15489

Стан розвитку господарства ТОВ Світанок. Путь рішення для зростання прибутку господарства

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

У сучасному землеробстві з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва роль сівозмін зростає. Ні добрива та зрошення, ні пестициди, що застосовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур, не дають можливості повністю уникнути бурянів, шкідників та хвороб. Крім того, на дуже удобрених, зрошуваних ділянках створюються сприятливіші умови для розвитку бурянів і хвороб.

Украинкский

2014-11-23

709.5 KB

5 чел.

Курсова робота

Стан розвитку господарства ТОВ "Світанок" .Путь рішення для зростання прибутку господарства.


Зміст

Вступ.

1. Природо-економічні умови господарства

1.1. Загальні відомості про господарство на період складання проекту

1.2. Агрокліматичні умови розташування господарства

1.3. Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

2. Експлікація і трансформація земельних угідь

3. Існуюча система сівозмін у господарстві

4. Обґрунтування та проектування нової системи сівозміни для господарства

4.1. Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність с/г культур за останні три роки та планова врожайність на рік освоєння сівозміни

        4.2. Поголівя та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом  

        4.3. Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін

4.4. Структура посівних площ на рік освоєння сівозміни

4.5. Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування

5. Введення та освоєння сівозмін

         5.1. План освоєння нової сівозміни

         5.2. Ротаційна таблиця нової сівозміни

6. Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни

7. Система захисту посівів с/г культур від бур’янів

7.1. Система запобіжних заходів захисту від бур’янів

7.2. Система знищувальних заходів захисту від бур’янів

7.3. Система спеціальних заходів захисту від бур’янів

8.Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і нових, що запроектовані для освоєння

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Рецензія         


                                        Вступ

Землеробство - це наука про раціональне використання землі та захист її від ерозії, про закономірності відтворення родючості ґрунту і заходи його ефективного використання для отримання високих і сталих урожаїв.

Землеробство вивчає заходи використання водного, повітряного і поживного режимів ґрунту за допомогою механічного обробітку, сівби і садіння культур, раціонального підбору, розміщення і чергування культур в сівозмінах, заходи підвищення родючості грунту, заходи щодо усунення чи ослаблення негативної дії факторів, які призводять до зниження урожаю.

Аграрна реформа в Україні успішно триває. В основному завершено паювання землі та майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств - їхні члени отримали земельні сертифікати та визначилися із своїми майновими частками. Нещодавно Верховною Радою було прийнято Земельний кодекс, що стало визначною подією у становленні ринкових відносин в аграрному секторі.

Але аграрний сектор України ще характеризується дефіцитом якісного продовольства, нічим не виправданими величезними витратами на виробництво сільськогосподарської продукції та демографічним дисбалансом. Розв'язати ці проблеми традиційними методами неможливо. Потрібні принципово нові підходи, що ґрунтуються на всебічному аналізі економічної ефективності сільськогосподарських підприємств.

З переходом до ринкових відносин необхідно вміло орієнтуватись на ринку сільськогосподарської продукції, ефективно управляти та розпоряджатися виробничими, кадровими та фінансовими ресурсами підприємства, кваліфіковано оцінити та вміти запобігти можливим негативним чинникам навколишнього середовища. Саме розуміння ринкового середовища, правильно спланована маркетингова стратегія, ефективне використання всього ресурсного та технологічного потенціалу підприємства можуть принести господарству очікувані прибутки.

Завдяки економічно обґрунтованому розширенню асортименту виробленої сільськогосподарської продукції, впровадженням сучасних технологій, систем сівозмін та нових сортів сільськогосподарських культур, налагодженню нових каналів збуту продукції приватні сільгосптоваровиробники отримають можливість підвищити прибутковість власного виробництва.

Нині виробництво конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції можливе лише на основі всезростаючої культури землеробства. Підвищення родючості ґрунтів є необхідною умовою для запровадження передових агро-технологій при раціональному використанні місцевих грунтово-кліматичних ресурсів, засобів інтенсифікації та системи сівозмін.

У сучасному землеробстві з поглибленням процесів спеціалізації та концентрації виробництва роль сівозмін зростає. Ні добрива та зрошення, ні пестициди, що застосовуються при вирощуванні сільськогосподарських культур, не дають можливості повністю уникнути бур'янів, шкідників та хвороб. Крім того, на дуже удобрених, зрошуваних ділянках створюються сприятливіші умови для розвитку бур'янів і хвороб.

Зниження врожаю низки культур за беззмінного вирощування є наслідком однобічного використання поживних речовин ґрунту, нагромадження в ньому шкідників і збудників хвороб, а також продуктів життєдіяльності рослин і ґрунтових мікроорганізмів.

Недостатня кількість інформації та наукового обґрунтованого тлумачення причин негативних наслідків порушення правил чергування культур, значне збільшення кількості бур'янів, шкідників та хвороб, що призводить не лише до зниження врожаю, а й до погіршення його якості.

Розділ 1. Природно-кліматичні умови господарства

1.1. Загальні відомості про господарство на період складання проекту

   

   Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю – СТОВ ім. Шевченка було засноване 22 лютого 2000 року. Дане підприємство після реформації має шість засновників. Головою правління є Дунь Лідія Степанівна.

  Підприємство розміщене в східній частині Вінницької області на південний-схід від обласного центру м. Вінниця. Відстань від господарства до обласного центру 75 км. Виробничий підрозділ розміщений на території села Борисівка на відстані 3 км. від районного центра м. Іллінці. Шляхи сполучення  з районними та обласними центрами – це дороги з асфальтним покриттям; відстань до найближчої залізничної станції в місті Липовець – 18 км.

   Товариство розміщене в Лісостеповій зоні з помірно континентальним кліматом. Середньорічна кількість опадів 459 – 550мм ртутного стовпчика. Середньорічна температура 5 – 8, до 10, кількість без морозного періоду 135 днів. Глибина промерзання ґрунту 50 – 80 см. Переважають такі типи ґрунтів як чорноземи, сірі-лісові та темно-сірі. Стосовно рельєфу – територія СТОВ представлена слабо похилими чи пологими схилами.

   Господарство має такі виробничі підрозділи: підрозділ рослинництва, підрозділ тваринництва, допоміжні бригади. Усі вони розміщені біля центру управління, лише свиноферма розміщена на відстані 3 км.

   Основні пункти реалізації продукції рослинництва такі як: цукровий завод «Агросімекс» міста Іллінці, зерно спиртовий завод міста Немирів, на відстані 30 км, а також Сорочинський мукомельний комбінат за 14 км.

   СТОВ імені Шевченка створено відповідно до закону України « Про підприємництво», «Про колективне сільськогосподарське підприємство» указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки від 1 жовтня 1999 року та інші.

  СТОВ є юридичною особою і має розрахункові та інші рахунки у банку, печатку, штампи, бланки, статут та ін. У виробництві беруть участь безпосередньо 163 працівники. Середній вік працівників відділу рослинництва 35 – 40 років. У господарстві також наявні працівники, що працюють тут понад 25 років.

      1.2. Агро кліматичні умови  розташування господарства

1. Сума атмосферних опадів за рік - 413 мм (середня багаторічна кількість, мм - 562);

Місяць

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листоп.

Гру-

день

Кількіс. опадів, мм

48

17

22

21

15

14

32

51

30

100

33

30

2. Середня багаторічна температура повітря, °С - 7,9 °С;

3. Дата останніх весняних заморозків - середина травня;

4. Дата перших осінніх заморозків - кінець вересня;

5. Тривалість без морозного періоду, днів - 160 (третя декада квітня по перша декада жовтня);

6. Сума ефективних температур - 2938°С;

7. Абсолютний мінімум температури - 32°С місяць січень-лютий;

8. Абсолютний максимум температури - + 39°С місяць липень - серпень;

Загальний вигляд рельєфу CТОВ "ім. Шевченка" визначається особливостями геологічної будови.

У геологічному плані територія СТОВ ім. "Шевченка"  знаходиться в межах Українського кристалічного масиву, для якого характерне неглибоке залягання кристалічних порід та наявність малопотужних утворень рихлих порід (від 0 до 70-80м).

У відношенні до рельєфу територія господарства і зони її діяльності представляє підвищене плато з деяким нахилом із заходу на схід. Значна частина плато має горби, всіяна блюдцями різної величини, пониженнями, все це створює дрібно хвилясту поверхню, характерну для всієї території як самого господарства, так зони діяльності. В деяких місцях південно-східної частини території господарства зустрічаються розгалужені балки, гребенясті водорозділи.

1.3. Агрохімічна та агрофізична характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

Ґрунтоутворюючий процес в зоні господарства проходить в тісній взаємодії з  умовами зовнішнього середовища, залежить від кліматичних умов (волога, температура, світло), характеру материнської породи, рельєфу місцевості, глибини залягання ґрунтових вод, тощо.

Для зони нестійкого зволоження в якій знаходиться господарства характерне значне коливання в середньорічній сумі опадів. Так, за останні 5 років сума опадів збільшилася до 562 м, тоді як за 1946-1975 рр. вона становила 498 мм із коливаннями від 360 мм в 1951 р. до 754 мм в 1970, підвищилась середня температура вегетаційного періоду з 14,3 до 15,1°С. Ці явища впливають на мінералізацію органічної речовини ґрунту, на агрегатний склад.

Рівень підґрунтових вод коливається в межах 8-10 м, а на понижених улоговинах - 1,5-3 м, відсутність тут стоку води сприяє розвитку лучних ґрунтів. Під час танення снігу, інтенсивних значних опадів тут накопичується багато води, погіршується повітряний режим ґрунту, змінюється напрямок мікробіологічних процесів.

Грунтотвірні породи на переважаючій території - леси і лесовидні суглинки, які містять вуглекислий кальцій. Останній є важливим джерелом закріплення органічної речовини ґрунту, створення сприятливої структури - чинників, які зумовлюють родючість ґрунту. Підвищення вмісту піску в грунтотвірній породі зверху вниз обумовлює високу водопроникність лесу і вимивання нітратів в нижні шари ґрунту, чим забезпечується задовільний дренаж цих ґрунтів в перезволожені роки і в умовах посухи тут обмежене капілярне підняття води.

