1579

Оцінка судової діяльності Приморського районного суду міста Маріуполя

Отчет о прохождении практики

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Основні засади судочинства в Україні. Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду. Повноваження місцевих судів. Обрання, атестація та дисциплінарна відповідальність суддів. Правовий і соціальний захист суддів.

Украинкский

2013-01-06

79.85 KB

10 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ДВНЗ "ІІРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ"

ЗВІТ

                           про виконання програми виробничої  практики  

студента

групи ПР- 09

спеціальність 5.04030101 «Правознавство»

кваліфікаційний рівень - молодший спеціаліст

база практики: Приморський районний суд міста Маріуполя

Керівник практики                                     Керівник практики від келледжу -

від бази практики -                                     зав.відділення правознавства МК:

_______________                                        ___________________

Звіт захищено «___»   травня  2012 року з оцінкою «___» _________________

зав. відділенням правознавства МК ПДТУ____________________

м. Маріуполь 2012 р.

Зміст

Вступ

Розділ  1. Суди — органи правосуддя в Україні

Розділ 2. Основні засади судочинства в Україні

Розділ 3. Головні засади діяльності місцевих судів.

Розділ 4. Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду. Повноваження місцевих судів.

Розділ 5. Організація роботи місцевого суду.

Розділ 6. Обрання, атестація та дисциплінарна відповідальність суддів

Розділ 7. Правовий і соціальний захист суддів.

Висновки

Додатки

Використана література

Вступ

Судова система України – це сукупність усіх існуючих та функціонуючих судів в Україні, які мають повноваження здійснювати судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.

Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, головною задачею якого є гарантування верховенства Конституції як Основного закону держави на всій території України.

Місцеві суди в Україні мають однаковий статус і є  першою ланкою суддів загальної юрисдикції:

  1.  вони складають переважну більшість судових органів;
  2.  є низовими ланками найбільш наближеними до населення;
  3.  основний масив судових справ розглядається зазначеними судами.

Місцевими загальними судами в Україні, які розглядають цивільні та кримінальні справи, є районні, районні в містах, міські і міжрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.

Місцевими господарськими судами є господарські суди  Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указу Президента України. Система адміністративних судів нині знаходиться в стадії формування, а тому її функції поки що виконують суди загальної юрисдикції.

Місцеві суди здійснюють правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства. Так, цивільне судочинство здійснюється шляхом розгляду справ по спорах, що виникають з цивільних, сімейних, трудових і житлових правовідносин, якщо хоча б однією із сторін у спорі є громадянин, а також справ окремого провадження.

Господарське судочинство здійснюється шляхом розгляду справ по спорах, що виникають у процесі господарської діяльності між юридичними особами або фізичними особами, які отримали статус суб’єктів підприємницької діяльності.

Адміністративне провадження здійснюється шляхом розгляду справ у сфері державного управління і місцевого самоврядування.

Місцеві суди розглядають практично всі кримінальні справи, крім справ про навмисні убивства, розкрадання в особливо великих розмірах, національної безпеки та деяких інших справ, віднесених законом до ведення вище стоячих судів.

Військові суди здійснюють правосуддя в Збройних Силах України та інших військових формуваннях шляхом розгляду справ про захист честі і гідності сторонами в яких є військовослужбовці чи військові організації, справ по скаргах військовослужбовців та неправомірні дії військових посадових осіб і органів військового управління, а також деякі інші категорії справ.

Справи в місцевих судах можуть розглядатися суддею одноособово або колегією суддів і народними засіданнями – у залежності від складності і категорії справи.

Розділ  1. Суди — органи правосуддя в Україні

Правосуддя в Україні, згідно з Конституцією України (ст. 124), здійснюється виключно судами, не допускається делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Правосуддя є видом державної діяльності пов'язаним з вирішенням соціальних конфліктів, в основі яких лежить спір про право, шляхом розгляду на судових засіданнях цивільних, кримінальних та інших справ з додержанням встановленої законом процесуальної форми. 

Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. Конституція України встановлює певні вимоги до посади судді. Ним може бути лише громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою. Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня встановлюються законом. Професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. 

Судді зобов'язані при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів України; забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ; додержуватися службової дисципліни та розпорядку роботи суду; не розголошувати відомості, що становлять державну, військову, службову, комерційну та банківську таємницю, таємницю нарадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, про які вони дізналися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання; не допускати вчинків та будь-яких дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. 

Відповідно до Конституції України (ст. 129), судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Незалежність суддів є важливою умовою самостійності і авторитетності судової влади, можливості об'єктивно здійснювати правосуддя, у повній відповідності до закону захищати права і законні інтереси громадян.

Конституція і чинне законодавство України встановлює правові гарантії незалежності суддів, які забезпечуються: 

1). Встановленим законом порядком їх обрання і звільнення з посади. Згідно з Конституцією України (ст. 128), перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років здійснює Президент України. Всі судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому законом. Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі: закінчення строку, на який його обрано чи призначено; досягнення суддею шістдесяти п'яти років; неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я; порушення суддею вимог щодо несумісності; порушення суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням; 

2). Незмінюваністю суддів. Відповідно до Конституції України (ст. 126), судді обіймають посади безстроково, крім суддів Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на посаду судді вперше; 

3). Недоторканністю суддів. Недоторканність суддів означає посилений режим їх захисту державою порівняно з іншими громадянами і проявляється в установленні особливого порядку притягнення суддів до кримінальної і адміністративної відповідальності. Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом. Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне йому майно та документи. Проникнення в житло чи службове приміщення суддів, в його особистий або службовий транспорт, проведення там огляду, обшуку чи виїмки, прослуховування його телефонних розмов, особистий обшук судді, а так само огляд, виїмка його кореспонденції, речей і документів можуть провадитись тільки з санкцій Генерального прокурора України за наявності порушеної кримінальної справи;

4). Передбаченою законом процедурою здійснення правосудця; таємницею прийняття судового рішення і забороною її розголошення; 

5). Забороною впливу на судців у будь-який спосіб. Незалежність процесуальної діяльності суддів означає їх незалежність від впливу органів державної влади і управління, посадових осіб, партій і громадських організацій, засобів масової інформації, окремих громадян; від судів вищого рівня; від висновків прокуратури, слідчих органів, учасників судового процесу, тобто можливість судці вільно брати участь у дослідженні доказів, обговоренні і прийнятті рішення за власним переконанням. Багато тут залежить від самого судді, від його розуміння свого місця у державному механізмі. Судцям має бути притаманне відчуття відповідальності за долю людини, життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку якої Конституція визнає найвищою соціальною цінністю; 

6). Відповідальністю за неповагу до суду чи судді. Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду чи судці у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно з законом; 

7.) Правом судді на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років. За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності, як і до виходу у відставку; 

8). Створенням необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів, матеріальним і соціальним забезпеченням судців відповідно до їх статусу; 

9). Системою органів суддівського самоврядування. Згідно з Законом України про органи суддівського самоврядування, воно здійснюється через конференції суддів загальних судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, конференцію суддів військових судів України, збори суддів Верховного Суду України, збори судців Вищого арбітражного суду України, конференцію суддів арбітражних судів України, з'їзд суддів України.  Конституційне положення про підкорення судців при здійсненні правосуддя лише закону означає, що судді зобов'язані вирішувати справи на підставі Конституції і законів України, міжнародних договорів України в порядку, передбаченому законом. У випадках, передбачених законом, суд застосовує норми права інших держав. У разі відсутності закону, що регулює спірні відносини, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини, а при відсутності такого закону суд виходить із загальних начал і змісту законодавства України.

