15467

Битва під Берестечком. Укладання Білоцерківського договору

Доклад

История и СИД

Битва під Берестечком. Укладання Білоцерківського договору. БИТВА ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ 18–20 червня 1651 – одна з визначних битв у ході Визвольної війни українського народу в якій українська армія зазнала поразки.Після укладення Зборівської угоди 1649 р. відносини між козацько

Украинкский

2013-06-13

49.5 KB

7 чел.

Битва під Берестечком. Укладання Білоцерківського договору.

БИТВА ПІД БЕРЕСТЕЧКОМ (18–20 червня 1651) – одна з визначних битв у ході Визвольної війни українського народу, в якій українська армія зазнала поразки.Після укладення Зборівської угоди 1649 р. відносини між козацькою Україною і Польщею залишалися вкрай напруженими. Збирання нових великих військ Польщею на кордоні з Гетьманщиною, молдовські походи Б.Хмельницького, небажання селянства коритися панству робили неминучим відновлення великої війни козацької України і Польщі. Дипломатичні успіхи українського гетьмана і його активність у розбудові потужної армії нарощували стурбованість в Польщі і консолідували її еліту. На сеймі у грудні 1650 р. польський король закликав до збройної боротьби проти Б.Хмельницького. Сейм прийняв рішення про створення 50-тисячної регулярної армії та про скликання посполитого рушення. Районом зосередження польського війська було обрано спочатку район біля Старокостянтинова, а згодом містечко Сокаль. У відповідь на ці заходи Б.Хмельницький оголосив збір війська до Білої Церкви.Прологом до війни стали бої загонів брацлавського полковника Д.Нечая і польного гетьмана М.Калиновського у прикордонній смузі за містечка Красне і Мурафу (лютий 1651 р.). Козацькі загони були розгромлені, загинув і Д.Нечай. І.Богун був обложений у Вінниці. Сюди від Білої Церкви було направлено 4 козацьких полки, які завдали удару війську М.Калиновського і переслідували його до Кам'янця-Подільського і далі до Сокаля.З Білої Церкви армія Хмельницького рушила окремими маршрутами у район Старокостянтинова. Хмельницький прагнув виманити на себе королівську армію і під час її пересування раптово атакувати. Намагаючись вдало перехопити польське військо, він іде до Зборова. Проте король Ян ІІ Казимир не пішов звичайним шляхом на Зборів, а з-під Сокаля повернув у напрямі на Дубно. Тоді Хмельницький повернувся до Збаража і нарешті зупинився на шляху до Вишнівця у Колодному (10 км північніше Збаража). Сюди ж після довгих затримок прибув і хан Іслам- Гірей ІІІ . Загальна чисельність "доброго" (кадрового, регулярного) козацького війська становила 60–70 тис. чол. при 100–130 гарматах. Також тут було біля 170 тис. селян-повстанців, не менше 20 тис. татар і 5 тис. турків.У польському таборі під Сокалем було зосереджено 70 тис. чол., з них 40 тис. посполитого рушення, 12 тис. піхотинців і драгунів, а також біля 200 тис. обозної челяді. Це було найбільше військо, яке будь-коли вдавалося зібрати польському урядові. Затримка хана перешкодила Хмельницькому піймати королівську армію на марші і дозволила королівській армії зайняти вигідні позиції під Берестечком . Воно розташувалося в досить вигідному місці на замкнутій з трьох боків місцевості над р. Стир, під самим Берестечком. Позиції польської армії були прикриті з тилу і лівого флангу рікою Стир, а рівне поле поперед табору давало змогу реалізувати переваги польської кінноти.18(28) червня у район розташування польської армії підійшли окремі загони татар і козаків, тоді ж і зав'язали перші сутички. 19 червня атака татарської кінноти при підтримці козацької піхоти привела до розгрому правого крила польського війська. Одночасно в бою полягло багато татар. Загинули, зокрема, члени ханської рідні, перекопський мурза Тугай-бей . Наступного дня, 20 червня, хан звернувся до Б.Хмельницького з вимогою у наступні 2 дні, враховуючи настання мусульманського свята – байрама, проводити бій з мінімальним залученням татар.Зранку 20 червня король Ян Казимир вивів свої війська з табору, одночасно наказавши спалити мости через р. Стир, знімаючи можливість некерованого відступу свого війська. Хмельницький під прикриттям туману зранку розташував свої сили таким чином: праве крило і центр зайняли українці, ліве крило – татари. Козацька армія вийшла на поле бою 10-рядним табором з возів. Зупинившись, козаки негайно почали укріплювати табір. Український табір зупинився занадто близько від польських бойових порядків, бо стати далі заважала з тилу заболочена Пляшівка; таке його розташування позбавило українське військо маневровості, особливо на правому його фланзі, де зосередилася козацька піхота. Сюди був затруднений шлях підходу татарської кінноти, а остання, в свою чергу позбавилася мушкетно-артилерійської підтримки козаків. До недоліків розташування військ слід віднести і те, що командні пункти Хмельницького і Іслам-Гірея опинилися в зоні вогню ворожої артилерії. Бойовий стрій обох армій, розташованих одна проти одної, простягнувся на 7–8 км. Іслам-Гірей займав пагорб, який був навпроти правого флангу польського війська. Битва довго не розпочиналася, і тоді Я.Вишневецький (лівий фланг польської армії) з дозволу короля біля 3-ї години дня атакував правий фланг української армії. Йому вдалося розірвати частково не завершені українські укріплення, але козацька піхота при підтримці татарської кінноти перейшла у контратаку і почала громити лівий фланг польського війська. Розвинути успіх не вдалося: хоч хан і кинув на допомогу додаткові сили татарської кінноти, але вона через зайнятість поля бою військами, обстріл з боку поляків і заболоченість тилу української армії не змогла вийти на правий фланг української армії і повернулася назад. Можливість почати розгром польської армії була втрачена.Пересвідчившись, що атака на козацьке військо успіху не принесе, король розпочав головними силами наступ на пагорб, зайнятий татарами. Хана, його оточення і все військо охопив жах, і вони почали рятуватися втечею. Б.Хмельницький, доручивши командування військом Ф.Джалалію, разом з І.Виговським і невеликим загоном кинувся за ханом, аби умовити його повернутися на поле бою. Без підтримки татарської кінноти українська армія була приречена на поразку. Козацький табір перемістився до берега Пляшівки і був обложений ворогом. Залишившись без гетьмана, обложені протягом 10 днів під керівництвом полковників Ф.Джалалія, М.Гладкого, І.Богуна та інших героїчно відбивали атаки поляків.Врешті керівництво відступом було доручене І.Богуну. Під його керівництвом були збудовані три переправи через Пляшівку і навколишні болота. В ніч на 30 червня (10 липня) розпочалася переправа. Не вдалося уникнути паніки серед мас непоінформованих повстанців, але все ж вдалося зібрати 20-тисячний корпус кінноти, який організовано прикривав відступ. В ар'єргарді йшов 2- тисячний загін готових на смерть козаків. А в самому таборі залишився загін з 300 козаків, який був повністю знищений у бою. Козакам удалося вивезти майже всю артилерію і порох. В цей день загинуло від 4 до 8 тис. повстанців, переважно внаслідок сум'яття на переправах. Всього ж під Берестечком загинуло близько 30 тис. козаків.Хмельницький в цей час з надзвичайною енергією збирав підкріплення. Під Білою Церквою було зібрано 50-тисячне військо і збудовано сильний воєнний табір. Козацька армія з-під Берестечка відступила сюди ж. Переслідуючи її, за нею послідувала польська армія чисельністю понад 50 тис. чол. До неї приєдналося військо литовського великого гетьмана Я.Радзивілла, яке перед цим вступило на Україну з півночі і, розбивши під Лоєвом корпус чернігівського полковника М.Небаби, оволоділо Києвом. Після затяжних боїв під Білою Церквою 18 вересня 1651 р. було підписано Білоцерківську угоду, що містила такі умови:

