15808

Проектна технологія як засіб формування інтересу до пізнання молодших школярів

Научная статья

Педагогика и дидактика

Анотація Одним із провідних орієнтирів української освіти і виховання є врахування здібностей нахилів та інтересів школярів у процесі навчальної діяльності що визначено Законом України €œПро освіту€. Завдання створення сприятливих умов для творчого характеру навч

Украинкский

2013-06-18

66.5 KB

27 чел.

Анотація

Одним із провідних орієнтирів української освіти і виховання є врахування здібностей, нахилів та інтересів школярів у процесі навчальної діяльності, що визначено Законом України “Про освіту”. Завдання створення сприятливих умов для творчого характеру навчальної діяльності дітей, які б допомагали їм самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації, формували потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу – належить до таких, що не втрачають актуальності. Педагогічний підхід до проблеми інтересу до навчання пов’язаний  із  вивченням умов  його  розвитку  в навчальній та позанавчальній діяльності, а також з виявленням методів, прийомів, засобів та технологій формування інтересу як цінної риси особистості і основи успішності.  Щоб формувати в сучасних учнів інтерес до навчання, необхідно всебічно вивчити їх та проаналізувати засоби, які б були більш доцільними у формуванні інтересу до навчання. Метою даної статті є визначення сутності проектних технологій як одного із засобів формування інтересу до навчання у молодших школярів.

Ключові слова: інтерес до навчання; інноваційні технології; технології формування інтересу до навчання; проектна технологія; проектне навчання; навчально-пізнавальна активність; ігрові проекти; інформаційні проекти; творчі проекти

ПРОЕКТНА ТЕХНОЛОГІЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

БАРАНОВА АНАСТАСІЯ МИКОЛАЇВНА

АСПІРАНТ ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ  ІМ. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, МЕТОДИСТ БІБЛІОТЕКИ ЛОІППО,           ТЕЛ. 0509441964 (м. Луганськ)

      Значимість освіти та її роль у суспільстві вважається пріоритетом усебічного розвитку сучасного суспільства. Освітні системи в будь-якій країні світу повинні сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного та культурного розвитку суспільства. Науковці багатьох країн світу давно наголошують на тому, що майбутнє за тією цивілізацією, яка по максимуму забезпечить розвиток інтелектуального та творчого потенціалу своїх громадян. А це, як доводять дослідження, можливе лише при достатньому відношенні держави і суспільства до освіти.  

       Одним із провідних орієнтирів української освіти і виховання є врахування здібностей, нахилів та інтересів школярів у процесі навчальної діяльності, що визначено Законом України “Про освіту”. Завдання створення сприятливих умов для творчого характеру навчальної діяльності дітей, які б допомагали їм самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації, формували потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу – належить до таких, що не втрачають актуальності.

      Інтерес до пізнання навколишнього середовища виступає своєрідним епіцентром розвитку учня, його пізнавальної самостійності, формування позитивного ставлення до результатів власної праці. Пізнавальний інтерес значною мірою визначає поведінку людини, її духовну й розумову сфери, інтелектуальні, морально-етичні і комунікативні якості, отже, він забезпечує виховання творчої особистості. Інтереси людини до пізнання дійсності чинять суттєвий вплив на особистість, вони тісно пов’язані з увагою, пам’яттю, мисленням, емоціями, волею і сприяють творчій самореалізації і духовному самовдосконаленню людини. [ 1, с.5 – 6]

       Зацікавити,  а не дати знання в готовому вигляді − завжди було метою дидактики і теорії виховання. Інтерес є тією іскоркою, з якої згодом розгоряється жадоба до знань. Він − основа розвитку нахилів учнів, а отже, і їх професійного спрямування. Інтерес являє собою важливу спонукальну силу до учіння, до оволодіння основами наук, важливий засіб навчання. Це завдання розглядалося педагогами всіх епох. Педагогічний підхід до проблеми інтересу до навчання пов’язаний  із  вивченням умов  його  розвитку  в навчальній та позанавчальній діяльності, а також з виявленням методів, прийомів, засобів та технологій формування інтересу як цінної риси особистості і основи успішності.  