        Виходячи з опису ґрунтового покриття території станції (переважають чорноземи типові глибокі), слід вважати, що в розвитку ґрунтів переважала лучно-степова рослинність і лише на незначній площі лісова рослинність, яка сприяла утворенню опідзолених ґрунтів.

В ґрунтовому розрізі чорнозему можна відзначити три чітких горизонти).

Горизонт А - 0-50 см, забарвлення чорне, рівномірне, ледь світле донизу, структура комкувато-зерниста, дуже міцна, в поверхневому шарі розсипається на невеликі грудочки і зерна, пронизана коренями тощо.

Горизонт В - 50-100 см, забарвлення чорно-буре, світліше верхнього, немає чіткого розмежування, буре забарвлення вниз по профілю посилюється, а внизу переходить у пісочно-сірий колір, пронизаний корінням, багато включень карбонату кальцію.

Слід відзначити, що у верхньому горизонті спостерігалось відкладення вапна у вигляді грибниці, скипання (від соляної кислоти) досить сильне було з глибини 35 см.

Перехід горизонту В у горизонт С - поступовий. Горизонт С - нижче 100 см, лес пісочного забарвлення, суглинковий шар, досить пористий, м'який, пронизаний вертикальними тріщинами, видно відкладення частини солей, вимитих із верхніх шарів, у вигляді розмитих темніших вертикальних промоїн та відкладення вапна.

Чорноземи  типові  глибокі  малогумусні  крупно-пилувато-середньосуглинкові, 834 га.

Ґрунти аморфного типу. За потужністю гумусового горизонту класифікуються як глибокі. Загумусованість профілю чорноземів господарства простежується до глибини 70-120 см. Цьому сприяло глибоке промочування пористих лесових порід та глибоке проникнення кореневої системи багаторічних трав, які в минулому вкривали територію, значна переритість кротовинами тощо.

За вмістом гумусу у верхньому горизонті ґрунти віднесені до малогумусних - вміст гумусу від 3,0 до 4,5 %.

Найбільш характерними особливостями чорноземів типових є значна гумусованість їх профілю, значне насичення ввібраними кальцієм і магнієм, близькою до нейтральної та нейтральною реакцією ґрунтового розчину, відсутність шкідливих для рослин солей, високою карбонатністю породи, сприятливі водно-фізичні властивості.

Лінія скипання від 10 % розчину соляної кислоти простежується з глибини 30-60 см.

Внаслідок слабкого промивання в них не спостерігається помітного перерозподілу мулуватих часток, тому механічний склад по їх профілю майже однаковий.

В механічному складі верхнього горизонту цих ґрунтів переважає фракція крупного пилу - 56,4-63,7 %, мулу - 18,8-24,5 %, фізичної глини - 31,3-32,8 %, тобто ґрунти віднесені до крупно-пилувато-середньосуглинкових відмін. Такий механічний склад зумовлює високу водостійкість структурних агрегатів, задовільні водно-фізичні властивості, сприятливий тепловий режим ґрунту, тощо.

Позитивними ознаками чорнозему типового є збагаченність їх на гумус, біогенна акумуляція в гумусовому горизонті елементів живлення, відносна однорідність мінеральної частини тощо.

В розподілі гумусу по профілю спостерігається поступове зменшення його з глибиною: від 3,97-3,80% в орному шарі (0-30 см) до 1,5 % у другому перехідному горизонті (на глибині 100-1 10 см).

Реакція ґрунтового розчину в орному шарі слабокисла та близька до нейтральної,

Позитивною ознакою цих ґрунтів є середній та високий ступінь насичення їх основами, що за співвідношенням гідролітичної кислотності (1,7-3,3 мекв/100 г ґрунту) до суми ввібраних основ (24,8-25,7 мекв/100 г ґрунту) становить 82-97 %. З глибиною гідролітична кислотність зменшується (до 38,3-49,5 мекв/100 г грунту.

Чорноземи типові мають валовий вміст загального азоту 0,256-0,268 %, фосфору -0,142 %, калію - 1,19 %. Вміст рухомих форм (доступних с.-г. культурам): легкогідролізованого азоту 12-16 мг/100 г ґрунту, фосфору (за Чиріковим) 12-16, калію - 5,4-9,6 мг/100 г (у орному 0-30 см шарі ґрунту).

З глибиною вміст рухомого фосфору швидко зменшується через наявність значного вмісту кальцію, який з фосфором утворює малорухомі і важкодоступні рослинам сполуки фосфору.

Переважаючими в господарстві ґрунти: чорноземи типові, також присутні темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені.

Для того, щоб ефективно використовувати земельні ресурси, необхідно чітко дотримуватися:

  •  схеми чергування культур
  •  технологій вирощування культур
  •  використовувати прогресивні технології

№ п/п

Ґрунтові відміни

Площа, га

Перегнійний горизонт, см

Вміст

гумусу,

%

рН

сольової витяж- ки

Об'ємна маса грунту, г/см3

Загальна пористість, %

Оцінка в балах за родю-

чістю

1

Темно-сірі опідзолені

піщано-легкосуглинкові

ґрунти

222

30-35

2,

37

5,2

1,09

50-60

44

2

Чорноземи опідзолені

слабо-змиті пісщано-

легкосуглинисті

184

30-40

3,68

6,3

1,11

56

3

Чорноземи типові

вилугувані глибокі слабогумусовані

піщанисто-легкосуглинові

225

50-70

2,8

5,8

1,15

61

4

Чорноземи типові

малогумусні в поєднанні з

лучними-чорноземами

834

65-70

3,50

5,2

1,25

63

  •  надавати перевагу біологічним методам боротьби з бур’янами шкідниками і хворобами
  •  використовувати нову с/г техніку, яка менше ущільнює ґрунт тощо

Таблиця 1. Характеристика ґрунтів господарства

Взагалі ґрунтовий покрив господарства дає можливість отримувати високі врожаї, так як ці ґрунти є достатньо родючими, мають глибокий перегнійний горизонт і значний вміст гумусу.

 

Розділ 2. Експлікація і трансформація земельних угідь господарства

Господарство займає площу в 3393 га, площа ріллі також значна 3092,4. Загалом угіддя господарства компактно розміщені в залежності від їх призначення, тому проведення особливих заходів поліпшення земельних угідь господарства непотрібно, можна лише осушити невелику територію заболочених земель і використати їх на сінокоси чи пасовища.

Таблиця 2. План трансформації земельних угідь

Угіддя

Площа, га

на рік введення сівозмін

на рік освоєння

Загальна земельна площа

3393

3393

Всього сільськогосподарських угідь

3194

3194

В т.ч.  - ріллі

           - пасовища

           - сінокоси

           - чагарники

           - заболочені землі

           - під водою

           - під шляхами та дорогами

           - ліси

           - лісосмуги

           - виробничі будівлі

3092,4

38,2

63,3

2,7

4,4

6,0

35,2

6,5

35,2

114,1

3092,4

38,2

63,3

2,7

4,4

6,0

35,2

6,5

35,2

114,1

Так як господарство займається не тільки виробництвом с/г продукції, а й науково-дослідною діяльність, яка є основною, трансформація земельних угідь не проводиться, а чітко спланована структура посівних площ повинна повність відповідати спеціалізації підприємства.

Для того, щоб визначити потребу в трансформації необхідно знати або розрахувати потребу господарства в продукції рослинництва

 

Розділ 3. Існуюча система сівозмін у господарстві

  В СТОВ "Іскра"   на площі 2341,3 га введено 2сівозмін, решта території ріллі знаходиться поза сівозміною. Є одна польова сівозміна та кормова сівозміна на площі 437 га.

Таблиця 5 - Організація використання орних земель

Назва

Площа орних земель сівозміни, га

Кількість полів у сівозміні, шт

Середній розмір поля сівозміни, га

Площа ріллі на 01.01.2009р.

1452,1

-

-

У тому числі: - у сівозмінах

1449,3

-

-

- поза сівозмінами

2,8

- польова сівозміна

987,6

10

99

- кормова сівозміна

461,7

5

92

Аналізуючи систему сівозмін у господарстві слід зауважити, що сівозміни розміщені з урахуванням виробничої характеристики ґрунтів, рельєфу місцевості, тваринницьких ферм. Головним недоліком вважаю те, що поля кормової сівозміни розміщені за 12-14км від основних господарських центрів, що зумовлює більші затрати при організації виробництва кормової бази.

Таблиця 6 - Сівозміни (чергування культур)

Назва господарських груп і культур у них

Площа, га

Процентний вміст до площі сівозміни

Кількі-сть полів, зайня-тих групою культур і культ-урою

Сівозміна

№ поля

Культури та їх площа

Польова сівозміна 987,6 га

Озимі зернові

294

29,8

3

1

Картопля – 98 га

в тому числі:

- озима пшениця

197

19,9

2

2

Ячмінь з підсівом б/т – 102 га

        - озиме жито

99

10,0

1

3

Б/т – 102 га

- Гречка

98

9,9

1

4

Озима пшениця – 99 га

Зернобобові

98,6

10,0

1

5

Картопля – 99 га

в тому числі:

- горох

98,6

10,0

1

6

Льон – 98 га

Ярі зернові

102

10,3

1

в тому числі: - ячмінь

102

10,3

1

7

Озиме жито – 99 га

Багаторічні трави

102

10,3

1

в тому числі: - конюшина

102

10,3

1

8

Гречка – 97 га

Льон

97

9,8

1

9

Горох – 98,6 га

Картопля

196

19,8

1

10

Озима пшениця – 98 га

Кормова сівозміна 461,7 га

Багаторічні трави

93

1

1

Кормові буряки – 92,7 га

В тому числі: - люцерна

93

1

Однорічні трави

183

2

2

Вико-вівсяні сумішки – 92 га

В тому числі: - озимі на зелений корм

91

1

вико-вівсяні сумішки

92

1

3

Кормові буряки – 93 га

Кормові буряки

185,7

2

4

Люцерна – 93 га

Післяукісні

91

1

5

Озиме жито на зелений корм + післяукісні 91 га

Проаналізувавши дані таблиці можна помітити, що у господарстві введені та освоєні 1 польова та 1 кормова сівозміни. На підставі виробничо-фінансового плану господарства можна зробити висновок, що основними недоліками польової сівозміни є вирощування льону та гречки, рівень рентабельності котрих за 3 останні роки був мінусовий. Крім того в господарстві заплановано збільшення поголів’я ВРХ (молочного стада), а це ще одна з причин заміни цих культур іншими. Щодо кормової сівозміни, то тут очевидний факт порушення правил використання земельних угідь, адже в 5-ти пільній сівозміні 2 поля зайнято під кормовими буряками, а це призведе до буряковтоми.

