16722

ВОЗМОЖНОСТИ ГРАВИТАЦИОННОГО ОБОГАЩЕНИЯ УПОРНЫХ ПРОМПРОДУКТОВ ЗОЛОТОИЗВЛЕКАТЕЛЬНЫХ ФАБРИК

Научная статья

География, геология и геодезия

ВОЗМОЖНОСТИ ГРАВИТАЦИОННОГО ОБОГАЩЕНИЯ УПОРНЫХ ПРОМПРОДУКТОВ ЗОЛОТОИЗВЛЕКАТЕЛЬНЫХ ФАБРИК Евтушенко М.Б. ОOО НТЦ Магнитные жидкости Посысоева Д.С. МГГУ Упорными промпродуктами золотоизвлекательных фабрик ЗИФ являются хвосты доводки гравиоконцентратов пред...

Русский

2013-06-25

84.5 KB

2 чел.

ВОЗМОЖНОСТИ ГРАВИТАЦИОННОГО ОБОГАЩЕНИЯ УПОРНЫХ ПРОМПРОДУКТОВ ЗОЛОТОИЗВЛЕКАТЕЛЬНЫХ ФАБРИК

Евтушенко М.Б. (ОOО «НТЦ «Магнитные жидкости»)

Посысоева Д.С. (МГГУ)

Упорными промпродуктами золотоизвлекательных фабрик (ЗИФ) являются хвосты доводки гравиоконцентратов, представленные обычно хвостами и промпродуктами концентрационных столов СКО-2 и (или) СКО-0,5. Для их обогащения, как правило, используется гидрометаллургия. Применение данного метода обосновывается мнением, что золото упорных промпродуктов не поддается эффективному гравитационному концентрированию благодаря особенностям своего фазового состава, гранулометрии и морфологии. Считается, что золото данных продуктов в основном представлено сростками с различными минералами и лишь частично является свободным. Последнее при этом характеризуется малой гидравлической крупностью, то есть является тонким и (или) уплощенным.

Независимо от гранулометрических и морфологических особенностей золота сама возможность гравитационного обогащения упорного промпродукта прежде всего определяется степенью раскрытия находящегося в нем золота. Сопоставление же объемов переработки различных ЗИФ, использующих различные гравитационные технологии или гравитационные циклы, и минерального состава перерабатываемых ими руд с выходом получаемых гравиоконцентратов показывает, что не менее 70-80% тяжелых минералов исходных руд (пирит, магнетит, арсенопирит, шеелит, галенит и прочие) в гравиоконцентраты не извлекаются. Это означает, что недораскрытое золото, находящееся в сростках, должно активно теряться в гравитационном цикле обогащения и получаемые на ЗИФ гравиоконцентраты лишь отчасти должны быть представлены сростковым золотом. Сростки при этом должны характеризоваться высокой объемной долей золота, иначе они бы не попали в гравиоконцентрат. Исходя из этого, можно полагать, что при формировании на доводочных концентрационных столах золотой головки в упорном промпродукте должно в большей степени концентрироваться свободное золото и лишь отчасти сростковое, то есть должно концентрироваться золото, потенциально извлекаемое гравитацией.

Для проверки данных предположений было проведено изучение форм нахождения золота в материале хвостов доводки ЗИФ месторождения Ветренское. На данной фабрике применяется отсадочно-центробежная технология обогащения исходных руд с доводкой гравиоконцентратов на концентрационных столах.

Задачей исследований являлось количественное определение свободного и сросткового золота хвостов доводки. Исследования проводили с помощью магнитогравитационной и центробежной сепарации на пробе весом 1430 г. Методически работу проводили по следующей схеме. Хвосты доводки классифицировали на ситах 0,5 мм, 0,25 мм, 0,1 мм и 0,05 мм. Сформированные классы отмагничивали в магнитном сепараторе СМБД-50. Немагнитные фракции обогащали в магнитогравитационном сепараторе МГС-П3М с получением концентрата, на ~ 90 % представленного свободным золотом. Магнитную фракцию и хвосты магнитогравитационного обогащения после удаления из них магнитной жидкости измельчали в шаровой мельнице и обогащали в центробежно-вибрационном концентраторе ЦВК-100. Концентрат ЦВК-100 по классам крупности обогащали в МГС-П3М. Количество золота в концентратах и в хвостах определяли пробирным анализом.

Содержание золота в хвостах ЦВК-100 составило 64,7 г/т. В исходном материале - 606,1 г/т (рассчитано по балансу). Результаты по извлечению свободного золота представлены в таблице 1.

Доля свободного золота в исходном материале составила 75,1%, а сросткового 24,9%, что подтвердило сделанное предположение о преимущественных формах нахождения золота в упорных промпродуктах. Измельчение материала до крупности ~95% менее 0,1 мм привело к высвобождению из сростков 14,2 % золота. Доля тонкосросткового недовскрытого золота, неизвлекаемого гравитационными методами, составила 10,7%. Это, как и гранулометрия выделенного при измельчении золота, свидетельствует о преобладании в материале промпродукта крупных сростков с высокой объемной долей золота.

