16532

Использование материалов Единой коллекции ЦОР при изучении истории в школе

Конспект урока

Информатика, кибернетика и программирование

Занятие № 6 Тема: Использование материалов Единой коллекции ЦОР при изучении истории в школе. Цель: содействие становлению компетентности будущего учителя истории в области использования ЦОР при обучении школьников истории; развитие умений анализировать дидак

Русский

2013-06-22

24 KB

8 чел.

Занятие № 6

Тема:  Использование материалов Единой коллекции ЦОР при изучении истории в школе.

Цель: содействие становлению компетентности  будущего учителя истории в области использования ЦОР при обучении  школьников истории; развитие  умений анализировать  дидактические возможности  единой коллекции цифровых образовательных ресурсов ЕК ЦОР.  

Вопросы для обсуждения:

  1.  Понятие ЦОР
  2.  Требования к ЦОР
  3.  Способы использования наборов ЦОР в учебном процессе
  4.  Сочетание традиционных и компьютерно-ориентированных  методических подходов к изучению истории в школе.
  5.  Цифровые образовательные ресурсы в обучении истории. ЦОР  как  средство обучения. Особенности и  возможности их использования в  процессе обучения  истории в  школе.
  6.   Техники (способы и  приемы)  включения ЦОР  в  урок истории.

Единая коллекция цифровых образовательных ресурсов

Для  комплексной информатизации  образования необходимо не только техническое оснащение образовательных учреждений средствами вычислительной техники и повышение квалификации педагогов в сфере ИКТ, но и наличие критической массы цифровых образовательных ресурсов (ЦОР), которые способны не просто обеспечить основные потребности системы образования, обозначенные рамками федеральных образовательных стандартов, но и удовлетворить  бразовательные запросы учащихся профильной школы, системы дополнительного образования, детей со специальными потребностями и др.

Основу формирования массивов учебных материалов на цифровых/электронных носителях заложила Федеральная целевая  программа «Развитие единой образовательной информационной среды». Затем эта работа была продолжена в рамках Федеральной программы развития образования, а также проекта «Информатизация системы образования» (ИСО), одним из направлений реализации которого стала работа по созданию Единой коллекции цифровых образовательных ресурсов.

Единая коллекция ЦОР является научно-образовательной информационной системой, которая на федеральном и региональном уровнях концентрирует ресурсы, обеспечивающие разнообразные формы поддержки образовательного процесса — информационную, методическую, техническую.   Создание Единой коллекции ЦОР направлено на решение двух взаимосвязанных задач, а именно на достижение нового качества образования, отвечающего современным запросам общества, и повышение его доступности и эффективности.

 Единая коллекция ЦОР позволяет быстрее приблизиться к решению одной из основных задач общеобразовательной системы — предоставлению всем учащимся равного доступа к качественному образованию.

  На настоящем этапе развития Единая коллекция ЦОР фактически становится электронной образовательной энциклопедией, в которой явно выделяются две составляющие:

• культурно-просветительская (универсальная, многопрофильная), включающая цифровые ресурсы, не имеющие специальной учебной специфики;

• специфическая учебная, включающая цифровые ресурсы, специально разработанные для использования в образовательном процессе.

 Ресурсы коллекции широко используют средства ИКТ и основаны на новых педагогических технологиях. Они открывают участникам образовательного процесса большие возможности по использованию самого широкого спектра источников информации, повышают эффективность самостоятельной работы, создают условия для творчества, обретения и закрепления различных профессиональных навыков, позволяют опробовать принципиально новые формы и методы обучения. Как следствие, начинает реализовываться на практике один из главных принципов информационного общества — неограниченный доступ к информации.

 Задания для студентов

 Зайдите на сайт  ЕК ЦОР http://school-collection.edu.ru     

  1.  Внимательно прочитайте рекомендации по работе с ЕК ЦОР.
  2.  Выберите в каталоге раздел учебные и методические материалы. Для этого укажите материалы для  учителя, предмет история, укажите соответствующий класс.
  3.  В отдельном файле сделайте краткое описание материалов представленных в каждом разделе.

5.  В разделе Наборы цифровых ресурсов к учебникам ознакомьтесь с материалами

 

«История государства и народов России», 6 класс, Данилов А.А., Косулина Л.Г. 

  1.  
  2.  В разделе  Поурочные планирования обратите внимание на особенности планирования учебного материала  

 

Планирование к учебнику «История государства и народов России», 6 класс, Данилов А.А., Косулина Л.Г. 

  1.  

7. В разделе  Методические рекомендации ознакомьтесь с рекомендациями по использованию набора ЦОР

 

Методические материалы 

  1.  

 

Рекомендации по использованию набора ЦОР к учебнику «История государства и народов России», 6 класс, Данилов А.А., Косулина Л.Г. 

  1.  

8.  Ознакомьтесь, что предлагается по данной тематике в разделе  Инновационные учебные материалы

 

«История России», 6 класс 

  1.  