  

4. Проектування та обґрунтування нової сівозміни.

4.1. Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність с/г культур за останні три роки та планова врожайність на рік освоєння сівозміни

Структура    посівних    площ    -    це    співвідношення    площ    посівів    різних сільськогосподарських культур.

Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва зумовлюють необхідність зміни структури посівних площ, постійного удосконалення і корегування введених і освоєних сівозмін, насичення їх тими чи іншими культурами (таблиця 4).

Таблиця 4 - Посівні площі, урожайність та валове виробництво продукції рослинництва на 2007 рік

Групи та сільськогосподарські культури, які до них входять

Площа посіву

Урожай, ц/га основної продукції

Валовий збір, ц

Середня фактична врожайність (ц/га) за минулі три роки

га

%

1

2

3

4

5

6

І. Зернові культури (всього)

592,6

40,9

19490,5

1) озимі (всього)

із них - пшениця

          - жито

294

197

99

20,3

13,6

6,8

-

41,0

32,5

11294,5

8077,0

3217,5

40,5

31,0

2) ярі зернові (всього)

вт. ч.: - ячмінь             

102

102

7,0

7,0

-

36,0

3672,0

3672,0

38,0

3) зернобобові (всього)

вт. ч.:- горох           

98,6

98,6

6,8

6,8

-

28,0

2760,8

2760,8

27,0

4) круп'яні (всього)

вт. ч.: - гречка            

98

98

6,8

6,8

-

18,0

1764,0

1764,0

15,4

III. Технічні культури (всього), в т. ч:

            - льон

97

97

6,7

6,7

-

6,2

601,4

4,7

IV. Картопля і овочі (всього), в т. ч.:

- картопля          

196

196

13,5

13,5

-

186,0

36456,0

175,0

V. Кормові культури (всього), в т. ч. :  - кормові буряки

185,7

185,7

12,8

12,8

-

394,0

73165,8

402,0

VI. Однорічні трави (всього) в т.ч.:     

         - на сіно

         - озимі на зелений корми

183

92

91

12,6

6,3

6,3

-

78

180,0

7176

16380,0

80,1

182,8

VІІ. Багаторічні трави (всього), в т.ч.

                          - конюшина

                          - люцерна

                          - післяукісні посіви

286

102

93

91

19,7

7,0

6,4

6,3

-

220,0

240,0

150,0

22400,0

22320,0

13650,0

235,0

248,0

152,0

Всього землі в обробітку

1449,3

100

-

-

-

Отже проаналізувавши дані таблиці можна помітити, що найбільші площі посівів займають зернові культури, що складає 40,9% від загальної використовуваної ріллі. Слід зазначити, що у звітному році по таких зернових культурах як гречка, горох та жито урожайність була підвищена в порівнянні з середнім значенням за 3 роки, лише ячмінь мав дещо знижену урожайність

(-2ц/га). Такі культури як льон, картопля, однорічні трави мали підвищену урожайність в порівнянні з середнім значенням, проте всі види багаторічних трав: конюшина (-15ц/га), люцерна (-8ц/га), післяукісні (-2ц/га) та кормові буряки (-6ц/га) проявили зменшену продуктивність і відповідно менший урожай.

4.2. Поголівя та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом

Поголівя та вихід продукції

Фактично на рік написання курсової роботи, 2009р

Планується на 2010р

Велика рогата худоба – всього

у т. ч. корови

молодняк 1-2 року

молодняк до 1року

Свині – всього

Вівці і кози – всього

Коні – всього

Птиця – всього

Кролі – всього

Продуктивність тварин на 1голову.

Надій молока на 1 корову, кг

Настриг шерсті на 1 вівцю, кг

Несучість на 1 курку, шт.

Виробництво продукції тваринництва

Виробництво м’яса в живій масі, ц

У т. ч. ВРХ

Свиней

Овець

Птиці

Виробництво молока, ц

Виробництво вовни, ц

Виробництво яєць, тис. шт.

318

120

88

110

80

-

-

-

-

18

-

-

135

40

95

-

-

21,6/7884

-

-

435

165

130

140

110

-

-

-

-

20

-

-

165

50

115

-

-

33/12045

-

-

Висновок: проаналізувавши дані таблиці стає зрозуміло, що планове виробництво продукції тваринництва має збільшені показники відносно фактичних. Це значить, що підприємству необхідно збільшувати площі кормових с/г культур. Тобто змінювати структуру посівних площ.  

                     Потреба кормів по видах тварин

Прод. тваринн.

Валовий

Вихід прод., ц

Норма витрат корм. Одн., ц

Заг потреба корм. Одн., ц

У тому числі по видах кормів

Концентр.

(всього)

Грубих

(сіно)

Соковитих

(силос)

Зелених

К. од.

ц

ц

К. од.

ц

ц

К. од.

ц

Ц

К. од.

ц

ц

Молоко

М'ясо ВРХ

М'ясо свиней

Разом

Страховий фонд

Всього

120

1120

820

2060

144540

56000

94300

294840

88452

383292

46253

15680

84870

146803

38550

12544

67896

118990

21681

6720

-

28401

43362

13440

-

56766

36135

12880

5652

54667

144540

64400

28290

237230

40471

17920

3772

62163

226638

100352

21123

348113

Висновок – розрахувавши потребу кормів по видам тварин стає зрозуміло, що найбільшу потребу в кормових одиницях необхідно для виробництва молока (144540 ц. к. од.). Загальна потреба господарства включаючи страховий фонд в кормових одиницях становить 383292 ц. Проаналізувавши структуру посівних площ та валовий збір конкретно по кожній з культур можна помітити, що з урахуванням і побічної продукції в господарстві буде недостача у концентрованих та соковитих кормах. В зв’язку з цим у господарстві розробляється та буде впроваджена нова більш адаптована до нинішніх потреб система сівозмін, а недостача в кормах буде компенсуватись за рахунок купівлі відходів переробної промисловості.

  

4.3 Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін.

Таблиця – Розрахунок потреби в насінні с/г культур на рік освоєння

сівозміни

Кул тур   а

Кількість продук. Для продажу на       ринку, внутрішньогосподарські потреби, ц.

Планова урожайність на рік освоєння сівозміни, т/га

Площа посіву для забезпечення  вказаної  кількості  продукції, га

Норма висіву насіння, кг/га

Потреба в насінні на  всю площу, ц

Насіннєвий фонд ярих, 15% до потреби в насінні ярих і озимих, ц

Валова потреба в насінні, ц

Зеррнові культури:

- оз шени.

- оз жито

- ячмінь

- горох

- кукурудза на силос

Технічні

- картопля

Однорічні трави:

- райграс посівний (на сіно)

- оз жито (на з. корм)

- вико-вівсяні

Багаторічні трави

- люцерна (на з. корм)

- конюшина (на з. корм)

- післяукісні (кукурудза на з. корм)

8441,9

2928,3

4061,2

2883,4

33950

36358

8280

18400

15520

47840

23970

19320

45

34

42

32

350

220

90

200

160

260

235

280

197

99

102

99

97

196

92

92

97

184

102

183

200

180

190

250

25

3000

20

220

140

17

18

90

394

178,2

193,8

247,5

24,3

5880

18,4

202,4

135,8

31,3

18,4

164,7

59,1

26,7

29

37,1

3,7

882

2,8

30,4

20,4

4,7

2,8

24,7

453,1

437,7

222,8

284,6

28

6762

21,2

232,8

156,2

36

21,2

189,4

Висновок: проаналізувавши дані таблиці можна помітити, що по усім культурам, що використовуються на корм господарство не забезпечене насінням і мусить покривати не достаток за рахунок купівлі на ринку (окрім жита). По  всім зерновим культурам та картоплі господарство забезпечене у посівному матеріалі у повному обсязі.

Річна потреба продукції рослинництва, вирощуваної в господарстві на рік освоєння сівозміни

Продукція

Продаж державі, ц

Корм для худоби, ц

Насіння, ц

Інші потреби, ц

Всього, ц

Зерно:

Оз. пшениці

Оз жита

Ячменю

Гороху

Кукурудза на силос

2421,9

1830,3

949,2

2523,4

-

5069

920

3050

-

30950

453,1

437,7

222,8

284,6

28

580

178

62

360

-

8524

3138

4084

3328

28

Карторля

6698

27560

6762

9398

41020

Однорічні трави:

- Райграс на сіно

-вико вівсяні с.

-

-

18460

14690

21,2

156,2

-

-

18460

14690

Кукурудза на зелений корм

-

48690

189,4

-

48690

Багаторічні трави на зелений корм (люцерна)

-

45680

36

-

45680

Багаторічні трави на зелений корм (конюшина)

-

26470

21,2

-

26470

Оз жито на зелений корм

-

17770

232,8

-

17770

Як бачимо з таблиці господарство потребує великої кількості продукції рослинництва, оскільки має поголів'я худоби в кількості 318 голів ВРХ і 80 голів свиней а в перспективі планується збільшення числа поголівя тварин, то значна кількість продукції рослинництва використовується на корм худобі: це  однорічні і багаторічні трави на сіно і зелений корм,  кукурудза на силос, зерно злакових культур та картопля. Слід зазначити, що господарство реалізовує частину продукції зернових, зернобобових та картоплі державі, а також розраховується з орендодавцями відповідно до договору.