       Науковці відзначають прикрий факт, що інтерес до знань в учнів знижається. Мета успішного розв’язання даної проблеми зумовлюється необхідністю упровадження в навчально-виховний процес інноваційних технологій, які б активізували діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення, самостійність, здатність до пошуку нестандартних і творчих рішень, вміння спілкуватися і розмірковувати. Ще Я. А. Коменський зазначав: “Якщо навчання дається дитині важко, то в цьому передусім винні методи, якими її навчають”. [4, с.273] Це положення не втратило своєї актуальності й значимості і в наш час.  Для сучасної освіти характерним є пошук нових педагогічних можливостей, що пов’язано насамперед з відмовою від традиційного навчання та виховання, з ідеєю цілісності педагогічного процесу як системи, що спирається на теорії загальнолюдських цінностей, гуманізації, особистісно-орієнтованого підходу, пріоритету суб’єкт суб’єктних відносин. Тільки інноваційна за своєю сутністю освіта може виховати людину, яка живе за сучасними інноваційними законами глобалізації, є всебічно розвиненою, самостійною, самодостатньою особистістю, керується власними знаннями і переконаннями. Сучасна освіта разом із засвоєнням базових знань має навчити того, хто вчиться  самостійно оволодівати новими знаннями та спонукати особистість до навчання впродовж усього життя. В цьому контексті має змінитись і підхід до навчально-виховного процесу у початковій школі, який варто будувати на основі особистісного підходу та позитивного заохочення. [8; 10]

       Щоб формувати в сучасних учнів інтерес до навчання, необхідно всебічно вивчити їх та проаналізувати засоби, які б були більш доцільними у формуванні інтересу до навчання. У зв’язку з цим нам видається цілком доцільним і актуальним запровадження у вивченні основних навчальних дисциплін освітньої проектної технології.

        Метою даної статті є визначення сутності проектних технологій як одного із засобів формування інтересу до навчання у молодших школярів. В умовах сьогодення педагоги-дидакти, все частіше відмовляючись від окремих форм і методів навчання, починають приділяти увагу вивченню питанням ефективності застосування цілісних педагогічних технологій у навчально-виховному процесі. [6] Провідну роль у даних обставинах відіграє проектна технологія, яка набуває все більшої популярності і стає одним з найбільш ефективних засобів управління й організації навчально-виховного процесу.

      Серед понять, які формують уявлення про проектну технологію виділяють: „проект”, „проектна діяльність”, „проектування”. У педагогічній літературі поняття „проект” (від лат. “proectus” – кинутий уперед) визначається, по-перше, як результат перетворюваної діяльності; по-друге, як мета і результат проектування. Проект – це намір, ідея, що будуть здійснені у майбутньому за певних умов. [9, с.15] Проектна діяльність як джерело розвитку сфери освіти та як культурна форма, що використовує філософські, культурологічні та психолого педагогічні знання історично сформувалася у наслідок переходу від проектування матеріальних об’єктів до проектування систем діяльності. [6, с.12]

         Проектна технологія не є принципово новою технологією. Виникнувши ще у 20-ті роки минулого сторіччя в США, проектна технологія була відома як „метод проблем” і пов’язувалася з ідеями гуманістичного напряму у філософії й освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюї та його учнем В. Кілпатриком. Дж. Дьюї пропонував будувати навчальний процес на активній основі через діяльність учня відповідно до його особистого інтересу в конкретній сфері знань. Головна ідея цієї технології була в тому, щоб показати дитині її особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть їй знадобитись у житті. Дещо пізніше В. Кілпатрику вдалося вдосконалити проектну технологію. Під проектом на той час розумівся цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. [3]

        Ідеї Дж. Дьюї та В. Кілпатрика знайшли широкий відгук і втілення у багатьох країнах світу. Проектна технологія привернула увагу також російських педагогів початку ХХ ст. Ідеї проектного навчання виникли в Росії майже паралельно з розробками американських учених. У 1905 р. під керівництвом російського педагога С. Шацького було організовано невелику групу працівників, які намагалися активно запроваджувати проектну технологію у практику викладання. Пізніше, вже за радянські часи, ідеї проектування почали широко використовувати і включати в навчально-виховний процес школи. Але, на жаль, ці спроби були недостатньо продумані і послідовні, через що постановою ЦК ВКП(б) 1931 року проектну технологію було засуджено і заборонено. Відтоді і в Росії, і в Україні більше не робилося ніяких серйозних спроб відтворити проектну технологію в освітянській практиці. [8] Пізніше з кінця ХХ століття проблема проектної діяльності як педагогічного явища стала предметом широкого кола досліджень вітчизняних і зарубіжних учених (О. Анісімов, В. Беспалько, І. Бухтіярова, Ю. Громико, Є. Заір-Бек, Г. Ільїн, Н. Матяш, О. Прикот, В. Симоненко, В. Слободчиков, С. Ящук, Л. Гурьє та багато інших). [6] В умовах сьогодення відбувається повернення до проектної технології, але, на жаль, у практиці сучасної початкової освіти використовуються лише окремі елементи технології. В деякій мірі це зумовлено особливістю проектної технології, бо ж навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу. [2, с.5–13] Проектна технологія передбачає розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості. Від вчителя проектна технологія вимагає використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів. Це досить масштабна робота, на яку у вчителя може піти багато часу, але, як свідчить практика, використання проектної технології вже з другого класу значно прискорює засвоєння учнями навчального матеріалу, заохочує до подальшого самостійного пізнання. Отже, перевага цієї технології в тому, що учні засвоюють всі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, оцінка), в класах збільшується кількість учнів, які свідомо засвоюють навчальний матеріал. Учні займають активну позицію в засвоєнні знань, зростає їхній інтерес в отриманні знань. [7]

