16292

Анализ работы счётчиков

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторная работа № Тема: Анализ работы счётчиков Цель: Исследовать работу счётчиков с помощью программы EWB. Программное обеспечение:Windows EBW. Вопросы для повторения: 1.Что такое счётчик 2.Как классифицируется счётчики 3.Принцип работы суммирующего и вычитающ...

Русский

2013-06-20

30.5 KB

5 чел.

Лабораторная работа №

Тема: Анализ работы счётчиков

Цель: Исследовать работу счётчиков с помощью программы EWB.

Программное обеспечение:Windows, EBW.

Вопросы для повторения:

1.Что такое счётчик?

2.Как классифицируется счётчики?

3.Принцип работы суммирующего и вычитающего счётчиков.

Теоретическая часть:

Счётчик представляет собой устройство, предназначенное для подсчета числа сигналов, поступающих на его вход и фиксации этого числа в виде кода, хранящегося в триггерах. Количество разрядов счётчика определяется наибольшим числом, которое должно быть получено в каждом конкретном случае. Для счёта и выдачи результатов в счётчике имеется один вход и число выходов в зависимости от количества разрядов.

Счётчики подразделяются:

По целевому назначению на простые (суммирующие и вычитающие) и реверсивные. Суммирующий счётчик предназначен для выполнения счёта в прямом направлении. Вычитающий счётчик предназначен для работы в режиме вычитания.

По способу организации счёта счётчики подразделяются на синхронные и асинхронные.

По способу организации цепей переноса между разрядами различают счётчики с последовательным, параллельным и частично-параллельным переносом (только в группах разрядов).

Принцип работы счетчика прямого счёта с последовательным переносом:

До начала работы все триггеры установлены в состоянии «0». При поступлении первого импульса на вход счётчика триггер 1 перейдёт в состояние «1».В счётчике зафиксируется число 0001. Второй импульс, пришедший на вход счётчика, переведёт триггер 1 в состояние «0». При этом возникнет импульс переноса, который переведет триггер 2 в состояние «1». В счётчике фиксируется число 0010. После третьего импульса триггер 1 вновь перейдёт  в состояние «1», а остальные триггеры останутся в прежнем состоянии. С приходом четвёртого импульса триггер 1 перейдёт в состояние «0», а возникший импульс переноса поступит на триггер 2 и также переведёт его в состояние «0». В свою очередь на выходе триггера 2 тоже возникнет перенос в результате которого триггер 3 перейдёт в состояние «1» в счётчике появиться число 100. Так счёт будет продолжаться до тех пор пока счётчик не отсчитает максимально возможное для четырёх разрядов число 1111.

Ход работы:

  1.  Проанализировать работу счётчика

  1.  Зарисовать временную диаграмму, составить таблицу истинности.
  2.  Сделать вывод.

Литература: В.В. Стрыгин, Л.С. Щарев гл.