--

4.4. Структура посівних площ на рік освоєння сівозмін

Таблиця 8. Структура посівних площ для господарства на рік освоєння сівозмін

Загальна потреба продукції рослинництва

Культури

Планується

валовий збір, ц

урожайність, ц/га

площа. га

% до ріллі

Всього землі в обробітку

1449

100

1. Зерно  

Зернові

497

34,3

Озимі всього:

12231

296

20,4

В т.ч. Озима пшениця

8865

45

197

13,6

         Озиме жито

3366

34

99

6,8

Ярі зернові всього:

4284

102

В т.ч. Ячмінь

4284

42

102

7,0

Зернобобові всього:

3168

99

В т.ч. горох

3168

32

99

6,8

2. Картопля(1500 ц)

          Картопля

43120

220

196

13,5

3. Силос

Кормові силосні всього:

В т.ч кукурудза на силос

33950

350

97

6,7

4. Солома (19300 ц)

Солома ярих і озимих

46350

497

5. Зелені

Багаторічні трави всього: в т. ч.

Люцерна

Конюшина

71810

47840

23970

260

235

286

184

102

19,7

12,7

7,0

Кукурудза на зелений корм

51240

280

183

6,3

Озимі на зелений корм

18400

200

92

6,3

6. Грубі

Однорічні трави

Райграс посівний

Вико-вівсяні сумішки

7360

15520

80

160

92

97

6,3

6,7

Отже проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що структура посівних площ у рік освоєння нової сівозміни суттєво не змінились, адже у польовій сівозміні планується замінити дві культури: льон – на кукурудзу на силос та гречку – на однорічні трави (вико-вівсяні сумішки), а у кормовій сівозміні планується повністю замінити кормові буряки на одне поле люцерни та кукурудзи на зелений корм. Залишаються без змін зернові культури та картопля, які поряд з використанням на кормові цілі ще й реалізовуються підприємством на ринку, що забезпечує приток фінансових ресурсів.

 

4.5 Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обгрунтування 

Таблиця 9. Структура посівних площ у конкретних сівозмінах, кількість полів у них та кількість полів, зайнятих окремими культурами

Номер і тип

сівозміни

Площа

сівозміни,

га

№ полів

С.-г. культури

Площа

Середній

розмір поля

у сівозміні,

га

Число полів

у сівозміні

га

%від

площі сівозміни

10-пільна польова сівозм іна

988

1

Горох

99

10

98,8

10

2

Оз пшениця

98

9,9

98,8

3

Картопля

98

9,9

98,8

4

Кукурудза на силос

98

9,9

98,8

5

Оз жито

99

10

98,8

6

однорічні трави

97

9,8

98,8

7

Ячмінь + б/т

102

10,3

98,8

8

б/т

101

10,2

98,8

9

Оз пшениця

99

10

98,8

10

Картопля

98

9,9

98,8

5-пільна кормова сівозміна

461

1

Кукурудза на зелений корм

92

19,9

92,2

5

2

Люцерна

92

19,9

92,2

3

Люцерна

93

20,2

92,2

4

Озимі на зелений корм + післяукісні

92

19,9

92,2

5

Однорічні трави

92

19,9

92,2

При розробці даних сівозмін в господарстві керувались виключно агротехнічними вимогами та фінансово-економічними показниками за останні три роки. На підставі розробленого фахівцями бізнес-плану було затверджено введення нових 10-пільної польової та 5-пільної  кормової сівозмін

5 . Введення та освоєння сівозміни

Всього в господарстві вводяться сівозміни на площі - 1449 га.

Згідно усіх вищенаведених даних стає зрозуміло, що господарство на рік освоєння сівозміни було в достатній мірі забезпечене такими кормами (в перерахунку на кормові одиниці): солома, зелений корм, силос, концкорми. В достатній мірі забезпечене гичкою, в меншій мірі коренеплодами, соломою озимих. На мою думку єдине, що є в недостатній кількості це сіно, хоча потребу в сіні можна замінити іншими кормами, які є у великій кількості.

Першим етапом проектування сівозміни є визначення структури посівних площ, яка є економічною основою сівозміни. При визначенні структури посівних площ, передбачається потреба в продукції землеробства для реалізації на ринку, потребу в кормах, внутрішньогосподарські потреби, потреба посівного матеріалу і страховий фонд.

Другим етапом проектування сівозміни є вибір кращих попередників для основних профілюючих культур, якими є зернові, і складання ланок сівозмін.

Польова сівозміна –

Ланка 1                                      Ланка 2                                    Ланка 3

  1.  Горох                             1. Кукурудза на силос          1. ячмінь + б/т
  2.  Оз. пшениця                 2. Оз. жито                             2. Б/т
  3.  Картопля                       3. Однорічні. Трави              3. Оз  пшениця
  4.  Картопля

Кормова сівозміна –

Ланка 1                                                        Ланка 2

  1.  Кукурудза на зелений корм                1. Оз. жито на зелений корм +
  2.  Люцерна                                                    післяукісні
  3.  Люцерна                                               2. Однорічні трави   

Третій етап – розміщення ланок в схемі сівозміни.

Схема сівозмін:

  Польова сівозміна:                   Кормова сівозміна:

1. Горох                                       1. кукурудза на зелений корм

2. Оз. пшениця                            2. люцерна

3. Картопля                                  3. люцерна

4. кукурудза на силос                 4. оз жито на зелений корм   

5. оз жито                                     5. однорічні трави  

6. однорічні трави

7. ячмінь + б/т

8. б/т

9. оз пшениця

10. картопля

Для правильного розміщення культур у сівозміні в роки її освоєння нами було використано та опрацьовано книгу історії полів, де розписана історія кожного поля, зокрема, попередники, системи обробітку грунту та удобрення.

При визначенні місця культури в сівозміні враховують її народногосподарське значення, біологічні особливості, технологію вирощування та природно-економічні умови господарства. Найвибагливішою і цінною культурою в господарстві є озимі культури.

Озима пшениця більш вимоглива до умов вирощування, тому її розміщують після кращого попередника, а вже потім жито. Найкращим попередником для озимої пшениці із запропонованих культур є конюшина, яка після себе залишає велику кількість кореневої системи, що служить цінним органічним добривом; добру структуру ґрунту і є  прекрасним пригнічувачем бур’янів, що позитивно впливає на ріст і розвиток культури, особливо в перші періоди вегетації. Конюшина збагачує грунт на сполуки азоту, який є необхідним для формування високої якості врожаю. Іншим не менш добрим попередником оз. пшениці є горох, який у зоні достатнього зволоження також накопичує велику кількість вільного азоту та рано звільняє поле.

Для озимого жита попередником у даній сівозміні є кукурудза на силос і основна її цінність полягає в тому, що вона за 2-3 тижні до сівби звільняє поле для жита, також після себе залишає потужну кореневу систему, і дозволяє нам провести відповідні агротехнічні заходи для покращення структури ґрунту, повітряного режиму, накопичення  вологи, знищення бур’янів.     

Багаторічні трави ми розмістили під покрив ячменю, оскільки безпокривні їх посіви вирощувати економічно невигідно, крім того, вони дуже заростають бур’янами.

Картопля – єдина просапна культура у нашій сівозміні і для неї найкращими попередниками являються оз. пшениця, після якої грунт має добрі фізичні властивості, високий вміст пожнивних  решток і під дану культуру вносились       органічні добрива. Слід зазначити, що озимі рано звільняють поле, що дозволяє провести усі  агротехнічні заходи  у відповідні строки.

План освоєння основної польової сівозміни площею 1810 га.


5.1 План освоєння польово ї сівозміни

Таблиця План освоєння 10- пільної польової та 5-пільної кормової сівозмін

№ поля

Площа, га

Фактичне розміщення культур до введення сівозміни

Розміщення культур в роки освоєння

Розміщення культур при повному освоєнню сівозміни 2012 р.

В минулому році

В поточному році

20010 р.

20011 р.

культура

Га

культура

га

культура

га

Культура

га

1

158

Ячмінь з підсівом б/т

98

Картопля

98

Оз пшениця

98

Горох

98

Однорічні трави

2

160

б/т

102

Ячмінь з підсівом б/т

102

Картопля

102

Оз пшениця

102

Горох

3

158

Оз. пшениця

101

б/т

101

Ячмінь з підсівом б/т

101

Картопля

101

Оз. пшениця

4

165

Картопля

99

Оз. пшениця

99

б/т

99

Ячмінь з підсівом б/т

99

Картопля

5

165

Льон

99

Картопля

99

Оз пшениця

99

б/т

99

Ячмінь з підсівом б/т

6

166

Оз. жито

98

Льон

98

Картопля

98

Оз. пшениця

98

б/т

7

173

Гречка

99

Оз. жито

99

Льон

99

Картопля

99

Оз. пшениця

8

160

Горох

97

Гречка

97

Оз жито

97

Кукурудза на силос

97

Картопля

9

171

Оз шениця

98

Горох

98

Однорічні трави

98

Оз. жито

98

Кукурудза на силос

10

164

Картопля

98

Оз шениця

98

Горох

98

Однорічні трави

98

Оз. жито

5-пільна кормова сівозміна

1

92

Вико-вівсяні сумішки

92

Кормові буряки

92

Оз. жито на з. корм + післяукісні

92

Люцерна

92

Люцерна

2

92

Кормові буряки

92

Вико-вівсяні сумішки

92

Кормові буряки

92

Оз. жито на з. корм + післяукісні

92

Люцерна

3

93

Люцерна

93

Кормові буряки

93

Вико- вівсяні сумішки

93

Однорічні трави

93

Оз. жито на з. корм + післяукісні

4

93

Оз. жито на з. корм

93

Люцерна

93

Люцерна

93

Кукурудза на зелений корм

93

Однорічні трави

5

91

Кормові буряки

91

Оз. жито на зелений корм + післяукісні

91

Люцерна

91

Люцерна

91

Кукурудза на зелений корм


     5.2 Ротаційна таблиця нової польової сівозміни

№ поля

Розміщення культур у полях польової  сівозміни по роках на період ротації

культура

га

Культура

га

культура

га

культура

га

Культура

га

культура

га

1

Однорічні трави

98

Оз. жито

98

Кукурудза на силос

98

Картопля

98

Оз. пшениця

98

б/т

98

2

Горох

102

Однорічні трави

102

Оз. жито

102

Кукурудза на силос

102

Картопля

102

Оз. пшениця

102

3

Оз. пшениця

101

Горох

101

Однорічні трави

101

Оз. жито

101

Кукурудза на силос

101

Картопля

101

4

Картопля

99

Оз. пшениця

99

Горох

99

Однорічні трави

99

Оз. жито

99

Кукурудза на силос

99

5

Ячмінь з підсівом б/т

99

Картопля

99

Оз. пшениця

99

Горох

99

Однорічні трави

99

Оз. жито

99

6

б/т

98

Ячмінь з підсівом б/т

98

Картопля

98

Оз. пшениця

98

Горох

98

Однорічні трави

98

7

Оз. пшениця

99

б/т

99

Ячмінь з підсівом б/т

99

Картопля

99

Оз. пшениця

99

Горох

99

8

Картопля

97

Оз. пшениця

97

б/т

97

Ячмінь з підсівом б/т

97

Картопля

97

Оз. пшениця

97

9

Кукурудза на силос

98

Картопля

98

Оз. пшениця

98

б/т

98

Ячмінь з підсівом б/т

98

Картопля

98

10

Оз. жито

98

Кукурудза на силос

98

Картопля

98

Оз. пшениця

98

б/т

98

Ячмінь з підсівом б/т

98

 

 

Продовження таблиці.