         Дуже важлива деталь проектної технології складається з того, що результати проектів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими – альбом, бортжурнал, газета, якийсь збірник цікавинок тощо. Зауважимо, що в початковій школі найбільш доступними для виконання можуть бути: творчі проекти, в основі яких немає детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається підпорядковуючись кінцевому результату або інтересам учасників. Це обумовлено особливостями особистості молодших школярів, їх швидкою збудливістю і нестійкими психічними процесами; ігрові проекти, в яких учасники беруть собі визначені ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Ступінь творчості учнів у такому проекті дуже високий, але домінуючим видом діяльності є гра, що для молодших школярів досить природньо; інформаційні проекти, що спрямовані на збирання інформації про який-небудь об’єкт, явище навколишньої дійсності. [3, с.79 – 83;                  8, с.152 – 154] Такі проекти проводяться під чітким керівництвом вчителя із залученням найбільш здібних та активних учнів класу.

       Для молодшого школяра робота над проектом, наповнена різними видами діяльності, має особливе значення, оскільки кожен з них активізує учнів, формує в них самостійність, розкриває природі здібності, збагачує життєвим досвідом, підвищує інтерес до пізнання.

       Таким чином, суть проектної технології – формувати інтерес в учнів до певних проблем, що передбачають володіння визначеною сумою знань, та через проектну діяльність, яка у своїй основі передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань. Проектна діяльність, як форма навчально-пізнавальної активності учнів має значний розвивальний потенціал. Крім того, на уроках, де використовуються проектна технологія, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Література:

  1.  Волостникова А. Г. Познавательные интересы и их роль в формировании личности. Учебно-методическое пособие. / А. Г. Волостникова – Свердловск, 1971. – 13 с. 
  2.  Додусенко Н. О., Нетужилова І. В. Проектна діяльність у початковій школі / Н. О.Додусенко, І. В. Нетужилова– Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 223, [1] с. – (Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання»; Вип. 4 (76))
  3.  Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н. П. Наволока. – Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 176 с. – (Серія «Золота педагогічна скарбниця»).
  4.  Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. В 2-х т. /              Я.А. Коменский. –  Т. 1. М., 1982.
  5.  Косогова О. О. Метод проектів у практиці сучасної школи /                     О. О.  Косогова – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 144 с. – (Нові педагогічні технології)
  6.  Метод проектів у початковій школі / Упоряд.: О. Онопрієнко,                      О. Кондратюк. – К.: Шк. світ, 2007. – 128 с. – (Б-ка «Шк. світу»)
  7.  Метод проектов в начальной школе: система реализации / авт.-сост.            Н. В. Засоркина [и др.]. – Волгоград: Учитель, 2010. – 135 с.
  8.  Освітні технології: Навч.-метод. Посіб. / О. М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін..; За ред. О. М. Пєхоти. К.: А.С.К., 2003. – 255 с.
  9.  Пуліна А. А. Педагогічне проектування в сучасній школі /А. А. Пуліна – Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 160 с. – (Серія «Управління школою». Вип. 4 (76))
  10.  Химинець В.В., Кірик М.Ю. Інновації в початковій школі /                         В.В. Химинець, М.Ю.  Кірик – Тернопіль: Мандрівець, 2010. – 312 с.

Annotation

        
One of the fundamental reference-points of the Ukrainian education is the account of abilities, disposition and interests of pupils during the cognize process which is designated by the law of Ukraine „About Education“.

