15524

Ліквідація царизмом гетьманщини і Запорізької Січі. Втрата українським народом останніх залишків автономії

Доклад

История и СИД

Ліквідація царизмом гетьманщини і Запорізької Січі. Втрата українським народом останніх залишків автономії З приходом до влади в Росії Катерини II 17621796 було завершено справу розпочату в Україні Петром I по остаточній ліквідації української автономії. Нова імпе

Украинкский

2013-06-15

15.83 KB

6 чел.

Ліквідація царизмом гетьманщини і Запорізької Січі. Втрата українським народом останніх залишків автономії

   З приходом до влади в Росії Катерини II (1762–1796) було завершено справу, розпочату  в Україні Петром I по остаточній ліквідації української автономії.
   Нова імператорка Катерина II, прагнучи уніфікації та централізації державного управління, у 1764 р. після звернення К. Розумовського з проханням запровадження спадкового гетьманства в Україні та розширення його прав викликала його в Петербург і примусила подати рапорт про відставку. 10 листопада 1764 р. імператриця видала указ про ліквідацію інституту гетьманства в Україні. Уся повнота влади зосередилась у руках президента Другої Малоросійської колегії (1764–1786 рр.) генерал-губернатора П. Румянцева. Колегія складалася з чотирьох російських представників, чотирьох українських старшин, прокурора, двох секретарів (росіянина і українця). Було взято жорсткий курс на централізацію та русифікацію. Суть цього курсу у тезі імператриці: „Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все , щоб стерти з пам’яті їх та їхню добу „. І цей наказ послідовно й наполегливо втілювалися в життя наступними російськими правителями старої і нової доби понад 200 років. 
   Після ліквідації гетьманства осередком формування політичної свідомості українського населення, реальною перешкодою колоніальній політиці Російської імперії на Україні залишилась Запорізька Січ. Але поки йшла боротьба з Туреччиною за Причорномор’я і Крим, в якій активну участь брали запорізькі козаки, російський царизм змушений був терпіти „запорозьку вольницю“. Після укладення Кючук-Кайнаджийського миру Запорізька Січ втратила значення військового форпосту проти турецької і татарської агресії. Тому Катерина II в 1775 р. дала таємний наказ генералу П. Текслі ліквідувати її. 4-5 червня 1775 р. російські війська під командуванням Текслі оточили і зруйнували Січ.
   П. Калнишевський – останній кошовий отаман – капітулював і згодом був засланий царським урядом на Соловки. Калнишевський Петро Іванович (1690-180 рр.) – останній кошовий отаман запорізької Січі (1762, 174-1765 рр.), талановитий полководець і дипломат. Походив із козацько-старшинського роду Лубенського полку. Займав різноманітні посади у козацькому війську: 1752 – похідний полковник, 1754  військовий осавул, 1762 – кошовий отаман, 1763 – військовий суддя, 1764-1765 – кошовий отаман на Запоріжжі. Неодноразово їздив у Петербург відстоювати військові та адміністративно-територіальні права запорізького козацтва від зазіхань царських чиновників, дбав про розвиток хліборобства і торгівлі на Запоріжжі.
   Після зруйнування царськими військами Нової Січі у 1775 р. і заслання до Соловецького монастиря (нині Архангельська обл. Росії) понад 5 років провів у жахливих умовах одиночної камери (у кам’яному мішку).
   У квітні  1801 р. указом Олександра I був звільнений з монастирської в’язниці, але залишився у монастирі. Помер у віці майже 113 років. Похований на головному подвір’ї Соловецького монастиря.
   Значна частина козаків переселилась у межі турецьких володінь і утворила Задунайську Січ.
   У 1776 р. Катерина II ліквідувала слобідське козацтво – більшість заможних козаків наказним порядком перевела в гусари, а частину – у селянський стан. Старшина отримала офіцерські звання і статус дворянства. На території слобідських полків було створено Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові.
   У 1781 р. був ліквідований полково-сотенний устрій, а Лівобережжя поділене на три намісництва – Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (потім – Малоросійське генерал-губернаторство).
