15469

Боротьба старшинських угруповань за владу після смерті Б.Хмельницького. Гетьманування І. Виговського, Ю. Хмельницького

Доклад

История и СИД

Боротьба старшинських угруповань за владу після смерті Б.Хмельницького. Гетьманування І. Виговського Ю. Хмельницького. По смерті Б.Хмельницького його син Юрій Хмельницький обраний гетьманом за рішенням старшинської ради був замінений 1 Виговським і посланий у Київ

Украинкский

2013-06-13

35 KB

4 чел.

Боротьба старшинських угруповань за владу після смерті Б.Хмельницького. Гетьманування І. Виговського, Ю. Хмельницького. 

По смерті Б.Хмельницького його син Юрій Хмельницький, обраний гетьманом, за рішенням старшинської ради був замінений 1 Виговським і посланий у Київ завершувати навчання. Тим самим династію Хмельницьких було відсторонено від влади. Порушення принципу спадкового гетьманства породило серед старшини спокусу боротьби за владу. Багато вчених вважають цей факт однією з основних причин руйнації тодішньої української державності. У внутрішній політиці І.Виговський спочатку виступив за пріоритетну роль шляхти, ігноруючи давні принципи соціальної організації України, засновані на традиціях козацтва. Серйозні зміни вніс він і у зовнішню політику. Невдоволений втручанням російських чиновників у справи України, він починає мирні переговори з Польщею. На початку 1658 р. Виговський дає польському королеві Яну Казимирові згоду на визнання суверенітету. Обурена козацька старшина під керівництвом кошового Я Барабаша та полтавського полковника М.Пушкаря збирає військо і фактично розпочинає громадянську війну. Гетьман розгромив повстання і жорстоко покарав його учасників. У вересні 1658 р. переговори з Польщею були продовжені, і 16 вересня підписується Ґадяцький трактат, згідно з яким Україна як «Руське князівство» входила до Речі Посполитої на правах формально рівного суб'єкта федерації. Українська держава визнавалась в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Органи влади формувалися за польським зразком. На чолі держави стояв виборний гетьман. Україна могла мати власний суд, військо, скарбницю, але при ньому позбавлялася можливості міжнародних стосунків. Урівнювалися права католицької та православної церков, а в одному з варіантів угоди мова навіть йшла про ліквідацію унії. Пропольська орієнтація Виговського не знайшла підтримки серед українського народу. А запорожці відкрито готувалися до виступу. В цей час війну проти гетьмана починає Росія. За допомогою кримських татар Виговський у липні 1659 р. розгромив російські війська під Конотопом. Але скористатися перемогою гетьман не зміг, оскільки проти нього піднімається ще одне повстання - під проводом І.Богуна та І.Сірка. Підтримані російськими військами, повсталі завдають поразки Виговському, і той змушений тікати до Польщі. Обираючи новим гетьманом 18-річного Юрка Хмельницького (1659-1662), старшина сподівалася, що авторитет роду Хмельницьких допоможе знову об'єднати народ, зупинити негативні тенденції, які розвивалися в українському суспільстві. Уже з самого початку перед новообраним гетьманом постала гостра проблема подальшого зовнішньополітичного курсу. Ситуація складалася таким чином, що Українська держава фактично опинилася між двома вогнями: Московщиною, з одного боку, та Річчю Посполитою - з другого. Будь-які різкі рухи українського уряду в даному випадку могли мати непередбачувані наслідки. Тому було вирішено діяти обачливо, використовуючи суперечності між згаданими державами. Ю.Хмельницький та його оточення, заявивши про повагу польському королеві, поспішали владнати відносини з Москвою. Вони відстоювали основи договору 1654 р., проте бажали провести його ревізію і ввести нові пункти, які б забезпечували українську державність: до складу України також мали бути включені Північна Чернігівщина й частина Білорусі; непорушність території; вільне обрання гетьмана; свободу дипломатичних зв'язків з іншими державами; заборону перебування на її теренах, крім Києва, московського війська і воєвод та втручання їх у внутрішні справи України; присягу царя на умовах договору тощо. Все це було оформлено у т.зв. Жердовських статтях. Юрій Хмельницький передав Жердовські статті через посольство на чопі з П.Дорошенком князеві Трубецькому, проте князь їх не прийняв, а зажадав переговорів із самим гетьманом. Після довгих вагань останній погодився, поїхавши зі старшиною до Переяслава, де тоді перебували московські представники. Це рішення мало катастрофічні наслідки. 27 жовтня 1659 р. молодий Хмельницький під тиском 40-тисячного московського війська на чолі з Трубецьким змушений був погодитися на ухвалення нового Переяславського договору, Він складався з підроблених московським урядом умов договору 1654 р. та додаткових статей, які фактично визнавали статус украй обмеженої автономії України у складі Росії. Заборонялись обрання гетьмана без дозволу царя, зовнішні стосунки. Московські воєводи сіли в Києві, Переяславі, Ніжині. Чернігові, Брацлаві, Умані. Київська православна митрополія підпорядковувалася Московському патріархатові.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33271. Управленческое решение: содержание, виды . Стадии и технологии принятия управленческих решений 68.5 KB
