16061

Патентознавство. Підручник

Книга

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ У КРАЇ і. І УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Л.М. Сусліков В.С. Дьордяй ПАТЕНТОЗНАВСТВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальнометодичний посібник для студентів КИЇВ 2005 вищих навчальних закладів ...

Украинкский

2013-06-19

2.06 MB

252 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ У КРАЇ і. І УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Л.М. Сусліков, В.С. Дьордяй

ПАТЕНТОЗНАВСТВО

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчально-методичний посібник для студентів

КИЇВ   2005

вищих навчальних закладів


БВК 67.9 (4УКР) 304

 Зміст

 Зміст

Граф надано

гном (кипи і науки України І [ИСТІ4/1& 2-24-46 від ЇМ 1.2004)

Рецензент:

Іішцук Ф.Г. ректор Ужгородського державного Інституту Інформатики, економіки і права, доктор технічних наук, професор;

Завілопуло А.М. зам. директора по науковій роботі їж іитуту є іектронноїфізики НАН України, доктор ф!з.маі наук, професор.

Сусліков Л.М., Дьордяй В.С.

Київ: Центр

Патентознавство. Навчальний посібник. навчальної літератури, 2005.- 232 с.

Посібник написаний на основі лекцій і курі у «Патентознавство",

який читається для студентів кафедри прикладної фізики Ужгородського ішйоюльногоуніверситета, У посібник) розглян) го основні положення законодавства України з питань інтелгкту.ільиоі нласносії 1.1 п правової охорони, особливості авторського 1.1 патентного права, умови надання правової охорони об'< ктам інтелектуальної власності. Висвії гоються питання оформлення та подання заявки на одержання

панн і V на ниначід. процедура ро.п ЯЯДУ ЮЯВКИ В ПаТвН І пом\ ВІДОМС і їй.

права га обов'язки власника патенту на винахід, методи реалізації и.ін ііінич прав,передача прав на винахід.

ББК 67.9 (4УКР) 304

966-364-027-8

ми   і М . Лі.орЛЯЙ В.С,

'  Цент р нанчалі.иоі іітературя, 2005.

 Вступ    7

Розділ 1. Система ІнтелехтуальвоІ масності   16

1.1 Виникнення, становленій! і розвиток поняття

Інтелск і уальноі в таснос і і 1 (і

1.2. Поняття права інтелектуальної власності  19

1.3 Співвідношення права в псності і прана

Інтелектуальної власності 21

  1.  Законодавство України про Інтелектуальну власність 23
  2.  Система органів у правління в сфері охорони прав на
    об'єкти інтелектуальної власності в Україні 27

Розділ 2. Авторське право і патентне право  36

2.1. Спільне и цивільно-правовому регулюванні авторських

• патентних відносин 36

2.2. Відмінності п правовому регулюванні відносин,
пов'язаних із творчою діяльністю
 40

1*о :>діі 'і. Аві Орське право і суміжні прана  43

'•.!. Авторське прано. Поняття і ішли результатів гворчості,
що охороняються авторським правом
   ІЗ

  1.  Об'єкти авторського права 45
  2.  Суб'єкти авторських відносин  47
  3.  Суґм ктивне авторське прано, його змісі і межі 53

  1.  Особисті нсмайнові права авторів 53
  2.  Майнові права автора га іншої особи, що мак авторське
    прано  56

3.5. Вільне використання творів  59

З б Право на авторську винагороду 61

  1.  Суміжні прана 62
  2.  СуГм і.її' суміжних прав  63

3.9 Супі і.. інші суміжні права, їх зміст і межі 64

ЗЛО. Захист авторського права І суміжних прав  67

3.11. Цивільно-правові способи захисту

авторського права і суміжних прав <И)

РОЗДІЛ \.   Промигтім н.іаеніеп .71

4.1. Поняття промне ювої власності 71

і»

з


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

  1.  Об'єкти промиє.юної власності 74
  2.  Винахіл. Корисна модем.. 064 кти винаходу (корисної

моделі) 75

  1.  Умови надання правової охорони винаходу (корисній
    моделі) 78
  2.  Патент 82
  3.  Промисловий зразок   83
  4.  Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові
    зразки 84

Розділ 5. Право на одержання патенту  87

  1.  Право на одерж.шия патенту, прано авторства 87
  2.  Оформлення прав на винаходи, корисні моделі

і промислові зразки 89

5.3. Порядок оформлення та подання заявки на винахід 91

  1.  Вимога єдності винаходу 91
  2.  Загальні вимоги до змісту документів заявки 92
  3.  Склад заявки  93
  4.  Опис винаходу (корисної моделі) га вимоги до нього ......95
  5.  Формула винаходу (корисної моделі) і вимоги до неї  98
  6.  Вимоги до Ілюстративних матеріалів 100
  7.  Реферат та вимоги до нього 100
  8.  Документи , що додаються до заявки  101

5.4. Порядок одержання патенту на промисловий зразок. 102

Розділ 6. Процедура подання заявки на одержання

патенту України на винахід  103

  1.  Подання заявки. Пріоритет винаходу  103
  2.  Експерти.іа заявки на винахід (корнсну модель)  105

6.2.1. Експертиза заявки на винахід за формальними

ознаками 109

6.2.2. Експертиза заявки на винахід по суті    110

  1.  Оскарження рішення за заявкою  1
  2.  Публікація відомостей про винахід .11 і
  3.  Тимчасова правова охорона   115
  4.  Процедура видачі патенту Украпім на винахід (корисну
    модель)  
    115
  5.  Винаходи, що становлять державну гаї мишію  117
  6.  ( плаїа збору и дії, пов'язані з охороною прав на винаходи
    (корінні моделі) 118

(>.!). Припинення дії патенту га визнання його недійсним 119

 Зміст

(і.10.1 [атентування винаходу (корисної моделі) в іноземних

державах 120

  1.  Патентування винаходу в іноземних державах за
    процедурою договору
    про патентну кооперацію (РСТ) ....124
  2.  Процедура одерж.шия європейського патенту 125
  3.  Процедура ЄВРО-РСТ  127
  4.  Патентування винаходів за процедурою євразійської

м.і ієн і мої конвенції 127

Розділ 7.  Реалізація патентних прав 129

7.1. Права та обов'язки власника патенту на винахід

(корисну модель) 129

7.1.1.Особисті немайнові права 129

7.1.2. Майнові права суб'єктів права на винаходи, корисні

моделі і промислові зразки 130

7.2.Обмеження прав власника патенту 134

  1.  Обов'язки власника патент)' 134
  2.  Взаємовідносини співвласників патенту  135

Розділ 8. Передача прана на використання винаходу    138

8.1. Ліцензії на право користування об'єктами Ін гелектуальноі
власності
138

8.2. Види ліцензій .139

в.З.Обов'язкові умови та реквізити ліцензійної 0 договору  ....142

8.4. Відкрита ліцензія 147

8.5.Примусове відчуження прав па винахід (корисну модель) ..148
К.6.
Захист прав патентовласника 150

  1.  Авторські договори 151
  2.  Види ангорських договорів  153

Розділ 9. Правові засоби індивідуалізації учасників

товарного обороту, товарів і послуг 161

9.1. Знаки для товарів і послуг 164

  1.  Види товарних знаків 165
  2.  Функції товарного знака 167

  1.  Правова охорона знака в Україні   .169
  2.  Суб'« кін прана на знаки для товарі» і послуг 175

і кспертиза заявки на знак 178

  1.  Прана і обов'язки, що випливають із і відоцтва на знак ....182
  2.  Захист прав на знаки для говарів і послуї  187
  3.  Використання знака 188
  4.  


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Право и.» фірмове (комерційне) найменування 190

9.9. Право на найменування місця походження товару  194

9.10. Пранії на раціоналізаторську пропозицію  198

  1.  Ознаки р.іціоналі.шорської пропозиції  200
  2.  Сі, вданім, подання га розгляд заяви

н.і ряцїона гізаторську пропозикно  203

9.11 Прана автора раикніа.п.і.ііиргі.к ропозицЦ

та їх захнс г 208

РеадМ 10. Захист права інтелектуальної власності  210

10.1.Загальні положення   210

10.2. Пільги і \Гм ми; Інтелектуальної власності ири захисті

їх прав  213

Розділ 11. Міжнародно-нранона охорона інтелектуальної

власності  218

  1.  І!< есвггая організацій чиє мктуальної класності 218
  2.  Міжнародна охорона промислової власності 220
  3.  Міжнародна охорона літературної і художньої
    власності (авторське право) 226

Література  229

 Вступ

Вступ

Культури, науково-технічний рівень виробництва, е<рек-тивніс 11. економіки. ( оціа.іьно-екоиомічний прої рес В цілому і до бробут суспільства значною мірою залежать від рівня га ефектив пості   творчої діяльності   н   цьому  суспільстві.   Не буде   не-

ребіл сітям    гвердження,   що   однією    і   найпотужніших

рушійних сил розвитку цивілізації < і порча діяльнії її. людей

Людина ла свої н> природою схильна до будь-якої творчості, нона завжди перебуває у процесі пошуку кращих умов життя, засобів його поліпшення, спої і безпеки тощо. Але п силу тих чи іиімих причин рівень иііелекіхальної діяльності в різних країнах мі «і їмакокпіі. Вві у першу чергу визначається рівнем усвідомлення значення ції і діяльності для розвитку суспільства, створенням сприятливих умов для цього виду творчості та іншими чинниками, які певною мірою пі сирпяюі Ь

У сучасних умовах будь який вид діяльності людини - ви-робництво, оборона, охорона здоров'я тощо просто неможливий без належного науково нхнгіпого забезпечення, так само, ЯК не можливий соціально економічніш прогрес суспільства взагалі без духовного розпитку. Це щільно взаємопов'язані ироце< и, які, в СВОЮ чергу, взасмоза и ,мп І Іаука не може успішно розмиватися, вкою ііи|к)біиіціііо не забезпечить п необхідними інструментами, ири і.нами. \ч іаткуванням. У скою чергу, нпробництно не може Прогресувати без ровВЗЛПСу науки і техніки.

Зровуміж), що будь-який прогрес суспільства неможливий без добре налагодженої пк геми осипи. Отже сучасна циііілізація тримається па нниш .китах" освіта, наука, культура. Світовий ДОСВІД Перекопу" , КЮ іам, де глибоко усвідомлюють значення і роль цих трьох чинними  і ІЯ і \( пі її.піно розвитку і нрпділяюі ь

їм належну увагу, країна залучш гься до ■гасла деркав Ьз инсоко-|)і ).шип у гою економікою. Вірогіднісі ь цк і тези легко просі сам ні на досвіді Південної Кореї га інших країн Східної ге Швдеявоі А.ні. >ікі не мають ні свої і сировини, ні нлаппіх енергоносіїв.

Неважко помітити, що всі країни з високорозвинутою ринковою економікою вирізняються високим рішим освіти, науки і культури. Саме це зумовлю*  га визнач» рівень цивілізованості


Сусліков Л,М,, Дьордяй В.С, Патентознавство

 Вступ

того чи іншого суспільства. Нони ж і у переважній більшосі і саме результатом гворчої діяльності .полини, оскільки пан і освіти і культури зумовлюється рівнем розвитку науки. Наукова діяльність    їй*, безсумнівно, творчий процес.

Що такс творчість? Творчість це цілеспрямована пошукова ДІЯЛЬНІСТЬ .полини, результатом якої с щось якісно нове, яке вирі.ніж гься неповторністю, орю пі.і.ті.ніс по і суспільно-історичною унікальнкто Творчість притаманна людині, оскільки передбачаї шорня   суб'ї кт творчої діяльності, яким може бути тільки людина.

Часто творчість визначають як інтелектуальну. Інтелект у перекладі л латинської означаї пізнання, розуміння, розум. Інтелект ( здатність до мислення, раціонального пізнання. Тобі о інтелектуальна і ворчість - це і є розумова діяльність, адже творчості без розумового осмислення бути не може, бо твориш здатна тільки людина, наділена розумом. Проте вислів „інтелектуальна творчість" часто іустрічається н широкому вжитку.

Творчіс її» властива будь-якій діяльності людини, але далеко не будь-яка творчість завершується досягненням певного об'єктивного результату. За кінцевими результатами розрізню і'!•( я творчість технічна, художня, літературна, наукова, виробнича кипо (ст.54 Конституції України).

За цілеспрямованістю творчість можна умовно розподілити на два основних  види: духовна творчість і науково-технічна 'ік її. До пі і ні н)і і. виду 11.1 [вжать результати художньої і не ці

чості. До другою науково-технічної І перша і друга охоплюють великі кола різноманітних водії творчості. Стаття 5 Закону України „Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р. дає перелік результатів художньої гворчості, па які поширюється акторське право: це твори літератури, мистецтва, науки. Архітектура і мистецтво, містобудування, живопис, фотої рафічні твори і шори, одержані способами, аналогічними фотографії, скульптура, графіка, дизайн, картини, гвори прикладного мистецтва, науки; літератури все це результати творчої діяльності людини, які підпадають під поняі га духовної творчості і під дію Закону України .Про авторське право і суміжні прана".

Другу величезну групу складають результати науково* технічної гворчості, які підпадають під поняття „промислова

8

 власність". Науково гехнічні досягнення сприяють передусім підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, пою ефективності, продуктивності тощо. Тому результати науково-технічної творчості користуються особливо великим попитом на ринку науково-технічної продукції. Ця продукція зумовлює науково технічний прогрес у суспільстві і тому ма< не менш важливе значення, ніж література і мистецтво. Вираз «промислова власність" може здатися не .твсім точним, оскільки поки що мова йде лише про винаходи: основним сектором економіки, який зацікавлений в них, є промисловість. Дійсно, винаходи використовуються, як правило, на промислових підприємствах. Ллє товарні знаки, знаки обслуговування, комерційні найменування та позначення являють Інтереї ні мит і ія промисловості, а й для торгівлі. Незважаючи на недостатню гочаість, вираз „промислова власність" набув в європейських монах значення, яке охоплює не тільки винахо ди. а й інші згадані об'єкти.

Нарешті третя група об'єктів інтелектуальної власності - це засоби ііілиіилуалі.іації учасників нині и.ного обороту, товару і ПО слуг. Це також своєрідний товар, який сприяє збуту іншого това ру. У наш час іи-ргд виробниками, особливо в країнах із розвину тою економікою, часто постає проблема збуту. Однорідних го варів виробляється так багато, що ринок уже не спроможний у< і їх поглинути. Споживач починає у морі однорідних товарів вишукувати той, який вирізняється якістю, зовнішнім оформленням, економічністю та іншими якісними чи естетичними ознаками. Тут споживачеві у пригоді стають спеціальні позначення і найменування, які допомагають йому відрізняти говар одного виробника від однорідного товару Іншого виробника. Тому такі позначення у сучасних умовах іакож є товаром, який на ринку продається і купується. Раціональне і доцільне використання зазначеного товару забезпечу*   пою власникові досип, солідні прибутки. Його

можна використовувати багатьма різноманітними способам)) в межах, визначених законом.

Конвенція, якою 11 ЛИПНЯ 19(>7 р. у Стокгольмі було засновано Всесвітню організацію інтелектуально! власності (їй >ІВ), зазна-ч.н . що .інтелектуальна власність" містить права, які стосуються:


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Вступ

і) іітературних, художніх га наукових гворів;

2) ВИСТУПІВ ВШСОітВШВ, «Іншої рам і;і програм ефІрНОГО МОВ-і'-іііія;

Л) винаходів у всіх сферах людсько! діяльності;

4) наукових відкриттів;

.>) промислових арапів;

(>) корисних моделей;

7)товарних знаків, знаків обслуговування і юртових ваавтя позначень, найменування місця походження;

8)притшення недобросовісно! конкуренції, в також всіх інших результатів імк лемуальїкн діяльності в промисловій, науковій, літературній або художній областях

Інтелектуальна власність, яка ВЖЄДВВНО визнана у промис-дово розвинутих країнах, сьогодні внкорнстовуї гься як важлн-

ВИЙ ІНСТрумеНІ ДУХОВНОГО,  ГеХНОЛОГІЧНОГО  іа економічного [ЮЗ-

витку і в основному в країнах, що розвиваються. Більшість з них розуміють, що к їхніх Інтересах створити національні системи інтелектуальної власності, зміцнити га вдосконалити Існуючі сн і геми, які були успадковані а минулого і нжг не відповідають .і іекватио новим потребам та пріоритетам. Гам, де належним чи-иом сприяють Інтелектуальній діяльності, досяпм гься високий рівень добробуту народу, зміцнюються морально їм и-іпчпі засади суспільства. Світовий досвід свідчить: прогресу досягають там, де цінують інтелектуальну діяльнії і ь і вміло використовують її здобутки.

Статус України як незалежно] держави, перехід П до |>пико-вих відносин зумовили багато нових проблем у соціальній, еко помічній та майновій сферах діяльності Хоча тепер і епос герігаї гься вшгане піднесення виробництва, однак аотреба у роз-

гортанні науково-технічних досліджень у напрямі переоснащення

виробництва, посилення роп гехиологічиих чинників у соціально-економічному РОЗВИТКУ І ЗНачеННЯ ЦИХ ДОСЛІДЖеНЬ ДЛЯ иа|ЮД-

ііою господарства неперервмо аростп

Слід пам'ятати, що Україна мас сформований ДЕСЯТИЛІТТЯМИ потужний науковий га науково- технічний потенціал, який да можливість формувати і.мали науково-технічно] діяльності, орІЄИ іоваиоі па перележ і иву, В і а іузі < і пореї і ня нових матеріал пі.

10

 технологій, інженерних рішень тощо. Науковий потенціал Ук-раіни. напрацьований не одним поколінням, < надбанням нації.

Розвиток науки і гехнікм повинен сприяти вирішенню еко помічних  і соціальних  задач, які стоять перед українським суспільством, прискоренню переходу економіки па шлях інтенсивного розвитку, підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Виходячи і того, що в найближчі роки вітчизняна промін ювість повинна забезпечити випуск машин, обладнання, при ладів, матеріалів га іншої продукції, яка відповідає за своїми іі-\нім) економічними показниками світовому рівню, перед на мнім суспільством постають п:а основні завдання:

  1.  Покращити систему науково-технічно! Інформації й па-
    геятно-ліцензійну
    |юботу-
  2.  Всебічно сприяти подальшому розцінку творчості ви
    нахідників
    і раціоналізаторів.

Винахідницька діяльність с проявом творчої ініціативи робітників, інженерів, технічного персоналу, вчених. З цк О діяльністю безпосередньо пов'язані темпи науково-технічного прогресу, підвищення продуктивності праці Тому від подальшого вдосконалення, покращання організації і розвитку винахідницької діяльності багаю в чому залежить успішне виконав ня економічних і соціальних задач нашою суспільства.

