15478

Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст

Доклад

История и СИД

Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 першій половині 19ст. Наприкінці XVIII ст. внаслідок поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис кв. км з населенням 25 млн. осіб у тому числі 2 млн. українців стали колонією Австрійсько

Украинкский

2013-06-13

29 KB

0 чел.

Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.

Наприкінці XVIII ст. внаслідок поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис, кв. км з населенням 2,5 млн. осіб (у тому числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії, їхнє населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку феодально-абсолютистської монархії. Вкрай незадовільним було й культурне становище українців. У Галичині тривав початий ще значно раніше процес полонізації, на Закарпатті - мадяризації, на Буковині - румунізації. Йдеться, отже, про подвійний, а то й потрійний національний та соціальний гніт. Східна Галичина разом з частиною польських земель входила до «королівства Галіції та Лодомерії» з центром у Львові. В адміністративному відношенні край поділявся на 19 округ. До Східної Галичини входили Золочівська. Тернопільська, Чортківська, Жовківська. Львівська, Бережанська, Коломийська, Станіславська, Стрийська, Самбірська округи та частина Сяноцької і Перемишльської. На чолі Галичини був губернатор, якого призначав Відень. Буковиною певний час управляла військова влада, а в 1786 р. її приєднано до Галичини, разом з якою вона перебувала до 1849 р., а потім була перетворена в окрему провінцію. Закарпаття, у зв'язку з тим, що підпорядкування Угорщини Відню було дуже умовним, фактично управлялося з Будапешта. Отже, навіть перебуваючи у складі однієї держави західноукраїнські землі були розчленовані на три частини, У цілому перша половина XIX ст. стала для Західної України останнім етапом розкладу панщинно-кріпосницької системи господарювання. Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями, їх промисловість залишалася на мануфактурній стадії. Перші дві парові машини в Галичині з'явилися лише у 1843 р. На західноукраїнських землях розвивалися винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфорово-фаянсова, цукрова, лісова, добувна (сіль, нафта, залізна руда, кам'яне вугілля ) галузі промисловості, виробництво грубого сукна. Та панівне становище займало ремісництво. Найбільшою перешкодою для розвитку сільського господарства, яке відігравало головну роль в економіці Західної України, залишалося кріпацтво. Селянство поділялося на повнонадільних, загородників, огородників, халупників, тяглових, піших. Вони змушені були відробляти панщину. Чи не найгіршим становище селян було в Галичині, де під час літніх сільськогосподарських робіт панщина досягала шести днів на тиждень. Після реформ «освіченого абсолютизму» австрійської Імператриці Марії-Терези (1740-1780) та її сина Йосифа II (1780-1790) (аграрна реформа (передбачала: • звільнення селян з особистої залежності від поміщиків, • передання права здійснення суду над селянами від пана до спеціально призначеного державного чиновника; • чітке визначення розміру панщини - до ЗО днів на рік); церковна реформа (здійснювалася протягом 1770-поч. 1780-х років і передбачала: • зрівняння прав католицької, протестантських і греко-католицької церков та забезпечення віруючим цих віросповідань однакових можливостей вступу до університетів та на державну службу, купівлі-продажу землі тощо; • підпорядкування церкви державі та надання священникам статусу державних службовців з відповідною платнею), освітня реформа (передбачала: • ліквідацію ордену єзуїтів (1773) і його багатолітнього домінування у навчальних закладах та відкриття у Львові на місці єзуїтської колегії університету (1784); • запровадження системи початкових і середніх шкіл (1777), причому в початковій школі навчання для дітей мало проводитися рідною мовою) вже незабаром прогресивні нововведення було зведено нанівець наступними австрійськими правителями - Леопольдом II (1790-1792) та Францом (1792-1835).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33957. АБСЦЕСС ПОДДИАФРАГМАЛЬНЫЙ 23.5 KB
