15461

Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та стан справ в українських землях після унії

Доклад

История и СИД

Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та стан справ в українських землях після унії. Польські феодали почали наступ на українські землі відразу після монголотатарської навали. Особливо активізувався цей процес у другій половині XVI першій чверт...

Украинкский

2013-06-13

35 KB

1 чел.

Українські землі в складі Речі Посполитої. Люблінська унія та стан справ в українських землях після унії.  

Польські феодали почали наступ на українські землі відразу після монголо-татарської навали. Особливо активізувався цей процес у другій половині XVI — першій чверті XVII ст. Зазнавши поразки у війні Росії з Лівонією (Лівонська війна 1558—1583 рр.), литовські феодали поступилися Польщі в деяких політичних питаннях. Крім того, українська шляхта в Литовській державі прагнула домогтися привілеїв, які мала польська шляхта. Цим скористалася польська влада, котра прагнула приєднати підвладні Литві українські та білоруські землі. 10 січня 1569 року в Любліні було скликано польсько-литовський сейм, на якому підписано угоду про об'єднання Польщі й Литви в державу Річ Посполиту на чолі з виборним королем та спільними сеймом і сенатом. Литва зберігала суд, адміністрацію, військо, скарбницю, офіційну руську мову.Згідно з унією 1569 року до складу Польського королівства («корони») входило сім воєводств: Руське (Галичина) — Львівська, Галицька, Перемишльська, Сяноцька та Холмська землі; Белзьке — Бузький, Городельський, Грабовецький повіти; Волинське — Володимирський, Луцький і Кременецький повіти; Подільське — Кам'янецький, Червоногородський і Летичівський повіти; Брацлавське — Брацлавський і Вінницький повіти; Київське — Київський, Овруцький і Житомирський повіти; Чернігівське (утворене у 1635) - - Чернігівський та Новгород-Сівер-ський повіти.На території України (крім Галичини) мало чинність не польське право, а обласні привілеї та Литовський статут (звід законів феодальної Литовської держави XVI ст.). Усього було видано три Литовські статути: «Старий» (1529), «Волинський» (1566) та «Новий» (1588), що діяв на території колишніх литовських областей до 1840 р. Перед цим основою права в Литві були «Руська правда» і звичаєве право. Литовські статути сприяли експлуатації та закріпаченню селянства. У такому зводі законів була зацікавлена насамперед середня та дрібна шляхта. Перше видання Литовського статуту, крім підтвердження прав шляхти, наданих попередніми привілеями, та деяких нових доповнень до них, зберігало елементи права часів Київської Русі. Статути 1566 та 1588 років, зумовлені Люблінською унією, не лише узаконили соціально-економічні зміни в Україні, а й стали основою правової системи, що розвинулася в часи козаччини. Статут 1566 року скасував усі обмеження шляхетської земельної власності. Феодалові навіть дозволялося продавати селянина-втікача без землі. За статутом 1588 року селянин, який прожив на землі феодала 10 років, ставав кріпаком.Після укладення унії різко посилився феодальний, національно-культурний, релігійний гніт українського народу. Землі почали роздавати шляхті. Станом на 1629 р. у власності 37 волинських магнатів зосереджувалося 3/4 селянських господарств.Унаслідок формування фільваркової системи посилилася феодально-кріпосницька експлуатація селянства. Якщо в XV ст. панщину відбували 14 днів на рік, то після введення фільварків у другій половині XVI ст. стали обов'язковими вже два дні на тиждень, а в деяких місцях і три або щодня до полудня. Селяни виконували і додаткові роботи: на оранці, жнивах, косовиці, рубанні дров тощо.