16937

Диспетчерське керування міським електротранспортом

Лекция

Энергетика

Диспетчер на основі автоматизованого виявлення місця розташування ТС має можливість в найкоротший термін організувати виїзд на ДТП чи НС технічної, медичної та іншої допомоги з мінімальними витратами часу. Є можливість проведення радіопереговорів і консультацій про стан учасників події

Украинкский

2014-12-13

1.08 MB

6 чел.

Лекция №5 

Диспетчерське керування міським електротранспортом.

Оперативне керування роботою рухомого складу на маршруті.

Удосконалення системи інформаційного забезпечення необхідно для безпечного і ефективного функціонування транспортного комплексу. Єдність технологічних рішень систем управління наземним транспортом, уніфікація і стиковка застосовуваного радіонавігаційного та зв'язкового обладнання повинні забезпечити можливість формування єдиного банку даних усіх видів порушень ДТП, аварій, НС із зазначенням місця і часу. На основі статистичних даних про окремих ділянках доріг можна оцінити середню швидкість руху транспортних потоків, число ДТП і дати рекомендації, наприклад, в ДАІ по зміні дозволеної швидкості руху, установці світлофорів, в РДА - пропозиції про необхідність збільшення кількості смуг руху і т. д.   

   Диспетчер на основі автоматизованого виявлення місця розташування ТС має можливість в найкоротший термін організувати виїзд на ДТП чи НС технічної, медичної та іншої допомоги з мінімальними витратами часу. Є можливість проведення радіопереговорів і консультацій про стан учасників події. При цьому ведеться запис усіх переговорів, а також запис траси І часу руху ТЗ на карті місцевості.

Якщо розглянути систему інформаційного забезпечення транспортного комплексу в ієрархічній структурі управління міським пасажирським транспортом.

Рівень «А» - верхній: адміністрація міста. Тут вирішуються завдання організації централізованого управління міськими пасажирськими перевезеннями, а також транспортними процесами, обслуговуючими найважливіші сфери міської системи управління на єдиній інформаційній базі з можливістю ефективного обміну даними між диспетчерськими та інформаційними системами різних міністерств і відомств.

Рівень «Б» - основний: центр диспетчерського управління (ЦДУ). Тут вирішуються оперативні завдання, пов'язані із забезпеченням безпеки та ефективного використання виділених транспортних засобів, диспетчерським управлінням пасажирським транспортом.

Система вирішує наступні основні завдання.

  1.  Технологічне забезпечення пасажирських перевезень, включаючи автоматизоване формування і ведення баз паспортів маршрутів та маршрутних розкладів, підготовку і випуск розкладів руху (зупиночних, для водіїв і т.д.), створення та супроводження електронної карти міста та приміської зони, нанесення та коригування маршрутної мережі, формування оперативних змінно-добових завдань (нарядів).

  1.   Автоматизоване оперативне управління міським транспортним комплексом з мінімальним використанням Персоналу. Засоби системи забезпечують:

• автоматичний контроль руху транспортних засобів на маршрутах та видачу в автоматичному режимі повідомлень про всі відхилення від плану;

• реалізацію управлінських впливів диспетчера в діалоговому режимі з системою (всі дії диспетчера записуються і архівуються);

• автоматичний контроль процесу випуску ПС на лінію, формування в автоматичному режимі повідомлень про всі порушення на випуску і передача повідомлень на термінали диспетчерів випуску парку і диспетчерам ІРУ, введення коригувальної інформації наряду за фактичними даними про випуск ПС на лінію в режимі реального часу і формування оперативних довідок про стан процесу перевезень;

• формування і висновок оперативних довідок про роботу окремих транспортних засобів;

• формування і висновок оперативної інформації про роботу диспетчера.

3. Радіозв'язок диспетчерів та водіїв транспортних засобів у процесі виконання транспортної роботи, а також у разі нештатних ситуацій для забезпечення безпеки пасажирів і транспортних засобів.