  •  Влада гетьмана поширювалася тільки на Київське воєводство.
  •  Гетьман мав підпорядковуватись польському урядові і не підтримувати самостійно міжнародні стосунки.
  •  Шляхті поверталася відібрана земля і кріпаки.
  •  Реєстр скорочувався до 20 тис. козаків.

Оскільки умови Білоцерківського договору не відбивали інтереси українського народу ще більше, ніж Зборівський, вже наприкінці 1653 р. на Подніпров’ї почалися селянські повстання, а в квітні 1652 р. військові дії відновив і Хмельницький.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15321. Розробка текстового редактора 157.5 KB
  КУРСОВА РОБОТА Тема: Розробка текстового редактора/ Обєктом розробок та досліджень є текстовий редактор. Мета роботи – розробка текстового редактора. Програма була реалiзована за допомогою функцій мови Сі. В результаті роботи була розроблена програма, яка призначена для перегляду та редагування тексту. Програму виконано у середовищі Сі.
15323. Интерфейс программы 3ds max 1.09 MB
  Тема 1: Интерфейс программы 3ds max 1. Интерфейс программы Задание 1. Запустите программу 3d max командой Пуск – Программы discreet 3ds max 5 – 3ds max 5. Командой File Open Файл – Открыть Откройте файл Сфера.max из папки dop_material/01. Изучите основные эл...
15324. Создание примитивов в 3D Studio MAX 529.81 KB
  ТЕМА 2: Создание примитивов в 3D Studio MAX 1. Принципы создания и модификации объектов Методы создания объектов В интерактивном режиме Вводом с клавиатуры. Основная часть объектов 3d MAX создается в интерактивном режиме с...
15325. Создание геометрических примитивов. Добавление освещения в сцену 227.08 KB
  Тема 2: Создание геометрических примитивов. Добавление освещения в сцену 1. Принципы создания и модификации объектов Методы создания объектов В интерактивном режиме Вводом с клавиатуры. Основная часть объектов 3d MAX
15327. Клонирование объектов и использование массивов 938.5 KB
  Тема 3: Клонирование объектов и использование массивов 1. Клонирование объектов и использование массивов Клонирование объектов Существует два способа клонирования объектов: первый использование команды Edit–Clone Правка–Клон
15329. Редактор материалов. Создание текстур материалов 3.9 MB
  Тема 4: Редактор материалов. Создание текстур материалов 1. Создание текстуры древесины Создайте объект типа Box рис. 1.1 Рис. 1.1 Откройте редактор материалов выполнив последовательность команд: Rendering ~Material Editor или нажав кнопку