Феодали мали право самі судити селян, вимагали плату за дозвіл на шлюб. У XVI ст. шляхта здобула право на селянські землі. Раніше селянин міг переселитися в інше село у визначений час (після Різдва), внісши викуп, а сейм 1496 року обмежив це право: впродовж року могла покинути село тільки одна сім'я. З 1505 р. селянам взагалі було заборонено переселятися без дозволу панів. У Галичині й на Волині в 20-ті роки XVII ст. панщина сягала вже чоти-рьох-п'яти, а на Київщині — двох-трьох днів на тиждень. Згідно з Литовським статутом 1588 року термін розшуку селянина-втікача збільшувався до 20 років. Зросла натуральна та грошова рента, поширилася оренда маєтків феодалів шляхтою, купцями, лихварями, які довели панщину до 6 днів на тиждень.Освоювалися окраїни Наддніпрянщина й Побужжя, розширювалися площі оброблюваних земель. Волинь, Галичина, Західне Поділля досягли високого рівня обробітку землі. Тут переважало трипілля. Основним знаряддям був дерев'яний плуг «із залізом» (залізним череслом і лемешем). Вирощували здебільшого жито, а також ячмінь і пшеницю (як правило, на продаж), коноплі, хміль. Займалися селяни також городництвом, садівництвом, бджільництвом, ставковим рибальством, тваринництвом. Розводили велику рогату худобу, свиней, овець (у підгірських районах), коней (у степових). У містах розвивалися ремесла. У середині XVI ст. у Львові, наприклад, налічувалося 20 цехів, 500 цеховиків, які займалися 36 ремеслами. За кордон вивозили полотно, вироби з хутра, зброю, ювелірні прикраси, збіжжя, мед, віск, сіль.Підтримувалися зв'язки з Новгородом, Москвою, ганзейськими містами та генуезькими містами-колоніями в Криму. Відомий торговельний шлях із Росії до Константинополя пролягав через українські землі. Завдяки розвиткові ремесел і торгівлі в Наддніпрянщині розбудували старі міста: Канів, Черкаси, Переяслав, Лубни. Населення Львова, Києва, Білої Церкви становило 10— 20 тис. жителів. З'явилися нові міста: Кременчук, Фастів, Миргород, Умань. Найрозвинутіші міста належали державі, решта — феодалам. Так, із 206 міст Київського воєводства 46 були королівськими, 150 підпорядковувалися феодалам; у Брацлавському феодалам належало 111 міст, а державі тільки 6. Магдебурзьке право здобули Львів, Луцьк, Київ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26629. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ПРИ ОБНАРУЖЕНИИ ПЛЕРОЦЕРКОИДА ШИРОКОГО ЛЕНТЕЦА 4.09 KB
  Дефинитивные хозяева человек собака кошка; первый промежуточный хозяин рачокциклоп а второй рыбы щука окунь ерш налим. Человек и домашние плотоядные животные заболевают при поедании плохо проваренной рыбы зараженной плероцеркоидами лентеца широкого. В теле циклопа корацидий развивается в процеркоида а у рыбы проглотившей зараженного рачка в плероцеркоида. Другими видами лентецов являются лентецы малый и узкий Дефинитивные хозяева человек плотоядные животные и рыбоядные птицы; промежуточные хозяева ...
26630. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА РЫБЫ ПРИ ОБНАРУЖЕНИИ МЕТАЦЕРКАРИЕВ КОШАЧЬЕЙ ДВУУСТКИ 7.28 KB
  САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА РЫБЫ ПРИ ОБНАРУЖЕНИИ МЕТАЦЕРКАРИЕВ КОШАЧЬЕЙ ДВУУСТКИ. Человек заражается при поедании сырой вяленой слабо соленой и недостаточно проваренной рыбы пораженной личинками гельминтов. Поэтому проводят санитарную экспертизу свежевыловленной а в отдельных случаях и замороженной рыбы. Исследование соленой копченой вяленой сушеной и маринованной рыбы не дает объективных результатов.