БеЗСуМНІВНО, СуСПІЛЬНе ВИробнИЦТВО УСПІШНО ро.ишвас ГЬСЯ її тих країнах, де висока винахідницька активність, де ви нахідництво добре і пащ гюеться, дедіє налагоджене правове регулювання цього виду ТВОрЧО] дія. паюс і і. СВІТОВИЙ ДОСВІД Підтверджу* цей неспростовний висновок. Наприклад, Японія відзначаї гься досить високою винахідницькою діяльністю і, як і.уть,резу н.іаіи очевидні

Ефективне використання науково гехнічного потенціалу України і меТОЮ ПОДОЛаННЯ КРИЗИ, ЗДІЙСНеННЯ СТРУКТУРНО] перебудови економіки і а соціально економічною розвитку України ПОВ НЄ Із Встановленням ОСОблНВОГО режиму П правової охорони.

Проведення економічних іа правових реформ для подолання кризи її науково-технічній сфері, посилення впливу держави па процеси формування інноваційною потенціалу, структурних перетворень ■ коно.міки, а також забезпечення державної піл і рим

11


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Вступ

ки розвитку науки, техніки і культури в Україні тісно пов'язані і наявністю нормативної та правової бази у сфері охорони Інтелек-гуа.іьної власності.

І [оступальния рух України по шляху розвитку державності, входження в міжнародне науково гехнічне співробітництво зумовили необхідність розробки законодавства у сфері охорони Інте лектуальної власності.

В 'країні основи законодавства про науково-технічну творчії• т > було накладено одразу після проголошення незалежності. Основними джерелами лаконодавства України про інтелектуальну власність є:

  1.  Закон України ..Про власність", лютий 1991 р.

Закон України ..Про ОСНОВИ державної політики в сфері
науки і науково-технічної діяльності", грудень 1991 р.

Закон України ..Про науково-технічну Інформацію", чер
вень 1993 р.

Закон України ..Про авторське право і суміжні права",
грудень 1993 р.

Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні
моделі",
грудень 1993 р.

Закон України „Про охорону прав на промислові зразки",
грудень 1993 р.

Закон України ..Про охорону прав на знаки для товарів і
послуг',
гравень 1993 р.

Закон України .Про охорону прав на сорти рослин",
квітень 1993 р.

  1.  Закон України ..Про видавничу діяльність", червень 1993 р.

  1.  Закон України ..Про телебачення і радіомовлення", гру
    день 1993 р.
  2.  Закон України .Про приєднанім України до Бернської
    конвенції про охорону дігсратурних і художніх
    гворів",
    травень
    1995 р.
  3.  Постанова Кабінету Міністрів України "Про державну
    річ страцію прав автора на твори науки, літератури і ми
    стецтва", липень 1995 р.
  4.  Закон України „Про захисті від недобросовісної конку
    ренції", червень
    1996 р.

12

 

  1.  Закон України „Про охорону прав на топографії інтег
    ральних мікросхем", листопад
    1997 р.
  2.  Закон України „Про охорону прав на зазначення поход
    ження
    товарів", ..Про внесення змін до Закону України
    „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг",
    чер
    вень 1999 р
  3.  Закон  України  „Про розповсюдження  примірників
    аудіовізуальних творів і фонограм", березень 2000 р,
  4.  Закон України „Про внесення змін до Закону України
    „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", чер
    вень 2000 р.
  5.  Закон України „Про внесення змін до деяких законодав
    чих актів України щодо правової охорони інтелектуаль
    ної власності",
    травень 2003 р.
  6.  Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р.,
    ЯКИЙ набрав чинності з 1 січня 2004 року, а також У кали
    Президента України та Постанови Кабінету Міністрів
    України
    стосовно права інтелектуальної власності.

Цими л.іконами передбачаі гься здійснення комплексу за ходів по підвищенню рівня розвитку техніки, більш широкому використанню відкриттів га винаходів, вдосконаленню системи патентної інформації, розвитку гворчої активності винахідників та раціоналізаторів. Необхідність них заходів полягає у великому значенні відкриттів і винаходів у прискоренні науково технічного прогресу та зростанні питомої ваш винаходів у зовнішньоторгових операціях.

Відповідно до з них законів керівники міністерств, відомств, підприємств, організацій і установ зобов'язані розро-битн і здійснити заходи по розвитку винахідництва і підвищенню ЙОГО ефеКТИВНОСТІ. При ньому необхідно Сіп-іема Пічно ВИКО-ристовувати ВІДКриї ГЯ і Винаходи на ВСІХ папах розробки і опанування нових виробів, матеріалів і технологічних процесів; спрямовувати діяльність конструкторів, розробників і іідників на створення принципово нових об'єктів з урахуванням останніх досягнень винахідництва; створювати лабораторії і спеціальні групи по реалізацЦ винаходів та раціоналіза-юрських пропозицій

13


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавсгво

 Вступ

Окрім цього закони передбачають ряд заходів по підвищенню ефективності патентної інформації! забезпеченню патентно! чистоти техніки, мк;і розробляється і випускаї гни. покращанню планування використання винаходів, підвищенню ролі державної патен гної експері нзи винаходів.

Особливого іначеиня робота по винахідництву і раціоналізації, а гакож по захисту прав винахідників і раціоналізаторів набув» в світлі Конституції України. Згідно зі (і  і) Конституції України:

кожен мін право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами свої і Інтелектуальної, творчої

ЛІ;і [ЬНОСТІ

Відповідна до ст. 54 Конституції Украпім громадянам гарант їм я свобода літературної, художньої, наукової та гехнічноі ГВОрчості, лампі пі іс.кк іуа.іьноі плаї носі і. їхніх авторських прав, моральних і ми геріа пьних інтересів, що виникаюі і. \ зв'язку .і різними видами Інтелектуальної діяльності

Кожний громадянин має право па результати своєї інтелек-гуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без тип згоди, за винятком випадків, встановленні (аміном.

Питання використання і охорони обік гін промислової власності, тобто винаходів, „ноу-хау", товарних знаків, промислових зразків, корисних моделей сгаш невід'ємною частиною міжнародних угод по економічною і науково технічного співробітництва. Співпраця щодо винахідництва і патентної справи ста» областю міжнародних угод і економічного і науково гехнічного співробі і нищ на. що швидко розвнваї їм /і

і. дні оснонні іипімонов'я.іані підстави. :<а якими країни приймають закони, спрямовані на охорону промислової власної гі

ііі|іііі.і    це необхіднії п. -її- і іавчо оформити нора іьні і

економічні прана авторів Інтелектуальної діяльності; друга прагнення стимулювати в рамках урядової політики гворчу ак гивяість июдей, розповсюдження та використання П результатів, а також іаохочувати приватну торгівлю.

Загалом це сприяі економічному і соціальному розвитку суспі іьства.

14

 Сучасний грамотний інженер, випускник вузу повинен во лоліти псиними :шаннями в області винахідницької діяльності. Відсутність на даний час цих знань у інженера або наукового співробітника приводить до значного зниження ефективності їх праці, а ІНОДІ і до ні рані пріоритету нашої держанії н деяких роз робках. Поясню* гься це гим, що м значної кількості поданих за явок на винаходи близько полонини відхиляються державною па-гені по і е\ м іч пою експертизою, ЩО обумовлено педос та і ПЬОЮ па-теитною     підготовкою     сучасних     інженерів     і     наукових співробітників. Отже назріла необхідність \ підвищенні патентних знань.

Саме це мас :»а мсту курс „Патентознавство", який читається для студентів фізичного факультету.

Мста курсу полягав В ознайомленні л загальними питаннями винахідницької, патентної і раціоналізаторської діяльності, ос-нонами законодавства України з питань інтелектуальної влаг пості та охорони прав на винаходи.

.і.інл.іпіг.і курсу    дати майбутньому спеціалк гу знання, які необхідні для того, щоб:

Орк нтуватися в патентній Інформації і документації;

Досліджувати і правильно формувати ознаки новизни п розроблюваних об'єктах, допомагати  н створенні  нових техно юіічних процесів;

Грамотно оформити манку на винахід;

Грамотно аналізувати технічні рішення і метою визначення їх охороноздатності і патентної чистоти по різним країнам.

15


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 1. Система інтелектуальної власності

1.1 .Виникнення, становлення і розвиток поняття інтелектуальної власності

Виникнення      терміна      .інтелектуальна      власність" пригодиться на кінець XVII ст. Він уперше з'явився у француаь кому законодавств] на грунті теорії природного прана, яке одер жало свій найбільш послідовний розпиток саме в працях французьких філософів-просвітителів (Вольтер, Дідро, ГольбаХ, Гель-вецій, Руссо). Відповідно до ції і нори прано творця будь-якого гворчого результату (чи то літературною гвору, чи винаходу) є його ні-иід'с мним природним правом, що викикаї із самої сутності гворчої діяльності та „існує незалежно від визнання цього прана державною владою'.

14 липня 1967 р, була створена Всесвітня організація інті лектуальноі власності (ВОІВ), яка .і грудня 1976 р. набула статусу спеціалізовано] установи Організації О6'« вданих І Іаній. Але фак гичне започаткування цієї організації слід віднести на кінець XIX СТ., коли 20 березня 1883 р. було укладено Паризьку конвенцію про охорону промислової власності. Пізніше, а гамі в 1886 р., було прийнято Бернську конвенцію про охорону літературних і ху-ло/кш.ч творів. Обидві конвенції передбачали створення секретаріату, який називався „Міжнародне бюро". У 1893 р. ці секре-іаріати були об'єднані в один, який діяв під різними назвами.

Всесвітня організація Інтелектуальної власності у поняття інтелектуальної власності включає:

  1.  промислову власність, що головним чином охоплю* вина
    ходи,
    товарні знаки і промін іоні зразки;
  2.  авторське прано, яке СТОСуі ГЬСЯ літературних, музичних,
    художніх, фотої рафічних і аудюв&уадьних гворів.

Нині поняття Інтелектуально] власності включає значно

більше результатів інтелектуальної діяльності. Коло об'єктів інте-

. іекіуальної плаі'постісьогодні можи.і поділити на гри основні групи

— перша    це результати наукової, літературної і художньої

гворчості,   які   охороняються   авторським   правом   і

суміжними правами;

16

 Розділ і  Система інтелектуальної власності

Оруга  • результати науково гехнічноі гворчості, що охо-
роняються патентними правом або, точніше сказати, пра
вом промислово] власності;

третю групу складанні, засоби  індивідуалізації учас-
никін
цивільного обороту, товарів і послуг, які прирівняні
до
результатів Інтелектуальної діяльності

Оіже, інтелектуальна власність - це результати гворчої діяльїкк п її об'єктом, проте, і не матеріальні носії, и яких ре-алізовані резу іьтати гворчосі і. а саме ті ідеї, думки, міркування, образи, символи тощо, які ре.і [іауються чи втілюються у певних матеріальній носіях. Це специфічна особливість інн-лектуальноі власності - її об'єктами в нематеріальні речі, а саме безтілесні ідеї тощо. Проте не будь-які ідеї, а лише такі, що можуть бути втілені в матеріальних носіях, тобто їх автори повідомляють, як ту чи іншу ідею можна втілити і використати, або вона вже втілена в науковому, літературному чи художньому творі. Це одна із ознак інтелектуальної власності, яка підрити її від звичайної власності. Ті ідеї, що містять результати науково-технічної творчої п і претендують на визнання об'єктом промислової власності, мають бути кваліфіковані як такі уповноваженими на ЦЄдержавним» органами. Яким би він не був нін » об'єктом власності його творця. Наприклад, автор розробці) якусь технічну пропозицію* спрямовану на удосконалення певного технологічного процесу, і подав п до Державного департаменту інтелектуально] власності як мигатіл У результаті науково-технічної експертизи цю пропозицію ніша ходом не визнано. Проте нона не перестала и\ і п об і кюм класності її творця.

Персик (іб'ї кгін інтелектуальної діяльності, які можуть бу-ін визнані об'єктами інтелектуальної власності наведений у Законі України „Про власність" від 7 лютого 1991 р. Цей закон містить спеціальний розділ VI,який називається .. Прано інтелектуальної власності"', в мої «її ст. 41 наводиться перелік об'єктів прана інтелектуальної власності: „Об'єктами прана інтелектуальної власності і і нори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоиа.її.спорі їм пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-

2"' 17


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 1  Система інтелектуальної власності

дослідних робіт та інші результати інтелектуальної праці". Отже, як бачимо, об'єктами Інтелектуальної в іасності визнаються будь-які результати інтелектуальної праці

У прийнятому Верховною Радою Україні новому Цивільному кодексі (ЦК), який набрав чинності і 1 (.Ічня 2004 р., питанням інтелектуальної власності відне.и п.і окрема книга IV .Право інтелектуальної власності". Найважливішим є те, ЩО у НІЙ здійснено принципово новий 111,4X1, і до визначення правового ста* тусу форм та об'єктів правового захисту і самих понять об'єктів інтелектуальної власності. Стаття 420 ЦК „Об'єкти права інтелектуальної власності"ироголошує: «До об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

літературні та художні твори;

комп'ютерні програми;

компіляції даних (бази даних);

виконання;

фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій
мовлення;

наукові відкриття;

винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

раціоналізаторські пропозиції;

сорти рослин, породи тварин;

комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки
(знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

комерційні таємниці

Суттєвим є включення до переліку об'єктів інтелектуальної власності наукового відкриття.

Наукове відкриття як явище чисто наукове є свідченням високого рівня науково-дослідної діяльності в суспільстві, високого ріння науки В цілому. Наукове відкриття є найвищим досягненням будь-якої науки Правову охорону наукові відкриття дістали не так давно. її започатковано в колишньому СРСР. У 1959 р., не тільки в СРСР, а й її усьому світі вперше було введено державну реєстрацію наукових відкриттів, але а датою пріоритету від 1947 р. За час існування державної реєстрації відкриттів їх зареєстровано понад 350.

18

 За наполяганням колишнього Радянського Союзу наукові відкриття були включені до о6( мі» правової охорони Конвенції про створення Всесвітньої організаціі інтелектуальної власності (ст. 2 и. УШ).В Україні державної реєстрації наукових відкриттів за радянських часів не було, в незалежна Україна державної ре-(і граці] наукових відкриттів не розпочала.

Новий Цивільний кодекс України включив наукові відкриття до переліку об'єктів правової охорони. Стаття 457 ЦК містить визначення поняття «наукове відкриття*. Це визначення відрізняється від відомих тим, що до терміна «відкриття», який вживався раніше, додали слово «наукове», отже, тепер це найвище досягнення науково-дослідної діяльності називається „наукове відкриття":

"Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні .«мінну рівень наукового пізнання".

Автор наукового відкриття має право надавати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.

11 рано па наукове відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом, (ст. 457 ЦК).

1.2. Поняття права інтелектуальної власності

Виходячи зі сказаного вище, логічно випливає висновок: якщо г інтелектуальна власність, то очевидно, що є і право інтелектуальної власності. Не може бути власності без права власності.

За Законом України „Про власність" будь-які результати ні іелектуальної діяльності визнаються об'єктами права власності (приватної, комунальної чи державної). Проте закони України про інтелектуальну власність непослідовні у визначенні права на результати творчості. Принаймні три закони України („Про ав-торське право і суміжні права", „Про охорону прав на сорти росиш , „Про племінне тваринництво") право на результати творчої .пильності обмежують лише виключним правом на використання цього результату. Інші закони про промислову власність резуль-гати науково-технічної творчості чітко і однозначно визнають оГм кіами права власності з усіма наслідками, що з цього впили-

19


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розд.л 1 Система інтелектуальної власності

вають. Так, Закон України „ Про охорону прав на винаходи і ко рік ні моделі" у и") (і.З визначає: „Прано класності на винахід («о-рисн\ модель) засвідчується патентом".

Ми будемо виходити :і тієї точки зору, за якою за творцями ни.ін.и гься право власності на їхні витвори

Гак, Цивільний кодекс України (ст. 418) дає таке визначся ня права інтелектуальної власності:

„Право Інтелектуальної власності - це право особи па п< іульїат інтелектуальної, творчої діяльності або на ішиии об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ним Кодексом та іншим законом".

Право інтелектуальної власності становлять особисті не-майнові права ні і с.тсктуальної власності та (або) майнові права ні іелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права Інтелектуально] власності визначається Кодексом та іншим зако ном.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у ного здійсненні, крім випадків, передбачених ЮКОНОМ.

Слід відзначити, що право власності, як і будь-яке інше цивільне право, прийнято розглядати в об'єктивному і суб'сктив-ному значенні.

Право інтелектуальної власності в об'єктивному значенні -це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у процесі створення і використання результатів інтелектуальної діяльності. Тобто це сукупність цивільно-правових актів, які реіл поіоі).зазначені відносини.

У суб'єктивному значенні прано інтелектуальної власності - особисті нсмайномі і маііиові права, що відповідно до чинного законодавства належать авторам того чи іншого результату інтелектуальної діяльності. Зміст суб\ к і піших прав Інтелектуально] власної 11 буде розкрито далі.

Об'єктами права інтелектуальної власності і результат творчої діяльності, а первісними суб'єктами нього права < шорці цих результатів. Безумовно, право інтелектуальної власності може належати не міни безпосередньо торцям, а й їх правонаступникам.

20

 Залежно від характеру інтелектуальної діяльності право клас носи на .іа.шачсш ре іуяьтати буває трьох видів:

  1.  Якщо |х\»у іьіаіом творчої діяльності <: твори науки, іітерату-
    ри, мистецтва, то попи охороняються авторським правом. До
    авторського права долучаються так звані суміжні
    права (прана
    виконавців,
    розробників фонограм та організацій мовлення)
  2.  Другу групу прав Інтелектуальної власності складають
    результати науково-технічної творчості, які об'єднуються
    в і руну об'єктів промів юної власності.
  3.  Позначення і найменування, засобами яких розрізняють
    ся
    учасники цивільного обороту, товари і послуги, склада
    ють третю групу прав інтелектуальної власності.

Найбільш адекватна змісту назва „право промислової власності". У цій групі об'єднані результати науково-технічної твор-чо(ті, які можуть бути використані у виробничій діяльності людей у будь-якій галуаі пародіюю господарства. Ноші мають за мету підвищення технічного рівня виробництва та досягнення певною цоактивдаго ефекту у виробництві

Що стосується творів науки, літератури і мистецтва, го ця група об і к і їм прана інтелектуальної власності не ма< < во< і назви. Ми просто називаємо ці об'єкти такими, що охороняються ав горським правом і суміжними правами. У снеціа іі.нпі літературі зазначену групу називають ніколи літературною власністю.

