252 року у Володимирі-на-Клязьмі великим князем став Олександр Невський, з яким Данило теж підтримував дружні стосунки. Його брат Василько одружився з сестрою Олександра. Метою цих шлюбів було зміцнення союзу проти Золотої Орди.У 1254 р. галицькі воїни на чолі з Левом Даниловичем пішли походом на м. Бакоту, яким правив монгольський намісник. Перемога. Наст. року вже сам Данило почав великий похід на схід — у Болохівську землю, правляча верхівка якої підтримувала завойовників.. Данило збирався піти й на Київ, але в цей час на Волині з'явилися загони ханського темника Куремси. Під Володимиром і Луцьком Данило розгромив його загони. У війні з Литвою (1255—1256) загинув син Данила Роман.

Особливо тяжкі випробування випали на долю Галицько-Волинського князівства, коли його кордони порушило монгольське військо на чолі з Бурундаєм.. Він підбурив братів піти походом на Литву, маючи на меті остаточно посварити братів із литовським князем Міндовгом. У 1259 р. численні війська Бурундая захопили Волинь. Данило й Василько мусили підкоритися волі монгольського воєначальника і зруйнувати кілька укріплень Львова, Кременця, Луцька та інших міст. Помер Данило у 1264 р. в м. Холмі, так і не здійснивши багатьох своїх планів. Галицько-Волинські землі поділили між собою сини Данила: Шварно, Лев і Мстислав. У 1270 р. помер Василько. Владу на Волині успадкував його син Володимир. Лише на початкуXIVст. усі Галицько-Волинські землі об'єднав під своєю владою онук Данила Романовича князь Юрій (1301—1308). Люблінську землю йому не вдалося втримати, вона відійшла до Польщі. Сини Юрія Андрій і Лев, які наслідували престол, з 1308 р. підтримували союз із польським князем Владиславом Локетком. Бояри запросили на галицько-волинський престол мазовецького князя Болеслава Тройденовича, який був одружений із сестрою Андрія і Лева Марією. Той прийняв православ'я та ім'я Юрій, відвоював землі, загарбані поляками, і орієнтувався на Литву.

За час свого правління (1325—1340) Юрій, який мав не виправдав сподівання бояр, а проводив незалежну зовн. і внут. політику. Він вороже ставився до Польщі, що об'єдналася в одну державу, і навіть намагався здобути собі Люблінщину. Водночас налагодив добрі відносини із Золотою Ордою та ВКЛ. Внутрішня політика Юрія була скерована на зміцнення міст і княжої влади, що стало причиною його загибелі внаслідок змови бояр (у 1340 р. його отруїли). Так українська знать позбавила Галичину й Волинь останнього князя. Саме тоді Західна Україна потрапила під владу сусідніх країн.

Період феодальної роздрібненості був закономірним етапом розвитку РусіXIIXIV ст.. Однак відносна слабкість цих сил, постійний тиск з боку Золотої Орди зумовили агресію проти Галицько-Волинського князівства сусідніх Польщі, Литви, Угорщини, які, зрештою, встановили в князівстві свою владу (Польща й Литва). Проте і в межах Великого князівства Литовського зберігалася автономія Волині та Київського князівства, особливо з 60-х роківXIVст. до 70-х роківXVст., коли в Києві правила династія литовських князів Гедиміновичів (Олельковичів). Литовська влада, на відміну від польської, толерантно ставилася до православної церкви, звичаїв народу України, економічного та культурного життя, що не перешкоджало ^ подальшому розвитку корінного населення.

