16730

Исследования процесса цианирования золото

Научная статья

География, геология и геодезия

Исследования процесса цианирования золотосеребросодержащих руд УДК 669.21/053:621:039 c Эрназаров М.Ю. Самадов А.У. Холикулов Д.Б. 2009 г. Эрназаров М.Ю. начальник лаборатории УЗГЕОТЕХЛИТИ канд. ...

Русский

2013-06-25

36 KB

8 чел.

Исследования процесса цианирования золото-серебросодержащих руд

УДК 669.21/053:621:039                                                                              c Эрназаров М.Ю., Самадов А.У., Холикулов Д.Б. 2009 г.

Эрназаров М.Ю., начальник лаборатории УЗГЕОТЕХЛИТИ, канд. техн. наук; Самадов А.У., директор по производству НПГП <ФАНОН>, канд. техн. наук; Холикулов Д.Б., декан Химико-металлургического факультета НГГИ, канд.

техн. наук.

Примерное содержание золота в земной коре 5•10-7% (?5 мг/т), т.е. по существующей классификации это редкий элемент. Серебра в земной коре в 20 раз больше - 10-5% (0,1 г/т) [1-2]. Характерной особенностью месторождений золото-серебро-содержащих руд является то, что серебро постоянно сопровождается минералами золота. Наиболее широко развиты в рудах сульфиды серебра - аргентит, сульфоантимониты серебра, самородное серебро, электрум, теллуриды золота и серебра. Из всех существующих методов металлургической переработки золото-серебряных руд наиболее эффективным является цианирование [2]. Узбекистан является одной из крупнейших баз по добыче и производству цветных и благородных металлов. В настоящее время в гидрометаллургии остро стоит проблема извлечения из руд попутных металлов, в том числе благородных.
В связи с этим, очевидна актуальность исследований в области химии, анализа и технологии благородных металлов. В нашей республике широко развита гидрометаллургия благородных металлов на основе сорбционного режима цианирования. Несмотря на достигнутые успехи гидрометаллургии золота, все же заметное количество золота и серебра остаются неизвлеченными. Особенно, заметно это по серебру, где извлечение его составляет до 50 % от исходного [3].
С целью уточнения режима цианирования золото-серебросодержащей руды были проведены лабораторные   опыты   (табл. 1-3)  по   выщелачиванию на колбе Вюрца, снабженной вакуумным насосом.

 

Чрезвычайная распространенность цианистого процесса в мировой практике заставляет производить оценку любого золото-серебросодержащего рудного сырья с точки зрения возможности переработки его указанным методом.
В качестве исходного материала использовалась усредненная измельченная руда крупностью -0,01 мм, состав которой состоял из кремнезема -31%, глинозема-12,6%, оксида кальция-16% и др., а также с содержанием серебра 200 г/т и золота 0,6 г/т. Первоначально определялось извлечение серебра по времени перемешивания в зависимости от изменения концентрации цианида при условии: m-50 гр, Ж:Т=1,5:1, ССаО-0,03% (табл. 1).
Концентрацию цианида натрия и извести в исходном растворе и в пульпе определяли титриометрическим методом. Поддерживали постоянную концентрацию цианида и извести по мере их расхода добавлением из исходных растворов.

 

Как видно из результатов, приведенных в табл. 1, серебро в руде обладает относительно низкой скоростью растворения. Это свидетельствует об относительной упорности данной руды. Было изучено цианирование пробы в зависимости от продолжительности времени цианирования (табл. 2).
Из табл. 2 видно, что продолжительность цианирования должна составлять 45-48 ч. Дальнейшее увеличение времени цианирования может вызвать лишь весьма малое приращение растворенного серебра. Результаты контрольного цианирования приведены в табл. 3.
На основании полученных данных можно сделать следующие выводы:
1. Продолжительность цианирования, необхо- димая для растворения серебра, составляет 48 час, что в 2,6 раза выше, чем по существующей технологии.. Рекомендуется оптимальная концентрация цианистого натрия (СNaCN) в растворах - 0,04%.