1.3. Співвідношення права власності і права інтелектуальної власності

Право власності і право інтелектуальної власності - не різні правові інститути, хоча вони і мають багато спільного. Воно поляни в ГОМу, ЩО )\ суб'« кіам належать однакові прана на об'єкти власності. Суб'єкти прана інтелектуально] власності м.іють стосовно результатів творчої діяльнопі такі само правомочності ;ік і суб'єкти звичайного права класності. Це- право володіння, кори стування і розпорядження об'< ктом свої і власності паї ній розсуд (< і 41 Конституції України). Спільними і ооособи виникнення прана власності і прана інтелектуально] власності, незважаючи на їх різноманітність

21


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 1. Система інтелектуальної власності

 право власності виник»   шляхом виробництва об'єкта,

право інтелектуальної власності виникає також шляхом створення твору, винаходу тощо;

право власності виникає шляхом укладення цивільно-пра
вових
договорів, так само виникає і право Інтелектуальної
власності.

Проте між ними двома видами права власності Існуї чимало суттєвих відмінностей. Зокрема:

1. Право власності ( крім прана власності. ЩО нстанов-люється договором позики) не обмежене будь-яким строком. Цей строк може бути перерваний ТІЛЬКИ у випадках, передбачених законом.

Право інтелектуальної власності встановлюється лише на

певний строк, наприклад, патент на винахід вилається строком

лише на 20 років. Після чого винахід стає надбанням суспільства.

2 На окремі об'єкти ( винаходи, корисні моделі, промислові

зразки  тощо) правова охорона встановлюється лише

ПІСЛЯ  кваліфікації пропозиції як винаходу чи  іншого

об'єкта та його державної реєстрації.

В( гановлення звичайного прана власності на матеріальний об'єкт спеціальної кваліфікації на потребує. Державна реєстрація прана власності на матеріальні об'єкти необхідна лише у випадках, передбачених законом (нерухомості, транспортних засобів тощо). 3. Найбільш суттєва відмінність між зазначеними правами власності полягає в тому, ню звичайне право власності встановлюється на матеріальні об'єкти - предмети навколишньою середовища,

Об'єктами прана Інтелектуальної власності можуть бути лише нематеріальні об'єкти - речі, які в римському приватному прані називались безтілесними. Як уже зазначалось, об'єктами Інтелектуально] власності Є ідеї, образи, СИМВОЛИ, думки, гіпотези гощо, Перелічені об'єкти можуть стати Інтелектуальною власністю лише за умови, то нони щатні матеріалізуватися, нпіи ГИСЬ у матеріальних носіях. Ідея, яка не здатна до такої ма-крі.і изацп, об'єктом прана Інтелектуальної власності не стає. Проте іаконодавство деяких країн встановлю) правову охорону і на і и і

22

 4. Суттєвою відмінністю права інтелектуальної власності ВІЛ звичайного права власності є здатність об'єкта інтелектуальної власнос 11 ДО і пражуиання, чого не можна сказати іі|к> матеріальні об'єкти власній ті. Ідеї, обрали. звуки, символи тощо мають здатність до багаторазового втілення в матеріальному об'єкті. Книга, наприклад, в якій втілено пі гедехгуаль-ну власність її автора, може бути тиражована в будь-якій кількості. Те ж саме стосується й інших об'єктів інтелектуальної діяльності. Проте при цьому слід мати на увазі, що право інтелектуальної власності встановлюється і діє лише саме щодо ції ї нематеріальної речі (ідеї, обрязя, символи, сполучення звуків тощо), а не щодо матеріальних носіїв, у яких втілено задум автора. Власниками матеріальнпх носіїв, в які втілено об'єкти інтелектуальної власності, будуть нині скоби, які придбали такі ніхії на законній ш.к і ані. Цих власників МОЖИ бути і тільки, скільки тиражовано копій зазначених матеріальних носіїв, а суб'єктом права інтелектуальної власності буде лише автор чи його правонаступник. 1 Іраво інтелектуальної власності - це право володіння, користування і розпоряджання результатом інтелектуальної діяльності на с-вій розсуд. Суб'єкт прана інтелектуальної власності маї прано на володіння її результатом. До будь-якого втілення цього |к:іуль-тату в матеріальному носії володарем ЙОГО може бути тільки ангор чи його правонаступник Наприклад, якщо певна музика чи слова пісні склалися у свідомості автора, або навіть уже запікані на папері, але ще не оприлюднені, то володарем цієї музики чи слін пісні є автор. Коли ж ноти чи слова пісні опубліковані, то в силу здатності до тиражування ці пори можуть бути у володінні багатьох осіб, але всі вони будуть володіти музикою чи словами шсш не кіл СВОГО імені, а під імені їх акіора. Саме тому при виконанні пісні завжди проголошують ім'я композитора та ангора слін.

1.4. Законодавство України про інтелектуальну

власність

Становлення національного законодавства про Інтелекту* альну власність стало можливим лише з набуї гяти Україною не

23


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 1 Система інтелектуальної власності

залежності. Цьому сприяло прийняття Верховною Радоіо Декларації про державний суверенітет України, якою було проголошено, що Україна самостійно визнана* свій економічний статус і закріплює його в законах. Відповідно до цієї Декларації весь економічний і.і науково-технічний потенціал, створений на території України, проголошу! тм я власністю народу, матеріальною основою суверенітету України і використовуї п>ся з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб громадян України. Декларацію було прийнято Верховною Радою 16 липня 1990 р.

З серпня 1990 р Верховна Рада прийняла Закон „Про еко
номічну самостійність Української 14Т . У ньому було задскла-
ровано, що нссь економічний, науковий і технічний потенціал,
розташований на території України, а іасни і ь народу Ук-

раїни і с основою П економічної самої пйпості.

24 серпня 1991 р. Верхоин.і Рада України проголосила Акт проголошення незалежності України та створення самостійної держави - України.

Завдяки цьому були закладені підвалини створеній своєї національної правової системи, V тому <шслі національною законодавства про інтелектуальну власність.

Законодавство України з питань інтелектуальної власні базується на Конституції України, Цивільному кодексі України іа законах України стосовно правової охорони об'єктів інтелектуальної власності.

Законодавство України, яке містять норми щодо охорони кран на об'єкти інтелектуальної власності, умовно можна поділити на такі блоки:

/ Загальне .шкошнківство:

Конституція України;

ЦИВІЛЬНИЙ кодекс України;

Цивільний процесуальний кодекс України;

Криміналі.ний кодекс України;

КримІнально-процвсуальния кодекс України;

Митний кодекс України;

Господарський процесуальний копке України;

Колім   ШКОНІВ про працю України.

24

 2. Спеціальне законодавство ч сфері охорони інтвлвхщавь-
ної власності:

Закон України "Про охорону прав на винаходи";

Закон України "Про корисні моделі, промислові зразки .

Закон України "Про знаки для товарів і послуг";

Закон України "Про топографії інтегральних мікросхем";

Закон України "Про сорти рослин";

Закон України "Про охорону авторського права і суміжних
прав тощо".

3. Митне закошнкіш шво:

МИТНИЙ кодекс та інші нормагиино-правові акти з цих
питань.

Крім того, підзаконні акти - постанови Кабінету Міністрів 4 країни, укази та розпорядження Президента тощо.

Основні засади Інті гьної діяльності закладені в

ЧИННІЙ Конституції України.

Стаття 54 Конституції гарантує свобод) пгературної, ху-дожньої, наукової і гехнічноі гнорчості. Держава створює ма-іеріальні умови, над» підтримку добровільним товариствам і гворчим спілкам. Прано автора на свій витвір закріплено цією ж статтею Конституції України:

„Кожний громадянин мас  прано на результати своєї інте-\аЛІ.ПО1. творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом".

Початком становлення законодавства України про інтелек-гуальну власність в день прийняття Закону України „Про власність" - 7 лютого 1991 р.

Першим нормативним актом, який започаткував створення законодавства про промін лону власність, було затверджене Указом Президента України „Тимчасове положення про правову охорону об'ї кип промиСЛОаоі класності та раціоналізаторських про позицій в Украпи" від 18 вересня 1992 р. Із прийняттям законні N країни про промислову власність зазначені' положення втрахи-лоі КОЮ ЧИННІСТЬ.

13 грудня НИМ р. ПРИЙНЯТО Закон України Про осінній дер-

жавної політики у сфері пачки і науково-технічно] діяльності".

25


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 1 Система інтелектуальної власності

Цей Закон визначає загальні правові засади науково-технічної діяльності к Україні.

25 червня 1993 р. був прийнятий Закон України „Про науково-технічну інформацію". Нін встановив правові засади ство-реннм і корм іування науково-технічною Інформацією, а також вкапав науково-технічну Інформацію товаром і об'єктом права Інтелектуально! власності

21 квітня 1993 р. прийнято Закон України „Про охорону орав на сорти рослин", який регулює відносини, що виникають у зв'язку а одержанням, кпкористанням, захистом, відчуженням і припиненням дії прана щодо сортів рослин в Україні.

Але основним джерелом прана інтелектуальної власності Є пакет законів, прийнятих у ірудні 1993 р.: „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", „Про охорону прав на промислові зразки", ,. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", „Про ПлеміннеТВариННМЦТВО", .Проавторське прано і суміжні прана'

У 1993 р. прийнято також Закони України .Про видавничу діяльність", „Протелебачення і радіомовлення".

В лік іоімді 1994 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову „ Про мінімальні ставки авторської винагороди за використаний торт літератури і мистецтва".

19 січня 1995 р. Верховна Рада України своє постановою затвердила „Положення про порядок оформлення та використання прав на винаходи, корисні моделі і промислові арапгн. постанов лять державну таї мницю".

У липні 1995 (>. затверджено інструкції про порядок видачі патентів України на винаходи та промислові зразки, що охороняються охоронними документами СРСР.

Протягом 1996    2003 рр. було прийнято Закони України:

„П|Ю ЗаХИСТ ВІД НеДОбрОСОВІСНОї конкуренції", ..111х> охорону

прав па голографії Інтегра и.них мікросхем", .Про охорону прав на

зазначення походження товарів", ..Про внесення змін до Закону України „Про охорону нран на знаки для товарні і послуг". ..|||м> роаповсюдження примірників аудіовізуальних перів і фояоі рам

..І1|Н) внесення амін ДО Закону України .ПроОХОрону праи на ніша

ходи і корінні моделі", .Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правово] охорони ііпсіекіуальної и.іа< носи".

26

 З 1 січня 2004 р. діє новий Цивільний кодекс України, в якому питанням Інтелектуальної власності приділено значну увагу.

На розвиток законодавства про інтелектуальну власність Державним Департаментом інтелектуальної власності України (ДД1В) було розроблено і прийнято ряд відомчих актів, які реї у люють діяльність ДДІВ з оформлення прав на об'єкти промислової власності.

Важливим джерелом права інтелектуальної власності є міжнародні конненцп і договори, до яких приєдналась Україна Передусім Україна вступила до Всесвітньої організації Інтелектуальної власності (ВОІВ), членами якої є понад 150 країн світу.

Законом України від 31 травня 1995 р. Україна приєдналась до Ьернської конвенції про охорону літературних і художніх творів. Законом України від 27 січня 1995 р. Верховна Рада України ратифікувала Угоду про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав країн СНД. У червні 1999 р. Україна приєдналась до Міжнародної конвенції про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.

Україна оголосила чинними на своїй території Паризьку конвенцію про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., Мадридську угоду про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р.. Договір про патентну кооперацію (РСТ), прийнятий 19 червня 1970 р.

Уряд України заявив, що бере на себе обов'язки, які випливають із зазначених Конвенції, Угоди і Договору по відношенню до території України

У ЖОВТНІ 1994 р. Україна підписала Договір про закоиодаи її по по товарних знаках, який ратифікований Верховною Радою у жовтні 1995 р

1.5. Система органів управління в сфері охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності в Україні

Після здобуття незалежності Україна отримала лише окремі фрагменти системи охорони Інтелектуальної власності колишнього СРСР, які до того ж потребува їй докорінної перебудови ВІДПОВІДНО ДО ПРИНЦИПІВ РИНКОВОЇ еКОНОМІКИ Та і Ірані и ВХОД

27


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

ження країни ло світового економічного, політичною й соніо-культурного простору.

Останнім часом н Україні сформувалася досить розгалуже-
п.і
організаційна система органні, які прямо чи опосередковано за
безпечують'діяльність у сфері
охорони інії іьної и.і;к пості.

У структурі Верховної Ради України, у складі Комітету з питань науки і освіти створений Підкомітет а питань інноваційної діяльності і захисту інтелектуальної власності.

У структурі судової влади у 2001 р. створена спеціалізована колегія суддів Вищого господарського суду України і розгляду справ, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Подібні колегії також створені у складі господарських судів Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та Апеляційних господарських судів.

З 1 береіНЯ 2003 р. у Вищому господарському суді України та в апеляційних господарських судах почали діяти спеціалізовані >ш палати з розгляду справ у господарських спорах, пов'язаних із захистом пран на об'єкти інтелектуальної власності Запроваджено також відповідну спеша. п.іацію суддів у місцевих господарських судах

Система виконавчих органів охоплює такі установи:

Міжвідомчий комітет 8 проблем захисту прав на об'єкти
інтелектуальної класності - постійно діючий орган при
Кабінеті Міністрів України, створений у лютому 2000 р.
для координації діяльності
органів виконавчої влади у
сфері охорони інтелектуальної власності,

Державний департамент інтелектуальної ваш но» ті, ство
рений
у квітні 2000 р. у складі Міністерства освіти і науки
України. Його основні завдання:

  1.  участь \ забезпеченні реалізації державної політика у
    сфері інтелектуальної власності;
  2.  прогнозування та визначення перепекти! і напрямів рої
    витку \ сфері інтелектуальної в [асжх гі;
  3.  розроблення нормативно-яражовоі бази функціонування
    державної системи охорони інтелектуальної власності;

і > розроблення організаційного забезпечення охорони пран па об'< кіп Інтелектуальної власності

28

 Розділ 1  Система інтелектуальної власності

При Держдепартаменті створено Консультативну ралу :< представників усіх інорчих спілок України та ВІДОМИХ  гворчих діячів України, а  також Апеляційну  палату для розгляду в адміністративному порядку заперечень протії рішень іа заявками на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для ю варів і послуг, тоїюі рафп інтегральних мікросхем і зазначення по ходження товарів.

Інші міністерства та відомства України, діяльність яких так чи і накип і и>, ,. ц,с я охорони прав іиіслек їла и.ної класності;

Лніимонопо п.ііий комітет України - центральний орган. що забезпечуєз захист від недобросовісної конкуренції, пов'язаної а неправомірним використанням об"єктів інтелектуальні)!

власності.

Міністерства юстиції України - бере участь у розробці законодавчих актів з питань інтелектуальної власності, координує законотворчу діяльність у цій сфері та відповідає за його адаптацію до законодавства Європейського Союзу;

Міністерство внутрішніх справ України — здійснює заходи з

іюпергД/М пня   іа  розкриття ЗЛОЧИНІВ,  НОВ'яваНИХ з порушенням

прав Інтелектуальної в, всноспі, бере участь у створенні п вдосконаленні необхідно! ДЛЯ щютидії цим порушенням законодавчої бази.

Особливу увагу міністерство приділж попередженню та викриттю фактів розмноження і розповсюдження коиірафакіної аудіовізуальної продукції, пе.ішен.шіікно комп'ютерного про грамного забезпечення, а також фактів виробництва та ро.ніоікіо дження фальсифікованої продукції з незаконним використанням товарних знаків відомих вітчизняних і зарубіжних виробників.

У 2001 р. в структурі Державної служби боротьби  і економічною злочинністю були створені підрозлі їй по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності — яку цей тральному апараті, так і на регіональному ріши. Вони провфдяі ь в усіх регіонах комплексні перевірки суб'єктів господарювання сто-(опію дотримання вимог нормативно-правових акин, ию регла меитуиуть оптову іа роздрібну торгівлю примірниками аудіовізу' а.н.них торт і фонограм. Ця робота координується міжвідомчими робочими групами, до складу яких входять представники Міністерства економіки та і питань європейсько] інтеграції Ук-

29


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 1  Система інтелектуальної власності

раїни, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України;

Державна податком адміністрація України (Д1ІАУ) — здійснює контроль за нарахуванням і платою податків при ввезенні та виробництві (складанні) аудіо- й відеопродукціі штериторії України На підставі чинного законодавства здійснює заходи і вилучення та знищення контрафактпої продукції, іво сприяє захисту інтелектуальної власності, у тому числі авторських прав на аудіо- та відеоііродукцно. (кобливу увагу приділяє виявленню та знешкодженню підпільного виробництва;

Державна митна служба України - забезпечує реєстрацію
переміщення
через митний кордон України товарі», що
містять об'єкти
інтелектуальної власності, та здійсню*: ком
плекс передбачених
законодавством заходів з недопущен
ня
переміщення череп митний кордон України товарів, ви
готовлених .«
порушенням прав Інтелектуальної власності.

Державний комітет стандарти.«ацп. метрологи та сер
тифікації України     здійснює
державний контроль за До
триманням законодавства України про захист прав спо
живачів, а також про рекламу в цій сфері;

— Служба безпеки України — бере участь у розробці та
здійсненні заходів із захисту державних   іагмниць України;
сприяв підприємствам, установам, організаціям, підприємцям у
збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завда
ти шкоди життєво важливим інтересам
України.

Відповідно до указів Президента України створені спеціальні іііл|юзділіі боротьби 3 правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності. СБУ несе відповідальність за державну політику голографічного захисту товарів і документів; здійснює державний контроль і координацію у цій сфері

Важливу роль у системі органів регулювання охорони ипе лектуальної власності відіграють організації, що утворюють інфраструктуру діяльності в цім сфері:

— Державне підприємство „Український інститут піюмислової
вчасності" (Укриатент). яке
оеребуваї у сфері управління
Міністерства (квіти і науки України та підпорядковане Дер
жавному департаменту інтелектуальної власності.

ЗО

 Воно е основою інфраструктури охорони промислової влас

ікни в Україні; здійсним  гакі функції:

приймання заявок на видачу охоронних документів на
об'єкти промислової власності;

проведення експертизи цих заявок на відповідність їх умо
вам надання правової охорони,

забезпечення державно! реєстрації об'єктів промислової
власності,   зміни   їх   правового  статусу   та  
офіційної
публікації відповідних відомої і«и,

здійснення державної реєстрації договорів про передачу
права власності на об'єкти промислової власності, що охо
роняються в Україні, та договорів про видачу дозволу
(ліцензій, ліцензійних договорів) на їх використання;

інформаційне забезпечення функціонування державної
системи
охорони промислової власності;

забезпечення фізичних та юридичних осіб Інформацією
про об'єкти промислово] власності;

формування фондів національної патентної документації в
органах
державно] системи науково-технічної інформації
України та ш.

