1561

Беременность как физиологический процесс

Доклад

Медицина и ветеринария

Беременность физиологическое состояние женского организма в период плодоношения. Она начинается с момента оплодотворения и заканчивается рождением зрелого плода. В практике началом беременности считается день последнего осеменения.

Русский

2013-01-06

20.09 KB

9 чел.

Беременность как физиологический процесс.

Беременность физиологическое состояние женского организма в период плодоношения. Она начинается с момента оплодотворения и заканчивается рождением зрелого плода. В практике началом беременности считается день последнего осеменения. 

Беременность сможет быть одноплодной и многоплодной при развитии в матке соответственного одного или нескольких плодов; первичной, протекающей у женского индивида в первые в жизни, и повторной, если она повторяется.

Различают беременность по течению:

Физиологическую, характеризующаяся нормальным состоянием организма плода и матери.

Патологическую, когда она сопровождается нарушением физиологических процессов в организме матери и развивающего плода.

Развитие плода зависит от его жизнеспособности, состояния матери и количества плодов, развивающихся в матке.

Особенно сильные изменения происходят в матке в зонах расположения плода. Слизистая оболочка матки превращается в плаценту у одних видов животных на всем своем протяжении (свиньи, кобылы), у других — на отдельных участках. Она, так же как и мышечная оболочка, подвергается гипертрофии и гиперплазии. В слизистой оболочке матки развиваются маточные железы и продуцируется большое количество гликогена.

Свободный рог матки обычно незначительно увеличивается по сравнению с рогом – плодовместилищем, но иногда размеры его остаются без изменений. Широкие маточные связки вытягиваются. Диаметр сосудов, проходящих по связкам увеличивается в 4–5 раз, извилистость их сглаживается. Шейка матки увеличивается в размере, устье ее закупоривается слизистой пробкой. Слизистая оболочка влагалища гиперемирована и бывает покрыта густой липкой слизью. Яичники также подвергаются изменениям. В них увеличиваются желтые тела, которые сохраняются на протяжении всей беременности и рассасываются только в послеродовом периоде. Исключение составляют кобылы, у которых рассасывание желтых тел происходит в середине беременности и функцию их восполняет плацента. В яичниках также отмечается рост фолликулов, а у некоторых животных (крольчих) — даже их созревание. Изменению подвергаются и наружные половые органы, что прояв­ляется в увеличении (отечности) вульвы и окружающих тканей.

1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23124. Рух ідеальної рідини. Рівняння Бернуллі 55.5 KB
  Нагадаємо що поле швидкостей характеризує не швидкiсть окремих частинок середовища а швидкiсть у данiй точцi в даний момент часу будьякої частинки рiдини або газу що знаходиться в цiй точцi в цей момент часу. Надалi будемо розглядати такi рiдини або гази для яких тензор пружних напругє iзотропним: pij = −pδij 14.10 для вязкої рiдини газу набуде вигляду: Це є рiвняння НавєСтокса де η коефiцiєнт зсувної вязкостi коефiцiєнт обємної вязкостi. Для повного опису руху рiдини необхiдно додати ще рiвняння неперервностi та...
23125. Число Рейнольдса. Рух в’язкої рідини 44 KB
  В’язкою рідиною називають середовище в якому нарівні з нормальними напругами відмінні від нуля і дотичні напруги, що виникають внаслідок сил тертя. Коли швидкості не дуже великі, в’язка частина тензора напруг матиме такий вигляд...
23126. Основні закони термодинаміки. Формулювання другого закону термодинаміки через ентропію. Статистичне означення ентропії 88.5 KB
  Функція що звязує тиск обєм і температуру фізично однорідної системи яка перебуває в термодинамічній рівновазі називається рівнянням стану. Другий закон ТД для нерівноважних процесів: Для адіабатичного процесу ентропія системи зростає. При маємо: тобто Третій закон ТД: по мірі наближення Т до 0 К ентропія будь якої рівноважної системи перестає залежати від будьяких ТД параметрів системи.
23127. Основні закони термодинаміки. Статистичне визначення ентропії 181.5 KB
  0Начало термодинаміки . 0Начало вводить скалярну величину T для характеристики рівноважн. 1Начало термодинаміки . 1Начало вимірюється в енергетичн.
23128. Розподіл Максвела і Больцмана та їх експериментальна перевірка 82.5 KB
  Розподіл Максвела і Больцмана та їх експериментальна перевірка. Розглянемо розподіл молекул по швидкостям. Розподіл Максвела це розподіл по швидкостях не залежить від напряму швидкості то ж перейдемо до сферичної системи координат . Остаточно маємо: розподіл Максвела.
23129. Міжмолекулярна взаємодія та її прояви 92 KB
  Для газу Потенціал прямокутної ями. При стискуванні газу його густина збільшується і середня відстань між молекулами зменшується. Міжмолекулярна взаємодія неідеальність газу яскраво проявляється в процесі ДжоуляТомпсона в якому відбувається зміна температури при продавлюванні газу скрізь пористу перетинку. Для ідеального газу .
23130. Явища переносу. Явища переносу в газах, рідинах і твердих тілах 77 KB
  Явища переносу в газах рідинах і твердих тілах. Явища переносу я. Всі явища переносу являються необоротними. 1 Процеси переносу в газах Загальне рівняння переносу G характеризує деяку молекулярну властивість віднесену до однієї молукули.
23131. Фазові перетворення першого і другого роду 55 KB
  Фазові перетворення першого і другого роду. Перетворення при яких відбуваються стрибки перших похідних від хімічного потенціалу називаються фазовими переходами першого роду. При фазових переходах першого роду виділяється або поглинається тепло: прихована теплота. рівняння Клапейрона Клаузіуса для фазових переходів першого роду.
23132. Рівняння Максвелла, як узагальнення експериментальних фактів 64 KB
  Рівняння Максвелла як узагальнення експериментальних фактів. Рівняння Максвела сформульовані на основі узагальнення емпіричних законів електричних та магнітних явищ. Ці рівняння звязують величини що характеризують електромагнітне поле з розподілами електричних зарядів та струмів в просторі. Перше рівняння випливає з експериментально встановленого закону електромагнітної індукції Фарадея: де потік вектора магнітної індукції через поверхню S.