15468

Березневі статті 1654 року

Доклад

История и СИД

Березневі статті 1654 р. Березне́ві статті́ 1654 року інші назви Статті Богдана Хмельницького Березневі статті Богдана Хмельницького Статті війська Запорізького Переяслівські статті угода між російським царським урядом і українською козацькою старшиною

Украинкский

2013-06-13

39.5 KB

9 чел.

Березневі статті 1654 р.

Березне́ві статті́ 1654 року (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорізького», «Переяслівські статті») — угода між російським царським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.

Згідно цих статей Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщини без обмежень мало продовжувати діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо. Гетьманський уряд мав право на ведення стосунків з іноземними державами, правда з дозволу царського уряду і не мав права на зносини з Польщею та Туреччиною. Гетьман обирався на козацькій раді пожиттєво, а царя лише повідомляли про результат виборів. Влада Гетьмана поширювалась на всю територію України. Всі податки і доходи збирались українськими фінансовими органами. Представники Москви лише мали приймати від них належну їй данину.

При виборах наступних гетьманів приймалися договірні статті, в яких ряд пунктів Березневих статей скорочувався, вводилися нові статті.

Угода розірвана у вересні 1658 року козацькою Україною, розчарованою у своїх надіях досягти в конфедеративному союзі з Росією возз'єднання українських етнічних земель у межах національної держави.

Через істориків є певна дискусія чим були Березневі статті — військовим союзом між двома державами Україною та Росією чи договором, який регламентував широку автономію Гетьманщини у складі Московської Держави. Проте, серед 11 пунктів Березневих статей нема жодного, в якому би йшлося про приєднання України до Росії чи їх возз'єднання.

Зміст статей

  •  Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям.
  •  Установлювалася платня у розмірі:
    •  військовому писарю та підпискам — 1000 польських злотих;
    •  військовим суддям — 300 польських злотих;
    •  судовим писарям — 100 польських злотих;
    •  польським писарям та хорунжим — 50 польських злотих;
    •  сотенним хорунжим — 30 польських злотих;
    •  гетьманському бунчужному — 50 злотих.
  •  козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;
  •  Установлювалася платня генеральному обозному у розмірі 400 злотих і генеральномк хорунжому — 50 злотих;
  •  Заборонялися дипломатичні відносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;
  •  Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на маєтності, якими вони володіли;
  •  Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654 року;
  •  Передбачалося утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;
  •  Гетьманський уряд просив установити платню:
    •  полковим у розмірі 100 єфимків талерів;
    •  полковим осавулам — 200 польських злотих;
    •  військовим осавулам — 300 польських злотих;
    •  сотникам — 100 польських злотих;
    •  кожному козакові у розмірі 30 польських злотих.

однак це прохання було відкладене до перепису всіх прибуткв, які мали надходити до царської скарбниці з України, а також до укладення реєстру, що мав охопити 60 тисяч козаків;

  •  у випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати проти них спільниі походи як з боку України, так і Московської держави;
  •  Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців, виконання цього прохання також було відкладене до окремого рішення. Тут же містилася вимога до гетьмана негайно почати укладення реєстру, що мав охопити 60 тисяч козаків, і після завершення роботи треба було надіслати його до Москви.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8189. Развитие русской педагогической мысли в XIX в 44.77 KB
  Развитие русской педагогической мысли в XIX в В XIX в. шел процесс становления отечественной педагогической науки, формирования различных педагогических направлений и теорий. Значительным в этот период оказался вклад общественной мысли в развитие пр...
8190. Развитие школы и педагогики в России после октябрьской революции (1917 г.) 35.85 KB
  Развитие школы и педагогики в России после октябрьской революции (1917 г.) Реформирование системы образования в первые годы советской власти История отечественной школы и педагогики советского периода оказалась крайне драматичной и противоречивой. Д...
8191. Понятие о дидактике и ее исследование в педагогике 25.93 KB
  Понятие о дидактике и ее исследование в педагогике В главе о сущности и общих закономерностях воспитания показано, что важнейшим его аспектом является овладение личностью той стороной общественного опыта, которая включает в себя знания, практические...
8192. Содержание образования и основные тенденции его формирования на современном этапе развития общества 20.86 KB
  Содержание образования и основные тенденции его формирования на современном этапе развития общества Под содержанием образования понимают совокупность знаний, умений и навыков, которые должны усвоить ученики. При этом ЗНАНИЯ - это результат...
8193. Принципы обучения 14.75 KB
  Принципы обучения По-латыни principium - основа, первоначало. В педагогике под принципами понимают систему базовых идей педагогического процесса.. Дидактические принципы можно рассматривать с трех сторон: Во-первых, это система требований к орг...
8194. Метод как многомерное явление 54.51 KB
  Метод как многомерное явление Поиск ответа на традиционный дидактический вопрос - как учить - выводит нас на категорию методов обучения. Без методов невозможно достичь поставленной цели, реализовать намеченное содержание, наполнить обучение познават...
8195. Формы организации обучения и их развитие в дидактике. урок как основная форма школьного обучения 22.81 KB
  Формы организации обучения и их развитие в дидактике. урок как основная форма школьного обучения 1. Понятие о формах организации (организационных формах) обучения. Соотношение между формами организации обучения и его методами Осуществление обучения ...
8196. Урок как основная форма обучения и воспитания 35.44 KB
  Урок как основная форма обучения и воспитания Классно-урочную форму организации обучения отличают следующие особенности: постоянный состав учащихся одного возраста каждый класс работает в соответствии со своим годовым планом кажд...
8197. Сущность и закономерности процесса воспитания 63.19 KB
  Сущность и закономерности процесса воспитания ПЛАН Педагогическая сущность понятия воспитание Проблема целей воспитания в педагогике. Историческая динамика целей воспитания. Задачи воспитания в свете общечеловеческих ценностей...