— Діяльність „Українського інституту промислової власності" регламентується його статутом, який був прийнятий у 2000 р.

Державне підприємство „Українське агентство з авторських і суміжних прав" є основною ланкою охорони авторських прав, належить до арери управління Міністерства освіти і науки України та підпорядковане Державному департаменту інтелектуальної власності; виконує такі функції:

забезпечення охорони авторських і суміжних прав право-
вшпигів України й інших країн та їх правонаступників на
території України і за її межами;

державна реєстрація прав авторів на твори науки, літерату
ри та мистецтва;

забезпечення фізичних і юридичних осіб інформацією про
об'єкти авторських і суміжних
прав;

управління майновими правами авторів або їх правонас
тупників на колективній
ОСНОВІ;

31


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 1. Система інтелект тільної власності

• палання допомоги авторам та іншим правовласникам ав торських і суміжних арап ■ управлінні їх майновими пра-пами те пі.

— Інститут нііг кьі\л.п.ної нласносгі і права с структурною
склалоіюіо Національної системи
охорони інтелектуальної
власності. Його головним завданням і підготовка,
піци пінні
гонка та підвищення
кваліфікації фахіввів у «фері інтелекту
альної
власності, а гаїтж установ, організацій і підприємств
усіх форм власності;

Діяльність Інститут) безпосередньо координується Державним департаментам Інтелектуальної власності. Інститут має ліцензії Міністерства ОСВІТИ і науки України па право провадження освітньої діяльності, пов'язано] л паланням другої вищої освіти за спеціальністю "Інтелектуальна власність"

—Державне     підприємство     "Інтелзахист"     створі відповідно до наказу Міністерства осипи і науки України під (і серпня 2002 р. Ху 449. Воно .іа< коване на державній власності, належить до сфери управління Міністері освіти і науки України та підпорядковане Держаному де нартаменту інтелектуальної власності. Підприємство створене з метою удосконалення організації видачі контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, <|юіюі рам, комп'ютерних програм та баз даних, а також посиленій захисту прав у сфері інтелектуальної власності;

— Український   центі)   інноватики   та   патентно інфор
маційних послуг
створення V 2001 р. в м. Кінві з метою
сприяння
інноваційній активності та надання допомоги
учасникам
інноваційного процесу у вирішенні питань, що
стосуються сфери промислово] власності У Центрі вико
нуються
робо і п на замовлення, надаються консулмацп га
інші нили послуг, включаючи складання комплекту лику
ментів для
подання заявки на одержання правово] охоро
ни об'єкта промислово] власності
в Україні та за її межа
ми; даються відповіді на залити експертизи аа поданими
заявками; надаї гься допомога в дотриманні Інтересів пра-

 вовласників при складанні договорів про передачу прав на об'ї кти промислової власності, ліцензійних доі опорів на їх використання тощо;

Науково-дослідний інститут інтелектуально! власності
створений у складі Академії правових наук і мас стати
спеціалізованою
установою для  проведення наукових
досліджені, \ (фгрі інтелектуально! власності, участі в
розробці проек
і ін законів та інших нормативно-правових
актів з питань інтелектуально]
нласносгі. підготовки екс
перших ВИСНОВКІВ із зазначених питань.

До структури органів регулювання охорони інтелектуальної власності слід віднести і мережу недержавних організацій, що складається із двох і рун:

1. Творчі СПІЛКИ — Національна спілка письменників Украї
ни,
Національна і вілка театральний діячів України, Національна
спілка
кінематографістів України. 1 {атональна спілка художників
України, Національна спілка майстрів народного мистецтва Ук-
рапіи.  Національна  спілка
архітекторів   України,   Національна

іка композиторів України. Спілка фотохудожників України. Національна спілка журналіст! України, Всеукраїнська спілка кобзарів, Спілка рекламістів України. Всеукраїнська музична спілка, Спілка дизайнерів України, Український фонд культури, Національна ліга українських композиторів.

2. Недержавні шепнуті, ЩО спеціалізуються у сфері Інте
лектуальної класності:

Ікечкраїнська асоціація па ген і них понірспих;

— Коаліція з питань захисту прав інтелектуальної власності
(СІРК);

- Українська група Міжнародної асоціації з охорони промислово] власності (АІРР1);

Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності (м. Київ);

Автипіратський союз України;

Украпи і.к,і юридична група;

Авторсько-правове товариство.

Створена громадська організація Всеукраїнське агентство авторів.

зз


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 1 Система інтелектуальної власності

Важливу роль у функціонуванні системи органі» регулю
ванні
ііііімі'м\-.і іьної власності відіграє Інститут патентних
повірешв ■ представників у справах Інп ільної власності,

які * нс.ііі.іс/кмимі! ід лінш. іі.і підставі Положення про представників у справах інтелектуальної власності. Патентні повірені на-

д.іюіь фІЗИЧНИМ і юріїлмчним особам ПОСЛУГИ, понятті .і охороною прав Інтелектуальної власності, представляють їх Інтереси перед Державним департаментом інтелектуальної класності та \< і.інонами. ЩО на ІЄЛЯ 11. ДО сфери ЙОГО управління, судокими органами, кредитними установами у відносинах < Іншими фізичними і.і юридичними особами.

Аналіз структури органі» .5 регулюнання діяльності у сфері охорони інтелектуальної власності н Україні дозволяв дійти висновку) що енспмв державних і дедершеавних органік перебуває у завершальній фааі свого становлення га вже сьогодні здатна виконувати основні фунхці] охорони інтелектуальної власності. Водночас ефективність діяльності цієї системи буде значною мірою залежаї и від розвитку тих її компонентів, які, і одного боку, пов'язані і яки1 ним збільшенням потужності га гехнічного оснащення Інфраструктури охорони Імтелектуа гьної власно* гі, а а іншого — :і розвитком недержавних установ регулювання діяль-ності у сфері Інтелектуальної власності. Саме гакі установи мають відігравати найвагомішу роль у вирішенні ключових питань ції сфери* як це иаі ми це в розвинутих країнах < ринковою еко-номікою. Ця теза, зокрема, підкреслена в ст. 7 Закону України .Про ОСНОВИ національної бсМЮКЯ України" ВІД 17 червня 2003 р., н якій зазначено, що недосконалість механізмів захисту прав

інтелектуально] ВЛаСЯОСТІ в ОДНІЄЮ3 Заі рОЗ національним Нігере

і .їм і національнії"! безпеці України у науково-технічній сфері, тому вдосконалення них механізмів і першочерговим паданням

держави.

Управління   науково-технічною   [іяльністю   на   місцях

ідійснюеться керівництвом підприємств, організацій і установ усіх форм класності Що стосується гворчої діяльності и галузі науки, літератури і мистецтва, то тут єдиної системи управління

НЄМа< , ОСКІЛЬКИ ОЧевИДНО, ВЮ ДЛЯ ВСІХ ВИДІВ ТВОРЧОСТІ ( ЛИН.і гін

гема не потрібна.

 /правління науковою діяльністю здійснім   Міністерство ОСВІТИ і науки України, а гаКОЖ Президія Національної Академії

наук України. У низовій танці управління науковою діяльнії по існтоється керівництвом науково-дослідних, наукових, проектних, технологічних і та інших організацій і установ.

34


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

Розділ 2. Авторське право І патентне право

Із загального поняття інтелектуальної власності міжнарод-но-правові документи виділяють окремо промислову власність, до якої належать винаходи, корисні модем, промислові зразки, фабричні або товарні знаки, знаки обслуговування і вказівки щодо походження або найменування місця походження, а також припинення недобросовісної конкуренції.

Інші от кти інтелектуальної власності, які залишилися за межами поняття промислово! власності, ск іадають групу результатів творчої діяльності , що охорон» гься авторським правом. Ця група не має спеціальної назви.

Отже всі результати гворчої діяльності з точки зору цивільно -правової охорони поділяю і ься на дві групи:

одна охо|юняється авторським правом; друга - патентним.

Варто наголосити, що всі зазначені результати чинним зако-нодавством визнані говаром і, отже, можуть бути об'єктом будь

ЯКИХ ЦИВІЛЬНИХ ІфЛІІОЧШІІВ.

Таким чином, у цивільному праві і в цивільному законодавстві склалося два самостійних правових Інститути - авторське право і патентне право або прано промислової власності.

2.1. Спільне в цивільно-правовому регулюванні авторських і патентних відносин

Відзначимо спільні ознаки в цивільно-правовому регулюванні авторських і патентних відносин.

[.Спільною суттєвою ознакою цих двох правових інститутів є те, що об'єктами ангорських і патентних прав < саме результати творчої діяльності людини. Характерна риса і особливість їх - регулювання відносин, які складаються у зв'язку з творчою діяльністю людей. Ніяка інша діяльність, що не ма< гворчого характеру, не може бути предметом регулювання цих інститутів. Тому і в авторському, і в патентному законодавстві акцентується, що шорцем моле бути гільки людина. Але суб'єктами ав-горських і патентних відносин (прав і обов'язків) можуть

36

 

 Розділ 2. Авторське право і патентне право

б) ти як громадяни, так і юридичні особи. Суб'єктом ав-юрських прав може бути, наприклад, кіностудія, теле студія, видавництво га інші юридичні особи. Суб'єктом патентних прав можуть бути роботодавці, підприємства будь-яких форм власності та інші юридичні особи. Творчий характер діяльності означає що надання будь-якої технічної допомоги автору чи винахіднику - консультації, розрахунки, креслення, оформлення заявок    не ма< гворчого характеру і не підпадає під поняття творчість, а такого роду допомога не може вважатися творчим співавторством.

Не має творчого характеру і тому не вважається творчістю запозичення, переймання і використання чужого, хай навіть надто позитивного, Досвіду, використання результату за гіцензією тощо. Творчий характер діяльності означає передусім певну індивідуальність, як кажуть, „власний почерк" автора, який вирізняі  іаку діяльність від іншої.

2. Другою спільною ознакою них двох видні гворчої діяльності є тс, що вони мають завершитися певним результа-гом; втіленим у певну матеріальну форму або лафіксова-ним у певному матеріальному носії. Якщо ж творчий пошук не завершився певним результатом, то немає об'єкта правової охорони    нічого охороняти. При цьому результати науково-технічної гворчості мають бути реалізовані не просто у певній матеріальній формі (креслення, зразок, опис тощо), айв установленому порядку визнані відповідним державним органом саме тим результатом, на досягнення якого був спрямований гворчий пошук.

Винахід має бути описаний у заявці чи відображений у кресленнях. Але для надання йому правової охорони цього замало - він має бути кваліфікований Українським інститутом промислової власності саме як винахід. Без такого визнання і бездержавної реї і і рації заявлена пропозиція не вважається винаходом і їй не и.і.і.н гься правова охорона.

Результати творчої діяльності, які охороняються авторським правом, спеціальної кваліфікації і державної реєс грації не по-гребують. Для одержання правової охорони таких результатів ГВОрчої ДІЯЛЬНОСТІ доспи, надання їм ПЄВНОІ маіеріа п.пої форми

37

 


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патснтознавство

 Розділ 2 Авторське право і патентне право

(рукопис, нот. завершена скульптура, малюнок тощо). Проте все частіше поспи питання про палання більш ефективного правового захисту саме тим результатам гворчої діяльності, які не потребують спеціальної кваліфікації і державно] реєстрації Тобто пи-гання поста* про необхідність державної реєстрації і таких результатів творчо] ДІЯЛЬНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО «ПоЛОЖеННЯ Ііро.ир

жавну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва", затвердженого постановою Кабміну України від 1Н липня 1995 р., державна річе грація прав авторів здійснюється за їх бажанням Українським агентством з авторських га суміжних прав. Український Інститут промислової власності і Українське агентство з авторських та суміжних прав включені до сфери управління Державного департаменту інтелектуальної власності (Установи).

З.Третя спільність, яка поєднує зазначені правові Інститути, полягая в гому, що простір дії авторських і патентних прав     це територія України. Тобто авторські і патентні права діють   нині' в мі жах України. Отже, патент, ВИ (8 ний Установою, ма» силу тільки в межах України. Для то-го, щоб захист йти патентні права українського винахідника в іншій державі, наприклад у франції, необхідно його винахід запатентувати ще рал    у Франції. Теж саместосуі гься і ангорських прав. Закон України „Про авторське право і суміжні права" проголошує, що за громадянами України авторське право ВИЗНаї і ЬСЯ і в гих випадках, коли їх твори  уперше   випущені   в  світ  або  знаходяться   в  будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави. Проте цю норму не слід розумі і и гак. що авторські права громадянина України захищаються в гііі країні, де твір уперше випущений у сніг або знаходиться в будь-якій об'ек і іншій формі.

Питання про захисі авторських прав громадян України на території іноземних держав попас і сьогодні Зазначені права за-ІИШДЮТЬСЯ на  гериторіі інших держав лише на основі ДВОСТО рошш договорів або міжнародних конвенцій. Поза зазначеними договорами і конвенціями твори громадян України можуть вико РИСТОВ) на і ИСЯ на і ери Юрії ІНОЗЄМНИХ держав без спеціального па

це дозволу і без виплати авторської винагороди

38

 4. Четвертою спільністю в правові >м\ регулюванні відносин, ню

пов'язані  з  ТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ,  і    однакова  дк ід.п па 11.

суб'єктів творчого процесу. Тобто творцями будь-яких результатні гворчої ДІЯЛЬНОСТІ можуть бути як повнолітні громадяни, так і неповнолітні Відповідно до Цивільного кодек су повна ди здатність громадян N країни вас» по досягненні ними 18-ти ікжін. 11|х)іє.іїм створення будь-якогоТВору "іє ркгурц миеіеіпна. винаходу тощо ЦЬОГО Віку пе вимаї.и ГЬСЯ Творити можна в б\'ль-якому віці. Відомо мпмало прикладів. коли діти спорювадя і опорвнвп твори мистецтва, художньої літератури, цінні винаходи та технічні прис і іин Неповнолітні творці будь-яких творів літератури, мистецтва, об'єктів промислової власності наділяються усіма тими і амими правами, що і їх повнолітні колеги. Вони мають право на авторство, на ім'я, на винагороду за використання їх творів чи о.їс кпи промислової власності та інші права і пільги.

  1.  П'яту СПІЛЬНІСТЬ у регулюванні зазначених відносин скла-
    дас право авторства і право на ім'я.
    Воно виникає як у авто
    ра будь-якого твору літератури, науки і мистецтва, так і у ав
    тора винаходу чи будь-якого пішого об'єкта промислової
    ВДВИОСТІ Вевалшвно від віку. Кожен творець будь-якого |н--
    зультату творчої
    ДІЯЛЬНОСТІ ма< право вважати себеавіором
    свого винаходу чи іншого твору і вимагати цього від
    Інших
    Кожен з них маї  право випускати твір у світ під власним
    іменем або під псевдонімом чи анонімно.
    Творець об'ї кта
    промислової власності має право іі|юсити. щоб його витію
    ру було прис вен по ііою їм я або певна спеціальна назва
  2.  Спільною ознакою для всіх акторів результату творчої
    діяльності і прано
    ш винагороду і підстави її виплати. Та
    кою
    підставою відповідно до чинного законодавства є ли
    ше факт використання цього результату.

Проте різняться між собою способи і методи обчислення винагороди за використання творів літератури, науки і мистецтва та об'єктів промислової власності. Кожний вил творчості маї свої особливості у визначенні розміру винагороди за використання її результатів, Але у вс іх випадках прано на винагороду вимпкаі на підставі використання результату творчої діяльності за договором

39

 


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. П.нентознавство

 Розділ 2 Авторське право і патентне право

7. Спільним є те, що суб'і ктом авторських і патентних може стати у випадках, визначених законодавством, держава. Гак. ;іа СШІИВОМ строку лп авторською прана тійр і гам надбанням суспільства Винахідник може передати виключне право на використання винаходу державі

2.2. Відмінності в правовому регулюванні відносин, пов'язаних із творчою діяльністю

Незважаючи на багато і цільного в цивільно-правовому регулювання підноснії, пов'язаних із творчою дія. п,ніс і ю, між ними Ісиу<  гакож чимало істотних відмінностей.

1. Істотною відмінністю с: передусім різні об'< ми них ВІДНО
СИН.
Об'єктом ангорських відносин і   продукти творчої
діяльності гуманітарно] сфери або духовної
діяльності.
Зокрема це - твори літератури, науки, мистецтва тощо. У
свою мері V. ш види творчої діяльності поділяються на ряд
підпилі». Наприклад, паукопо-доі іі.іп.і діяльність може
завершитися різними підвидами своїх результатів - стат
тя,
монографія, дисертація, брошура тощо. Мистецтво, як
вид гворчої діяльності, в свою черіу. об'єднус цілий ком-
ПЛЄКС окремих ПІДВИДІВ ніч творчості - музика, скульпту
ра,
пластика* художня література, виконавська май
стерність
артистів, диригентів тощо.

Другу групу об'єкпн зазначених цивільно-правових відносин складають об'єкти, які ми на. о і пасмо об'єктами промислово] власності. Ці відносиш) регулюються патентним законодавством і стосуються сфери науково-технічної гворчоаті. Аяе слід зазначити, що науково-технічна інформація як результат науково-технічної і ворчос гі і об'еі гом прана власносі і, проте ні неї не ви даються правоохоронні документи. Патентне законода» і во охоплю* відносини по створенню і використанню винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозицій знаків для ижариї і послуг кипо.

2. Друга відмінність об'єктів означених цивільно-правових

ПІДНОСНІЇ ЗуМОВЛена ОСоблИВОСТЯМИ  ПраВОВОЇ охорони  НИХ

об'< кип Чинне законодавство передбачаї для надання пра-

40

 вової охорони об'єктам промислової в асності їх попередню

кваліфікацію ЯК ТаКИХ і Наступну їх держати- реєстрацію. Лише після виконання них процедур заявникам видаються правоохоронні документи у формі патентів абб свідоцтв. Отже для одержання правової охорони об\ кта промислової власності необхідно подані заявку до Установи (Ценральний оган виконавчої в іади * питань правової охорони Інтелектуа іьної власності). Заявка мас пройти належну експертизу і, нарешті, одержати відповідний правоохоронний документ. Без здійснення цих операцій оГ> і к IV промислової власності правова охорона не надається. Зауважимо, що це досить складна і дорога процедура. Об'єкти, що охороняються авторським правом, для одер жання правово) охорони не потребують подання спеціальної заявки, проведення експертизи і державної реєстрації На результати творчої духовної діяльності правоохоронні документи не ви і.. ЮТЬСЯ. Для одержання правової охорони них об'єктів досип, надання їм иГі'і ктивноі матеріальної форми

3. Істотною відмінністю цивільно-правової охорони результатів духовної і науково-технічної творчості є різні строки дії авторського і патентного права

Зазначимо, що право авторства, право на ім'я, прано на недоторканість тору не обмежуються будь-яким строком. Автор будь-якого твору науки, йтератури і мистецтва чи будь-якого об'єкта промислової власності залиш» гься автором незалежно від того, коли створено твір чи будь-який Інший результат науково-технічної Творчості. Право авторства ОХОРОНЯЄТЬСЯ довічно Прано на ім'я також ніяким строком на обмежено. Воно лп без строково, як і право авторства. Різниця полягає лише в тому, що івторським правом автор може випускати свій твір у світ під власним іменем, під псевдонімом або анонімно

Що стосу» гься об'ї кип промислової власності, то автор (ви вахідник) мас  право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корм ній моделі), новому сорту рослин гощо.