4. Формування вихідних звітних даних. Вихідні звітні дані виводяться в кінці чергових планових доби, а за довільний минулий період часу - за запитом, в тому числі наростаючим підсумком.

5. Створення архівів довготривалого зберігання даних з щодобового архівацією навігаційної інформації, нарядів, протоколів дій диспетчерів і водіїв (керуючі впливи, доповіді, сеанси переговорів і т.д.). Забезпечення доступу до архівної інформації з метою повторного аналізу звітних даних, визначення за архівними даними пересування будь-якого транспортного засобу в заданий період часу (режим відеомагнітофона), прослуховування записаних переговорів диспетчерів та водіїв транспортних засобів (цифровий магнітофон).

6. Забезпечення віддаленого доступу посадовими особами адміністрації міста з урахуванням встановлених прав, розмежування доступу до даних.

7. Забезпечення можливості передачі оперативної інформацій про місцезнаходження транспортної служби МВС, швидкої допомоги та МНС при виникненні ДТП та інших надзвичайних подій (в рамках проекту створення об'єднаної чергово-диспетчерської служби - ЗРГК).

8. Публікація розкладів руху та даних про роботу міського транспорту в Інтернеті.

9. Інформування пасажирів на зупинках громадського транспорту за допомогою зупиночних табло про реальні графіках руху транспортних засобів, виникненні надзвичайних подій та ситуацій, а також відображення іншої алфавітно-цифрової інформації, включаючи дані про поточний час, метеорологічну інформацію і рекламу.

10. Застосування пластикових смарт-карт для забезпечення безготівкових розрахунків за транспортні послуги, обліку проїзду пільгових категорій громадян, збору даних про пасажиропотоках і проведення всебічного аналізу роботи міського транспортного комплексу.

Враховуючи, що функціонування міського пасажирського транспорту являє собою досить складний технологічний процес, схильний до частих змін в залежності від багатьох факторів, інформація про зміни повинна оперативно доводитися до жителів міста та до всіх заінтересованих посадових осіб. Це особливо важливо і надзвичайній обстановці, нештатних ситуаціях, при проведенні масових заходів, У цих цілях використовуються традиційні засоби, наприклад, радіо і телебачення. З розгортанням АСУ інформація про роботу транспорту може доводитися до мешканців міста також з використанням спеціальних електронних табло системи та Інтернету.

Аналогічні технології використовуються для організації віддаленого доступу даними про робота ГПТ посадових осіб адміністрації міста, служб управління перевезеннями, транспортних підприємств, служб громадської безпеки. У цьому випадку доступ проводиться до всієї інформації, включаючи поточні дані про роботу транспорту та місцезнаходження ТЗ на маршруті з урахуванням встановлених прав доступу.

ЦДУ будується на базі локальної обчислювальної мережі (ЛІС) і програмно-технічних засобів, що мають архітектуру "клієнт-сервер". Основні функціональні завдання вирішуються групою центральних комп'ютерів (серверів), а результати використовуються всіма користувачами на індивідуальних робочих станціях. ЦДУ з'єднується з інформаційними системами адміністрації міста, транспортних підприємств і чергових підрозділів служб громадської безпеки по каналах зв'язку, формуючи єдиний інформаційний простір. Наявні інтерфейси забезпечують передачу керуючих впливів на підписні об’єкти декількох категорій, пред'являти різні вимога за поданням даних про їх місцезнаходження та інформаційному забезпеченню: автобуси, що виконують міські та приміські пасажирські перевезення; тролейбуси; технологічний транспорт; спеціальний транспорт; вантажний автотранспорт перевозить небезпечні вантажі.

Нові можливості в удосконаленні управління міськими та пасажирськими перевезеннями реалізуються на основі сучасних засобів інформатизації, радіонавігації і зв'язку.

У багатьох містах почалося створення автоматизованих радіонавігаційних систем управління (АРНС) міським транспортом.