  При расположении абсцесса близко к передней брюшной стенке болевой синдром более выражен Тошнота икота Вынужденное положение больного на спине на боку или полусидя Температурная кривая носит гектический характер Озноб потливость При длительном течении пастозность кожи выбухание межрёберных промежутков в зоне локализации абсцесса обычно IXXI справа Тахикардия Одышка При пальпации ригидность мышц верхних отделов брюшной стенки и болезненность по ходу межрёберных промежутков Симптомы раздражения брюшины как правило...
33958. Организация труда исследователя 58.5 KB
  Правильная организация труда исследователя является одним из важнейших условий эффективности НИР и успешно завершения предпринятого исследования. Научное творчество - это своеобразный и очень сложный вид человеческой деятельности. Немало специальных исследований и книг посвящены вопросам организации труда исследователя.
33961. Апендикс 26.5 KB
  Илеоцекальный отдел кишечника расположен на границе тонкой кишки с толстой и включает в себя терминальный отдел подвздошной кишки слепую кишку червеобразный отросток и баугиниеву заслонку. В месте впадения тонкой кишки в толстую расположен илеоцекальный клапан баугиниева заслонка представляющая собой две складки слизистой оболочки которые препятствуют рефлюксу содержимого из толстой кишки в тонкую Илеоцекальный отдел кишечника получает артериальное кровоснабжение через подвздошноободочную артерию а. Далее лимфатические сосуды идуг...
33962. Дифдиагностика ущемления грыжи и воспаления грыжи. Хирургическая тактика 39 KB
  При скользящих паховых и бедренных грыжах имеется опасность повреждения стенки толстой кишки или мочевого пузыря. После рассечения ущемляющего кольца и введения в брыжейку кишки раствора новокаина из брюшной полости выводят те части ущемленных органов которые находились выше ущемляющего кольца. Важно помнить что некроз кишки начинается со слизистой оболочки а изменения в стенке кишки видимые со стороны ее брюшинного покрова появляются позже. Основные критерии жизнеспособности тонкой кишки: восстановление нормального розового цвета кишки...
33963. Анатомия и физиология желчных путей. Методы исследования 43 KB
  а толщин от 2 до 3 см Масса железы в среднем 70 90 г рис 162 В поджелудочной железе различают головку тело и хвост Головка расположена в подкове двенадцатиперстной кишки и имеет молоткообразную форму Тело поджелудочной железы передней поверхностью прилежит к задней стенке желудка Эти органы отделены друг от друга узкой щелью burse omentlis задняя поверхность прилежит к полой вене аорте и солнечному сплетению а ниж' няя соприкасается с нижней горизонтальной частью двенадцатиперстной кишки Хвост поджелудочной железы нередко глубоко...
33964. ХОЛЕЦИСТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ. Этиология. Классификация. Патогенез. Клиника диф. диагноз. Лечение. Лапараскопическая холециститэктомия 37 KB
  Хронический холецистит хроническое воспаление жёлчного пузыря характеризующееся рецидивирующей подострой симптоматикой чаще всего обусловленной наличием в его просвете камней. Если камни мигрируют по путям оттока жёлчи они могут вызвать обструкцию пузырного протока что приводит к острому холециститу; обструкция общего жёлчного протока вызывает желтуху а обструкция панкреатического протока панкреатит Сладж пузырной жёлчи вязкий материал в просвете жёлчного пузыря нерастворимый в жёлчи который при УЗИ обнаруживают в виде пластов...
33965. Желтуха 35 KB
  Уровень билирубина в крови при этом повышен. В зависимости от причины повышения уровня билирубина в крови выделяют три основных типа желтух. Паренхиматозная печеночная желтуха развивается в результате повреждения гепатоцитов способность которых связывать свободный 'билирубин крови и переводить его в билирубин глюкуронид прямой билирубин уменьшается. В анализах крови повышение уровня непрямого билирубина концентрация прямого билибурина не повышена.