Розділ  2. Основні засади судочинства в Україні

Конституція України (ст. 129) визначає такі основні засади судочинства:

1) законність

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного й касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов'язковість рішень суду. 

Законність» Згідно з Конституцією України (ст. 6), органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Правосуддя у цивільних і кримінальних справах здійснюється у точній відповідності з законодавством України; у випадках, передбачених міжнародними угодами, суди України застосовують законодавство відповідно до порядку, встановленому цими угодами. 

Принцип законності визначається в першу чергу тим, щоб суд у своїй діяльності при розгляді справ, інші учасники судового процесу неухильно і точно виконували вимоги матеріального і процесуального права. Вся діяльність суду підпорядковується процесуальному законодавству і здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Гарантіями реалізації принципу законності є нагляд судів вищого рівня, право осіб, які беруть участь у справі, на оскарження рішень і вироків суду тощо. 

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом. Конституція України (ст. 24) проголошує, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та Інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. 

Рівність громадян перед законом означає, що при розгляді цивільних і кримінальних справ до всіх громадян застосовується одне І те ж матеріальне І процесуальне законодавство, ніхто при цьому не має ніяких привілеїв і не піддається ніяким обмеженням. 

Рівність громадян перед судом передбачає рівну можливість усіх громадян брати участь і нести відповідальність перед судами, які входять до єдиної судової системи України, не може бути при цьому ніяких привілеїв чи обмежень. Правосуддя в господарських відносинах здійснюється на засадах рівності перед законом і арбітражним судом усіх підприємств та організацій незалежно від організаційної форми, форми власності майна, місцезнаходження, підлеглості та інших обставин. 

Чинне законодавство України передбачає винятки з принципу рівності громадян перед законом стосовно Президента України, народних депутатів, суддів. 

Забезпечення доведеності вини. Відповідно до Конституції України (ст. 62), особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. 

Відповідно до цього конституційного положення, обов'язок доведеності вини обвинуваченого покладається на відповідних суб'єктів: органи дізнання та попереднього слідства, прокурора, а у справах приватного обвинувачення — на потерпілого або його представника. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Навіть визнання обвинуваченим своєї вини є недостатнім для винесення обвинувального вироку, якщо винуватість обвинуваченого не підтверджується усією сукупністю доказів. До остаточного вирішення кримінальної справи і офіційного визнання особи винуватою з нею не можна поводитись як з винуватою, публічно, в засобах масової інформації, в офіційних документах стверджувати, що дана особа є злочинцем. 

Згідно з проектом нового Кримінально-процесуального кодексу, розробленого на основі Конституції України, коли винуватість обвинуваченого не доведена, суд зобов'язаний прийняти рішення про його невинуватість. Норми про предмет доказування сформульовані таким чином, що вони орієнтують дізнавча, слідчого, прокурора на з'ясування не тільки обставин діяння і участі в його вчиненні конкретної особи, а й тих обставин, які виключають або пом'якшують кримінальну відповідальність. Реалізацією принципу презумпції невинуватості стало надання обвинуваченому права на поводження з ним як з невинуватим до набрання обвинувальним вироком законної сили. Покладення обов'язку доказування на обвинувача зумовило розширення прав і можливостей захисту щодо спростування доказів обвинувачення. 

Принцип презумпції невинуватості має гуманний зміст, важливе юридичне і етичне значення, він, поруч з іншими конституційними гарантіями, сприяє вирішенню одного з головних завдань правосуддя — не допустити засудження невинуватих. 

Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Змагальність означає, що в судовому засіданні між собою ведуть процесуальний спір дві сторони: позивач і відповідач (у кримінальному процесі — сторони обвинувачення й захисту), відстоюючи наданими їм процесуальним законодавством засобами свою позицію, права і законні інтереси. Цивільне процесуальне законодавство встановлює, зокрема, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 

Необхідною передумовою реалізації принципу змагальності є процесуальна рівність сторіїі Чинне цивільне і кримінальне процесуальне законодавство забезпечує рівні права сторін знайомитись з матеріалами справи, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання, давати усні і письмові пояснення користуватись іншими процесуальними правами, наданими законом. 

Принцип змагальності є важливою процесуальною гарантією всебічного, повного і об'єктивного встановлення дійсних обставин справи і прийняття справедливого судового рішення. 

Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором. Розкриваючи завдання прокурора в судовому процесі, Закон України про прокуратуру (ст. 34) визначає, що прокурор, додержуючись принципу незалежності суддів і підкорення їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі Підтримуючи державне обвинувачення, прокурор бере участь у дослідженні доказів, подає суду свої міркування щодо застосування кримінального закону та міри покарання підсудному. При цьому прокурор керується вимогами закону і об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів. У разі, коли при розгляді справи прокурор дійде висновку, що дані судового слідства не підтверджують обвинувачення підсудного, він зобов'язаний відмовитись від обвинувачення. 

Необхідно відмітити, що останнім часом прокурори беруть участь у судових розглядах лише приблизно 50 % кримінальних справ. Правовою основою цього є закріплене ст. 36 Закону України про прокуратуру право прокурора брати участь у судовому розгляді кримінальних справ залежно від характеру і ступеня суспільної небезпеки діяння. Відсутність прокурора при розгляді кримінальної справи в суді змушує суд брати на себе ту частину процесуальної роботи, яку мав би виконувати прокурор, здійснювати невластиву для суду, як органу правосуддя, обвинувальну діяльність. Тому проект нового Кримінально-процесуального кодексу України містить принципові зміни. Суд звільняється від будь-яких функцій обвинувачення. Передбачається, зокрема, що прокурор, не затверджує обвинувальний висновок, а сам складає його на основі матеріалів попереднього слідства; вручає обвинуваченому копію обвинувального висновку; направляє справу до суду; представляє її в суді при попередньому розгляді; зачитує обвинувальний висновок в суді. Встановлюється обов'язкова участь прокурора у розгляді усіх кримінальних справ; відмова прокурора від підтримання обвинувачення в суді тягне за собою закриття справи, якщо функцію обвинувачення не бере на себе потерпілий. 