Нижче перераховані основні підсистеми АРНС:

• підсистема інформаційно-технологічного забезпечення - формування та ведення БД розкладів для маршрутів, водіїв і зупинок, а також графіка роботи ПС;

• підсистема диспетчерського управління пасажирським транспортом - контроль маршрутизувати руху, керування ПС на маршруті і по парку в цілому, аналіз роботи та звітність;

• підсистема управління радіоканалом при мовного зв'язку Диспетчера з водіями ТЗ (індивідуальний режим, груповий режим, циркулярний режим) - запис в архів БД переговорів диспетчерів і водіїв;. підсистема управління відеограм міста - висновок інформації про маршрути, місцезнаходження та рух ТЗ, а також довідкової інформації про відображуваних ТЗ;

• підсистема формування звітних форм про роботу пасажирського транспорту - звітні форми по транспортним підприємствам, водіям і диспетчерам. Програмно-технічні засоби ЦДУ забезпечують формування і випуск технологічної документації для роботи міського транспортного комплексу та контролюють виконання заданих параметрів його роботи з моменту виходу з парку до повернення в парк. Для зв'язку ЦДУ з рухомими об'єктами розгортаються базові станції, монтовані на радіощогли, кожна з яких забезпечує роботу в своїй оперативній зоні.

Рухливі засоби оснащуються бортовими комплексами, які вмикають супутникові навігаційні приймачі, бортовими обчислювальними пристроями для управління радіоканалом і підключення периферійних пристроїв, радіомодемом і УКВ-радіостанцією. У процесі роботи навігаційні дані в автоматичному режимі (без участі водія) передаються через базові станції в ЦДУ, де обробляються і відображаються за запитом на електронній карті міста. Програмні засоби системи безперервно аналізують параметри руху транспортних засобів і порівнюють їх із заданими. У разі виникнення відхилень Система формує відповідні повідомлення для диспетчера, який оцінює ситуацію і вживає адекватні дії Ц У разі виникнення ДТП чи НС сигнал тривоги «SOS» в автоматичному режимі транслюється на адресу ЦДУ та чергових підрозділів служб громадської безпеки. ЦДУ виробляє оцінку результатів роботи з перевезення пасажирів та надає інформацію в розпорядження адміністрації міста і керівників транспортних підприємств.

При впровадженні системи в повному обсязі в масштабі міста задіюються 5-6 радіоканалів: 1-2 для обміну даними та 4 - мовними повідомленнями.

Збір даних про місцезнаходження кожної ПЕ проводиться з періодичністю один раз на хвилину, що повністю задовольняє вимогам, розробленим для систем диспетчерського управління громадським транспортом. При цьому передбачена можливість передачі екстреного сигналу тривоги з ТЗ, сигналу виклику на радіозв'язок із затримкою прийому в ЦДУ не більше секунди. Водій ТЗ має можливість проведення мовних переговорів з диспетчером або передачі формалізованого повідомлення на його адресу в будь-який час

Бортовий комплекс ТС встановлюється в кабіні водія, забезпечує зручне використання засобів радіозв'язку водієм в процесі руху і вільне зчитування інформації з дисплея без зміни положення тіла як в денний час при яскравому сонячному світлі, так і в нічний час. Бортовий комплекс має модульну конструкцію і передбачає можливість нарощування функціональних можливостей за рахунок підключення додаткових модулів.

Засоби бортового комплексу забезпечують також роботу в режимі протиугінної системи і дозволяють транслювати сигнали тривоги по різних алгоритмах в нештатних ситуаціях. Об'єднаний комплекс зв'язку та обміну даними включає засоби, що встановлюються на стаціонарних і рухомих об'єктах, і використовує:

• виділені вузько смугові радіоканали УКХ-діапазону хвиль;• виділені провідні канали і (або) широкосмугові радіоканали  НВЧ-діапазону хвиль;

• комутовані телефонні канали загального користування.

