15500

Українсько-московський договір. Березневі статті 1654 року – історико-юридична та історична оцінка

Доклад

История и СИД

Українськомосковський договір. Березневі статті 1654 року – історикоюридична та історична оцінка Схожі матеріали УкраїнськоМосковська угода 1654 р УкраїнськоМосковський договір 1654 р Козацька делегація привезл...

Украинкский

2013-06-15

19.79 KB

7 чел.

Українсько-московський договір. Березневі статті 1654 року – історико-юридична та історична оцінка

Схожі матеріали

  1.  Українсько-Московська угода 1654 р
  2.  Українсько-Московський договір 1654 р

Козацька делегація привезла до Москви грамоту Б. Хмельницького до царя і проект договору /статей/, який містив 23 пункти. На думку українського історика і юриста А. Яковліва, в проекті “гарантувалася повнота внутрішньої автономії держави й усувалось будь-яке втручання влади московського царя у внутрішні справи України”. 21 березня було ратифіковано нову редакцію статей, в документі уже залишалось тільки 11 статей. Ці статті були підтверджені жалуваною грамотою царя від 27 березня 1654 р.

Отже, договір /чи, як вважає Я. Дашкевич просто статті погоджені московським царем / 1654 р. між Україною і Московською державою укладався не за звичною для наших часів дипломатичною моделлю міждержавних договорів, тобто як єдиний акт за підписом обох сторін. Умови договору 1654 р. містяться в двох різних за формою актах: 11-ти статтях від 21 березня і узагальнюючої царської жалуваної грамоти гетьманові і війську Запорозькому від 27 березня. З боку України договір було викладено у формі “чолобитної”, а з боку Росії – у формі “жаловання”, тобто царських указів. Така форма документів була певною мірою даниною часу, а за своєю суттю договір був угодою двох держав.

За цим договором:

Верховною владою і головою Української держави був гетьман, який обирався “за вибором Війська Запорозького одживотно” на козацькій раді; царя мали лише сповіщати про вибори, а гетьман повинен був скласти присягу цареві перед царським посланником в Україні.

Судочинство. “Підтверджено права і вольності військові, як з віків бувало у Війську Запорозькому, які своїми правами судилися і вольності свої мали в добрах і судах”. Таким чином, підтверджувалась теза про цілковиту незалежність від царського уряду війська Запорозького у сфері судочинства.

Фіскальна система. Податки. Ця проблема викликала найбільші суперечки. Москва наполягала, щоб податки з України збирали царські чиновники для царської казни. Б. Хмельницький (відповідно і козацька делегація) наполягав платити Москві разову грошову данину за військову допомогу. В результаті дискусій прийшли до компромісу – вирішено було одноразову грошову данину замінити збиранням податків українською стороною з передачею їх особам, призначеним царем. Таким чином, фіскальні права України зберігались, залишався військовий скарб. Москві не було дозволено збирати податки, вона лише приймала частину зібраного військовим скарбом. Разом з тим, царський уряд мав платити “жаловання” війську Запорозькому, якщо використовував його за межами України.

Царські військові залоги в Україні. Згідно з договором царський воєвода з військом (3 тис.) мали розташовуватися в Києві, не втручатись у внутрішні справи України і утримуватись власним коштом. Не знаючи, коли Москва розпочне бойові дії проти Польщі, Б. Хмельницький розглядав появу військової залоги як демонстрацію перед іншими державами і насамперед перед Річчю Посполитою явного союзника у війні.

Міжнародні відносини. Б. Хмельницький відстоював вимогу повної дипломатичної самостійності України, права дипломатичних зносин з усіма державами. Москва наклала деякі обмеження на ці вимоги української сторони. Україна не повинна була мати активні дипломатичні відносини з Туреччиною і Польщею, а також повідомляти про дипломатичні зносини з іншими державами.

Воєнні і військові питання. Більшість статей договору були присвячені саме військовим проблемам (засоби утримання генеральної та полкової старшини, військової гармати, армії в 60 тис. козаків).

Слід додати, що український оригінал договору 1654 року досі не знайдено, /у час Руїни весь гетьманський архів було знищено/ є лише списки-перекази російською мовою, копія одного із них передана російським презедентом Б. Єльциним Л. Кравчуку в 1990 році, і опублікована в журналі «Памятки України, № 2, 1991 рік.

Серед істориків донині не вщухають дискусії з приводу історико-юридичної оцінки суті українсько-московського договору 1654 р. Спектр тлумачень цієї угоди надзвичайно широкий, але найбільш поширеними є п’ять із них:

− “персональна унія” (незалежні держави, що мають власні уряди, але визнають владу одного монарха);

− васальна залежність України від Росії;

− автономія України у складі Росії;

− військовий союз між Україною і Росією;

− возз’єднання українського і російського народів.

Цікавий підхід до трактування суті договору висловили сучасні дослідники В. Смолій та В. Степанков, стверджуючи, що він “найімовірніше, передбачав створення під верховною владою корони Романових конфедерації двох держав, спрямованої проти зовнішнього ворога”.

Можна погодитись з оцінкою відомої дослідниці цієї проблеми О. Апанович, що він не був для України ні трагедією, ні ганьбою. Цілком очевидно, що кожна із сторін вбачала в договорі засіб для реалізації власних цілей.