Забезпечення обвинуваченому права на захист. Чинне кримінально-процесуальне законодавство України встановлює, що підозрюваному, обвинуваченому і підсудному забезпечується право на захист. Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, судця і суд зобов'язані до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз'яснити їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати їм можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення. 
Як захисники підозрюваних, обвинувачених і підсудних допускаються особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. За згодою підсудного допускаються близькі родичі, опікуни або піклувальники. Захисник допускається до участі в справі з моменту пред'явлення обвинувачення, а у разі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, або застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту — з моменту оголошення їй протоколу про затримання або постанови про застосування запобіжного заходу, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання. У разі коли дізнання або попереднє слідство не провадилось, захисник допускається до участі в справі після віддання обвинуваченого до суду. 

Участь захисника при провадженні дізнання, попереднього слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов'язковою, крім випадків відмови підозрюваного, обвинуваченого і підсудного від захисника. Відмова від захисника не може бути прийнята у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років; у справах про злочин осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист; у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство; коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає смертну кару; при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру. 

Захисник зобов'язаний використати всі зазначені в законі засоби захисту з метою з'ясування обставин, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого і підсудного або пом'якшують чи виключають його відповідальність, і подавати їм необхідну юридичну допомогу. Не допускається відмова захисника при провадженні дізнання, попереднього слідства та в судовому засіданні від захисту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного. 

Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Чинне законодавство України встановлює, що розгляд справ у всіх судах відкритий, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Закритий судовий розгляд, крім того, допускається за мотивованою ухвалою суду у справах про злочини осіб, які не досягли 16-річного віку, у справах про статеві злочини, а також в інших справах з метою запобігання розголоше 

Розділ  3. Головні засади діяльності місцевих судів

Місцеві суди діють у межах району, міста (крім міст районного підпорядкування),  району в місті,  декількох районів чи району та міста одночасно, якщо інше не передбачено законом.       

У назві  місцевого  суду  використовується  назва  населеного пункту, в якому він знаходиться.

Місцевий суд є основною ланкою в системі судів загальної юрисдикції. Це випливає насамперед з того, що суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів.

Засади його організації та діяльності закріплено в Конституції, Законі України «Про судоустрій і статус суддів»і деяких інших нормативних актах.

Суд цього рівня утворюють у районі, місті та районах міста, а також на території міста і району – міськрайонний. В назві місцевого суду використовують назву населеного пункту, в якому він знаходиться. До місцевих загальних судів належать і військові суди гарнізонів. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами – окружні суди, які утворюють у округах відповідно до Указу Президента України.

До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. В місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Зокрема, місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення; місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності; місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами в сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.

Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду визначено Конституцією України (статті 126 і 128) та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (Розділ 4, гл.2).

Розділ  4. Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого   суду. Повноваження місцевих судів

Судді місцевих судів обираються  Верховною  Радою  України безстроково  у  порядку,  встановленому  законом.  Судді  місцевих судів,   які   вперше  пройшли  конкурсний  відбір,  призначаються Президентом  України   строком   на   п'ять   років   у   порядку, встановленому законом.

Місцевий суд складається не менш як з трьох суддів. Із числа  суддів  місцевого суду Міністром юстиції України за поданням  Ради  суддів  України  затверджується  голова  суду   та заступник  голови  суду  строком  на  п'ять  років,  якщо  інше не передбачено законом.

Кількість суддів  у  кожному  місцевому   суді   визначається Президентом  України  на  підставі  подання Голови Верховного Суду України  чи  голови  вищого  спеціалізованого  суду  або  Міністра юстиції України.

Голову місцевого суду та його заступника (ст. 20 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ) призначає на посаду строком на п'ять років із числа суддів і звільняє з посади Президент України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів - голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідної ради суддів).

Обов'язки голови місцевого суду досить місткі. Він, зокрема, здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстрокове або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу й звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця в установленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організовує ведення судової статистики; проводить роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази й розпорядження.

Як суддя голова суду здійснює правосуддя у судових справах.

Місцевий суд  розглядає  як  суд першої інстанції,  а також у зв'язку  з  нововиявленими  обставинами  цивільні,   господарські, адміністративні, кримінальні та інші справи у передбачених законом випадках,  за винятком справ,  віднесених законом  до  підсудності інших судів.       

У передбачених законом випадках місцевий суд розглядає справи про адміністративні правопорушення.       

Місцевий суд вивчає і узагальнює  судову  практику,  а  також здійснює інші повноваження, надані йому законом.

Голова  місцевого суду:

1) головує   в   судових   засіданнях;  призначає  суддів  як головуючих у судових засіданнях;  розподіляє  інші  обов'язки  між суддями;

2) організує  роботу  із народними засідателями;

3) веде особистий прийом,  організує роботу суду  по  прийому громадян і  розгляду  пропозицій,  заяв  і  скарг;

4) керує  вивченням  і  узагальненням  судової   практики   і веденням судової  статистики;  вносить  подання в державні органи, громадські організації і службовим особам  про  усунення  порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

5) керує роботою канцелярії суду;

6) організує  роботу  по  підвищенню кваліфікації працівників суду;

7) організує  роботу  по роз'ясненню законодавства населенню, поданню правової допомоги товариським судам;

8)  здійснює  інші повноваження, надані йому законом.

При районному  (міському)  народному  суді  утворюється  рада народних засідателів. Організація, завдання  і  порядок  діяльності  ради  народних засідателів  визначаються  Положенням,  затверджуваним   Президією Верховної Ради Української РСР.

Розділ  5. Організація роботи місцевого суду

Належна організація роботи місцевого суду має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього функцій. Завдання організувати роботу суду покладено на голову суду.

Голова суду розподіляє обов'язки між суддями. Якщо до складу суду обрано кілька суддів, то розподіл обов'язків між ними можливий за такими принципами:

- зональний або територіальний (суддя розглядає всі справи в межах своєї зони);

- предметний або функціональний (суддя розглядає тільки кримінальні чи цивільні справи або навіть певну категорію справ);

- предметно-зональний (суддя розглядає лише кримінальні чи цивільні справи в межах своєї зони);

- поточний (кримінальні справи розглядають по черзі, цивільні - суддя, який прийняв заяву під час прийому громадян).

Для забезпечення ефективної роботи місцевих судів щодо здійснення правосуддя діє апарат суду, структуру й штатну чисельність яких затверджує Міністерство юстиції в установленому порядку за поданням голови суду.

Голова суду добирає, приймає на роботу й звільняє з посади працівників, яких не обирають: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода, архіваріуса тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень у її роботі.

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладають: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду й контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку й реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організацію обліку й зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення збереження та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ і карток обліку тощо.

На секретарів суду покладають ведення діловодства з судових справ, зокрема: реєстрацію, облік і зберігання справ (кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовку й передачу до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів, нарядів та ін.

Крім того, секретар судового засідання виконує необхідну роботу під час прийому суддею громадян; викликає учасників процесу й свідків; перевіряє явку осіб, викликаних у судове засідання, й зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи у справах, щодо яких судом допущено негайне виконання рішень, тощо.