По морфологическим особенностям золото, высвободившееся при раскрытии сростков, является достаточно объемным. Золото же исходного материала является в основном развальцованным и пластинчатым. При этом более 75% исходного золота имеет крупность более 0,1 мм. То есть оно обладает малой гидравлической крупностью. Это объясняет его нахождение в материале упорного промпродукта и, в принципе, согласуется с существующим мнением о невозможности его эффективного гравитационного концентрирования, хотя представленные выше результаты показывают технологическую возможность эффективного извлечения подобного золота.

Для подтверждения этого на дубликате вышеизученной пробы была опробована схема переработки материала упорного промпродукта ЗИФ, идея которой основывается на мнении, что золото не измельчается и при ситовке измельченного исходного материала золото крупных классов должно концентрироваться в плюсовом продукте, выход которого будет мал. Золото минусового продукта по морфологическим особенностям должно быть компактным и легко извлекаемым центробежными концентраторами. Исходный материал весом 1460 г измельчили и расклассифицировали на классы +0,125 мм и -0,125 мм. Материал класса +0,125 мм (выход 9,7%) обогатили в магнитогравитационном сепараторе МГС-П3М. Класс -0,125 мм обогатили в центробежно-вибрационном концентраторе ЦВК-100. Обогащение проводили в режимах, обеспечивающих не менее 97%-ное извлечение свободного золота. В результате опробования было получено следующее распределение золота: концентрат МГС-П3М - 56,9%, концентрат ЦВК-100 - 29,9%, коллективные хвосты 13,2%. Содержание золота в хвостах 84,7 г/т.

Таким образом, проведенные экспериментальные исследования показывают, что эффективное гравитационное обогащение упорных промпродуктов ЗИФ возможно. Повышенное же содержание золота в хвостах, по сравнению с гидрометаллургическим переделом, может компенсироваться экономическими и экологическими преимуществами гравитационных технологий.

Таблица 1

Классы крупности, мм

Исходный материал

Измельченные хвосты

Свободное Au на пробу

выход, %

свободное Au

выход,

%

свободное Au,

мг

мг

%

мг

%

+0,5

2,7

111,5

17,1

111,5

14,4

-0,5 +0,25

30,6

166,7

25,6

166,7

21,5

-0,25 +0,1

48,4

212,4

32,7

6,3

39,6

252,0

32,6

-0,1 +0,05

15,5

131,1

20,1

21,1

53,4

184,5

23,8

-0,05

2,8

29,4

4,5

72,6

30,1

59,5

7,7

Итого

100

651,1

100

100

123,1

774,2

100


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.
80969. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії 35.74 KB
  Метою розвитку мотиваційної сфери учнів у навчанні історії виступає формування стійкого інтересу до предмета що передбачає активне емоційнопізнавальне ставлення школярів до досліджуваних історичних подій до зясування їхніх причин і наслідків а також до оволодіння вміннями необхідними для всебічного вивчення минулоі о і сучасності на основі різноманітних джерел. Отже одним із важливих завдань навчання в умовах цілісної методичної системи є підвищення рівня розвитку інтересу. У числі загальних зовнішніх причин падіння інтересу...
80970. Організація самостійної роботи учнів при вивченні теми: «Виникнення та розвиток Київської Русі » (7 клас) 39.16 KB
  Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії. Диференційоване навчання організація навчальновиховного процесу з урахуванням типових індивідуальних особливостей учнів. Складнішим і ефективнішим видом диференційованого навчання є здійснення його в умовах поділу класу на групи залежно від рівня навчальних можливостей учнів.
80971. Планування роботи із контурною картою при вивченні теми: «Великі географічні відкриття: зустріч цивілізацій» (8 клас) 37.85 KB
  Розглядаючи тему: Великі географічні відкриття доба відкриттів європейськими мореплавцями невідомих раніше морів та океанів островів і континентів здійснення першої навколосвітньої морської подорожі колонізації заморських територій кінець XVсеред. Нові географічні відкриття зумовлювалися насамперед бурхливим розвитком продуктивних сил прагненням європейців задовольнити зрослі потреби в дорогоцінних металах і прянощах відповідно пошуками морських шляхів до Китаю та Індії. Великі географічні відкриття стали можливими завдяки значному...
80972. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії 38.89 KB
  В учнівських диктантах було відтворено від 8 до 21 інформаційних одиниць. Діагностуючий диктант допомагає вчителю вчасно звернути увагу на труднощі в сприйнятті й осмисленні історичного матеріалу що є в учнів даного класу 9віку0. Якщо взяти за основу зміни особистісних особливостей учнів то в своїй роботі у напрямку посилення пізнавального інтересу учнів до історії перш за все беру до уваги що учні основної школи та старшої школи мають зовсім різну підготовки виходячи з їх віку.