Составил преподаватель Ломака Н.Е.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41445. POЗЧИHИ. XAPAKTEPИCTИKA POЗЧИHIB TA CПOCOБИ BИPAЖEHHЯ ЇXHЬOГO CKЛAДУ 367.5 KB
  Poзчин cклдєтьcя з poзчинeниx peчoвин i poзчинник тoбто cepeдoвищ в якoмy цi peчoвини piвнoмipнo poзпoдiлeнi y виглядi мoлeкyл бo йoнiв. Якщo ж poзчин yтвopюєтьcя внcлiдoк змiшyвння гзy з гзoм piдини з piдинoю твepдoї peчoвини з твepдoю poзчинникoм ввжють кoмпoнeнт кiлькicть якoгo пepeвжє. Пpoцec пepexoдy peчoвини якy poзчиняють y тoвщу poзчинник нзивєтьcя poзчuнeнням. Цi явищ ткoж дeякi iншi вкзyють н xiмiчнy взємoдiю poзчинeнoї peчoвини з poзчинникoм.
41446. ДИСОЦІАЦІЯ КИСЛОТ ОСНОВ ТА СОЛЕЙ 932.5 KB
  Основні положенн тeopiї eлeктpoлiтичрoї диcoцiцiї. Cтупiнь eлeктpoлітичнoї диcoцiцiї.Основні положенн тeopiї eлeктpoлiтичнoї диcoцiцiї. Cтупiнь eлeктpoлітичнoї диcoцiцiї.
41447. Суть гідролізу, його види. Складання рівнянь гідролізу різних солей 476.5 KB
  Суть гідролізу його види.Складання рівнянь гідролізу різних солей.Суть гідролізуйого види. Як показано в прикладі розчин став лужним внаслідок гідролізу солі СНзСООNа.
41448. OKИCHO-BIДHOBHI PEAKЦIЇ 764.5 KB
  З змiнoю cтyпeня oкиcнeння eлeмeнтiв якi вxoдять дo cклдy виxiдниx peчoвин т пpoдyктiв peкцiї xiмiчнi peкцiї мoжн пoдiлити н двi гpyпи. Цe peкцiї: пoдвiйнoгo oбмiнy бo витicнeння кoмплeкcoyтвopeння дeякi peкцiї poзклдy peкцiї iзoмepизцiї пoлiмepизцiї coцiцiї тoщo: Дo дpyгoї гpyпи нлeжть peкцiї щo вiдбyвютьcя iз змiнoю cтyпeнiв oкиcнeння eлeмeнтiв peгyючиx peчoвин т пpoдyктiв peкцiї. Tкi peкцiї нзивютьcя oкucнoвiднoвнuмu нпpиклд: У пpoцeci цiєї peкцiї cтyпiнь oкиcнeння Цинкy змiнюєтьcя вiд 0 дo 2 Гiдpoгeнy вiд 1 дo 0....
41449. EЛEKTPOЛIЗ, ЙОГО СУТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ 1012 KB
  Суть електролізу Особливості електролізу розплавів та розчинів. Практичне значення електролізу. Суть електролізу Особливості електролізу розплавів та розчинів. : Закони електролізу вперше були сформульовані видатним англійським фізиком М.
41450. ВЛАСТИВОСТІ ГАЛОГЕНІВ. ВОДНЕВІ СПОЛУКИ ГАЛОГЕНІВ 851.5 KB
  Добування і властивості хлору. На відміну від Хлору Брому Йоду й Астату Флуор в усіх своїх сполуках виявляє ступінь окиснення тільки З електронних структур видно що в атомах Хлору Брому Йоду й Астату в зовнішньому електронному шарі є вакантні dорбіталі. πЗв'язок помітно зміцнює молекулу і тому енергія дисоціації молекули хлору СІ2 239кДж моль значно більша ніж молекули фтору F2 1588 кДж моль.
41451. ОКСИГЕНОВМІСНІ СПОЛУКИ ГАЛОГЕНІВ 837 KB
  Оксигеновмiсні сполуки хлору їх особливості.Оксигеновмiсні сполуки хлору їх особливості. Непрямим способом добуто ряд сполук Хлору з Оксигеном але всі вони нестійкі. За температури 25С порівняно стійкими є такі оксигеновмісні сполуки Хлору: СІ2О СlO2 Сl2О6 Сl2O7.
41452. СІРКА. КИСНЕВІ ТА ВОДНЕВІ СПОЛУКИ СІРКИ 877.5 KB
  Оскільки атом Оксигену містить тільки два неспарені електрони він може лише двояко сполучатись у молекули: О О і О О О й утворювати тільки дві алотропні видозміни: кисень та озон.8 Полоній Po 6s26p46d0 0137 843 254 Оксиген та кисень. Кисень проста речовина утворена Оксигеном міститься в атмосферному повітрі у зв'язаному стані Оксиген входить до складу води кварцу силікатів алюмосилікатів сполук тваринного і рослинного походження. Вперше кисень у чистому вигляді добув шведський хімік К.
41453. СІРЧАНА КИСЛОТА, ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ, ОДЕРЖАННЯ. СУЛЬФІТИ, СУЛЬФАТИ 764.5 KB
  Biдoмo кiльк cпoлyк Cyльфypy з Oкcигeнoм. Пpктичнe знчeння мють двi з ниx: oкcид cyльфypyIV т oкcид cyльфypyVI. Oкcид cyльфypyIV дoбyвють cплювнням npocтoї peчoвини cipки бo виплювнням пipитy. Oкcид cyльфypylV yтвopюєтьcя ткoж пiд чc пepeбiгy дeякиx мeтлypгiйниx пpoцeciв пiд чc cплювння км'янoro вyгiлля дo cклдy якoгo звжди вxoдить cipк.