Консультант суду веде облік законодавства й узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали й контролює їхнє виконання.

На архіваріуса суду покладають: ведення архіву; видачу копій судових документів у справах, що є в архіві; облік і зберігання архівних справ та ін.

Розділ  6. Обрання, атестація та дисциплінарна відповідальність суддів

Обрання суддів і припинення їхніх повноважень.

Конституцією України (ст. 127) визначено, що правосуддя здійснюють професійні судді та в установлених законом випадках – народні засідателі й присяжні. Професійні судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.

Специфіка судової діяльності потребує, крім додержання засад судочинства, ще й позбавленого політичної пристрасті суддю, дотримання вимог несумісності. Належність судді до будь-якої партії небезпечна для правосуддя. Необхідну за законом політичну нейтральність судді не може бути зведено тільки до формальних заборон його зв'язків із політичними партіями й рухами. Взагалі можливі й інші прояви суддею його політичних симпатій або антипатій (надання матеріальної підтримки певним партіям, участь у вуличних демонстраціях, агітація за кандидатів у депутати тощо). Все це – акції політичного характеру, й суддя має залишатися осторонь них. Якщо ж його політична заангажованість перетворюється на постійний фактор, на тлі якого він продовжує виконувати свої професійні суддівські обов'язки, то, незалежно від відсутності в судді формального членства в партії або русі, цілком правомірним є порушення питання про припинення його суддівських повноважень.

На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати громадян України, які досягали 25-річного віку, мають вищу юридичну освіту й стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживають в Україні не менш як десять років і володіють державною мовою (ст. 64 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Не може бути рекомендовано на посаду судді осіб, визнаних судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи психічні захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких провадять дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддею апеляційного суду може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як п'ять років, у тому числі не менш як три роки на посаді судді. Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який досяг на день обрання тридцяти п'яти років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менш як десять років, у тому числі не менш як п'ять років на посаді судді.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Відповідно до ст. 127 Конституції України ці судді відправляють правосуддя в складі колегій суддів.

На посаду судді спеціалізованого суду може бути рекомендовано відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянина України, не молодшого тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту в галузі знань, які охоплено межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менш як п'ять років.

Необхідною умовою для зайняття посади судді будь-якого Складу суду є складання кваліфікаційного екзамену. Цю умову не поширено на осіб, які мають відповідний стаж роботи на посаді судді, давність якого не перевищує одинадцяти років.

Звільнення судді або припинення його повноважень розглядають у контексті незалежності й недоторканності суддів. У Конституції (ст. 126) та Законі України «Про судоустрій та статус суддів» (Глава 7) дано вичерпний перелік випадків припинення повноважень або звільнення з посади. Зокрема, щодо припинення повноважень є підстави, які пов'язано з порядком проходження державної служби (закінчення строку повноважень, досягнення шістдесятип'ятирічного віку, переведення чи обрання судді на іншу посаду, письмова заява про відставку або звільнення з посади за власним бажанням), негативними життєвими ситуаціями (смерть судді або оголошення його рішенням суду, що набрало законної сили, померлим; набрання чинності рішення суду про визнання судді безвісно відсутнім тощо), професійною непридатністю (звільнення в порядку дисциплінарного провадження за професійною невідповідністю).

Для забезпечення формування корпусу професійних суддів і визначення рівня їхньої фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:

- кваліфікаційні комісії суддів загальних судів;

- кваліфікаційна комісія суддів військових судів;

- кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів;

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення. До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту:

- шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів»;

- дві особи від Міністерства юстиції України;

- дві особи, вповноважені відповідною обласною (Київською, міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів;

- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє в складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:

- сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій та статус суддів»;

- дві особи, призначені Верховною Радою України;

- дві особи, призначені Президентом України;

- одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

- одна особа від Міністерства юстиції України. Відповідно до ст. 91 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їхнє кваліфікаційне атестування й давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, якого пропонують на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді.

Крім того, на кваліфікаційну комісію покладено обов'язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи (не вище другого); розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження тощо.

За результатами розгляду кваліфікаційна комісія суддів приймає рішення (висновок), який викладає в письмовій формі. В рішенні (висновку) зазначають дату й місце прийняття рішення, склад комісії, питання, які розглядали, мотиви прийнятого рішення. Рішення (висновок) підписують головуючий і члени комісії, які брали участь у засіданні.

Особа, стосовно якої прийнято рішення кваліфікаційної комісії суддів, або особа, за поданням якої вирішувалися питання, в разі незгоди з цим рішенням має право оскаржити його.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїми повноваженнями може:

- давати висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів із посади;

- проводити атестацію суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів та Апеляційного суду України й присвоювати їм відповідні кваліфікаційні класи;

- розглядати звернення про дисциплінарну відповідальність та суддів апеляційних судів; проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав, порушувати дисциплінарні провадження та вирішувати справи про дисциплінарну відповідальність суддів зазначених судів;

- розглядати скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів;

- давати дозвіл на складання та приймати повторний (додатковий) іспит у суддів, яким відмовлено в рекомендації до обрання суддею безстрокове;

- припиняти перебування у відставці судді (крім суддів місцевих судів) та ін.

Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів.

Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань, суддям довічно встановлюють шість кваліфікаційних класів:вищий, перший, другий, третій, четвертий і п'ятий.

Кваліфікаційні класи присвоюють: суддям Верховного Суду України – вищий і перший кваліфікаційні класи; суддям вищих спеціалізованих судів – вищий, перший і другий кваліфікаційні класи; суддям апеляційних судів – перший, другий і третій кваліфікаційні класи; суддям місцевих судів – другий, третій, четвертий і п'ятий кваліфікаційні класи.

Мінімальний строк перебування в кваліфікаційному класі, який дає право на присвоєння наступного кваліфікаційного класу, встановлено: в п'ятому й четвертому – три роки, в третьому й другому - п'ять років. Строк перебування в першому кваліфікаційному класі не обмежено.

За суддею, який вийшов у відставку чи на пенсію, зберігають присвоєний йому кваліфікаційний клас.

Втрата громадянства тягне за собою позбавлення судді кваліфікаційного класу.

Чергову кваліфікаційну атестацію судді проводять не пізніше одного місяця з дня закінчення строку перебування в присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокову кваліфікаційну атестацію може бути проведено не раніше ніж через два роки з часу останньої атестації.

Особи, вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання, якщо вони мають стаж роботи, й протягом двох років, якщо такого стажу не мають.

Порядок проведення кваліфікаційної атестації суддів передбачає, що на суддю, який підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій відображено ділові та моральні якості, дано оцінку його професійної діяльності.

Характеристику на голів судів складають голови судів вищого рівня.

Суддя має бути ознайомлений із характеристикою не пізніше як за п'ятнадцять днів до проведення атестації.

