16645

Копирование векселя

Научная статья

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Копирование векселя Положение о переводном и простом векселе утвержденное постановлением ЦИК и СНК СССР от 7 августа 1937 г. N 104/1341 является основой вексельного права. Однако оно не всегда отвечает на ряд возникающих в практике вопросов. Мы продолжаем публикацию статей ...

Русский

2013-06-25

32.5 KB

0 чел.

Копирование векселя

Положение о переводном и простом векселе, утвержденное постановлением ЦИК и СНК СССР от 7 августа 1937 г. N 104/1341, является основой вексельного права. Однако оно не всегда отвечает на ряд возникающих в практике вопросов. Мы продолжаем публикацию статей (см. "эж-ЮРИСТ" N 6), посвященных векселям.

Копия векселя - это ордерная ценная бумага, воспроизводящая текст подлинного векселя, выполненная и пущенная в оборот одним из векселедержателей по оборотному индоссаменту. В отличие от института вексельных экземпляров копия векселя может применяться как для переводного, так и для простого векселя и не требует участия в ее составлении векселедателя и всех лиц, поставивших на подлиннике свои подписи*(1). Для создания копии векселя всякий векселедержатель может переписать текст векселя, имеющихся на нем индоссаментов, авалей и иных надписей, заменяя оригинальные подписи простым указанием на их наличие*(2), также он может воспользоваться и средствами механического, фотографического или иного копирования. После воспроизведения текста документа векселедержатель должен поместить в копии т. н. раздельную формулу, т. е. указание*(3) типа: "До сего момента копия" и сделать депозиционную отметку "Подлинник находится у (такого-то лица) ".

Юридическое значение копия векселя получает только тогда, когда на ней появятся подлинные подписи индоссантов или авалистов. Если отчуждатель смог убедить потенциального приобретателя в существовании векселя, то приобретатель может приобрести копию по индоссаменту ее составителя*(4). Дабы повысить у приобретателя копии уверенность в том, что подлинник не только находится у определенного лица, но и всегда будет у него находиться, Положение о векселях рекомендует (абз.3 ст.68) совершить на подлинном документе после последнего индоссамента, сделанного до снятия копии, оговорку: "начиная отсюда индоссирование действительно лишь на копии" или всякую иную равнозначащую формулу; желательно также крестообразно перечеркнуть оставшуюся незаполненной индоссаментами оборотную сторону подлинника.

Копия векселя может быть вне зависимости от наступления срока платежа по векселю предъявлена тому лицу, у которого согласно отметке, сделанной при составлении копии, должен находиться подлинник, - депозитарию. Предъявление копии необходимо для подкрепления держателем своего права требования выдачи подлинника. Лицо, которому предъявлено требование о выдаче подлинника векселя, обязано выдать его против предъявления копии и передачи расписки в получении подлинника (абз.1 ст. 68 Положения о векселях). Держатель подлинника с присоединенной к нему копией будет легитимироваться непрерывным рядом индоссаментов по подлиннику векселя, которые помещены сперва на подлиннике (до раздельного пункта), а затем (после него) - на копии. Следовательно, держатель векселя с приложенной к нему копией имеет вексельные требования к лицам, подписавшимся как на подлиннике, так и на копии. Факт отказа депозитария от выдачи подлинника законному держателю копии должен быть удостоверен протестом, совершаемым в сроки, установленные законодательством для совершения протеста в неплатеже (абз.2 ст.68). Опротестованная копия дает своему держателю право на вексельный регресс в случае неакцепта или неплатежа, но не ко всем лицам, упомянутым в копии, а лишь к тем, которые дали свои подлинные подписи на копию.

Таким образом, лица, давшие подлинные подписи на копию векселя, несут обязательство, содержательно идентичное тому, которое лежит на лицах, подписавших дубликат векселя. Законный держатель копии векселя обладает правом требовать от индоссантов и авалистов находящейся у него копии совершения всех действий, для того чтобы лицо, поименованное в копии векселя в качестве хранителя, вручило бы последний ему - законному держателю копии. В случае если обязательство обеспечить вручение подлинника индоссантами и авалистами не исполняется (подлинник держателю копии не выдается, несмотря на его требование), держатель копии вправе, удостоверив факт невручения подлинника протестом, осуществлять право регресса к индоссантам и авалистам, давшим подлинные подписи на копию (ст.68 Положения).

Изложенное опровергает мнение Е.Ю. Трегубенко о том, что "копии векселей... не могут быть признаны ни ордерными, ни какими-либо другими ценными бумагами, поскольку они не содержат подписи самого эмитента бумаги"*(5). Очевидно, что названный автор смешивает эмитента копии с эмитентом векселя. Подписи последнего на копии действительно нет и быть не может, иначе копия превратится в новый вексель. Но на копии имеется подпись ее составителя - лица, давшего на нее первую подлинную подпись. Это и будет эмитент копии, если угодно - крайний должник по ней, на котором завершится регрессная цепочка требований из факта невыдачи подлинника законному держателю копии. Полагаем, что копия с копии векселя должна считаться допустимой*(6).

В. Белов,

к.ю.н., доцент кафедры гражданского права

юридического факультета МГУ им. М.В. Ломоносова

"эж-ЮРИСТ", N 9, март 2004 г.

—————————————————————————————————————————————————————————————————————————

*(1) Нолькен А. М. Устав о векселях // Практическое руководство. Изд. 6-е. СПб., 1913.