Список литературы:

1. Котляр Ю.А., Меретуков М.А., Стрижко Л.С. Металлургия благородных металлов: Учебник. В 2-х кн. Кн. 2- М.: МИСИС, Издательский дом <Руда и Металлы>, 2005. - 392 с.
2. Маслиницкий И.Н., Чугаев Л.В., Борбат Ф.В. и др. Металлургия благородных металлов, 2-е изд, М, Металлургия, 1987.
3. Митрофанов С.И. и др. Комбинированные процессы переработки руд цветных металлов. М.: Недра, 1994. 216 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83538. Дипломатичне право міжнародних організацій 36.09 KB
  Як показує практика багатостороння дипломатія відбувається головним чином в рамках міжнародних організацій при яких держави засновують свої постійні представництва які користуються такими ж привілеями та імунітетами що і члени делегацій державчленів організації. Вона охоплює чотири сфери діяльності держав в їх відносинах з міжнародними організаціями і в рамках міжнародних конференцій а саме постійні представництва держав при міжнародних організаціях місії постійних спостерігачів при міжнародних організаціях делегації держав в органах і...
83539. Кодифікація міжнародного морського права. Види морських просторів 36.24 KB
  Міжнародне морське право являє собою систему міжнародноправових принципів і норм що визначають правовий режим морських просторів і регулюють відносини між державами та іншими суб\'єктами міжнародного права з приводу їх діяльності з дослідження та використання просторів Світового океану та його ресурсів. Міжнародне морське право відноситься до однієї з найбільш старих галузей міжнародного права і спочатку склалося у формі звичаєвих норм. Кодифікація морського права була проведена в XX ст.
83540. Внутрішні морські води та їх правовий режим 36.63 KB
  Внутрішні морські води це води розташовані в сторону берега від вихідної базисної лінії територіального моря. До складу внутрішніх морських вод входять: води заток бухт лиманів історичні затоки води морських портів а також води розташовані в сторону берега від вихідних ліній прийнятих для обчисленні ширини територіального моря. Води затоки відносяться до внутрішніх морських вод якщо її берега належать одній державі ширина природного входу до затоки не перевищує 24 морських миль Якщо відстань між пунктами природного входу до...
83541. Режим морських портів 36.21 KB
  Прибережна держава самостійно вирішує питання про характер порту зокрема його закритість або відкритість для міжнародного судноплавства. Прибережна держава не повинна проте відмовляти у дозволі на вхід до закритого порту судну яке знаходиться в небезпеці у випадку аварії або штормової погоди судну що зазнає лихо. З метою забезпечення власної безпеки прибережна держава може. Прибережна держава зазвичай не втручається у відносини між капітаном екіпажем та пасажирами.
83542. Правовий режим архіпелажних вод 38.18 KB
  Суверенна влада прибережної держави обмежена правом безперешкодного проходу та правом архіпелажного проходу морськими коридорами що надається іноземним морським та повітряним суднам в архіпелажних водах ст. Архіпелажний прохід морськими коридорами означає що усі судна і літальні апарати користуються правом архіпелажного проходу такими морськими коридорами і прольоту по таким повітряним коридорам з ціллю безперервного і швидкого транзиту через архіпелажні води з однієї частини відкритого моря або виключної економічної зони до іншої частини...
83543. Поняття і межі територіального моря. Право мирного проходу. Правовий режим територіальних вод 37.22 KB
  Правовий режим територіальних вод Територіальне море це пояс морських вод шириною до 12 морських миль що розташований між берегом чи безпосередньо за внутрішніми морськими водами або архіпелажними водами держави та відкритим морем або водами спеціальних зон. Територіальне море як й внутрішні морські води є частиною території прибережної держави. На підставі цього права торгівельні судна можуть проходити через територіальне море іноземної держави без спеціального дозволу лише за умови дотримання права прибережної держави. Прохід...
83544. Поняття та правовий режим прилеглої зони 36.05 KB
  Сстановлює що прилегла зона не може пролягати далі ніж на 12 морських миль від вихідної лінії від якої відміряється ширина територіального моря проте Конвенція з морського права 1982 р. містить положення що прилегла зона не може пролягати за межі 24 морських миль від цієї лінії Розвитком інституту прилеглої зони стала практика встановлення прибережними державами за межами свого територіального морязон виключного рибальства. Ширина морських зон виключного рибальства в практиці держав різниться.
83545. Виключна економічна зона та її правовий режим 33.18 KB
  Ширина виключної економічної зони не повинна перевищувати 200 морських миль що відраховуються від вихідних ліній від яких відмірюється ширина територіального моря. Прибережна держава в межах виключної економічної зони має суверенні права на розвідку розробку і збереження природних ресурсів як живих так і неживих що знаходяться у її водах на морському дні або його надрах. Прибережна держава в межах своєї виключної економічної зони користується не тільки економічними повноваженнями але й юрисдикцією щодо створення і використання штучних...
83546. Континентальний шельф і його правовий режим. Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу 36.65 KB
  Межі континентального шельфу. Делімітація континентального шельфу Відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 р. Підводна околиця материка включає продовження континентального масиву прибережної держави що знаходиться під водоюі складається з поверхні і надр шельфу схилу і підйому. внутрішнім кордоном континентального шельфу є зовнішня межа територіального моря лінії на відстані 12 морських миль від вихідної лінії.