Атестацію проводять у присутності судді, якого атестують, у формі кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційної співбесіди або повторного (додаткового) іспиту. Кваліфікаційна комісія, залежно від рівня професійних знань, стажу, досвіду роботи судді, приймає рішення про:

- присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

- присвоєння судді більш високого кваліфікаційного класу;

- залишення судді в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

- відкладення атестації до шести місяців.

За своїми повноваженнями кваліфікаційна комісія може дати висновок про невідповідність рівня професійних знань судді займаній посаді й звільнення його з посади судді.

Крім того, за наявності підстав, кваліфікаційна комісія може присвоїти судді більш високий кваліфікаційний клас, ніж запропоновано в поданні, внести подання про заохочення судді.

Рішення кваліфікаційної комісії з питань кваліфікаційної атестації може бути оскаржено суддею, стосовно якого розглядали питання, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення йому рішення. Скаргу подають через комісію, яка проводила атестацію. Скаргу з матеріалами атестації надсилають до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протягом трьох днів. її мають розглянути протягом місяця з дня надходження.

За своїми повноваженнями, за наявності підстав, Вища кваліфікаційна комісія може прийняти одне з таких рішень:

- залишити скаргу без задоволення;

- змінити рішення й присвоїти судді кваліфікаційний клас;

- залишити в раніше присвоєному кваліфікаційному класі;

- призначити повторний (додатковий) іспит.

За порушення законодавства під час розгляду судових справ, вимог, які ставлять до судді, та обов'язків судді його притягують До дисциплінарної відповідальності. За кожне з порушень накладають лише одне з таких дисциплінарних стягнень (ст. 88 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»):

-догана;

- пониження кваліфікаційного класу;

- за наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарне провадження включає:

- перевірку даних про дисциплінарний проступок судді;

- порушення дисциплінарного провадження;

- розгляд дисциплінарної справи.

Право ініціювати порушення дисциплінарного провадження відповідно до ст. 84 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» мають:

- Міністерства юстиції України;

- Голова Верховного Суду України (голова вищого спеціалізованого суду);

- Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

- члени Ради суддів України;

- голова відповідної ради суддів;

- народні депутати України.

Відповідно до ст. 85 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» дисциплінарне провадження здійснюють:

1) кваліфікаційні комісії суддів – щодо суддів місцевих судів;

2) Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо суддів апеляційних судів;

3) Вища рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів і суддів Верховного Суду України.

Рішення в дисциплінарній справі судді приймають більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення враховують характер проступку, його наслідки, особу судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.

Рішення в дисциплінарній справі судді про притягнення його до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено до Вищої ради юстиції.

Розділ  7. Правовий і соціальний захист суддів

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їхнє матеріальне та соціальне забезпечення. Держава гарантує судді заробітну плату, яка складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Судді військових судів одержують грошове утримання, яке складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.

Законом України «Про судоустрій та статус суддів» (ст. 132) передбачено, що після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду. Суддів військових судів забезпечують таким же житлом і в ті самі строки за рахунок Міністерства оборони України. В разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами й передати їх у користування судді.

Судді мають й інші пільги, передбачені законодавством.

Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей (ст. 126 Конституції).

У разі надходження від судді заяви про вчинення в зв'язку з його службовою діяльністю посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погрозу вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образу чи наклеп на нього, а також про посягання на життя й здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погрозу їм вбивством, пошкодженням майна органи внутрішніх справ зобов'язані вжити необхідних заходів, щоб забезпечити безпеку судді, членів його сім'ї та збереження їхнього майна.

З метою створення умов для діяльності судів державою розроблено й поступово втілюються в життя відповідні заходи щодо забезпечення їх необхідним обладнанням, транспортом, засобами оргтехніки та іншими матеріально-технічними ресурсами, в тому числі виділяють валютні кошти для здійснення міжнародних зв'язків. Суддів і членів їхніх сімей прирівняно щодо медичного, побутового та транспортного обслуговування до відповідних посадових осіб Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій.

Життя й здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню. В разі загибелі (смерті) судді, що сталася в зв'язку з виконанням службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачують одноразову допомогу в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою.

Пенсію чи довічне грошове утримання судді виплачують йому повністю, незалежно від заробітку, одержуваного після виходу на пенсію.

Висновки

Місцем проходження навчальної практики був Приморський районний суд міста Маріуполя.За період проходження практики я закріпив теоретичні знання з діловодства, цивільного права і процесу, адміністративного права, кримінального права, господарського права та процесу, набув практичних навичок роботи.

Ознайомився з організаційною структурою, зі специфікою і функціями в місцевому суді, з інструкцією з діловодства та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують роботу судових органів.

Ознайомився з порядком ведення діловодства в суді, з загальними правилами розгляду скарг громадян, які надходять до суду в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

Вивчав положення Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Під час проходження практики був присутній при підготовці кримінальних та цивільних справ до судового розгляду, за дорученням керівника практики самостійно готував ряд проектів процесуальних документів по кримінальних, цивільних та адміністративних справах.

Також був присутній в судових засіданнях при розгляді справ різних категорій, по яких відповідно готувала проекти протоколів судових засідань.

Ознайомився з порядком звернення до виконання судових рішень: вироків, рішень, ухвал, постанов, та з вимогами, які ставляться до виконавчих листів.

Копії документів з якими я мав змогу ознайомитись під час проходження практики у Приморському районному суді містяться у додатках до звіту.


ДОДАТКИ

Додаток 1.

2-212/11

 

П О С Т А Н О В Л Е Н И Е

27 ноября 2011 г.      г. Мариуполь

 Приморский районный суд г. Мариуполя в составе: председательствующего судьи Сараева И.А., судьи Шишилина А.Г., при секретаре Демененко М.Н., с участием прокурора Дьяченко Д.А., народных заседателей Шведовой Е.П., Гаврючкова А.Д., Заика С.А., рассмотрев ходатайство подсудимого Малыгина Василия Васильевича о замене защитника, -

У С Т А Н О В И Л:

27.11.2011 г. подсудимый Малыгин В.В. в судебном заседании отказался от юридической помощи защитника Кривич А.В., заявил, что он его не устраивает как адвокат, ходатайствует, чтобы его защиту осуществлял адвокат Авдюшин В.В., которому он более доверяет.

Суд, выслушав мнения участников процесса, считает необходимым удовлетворить заявленное ходатайство подсудимого, поскольку оно не противоречит требованиям закона.

Руководствуясь ст. 46 УПК Украины суд –

 

П О С Т А Н О В И Л:

Удовлетворить ходатайство подсудимого Малыгина В.В. о замене защитника Кривич А.В. на защитника Авдюшина В.В.

Дело назначить к рассмотрению на 11декабря 2011 г. на 11 ч., о чем уведомить участников процесса.

Постановление может быть обжаловано в течении 7 дней в Апелляционный суд Донецкой области после оглашения.

 

 

Председательствующий судья:

Судья:

Народные заседатели:

Додаток 2.