Упродовж ста років після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство було основою української державності.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28710. Крах социалистической государственности и становление Российского демократического государства 13.6 KB
  По мере ослабления СССР и укрепления суверенитета республик поднимается волна сепаратизма – движя за выход из состава СССР. СССР положение о праве союзных республик на выход из состава СССР никогда не рассмлось как осуществимое. в ряде союзных республик наблюдается движение за выход из СССР. В этих условиях Верховный Совет СССР 3 апреля 1990 г.
28711. Конституция РФ 1993 г. и ее основные положения 14.17 KB
  Конституция РФ 1993 г. Всероссийский референдум по проекту новой Конст. Конст. В конст.
28712. Совершенствование государственного аппарата. Укрепление правовой основы государственной жизни в современных условиях 12.78 KB
  Руководству России предстояло продолжить курс на демократическое преобразование общества и создание правового государства. В 19921993 в России существовало три ветви власти: законодательная съезд народных депутатов России и избираемый ими Верховный Совет; исполнительная президент и назначаемое им правительство; и судебная во главе с Конституционным судом. Ельцин издал указ в котором объявил о роспуске съезда народных депутатов РФ и Верховного Совета проведении в декабре выборов нового органа законодательной власти Федерального...
28713. Обновление законодательства и приспособление его к условиям рыночной экономики в современных условиях 12.52 KB
  Государственное регулирование экономики ставит своей целью соблюдать интересы государства общества в целом социально незащищенных слоев населения. Налоговое регулирование осуществляется путем установления тех или иных объектов налогообложения назначения и дифференциации налоговых ставок введения налоговых льгот освобождение от налогов. Денежнокредитное регулирование состоит в воздействии государства на денежное обращение и объем денежной массы. Бюджетное регулирование заключается в том что государственные органы обладают возможностью...
28714. Силовые структуры, их место и роль в Российском демократическом государстве 13.09 KB
  Помимо вопроса безопасности мирных граждан и реформирования армии есть еще один аспект который не может не волновать общество при поиске места и задач для силовиков в современных условиях. Особенности функционирования силовых институтов на современном этапе их развития предполагают некоторые выводы: вопервых функции армии и милиции как инструментов власти являются частью государственных функций и находятся в прямой зависимости от природы правящего в стране политического режима проводимой им политики; вовторых основным предназначением...
28715. Разработка и принятие Конституции СССР 1936г. Ее основные положения. Реорганизация системы Советов. Национально-государственное строительство в 1936 - 1940 гг., его правовая оценка 13.45 KB
  Разработка и принятие Конституции СССР 1936г. Новая Конституция СССР была утверждена 5 декабря 1936 г. Политой основой СССР в ней названы Советы депутатов трудящихся эккой основой социалистическая система хозва и социалистическая собствсть на орудия и средства производства. провозгласила что в СССР победили социалистические общные отношения и создались такие основы социализма как ликвидация эксплуататорских классов господство социалистической собствти наличие дружественных классов рабочих крестьян и народной интеллигенции...
28716. Развитие законодательства о колхозах и труде в предвоенные годы 14.34 KB
  На II Всесоюзном съезде колхозников ударников был принят Примерный устав сельскохозяйственной артели который впоследствии был утвержден СНК СССР и ЦК ВКПб. СНК СССР и ЦК ВКПб в целях развития животноводства приняли следующие постановления: от 8 июля 1939 г. Постановление СНК СССР ЦК ВКПб и ВЦСПС от 28 дек. О мероприятиях по упорядочению трудовой дисциплины улучшению практики госго соцго страхя и борьбе с злоупотреблениями в этом деле; Указ Президиума Верховного Совета СССР от 26 июня 1940 г.
28717. Сталинский «большой скачок» и утверждение в СССР тоталитарного режима (1929 – 1940) 13.91 KB
  Сталинский большой скачок и утверждение в СССР тоталитарного режима 1929 – 1940. разработанных Госпланом СССР она одобрила первый. Немало крупных объектов возводилось в национальных республиках СССР. Происходили также важные сдвиги в управлении всем промм комплексом СССР.
28718. Перестройка органов государственной власти и управления в годы Великой Отечественной войны (1941 - 1945 гг.) 12.8 KB
  Поскольку сразу встал вопрос об эвакуации промышленных предприятий в восточные районы страны был создан Совет по делам эвакуации при ГКО. был образован Комитет по эвакуации продовольственных запасов промышленных товаров и предприятий промышленности. В декабре оба органа сменило Управление по делам эвакуации. Эвакуацией людей занималось Управление по эвакуации населения.