       The task of creating an enabling environment for the creative nature of the learning activities of children that would help them realize in complex multi-faceted socio-cultural situation, needs of individuals formed to further the creative perception of the world - belongs to those that do not lose relevance. Pedagogical approach to the problem of interest in learning associated with studying the conditions of its development in academic and extracurricular activities, as well as detection methods, techniques, tools and technologies of interest as forming valuable personality traits and the foundations of success. To form in modern students interest in learning, it is necessary to fully explore and analyze their assets, which are more appropriate in the formation of interest in learning. The aim of this paper is to determine the nature of design technologies as one means of forming an interest in learning in young schoolchildren.

Key words: interest in learning, innovative technology, forming technology of interest in learning technology design, project learning, teaching and cognitive activity, game projects, information projects, creative projects

Аннотация
        Одним из ведущих ориентиров украинского образования и воспитания является учет способностей, задатков и интересов школьников в процессе учебной деятельности, что определено Законом Украины "Об образовании". Задача создания благоприятных условий для творческой учебной деятельности детей, которые бы помогали им самореализоваться в сложной многогранной социокультурной ситуации, формировали бы потребность личности в дальнейшем творческом восприятии мира − относится к таким, что не теряют актуальности. Педагогический подход к проблеме интереса к обучению связан с изучением условий его развития в учебной и внеучебной деятельности, а также с выявлением методов, приемов, средств и технологий формирования интереса как ценного качества личности и основы успешности. Чтобы формировать у современных учащихся интерес к обучению, необходимо всесторонне изучить их личность и проанализировать средства, которые бы были более целесообразными в формировании интереса к обучению. Целью данной статьи является определение сущности проектных технологий как одного из средств формирования интереса к обучению у младших школьников.

Ключевые слова: интерес к обучению; инновационные технологии; технологии формирования интереса к обучению; проектная технология; проектное обучение; учебно-познавательная активность; игровые проекты; информационные проекты; творческие проекты


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74358. РЕЖИМ ХХ ЛЭП 86 KB
  РЕЖИМ ХХ ЛЭП Режим холостого хода линии электропередачи ЛЭП возникает при отключении электрической нагрузки при включении линии под напряжение в первые часы после ее монтажа а также в период синхронизации включении на параллельную работу электрических систем посредством объединяющей их ЛЭП. Режим холостого хода является частным случаем рабочего режима ЛЭП однако выделим его отдельно ввиду заслуживающей внимания особенности и практической значимости для линий напряжением 220 кВ и выше. Справедливость такого допущения можно установить...
74359. Расчет режима сети с различными номинальными напряжениями 42.5 KB
  Пересчет сети к одному номинальному напряжению лучше выполнять в разветвленной части схеме. В данном случае таковой является участок содержащий ЛЭП 110 и трансформатор.
74360. ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ О РАСЧЁТЕ ЛЭП БОЛЬШОЙ ПРОТЯЖЕННОСТИ 686.5 KB
  Ток и напряжение в линии непрерывно изменяются по ее длине: ток из-за наличия поперечной проводимости Yo а напряжение за счет падения напряжения в сопротивлении Zo. Изменение напряжения и тока при волновом характере передачи энергии по линии наиболее точно описываются уравнениями длинной линии...
74363. Метод Z-матрицы для решения УУН 160 KB
  Метод Zматрицы для решения УУН. Обращение матрицы Y осуществляется численными методами что по своей трудоемкости эквивалентно решению систем линейных уравнений. Метод Zматрицы может оказаться эффективным в расчетах режимов ЭС с неизменными или малоизменяющимися конфигурацией и параметрами сети и при изменении нагрузок в узлах. Метод Зейделя ГауссаЗейделя.
74364. Метод Ньютона (Ньотона-Рафсона) первого порядка для решении УУН (применительно к действительным УУН в форме баланса токов и баланса мощностей) 80 KB
  Существует большое количество реализаций метода Ньютона и его модификаций, образующих класс ньютоновских методов. Большинство программно-вычислительных комплексов (ПВК) расчета и анализа установившихся режимов ЭЭС и систем передачи электроэнергии, разработанных в последние годы, базируются на методе Ньютона.
74365. Модификация метода ньютона первого порядка для расчета установившихся режимов ЭС 394.5 KB
  Основу алгоритмов ряда программных комплексов представляет как правило полный метод Ньютона в соответствии с которым решение систем нелинейных уравнений. заменяется решением последовательности систем линейных уравнений СЛУ.
74366. Метод ньютона второго порядка для решения УУН 424.5 KB
  Метод ньютона второго порядка для решения УУН. По методу Ньютона второго порядка нелинейное уравнение заменяется кривой второго порядка 2 квадратичная аппроксимация и решением квадратичного уравнения. а назовем приращением второго порядка. Основная трудность метода второго порядка заключается в решении системы.