Значення договору полягає в наступному:

1. В міжнародному плані він засвідчив юридичну форму відокремлення й незалежність Козацької України від Речі Посполитої.

2. Договір служив правовим визнанням Росією внутрішнь-ополітичної суверенності Української держави. Формально договір проіснував до 1658 р., коли І. Виговський, уклавши Гадяцьку угоду з Польщею, намагався розірвати відносини з Москвою. З боку Росії в результаті укладення Андрусівської угоди (1667р.) було віроломно порушено українсько-московський договір 1654 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30742. Коминтерн и РСИ – особенности стратегии и тактики в 1920 – 1930 гг 25 KB
  в России по инициативе Ленина был создан Коммунистический интернационал Коминтерн участвовали 28 стран – был провозглашен курс на мировую социалистическую революцию. На первый план выдвигались не социалистические путем революции а демократические задачи реформы как подготовительный этап на пути к социальной революции. Новые задачи потребовали изменение отношения коммунистов к социалдемократии. Если раньше союз с социалдемократией был невозможен изза разницы во взглядах то теперь этот союз стал возможен т.
30743. Холодная война и ее этапы (с 40-х по 90-е гг.) 24.5 KB
  Конфликт двух сверх держав США и СССР противостояние двух военнополиитческих блоков НАТО и Варшавского договора. Воплощением конфликта стала холодная война между США и СССР. Начало Холодной войны было в момент послевоенного урегулирования когда возникли противоречия между союзниками антигитлеровской коалиции США и Великобритании и СССР. был создан англоамериканский военный союз для борьбы с СССР и коммунистической угрозой.
30744. Захватнические планы Гитлеровской Германии и их осуществление (1935 – 1941 гг.) 24 KB
  Захват чужих территорий стал центром всей политики гитлеровской Германии. Немаловажное значение для развития экономического потенциала Германии и использования его в военных целях против СССР имели захват и ограбление Австрии Чехословакии Польши Франции и других европейских стран. На выполнение только военных заказов Германии работали предприятия оккупированных западноевропейских стран.
30745. Возникновение и приход к власти фашизма в Италии и Германии: общее и особенное 24 KB
  Так в 1919 г возникла 1 фашистская организация в Италии а в Германии – националсоциальнеческая. В Италии её возглавил – Муссолини а в Германии – Гитлер фюрер. фашистское движение в Италии было преобразовано в национальную фашистскую партию с 1922 г.
30746. США и Латинская Америкак: эволюция и проблемы взаимоотношений во второй половине 20 столетия 26.5 KB
  Во время Второй мировой войны создались благоприятные условия для развития национального капитала в Латинской Америке. Выросли цены на сырье ослабло влияние национального капитала увеличились средства для вложения в национальную промышленность. Новый уровень глобализации иначе говоря огромная роль мировых хозяйственных связей привлечение современной технологии и иностранного капитала стал частью стратегии латиноамериканских стран. Основным источником накопления капиталов и модернизации стали широкое привлечение иностранного...
30747. Причины зарождения и сущность фашизма 24 KB
  в конкретной исторической обстановке фашизм нужен определенным кругам империализма чтобы справиться с возрастанием революционного движения разрешить в свою пользу классовые противоречия которые нельзя разрешить старыми методами и формами борьбы. Мировому капиталу фашизм был нужен чтобы разрушить главной оплот международного революционного процесса и антиимпериалистической борьбы – СССР. Германский фашизм сопровождался политическими убийствами погромами и др.
30748. Латинская Америка: что принесли неолиберальные преобразования (на опыте 1980 - 1990-х гг.) 27 KB
  стимулировал экономический рост Латинской Америки в начале 90х гг. Другая болевая точка современной Латинской Америки безработица принявшая беспрецедентные масштабы. Финансовоэкономическая стратегия Латинской Америки на 90е гг. В задачи консенсуса входило преодоление инфляции сокращение бюджетного дефицита укрепление национальных валют Латинской Америки.
30749. Причины и характер первой мировой войны, цели воюющих сторон. (28 июля 1914 — 11 ноября 1918) 23.5 KB
  28 июля 1914 11 ноября 1918 стремление к переделу мира в результате противостояния двух военных блоков: Тройственного Союза Германия АвстроВенгрия Италия и Антанты Англия Франция Россия борющихся за гегемонию на континенте. слабое рабочее движение в результате в ряде стран победили партии войны в правящих кругах ряда Западных стран Германия Великобритания АвстроВенгрия и Франция. Цели: Германия – создать Новую Европу где влияния Англии Франции и России свелись бы к нулю. АвстроВенгрия как и Германия за...
30750. Бетонирование колонн, стен, перекрытий 14.54 KB
  При возведении стен в разборнопереставной опалубке смесь укладывают участками высотой не более 3 м. В стены толщиной более 05 м при слабом армировании подают бетонную смесь подвижностью 4. Бетонную смесь подают непосредственно в опалубку в нескольких точках по длине участка бадьями виброжелобами бетононасосами. При высоте стен более 3 м используют звеньевые хоботы при этом смесь укладывают горизонтальными слоями толщиной 03.