  Классификация управленческих решений Классификационный признак Группы Управленческих решений Степень повторяемости проблемы Традиционные Нетипичные Значимость цели Стратегические Тактические Сфера воздействия Глобальные Локальные Длительность реализации Долгосрочные Краткосрочные Прогнозируемые последствия решения...
33272. Элементы налога на имущество организаций и их характеристика 26 KB
  Элементы налога на имущество организаций и их характеристика. Налог на имущество организаций является наиболее весомым в региональных налогах. Плательщиками налога на имущество являются: организации включая банки и кредитные учреждения в том числе с иностранными инвестициями являющиеся юридическими лицами в соответствии с законодательством РФ; филиалы и другие аналогичные подразделения организаций имеющие отдельный баланс и расчетный счет; организации с иностранными инвестициями иностранные компании фирмы международные объединения и...
33273. Элементы транспортного налога и их характеристика 25.5 KB
  Объектом налогообложения являются транспортные средства подлежащие регистрации в соответствии с постановлением Правительства РФ №938 от 12. Налоговой базой является мощность двигателя которая указана в технологическом паспорте транспортного средства в лошадиных силах или киловаттах мощности. Налог исчисляется в рублях с каждой лошадиной силы киловатта мощности каждого транспортного средства по ставкам. Налог уплачивается раз в год по месту нахождения плательщика или регистрации транспортного средства и зачисляется в территориальный...
33274. Элементы налога на имущество физических лиц и их характеристика 25.5 KB
  Элементы налога на имущество физических лиц и их характеристика. Плательщиками налога на имущество физических лиц являются граждане РФ иностранные граждане и лица без гражданства имеющие на территории РФ в собственности движимое и недвижимое имущество. Объектом обложения являются находящиеся в собственности физического лица недвижимое и движимое имущество которое соответственно можно разделить на две группы: 1. При исчислении налога на недвижимое имущество налогооблагаемой базой является оценочная стоимость имущества которая может быть...
33275. Элементы земельного налога и их характеристика 33.5 KB
  Существует несколько форм платы за землю: земельный налог арендная плата нормативная цена земли. Ежегодным земельным налогом облагаются собственники земли землевладельцы и землепользователи кроме арендаторов. Арендная плата взимается за земли переданные в аренду. Для покупки и выкупа земельных участков в случаях предусмотренных земельным законодательством РФ а также для получения под залог земли банковского кредита устанавливается нормативная цена земли.
33276. Упрощенная система налогообложения индивидуальных предпринимателей на основе патента 29 KB
  Под субъектами малого предпринимательства понимаются коммерческие организации одновременно удовлетворяющие следующим условиям: 1 Доля участия РФ субъектов РФ общественных и религиозных организаций и объединений благотворительных и иных фондов в уставном капитале организации не превышает 25; 2 Доля уставного капитала доля уставного капитала принадлежащая одному или нескольким юридическим лицам не являющимся субъектами малого предпринимательства не превышает 25; 3 Среднесписочная численность организации не превышает предельного...
33277. Единый налог на вмененный доход для отдельных видов деятельности и его характеристика 27 KB
  Единый налог на вмененный доход для отдельных видов деятельности и его характеристика. Данный налог введен для обложения сфер деятельности где преобладают наличные денежные расчеты. Базовая доходность – условная месячная доходность в стоимостном выражении на ту или иную единицу физического показателя характеризующего определенный вид предпринимательской деятельности в различных сопоставимых условиях которая используется для расчета величины вмененного дохода. Корректирующие коэффициенты базовой доходности – коэффициенты показывающие...
33278. Корректирующие коэффициенты и их применение при расчете единого налога на вмененный доход 23 KB
  К3 коэффициентдефлятор соответствующий индексу изменения потребительских цен на товары работы услуги в Российской Федерации Таким образом расчет единого налога на вмененный доход: ЕНВД = БД х Ф х К1 х К2 х В1 В2 х С где БД значение базовой доходности в месяц по осуществлению розничной торговли; Ф физический показатель характеризующий розничную торговлю в каждом месяце налогового периода площадь торгового зала; К1 коэффициентдефлятор; К2 корректирующий коэффициент; В1 фактическое количество дней работы в месяце; В2 ...
33279. Единый сельскохозяйственный налог и его характеристика 27 KB
  Единый сельскохозяйственный налог и его характеристика. Налогоплательщиками признаются организации крестьянские фермерские хозяйства и индивидуальные предприниматели являющиеся сельскохозяйственными товаропроизводителями т. производящие сельскохозяйственную продукцию на сельскохозяйственных угодьях и реализующие эту продукцию в том числе продукты ее переработки при условии что в их общей выручке от реализации товаров работ услуг доля выручки от реализации этой продукции составляет не менее 70. хоз.