загрузка...

15500

Українсько-московський договір. Березневі статті 1654 року – історико-юридична та історична оцінка

Доклад

История и СИД

Українськомосковський договір. Березневі статті 1654 року – історикоюридична та історична оцінка Схожі матеріали УкраїнськоМосковська угода 1654 р УкраїнськоМосковський договір 1654 р Козацька делегація привезл...

Украинкский

2013-06-15

19.79 KB

5 чел.

Українсько-московський договір. Березневі статті 1654 року – історико-юридична та історична оцінка

Схожі матеріали

  1.  Українсько-Московська угода 1654 р
  2.  Українсько-Московський договір 1654 р

Козацька делегація привезла до Москви грамоту Б. Хмельницького до царя і проект договору /статей/, який містив 23 пункти. На думку українського історика і юриста А. Яковліва, в проекті “гарантувалася повнота внутрішньої автономії держави й усувалось будь-яке втручання влади московського царя у внутрішні справи України”. 21 березня було ратифіковано нову редакцію статей, в документі уже залишалось тільки 11 статей. Ці статті були підтверджені жалуваною грамотою царя від 27 березня 1654 р.

Отже, договір /чи, як вважає Я. Дашкевич просто статті погоджені московським царем / 1654 р. між Україною і Московською державою укладався не за звичною для наших часів дипломатичною моделлю міждержавних договорів, тобто як єдиний акт за підписом обох сторін. Умови договору 1654 р. містяться в двох різних за формою актах: 11-ти статтях від 21 березня і узагальнюючої царської жалуваної грамоти гетьманові і війську Запорозькому від 27 березня. З боку України договір було викладено у формі “чолобитної”, а з боку Росії – у формі “жаловання”, тобто царських указів. Така форма документів була певною мірою даниною часу, а за своєю суттю договір був угодою двох держав.

За цим договором:

Верховною владою і головою Української держави був гетьман, який обирався “за вибором Війська Запорозького одживотно” на козацькій раді; царя мали лише сповіщати про вибори, а гетьман повинен був скласти присягу цареві перед царським посланником в Україні.

Судочинство. “Підтверджено права і вольності військові, як з віків бувало у Війську Запорозькому, які своїми правами судилися і вольності свої мали в добрах і судах”. Таким чином, підтверджувалась теза про цілковиту незалежність від царського уряду війська Запорозького у сфері судочинства.

Фіскальна система. Податки. Ця проблема викликала найбільші суперечки. Москва наполягала, щоб податки з України збирали царські чиновники для царської казни. Б. Хмельницький (відповідно і козацька делегація) наполягав платити Москві разову грошову данину за військову допомогу. В результаті дискусій прийшли до компромісу – вирішено було одноразову грошову данину замінити збиранням податків українською стороною з передачею їх особам, призначеним царем. Таким чином, фіскальні права України зберігались, залишався військовий скарб. Москві не було дозволено збирати податки, вона лише приймала частину зібраного військовим скарбом. Разом з тим, царський уряд мав платити “жаловання” війську Запорозькому, якщо використовував його за межами України.

Царські військові залоги в Україні. Згідно з договором царський воєвода з військом (3 тис.) мали розташовуватися в Києві, не втручатись у внутрішні справи України і утримуватись власним коштом. Не знаючи, коли Москва розпочне бойові дії проти Польщі, Б. Хмельницький розглядав появу військової залоги як демонстрацію перед іншими державами і насамперед перед Річчю Посполитою явного союзника у війні.

Міжнародні відносини. Б. Хмельницький відстоював вимогу повної дипломатичної самостійності України, права дипломатичних зносин з усіма державами. Москва наклала деякі обмеження на ці вимоги української сторони. Україна не повинна була мати активні дипломатичні відносини з Туреччиною і Польщею, а також повідомляти про дипломатичні зносини з іншими державами.

Воєнні і військові питання. Більшість статей договору були присвячені саме військовим проблемам (засоби утримання генеральної та полкової старшини, військової гармати, армії в 60 тис. козаків).

Слід додати, що український оригінал договору 1654 року досі не знайдено, /у час Руїни весь гетьманський архів було знищено/ є лише списки-перекази російською мовою, копія одного із них передана російським презедентом Б. Єльциним Л. Кравчуку в 1990 році, і опублікована в журналі «Памятки України, № 2, 1991 рік.

Серед істориків донині не вщухають дискусії з приводу історико-юридичної оцінки суті українсько-московського договору 1654 р. Спектр тлумачень цієї угоди надзвичайно широкий, але найбільш поширеними є п’ять із них:

− “персональна унія” (незалежні держави, що мають власні уряди, але визнають владу одного монарха);

− васальна залежність України від Росії;

− автономія України у складі Росії;

− військовий союз між Україною і Росією;

− возз’єднання українського і російського народів.

Цікавий підхід до трактування суті договору висловили сучасні дослідники В. Смолій та В. Степанков, стверджуючи, що він “найімовірніше, передбачав створення під верховною владою корони Романових конфедерації двох держав, спрямованої проти зовнішнього ворога”.

Можна погодитись з оцінкою відомої дослідниці цієї проблеми О. Апанович, що він не був для України ні трагедією, ні ганьбою. Цілком очевидно, що кожна із сторін вбачала в договорі засіб для реалізації власних цілей.

