15627

Техники себя и Просвещение

Научная статья

Логика и философия

Техники себя и Просвещение Я решил поговорить о техниках себя в связи с Просвещением потому что мне кажется что обсуждение такой темы будет небесполезным для понимания того и что такое техники себя описываемые и разбираемые в Герменевтике субъекта и что такое

Русский

2013-06-15

29 KB

0 чел.

Техники себя и Просвещение

Я решил поговорить о техниках себя в связи с Просвещением, потому что мне кажется, что обсуждение такой темы будет небесполезным для понимания того, и что такое «техники себя», описываемые и разбираемые в «Герменевтике субъекта», и что такое Просвещение. О последнем в одноимённой статье, посвящённой двухсотлетнему юбилею работы Канта с таким же названием Фуко выразился так: «…что за событие мы называем Aufklarung, по крайней мере, в какой-то части предопределившее то, что мы сегодня думаем и делаем? Вообразим, что газета (где был опубликован ответ Канта) еще существует и спрашивает, что такое современная философия? Может статься, мы могли бы ответить: - это та философия, которая пытается ответить на вопрос, опрометчиво подброшенный ей еще два столетия тому назад: “Что такое Просвещение?” Так вот, Просвещение, по общему мнению, с которым никто не спорит, эпоха культа Разума и искоренения предрассудков, под которыми не в числе последних подразумеваются религиозные, культивирует и особенные «техники себя». Их анализ сам по себе интересен. Но меня сейчас интересует другое, а именно, некоторая логическая несообразность – может быть это ложное впечатление, и при более внимательном прочтении всё сообразуется? – в курсе Фуко. У него получается такой расклад. Речь идёт о «заботе о себе», которую напрямую с духовной практикой, понимаемой, к примеру, как «усилие к инобытию», соотносить нельзя. Но это, несомненно, работа над собой, «искусство», или «техника себя», смысл которой в том, что объектом преобразования выступает сам субъект. Так вот, согласно Фуко, эта самая «забота о себе», начиная с Платона, всё более теснится «голым» познанием; императив «заботы» отступает перед «познай самого себя», и таким «отступлением» и является, в сущности, вся долгая история Запада – история assugetissement, что можно приблизительно понять как «история вхождения человека в роль субъекта». Тут двусмысленность, как у Сервантеса (pila - купель-корыто): на простонародном языке - «подчинение», на философском (странствующее-рыцарском) - «приведение к субъективности». И хотя к субъективности «приводят», виноватых нет; такова логика событий – западный человек в течение веков приходит к субъективности, он приводит к ней сам себя буквально, в ходе так называемых «актов истины», т. е. тех же самых ритуализованных процедур, с помощью которых он делает общепризнанные в соответствующем сообществе истины своими. Вопрос первый: так отпадает нужда в преобразовании себя для постижения истины или нет? Если отпадает, то «ритуализованные процедуры» Нового времени это уже не техники себя, а что-то другое. И если не отпадает, и техники себя по-прежнему в ходу, то где «оттеснение», в чём оно выражается, где победа «гносеологизма»? Вопрос второй: самая сердцевина метафизики Нового времени – картезианское когито и кантовский трансцендентальный субъект – это что, чистое знание или всё же, скорее, опыт себя в его новоевропейской версии? Вопрос третий: каково отношение техник (практик) себя к духовным практикам?

На последний вопрос, кажется, можно ответить сразу.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69758. Технології передавання повідомлень 38 KB
  Сокет це абстрактна кінцева точка з’єднання через яку процес може відсилати або отримувати повідомлення. Під час обміну даними із використанням сокетів зазвичай застосовується технологія клієнтсервер коли один процес сервер очікує з’єднання а інший клієнт з’єднують із ним.
69759. Сторінково-сегментна організація пам’яті 52 KB
  Оскільки сегменти мають змінну довжину і керувати ними складніше, чиста сегментація зазвичай не настільки ефективна, як сторінкова організація. З іншого боку, видається цінною сама можливість використати сегменти як блоки пам’яті різного призначення змінної довжини.
69760. Атрибути файлів. Операції над файлами і каталогами 34.5 KB
  Кожний файл має набір характеристик - атрибутів. Набір атрибутів змінюється залежно від файлової системи. Найпоширеніші атрибути файла наведено нижче. Ім’я файла, докладно розглянуте раніше. Тип файла, який звичайно задають для спеціальних файлів (каталогів, зв’язків тощо).
69761. Продуктивність файлових систем 87 KB
  Оптимізація продуктивності під час розробки файлових систем Розглянемо яким чином можна оптимізувати продуктивність файлової системи зміною структур даних і алгоритмів які в ній застосовують. У викладі використовуватимемо класичний приклад оптимізації традиційної...
69762. Введення-виведення у режимі користувача 63 KB
  Тут зупинимося на взаємодії підсистеми введення-виведення із процесами режиму користувача та на різних методах організації введення-виведення з режиму користувача. Синхронне введення-виведення У більшості випадків введення-виведення на рівні апаратного...
69763. Таймери і системний час 27.5 KB
  Таймери керують пристроями які передають у систему інформацію про час. Вони відстежують поточний час доби здійснюють облік витрат процесорного часу повідомляють процеси про події що відбуваються через певний проміжок часу тощо.
69764. Термінальне введення-виведення в UNIX та Linux 40.5 KB
  Консоль Linux емулює спеціальний вид термінала, який називають Linux. Він надає доволі широкі можливості щодо керування відображенням інформації (підтримку кольору, керуючих клавіш, перевизначення символьної таблиці «на ходу»).
69765. Графічний інтерфейс користувача 61.5 KB
  Спільним у них є набір основних елементів реалізації куди входять вікна з елементами керування кнопками смугами прокручування тощо меню і піктограми а також використання пристрою для переміщення курсору по екрану та вибору окремих елементів наприклад миші.
69766. Реалізація стека протоколів Інтернету 66 KB
  Канальний рівень (data link layer) відповідає за передавання кадру даних між будь-якими вузлами в мережах із типовою апаратною підтримкою (Ethernet, FDDI тощо) або між двома сусідніми вузлами у будь-яких мережах (SLIP, PPP).