9.  Ознакомьтесь с  разделом Инструменты учебной деятельности

Инструмент разработки и анализа родословных «Живая Родословная»

Конструктор интерактивных карт с проверяемыми заданиями

Эти  ЦОР жёстко не привязаны к какому-то учебнику или учебному пособию.  Их задача: создать условия для более глубокого и качественного усвоения учащимися основных вопросов курса истории; обеспечить развитие  практической деятельности учащихся, направленной на формирование соответствующих умений.  

 Рассмотренные цифровые образовательные ресурсы (ЦОРы) могут использоваться на любом этапе урока и при любой форме работы с обучаемыми (фронтальной, групповой, индивидуальной). Однако необходима серьёзная разработка методики их применения в обучении истории.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33058. Процес абстрактного, логічного мислення 14.88 KB
  Процес пізнання завжди починається з безпосереднього живого споглядання тобто з безпосередньої взаємодії людини в практичній діяльності з предметами і явищами. Основні формичуттєвого пізнання: ♦ відчуття; ♦ сприймання; ♦ уявлення. Першою і початковою формою і джерелом чуттєвого пізнання є відчуття. Тому сприймання це така форма чуттєвого пізнання коли у свідомості людини відбувається цілісне відображення зовнішнього матеріального предмета з усією сукупністю його властивостей якостей сторін які відображені у відчуттях.
33059. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції 13.72 KB
  Поняття світогляду його специфіка структура функції Отже світогляд – це сукупність поглядів оцінок принципів що визначають найзагальніше усвідомлення розуміння світу місця в ньому людини а також ціннісні орієнтації людей їх життєві позиції. Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконання ідеали цілі мотиви поведінки інтереси ціннісні орієнтації принципи пізнання моральні норми естетичні погляди тощо. Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного...
33060. Предмет і специфіку філософії 13.27 KB
  Методологічна функція полягає в тому що філософія виступає як загальне вчення про метод і як сукупність найбільш загальних методів пізнання і освоєння дійсності людиною. Прогностична функція філософії формулювання в її рамках гіпотез про загальні тенденції розвитку матерії і свідомості людини і світу. Критична функція філософії.
33061. Зародження філософії 15.38 KB
  Зародження філософії історично співпадає з виникненням зачатків наукового знання з появою громадської потреби в цілісному переконанні на світ і людину у вивченні загальних принципів буття і пізнання. онтос буття суще вчення про буття чи про першооснови усього сущого : проблема буття розуміється тут в універсальному всеосяжному сенсі чому є щось а не ніщо одне з перших філософських питань аналізуються буття сам принцип існування небуття чи можливе неіснування ніщо буття матеріальне природа і ідеальне ідея думка...
33062. Співвідношення філософії та науки 15.18 KB
  Порівняння пізнавальних можливостей філософії і конкретних наук зясування місця філософії в систему людських знань має давні традиції в європейській культурі. Ще в античності Платон і Арістотель намагалися розмежувати особливості науки і філософії. При цьому теоретична міць філософії прагнення логічно обгрунтувати знання висловити його в теоретичній формі виявлялася несумірної з можливостями конкретних наук що давало підстави протягом довгих століть від Аристотеля до Гегеля вважати філософію наукою наук .
33063. Джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії 59.26 KB
  Джерела провідні ідеї та напрями філософії Стародавньої Індії Зародки філософського мислення Індії сягають у глибоку давнину середина І тис. Канонічним духовним джерелом Стародавньої Індії є Веди із їх назвою споріднено наше слово відати знати записані на листях пальми приблизно за 1. Таким чином вже у найдавніших духовних джерелах Стародавньої Індії йдеться про фундаментальні моральні ідеї про певне осмислення становища людини у світі про різні шляхи звільнення від кармінних законів долі найкращим з яких є шлях дійового...
33064. Канонічні джерела, провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю 57.41 KB
  Давньокитайська філософія порівняно з давньоіндійською виглядає стрункішою, деталізованішою (аж до нумерології та побудови вичерпних систем комбінаторики подвійних символічних елементів світобудови) та більше зануреною у глибину суперечливого, парадоксального мислення.
33065. Натурфілософія 13.62 KB
  ntur природа філософія природи умоглядне тлумачення природи що розглядається в її цілісності що спирається на абстрактні поняття що виробляються в ході виникнення і розвитку філософії. фюсис природа або фюсиологами а перші філософські трактати як правило були присвячені дослідженню природи її пристрої трактати Про природу були написані і Фалесом і Гераклитом і Анаксимандром і Анаксименом і Парменидом. філософія ще не існувала окремо від пізнання природи а знання про природу окремо від філософії. У центрі уваги усієї...
33066. Філософія Сократа 15.29 KB
  Платон. Платон 427347 рр. Учень Сократа Платон у 397 р. Платон долає проблему що зафіксована Сократом завдяки створенню гіпотези про існування специфічних предметів відмінних від речей навколишнього світу.