ПОСТАНОВЛЕНИЕ

о доставке приводом

26ноября2011 года                                                                             г. Мариуполя

    Судья Приморского районного суда г. Мариуполя Лузан В. В., рассмотрев материалы уголовного дела по обвинению Бондаренко Валерия Тарасовича по ст. 309 ч. 1  УК Украины.  

ПОСТАНОВИЛ:

Бондаренко В.Т., являясь подсудимым, вызывался в суд повесткой, однако в судебные заседания не являлся без уважительной причины  и о причинах неявки суд не уведомил.

Руководствуясь ст. 288 УПК Украины, -

ПОСТАНОВИЛ:

Подвергнуть приводу Бондаренко Валерия Тарасовича, проживающего по адресу: 87500, г. Мариуполь, ул. Итальянская, д. 14 кв. 11, с паспортом к 13:00 часам 19декабря 2011 года в Приморский районный суд г. Мариуполя по адресу: г. Мариуполь, пр. Строителей, 52 «А», каб. 7.

Исполнение поручить  начальнику Жовтневого РО МГУ УМВД Украины в Донецкой области. О результатах исполнения сообщить рапортом работника милиции до начала слушания дела.

Судья:

Додаток 3.

07.10.2011 г.                                       Начальнику  ПриморскогоРО МГУ

№ 1-440/11  УМВД  Украины в Донецкой области

 

              Приморский райсуд г. Мариуполя направляет в Ваш адрес копию постановления суда от 07.10.2011 г. о доставке приводом подсудимого ДюпинаЮрияВасильевича, проживающего по адресу: 87500, г. Мариуполь, пр. Строителей, д. 21 кв. 42 для исполнения.

             Приложение: копия постановления в 1-х экз.

Судья Приморского

районного суда г. Мариуполя                                                                    В. В. Лузан

Исп: Демененко М.Н.

Тел: 37-96-81

Додаток 4.

ПРОТОКОЛ

судового засідання

22 листопада 2011 р.                                    

Приморський районний суд м. Маріуполя

У складі:

 Головуючого судді:  Лузана В. В.

 Секретаря:    Демененко М. М.

 прокурора:   Сліпченко Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Яковцевої Олени Юріївни до Гайдамака Олександра Івановича про позбавлення батьківських прав.

Судове засідання розпочате о 15 г. 30 хв.

У судове засідання з’явились: склад суду, прокурор, позивач, 3-тя особа  ССД Балюра Р.С.

Встановлюється особа:

Позивач: Яковцева Олена Юріївна, 1975 року народження, мешкає: м. Маріуполь-57, вул. Київська, б. 84 кв. 68

П-к ССД: Балюра Руслана Сергіївна, головний спеціаліст, ССД ПРА, 87517, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86 доручення від 10.06.2011 р.    

Прокурор: Сліпченко Наталя Віталіївна, Ст. помічник прокурору Приморського району, 87500, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 35       т. 47-48-08

Оголошено склад суду:

Суддя: Лузан В.В.

Секретар: Демененко М.М.

Прокурор: Сліпченко Н.В..

Суддяроз’яснив право навідвід передбачений ст. ст. 20,22 ЦПК України.

  Відводів немає.

Суддя роз’яснив процесуальні права передбачені ст.ст. 7 ч. 2, 27, 31 та обов'язки, передбачені ст. ст. 27 ч. 3, 77 ЦПК України.

Позивач: права ясны. Ходатайств нет. Пояснения буду давать на русском языке.

П-к 3-ї особи: права ясны. Ходатайств нет. Пояснения буду давать на русском языке.

Прокурор: Ходатайств нет. Пояснения буду давать на русском языке.

Суд переходить до розглядусправи по суті.

Суддя оголосив позовну заяву.

На питання судді –  позивач: искподдерживаю в полном объеме.

Позивач суду пояснив: ответчикимеетнесовершеннолетнюю дочь Марию, 21.09.2001 года рождения, с мая 2003 года ответчик надлежащего присмотра за ней не осуществляет, не интересуется состоянием ее здоровья, надлежащим образом не обеспечивает.Ребенокнаходится на моемсодержании. Прошу суд лишить Гайдамака А.И. родительских прав.

Представник 3-ї особи: я поддерживаю заявленные требования истицы. Считаю возможным их удовлетворить.    

Прокурор: считаю необходимым удовлетворить иск, считаю это в интересах ребенка. Гайдамака А.И. не занимается дочерью с 2003 года. Доводы иска считаю обоснованными и подлежащими удовлетворению.

Суд переходить до вивченняписьмовихматеріалів справи.

Оголошується:

А.с. 1-2 квитанція на держмито

А.с. 6 – свідоцтво про народження

А.с. 7-10 – довідка

А.с. 11 – свідоцтво про шлюб

А.с. 12 – свідоцтво про розірвання шлюбу

А.с. 23 висновок

А.с. 25 акт обстеження

Вивчення письмових матеріалів справи закінчено.

 Доповнень та клопотань не надійшло.

   Суд ухвалив:

З’ясування обставин справи та перевірку їх доказами вважати закінченими та перейти до судових дебатів.

 Суд переходить до судових дебатів.

У дебатах:

Позивач: прошу суд иск удовлетворить и лишить Гайдамака А.И.  родительских прав.

П-к 3-ї особи ССД: прошу лишить Гайдамака А.И.родительских прав, т.к. это в первую очередьзатрагиваетинтересыребенка.  

Прокурор: какустановлено судом, Гайдамака А.И. не имеет материальных и других возможностей, чтобы содержать дочь. Прошу суд лишить Гайдамака А.И. родительских прав.

Суд вийшов до нарадчої кімнати дляухваленнярішення, по виходу суд оголосив ухвалу, роз’яснив строкта порядок його оскарження в Апеляційний суд Донецької  області.

Судове засідання закінчено о  16 г. 00 хв.

Суддя:       

Секретар:

Додаток 5.

ПРОТОКОЛ

судового засідання

31листопада2011 р.                                    

Приморський районний суд м. Маріуполя

У складі:

 Головуючого судді:  Лузана В. В.

 Секретаря:    Демененко М. М.

 За участю прокурора: Буц О.В.

 Захисника:   Федорова В.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу у відношенні осіб, які не достигли віку з якого наступає кримінальна відповідальність Пономарьова М.Є., Тихонова Р.О., за ст. 185 ч. 3 КК України.

Судове засідання розпочате о 14 г.35 хв.

У судове засідання з’явились: склад суду, прокурор, захисник, особа, яка не достигла віку з якого наступає кримінальна відповідальність Пономарьов, законний представник Пономарьова, законний представник Тихонова, та особа, яка не достигла віку з якого наступає кримінальна відповідальність Тихонов. Не з’явились законний представник Сахарова, особа, яка не достигла віку з якого наступає кримінальна відповідальність Сахаров.

Суддя роз’яснив ст. 10 Конституції України.

На запитання суддя-особа, яка не достигла віку з якого наступає кримінальна відповідальність: желаю, чтобы судопроизводство по данному делу велось на русском языке.

Обговорюєтьсяклопотання.

Заперечень не надійшло.