№ поля

Розміщення культур у полях польової сівозміни по роках на період ротації

культура

Га

культура

га

культура

га

Культура

га

культура

Га

1

Ячмінь з підсівом б/т

98

Картопля

98

Оз. пшениця

98

Горох

98

Однорічні трави

98

2

б/т

102

Ячмінь з підсівом б/т

102

Картопля

102

Оз. пшениця

102

Горох

102

3

Оз. пшениця

101

б/т

101

Ячмінь з підсівом б/т

101

Картопля

101

Оз. пшениця

101

4

Картопля

99

Оз. пшениця

99

б/т

99

Ячмінь з підсівом б/т

99

Картопля

99

5

Кукурудза на силос

99

Картопля

99

Оз. пшениця

99

б/т

99

Ячмінь з підсівом б/т

99

6

Оз. жито

98

Кукурудза на силос

98

Картопля

98

Оз. пшениця

98

б/т

98

7

Однорічні трави

99

Оз. жито

99

Кукурудза на силос

99

Картопля

99

Оз. пшениця

99

8

Горох

97

Однорічні трави

97

Оз. жито

97

Кукурудза на силос

97

Картопля

97

9

Оз. пшениця

98

Горох

98

Однорічні трави

98

Оз. жито

98

Кукурудза на силос

98

10

Картопля

98

Оз. пшениця

98

Горох

98

Однорічні трави

98

Оз. жито

98

Ротаційна таблиця нової кормової  сівозміни

№ по-ля

Розміщення культур у полях кормової сівозміни по роках на період ротації

культура

Га

культура

га

культура

га

Культура

га

культура

Га

1

Люцерна

Кукурудза на зелений корм

Однорічні трави

Оз. жито на з. корм + післяукісні

Люцерна

2

Люцерна

Люцерна

Кукурудза на зелений корм

Однорічні трави

Оз. жито на з. корм + післяукісні

3

Оз. жито на з. корм + післяукісні

Люцерна

Люцерна

Кукурудза на зелений корм

Однорічні трави

4

Однорічні трави

Оз. жито на з. корм + післяукісні

Люцерна

Люцерна

Кукурудза на зелений корм

5

Кукурудза на зелений корм

Однорічні трави

Оз. жито на з. корм + післяукісні

Люцерна

Люцерна

6


6. Система обробітку ґрунту в полях  нової сівозміни

Обробіток ґрунту – один з енергоємних процесів у землеробстві, приблизно 40% енергетичних і 25% трудових затрат загального обсягу трудових робіт припадає на обробіток ґрунту.

Обробіток ґрунту – механічна дія на грунт робочими органами і знаряддями сільськогосподарських машин з метою створення оптимальних умов для вирощування рослин.

Від стану орного шару, що регулюється механічною дією грунто-обробних знарядь і машин, значною мірою залежить урожайність сільськогосподарських культур. На активність орного шару впливають метеорологічні умови, а також ступінь розпушування грунту, що прискорює біологічні ґрунтові процеси. Внаслідок цього руйнується природна і створюється ефективна родючість.

У оптимально розпушеному грунті підвищується водо- і повітропроникність, вологоємність, створюються оптимальні умови для нагромадження і збереження вологи. Обробіток грунту є важливим заходом боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами рослин, забезпечує сприятливі умови для розвитку коренів рослин, загортання стерні, добрив, гербіцидів, насіння та ін.

Необхідність вдосконалення зональних систем обробітку грунту зумовлюється не тільки причинами економічного характеру - підвищенням продуктивності праці, зниженням собівартості продукції, але й поліпшенням агрофізичних властивостей, гумусового балансу, збереженням родючості, зменшенням втрат вологи та поживних речовин і захистом ґрунтів від водної та вітрової ерозії.

Механічний обробіток ґрунту поряд із сівозмінами і добривами є важливою ланкою інтенсивних систем землеробства. Нині широко застосовують ґрунтозахисні методи обробітку грунту і проводять протиерозійні заходи, спрямовані на підвищення родючості та впровадження енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур. Під впливом раціонального механічного обробітку змінюються агрономічні властивості грунту, поліпшується водно-повітряний, тепловий і поживний режими, знищуються бур'яни, підвищується урожайність сільськогосподарських культур. Обробіток грунту сприяє максимальній агротехнічній і економічній ефективності чергування культур, застосування добрив, пестицидів, меліорації полів, сортових посівів і лісомеліоративних заходів. Він також запобігає появі шкідників і збудників хвороб сільськогосподарських культур.

На відміну, наприклад, від удобрення чи зрошення полів, механічний обробіток сам по собі не додає грунту якої-небудь речовини або енергії. Проте він змінює співвідношення об'ємів твердої, рідкої і газоподібної фаз у ґрунтовій системі і впливає на фізичні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні процеси, прискорюючи або уповільнюючи темп синтезу і руйнування органічної речовини.

Обробіток ґрунту ефективний лише за умови, якщо його проводять з урахуванням властивостей ґрунтів, кліматичних і погодних умов? біологічних особливостей рослин та їх вимог до технології вирощування в сівозміні. Ефективний вплив механічної дії на ґрунт посилюється тоді, коли глибина, способи і заходи обробітку здійснюються в науково обґрунтованій послідовності і тісній взаємодії з усіма ланками системи землеробства. При цьому слід враховувати, що надмірний обробіток може призвести до руйнування грунту, втрати ним родючості, збільшення непотрібних витрат. Систему обробітку грунту необхідно постійно уточнювати в зв'язку з удосконаленням зональних технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Для забезпечення оптимальних ґрунтових умов і одержання сталих та високих урожаїв обробітком фунту повинні вирішуватися такі завдання:

- надання ґрунту на тій чи іншій глибині дрібно грудочкуватого стану із сприятливою будовою, щоб забезпечити добрі водно-повітряний, тепловий і поживний режими;

- посилення кругообігу поживних речовин залученням їх із глибших шарів грунту в орний шар, а також активізацією корисних мікробіологічних процесів у ґрунті;

- знищення бур'янів, збудників хвороб і шкідників;

- загортання на потрібну глибину добрив і рослинних решток або залишення стерні на поверхні грунту;

- запобігання ерозійним процесам і пов'язаним з цим втратам води і поживних речовин;

- позбавлення життєвості багаторічної рослинності під час обробітку цілинних і перелогових земель, а також полів, зайнятих сіяними багаторічними травами;

- надання необхідних властивостей і стану верхньому шару грунту для загортання висіяного насіння на задану глибину;

- створення умов для пониження сольових горизонтів і запобігання підвищення рівня підгрунтових вод.

Правильна система обробітку грунту - один із дійових заходів формування високих урожаїв. При поєднанні з системою удобрення в сівозмінах вона забезпечує підвищення і найраціональніше використання родючості ґрунтів.

Застосування добрив, високоврожайних сортів інтенсивного типу, хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і збудниками хвороб культурних рослин ні в якій мірі не послаблює значення науково обґрунтованої системи обробітку грунту.

Особливе значення відводиться обробітку в збереженні грунту від водної і вітрової ерозії. Слід зазначити, що ґрунтозахисний напрямок обробітку - одна із основних умов раціонального використання землі й подальшого удосконалення зональних систем землеробства. Дослідження, проведені в різних регіонах країни, показали, що як при водній, так і вітровій ерозії насамперед відчужуються частинки і агрегати, сформовані із таких мінералів, як монтморилоніт, вермикуліт, гідрослюда. Також відчужується активна частина гумусу. Відбувається каолінізація і дегуміфікація верхнього еродованого шару грунту, що зумовлює розпорошення агрегатів, зниження водопроникності. Наприклад, втрата 1 % гумусу дорівнює недобору 6-8 ц/га зерна колосових культур. У боротьбі з ерозією значну роль відіграє правильний обробіток грунту, що запобігає та істотно знижує ЇЇ руйнівну силу.

Обробіток ґрунту - це один із засобів регулювання водного й повітряного режимів орного шару. Він, з одного боку, сприяє нагромадженню вологи в грунті та зменшенню її непродуктивних втрат і створює умови для продуктивнішого використання рослинами вологи, а з другого - знижує кількість вологи в орному шарі при надмірному зволоженні.

Усунення надлишку вологи сприяє збільшенню загальної аерації і створенню оптимального співвідношенню води і повітря в грунті.

Заходи, способи і системи обробітку грунту

Всі технологічні операції здійснюють шляхом проведення відповідних заходів механічного обробітку грунту.

Захід - це одноразова механічна дія на ґрунт робочими органами машин або знарядь тим чи іншим способом для здійснення однієї або декількох технологічних операцій на певну глибину.

Заходи механічного обробітку грунту поділяються на дві групи: основного і поверхневого обробітку.

Під заходами основного обробітку розуміють механічну дію на ґрунт робочими органами машин і знарядь на всю глибину орного шару або глибше при його поглибленні, але не менше ніж на 18-20 СМ, щоб надати грунту дрібкогрудочкуватого стану із сприятливою будовою.

Заходи основного обробітку грунту є найбільш енергоємними, але одночасно за їх допомогою вирішується багато завдань. На думку основоположника землеробської механіки академіка В.П. Горячкіна, оранка, як найпоширеніший захід основного обробітку грунту, є найбільшою тривалою, дорогою і важкою роботою.