Функціонування компонентів системи забезпечується засобами об'єднаного комплексу зв'язку і обміну даними та розподіленого обчислювального комплексу, що сполучається з відповідними інформаційними системами служб громадської безпеки за допомогою інформаційних терміналів. У складі системи застосовується серійно випускається обладнання, що має тривалий термін служби (для імпортного обладнання не менше 65000 год) і перевірене в умовах реальної експлуатації. Така реалізація дає можливість спростити стаціонарну інфраструктуру, підвищити надійність системи та знизити витрати на її експлуатацію та загальну вартість.

Засоби зв'язку і протоколи передачі даних забезпечують обмін мовними повідомленнями і даними в наступних режимах:

• циркулярна передача мовних повідомлень;

• двосторонній обмін мовними повідомленнями;• передача даних на адресу заданого користувача;• передача даних на адресу групи користувачів;

• циркулярна передача даних;

• обмін даними в режимі електронної пошти;

• віддалений доступ до БД;

• передача інформації для пасажирів з виведенням інформації на зупинкові табло.

Вся службова інформація, передана каналами об'єднаного комплексу зв'язку та обміну даними, включаючи мовні переговори між диспетчерами і водіями ТЗ, реєструється та зберігається в ЦДУ. Внесення змін до збережену інформацію виключається, а доступ до неї забезпечується тільки для обмеженої частини користувачів. Обчислювальні засоби, що встановлюються на стаціонарних об'єктах, виконують такі функції:

• генерація даних, створенна в автоматичному і ручному режимах алфавітно-цифрових, графічних і мультимедійних файлів і записів в БД;

• доступ до даних з боку окремих і груп користувачів зі своїх робочих місць з урахуванням встановлених розмежувань;

• модифікація даних. Зміна та оновлення даних В автоматичному і ручному режимах відповідно до заданих алгоритмів;

• зберігання даних у вигляді файлів, записів в базах даних та архівів на різних носіях;

• пошук даних, їх вибірка і сортування за заданими критеріями;

• обмін даними між окремими користувачами і групами користувачів, компонентами системи і іншими інформаційними системами;

• додаткова обробка навігаційної інформації з метою підвищення точності ОМП ТЗ в разі застосування диференціального режиму;

• відображення даних в інтересах окремих користувачів і груп користувачів;

• аналіз даних але заданими алгоритмами і критеріям.

Схема розподіленої розрахункової мережі в радіонавігаційної системи управління транспортом міста

Обчислювальні й навігаційні засоби, що встановлюються на транспортних засобах, виконують такі функції:

• формування навігаційних та інших даних про роботу ТЗ в режимі реального часу і їх запис у вигляді файлів заданого формату;

• забезпечення водієві ТЗ оперативного доступу до інформаційних ресурсів системи;

• модифікація даних - зміна і оновлення в автоматичному і ручному режимах відповідно до заданих алгоритмів;

• зберігання навігаційних та інших даних в пристроях зовнішньої пам'яті;

• обмін даними між ТЗ і ЦДУ;

• відображення даних за запитом водія ТЗ або за ініціативою системи;• формування голосових повідомлень водію і пасажирам.