26631. САНОЦЕНКА ТУШ И ОРГАНОВ ПРИ ПАРАТУБЕРКУЛЕЗЕ КРС 3.81 KB
  Кроме общих признаков недомогания наблюдают профузный понос отеки в межчелюстной области в области подгрудка и в нижней части живота отекают веки появляется шилозадость. При наличии патологоанатомических изменений в кишечнике в брыжеечных лимфоузлах гортани отеке межчелюстной области головы измененные внутренние органы и кишечник с брыжейкой направляют на утилизацию а тушу и другие продукты убоя выпускают без ограничения.
26632. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ТУШ И ОРГАНОВ ПРИ ПАСТЕРЕЛЛЕЗЕ 3.17 KB
  При сверхостром и остром: повыш t угнетение конъюнктивит в области головы и шеи отеки опухание языка; у свиней – затрудненное дыхание красные пятна на коже живота за ушами не бледнеющие при надавливании. В области головы и шеи студенистые инфильтраты в п к при разрезе прозрачная янтарная жидкость.
26633. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ТУШ И ОРГАНОВ ПРИ ПОВАЛЬНОМ ВОСПАЛЕНИИ ЛЕГКИХ И ЗЛОКАЧЕСТВЕННОЙ КАТАРАЛЬНОЙ ГОРЯЧКЕ. 3ЛОКАЧЕСТВЕННАЯ КАТАРАЛЬНАЯ ГОРЯЧКА 17.24 KB
  САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ТУШ И ОРГАНОВ ПРИ ПОВАЛЬНОМ ВОСПАЛЕНИИ ЛЕГКИХ И ЗЛОКАЧЕСТВЕННОЙ КАТАРАЛЬНОЙ ГОРЯЧКЕ. В легких иногда находят лобулярную катаральногнойную пневмонию. Контагиозное заболевание характеризующееся крупозной пневмонией и плевритом с последующим развитием анемических некрозов секвестров в легких. При сверхостром течении болезни резко выражены признаки поражения плевры экссудативный плеврит или легких.
26634. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ТУШ О ОРГАНОВ ПРИ ТУЛЯРЕМИИ И ЛЕЙКОЗЕ. ТУЛЯРЕМИЯ 6.47 KB
  ПРЕДУБОЙНАЯ ДИАГНОСТИКА: крс – увеличение л у маститы параличи конечностей бессимптомно. ПОСЛЕУБОЙНАЯ ДИАГНОСТИКА: у овец – на внут. ПРЕДУБОЙНАЯ ДИАГНОСТИКА: протекает скрытно. ПОСЛЕУБОЙНАЯ ДИАГНОСТИКА: резко увеличенные л у повть разреза набухшая саловидная серобел с очагов кровоизл казеозными очагами некроза.
26635. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ТУШ И ОРГАНОВ ПРИ ЧУМЕ КРС 9.74 KB
  Акт дефекации болезненный слизистая оболочка прямой кишки выпячивается приобретает темнокрасный цвет. При подостром течении отмечают снижение температуры заживление язв и эрозий на слизистых оболочках ротовой полости исчезновение признаков поражения желудочнокишечного тракта. Слизистая оболочка стенки ротовой полости покрыта толстым слоем тягучей слизи. Слизистая оболочка зева покрасневшая отечная местами покрыта крупозными пленками которые иногда снимаются легко а иногда после снятия их остается изъязвленная поверхность.
26636. САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ТУШ И ОРГАНОВ ПРИ ЧУМЕ СВИНЕЙ И БОЛЕЗНИ АУЕСКИ 6.13 KB
  САНИТАРНАЯ ОЦЕНКА ТУШ И ОРГАНОВ ПРИ ЧУМЕ СВИНЕЙ И БОЛЕЗНИ АУЕСКИ. БОЛЕЗНЬ АУЕСКИ острое инфекционное вирусное заболевание животных характеризующееся поражением ЦНС органов дыхания и сильным зудом в месте проникновения возбудителя; у свиней зуда не бывает. У взрослых свиней доброкачественно 13 дня выздоровление. У свиней овец отек гортани легких в дыхательных путях пенистая жидкость; часто поражаются гортань трахея.
26637. СЕПАРИРОВАНИЕ МОЛОКА. РАСЧЕТ ВЫХОДА СЛИВОК 7.84 KB
  СЕПАРИРОВАНИЕ МОЛОКА. Сепаратор аппарат служащий для разделения цельного молока на сливки и обезжиренное молоко. Через соответствующие отверстия разделенные фракции молока направляются в приемники рожки. Сепараторы могут быть открытые с поступлением молока и отводом сливок и обезжиренного молока открытыми потоками.