Інші авторські і патентні права обмежені певним строком дії. Гак, 1 Цивільний кодекс України передбачаї . що авторське право дн проіліом усього життя автора і 70 років після його смерті, відлічуючи з 1 січня року, який пас таї за роком смерті автора.

41

 


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3 Авторське право і суміжні права

Строки дії патентних прав для різних об'* ким промислової власцос 11 встановлені різні. Патенти на винаходи і нош сорі и рос .пін діють протягом 20 роки» піл л.чп подання заявки до Установи. Патент на промисловий зразок нила» гься строком на 10 рокін віддаї н подання заявки до Установи і може бути подовжений, але не більше як па 5 наступних років. Свідош во на знак для товарів і послуі ли протягом 10 років иіи дати подання заявки до Устало ми. і його дія може бути подовжена на наступні 10 років.

Авторське прано, па яке чинне законодавство встановило пенні строки його дії. зводиться до права на винагороду за використання твору чи будь-якого іншого об'< кта промислової власності Автори результатів творчої діяльності мають право на винагороду, ямно зазначені результати будуть використані протягом строку дії ангорського нрама. Письменник чи ЙОГО спадкоємні маючі, прано на винагороду, якщо твір використовується за жиі їй його автора або и межах 70 років після його смерті Винагорода за використання винаходу чи іншого об'єкта промислової пласкості виплачується за умови, що використання мало місце в межах строку дії патенту.

Після закінчення строку ДІЇ авторського чи патентного права твір чи будь-який інший об'єкт промислової власності може використовуватися будь-ким беа ігоди автора і беї виплати йому авторської винагороди, аа винятками, встановленими законом.

42

 Розділ 3. Авторське право і суміжні права

3.1. Авторське право. Поняття і види результатів творчості, що охороняються авторським правом

Духовна творчість народ) і показником його мудрості, культури і моралі. Значення духовної гворчості неперервноарос-гає. Саме наука, література і мистецтво як результат духовної творчості формують світогляд народу, збагачують його культуру, Визначають моральні засади суспільства,

Основними напрямами духовної творчості народу с наукова діяльність, література і мистецтво. Об'єктивні результати цих милім ГВОрЧОІ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ і (  предметом правової охорони.

Звичайно, зазначені вили діяльності не і вичерпними. Вони пере-б) вають \ постійному розвитку: народжуються нові форми, прийоми, виникають нові способи об'єктивного вираження духовного

багатства людини.

У зв'язку із створенням і морім науки, літератури і мис-гецтва виникають певні суспільні відносини, пов'язані.«їх використанням. Ці відносини потребують правового реї улюванмя, яке бере па себе авторське право. В об'єктивному розумінні - це су-кмінісіь правових норм, які регулюю і ь ВІДНОСНИЙ, пш виникають внаслідок створення і використання творів науки, літератури, мистецтва.

У суб'єктивному розумінні авторське право є сукупністю прав, які належать актору або його правопис тишкам у зв'язку із створенням і використанням і морім науки, літератури, мис-и шва.

Завдання авторського орава створити найсприятливіші правові умови для творчої діяльності, забезпечити доступність ре-і.татів цієї діяльності всьому суспільству. Ного основним принципом і посли,піни Інтересів автора та Інтересів усього і м пі .їм гва. Авторське право проголошу* і забезпечу* широкий захист особи* гих немайнових і майнових прав авторів.

Джерела автор* ького права представлені нормативними ак-тами, до яких, перім за мес на м жать конституційні законодавчі акти, що визначають ос помпі заса їй, га Інші закони. Так, законо-

43


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

давство зазнача*. що громадянин маї виключне право розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчо] праці. Зок рема, Закон України „Про власність" проголошує, що об'єктами прана власності громадян <■ і вори науки, літератури та мистецтва, відкриття, винаходи, корінні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг та Інші результати інтелектуальної праці. Стаття 41 цього Закону встановлює, що об'єктами прана інтелектуальної иласності < твори науки, літератури і мистецтва

Серед джерел авторського прана слід передусім назнати Закон України „Про авторське прано і суміжні права" від 23 і |>-1993 р., Постанови Кабміну України „Про мінімальні ставки авторсько! винагороди <а використання творів літератури і мистецтва11 піл 18 листопада 1994 р. та „Про державну реєстрацію прав автора натвори науки, літератури і мистецтва11 під 18 липня 1995 р.

Для правильного і однозначного застосування законодавства при захисті авторських прав істотне значення має судова практика :і розгляду справ, що виникають із порушення акторських прав. Верховний Суд України систематично узагальнює і аналі їм таку практику, робіні, відповідні висновки і дао: поради судам.

Особливу групу джерел сучасного ангорського права становлять міжнародні договори: підписана 14 липня 1967 р. у Стокгольмі Конвенція, що створює Всесвітню організацію Інте лектуальної власності (ВОІВ) (ця Конвенція набрала чинності з 1970 р.); Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (188П р.); Всесвітня (Женевська) конвенція про авторські прана від вересня 1952 р.; Римська конвенція про охорону інтересін виконавців, виробників фонограм від незаконного Відтворення їх фонограм (1971р.); Брюссельська конвенція про розповсюдження несучих програм сигналів, що передають^ ся через супутники (1974 р.); Угода про заходи щодо охорони промислової власності іі створення Міждержавної ради і пи-гань охоііонн промін юної власності країн СНД (1993)).): Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, до якої Україна приєдналася н 1999 р та інші.

44

 Розділ 3. Авторське право і суміжні права

3.2. Об'єкти авторського права

Об'єктом авторською прана і гвір науки, літератури і мистецтва, виражений у будь-якій об'« ктивній (матеріа іьній) формі. Твір - це результат творчої праці ангора, комплекс ідей образів, поглядів тощо. Закон даі персик об < ктів ангорського права та їх загальні ознаки. Це можуть бути усні твори (промови, лекції» доповіді, проповіді, виступи гощо), письмові (літературні, наукові гощо), музичні твори, переклади,

сценарії, гвори образотворчого мистецтва тощо. Закон не дає повного переліку об'єктів акторського права, оскільки життя у своєму розвитку може породжувати ноні форми об'єктивного ви-іііія творчої діяльності людей.

Проте об'єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, який маї пенні, встановлені Законом, ознаки, а саме:

творчий характер;

вираження н об'єктивній формі.

Об'< кгом ав'іОрського права може бути лише твір, який і ре зультатом творчої праці автора. Не вважається об'єктом авторською прана суто технічна робота (  наприклад, передрук чужого твору, його літературна обробка    редагування, коректура тощо).

Твір може бути виражений у будь-якій об'єктивній формі, але так, щоб ЙОГО можна було відтворювати, сприймані. Сама об'< кпінна форма може бути найрізноманітнішою (усною, письмовою) - ноти, креслення, схеми, запис на платівку, магнітну плівку, фотографії гощо. Але задум письменника чи композитора, який у свіломос'п автора уже склався в закінчену форму, образ, певне сполучення звуків, але ще не виражений зовні у о формі, не визнається об'ї ктом авторського прана. О6\ ктами ав горського права визнаються не гі іьки тори, що втілені в будь яку матеріальну форму, а іі усі і нори, наприклад, виголошені ви ступи, лекції, промови, проповіді га інші усні твори, оскільки усні твори шляхом їх виголошення вважаються опублікованими, тобто такими, що набули об'< ктивної форми.

До об'єктів авторського прана відносять різні види .музичних гворівіз гекстомібез гексту(інструментальні симфонії,сонати, квартети і вокальні пісні, романси тощо, а також музично

45


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Паіентознавство

 Розділ 3. Авторське право і суміжні права

"..і пічні опери, оперети, балети тощо). Музичні твори, якщо вони не записані, об'< стами ангорського права стають із моменту їх першого опублікування, ііо піп групи можна віднести пан-гоміми, хореографічні та Інші подібною роду твори для сценічного показу, .'. гакож сценічні обробки літературних художніх

ТВОріВ, Обробки фоЛЬКЛОру, ПрИДаТНІ ДЛЯ сценічною пока (V.

Самостійними об'єктами авторського прана і   гак  івані

похідні ГВОрИ       ПереКЛаДИ, обробки, апоіації, реферати, реноме.

Інсценізації, музичні аранжування та інші переробки творів науки, літератури і мистецтва та обробки фольклору незалежно від того, чи і об'< ктами ангорського прана шори, на ОСНОВІ яких створені похідні твори.

Авторським правом охороняються комп'ютерні програми усіх видів, включаючи прикладні програми і операційні системи. Комп'ютерні програми охороняються як тітературні твори.

Авторське право визнається за будь-яким гвором незалежно від його форми, готовності і художньої цінності, V гому числі и і.і і.ікпмн, які не призначалися автором для публікації, паприк .'піст, щоденники, особисті записи, враження.

Інколи художній твір як єдине ціле .('ян.іяі іі.ся внаслідок використання не однієї, а двох чи більше форм, наприклад музич но драматичні шори (музика і гексі або музика і танці). Сучасний рівень науки і техніки дає можливість створювати складні

ТВОри, В яких ПОЄДНУЄТЬСЯ кілька форм, наприклад, кіно -, теле ■ і

відеофільми. Об'єктом авторського прана < фільм як єдине ціле. Проте самостійними об'єктами авторського прана у складному і порі можуть бути и окремі складові частини сценарії, музика, пояснювальний текст, робота головною оператора, художника-постановника, яка увійшла складовою частиною до складного і нору.

Певна категорія торів не визнається об'єктами авторського права. Це передусім офіційні документи га акт органів державно! влади (закони, укази, постанови, рішення гощо), а гакож їх офіційні переклади. Однак слід мати на увазі, що автори проектів зазначених офіційних цокумен гів маюі ь прано авторе і ва.

Не визнаються <»')'( кгами авторі ьі і права офіц .ті сим

воли і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки гощо), .і 1.1

46

 кож повідомлення про поточні події, іцсі мають характер звичай мої прес-конференції.

і її- іш.икпо і (.(я ой і ктами авторського права витвори народ но!   гворчості,  а також  результати,  одержані  :і  допомогою технічних засобів, призначених для виробництва певного род) без здійснення гворчо] діяльності, безпосередньо спрямовано! на створення індивідуального і нору.

Авторське право не иоінирккться на Ідеї, методи, процеси, системи, Способи, концепції. ПРИНЦИПИ, відкриття або просто факти.

3.3. Суб'єкти авторських відносин

Первинним суб\ ктом авторського прана с автор твору. Прано на твір належи ть його справжньому автору - тому, хто написав кишу, картину, створив музику, виліпив скульптуру.

Автором наукового, літературного або мистецького гвору може бути громадянин України, іноземець або особа бел і ром.і дянства Але ионяі гя "автор твору" і поняття "суб'єкт авторсько-го прана" не ГОТОЖНІ як .«а .імн том. іак і іа значенням. Актором і нору .іакждії буде пою творець. Творити може лише людина. От-■ івтором твору може бути тільки фізична особа, причому неза лежно від віку.

Авторське право актора прийнято називати первісним, авторське прано Правонаступників     ПОХІДНИМ. І 1.1 шори. Вперше випущені уснії на території України або які не випущені, але знаходяться на території України в будь-якій об'єктивній формі, .ні юрське право визнається за авторами, їхніми спадкоємцями га Іншими правонаступниками незалежно від громадянства (ст.8 Лі кону України "Проавторське прано і суміжні права" Далі   Закон). ін ни.інаі авторське прано і.і .шторами 1.1 їхніми правонаступниками гакож на шори, які хоч і вперше випущені у свії або пері бувають у будь-якій <•<>'< ктивній «(юрмі на мри юри Іноземно! дер жави, але їхніми авторами і громадяни України або автори мають постійне місце проживання на території України (ст.8 Закону).

Дім Закону поширю) ться також на авторів, твори яких вперше опубліковані в іншій країні, але протягом ЗО днів після цього

47

 


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3. Авторське право і суміжні права

опубліковані в Україні незалежно від громадянства і постійного місця проживання автора.3а Іншими («чиїми авторське право ма твори, які вперше випущені у світ або перебувають у будь-якій об'ї к -пінній і|к)|)мі на території іноземної держави, визнається відповідно до міжнародних договорів або угод, н яких бере участь Україна.

Авторське право за іноземними правонаступниками вітчизняних ангорі» може буї и визнане на геритори України у вила цхах передачі їм цього права у порядку, передбаченому законодавчими іа іншими нормативними актами.

Порядок передачі українським автором прана на викорис гання його твору па території іноземної держанії також встанов люсгься законодавством України і може бумі здійснене через Державне агентство України і авторських і суміжних прав.

27 іранця 1973 р. вступило в піду рішення про приєднання колишнього СРСР до Всесвітньої (Женевської) конвенції з охорони акторських прав (у редакції 1952 р.). Оскільки Україна і однією і.і правонастугашць колишнього СРСР, то нона також взя .ма на себе зобов'язання .іа цією Конвенції ю. Відповідно до й положені, кожна держана   - учасниця Конвенції надає громадянам інших країн — учасниць Конвенції гак) і аму охорону авторських прав, як і власним громадянам

Цей важливий акт забезпечу* охорону прав вітчизняних авторі к, закладає правову основу використання вітчизняних творів за кордоном. Всесвітня конвенція з охорони авторських прав поширюється також ті музичні і кінематографічні шори та на і нори образотворчого мистецтва.

У більшості випадків твори науки, літератури, мистецтва і гворюються одніс ю особою, але іноді двома або кількома, гобто спільною творчою працею кількох співавторів. Якщо два або кілька авторів спільною працею створюють гвір, відносини між ними називаються співавторством (ст. 12 Закону).

Авторське прано на твір, створений у співавторстві, належить співавторам спільно, незалежно від гого, становить гакий твір одне нерозривне піде чи складом гься з частин, кожна з яких може мати ще й самостійне значення. Частина твору, створеного у співавтора ш, визнається гакою, що має самостійне значення, якщо нона може бути використана незалежно від інших чаї пін тво-

48

 ру; Кожен із співавторів зберіпи свої авторське прано на створену ним частину і нору, яка ма< самос піше значення.

Цивільно-правова георія виробила два види співавторства:

коли неможливо виділити працю кожного співавтора - не
роздільне співавторство;

коли складові частини чітко визначені і відомо, хто Із
співавторів написав ту чи
іншу частину - роздільне співав*

ІорСТВО.

( швавторство можливе при створенні будь-яких творів. Для його визнання необхідні певні умови:

І.Твір, створений спільною творчою працею співавторів, ми бути єдиним цідим, таким, що не може Існувати без складових частин як ціле. Наприклад, якщо .< підручника, написаного співавторами, вилучити одну чи кілька глан. підручник як цілісний гвір втрачає свої: .шачення. У балеті, опері, опереті музика поєднує і ься і іеке і ом. Музика без тексту — не опера, танок беа музики не балет. Проте можливе і таке поєднання двох форм творчості, коли жодна і них не втрачає самостійного значення, але в такому ВШШДКу не буде і іпнаїііореіна

  1.  Спільна праця співавторів іиору має буї її гворчою. Якщо
    один розповідає сюжег.
    свої погляди, а інший записує —
    це не співавторство.

Має бути угода про спільну працю над твором.

Нри роздільному співавторстві кожен із співавтори» іберіпи авторське право на свою частину. Одночасно він Є співавтором і нору в цілому. Співавторство має бути добровільним.

1 Ірп нероздільному співавторстві і вір може викорис іовувати-ся лише за (іи.іьною згодою всіх співавторів. Проте право опублікування та іншого використання і нору належить однаковою мірою всім співавторам. Одна співавтор не може беї достатніх підстав відмовити пішим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну і нору. Н разі порушення спільного авторського прана кожний СПІВаВТОр може ДОВОДИТИ СВОЄ прано В СУДОВОМУ порядку.

Відносини між співавторами можу п. б\ і и ви шачені договором. У ран відсутності такого договору ангорське право на твір ідійскхм і ься всіма співавторами спільно

49


Сусліков Л.М.. Дьопляй З С. вство

 Розділ 3. Авторське право і суміжні права

Винагорода за і пьспівавгорам у рів-

них частинах, якщо уго ся інше (ст.12 Закову)

Від співавтор) ництво, за якого

кілька авторці беруть •. створе мийної праці з

вданним певної організації Ця кол враця а      і     ним

цілим, що вимагається від гвору, < гворі горами  Ав

горське ораво на колективний гвір належить юридичній особі.

Не визнає гься співавтором, а отже, і суб'ї ктом авторського
п|);и         
м гой, хто надав автору технічну допої рки,

креслярі тощо).

Суб'єктом авторського права може бути автор гвору, а га кож інші фізичні і юридичні особи, для яких авторське право може виникані в силу запону, договору або спадкування. Так. відповідно до Закону суб'ї ктамя авторського прана можуть бути інші фізичні і юридичні особи. Зокрема, авторське право на збірники та інші складові твори належить їх упорядникам   Нони мають авторське право на здійснений ними добір і розташування матеріалів, що «   реаулматом творчої праці (упорядкування). Проте упорядники зобов'язані суворо дотримуватись прав ав торів кожною і.) творів, включених до складового (ск іаденого) твору. У свою чергу автори  гворів, включених до складового (складеною) і нору, мають прано використовувати свої твори не-;.і іежно від складового (ск аденого) гвору, якщо іняк ве перед бачено договором.

Автори похідних творів маки і. самостійне авторське право
на здійснений переклад, переробку, аранжування або будь-яку
іншу зміну. 11<і іранжування або переробка і нору ве повин-

ні лапдаїі.п п шкоди авторським правам автора тору, що зазнав пе-рекладу, аранжування чи іншої переробки. Переклади ми перерий ки творів можуть здійснюватись кількома різними особами.

Авторське прано може перепій від ангора до інших осіб правонаступників. І ак.заст. 25 Закону авторське прано померлого автора переходить до його пі.їдкої мцін. Але в усіх вкладках за автором зберігаються  пою особисті немайнові  прана. Отже, суб'єкти авторських прав     не автори     не можуть мати прав, які мають  автори   гворів.   Особисті   немайнові   прана  автора  • невід'* мними.