Значення договору полягає в наступному:

1. В міжнародному плані він засвідчив юридичну форму відокремлення й незалежність Козацької України від Речі Посполитої.

2. Договір служив правовим визнанням Росією внутрішнь-ополітичної суверенності Української держави. Формально договір проіснував до 1658 р., коли І. Виговський, уклавши Гадяцьку угоду з Польщею, намагався розірвати відносини з Москвою. З боку Росії в результаті укладення Андрусівської угоди (1667р.) було віроломно порушено українсько-московський договір 1654 р.


Данной работой Вы можете всегда поделиться с другими людьми, они вам буду только благодарны!!!
Кнопки "поделиться работой":

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32644. Проектные риски и их основные виды 39.5 KB
  Вероятность рисков это вероятность того что в результате принятия решения произойдут потери для предприятия то есть вероятность нежелательного исхода. Проектные риски – это совокупность рисков угрожающих реализации инвестиционного проекта или способных снизить его эффективность коммерческую экономическую бюджетную социальную и т. Виды инвестиционных рисков многообразны. В отдельных источниках также выделяют такие риски как: риск связанный с отраслью производства вложение в производство товаров народ ного потребления в среднем...
32645. Методы анализа и прогнозирования риска и неопределенности в проекте 274.5 KB
  Анализ рисков – процедуры выявления факторов рисков и оценки их значимости по сути анализ вероятности того что произойдут определенные нежелательные события и отрицательно повлияют на достижение целей проекта. Анализ рисков включает оценку рисков и методы снижения рисков или уменьшения связанных с ним неблагоприятных последствий. Назначение анализа рисков дать потенциальным партнерам необходимые данные для принятия ре шений о целесообразности участия в проекте и выработки мер по защите от воз можных финансовых потерь. Анализ рисков можно...
32646. Методы снижения риска в проекте 465.5 KB
  Принципы выбора метода снижения риска Нельзя рисковать больше чем это может позволить собственный капитал; Надо думать о последствиях риска; Нельзя рисковать многим ради малого. Кр = У С где Кр – коэффициент риска У – максимально возможная сумма убытка; С – объем собственных ресурсов с учетом точно известных поступлений средств. Методы снижения риска Распределение риска между участниками сделки долевое финансирование проектов Гарантии Лимитирование установление предельных сумм сделок кредита Резервные фонды Залог Модель управления...
32647. Контрактная работа над проектом 37 KB
  Контрактная стадия проекта открывает фазу реализации проекта и следует сразу за фазой предынвестиционных исследований за принятием решения о вложении инвестиций в проект. На этой стадии определяются все участники проекта контракторы отношения которых с заказчиком формализуются в контрактах. Определение потребности в ресурсах работах и услугах необходимых для реализации проекта. Определение потенциальных участников проекта контракторов и анализ их возможностей.
32648. Организация и проведение подрядных торгов для заключения контрактов по проектам 35 KB
  Организация и проведение подрядных торгов для заключения контрактов по проектам. Объект торгов производственный или непроизводственный объект к которому относится предмет торгов. Предмет торгов конкретные виды работ и услуг по которым проводятся торги. В качестве предмета торгов могут выступать подряды на: строительство реконструкцию и капитальный ремонт предприятий зданий сооружений производственного и непроизводственного назначения в том числе на условиях под ключ; выполнение комплексов строительных и монтажных работ и их...
32649. Организация работ и выполнение проекта 29 KB
  Организация работ и выполнение проекта. Задачи управления проектом при его выполнении выполнение сводного плана проекта – реализация плана проекта путем выполнения включенных в него работ; подтверждение предметной области – процесс формальной приемки предметной области проекта. обеспечение качества – процесс регулярной оценки выполнения работ проекта для подтверждения того что проект будет удовлетворять принятым стандартам качества. развитие команды – освоение индивидуальных и групповых навыков и квалификации для улучшения выполнения...
32650. Контроль и регулирование хода выполнения проекта 37 KB
  Контроль и регулирование хода выполнения проекта. Контроль Основной целью контроля проекта является обеспечение выполнения плановых показателей и повышение общей эффективности функций планирования и контроля проекта. Содержание контроля проекта состоит в определении результатов деятельности на основе оценки и документирования фактических показателей выполнения работ и сравнения их с плановыми показателями. Система контроля проекта представляет собой часть общей системы управления проектом между элементами подсистемами которой имеются...
32651. Коммуникационная система управления проектом 26 KB
  Коммуникации Управление коммуникациями проекта управление взаимодействием информационными связями управленческая функция направленная на обеспечение своевременного сбора генерации распределения и сохранения необходимой проектной информации. Управление коммуникациями обеспечивает поддержку системы связи взаимодействий между участниками проекта передачу управленческой и отчетной информации направленной на обеспечение достижения целей проекта. Каждый участник проекта должен быть подготовлен к взаимодействию в рамках проекта в...
32652. Этапы закрытия проекта 30 KB
  Этапы закрытия проекта. Этапы закрытия Фаза завершения работ по проекту включает следующие этапы: ввод проекта в действие; достижение проектом заданных результатов; прекращение финансирования проекта; работы по закрытию проекта и внесению изменений не предусмотренных первоначальным замыслом; участие в эксплуатации объектов проекта. На практике завершающую фазу объединяют с фазой ликвидации проекта которая предусматривает вывод объектов проекта из эксплуатации ремонт модернизацию реконструкцию объекта проекта. Ввод проекта в действие...