   У 1783 р. українську національну армію у складі 10 полків було перетворено на регулярні полки за взірцем російської армії. Того ж року кріпосне право було поширене на українське селянство. У 1785 р. виходить „Жалувана грамота дворянству”, за якою українська шляхта отримує дворянські права та привілеї.
   У другій половині XVIII ст. в Україні утверджується суспільно-політичний устрій, характерний для всієї Російської імперії. Всі органи Української держави були остаточно знищені.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44194. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ У НАЦІОНАЛЬНІЙ МЕТАЛУРГІЙНІЙ АКАДЕМІЇ УКРАЇНИ 1.67 MB
  Будуть корисними при організації виконання інших видів індивідуальних завдань курсові проекти роботи; реферати домашні завдання тощо Відповідальний за випуск О.2 Структура дипломної роботи .3 Структура випускної роботи магістра .3 Відомість проекту або роботи .
44195. Системні науки та кібернетика. Методичні рекомендації 4.62 MB
  Правильне виявлення, постановка та чітке формулювання проблеми сприятиме усвідомленню реальних можливостей її вирішення, великою мірою визначає стратегію дослідження. Сформулювати проблему – означає показати вміння відокремити головне від другорядного, виявити те, що вже відомо, але не має свого вирішення.
44196. Выпускная квалификационная работа требования и методические рекомендации 367.5 KB
  Выполнение дипломной работы является одним из основных видов самостоятельной работы студентов на заключительном этапе обучения направленной на расширение и закрепление теоретических знаний формирование навыков решения творческих задач в ходе самостоятельного научного исследования или проектирования по определенной теме. Целью дипломной работы является определение степени готовности студента к самостоятельному решению профессиональных задач проверка научнотеоретической и практической подготовки выпускаемых специалистов и присвоение им...
44197. Особенности совместной деятельности младшего школьного возраста в зависимости от уровня диалогической речи 282.5 KB
  В психологии развития исследования совместной мыслительной деятельности проводились преимущественно на детях младшего возраста. Остаются открытыми и мало исследованными вопросы, связанные с изучением специфики развития совместной мыслительной деятельности в младшем школьном возрасте: особенности коммуникации и диалогов, взаимодействия и кооперации
44198. СТРУКТУРА, ПРАВИЛА ПОДГОТОВКИ И ОФОРМЛЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ УЧЕБНОЙ И НАУЧНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ 231 KB
  Курсовая работа проект Курсовые работы проекты являются составной частью учебного процесса одной из самостоятельных форм деятельности студента. Курсовые работы выполняемые студентами II III и IV курсов дневного и заочного отделений на кафедре документоведения и библиотековедения занимают определенное место в системе профессиональной подготовки специалистов высшей квалификации. Общий характер курсовых работ: Специальность Библиотечноинформационная деятельность На 2 курсе дневного и заочного отделения студенты выполняют...
44200. Разработка методических рекомендаций к проведению деловой игры 373.5 KB
  Для решения поставленных задач использован комплекс методов исследования: теоретический (анализ психолого-педагогической и учебно-методической литературы) и эмпирические (личностно-ориентированный подход, при помощи которого создаётся основа для признания приоритета личности учащихся в образовательном процессе, и позволяет строить содержание образования с учётом его индивидуальных интересов и способностей; аналогия, моделирование)
44201. Разработка модели формирования себестоимости на продукцию фирмы ООО «РемСтройТрест» 664 KB
  Себестоимость продукции является важнейшим показателем экономической эффективности ее производства. Анализ себестоимости продукции работ и услуг имеет большое значение в системе управления затратами. Он позволяет изучить тенденции изменения ее уровня установить отклонение фактических затрат от нормативных стандартных и их причины выявить резервы снижения себестоимости продукции и дать оценку работы предприятия по использованию возможностей...