50

 Працівники вищих навчальних .(акдл.ик науково-дослідних
установ, підприємств га інших організацій часто створюють пво
ой у порядку виконання службових об чи службового

вданий.  У  цих  випадках  особисті   иемаиноні  права  належать
і
іьхя авторам аазначеаих гворів. Виключне прано на внкорис
гання твору належить особі,
.« якою автор пе| у грудрвях

відносинах (роботодавцю), якщо інше не передбачеио договором. Виключне прано на використання гвору охоплю* усі майнові нра ва автора. Отже, усі нони належать роботодавцю.<а гаких \мов:

автор перебув» V грудових відносинах іа роботодавцем на
підставі договору найму.

договір найму внаначаї коло службових обов'язків автора,
до
числа яких входить і і ворения певного роду творів;

гвір створено автором під час дії договору найму;

V докторі найму не передбачено інше.

У договорі найму автора і роботодавцем шал бути встанов-іепо ровмір ангорської нііп.ігороди ла кожний ВИД використання і міру. (-тіюреного за договором найму, та порядок її виплати.

При будь-якому використанні гвору, створеногоаа договором найму. |юбоі()д:ніець маі прано зазначати СВОЇ п.іпменування або ним.п а і п ПКОГО <а икічення.

( \о'і ктом похідного авторського права може стати будь-яка
фізична чи
юридична особа, до якої авторське прано перейшло па
підставі ііині.іііиоі угоди відповідно до ікону. Крім того, ав

ьке право ИОЖС персти під ангора чи пішої особи, то має ав-горське право, до інших фізичних чи юридичних осіб або до

порядку спадкування (ст. 23 Закону). Спадкоємці мають
прано захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню,
спотворенню чи Іншій зміні твору,
а також будь-якому Іншому по
сяганню на твір, що мо іати
шкоди честі та репутації автора

Суб'єктами авторського права визнаються також видавці енциклопедій,    енциклопедичних    словників,    періодичних

НІ1КІ1І і збірників, що продовжуються, колективних пачкових праць, газет, журналів га інших періодичних кидань. Зввначеяим суб « КТам авторського прана калежві Ь ник ІЮЧНІ 11 рана на иіі корм стання гаких видань у цілому. Видавець маі право при будь яко м\ використавші гакого видання зазначати свої  найменування

51


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3. Авторське право і суміжні права

або пимагати такого зазначення. Такі кидання прийняти іі.иіміати

КОЛЄКТНВНИМИ  шорами. ЯКІ < К і.ід.іюіі.СЯ 3 окремих ТВорІВ рівНИХ

авторів.

Самі видавці авторами творів, що включені до колективного твору, не щипаються. Автори творів, що включені до таких колективних видань, зберігають і свої авторство, і виключні прана на використання своїх гворів незалежно від видання в цілому. Проте авторський договір може передбачати інше.

Нове законодавство про авторське право визнало право на інтерв'ю. Прийнято вважати, що Інтерв'ю — це спільний гвір особи, що дала його, і особи, що взяла інтерв'ю. Авторське право на запис інтерв'ю належить їм обом, якщо інше не передбачено угодою між ними Опублікування запису інтерв'ю допускається лише зі згоди особи, що дала його.

До колективних і складових творів можна віднести й аудіовізуальні шори. Проте вони мають свою специфіку. Анк>|>л ми аудіовізуального твору вважаються автори сценаріїв, діалогів, музичних і ворів, спеціально створених для певного аудіовізуального і нору, режисери-іюстановники, оператори гощо. 15 аудіовізуальному гворі можуть бути використані також раніше створені твори, перероблені або включені до аудіовізуального твору. Автори зазначених гворів гакож визнаються співавторами аудіовізуального твору.

Відповідно до .Закону авторське прано діє протягом усього життя автора і 70 років після ЙОГО смерті. Але .) цього загального правила встановлено винятки:

  1.  строк охорони гворів, створених співавторами, діє протя
    гом
    усього жні гя і 71) років після смерті останнього співавтор.і
  2.  сірок охорони гворів посмертно реабілітованих авторів
    дії
    протягом 70 років після їх реабілітації;
  3.  строк охорони і нору, який уперше було опубліковано
    після смерті автора, але в межах ЗО років після смерті, дії протя
    гом
    70 років від дати опублікування і нору;
  4.  для творів, які були обнародувані анонімно або під п
    донімом, авторське право дії протягом 70 років віддати обнароду
    вання гвору.

Право авторства, прано на ім'я і прано протидіяти перекру-

52

 ченню. спотворенню чи іншій зміні твору, що може завдати шкоди чі ( п та репутації автора, охороняються безстроково.

Твори, н,і які термін авторського прана (Кінчився, або які НІКОЛИ ним не охорон» пня на іериторії України, вважаються і \< цільним надбанням.

Твори, які стали су< ПІЛЬНИМ надбанням, можуть вільно використовуватися будь-якою особою без виплати авторської винагороди.

3.4. Суб'єктивне авторське право, його зміст і межі 3.4.1. Особисті немайнові права авторів

Авторське право виниклі а моменту створіння твору.

Автору ВІДПОВІДНО ДО Закону належать особисті немайіюш і майнові права, що виникають у зв'язку зі створенням і використай ням будь-якого твору науки, літератури або мистецтва. Для виникнення і здійснення авторських прав не вимагається виконання будь-яких формальностей. Особа, яка мас авторське прано, для сповіщення іі|ю свої права може використати знак охорони авторського орава, який розміщується на кожному примірнику твору і складається з латинської літери С у колі — ©, імені (найменування) особи, яка ми авторське право, і року першої публікації іиору.

Особа, яка маї авторське право або будь-яку виключну правомочність на твір, може їх зареєструвати в офіційних державних реєстрах протягом строку охорони авторського прана.

Державну реєстрацію здійснкк Державне агентство України з авторських і суміжних прав у встановленому порядку.

Факт державної реєстрації прав автора засвідчується свідоцтвом.

Особисті не.маіїноні прана автораце право на

авторство;

авторське ім'я;

недоторканність твору;

обнародування гвору,

Право авторства полягає втому, що гількн справжній творець вправі називати себе автором твору, а всі інші особи, що ви-

53


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3 Авторське правії і суміжні права

користовують твір, зобов'язані зазначати його ім'я (ст.13 Закону). Право авторства закріплю флш створення певного гвору нов>

і.)м•: НОЮ ОСОбоКХ

Зазначення імені автора при використанні твору обов'язком п у< їх випадках аа одним винятком: якщо гафобразотворчого мистецтва або фотографічний гвір використовує гься у промисловості У цьому вила ц.\ ім'я автора незгадуі гься .< суто технічних причин.

Прано ангора на ім'я л;и можливість випусти і и свій і нір під
власним іменем, умовним (псевдонімом) або в ізначен-

ня імені (анонімно) (ст. 13 Закону). У більшості випадків автор публікує свої гвори під власним Іменем, гобто вказує своє прізвище га ініціали

Прано на вибір способу зазначення імені, .і гакож на р
крил гя
не евдоніма або аноніма < особистим правом .штора. Ляше
\- випад*), коли автор у своєму гворі порушив чиїсь
прана (напри
к.іа.ч. і'ор.іііііі
когось), на вимог) і и дчих органів або суду пидав-
ництво, редакці и чи театр, яким відоме < правжне Ім'я авто-

ра, можуї ь розкрити його псевдонім чи анонім

Пр.и-о на недоторканність тнору визначаї гься в Законі як право прошліяги будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні тіюру або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації ангора. Це означає, що при виданні, публічному виконанні або будь-якому іншому пи-користанні твору забороняється без дозволу ангора га й правонаступників вносити будь які зміни перекручення, спо-і ворення як до самого і порч гак і його назви, позначення імені автора. Не допускає і ься також без дозволу автора супроводжу вати гвір при його виданні ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями і будь-якими іншими поясненнями, до-повнювати або скорочувати гвір. За гиповими видавничими договорами малюнок і паши, колір обкладинки можна робити ЛИШе и ЗГОДИ автора.

Контроль за дотриманням вимої Закону щодо недоторкал ності гвору здійснює Державне агентство України .< акторських і суміжних прав.

11 рамп ,іи гирл на недоторканність тору полягає і в і ому. що переклад тору на іншу мову ( метою випуску \ евп допускає гься лп-

54

 ше (і її оди автора або його правонаступників і на підстав

Переклад може .(дінсиїокатися лише іа умови  її іня

ціліснос 11 й «ми і у і вору.

Прано на обнародміання гвору. Закон мніть визначення поняття обнародування тору. Це дія, здійснена «і люди автора, яка робіт, твір доступним для зал шюго відома шляхом його опублікування, публічною показу, передачі в ефір або в ївшим спосіб.

Зазначене прано в особистим немайновим правом Відповідно до Закону гвір втжа* гься обнародуваним, якщо кіп виданий, публічно вихований, публічно пок.і шшй, переданий по радіо чи телебаченню або будь-яким іншим чином повідомлений невизначеному ко гу осіб.

Твір може бути обнародуваний різними способами, мс істотним і ге, що його яміст повідомлений невизначеному колу осіб. Обнародування полягає в ознайомленні а ним громадськості

і» будь-ЯКИЙ СПОСІб) ЩО Залежить ВІД ЙОГО форми іа хараиіеру. ПИСЬМОВІ ГВОри (наукові, художні, драматичні, му.шчио др.ім.і пічні тощо) випускаються у сип шляхом видання; твори образотворчого мистецтва шляхом показу на виставках, у музеях для загального огля і\ Скульптури, наприклад, виставляють на площах, вулицях, у нам я і них місцях тощо. Музичні і нори можна ни-пусіиіи у < кп шляхом публічною виконання, передачі по ралю чи телебаченню або шляхом ридання.

Не вважає і ься обнародуванням (опублікуванням) інформація про гвір а викладом його короткого змісту або повідо-И к пні обмеженому колу осіб (наприклад, коли поеі прочпі.м спою вірша у колі друзів, компо.піюр ииконає сонату на сімен ікіму вечорі).

Прано першого обнародування твору на іежить інше автору. Тільки він може вирішувати, чи готовий його і вір до випуску н світ. Порушення цього права дає  автору підстави ним.пати ВТИ гонорару або відшкодування .(.жданих   (биткій, а  іакож вжні гя інших заходів аж до вилучення і нору і заборони випує ку

мою V СВІТ.

55


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3 Авторське право і суміжні права

3.4.2. Майнові права автора та іншої особи, що має авторське право

І. Передусім актору чи іншій особі, що має авторське прано належить виключне прано на використання твору в будь-якій формі і будь-який спосіб (ст.14 Закону). Закон містить визначення поняття «виключне право» право, коли жодна особа, крім гіі і. якій належить авторське прано або суміжні прана, не може використовувати твір, не маючи на те відповідного дозволу (ліцензії, за винятком випадків, передбачених Законом). Отже, крім суб'єкта авторською права ніхто і в і будь-який спосіб використати твір не має права.

Закон надає автору чи іншій особі, що має авторське право, виключне право дозволяти або забороняти:

1. Відтворення  творів,  тобто  виготовлення  одною  або
більше
примірників твору або фонограми у будь-якій ма
теріальній формі, в тому числі у звуко- і відеозапису.
Примірник — цс результат будь-якою відтворення твору.

2. Публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Публічне виконання — це подання творів, виконань, фонограм, передач організація мовлення шляхом декламації, гри, співу, ганцю та в інший спосіб як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по проводах) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сімі або близьких знайомих. Публічне виконання аудіовізуального твору озкачаї демонстрацію окремих кадрін аудіовізуального твору в їх послідовності.

Публічне сповіщення - така передача в ефір чи по проводах зображень і (або) звуків творів, виконань, фонограм, передач організація мов іеііня. коли зазначені зображення чи звуки можуть бути сприйняті особами, що не належать до кола сімі чи близьких знайомих.

3. Публічний показ — будь-яка демонстрація оригіналу або

ПрИМІрНИКІВ  ТВОрІВ,  ВИКОНаНЬ,  Передач Організацій  мок ЛЄННЯ безпосередньо або На скрапі За допомогою ПЛІВКИ,

слайда, телевізійного кадра гощо.

56

 4. Будь-яке повторне публічне сповіщення і» ефір чи по про-
водах вже переданих в ефір творі» за умови, ию воно

(дійсним і ми іншою орі.ипзаци ю.

Мається на увазі, що жодна організація мовлення не може здійснювати публічне сповіщення в ефір чи по проводах твору без дозволу пою автора.

5. Переклад творів. Ніхто без дозволу автора не може пері
класти його
гвір іншою мовою. Автор оригіналу може сам
здійснити
переклад свого твору іншою мовою (авторсь
кий
переклад). За наявності авторського перекладу ніхто
Інший не може перек іид.пи цей і амотвір на ту ж саму мо
ву. Від авторського перекладу слід
відрізняти авторизо
вані переклали
, тобто переклади, схвалені автором.

Тоіі самий гвір о пік ю мовою можуть перекладати різні пе-рекладачі. Кожен із них вберігає авторське прано на свій переклад.

Автор тору і Кого перекладач не і співавторами твору. При цьому переклала і не несе відповідальності за змісі оригіналу, а автор орю шалу не и се відповідальності за якість перекладу.

Можливий переклад не з мови оригіналу, а а проміжною перекладу. Наприклад, твір французького автора перекладеним російською мовою. Якщо передбачається цеп гвір перекласти па українську, але не і французької мови, а з російської, то російський переклад буде проміжним. Переклад українською мовою зазначеного твору може бути здійснений 9 дозволу як французького автора, так і автора російського перекладу.

6. Переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни
І доднн

Переробки творів можуть здійснюватися і різними способами, і в різних формах. Наприклад, на основі одною тору (розповідного) створюється інший драматичний чи сценарій або навпаки. Такі твори прийнято називати похідними.

Похідний гвір- продукі Інтелектуальної гворчості,заснованої на іншому наявному творі (переклад, адаптація, аранжування тощо).

Адаптація твору це пристосування або полегшення твору для сприянні гя мл.іоіпдюіон.іеними читачами або пристосування літературно-художнього тексту д ія '»іб. що починають вивча-і и іноземну мову.

57


Сусліксв Я.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3 Авторське право і суміжні права

і-увания     перекладення музичного гвору, написаного
для одної і) музичного Інструменту чи складу інструментів (го
посів), і госовно іншого інструменту або іншого 11 розши-

реного чи звуженого.

7. Розповсюджений  творів шляхом пролажу, відчуження
іншим способом
або шляхом здачі » найом чи у прокат та
і:оі передачі до іирщоц. і.род.і.ку иріп: гвору.

Про і.їж тору не потребу* пояснення. Щодо інших способів відчуження, то маються на увазі парування, обмін гощо.

Здач.і її найом передача права володіння і користування оригіналом чи примірником гвору або фонограми на певний ( цюк із метою одержання прямої чя опосередкованої комерційно] вигоди.

Прокат - передача гвору іншим особам у пшчаоаве корж гуввння за обумов юну п виу.

Н ріп пі.' і\ аоо примірнпм» аудіовізуальних

творів, комп'ютерних програм, музичних творів у нотній формі, а також і корів, зафіксованих па фонограмі. Здача в паном означає передачу прана володіння оригіна лом чи примірником гвору або фонограми на певний строк з ме-тояюдержаиня прямої чи опосередковано] комерційно] вигоди. 9. Імпорі   іірііу.ірніїків творів з метою розповсюдження. включаючи примірники, виготовлені з дозволу ангора або іншої особи, яка має авторське право.

ввезення її Україну пюрін і.і за кордону. Такий

ІМПОРТ МОЖе >'\ і И ЗДІЙСиеНИЙ ЛНШЄ З ДОЗВОЛУ ангора твору.

II. Будь-яке використання гворів іншими особами дає авто ру чи Іншій особі, то маї авторське право, прано вимагаі и ніш.1.1 ти винагороди. Винагорода може мгіяснюватись у вигля р п ите жу (одноразова винагорода), у формі відрахувань (відсотків) за кожнійі проданий примірник чи кожне використання гвору або складаї гься із мішаних платежів.

При цьому слід мати на увазі: якщо примірники пра вомірноопуб іікованого гвору введені в цивільний оборот мі.ія хпм і\ продажу, го допуска< гься їх подальше розповсюдження иоди суб'< кта авторського прана і ос.» виплати авторсько] винагороди.

58

 III Важливим нововведенням < право доступу автора до ру образотворчого мм киї па. За ції ю нормою ангор мас право доступу до свого твору образотворчого мистецтва, який знаходиіься у класності іншої особк Такий доступ може маги на меті викорис-гвяня творз для йога відпоренім вигатоалення примірників, і і.ні дні карток тощо. Власник вс мо.кс відмовити ангору » досі мі; до гвору Сні поважних для цього підстав Однак доступ автора до зазначеного і нору може маги місие за цепних умов:

1) автор при передачі носія твору образотворчого ми< гецтва
> власність Іншій особі не поступився своїми майновими
правами:

2) доступ автора до творз необі рунтошво м зачівае закон
них прав іа Інтересів власнжп гвору образотвор
чого мя
стеці ва.

IV. Ще одним Істотним нововведенням і гак зване право

слідування. Ноно ПОЛЯЛМ   ■ ГОМуі ЩО анюр за ЖИТТЯ, а після ЙОГО

емері і спадкоємці мають право на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу носія твору образо творчого

мін ієні и.і. Це прано НЄ Відчужене, але ноно належить не ТІЛЬКИ

автору твору, а і його спадкоємцям. Воно зберігає чинність проїм і ом чинності самого авторського права, а набуває Я після першого відчуження гвору, ідійснеиого автором.

3.5. Вільне використання творів

Закон певною мірою обмежу) виключає ораво автора на вико ристання гвору, Використання творз без згоди автора Закон навиває «вільним використанням». Дозволяї гься в окремих, означених у Законі, випадках вільне використання творів без згоди автора і без виплати Гюму авторської винагороди та вільне використання гвору без зі оді і автора, але з виплатою йому авторської винагороди.

1>(ч ЗГОДИ ангора або ІНШОЇ особи, ніо мас авторське прано.