*(2) Барац С.М. Курс вексельного права в связи с учением о векселях и вексельных операциях. СПб., 1893.

*(3) Название указывает на его назначение: разделить копию и подлинник; отделить список с векселя (копию векселя) от бумаги с подлинными подписями и надписями.

*(4) Посреднический акцепт на копии, не содержащий указания лица, за которое он дан, должен считаться данным за первого индоссанта, давшего подлинную подпись на копию. См.: Федоров А. Ф. Указ. соч. С.319.

*(5) Трегубенко Е. Ю. Понятие и виды ордерных ценных бумаг // Очерки по торговому праву. Вып. 4. Ярославль, 1997. С.67.

*(6) То же, см.: Федоров А. Ф. Указ. соч. С.314.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83537. Право спеціальних місій 37.02 KB
  Функції спеціальної місії визначаються за взаємною згодою між державою що посилає і приймаючою державою. Для направлення або прийняття спеціальної місії не є необхідною наявність дипломатичних або консульських відносин між державами. За деякими виключеннями держава що посилає може на свій розсуд призначити членів спеціальної місії повідомивши попередньо приймаючій державі всю необхідну інформацію про чисельність і шал спеціальної місії і зокрема повідомивши про прізвища і посади осіб яких вона має намір призначити.
83538. Дипломатичне право міжнародних організацій 36.09 KB
  Як показує практика багатостороння дипломатія відбувається головним чином в рамках міжнародних організацій при яких держави засновують свої постійні представництва які користуються такими ж привілеями та імунітетами що і члени делегацій державчленів організації. Вона охоплює чотири сфери діяльності держав в їх відносинах з міжнародними організаціями і в рамках міжнародних конференцій а саме постійні представництва держав при міжнародних організаціях місії постійних спостерігачів при міжнародних організаціях делегації держав в органах і...
83539. Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів 36.24 KB
  Міжнародне морське право являє собою систему міжнародноправових принципів і норм що визначають правовий режим морських просторів і регулюють відносини між державами та іншими суб\'єктами міжнародного права з приводу їх діяльності з дослідження та використання просторів Світового океану та його ресурсів. Міжнародне морське право відноситься до однієї з найбільш старих галузей міжнародного права і спочатку склалося у формі звичаєвих норм. Кодифікація морського права була проведена в XX ст.
83540. Внутрішні морські води та їх правовий режим 36.63 KB
  Внутрішні морські води це води розташовані в сторону берега від вихідної базисної лінії територіального моря. До складу внутрішніх морських вод входять: води заток бухт лиманів історичні затоки води морських портів а також води розташовані в сторону берега від вихідних ліній прийнятих для обчисленні ширини територіального моря. Води затоки відносяться до внутрішніх морських вод якщо її берега належать одній державі ширина природного входу до затоки не перевищує 24 морських миль Якщо відстань між пунктами природного входу до...
83541. Режим морських портів 36.21 KB
  Прибережна держава самостійно вирішує питання про характер порту зокрема його закритість або відкритість для міжнародного судноплавства. Прибережна держава не повинна проте відмовляти у дозволі на вхід до закритого порту судну яке знаходиться в небезпеці у випадку аварії або штормової погоди судну що зазнає лихо. З метою забезпечення власної безпеки прибережна держава може. Прибережна держава зазвичай не втручається у відносини між капітаном екіпажем та пасажирами.
83542. Правовий режим архіпелажних вод 38.18 KB
  Суверенна влада прибережної держави обмежена правом безперешкодного проходу та правом архіпелажного проходу морськими коридорами що надається іноземним морським та повітряним суднам в архіпелажних водах ст. Архіпелажний прохід морськими коридорами означає що усі судна і літальні апарати користуються правом архіпелажного проходу такими морськими коридорами і прольоту по таким повітряним коридорам з ціллю безперервного і швидкого транзиту через архіпелажні води з однієї частини відкритого моря або виключної економічної зони до іншої частини...
83543. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод 37.22 KB
  Правовий режим територіальних вод Територіальне море це пояс морських вод шириною до 12 морських миль що розташований між берегом чи безпосередньо за внутрішніми морськими водами або архіпелажними водами держави та відкритим морем або водами спеціальних зон. Територіальне море як й внутрішні морські води є частиною території прибережної держави. На підставі цього права торгівельні судна можуть проходити через територіальне море іноземної держави без спеціального дозволу лише за умови дотримання права прибережної держави. Прохід...
83544. Поняття та правовий режим прилеглої зони 36.05 KB
  Сстановлює що прилегла зона не може пролягати далі ніж на 12 морських миль від вихідної лінії від якої відміряється ширина територіального моря проте Конвенція з морського права 1982 р. містить положення що прилегла зона не може пролягати за межі 24 морських миль від цієї лінії Розвитком інституту прилеглої зони стала практика встановлення прибережними державами за межами свого територіального морязон виключного рибальства. Ширина морських зон виключного рибальства в практиці держав різниться.
83545. Виключна економічна зона та її правовий режим 33.18 KB
  Ширина виключної економічної зони не повинна перевищувати 200 морських миль що відраховуються від вихідних ліній від яких відмірюється ширина територіального моря. Прибережна держава в межах виключної економічної зони має суверенні права на розвідку розробку і збереження природних ресурсів як живих так і неживих що знаходяться у її водах на морському дні або його надрах. Прибережна держава в межах своєї виключної економічної зони користується не тільки економічними повноваженнями але й юрисдикцією щодо створення і використання штучних...