Під заходами поверхневого обробітку розуміють одноразову механічну дію на ґрунті робочими органами машин і знарядь на глибину до 12-14 см.

Залежно від глибини розрізняють такі обробітки ґрунту:

поверхневий - до 12 см,

мілкий - до 18,

середній - до 25,

глибокий - понад 25 см.

Спосіб обробітку грунту визначає характер і ступінь дії робочими органами машин і знарядь на зміну профілю (складення), генетичну і антропологічну різноякісність оброблюваного шару грунту у вертикальному напрямку. В сучасному землеробстві виділяють полицевий, безполицевий, роторний і комбінований способи обробітку грунту.


Таблиця 14. Системи та заходи механічного обробітку ґрунту в сівозміні

№ поля

Культури в порядку чергування

Заходи обробітку ґрунту з весни до пізньої осені

Знаряддя обробітку

Глибина обробітку, см

Агротехнічні строки

Примітка

1

Однорічні трави

Боронування конюшини

ДТ-75,С-18,БЗТС-1,0

2-3

При настанні фізичної стиглості ґрунту

Проводиться з метою закривки вологи та аерації ґрунту і кореневої системи

Лущення стерні

МТЗ-82,ЛДГ-10

6-8

2 декада червня

Після 1-го укосу конюшини

Оранка

Т-150,ПЛН-5,35 ЗККШ-6А

22-24

3 декада червня

Культивація

МТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,0

6-7

3 декада липня

По типу напівпару

Передпосівна культивація

МТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,0

6-7

10-20 вересня

Сівба озимої пшениці

МТЗ-80, СЗ-3,6

4-5

10-20 вересня

Прикочування посівів

МТЗ-80, ЗККШ-6А

-

Після сівби

В посушливий рік

2

Озима пшениця

Лущення стерні

МТЗ-82, ЛДГ- 10

5-6

3 декада липня -       

1 декада серпня

2-ге лущення стерні

МТЗ-82, ЛДГ- 10

6-8

Через 2 тижні

Оранка глибокого зябу

Т-150, ПНЯ-4-40, ЗККШ-1,5

30-32

3 декада серпня 1,2 декада вересня

Культивація глибокого зябу

МТЗ-82, КПС-4

6-8

2,3 декада вересня -1 декада жовтня

По типу напівпару

3

Цукрові буряки

Ранньовесняне боронування

Т-1 50, СГ-21, БЗТС-1,0

3-4

Весною, при фізичній стиглості ґрунту

3 метою закриття вологи

Шлейфування

Т-150,СГ-11,ШБ-2,5

3-4

Через 2-3 години після боронування

Передпосівна культивація

Т-150,"Європак"

3-4

Після шлейфування

Сівба

МТЗ-80, Multicorn (ССТ-12Б)

3-4

Одразу після культивації

Прикочування посівів

МТЗ-82, ЗКВГ-1,4,ЗОР-0,7

-

Після посіву

Внесення ґрунтових гербіцидів

МТЗ-82, ОП-2000, СГ-18, ЗОР-0,7

-

Після прикочування

Боронування для перемішування гербіциду з ґрунтом і

створення гребенистої поверхні

Оранка звичайного зябу

К-701,ПП-8_35

22-24

Вересень-жовтень

4

Кукурудза на зерно

Соняшник

Ранньовесняне боронування

Т-150,С-21,БЗТС-1,0

3-4

Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунту

Передпосівна культивація

МТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,0

5-6

Після боронування

Сівба соняшника

МТЗ-82, СПЧ-8

5-6

Одразу після культивації

Сівба кукурудзи

МТЗ-82, СПЧ-8

5-6

При температурі на глибині загортання насіння 8-10°С

Прикочування посівів

МТЗ-82, ЗКВГ-1,4, ЗОР-0,7

-

Після посіву

Внесення ґрунтових гербіцидів (Харнес)

МТЗ-82, ОП-2000,СГ- 18, ЗОР-0,7

-

Після прикочування посівів

Лущення стерні

К-701.БДШ-8

8-10

3 декада вересня 1,2 декада жовтня

Оранка звичайного зябу

К-701,ПП-8-35

24-26

Жовтень

5

Кукурудза на

силос

Ранньовесняне боронування

ДТ-75,С- 18, БЗТС-1,0

3-4

Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунту

Передпосівна культивація

Т-150, КПС-4 (2 шт. спарені), БЗТС-1,0

5-6

При температурі на глибині загортання насіння 8-10°С

Сівба

МТЗ-82, СПЧ-8

5-6

Після культивації

Прикочування посівів

МТЗ-82, ЗКВГ-1,4,ЗОР0,7

-

Після посіву

Внесення ґрунтових гербіцидів (Харнес)

МТЗ-82, ОП-2000, СГ-1 8, ЗОР-0,7

-

Після прикочування посівів

Лущення стерні

МТЗ-82, ЛДГ-10

6-8

2 декада червня

Оранка

Т-150,ГОШ-5,35ЗККШ6А

22-24

3 декада червня

Культивація

МТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,0

6-7

3 декада липня

По типу напівпару

Передпосівна культивація

МТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,0

6-7

10-20 вересня

Сівба озимої пшениці

МТЗ-80, СЗ-3,6

4-5

1 0-20 вересня

Прикочування посівів

МТЗ-80, ЗККШ-6А

-

Після сівби

В посушливий рік

6

Озима пшениця

Лущення стерні

МТЗ-82, ЛДГ-10

5-6

3 декада липня 1 декада серпня

Озимі на зелений корм

2-ге лущення стерні

МТЗ-82,ЛДГ-10

6-8

Через 2 тижні

Оранка звичайного зябу

К-701,ПП-8-35

22-24

2-3 декада вересня

7

Гречка

Просо

Овес

Ранньовесняне боронування

ДТ-75,С-18,БЗТС-1,0

3-4

Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунту

Передпосівна культивація

МТЗ-82, КПС-4, БЗТС-1,0

5-6

Після боронування

Сівба вівса

МТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,7

5-6

Одразу після культивації

Сівба проса і гречки

МТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,7

4-5

При температурі на глибині загортання насіння 8-10°С

Прикочування посівів

МТЗ-82, ЗКВГ-1,4,ЗОР-0,7

-

Після сівби

Лущення стерні

МТЗ-82, ЛДГ- 10

6-8

2-3 декада серпня

Оранка звичайного зябу

К-701,ПП-8-35

20-22

Вересень

8

Горох Вика

Ранньовесняне боронування

ДТ-75.С- 18, БЗТС-1,0

3-4

Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунту

Передпосівна культивація

Т- 150, КПС-4, БЗТС-1,0

6-8

Після боронування

Сівба гороху

МТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,7

5-6

Після культивації

Сівба вики

МТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,7

4-5

При температурі на глибині загортання насіння 6-8°С

Прикочування посівів

МТЗ-82,ЗКВГ-1,4,ЗОР-0.7

-

Після посіву

Лущення стерні

МТЗ-82,ЛДГ-ІО

6-8

Кінець липня-початок серпня

Поверхневий обробіток ґрунту (основний)

К-701.БДШ-8

16-18

Серпень

Передпосівна культивація

ДТ-75,КПС-4,БЗТС-1,0

5-6

10-20 вересня

Сівба

МТЗ-82, СЗ-3,6, ЗОР-0,7

4-5

10-20 вересня

9

Озима пшениця

Лущення стерні

МТЗ-82, ЛДГ-10

5-6

5-6

2-ге лущення стерні

МТЗ-82, ЛДГ- 10

6-8

6-8

Оранка глибокого зябу

Т-150, ПНЯ-4-40, ЗККШ-1,5

30-32

30-32

Культивація глибокого зябу

МТЗ-82, КПС-4

6-8

6-8

По типу напівпару

10

Цукрові буряки Кормові буряки

Ранньовесняне боронування

Т-150,СГ-21,БЗТС-1,0

3-4

Весною, при фізичній стиглості ґрунту

3 метою закриття вологи

Шлейфування

Т-150, СГ-Н,ІПБ-2,5

3-4

Через 2-3 години після боронування

Передпосівна культивація

Т-150, "Європак"

3-4

Після шлейфування

Сівба

МТЗ-80, МиШсот (ССТ-12Б)

3-4

Одразу після культивації

Прикочування посівів

МТЗ-82, ЗКВГ-1,4, ЗОР-0,7

-

Після посіву

Внесення ґрунтових гербіцидів

МТЗ-82, ОП-2000, СГ- 1 8, ЗОР-0,7

-

Після прикочування

Боронування для перемішування гербіциду з ґрунтом і створення гребенистої поверхні

Оранка звичайного зябу

К-701, ПП-8-35

22-24

Вересень-жовтень

11

Ячмінь з підсівом конюшини

Ранньовесняне боронування

Т-І50,СГ-21,БЗТС-1,0

3-4

Весною, при настанні фізичної стиглості ґрунту

Передпосівна культивація

ДТ-75,КПС-4,ЗБТС-1,0

4-5

Після боронування

Сівба ячменю, з підсівом конюшини

МТЗ-82, СЗТ-3,6, ЗОР-0,7

4-5

Після культивації

Для конюшини глибина 2-3 см

Прикочування посівів

МТЗ-82, ЗКВГ-1,4, ЗОР-0,7

-

Після сівби


Розділ 7. С истема захисту посівів с/г культур

Щоб вибрати потрібну систему боротьби з бур’янами потрібно провести оцінку забур’яненості полів.

Бальна оцінка забур'яненості посівів:

• бал 0 - бур'яни відсутні;

• бал 1 - ступінь покриття площі бур'янами до 5 %

• бал 2 - ступінь покриття площі бур'янами від 6 до 10 %

• бал 3 - ступінь покриття площі бур'янами від 11 до 20 %

• бал 4 - ступінь покриття площі бур'янами від 21 до 30

• бал 5 - ступінь покриття площі бур'янами більше  %

Кожне поле проходять по діагоналі. Усі бур'яни, що зустрічаються оцінюються в балах, останній заноситься в "Журнал обліку забур'яненості полів". Після огляду поля визначаються і записуються в журнал тип забур'яненості, сумарна бальна оцінка окремих біологічних груп і всього поля.

