15478

Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст

Доклад

История и СИД

Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 першій половині 19ст. Наприкінці XVIII ст. внаслідок поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис кв. км з населенням 25 млн. осіб у тому числі 2 млн. українців стали колонією Австрійсько

Украинкский

2013-06-13

29 KB

0 чел.

Політика Австрійської монархії на західноукраїнських землях в кінці 18 - першій половині 19ст.

Наприкінці XVIII ст. внаслідок поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис, кв. км з населенням 2,5 млн. осіб (у тому числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії, їхнє населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку феодально-абсолютистської монархії. Вкрай незадовільним було й культурне становище українців. У Галичині тривав початий ще значно раніше процес полонізації, на Закарпатті - мадяризації, на Буковині - румунізації. Йдеться, отже, про подвійний, а то й потрійний національний та соціальний гніт. Східна Галичина разом з частиною польських земель входила до «королівства Галіції та Лодомерії» з центром у Львові. В адміністративному відношенні край поділявся на 19 округ. До Східної Галичини входили Золочівська. Тернопільська, Чортківська, Жовківська. Львівська, Бережанська, Коломийська, Станіславська, Стрийська, Самбірська округи та частина Сяноцької і Перемишльської. На чолі Галичини був губернатор, якого призначав Відень. Буковиною певний час управляла військова влада, а в 1786 р. її приєднано до Галичини, разом з якою вона перебувала до 1849 р., а потім була перетворена в окрему провінцію. Закарпаття, у зв'язку з тим, що підпорядкування Угорщини Відню було дуже умовним, фактично управлялося з Будапешта. Отже, навіть перебуваючи у складі однієї держави західноукраїнські землі були розчленовані на три частини, У цілому перша половина XIX ст. стала для Західної України останнім етапом розкладу панщинно-кріпосницької системи господарювання. Галичина, Буковина, Закарпаття були найвідсталішими австрійськими провінціями, їх промисловість залишалася на мануфактурній стадії. Перші дві парові машини в Галичині з'явилися лише у 1843 р. На західноукраїнських землях розвивалися винокуріння, пивоваріння, металообробна, фарфорово-фаянсова, цукрова, лісова, добувна (сіль, нафта, залізна руда, кам'яне вугілля ) галузі промисловості, виробництво грубого сукна. Та панівне становище займало ремісництво. Найбільшою перешкодою для розвитку сільського господарства, яке відігравало головну роль в економіці Західної України, залишалося кріпацтво. Селянство поділялося на повнонадільних, загородників, огородників, халупників, тяглових, піших. Вони змушені були відробляти панщину. Чи не найгіршим становище селян було в Галичині, де під час літніх сільськогосподарських робіт панщина досягала шести днів на тиждень. Після реформ «освіченого абсолютизму» австрійської Імператриці Марії-Терези (1740-1780) та її сина Йосифа II (1780-1790) (аграрна реформа (передбачала: • звільнення селян з особистої залежності від поміщиків, • передання права здійснення суду над селянами від пана до спеціально призначеного державного чиновника; • чітке визначення розміру панщини - до ЗО днів на рік); церковна реформа (здійснювалася протягом 1770-поч. 1780-х років і передбачала: • зрівняння прав католицької, протестантських і греко-католицької церков та забезпечення віруючим цих віросповідань однакових можливостей вступу до університетів та на державну службу, купівлі-продажу землі тощо; • підпорядкування церкви державі та надання священникам статусу державних службовців з відповідною платнею), освітня реформа (передбачала: • ліквідацію ордену єзуїтів (1773) і його багатолітнього домінування у навчальних закладах та відкриття у Львові на місці єзуїтської колегії університету (1784); • запровадження системи початкових і середніх шкіл (1777), причому в початковій школі навчання для дітей мало проводитися рідною мовою) вже незабаром прогресивні нововведення було зведено нанівець наступними австрійськими правителями - Леопольдом II (1790-1792) та Францом (1792-1835).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66318. Мій вибір – здорове життя 102 KB
  Проблема здоров’я людини – одна із найактуальніших проблем сьогодення. В Україні внаслідок несприятливих умов життя збільшується кількість захворювань серед підростаючого покоління, тому збереження здоров’я учнів виходить за межі медичної проблеми, стає соціальною.
66319. На балу у Осени 55 KB
  Ведущая Давайте ребята к нам на праздник приведем Осень Зима красавица суровая Ты подожди ты не спеши Деревья желтые багровые Так праздничны Так хороши И о тебе зиме сверкающей...
66320. Три мушкетёра. 10 лет спустя 155 KB
  Школа Равнение на выпускников школы 2009-2010 Звучит Муз 3; выпускники по одному выходят через арку на сцене спускаются в зал девочкам помогает спуститься со сцены юноша и рассаживаются на свои места.: Все стало так как вы хотели И вот настал...
66321. Сказка о попе и работнике его Балде 237.5 KB
  Пушкиным Сказки Пушкина мы читаем в детстве и с уверенностью считаем что до конца разобрались в этом вопросе что никаких загадок в нем больше нет. Практически все сказки в разное время были написаны Пушкиным в имении Болдино.
66322. БАСКЕТБОЛЬНОЕ ШОУ 31 KB
  В нашей программе вы увидите выступление баскетболистов профессионалов нашей школы конечно это не профессионалы НБА но тем не менее вы сможете увидеть виртуозное ведение мяча точные броски молниеносные передачи
66323. Байки. Езопова байка «Хлібороб і орел» 89.5 KB
  Тема нашого уроку Езопові байки. Що таке байка З яких частин складається байка Що таке мораль Хто є героями байок Як називають авторів байки Яких байкарів знаєте Чим байка відрізняється від казки Гра З якої байки предмет...
66324. Білокора красуня 67 KB
  Як зовуть її Берізка Назва берізка прийшла до нас із глибокої давнини. Чому радіє берізка Що шепоче теплому вітерцю сонечку Складемо казочку Сонечко та Берізка. Послухайте початок: Жила була собі Берізка.
66325. Учитель творить Людину… 54.5 KB
  Учитель знайомить їх із спогадами про свою першу вчительку українського письменника І. Чендеєм Бесіда за змістом Класний керівник: Який загальний настрій цих спогадів На яких спогадах акцентує увагу письменник Чому навчала дітей учителька Який основний урок виніс письменник з її розповідей...
66326. Урок-путешествие в «Огненную страну» 62 KB
  Огонь одно из самых больших чудес природы с которым человек познакомился. Огонь дарил человеку тепло свет защищал от диких зверей. Люди сколько жили на свете Пуще глаза огонь берегли. Ведь огонь в холода в непогоду У костра их всегда согревал.