але і обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення допускається:

і) використання цитат (коротких уривків) і опублікованих гворів;

2)використання літературних і художніх гворів як ідю< і

59


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3 Авторське право і суміжні права

рації у виданнях, у передачах мовлення, у записах звуку або зображення навчального характеру;

  1.  відтворення у пресі, передача п ефір або Інше публічне
    повідомлення
    опублікованих у газетах або журналах ста-
    піі із поточних
    економічних, політичних, релігійних пи
    тань або передача в ефір
    творів такого ж характеру, коли
    це
    спеціально заборонено автором;
  2.  відтворення з меюю висвітлення поточних подій засоба
    ми фотографії або
    кінематографи, передача в ефір або
    інше повідомлення шорів, побачених або почутих під час
    перебігу таких подій;
  3.  видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим
    шрифтом
    для сліпих;
  4.  відтворення торів для судового і адміністративного про
    вадження;
  5.  публічне виконання музичних творів під час офіційних і
    ре.лі ійних
    церемоній, а також похорон;
  6.  відтворення з інформаційною метою у газетах та інших
    періодичних виданнях, передача в ефір або піше публічне
    сповіщення публічно виголошених промов, .івернень, до
    повідей
    та Інших подібних творів.

В усіх зазначених випадках твори використовуються чи відтворюються в обсязі, виправданому поставленою метою;

9) відтворення пору і» особистих шлях ).і умом, передбаче
них сга'і іямп
16   19 Закону.

Відтворення творів у особистих цілях без згоди автора або пішої особи,.що маг авторське право, але з виплатою винагороди допуски і ься дише в одному випадку. Відповідно до и. 9 ст. 15 Закону допускаї гься відтворення виключно и особистих цілях гворів, зафіксованих у звуко- і відеоааписах (ст, 19 Закону), без йоли автора або іншої особи, що м.» авторське прано, алез виплатою авторської винагороди.

Винагорода у зазначеному випадку виплачу* і ься у с|юрмі відрахувань (відсотків) виробниками або імпортерами обладнаний (аудіоапаратури, відеомагнітофонів гоню) га матеріальних носіиі (звуко- або відеоплівки, касеї. лазерних дисків, компакт-дисків іощо). які використовуються для і а кою відтворення.

60

 Збір і розподіл такої винагороди здійснюються один ю із організацій, що управляє майновими оравами авторів, виконавців і виробників фонограм па колективній основі, відповідно до угоди між цими організаціями. Зазначена винагорода розподіляї гься в такііі пропорції: сорок відсотків — авторам, тридцять відсоїків виконавцям, гридцята відсотків — виробникам фонограм, якщо інше не передбачено угодою.

3.6. Право на авторську винагороду

Прано т авторську винагороду — це основне майнове право автора чи іншої особи, що має авторське право. Підставою для винагороди і факі використання гвору в будь-який спосіб.

Конкретними юридичними фактами, що породжують у автора чи іншої особи, що мас ангорське- прано, право па німі.породу, можуть бути:

а)авторський ліцензійний договір (видавничий, постановочний, ценарний, художнього замовлення ГОЩО);

б) факт позадоговірного використання твору, коли за Зако
ном не вимагається згода авторів, але передбачена випла
та
авторської винагороди (ст. 19 Закону);

в) неправомірне використання гвору.

Як бачимо, право на одержання винагороди породжується, як правило, лише фактом використання твору. Сам по собі фаю наявності твору в об'єктивній формі права на винагороду не породжує.

Винагорода, яку одержує автор чи інша особа, що мас авторське право, с по суті винагородою за працю, вкладену у (творення твору. Вона може бути у формі заробітно! плати (наприклад, штатний художник, науковий співробітник науково-лос іідноі установи) або авторського гонорару. Можливе поі дпан-ня цих форм оплати.

Вин.порода має виплачуватися за будь-яке викориї гання твору. Винагорода може здійснюватися V вигляді одноразового платежу   (одноразова   винагорода),   у   формі   відрахувань 11.1 ісотків) за кожний проданий примірник чи кожне використай ня твору або складатися із змішаних платежів

61


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3 Авторське право і суміжні права

Розмір і порядок обчислення .їй юрської винагороди ваство рншя і використання гвору визначаї гься в авторському поговорі

3.7. Суміжні права

1 . ніжні орава бе посередньо пов'язані і авторськими врамь
ми,саме гаму копи називаються суміжшшя і охороняються одним
м І '= об.ііііигііо суміжних прав« ге, що вони грунтуються на
використанні, як пранню, чужих авторських прав. Суміжні права
випливають іа георчої діяльності в реалізації, використаяш в ве об
народуваних творів п гературя і мистентиа. Наприклад, иоет напи
сав слона місці композитор напікай музику ю і їй і пісні. Але ікни
може бути доїм-сі-і і.і ;о ...сп ПЄВЯЯМ Виконавцем     І піна-

юм. І ііорчісії, співаю ■ суміжною творчою діяльністю .< реалізації
самої пісні. І.ч ни і гво| сті нипшип право співака та

власне виконання пісні, тсс одержало на «у суміжного права.

Суміжні прана т ганінм часом каб) і.і прискореного розвяп
ку. Сучасні технічні засоби надають можливість певним чином
фіксувати виконання будь-якого виконавця (арі. вита

клоуні гоню) і и гакни спосіб вилучати іоход із чужої майстер
носи, таланту. Щоб вьом)   алобігтя, : ю охорону

суміжних нран.

Під суміжними правами закоироз] <пн прав: а) пра-

ва виконавців; 6) прана виробників фонограм; ») ш тііі

мовленая. Це прана на оригінальність, майстерність, манеру в панни, на інтерпретацію гвору. Цс низка 11 рак ві робник в фонограм і прав організація мовлення на їх програми пере вч

Отже, суміжні прана можна киянами їй як права на результати гнорчої діяльності никонаннін, кііроҐжикін фонофа.м імор-іаніаацііі мон.нчіпя ;« ннкорпеїанним ікорін література і мис-іецгна, ангорські прана на які належать іншим особам.

()6'і стами суміжних прав, гакнм чином, і

а) ВИКОНаИ фіксації, нідікорсння і рОЗПОВСЮДЖСЯНЯ :<а
допомогою гехнічних засобів;

б) закиси виконання та Інші записи за допомогою гехнічних
іасобів (фонограми, ві іеоі рами);

в) програми (передачі) оргаяізашй мок іення.

62

 Зазначені результати творчої діяльності можуть одержати правову охорону лише »а певних умок, визначених іаконом.

Прана ішконіілцін охорон-ч■. ч ься  якщо

  1.  виконання вперше мало місце на територі] України;
  2.  виконання зафіксоване на фонограмі, що охоровяеться
    відповідно до закону;
  3.  виконання, не зафіксоване на фонограмі, включено у пе
    редачу організації мовлення, що охорон» і м я відповідно

'■а кону.

Прана і-.іцки'іпикін і|>оііограм ОХОООНЯт і>( м. икщо: 1) виробних є громадянином України або юридичною осо-

оок) а  офіЦІЙНИМ   МІСЦеЗНахОДЖеЯНЯМ   на   геріпоріі   Ук-

рапіп:

2)фояограму вперше опубліковано ва терп гори України пковаио на гериторіі України протягом ЗО днів

від рея і пуб пкацО в іншій державі; 3)перша фіксація фонограми мала місце в Україні Права

організ ороняються, якню нони маки і.

офіційне   місцезнаходження   на  території  України   і

ідійснюють передач] з передавачів, розташованих па те-

риторО N краши.

3.8. Суб'єкти суміжних прав

Первинними суб'єктами суміжних орав є виконавець, ви робних фонограми, виробннк відеограми, організація мовлення.

Виконаннями визнаються актори (театру, кию тощо), співаки, музикант, диригенти, танцюристи, а гакож Інші особи,які ни-

кону Кім, рОЛЬ, СПЙВаюТЬ, читаю 11, леї. ОМуЮТЬ, грак ні. на му.пічних

Ін< грументах чи убудь-якнл інший спосіб виконують твори літера гури лпп мистецтва, включаюча твори фольклору. Тобто виконавцями визнаються іакож особи, які хоча і не є офіційно артистами, співаками тощо, але виконують їх функції Виконаннями визнакл ь ікож особи, які здійснюють гаку само гворчу гія гьність у гаму числі кін.онуки ь цирконі, ест радні, лялькові номери.

Виконавцями можуть бути громадяни України   іноземні і ромадяни і особи без і ромадянсі ва кеза іежно від віку.

63


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3. Авторське прг. ю і суміжні права

Виробниками фонограм можуть бути фізичні і юридичні

, які вперше здійснили запис Галі.-якоїо виконання або інших звуків п.і фоіюі рамі. І [роте щодо юридичних осіб закон ро бить застереження. Вони одержуюіь захист (моїх суміжних прав лише за умови, що їх постійне мк-незнаходження      на території України. При ньому не ма< значення, гак би мовити, і ромадяисі по" цн і юридичної особи. Нона може бути українською або Іно .«■мною.

Фонограмивик почне звуковий запис будь-якою виконання чи інших звуків. І рамофонні платівки, диски, магнітофонні касети та інші носіі записів визнаються при.мірпик.іми ((юної рамп.

До суб'смів суміжних прав закон ВІДНОСЯТЬ також оріані .і.іціі МОВЛЄННЯ, гобтО іі.п.ки юридичних осіб. Це організації радіо

і телебачення, які використовують твори літератури і мистецтва у своїх програмах передач як в ефір, гак і по проводах

І >г (умовно, до суб'єктів суміжних прав належать організації мовлення як державні, гак і приватні чи інших форм власності.

3.9. Суб'єктивні суміжні права, їх зміст і межі

  1.  Передусім всі суб'ї ктн суміжних прав мають використо
    вувати
    свої суб'ї к і нині прана и такий спосіб, щоб не пору
    шити
    пран авторів, чиї твори використовуються. Вико-
    ШШШ мають здійснювати свої суб'єктивні прана за умови
    дотримання пран авторів, чиї твори виконують. Виробни
    ки фонограм і організації мовлення
    зобов'язані дотриму
    ватись
    прав авторів і виконавців, організації мовлення
    прав виробників фонограм, авторів і виконавців.

Закон не передбачає процедури закріплення виникнення

І ЗДІЙСНеННЯ СУМІЖНИХ прав. Проте виробники фоііоірам і

виконавці   і метою інформування  про належність їм

« уміЖНИХ прав. ЩО виник пі у процесі СТВОреННЯ фоної ра ми. можуп. н.і ВСІХ п примірник.їх або їх упаковках пико ристовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак містить латинську літеру К V колі - ® та ім'я (найменування) особи, що м;н   суміжні прана, і   іа значений року першої публікації фонограми.

64

 Права ви і акцій. Виконавцям Належить ря і '>' об» іи\ ні-

майноиих і майнових прав. До особистих вемайнишх прав виконавців належать право на ім'я, на охорону своїх ш.і уиів від спотворення і на згадування свого імені у зв'язку з використанням виконання там, де це можливо.

Виконавцю належить виключне прано на використання виконання у будь-якій формі, включаючи право на од» ржання винагороди за кожний вид використання.

Виключне прано на використання виконання означає право дозволяти або забороняти здійснення таких дій:

  1.  записувати раніше не записане виконання;
  2.  відтворювати запік виконання;
  3.  сповіщати виконання в ефір, по кабелю або здійснювати
    інше публічне пижпцення виконання;
  4.  здавати в найом опубліковану фонограму, що включає
    виконання за участю виконавця.

Дозвіл на використання виконання дає сам виконавець. Якщо виконання здійснювалось колективом виконавців керівник і.ікого колективу шляхом укладання письмового договору з користувачем.

Якщо виконання використоку» гься в аудіовізуальному творі, то відповідним договором між виконавцем і постановником аудіовізуального твору передбачається передача виконавцем по становнику прав, викладених вище. При цьому виконавець зберігає право на винагороду за здачу в найом примірників такого аудіовізуального твору.

Виконавець може укласш договір на використання свого виконання організації ю мовлення для сповіщення в ефір або по кабелю.

Розмір винагороди виконанню за і.ік»> використання встановлюється в зазначеному договорі.

Виключне право на використання виконання, створеного аа до говором найму, належить особі, з якою виконавець перебувш в трудових відносинах (роботодавцю), якщо договором ш- передбаяено інше. ()< обисті нсмайнон! права на виконання належать виконавша

Виключні права, щ<> належать виконавцю,можуть передавання за договором іншим <>< обам

65

 


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3. Авторське право і суміжні права

Права виробника фонограми. Виробнику фонограма п. жить виключне право па використання фонограми у будь-якій формі, включаючи прано на одержання винагороди ма таке вико ристания.

Виключне прано на використання фонограми означає право дозволяти або забороняти вчинення таких дій:

  1.  відтворювати фонограму;
  2.  розповсюджувати примірники фонограми будь-яким чи
    ном:
    продавати, здавати в найом тощо;

3)імпортувати примірники фонограми ;і метою розповсюдження;

4) переробляти або будь-яким іншим чином змінювати фо
нограму.

Без згоди виробника фонограми і без виплати йому винагороди можуть розповсюджуватись правомірно опубліковані примірники фонограми за умови, що вони уже введені в цивільний оборот шляхом їх продажу.

Права оріаіи.иіш мовлення. Оріаіп.іацІІ МОВЛЄИНЯ нале жить виключне право па використання її передачі у будь-якій формі, включаючи право на одержання вин.пороли за таке використання. Виключні право па використання передачі мовлення означав право організаці] ефірного або кабельного мовлення дозволяти або заборон» і и вчинення таких дій:

  1.  записувані передачу;
  2.  відтворювати запис передачі;

3)одночасно сповіщати в ефір (по кабелю) передачу іншій

організації ефірного (кабельного) мовлення; 'і) сповіщати передачу по кабелю (в ефір);

5) публічно (повішати передачу з місця з платним входом.

Обмеження прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення. Вільне використання виконання, фонограм і програм мовлення допуски гься за умови, що гаке використання кезаподії їм школи, не обмежить необгрунтованим способом законних Інтересів ВИКОНаВЦІВ, Виробників фонограм І організацій мовлення.

НііК(іригТаННЯф'>НіЩ}.:і.МЛ>.иуб нмжаних із мш«рцп/ц ш-

тою.  Без згоди виробників фонограм, опублікованих із ко-

66

 мерційною метою, і виконавців, записаних на таких фонограмах, але з виплатою винагороди допуск» і ьсж

  1.  публічне виконання фонограм;
  2.  передача фонограм в ефір;
  3.  передача фонограм ПО проводах.

Строки чинності суміжних майнових прав. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконання або постановки. Права виробників фонограм ДІЮТЬ нро-гяюм 50 років після першого опублікування фонограм, а якщо публікації фонограми не було, то протягом 50 років після першої фіксації звукового запису. Права організацій мовлення діють про тягом 50 рОКІВ після першої передачі в ефір або по проводах

Законом в окремих випадках можуть встановлюватися Інші строки чинності суміжних прав.

До < п,їдкої міни виконавця і правонаступників виробників фонограм і організацій МОВЛЄННЯ переходить право дозволяти чи забороняти використання виконання фонограми, передачі в ефір і по проводах, а також право на одержання винагороди в межах ча сійни строків чинності права, що «лишилися.

Особисті иемаіінопі права виконавця у спадщину нє переходять. Проте спадми мііі мають прано заміщати авторство па об'єкт суміжних прав і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні виконання, фонограми і програми мовлення або будь-якому посяганню на об\ кг, що може зашкодити честі і репутації виконавця, виробника фонограми чи організації мовлення.

3.10. Захист авторського права і суміжних прав

Захист майнових і особистих кемайновнх прав авторів, ви
конавців, виробників
фонограм і організацій мовлення здій
снюється
нормами різни права -- кримінального,
адміністративного,
цивільного гощо, Але найчастіше австосову
юп.ся цивільно-правові '.кипи мхисту авторського права і
і
уміжних прав Порушення прав автора можу 11. б\ пі пов'язані З
порушенням його
майнових ш м і» с їв або тільки особистих прав
Випуск у
і ви гвору без зазначення імені автора, зі змінами, са

5* 67

 


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 3 Авторське право і суміжні права

моьі.іі.ііо здійсненими видавництвом, постановка драматичною твору зі амінами без схвалення ангора, перекручення твору все це порушення особистих иран бе.і матеріальної шкоди. У таких випадках автор вправі вимагати задоволення його порушених Інтересів.

Порушення майнових прав зумовлює обов'язок порушника відшкодувати автору завдані збитки.

Захист інтересів автора та його правонаступника в Україні і за кордоном здійснює Державшій департамені інтелектуальної класності України (ДДШ). Він наділений широкими повноваженнями і здійснює представництво та захис і інтересів усіх авторів (літераторів, художникін, композиторів, журналістів, кінематографістів тощо), у тому числі ії іноземних На прохання авторів ДДШ України захищає їхні інтереси у взаємовідносинах із видавництвами, збирає від усіх видовищних підприємств винагороду за публічне виконання творів на території України і за кордоном та виплачує її авторам чи їх правонаступникам. ДДІВ України одер жує і виплачує українським та іноземним авторам, їхнім пранонас-гупникам потиражну винагороду за кінофільми, телефільми, використання творів образотворчого мистецтва гощо. Представники ДДШ України виступають у суді від імені авторів та їхніх правонаступників у позовах, що випливають з авторського права.

Закон докладно визначає, що є порушенням авторського орава і суміжних прав. Зокрема, порушенням авторського прана і суміжних прав є:

будь-яке відтворення, розповсюдження ге інше викорис
тання, а також ввезення
в Україну без дозволу <хіб, які
мають авторське прано чи суміжні  прана,  примірників
творів, фонограм, прої рам мовлення;

ввезення на територію України примірників гворІВ і фо
нограм, які в Україні
охороняються, із країн, де ці твори і
фонограми не охороняються.

Примірники творів і фонограм, виготовлених і роаповекю-

жених ІЗ порушенням авторського прана і суміжних пран, с кон-графактними, гобто незаконно виготовленими

Способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав. Якщо і достатні підстави вважа-

68

 ги, ЩО конкретна особа припустилась порушення ангорського прана ЧИ СУМІЖНИХ Прав, ТО суд ЧИ СУДДЯ ОДНООСОбоВО мас  прано Ніни

(їй ухвалу про заборону порушнику вчиняти пенні дії (виготовлеи ня. відтворення, іі|Х)даж, здача в наііом, імпорт тощо) та іншіспосо-би використання, а також транспортування, зберігання або володіння з метою випуску в цивільний оборот примірників творів, фонограм, щодо яких в підстави вважати, що нони кощрафактні.

На зазначені твори або фонограми судом може бути накладений арешт, і всі примірники творів або фонограм можуть бути вилучені її володіння порушників. Арепп і вилучення можутьбу-пі застосовані до матеріалів та обладнання, призначених для виготовлення контрафактниж творів або фонограм.