Строки проведення обстежень господарських посівів: перше обстеження проводять через 25-40 днів після повних сходів ярих культур, що, як правило, співпадає з масовим цвітінням капустяних бур'янів, другий - за 10-20 днів перед збиранням, що звичайно відповідає цвітінню айстрових.


Таблиця 15 - Забур'яненість посівів польової сівозміни в 2007 р. Сівозміна №2, площа 1810 га

Біологічні групи та класи бур'янів

Бал забур'яненості, номер поля, культура

Конюшина

Озима пшениця

Цукрові буряки

Кукурудза на зерно

Соняшник

Кукурудза на силос

Озима пшениця

Озимі

на з/к (післяукісні)

Гречка

Просо

Овес

Горох

Вика

Озима

пшениця

Цукрові буряки

Кормові буряки

Ячмінь 3 підсівом конюшини

Номер

поля

1

2

3

4

4

5

6

6

7

7

7

8

8

9

10

10

11

Загальний бал забур'яненості

3

3

3

3

3

3

1

1

2

2

2

3

3

2

2

2

1

а)Малорічні:

3

3

3

3

3

2

1

1

2

2

2

3

3

2

2

2

1

- ефемери

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

І

І

1

1

1

1

- ярі

1

1

3

3

3

2

1

1

2

2

2

3

3

1

2

2

2

- зимуючі

3

3

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

2

Дворічні

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

3 них:

- однодольні

3

1

1

3

3

2

1

1

2

1

1

1

1

1

1

1

1

- дводольні

2

3

3

3

2

2

1

1

2

2

2

3

3

2

2

2

1

б)Багаторічні

3

3

2

2

3

1

1

1

1

1

2

3

1

1

2

1

- китице-кореневі

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

- стрижне-кореневі

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

- коренепаросткові

3

1

3

2

2

3

1

1

1

1

1

2

2

1

1

2

1

Кореневищні

1

2

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

З них:

- однодольні

3

2

1

1

1

1

1

1

1

2

1

1

1

1

1

1

1

- дводольні

3

-

3

2

2

3

-

-

1

1

2

2

3

-

1

2

1

в) Паразити

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

- стеблові

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-


+Таблиця 16 - План використання гербіцидів у польовій (основній) сівозміні №2, площа 1810га

№ поля

Площа, га

Культури основної сівозміни відповідно їх чергування

Бал забур'яне-ності

Проти яких біологічних груп бур'янів застосовують гербіциди

Назва гербіциду та вміст в ньому діючої речовини

Норма гербіциду, кг/га

Строки внесення та в поєднанні з якими заходами обробітку застосовується препарат

Спосіб застосування

Діючої речовини

препарату

1

158

Конюшина

3

-

-

-

-

-

-

2

164

Оз. пшениця

3

Дводольні

Діален супер

0,8

131,2

Фаза кущіння - початок виходу в трубку

Суцільно

3

170

Цук. буряки

3

Однодольні злакові та дводольні

Дуал голд

1,5

255

Після сівби

Суцільно з зарубкою

4

100

60

Кукурудза на зерно Соняшник

3

3

Однодольні злакові та дводольні

Харнес Харнес

3,0

300

180

Після сівби

Суцільно з зарубкою

5

166

Кукурудза на силос

3

Однодольні злакові та дводольні

Харнес

3,0

498

Після сівби

Суцільно з зарубкою

6

70

88

Оз. пшениця Озимі на з/к

1

1

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

7

90

41

40

Гречка Просо

Овес

2

2

2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

8

140

25

Горох

Вика

3

3

Однорічні дводольні

2М-4Х

2М-4Х

1,0

1,0

140

25

У фазі 3-4 листка

Суцільно

9

173

Оз. пшениця

2

-

-

-

-

-

-

10

100

60

Цук. Буряки

Корм буряки

2

2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

11

165

Ячмінь, з підсівом конюшини

1

-

-

-

-

-

-

На полях, які мають забур’яненість 1 і  2 бали, гербіциди не вносяться, а проводяться лише агротехнічні заходи


Розрахунок потреби в гербіцидах для знищення бур'янів в основній польовій сівозміні та їх економічна ефективність

Назва гербіциду

Культура в сівозміні

Оброблюва-льна площа, га

Норма гербіциду по технічному препарату, кг/га

Вартість гербіцидів, ум. од.

Вартість гербіцидів і внесення (разом), ум.од.

Вартість приросту врожаю, ум.од./га

Умовно чистий прибуток від застосування гербіцидів, ум.од./га

Діален супер 46,4%, в.р.к.

Озима пшениця

164

0,8

1483,10

2719,65

16,60

19,90

Дуал голд, 96%, к.е.

Цукрові буряки

170

1,5

6808,50

10591,00

62,30

74,75

Харнес, 90% к.е.

Кукурудза на зерно

100

3,0

3420,00

4845,00

48,45

58,15

Харнес, 90%, к.е.

Соняшник

60

3,0

2052,00

2907,00

48,45

58,15

Харнес, 90%,         к.е.

Кукурудза на силос

166

3,0

5677,20

8042,70

48,45

58,15

2М-4Х, 75%, в.к.

Горох

140

1,0

1152,50

2016,30

14,40

17,30

2М-4Х, 75% в.к.

Вика

25

1,0

205,8

360,05

14,40

17,30

Умовно чистий прибуток на 1 га сівозміни складає 43,40 грн.


8. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни, і запроектованої до освоєння

Було прийнято таку сівозміну:

1. Багаторічні трави (конюшина)

2. Озима пшениця

3. Цукрові буряки

4. Гречка, просо, овес

5. Горох, вика

6. Озима пшениця

7. Цукрові буряки, кормові буряки

8.  Кукурудза на зерно, соняшник

9. Озима пшениця, озимі на зелений корм

10.  Кукурудза на силос

11. Ячмінь з підсівом багаторічних трав (конюшина)

Це основна польова сівозміна господарства. В даній сівозміни чергування культур є найкращим в умовах зони, в якій розташоване господарство - зона нестійкого зволоження Лісостепу.

В сівозміні раціональна структура посівних площ, вона відповідає вимогам виконання планів господарства на виробництво і продаж сільськогосподарської продукції і задовольняє внутрішньогосподарські потреби.

В сівозміні відбувається чергування просапних культур з не просапними. Просапні культури позитивно впливають на агрофізичний стан ґрунту. Також в сівозміні присутні бобові багаторічні трави - конюшина, яка сприяє азотфіксації в ґрунті і нагромаджує за вегетацію до 150-160 кг азоту. Внесення ґрунтових гербіцидів під просапні сприяє зниженню забур'яненості полів.

 Але більш ефективними, на мою думку, є наступні варіанти чергування культур в порівнянні з основною польовою сівозміною.

Таблиця  - Продуктивність польової сівозміни №2, площа 1810 га

Культура

Площа

Урожайність, ц/га

Валовий збір, ц

Валовий збір основної і побічної продукції, ц

основної продукції

побічної продукції

основної продукції

побічної продукції

кормових одиниць

перетравний протеїн

Озима пшениця

400

43

55,9

17200

22360

26488

2356,06

Цукрові буряки

260

300

120

67600

31200

21216

305,76

Горох

140

28

28

3920

3920

5801,6

929,28

Кукурудза на силос

158

400

-

63200

-

12640

176,96

Ячмінь

158

35

42

5530

6636

8615,7

569,89

Конюшина (сінаж)

54

230

-

12420

-

4222,8

139,35

Конюшина (сіно)

110

40

-

4400

-

2288

178,46

Кукурудза на зерно

100

50

75

5000

7500

9575

477,73

Гречка

90

15

19,5

1350

1755

918

97,79

Соняшник

66

15

30

990

1980

1427,0

116,54

Овес

40

32

38,4

1280

1536

1756,2

109,21

Просо

35

30

36

1050

1260

1533

89,80

Кормові буряки

65

400

160

26000

10400

7280

81,12

Озимі зернові на зелений корм

101

165

-

16665

-

3333

83,33

Вика

33

16

16

528

528

116,2

1164,64

Кукурудза на зелений корм (післяукісна)

101

15

-

15150

-

2272,5

31,82

Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової польової сівозміни

Показники

Сівозміни

Існуюча

Нова

Абсолютні

У % до існуючої

Виробництво зерна, т/га

2,1

2,36

112,3%

Вихід зернових одиниць на 1га умовної ріллі, т

7,92

8,34

            105,2

Вартість валової продукції, грн./га

28694760

32322660

112,64

Порівнявши економічні показники існуючої та нової сівозміни я дійшов висновку, що економічно ефективнішою за всіма показниками системою являється нова. Про це свідчать показники вартості валової продукції, виходу зернових одиниць в перерахунку на умовний гектар ріллі, а також значний ріст виробництва зерна (121,64% по відношенню до старої сівозміни).


Таблиця 8 - Загальне виробництво кормів в господарстві на рік освоєння сівозміни

Джерела

надходження кормів

Валовий збір, ц

Сіно

Солома ярих

Силос

Зелений корм

Коренеплоди

Концкорми

Солома озимих

Гичка коренеплодів

Сінаж

Нат одиниці

Корм одиниці

Нат

одиниці

Корм одиниці

Нат

одиниці

Корм одиниці

Нат одиниці

Корм одиниці

Нат

одиниці

Корм

одиниці

Нат

одиниці

Корм одиниці

Нат одиниці

Корм

одиниці

Нат одиниці

Корм одиниці

Нат

одиниці

Корм одиниці

Польова сівозміна №1

-

-

4214

1432,8

24000

4800

10440

1879,2

-

-

-

-

9614,8

1923,0

14280

2284,8

13340

4535,6

Польова сівозміна №2

4400

2288

19187

8157,5

63200

12640

31815

5605,5

26000

6240

13214

16436

22360

4172

41600

6032

12420

4222,8

Кормова сівозміна

-

-

-

-

-

-

74674

13833,2

-

-

-

-

-

-

31200

-

7199

2519,7

Наукова сівозміна №1

-

-

860

262

4000

800

-

-

-

-

-

-

1677

335,4

2040

326,4

-

-

Наукова сівозміна №2

-

-

903

180,6

-

-

3870

696,6

-

-

-

-

1201,9

240,37

2220

355,2

-

-

Наукова сівозміна №3

-

-

1080

216

-

-

-

-

-

-

-

-

1207,4

241,5

1296

207,4

2484

844,6

Наукова сівозміна №4

-

-

840

285,6

-

-

-

-

-

-

-

-

1118

223,6

2400

384

4600

1564

Рілля поза сівозміною

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

8970

3139,5

Всього:

4400

2288

27084

12876,1

91200

18240

120799

22014,5

26000

6240

13214

16436

37179,1

7435,8

63836

9589,8

49013

16826,2

Всього по господарству 111946,4 ц кормових одиниць, у т. ч. на 1 га площі ріллі 36,2 ц кормових одиниць, на 1 га площі сільськогосподарських угідь 35 ц кормових одиниць.