Суд постановив:   судочинство по даній справі вести російською мовою.

Обсуждается вопрос о выделении дела Сахарова в отдельное производство.

Прокурор: считаю, возможным выделить дело Сахарова в отдельное производство, а в отношении других лиц рассмотреть.

Законный представитель Пономарева: не возражаю.

Законный представитель Тихонова: я не возражаю, против выделения дела Сахарова в отдельное производство.

Защитник: не возражаю.

      Суд удалился в совещательную комнату для

вынесения судебного решения, по возвращении

судья огласил постановление.

Судебное заседание продолжено в 15:00 часов

Устанавливаетсяличность:

Лицосовершившее особо опасное деяние: ПономаревНиколайЕвгеньевич, 14.05.1993 годарождения, уроженец г. Донецка, русский, учащися, ранее не судим, прожавающего по адресу: 87500, г. Мариуполь, пер. Парковый, д. 12

Копиюпостановленияполучил 28.10.2011 г.

Лицосовершившее особо опасное деяние:     Тихонов Ростислав Александрович, 1 мая 1994 годарождения, уроженец г. Свердловска, Луганскойобласти, гражданинУкраины, учащийсяобщеобразовательной школы-интерната І-ІІІ ступеней, ренее не судимого, проживающего по адресу: 98000, г. Свердловск, ул. Гагарина, 83-А

Копиюпостановления получил 28.10.2011 г.

Законный представитель Пономарева: Пономарева Рена Павловна, 16.10.1940 года

рождения, пенсионерка, проживает по адресу: 87500, г.

Мариуполь, пер. Парковый, д. 12

Законныйпредставитель Тихонова:  ЖерневскаяЛиляАлимовна, зам. директора по

воспитательнойработеСвердловской

общеобразовательнойшколы-интерната І-ІІІ

ступеней, 98000, г. Свердловск, ул. Гагарина, 83-А

Объявлен состав суда:

Судья: Лузан В.В.

Секретарь: Демененко М.Н.

Прокурор:  Буц О.В.

  

Судьяразъясняет право на отвод, предусмотренный ст.ст.56, 58, 62 УПК Украины.

Отводов не заявлено.

Судьяразъяснил сторонам ихпроцессуальные права, предусмотренные ст. 263 УПК Украины.

Подсудимый: права ясны, ходатайствнет.

Суд объявляет о началесудебногоследствия.

Прокурор огласилобвинительноезаключение.

Судьяразъяснилподсудимомусущностьпредъявленногообвинения.

На вопроссудьи - подсудимыйМартынюк: мне понятно, в чемменяобвиняют, вину признаю полностью, на вызовесвидетелей не настаиваю, показания суду даватьжелаю.

На обсуждениеучастниковпроцессаставитсявопрос о возможностирассмотрениядела с ограничением круга исследованиядоказательств, в связи с тем, чтоподсудимаяпризнает вину.

Прокурор: в связи с тем, чтоподсудимыйпризнает вину в полномобъеме, считаетвозможнымслушаниедела с ограничением круга исследуемыхдоказательств по делу, допросив подсудимого, исследовать письменне материалыдела, касающиесяличностиподсудимого.

Подсудимый: на усмотрениесуда.

Судьяразъяснил ст.. 299 УПК Укрианы и спросил, правильно липодсудимый и другие учасники процессапонимаютсмыслограничения круга исследованиядоказательств и разъяснил, что в такомслучаеонабудет лишена возможностиобжаловатьфактическиеобстоятельствадела и  в апелляционномпорядке.

Подсудимый: мне понятенсмыслограничения круга исследованиядоказательств по моемуделу. Не возражаю, чтобыделослушалось с ограничением круга исследуемыхдоказательств.

Суд постановил:  признатьнецелесообразнымисследованиедоказательств     в отношениитехфактическихобстоятельствдела,       которые не оспариваются учасниками процесса. Судебноеследствиеначать с допросаподсудимого и исследовать письменне материалыдела, касающиесяличностиподсудимого.

Суд переходит к допросуподсудимого.

Подсудимый суду показал : 8 февраля 2011года в 14:55 минут, я находился по ул. Демократическойвозле кафе „Хуторок” я нашел особа опасноенаркотическоесредство марихуану и хранилее при себе, для личногоупотребления, без целисбыта. В этот же день, примерно в 15 часов, я находился на территории старого Кировскогокладбища по ул. Мира в Приморскомрайоне, меня задержали работникимилиции, и изъялибумажныйсверток. Прошу суд смягчить мне наказание т.к. других действий с наркотическими средствами впоследствии не совершал.

   Допросподсудимогоокончен.

Суд переходит к исследованию письменних материаловдела.

Оглашается:

Л.д. 39 – справка о судимости

Л.д. 41-42  справка

На вопроссудьи – подсудимый: данныедокументысоответствуютдействительности.

Л.д.43 – характеристика

Исследование письменних материаловделаокончено.

На обсуждениеучастниковпроцессаставитсявопрос об окончаниисудебногоследствия.

Прокурор: считаювозможнымокончитьсудебноеследствие.

Подсудимый: не возражаю.

Суд постановил:    окончить судебное следствие и          перейти к судебным прениям.

В прениях.

Прокурор: Уважаемый суд! В ходе судебного следствия мы установили все фактические обстоятельства дела. Подсудимый Мартынюк  обвиняется в преступлении, предусмотренном  ст. 309 ч. 1 УК Украины. Квалификация действий подсудимого избрана верно, вина доказана.

Подсудимый вину в совершении инкриминируемого преступления признал полностью, подтвердил все фактические обстоятельства дела, его показания следует расценивать как объективные и соответствующие действительности, что является достаточным для вынесения обвинительного приговора.

Характеризуя личность подсудимого, следует отметить, что подсудимый Мартынюк  характеризуется удовлетворительно, но  чистосердечно раскаялся.

На основании изложенного, прошу: подсудимого  признать виновным в совершении преступления, предусмотренного ст. 309 ч. 1,  УК Украины и назначить наказание – один год ограничения свободы,  На основании ст. 75 УК Украины от отбывания наказания освободить с испытательным сроком один год , возложив на Мартынюка обязанности, предусмотренные ст. 76 УК Украины.

Меру пресечения подписку о невыезде – отменить. Вещественные доказательства – бумажный сверток с марихуаной весом 5 грамм, хранящийся в камере хранения вещественных доказательств Приморского РО МГУ УМВД Украины уничтожить. Взыскать с Мартынюка В.С. в доход государства судебные расходы за проведение экспертизы в сумме 94 грн. 15 коп.

Подсудимый: прошу меня строго не наказывать, я чистосердечно раскаялся.

Судебные прения окончены.

Суд предоставляет подсудимому последнее слово.

Подсудимый Мартынюк в последнем слове: я вину свою осознал, раскаиваюсь в содеянном, прошу не лишать свободы. Я хочу нормально жить, приносить пользу обществу.