3.11. Цивільно-правові способи захисту авторського права і суміжних прав

Особи, які мають авторське право чи суміжні права, можуть

вимагати:

  1.  підновлення положення, що існувало до порушення прав,
    і  
    припинення дій, що порушують авторсько право чи
    суміжні права або створюють загрозу
    його порушення;
  2.  визнання авторського права чи суміжних прав;
  3.  відшкодування збитків, включаючи втрачену вигоду;
  4.  стягнення доходу, одержаного порушником внаслідок по
    рушення авторського права і суміжних  прав, замість
    відшкодування збитків;
  5.  виплати комини ;н н в сумі від 5 до 5000 неоподатковува
    них мінімумів доходів громадян,
    встановлених законо
    давством   
    України,  що  визначається  судом  замість
    відшкодування збитків або стягнення доходу;
  6.  вжиття інших, передбачених законодавчими актами, за-
    ходін. пов'язаних із захистом авторського і суміжних

прав.

Зазначені в пунктах 3—5 заходи вживаються іа вибором особи, що має авторське право чи суміжні права.

У разі ВІДМОВИ порушника виконати рішення суду про припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його ін>-

69


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 

 Розділ 4   Промислова власність

рушення, на нього може бути мак.іа.ании штраф у розмірі 10 шдсоткіїі від суми, присудженої і удом на користь позивача

Контрафактні аримірюїхи і нору або фонограми, матеріали і обладнання, що використовувались для їх відтворення, судом можуть бути конфісковані Проте контрафакхігі примірники творів чи фонограм можуть бути передані позивачеві на його прохання. 11<- затребувані позивачем контрафак і ні примірники твору чи <|ю-нограми, а також матеріали і обладнання, що використовувались для їх відтворення, за рішенням суду підлягають знищенню.

Однак конфіскації не підлягають контрафактні примірники творім чи фонограм, добросовісно придбані третіми особами.

70

 Розділ 4.  Промислова власність

4.1. Поняття промислової власності

До иромж юної ні.» попі належать результати науково-илнічної діяльності. .5а Паризькою конвенції к> про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р., до якої приєдналась Україна, до об'єктів промислово] класності належать винаходи, корисні моделі, промислові зразки, фабричні і товарні знаки, знаки обслуговування, фірмове найменування і вказівки про місце походження або найменування місця походження, а також запобігання недобросовісній конкуренції

У цьому переліку не йдеться про раціоналізаторські пропозиції, секрети виробництва (ноу-хау), селекційні досягнення тощо. Проте в и. З ст. 1 ніс і Конвенції уточнюється, що об'єктами промислової власності можуть бути усі продукти, як вироблені, так і природного походження.

Відповідно до чинного законодавства України про промислову власність до цієї ірупи об'єктів ін іелсктуальної власності на-

нж.ііь: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, нерозкрита Інформація, в тому числі секрети виробництва (ноу-хау), се-

іекцйіні досягнення, раціоналізаторські пропозиції, товарні зна ки, знаки обслуговування, торгові назви і позначення, припинення недобросовісної конкуренції.

Отже, промислову власність можна визначити як результати науково-технічної творчості, які можуть бути використані для

ПОТреб СуСПІЛЬСТВа В буДЬ-ЯКІЙ ДОЦІЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДеЙ. П|И)-

мислова власність — один із видів інтелектуальної власності, її складова частина.

Україна поставила собі за мету оновити суспільство, перебудувати господарський механізм і, врешті-решт, істотно по-ііпшити добробут народу. У розв'язанні них завдань велике значення має використання потужною науково-технічного по-іепціалу країни, зокрема такого невичерпного джерела, як п мпчна творчість, і вищого п рівня винахідництва. Вина чідництво — це одна з обЧ ктивно необхідних стадій у процесі перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу. З одного

71


Сусліков Л.М.. Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 4. Промислова власність

боку, воно пов'язане з науковою діяльністю, насамперед з 11 вищими досягненнями відкриттями, а з Іншого — забезпечує суспільне виробництво необхідними засобами, знаряддями, технологіями, матеріалами тощо.

Таким чином, винахідництво є однією із ланок єдиного безперервного і взаємообумовленого науково-виробничого процесу В сучасних умовах суспільне виробництво не зможе успішно розвиватись і функціонувати без належного науково-технічною забезпечення. Розвито* наукової діяльності і розпиток суспільного виробництва не можна розглядати як окремі ізольовані процеси. Виробництво у своєму розвитку постійно опирається на досягнення науки і техніки, але у свою чергу ставить перед наукою все ишп іі ноні проблеми, завдання, які потребують відповідей, розв'язання. Та досягнення науки не можуть бути використані безпосередньо V виробництві Треба знайти способи викорисіан і їм їх у доцільній діяльності людини. Пошуки таких способів використання фундаментальних наукових досягнень у практичній діяльності суспільства і має здійснити винахідництво.

Створення і впровадження технічних удосконалень значною мірою залежить від раціонального регулювання творчої діяльносп. яка полягає у пошуках НОВИХ рішень :і метоп ііідии щення рівня виробництва, його ефективності і, зрештою, підвищення рівня добробуту народу України. Тому такі пошуки мають всебічно стимулюватися з боку держави. Вони потребують докладного правового забезпечення. Розробка таких рішень, їх оформлення, використання у народному господарстві породжують низку правових відносин між акторами пропозицій, їхніми володільцями та особами, що їх використовують. Ці відносини ре гулюються правом промін,юної власності або патентним правом, оскільки основним правоохоронним документом, яким захищаються об'єкти промислово] класності, є патент (деякі результати науково-технічної гворчості охороняються свідоцтвами або посвідченнями)

Патентну <|юрму охорони об'єктів промислової власності в Україні ии< депо вперше. Патентне законодавство форму< гься до СИТЬ актинію, оскільки така форма охорони гвбрчо! діяльності найбільшою мірою відповідає вимогам ринково] економіки. Па

72

 кінні законодавство має передусім стимулювати усебічний і»>.і виток науково-технічної творчості і використання її досягнень у народному господарстві України.

Безсумнівно, суспільне виробництво успішно іюзиивається в тих країнах, де висока винахідницька активність, де винахід НИЦТВО добре стимули» їм я, (Є їм ВІДДагоджепе правове регулювання цього виду творчої діяльності. Світовий досвід підтверджує цей неспроСТОВНИЙ він повчк Японія відзнач.к іьея досить високою винахідницькою дія її.ніслк> і, як то кажуть, результати очевидні.

Тому в країнах із розвинутою ринковою економікою постійно удосконалюють правове регулювання винахідниці на. В Україні законодавство про науково-технічну творчість в основному сформовано. Зараз основними джерелами законодавства України про промислову іі і.к пи ть є Цивільний кодекс України, а також Закони України: "Про власність" від 7 лютого 1991 р., "Про основи державної полі піки в сфері науки і науково-технічної діяльності'' від ІЗ грудня 1991 р.. "Про науково-технічну Інформацію'' від 25 червня 1993 р., "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 р., (із змінами, внесеними згідно із законами України під 01.06 2000 р., від 21.12.2000 р., від 10.01.2002 р.. від 04.07.2002 р., від 15.05.2003 р., від 22.05.2003 р.), "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р., "Про охорону прав на сорт рослин" від 21 квітня 1993 р., "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р., а також Положення про Державне патентне відомство України від 21 липня 1992 р . Тимчасове положення іі|м) правову охорону об'єктів іі]юмисло-вої власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні від 1N вересня 1992 р.,Тимчасова методика (основні положення) визначення доходу віл використання винаходів та раціоналізаторських пропозиція га ні. ДДІВ України на розвиток законодавчих актів про промислову власність прийняв ряд відомчих норма пінних актів, які визначають порядок оформлення прав на об\ кти промислової власності, Важливим джерелом патентного права України < міжнародні договори і конвенції. Кабінет Міністрів України заявою від 26 серпня 1992 р, проголосив приєднання України до Паризької конвенції про охорону промислової власності,

73


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 4. Промислова власність

Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, до Договору про напишу кооперацію. Уряд України взяв на себе зобов'язання, що випливають із зазначених Конвекції, Угоди і Дого-вору.

Якщо міжнародним договором, в якому пере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про промислову власність, то застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, на підставі наведеного можна визначити» що в об'єктивному розумінні право промислової власності — цс сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, піп складаються у процесі створення, оформлення і а використання результатів науково-технічної творчості.

У суб'єктивному значенні право промислової власності — це прано, яким наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого результату науково-технічної діяльності.

Отже, об'єктом прана промислової власності може бути будь-який результат науково-технічної діяльїкм п незадеакво від того, чи відповідає цей результат встановленим вимогам. Наприклад, нинахідник подав пропозицію до ДДШ України. Пропозиція вирізняється високою ефективністю, але її новизна втрачена Пропозиція ознакам винаходу не ВІДПОВІДНІ і і ому таким не може бути визнана. Але, незважаючи на це, пропозиція не перестала бути об'єктом права власності її автора-винахідника Інша справа, що держава не зможе забезпечити надійну правову охорону цієї пропозиції. Вона може одержані захист лише як раціоналізаторська пропозиція.

4.2. Об'єкти промислової власності

()с повними об'єктами промислової власності, як уже зазиача-ЛОСЬ, і результати винахідництва та промислові зразки. Винахідництво один її найбільш поширених і масових видів творчої-11. який практично доступний кожному, Інша справа, що здатність до винахідництва у одних більша, в інших - менша. Країни.(високороавинутою економікою відзначаються високою винахідницькою активністю. Насамперед цестосуі ться досить доско-

74

 налої системи правового регулювання відносин у сфері науково кхііічноі творчості Саме тому винахідництву, в тому числі право кому регулюванню відносин, які складаються у сфері створення і використання винаходів, в усіх країнах приділяється значна увага У нашій державі винахідницька ДІЯЛЬНІСТЬ регулюється Законом України   Про охорону прав па винаходи і корисні моделі", іворча діяльність у створенні і використанні промислових зразків - Законом України "1І|ю охорону прав на промислові зразки".

При ньому варто зробити таке застереження. Зазначені закони регулюїоп, не творчу ДІЯЛЬНІСТЬ її створення винаходів, корисних моле. їси і промислових зразків, а суспільні відносини, ЯКІ складаються в процесі створення, виявлення, оформлення, використання і охорони результатів науково-технічної творчості. ( пам'ятати, що сама творчість будь-якому регулюванню не підлягає, але право може створювати сприятливі умови для успішної творчості, або навпаки створювати несприятливі умови, за яких винахідництво буде розвиватись мляво або взагалі не буде розвиватись. Щоправда, винахідництво - така властивість людини, без якої вона Існувати не може. Винахідництво розвивається за будь-яких умов, але, цюзуміло, за сприятливих краще, за кесприя і лиііих — гірше,

Якою мірою ВПЛИНЄ на цеп процес законодавство України про промислову власність, покаже практика його застосування.

Чинне законодавство встановило вимоїн, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок. На підставі них вимог можна дати визначення цих об'єктів

4.3. Винахід. Корисна модель. Об'єкти винаходу (корисної моделі)

Шо таке винахід?

Винахід (корисна модель) — це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Отже, законодавство не обмежу* ПОЛЄ винахідницької діяльності певною технологічною галуззю, юбто винахід (корисна модель) це результат творчої діяльності людини в будь-якій газузі технології.

75


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 4. Промислова власність

()Г> і і. іом ічіиаходу (корисної моделі) може бути:

продукт (пристрій, речовина! шіам мікрооріанізму, куль
тура клітин
рослий і тварин тощо);

процес (спосіб), а також нове застосування відомого про
дукту чи процесу.

Пристрій - це машини, механізми, прилади, деталі, вузли
або сукупність взаємопов'язаних де і і іей та вузлів..
Ре ч о ;

вина - цс штучно створена сукупність взаємозв'язаних ініріми пік, Індивідуальні хімічні сполуки, об'єкти генетичної інженері!, композиції та продукти ядерного перетворення.

Штам - це спадково однорідні культури мікроорганізмів, що продукують корисні речовини або використовуються безпосередньо.

Спосіб — це процес виконання дій над матеріальним об'єктом (об'єктами) за допомогою матеріальних об'єктів.

Які об'єкти не можуть одержати правову охорону?

Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" визначено, які результати діяльності людини не визнаються винаходами і корисними моделями). Правова охорона згідно з цим законом не поширюється на такі об'єкти технології:

сорти рослин і породи тварин:

біологічні к снопі основі процеси відтворення рослин та
тварин,    що    не    
відносяться    до    небіологічних    та
мікробіологічних процесів;

топографії інтегральних мікросхем;

результати художнього конструювання.

Винахід (корисна модель) може бути секретний і службовиіі Секретний винахід (секретна корисна модель) - це винахід (секретна корисна модель), що містин, інформацію, віднесену до державної гаї ЮШЦІ.

Службовий винахід (корисна модель) - цс винахід (корисна модель), створений працівником:

по-перше, у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи
дорученням
роботодавця за умови, що трудовим догово
ром (контрактом) на передбачено
шик-:

по-друге, з використанням досвіду, виробничих знань, сек
ретів
виробництва і обладнання роботодавця.

76

 Службоні обов'язки - зафіксовані в трудових докторах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що иеік'дбачають виконання робіт, я*кі можуть привести до створення ВИШиЮДу (корінної моделі).

Доручення роботодавця видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосередні відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльності роботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);

І 'ні'» і іидамеці. (н опа. яка найня іа працівника і.і фудовим договором (контрактом).

Винахідник — людина, інтелектуальною, творчою діяль-міі гк> якої створено винахід (корисну моделі.)

Пріоритет, авторство і право власності на ішнахід охороняються державок) і засвідчуються патентом (деклараційним па-ннгом).

Пріоритет, авторство і прано власності на корисну модель засвідчуються деклараційним патентом.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 роми від дати подання заявки до центральною органу виконавчої влади а питань правової охорони інтелектуальної класності (Установи).

Строк дії деклараційного па і сигу на винахід становить б років віддати подання заявки до Установи,

Строк дії деклараційного патенту на корисну модель ( іано-вить 10 років віл лати подання заявки до Установи

Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного законом строку дії охорони винаходу (корисної .моделі).

Дія патенту (деклараційного патенту), киданого на спосіб одержання продукту, ііоіііиріоі п.ся і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом.

Всі питання, пов'язані з одержанням га використанням пра-ка власності па винаходи, регулюються Законом України ..11рі> охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 1"> грудня 1993 р. із .(.мінами, внесеними ВІДПОВІДНИМИ законами.

77


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 4   Промислова власність

4.4. Умови надання правової охорони винаходу (корисній моделі)

Правова охорона над» гься винаходу (корисній моделі), що, по перше, ве суперечить публічному порядку, иріпіціпіам гуман-ності і моралі і по-друге, відповідає умовам патентозлатноеті.

Умови патентозлатності винаходу.

Перщза все. що таке патевтоадатність?

Патентозлатність - це властивість, якої набуває об'єкт гос-подарської діяльності (продукт або спосіб) у разі відповідності умовам надання правової охорони винаходу згідно з законом

Відповідно до закону, винахід відповідає умовам натентоз: датності, якщо він * новим, мас винахідницький рівень і« промне •юно придатним.

Корисна модель відповідає умовам патентоадатності, якщо нона в ноною і промислово придатною.

Який же- винахіл (корисна модель) визнається новим?

Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він кеєча-( піною рівня техніки Об'єкти, що с частиною рівня техніки, д ія визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень кхнікп включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, ю дати П пріоритету.

Такий рівень стек овно заявленої пропозиції вианачаетм всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном, до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита пі її Україні, пі за кордоном ДЛЯ невизначеного кола осіб наст і и.кн, що ста і" мож. іивим його використання, тобто законом встановлюється принцип снігової новизни.

Під „загальнодоступними" необхідно розуміти відомості, розповсюдження яких необмежено, наприклад, грифом „секреї НО", іоіцо. Необхідно маги на ума и. що НОВИЗНУ МОЖУТЬ порочиш

всі заявки, що подані до Установи за умови більш раннього пріоритету, незважаючи на ге, що ці документи не можуть бути еі єні до категорії загальнодоступних Бувають випадки, коли  новатор самостійно знаходить

78

 вирішення нешюї задачі. Між тим, виявлж гься, що таку задачу вже вирішено, .і іе відомості про це не дійшли до автора Винахід

іншимі и д.іи.п инове технічне рішення, не ш.іоме сучасному рінню

техніки  І о\і\ не може бути визнана винаходом пропозиція опи сана у вітчизняній чи зарубіжній літературі, або впроваджена у виробництво в Україні чи за п межами.

Не визнві гься винаходом пропозиція, на яку уже подано заявку або видано ПатвНТ. Причому не має значення, де видано патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається й тоді, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому актор пропозиції, що може бути визнана винахо дом, а також інші особи, ям мають відношення до пропозиції. ПО винні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до П заявки. Це має значення не  піше для автора, а й для держаки  У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самим авторок, останній втрачаї  прано на одержання правоохоронного документа, оскільки держака не моле гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому ж випадку втрачаї гься можливість патенту-ваянл пропозиції за кордоном, і вона може бути використана Іно (ємними особами без будь-якого дозволу та без виплати нипаго роди за її використання.

Проте і цього загального правила законом встановлено важ лишій виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одерж Інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, розкриють цю Інформацію, але не раніше як за 12 місяців до кип подання заявки до Установи, то таке розкриття Інформації про винахід не ви іик.и на визнання його патентоздатним. Тобто новизна пропозиції не втрачаї гься.

Який винахід має винахідницький рівень?

Будь-який винахід можна охарактеризувати деякою сукупністю с\-1 и них ознак, кожна з яких необхідна, а всі разом ( ДО статніми для досягнення гехнічного результату, який забезпечу* винахід.

Винахід маї винахідницький рівень, якщо для фахівця він не і очевидним, гобто пою сутність не випливав ятю і рівня гехніки

79


Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство

 Розділ 4. Промислова власність

Тобто не виявлені рішення, які мають ознаки, що збігаються з відрізняючими ознаками заявленою винаходу, або якщо такі рішення виявлені, але не підтверджена відомість виливу відрізняючих ознак заявленого винаходу на технічний результат, вказаним заявником у заявці. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не «п.іс. Це РІШЄННЯ ІСТОТНО ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД поліпних ВІДОМИХ рішені. (прототипів) такими ознаками чи перекатами, що роблять доцільним його використання. Винахідництво це гворчий пошук, створення нового пристрою, технології, матеріалу тощо. Тому не вважаї гься винаходом запозичення відомого рішення. перенесення і використання позитивного досвіду, хоча ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу самого винахідництва.

Проте одною творчого характеру для визнання за іі|юпо-зицією винахідницького ріння ще не достатньо. Може мати місце гворчість, а підстав для визнання її результатів винаходом не буде. Пропозиція має творчий характер, але не відловідаї вимогам па і єн гоздаї пості. Вона визнається гакою, що маї винахідницький рівень, якщо порівняно з рішеннями. ВІДОМИМИ V науці п техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно відрізняють п