Висновок

Курсова робота по землеробству охоплює багато питань по рослинництву, кормовиробництву, землеробству, експлуатації машинно тракторного парку, економіки і т.д. Все це дозволяє глибше зрозуміти, що ефективність сільськогосподарського виробництва на основі підвищення родючості ґрунту, ріст врожаю і збільшення виробництва сільськогосподарської продукції досягається шляхом освоєння науково обґрунтованих систем землеробства.         ТОВ"Світанок" - рентабельне господарство. Взагалі стан розвитку господарства досить добрий, але все ж у господарстві є ряд недоліків, які пов'язані: з механічним обробітком грунту, застосуванням міндобрив, внесення гербіцидів. Адже часто буває так, що доводиться вносити ті гербіциди, які є не високоефективними. Тому потрібно шукати нові шляхи виходу з такого стану, тобто використання комплексних мір боротьби, що включає раціональний механічний обробіток грунту, використання гербіцидів і знищення бур'янів за допомогою різних організмів.

На перспективу розвитку господарства необхідно спрямовувати найбільш раціональне використання всіх сільськогосподарських угідь.

Потенційні можливості господарства великі. І тільки комплексні заходи, удобрення, обробіток ґрунту, введення нових сортів, і гербіциди дозволить збільшити урожайність сільськогосподарських культур, подальший ріст виробництва продукції і тим самим підвищить прибутки господарства.

Список використаної літератури

1. Раціональні сівозміни в сучасному землеробстві / І.Д. Примак. В.Г. Рошко,    Г.І. Демидась та ін.; За ред. І.Д. Примака. - Біла Церква, 2003. - 3-9 с., 72-143 с.

2. Механічний обробіток грунту в землеробстві/ Л.Д. Примак, В.Г, Рошко,    В.П. Ґудзь та ін.; За ред. І.Д. Примака. - Біла Церква, 2002. - 3-4 с., 6-8 с., 10-18 с., 296-302 с.

3. Ерозія і дефляція грунтів та заходи боротьби з ними Я.Д. Примак,               С.П. Вахній, М.Я. Бомба та ін,; За ред. Т.Д. Примака, - Біла Церква, 2001. - 3-14 с.,, 139-151 с,

4. Сівозміни в землеробстві України /Сайко В.Ф. - Київ: Аграрна наука, 2002 рік - 52-65 с.

5. Довідник з захисту рослин /Л.І. Бублик. Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред. М.П. Лісового. - Київ: Урожай, 1999 рік - 39-42 с.

6. Перелік пестицидів та агрохімікатів дозволених до використання в Україні 2001 /Юні вест маркетинг - Київ, 2001 р.

7. Комплексне застосування гербіцидів та удобрення з інтенсивним землеробством /В.Ф. Ладонин - М: Агропромиздат, 1991 - 269 с.

8. Загальна біологія /М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан та ін. - К.: Генеза. 1998. - 334-335с.

9 Сельскохозяйственные машины/А.Н. Кашенко. В.М. Халанский                         М,: Агропоомизлат. 1989.

10, Ландшафтна характеристика Бобровицького району /Лідія Івановська - Юр'ївський літопис, 2003

Додатки

Додаток 1. Поживність кормів*

Культура

Основна та побічна продукція

Міститься в 1 кг корму

кормових одиниць, кг

перетравного протеїну, г

Озима пшениця

зерно

1,28

106

солома

0,20

5

Жито озиме

зерно

1,15

91

солома

0,21

9

Ячмінь

зерно

1,15

85

солома

0,34

13

Овес

зерно

1,00

79

солома

0,31

17

Горох

зерно

1,18

192

солома

0,30

35

Вика яра

зерно

1,16

220

солома

0,22

24

Люпин

зерно

1,23

268

солома

0,35

19

Соя

зерно

1,45

281

солома

0,38

27

Кукурудза

зерно

1,33

67

солома

0,39

11

Просо

зерно

0,98

76

солома

0,40

23

Гречка

зерно

0,68

91

солома

0,29

28

Цукрові буряки

коренеплоди

0,24

13

гичка

0,16

19

Картопля

бульби

0,31

14

гичка

0,12

16

Кормові буряки

коренеплоди

0,24

10

гичка

0,10

18

Льон

зерно

1,71

187

Соняшник

зерно

0,78

144

силос

0,18

15

Кукурудза на силос

силос

0,20

14

Кукурудза на зелений корм

зелений корм

0,15

14

Кукурудза з качанами

качани

1,11

48

Пшениця на зелений корм

зелений корм

0,20

25

Вико-вівсяна суміш

сіно

0,45

67

зелений корм

0,18

24

Конюшина

сіно

0,52

78

зелений корм

0,20

27

солома

0,17

28

трав'яне борошно

0,71

94

сінаж

0,34

33

Люцерна

сіно

0,44

101

зелений корм

0,22

38

солома

0,20

33

трав'яне борошно

0,72

119

сінаж

0,35

71

*Довідник поживності кормів; За редакцією доктора с.-г. наук М.М. Карпуся. - К.-.Урожай, 1988.-7с

Додаток 2.  Відношення урожаю основної продукції до побічної по зонах України*

Культура

Відношення основної продукції до побічної

Полісся

Лісостеп

Степ

Пшениця озима

1:1,5

1:1,3

1:1

Пшениця яра

1:1,2

1:1,2

1:?

Жито озиме

1:1,9

1:1,5

1:1,6

Ячмінь

1:1,2

1:1,2

1:1

Овес

1:1,2

1:1,2

1:1

Горох

1:1

1:1

1:1

Вика яра

1:1

1:1

1:1

Кукурудза

1:1,6

1:1,5

1:1,4

Просо

1:1,2

1:1,2             

1:1

Гречка

1:1,5

1:1,3

-

Цукрові буряки

1:0,4

1:0,4

1:0,4

Картопля

1:0,5

1:0,5

1:0,4

Соняшник

-

1:2

1:2

Додаток 3.  Засоби захисту рослин

Назва препарату (гербіциду)

Фірма виробник

Тарна одиниця

Ум. од. за

1 л/га

Вартість обробки на гектар у. о.

Агритокс, 50 % в.р.

Штефес

4x5 л

4,95

4,95

Арамо, 50 % к.е.

БАСФ

4x5 л

15,50

23,25

Аркан, 75 % в.г.

Штефес

10x0,5 кг

299,95

6,00

Базагран, 48 % в.р.

БАСФ

20л

14,20

28,40

Базагран М, 37,5 % в.р.

БАСФ

4x5 л

5,78

11,56

Базис, 75 % в.г.

Дюпон

0,25кг

1329,00

26,58

Бетанал прогрес ОФ, 27 % к.е.

Авентіс

4x5 л

29,66

29,66

Бурефан новий, 16 % к.е.

Штефес

10л

9,50

23,75

Бутизан, 40 % к.е.

БАСФ

4x5 л

25,55

44,71

Гезагард, 50 % з.п.

Сінгента

20кг

8,27

16,54

Гліфосат, 48 % (д.р.-гліфосат)

ДауАгро

10л

6,55

26,20

Гранстар, 75 % в.г.

Дюпон

10x0,5 кг

396,00

5,94

Гродил Ультра, 18,75 % в.г.

Авентіс

10x0,6 кг

51,15

7,67

2М-4Х, 75 % в.к.

БАСФ

2x10 л

6,86

6,17

2,4 Д амінна сіль, 68,5 % в.р.

ДауАгро

2x10

4,15

2,91

2,4 Д 500, 50 % в.р.

БАСФ

2x10 л

4,00

3,60

Диканіт, 60 % в.р.

АгроКемі

20л

3,12

4,68

Дезормон, 60 % в.р.

Нуфарм

10л

4,10

3,28

Дикопур Ф, 60 % в.р.

Нуфарм

25л

4,10

3,28

Діален супер, 46,4 % в.р.к.

Сінгента

2x10 л

9,42

7,54

Дуал голд, 96 % к.е.

Сінгента

4x5 л

22,25

22,25

Ептам, 72 % к.е.

Зенека

25л

6,20

17,36

Естерон, 85 % к.е.

ДауАгро

2x10 л

5,15

3,09

Зеллек супер, 12,5 % к.е.

ДауАгро

10л

31,50

23,63

Зеллек супер, 12,5 % к.е.

ДауАгро

250 мл

32,98

24,74

Карибу, 50 % в.г.

Дюпон

0,06кг

619,95

18,60

Ларен, 60 % з.п.

Дюпон

0,05кг

371,50

3,72

Лінтур, 70 % в.г.

Сінгента

10x1 кг

54,80

8,22

Лонтрел, ЗО % в.р.

ДауАгро

4x5 л

61,50

9,84

Лотус, 20 % к.е.

БАСФ

10x1 л

28,31

16,99

Лонтрим, 39,5 % в.к.

ДауАгро

4x5 л

6,15

9,23

Мерлін, 75 % в.г.

Авентіс

6x0,5 кг

215,25

21,63

Мілагро, 4 % к.с.

Сінгента

4x5 л

28,70

28,70

Ордрам, 72 % к.е.

Сінгента

25л

8,55

42,75

Пантера, 4 % к.е.

Юніроял

15,40

26,95

Пірамін турбо, 52 % к.с.

БАСФ

4x5 л

13,85

69,25

Півот, 10 % в.р.к.

БАСФ

2x10 л

38,95

19,43

Прима, с.е. (ефір)

ДауАгро

4x5 л

13,35