Суд удалился в совещательную комнату для постановления судебного решения. По возвращении судья провозгласил приговор, разъяснил порядок и срок его обжалования в апелляционный суд Донецкой области, разъяснил порядок ст. 88 УПК Украины.

Судебное заседание окончено в 12:30 часов.

   Судья:

   Секретарь:

Додаток 6.

Р А С П И С К А

Я, подсудимый________________________________________________

в услугах защитника не нуждаюсь, свои интересы буду защищать самостоятельно, отказ не связан с материальными затруднениями.

«_____» ____________________2011 г.  __________________

Додаток 7.

    

    

У Х В А Л А

24 листопада2011 року        м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Кір’яков П.І., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Хасанової Ольги Мурзаевни до Сємікіна Дмитра Костянтиновича про розділ сумісного майна, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Приморського районного суду м. Маріуполя є цивільна справа про розділ сумісного майна подружжя Хасанової і Сємікіна.

В цілях забезпечення позову керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Накласти арешт на:

  1.  квартиру №75 в будинку №104 по пр. Нахімова в м. Маріуполі, яка належить відповідачу Сємікіну Дмитру Костянтиновичу на праві приватної власності.

Заборонити нотаріальним конторам і приватним нотаріусам засвідчувати операції по відчуженню вказаного майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

  Суддя:     П.І. Кір’яков   

Додаток 8.

 Справа № 2-849/11

У Х В А Л А

про призначенняцивільної справи до розгляду

24листопада 2011 року       м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду Лузан В.В., розглянувши позовну заяву  Кредитноїспілки «Аккорд» до Драного Олега Олександровича про стягнення боргу, -

 

В С Т А Н О В И В:

По справі проведено підготовку до судового розгляду, уточнено вимоги, вирішене питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору і підлягають доказуванню, з’ясовано, якими доказами буде обґрунтовуватися доводи та заперечення щодо вказаних обставин, та встановлені строки їх подання, що є достатнім для розгляду у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 130, 156 ЦПК України, суддя

   У Х В А Л И В:

Підготовку справи до судового розгляду визнати закінченою та призначити справу до розгляду у судовому засіданні на 14 грудня 2011 р. о 10.00. год.    

      Суддя:  

Додаток 9.

          Справа № 2-653/09

У Х В А Л А

про відновлення провадження по цивільній справі

11 листопада2011 року        м. Маріуполь

Головуючий суддя Лузан В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Піскарьова Леоніда Антоновича до виконкому Маріупольської міської Ради про визнання права власності на нерухомість, -

В С Т А Н О В И В:

13.10.2011роціпозивач Піскарьов Леонід Антоновичзвернувся до суду з данним позовом про визнання права власності на нерухомість.

По справі було проведено підготовку до судового розгляду, уточнено вимоги, вирішене питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначені факти які необхідно встановити для вирішення спору і підлягають доказуванню.    

Ухвалою суду від13.10.2011 року,провадження по справібулозупинено у зв`язку із призначенням по даній справі будівельно-технічної експертизи.

10.11.11 р. заявником до суду надан висновок будівельно-технічної експертизи №4 від 08.11.2011 р.

 Керуючись ст. 204 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

 Провадження по справі за позовом Піскарьова Леоніда Антоновича до виконкому до виконкому Маріупольської міської Ради про визнання права власності на нерухомість, відновити,призначивши справу до розгляду18 листопада2011 року о 15 годині 00 хвилинуприміщенніПриморського районного суду м. Маріуполя.

 

  Суддя:    

Використана література

1. Конституція України

2. Закон України Про «Судоустрій та статус суддів»

3.Організація судових та правоохоронних органів: Навч. Посібник/ за ред. І.Є. Марочкіна, Н.В. Сибільової, О.М. Толочка.- Харків, 2009.

4. Організація судочинства в Україні (під заг. ред. Лавріновича)- К., вид. МЮ, 2008.

5. Халдеев Л.С. судья в уголовном процессе.- М., 2008.

6. Жилин Г.А. Судья в гражданском процессе. - М., 2009.

7.Бринцев В.Д. Організаційне забезпечення діяльності судів на регіональному рівні.- Київ., 2007.

8. Тимчасова Інструкція з діловодства в місцевому загальному суді // Офіційний Вісник України - 2005.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

874. Сборника рецептур блюд и кулинарных изделий 159.5 KB
  Соусное отделение горячего цеха: схема цеха, оборудование, инвентарь. Организация снабжения, формы и способы доставки продуктов. Оформление зала и сервировка столов для завтрака, обеда и ужина. Тепловая обработка продуктов.
875. Шпаргалка по мировой экономике 576.5 KB
  Совокупность национальных хозяйств и экономических взаимосвязей между ними. Характеристика факторов, влияющих на развитие мирового хозяйства. Международная специализация и кооперирование производства. Показатели, характеризующие производство основных видов продукции на душу населения, уровень и качество жизни.
876. Свободные и вынужденные колебания в контуре 182.5 KB
  Ознакомление с приборами и лабораторным стендом. Свободные колебания в одиночном контуре. Вынужденные колебания в последовательном контуре. Получение синусоидальных колебаний звуковых и ультразвуковых частот в диапазоне 20 Гц - 200 кГц с напряжением от долей вольта до 30 вольт.
877. Сущность и методология маркетинговых исследований 506.5 KB
  Уменьшение неопределенности и риска при принятии коммерческих решений. Теоретические основы проведения маркетинговых исследований. Проведение маркетингового исследования эффективности рекламы. Анализ рынка шоколадных батончиков.
878. Воспитание и педагогическая мысль в эпоху Античности 416.5 KB
  Факторы, влияющие на социализацию и составляющие контекст воспитания и образование. Развитие воспитания и образования в древней Греции. Религия как фактор влияния на человека в древнегреческом обществе. Влияние общества и отношение к обществу. Семья как фактор воспитания. Отношение к семье.
879. Принятие решений в финансовом менеджменте с использованием финансовых функций MS Excel 198.5 KB
  Определите, сколько денег окажется на счете в конце пятого года для каждого варианта. Будущее значение вклада на конец пятого года. Если срок вклада увеличить до 10 лет, как изменится ставка процента.
880. Работа со списками (базами данных) в Excel 181 KB
  Правила формирования списка. Использование формы данных. Поиск и фильтрация данных. Использование Автофильтра. Вывод на экран записей, данные в которых в этом поле совпадают с выбранным значением. Использование Расширенного фильтра.
881. Философия Просвещения 178.5 KB
  Социально-политические и идейные предпосылки идеологии Просвещения. Томас Гоббс как идейный предшественник английского Просвещения. Учение Гоббса об обществе и государстве. Социально-философские идеи Дж. Локка. Французский материализм 18 века. Социальная философия французского Просвещения.
882. Вычисление определенного интеграла методом Симпсона 169 KB
  Реализовано вычисление определенного интеграла заданной функции методом Симпсона с заданной точностью. Предусмотрено сохранение и загрузка рабочих параметров программы. Алгоритм вычисления по формуле Симпсона.