          В якості успішного прикладу впровадження сучасних технологій можна розглянути ситуацію в г, Омську: здійснено переклад на ПК типу 1ВМРС центрального обчислювального комплексу АСДУ-А, ведеться поступова заміна периферійних пристроїв контролю в автобусах і тролейбусах на нові засоби безперервної цифрового радіозв'язку, що робить систему більш ефективною , надійною та зручною.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34747. Единицы счета времени: месяц, неделя, сутки 12.86 KB
  Переход к земледелию и скотоводству определил необходимость учета времени его фиксирования в определенных единицах. Все основные выработанные человечеством единицы счета времени сутки месяц и год определяются астрономическими факторами: сутки периодом обращения Земли вокруг своей оси месяц периодом обращения Луны вокруг Земли год периодом обращения Земли вокруг Солнца. Для облегчения исчисления времени введено фиктивное понятие среднее солнце т.
34748. Виды летоисчисления (эры) и точки отсчета 15.88 KB
  К первым например относится эра Кали в Индии. К политическим эрам относятся те исходной точкой которых служат даты основания городов вступления на престол различных правителей и т. Такова например эра постконсулата исходной точкой которой явилось избрание последнего римского консула Флавия Василия Меньшего в 541 г.В реальных эрах за точку отсчета времени принимается историческое событие в фиктивных легендарное.
34749. Эра от Рождества Христова Дионисия Малого 11.06 KB
  эры Диоклетиана монахом Дионисием Малым. от начала правления императора Диоклетиана около 243 313 гг. Римляне называли это эрой Диоклетиана. Дионисии Малый считал приличнее заменить эру язычника и противника христианства Диоклетиана другой эрой каклибо связанной с христианством.
34750. Обыденные представления человека Древней Руси о времени и хронологии 17.96 KB
  Таковы например масленица коляда от латинского календы; другое название этого праздника овсень от овесень которым отмечали поворот солнца на лето красная горка праздник встречи весны радуница и русалии весенний и летний поминальные праздники и другие.Пережиточные названия дней недели связанные с астральными культами сохранились в некоторых странах Европы до наших дней например: немецкие Montg день Луны понеденьник Sonntg день солнца воскресенье французское Vendredi день Венеры пятница...
34751. Реформа Летоисчисления Петра 1 11.17 KB
  Петр же хотел чтобы подобно остальным европейским государствам новый год считали от Рождества Христова с 1 января. С этой целью 20 декабря был издан указ чтобы Новый год по примеру всех остальных христианских держав считать с 1 января через 8 дней после Рождества Христова 25 декабря по старому стилю. Кроме того повсюду где место удобное от 1 до 7 января надобно зажигать костры и смоляные бочки .
34752. Понятие о мартовском, сентябрьском и ультрамартовском годах византийской эры. Способы их перевода на современную систему летоисчисления 55.18 KB
  Перевод даты по ультрамартовскому стилю на современную систему летосчисления: Если событие приходится на период времени между мартом и декабрем включительно для перевода в современную систему счета времени необходимо от даты по эре от сотворения мира отнять 5509 лет. Задача 1:Перевести в современную систему летосчисления дату приведенную по ультрамартовскому стилю: 18 июля 6793 г. Решение:Так как дата приведена по ультрамартовскому стилю то для месяца июля вычитаем 5509. Задача 2:Перевести в современную систему летосчисления дату...
34753. Датировка событий по указаниям на церковные праздники. Датировка по астрономическим явлениям 15.25 KB
  Что касается подвижных праздников то все они зависят от Пасхи отделяясь от нее определенными постоянными сроками до Пасхи или после нее. Например Вознесение Господне четверг через 39 дней после Пасхи Вербное воскресенье за 7 дней до Пасхи Фомино воскресенье через 7 дней после Пасхи вход Господен в Иерусалим за 7 дней до Пасхи.Подвижность самой Пасхи объясняется тем что она рассчитывается по лунному календарю.Для определения дня Пасхи пользуются специальными таблицами обращения великого индиктиона.
34754. Определение дней недели с помощью формул и таблиц 15.12 KB
  Существует несколько математических формул для определения дня недели. Перевощикова: X равен остатку от деления выражения [H 1 1 4 H1 T1]:7 гдеX порядковый номер дня недели считая с воскресенья воскресенье 1 понедельник 2 и т. Черухина: X равен остатку от деления выражения [5 Н:4МТ]:7 гдеX порядковый номер дня недели считая с понедельника понедельник 1 вторник 2 и т.
34755. Предмет, цели и задачи метрологии 16.23 KB
  Задачей метрологии является обеспечение единства и необходимой точности измерений. Метрология делится на 3 самостоятельных раздела: Законодательная метрология предметом которой является установление обязательных технических и юридических требований по применению единиц физических величин эталонов методов и средств измерений направленных на обеспечение единства и необходимой точности измерений в интересах общества. Цели и задачи метрологии: Создание общей теории измерений; образование единиц физических величин и систем единиц;...