16998

Розвиток науки управління

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

ТЕМА 2. Розвиток науки управління. Виникнення науки менеджменту. Ранні теорії менеджменту. 1. Еволюція управлінської думки Хоча організації як форма об’єднання людей для досягнення спільної мети існують не одне тисячоліття але до середини ХІХ столітт

Украинкский

2013-06-29

1.77 MB

2 чел.

ТЕМА 2. Розвиток науки управління.

  1.  Виникнення науки менеджменту.
  2.  Ранні теорії менеджменту.

1. Еволюція управлінської думки

Хоча організації як форма об’єднання людей для досягнення спільної мети існують не одне тисячоліття, але до середини ХІХ століття практично ніхто не замислювався над тим, як управляти нею системно. Ідея про те, що організацією можна управляти на науковій основі почала формуватися саме у середині 19 століття. Причиною тому були зміни, які внесла промислова революція у виробничий процес та середовище функціонування організацій.

Остаточно ідея управління як наукової дисципліни, професії та галузі досліджень сформувалася у США. Це пояснюється такими обставинами:

  1.  досягнення успіхів у бізнесі в США визначалося компетентністю та здібностями будь-якого громадянина, незалежно від його походження, національності, статусу тощо;
  2.  підтримка урядом США системи освіти сприяла зростанню кількості людей, здатних виконувати різні ролі в бізнесі, в тому числі й в управлінні;
  3.  незначне регулювання бізнесу з боку уряду США сприяло виникненню великих компаній, управляти якими без формалізованих засобів було неможливо.

На відміну від інших наук розвиток управлінської думки не був системою знань, які накопичувалися послідовно. Навпаки, на першому етапі (до середини ХХ століття) наука управління розвивалася одразу за кількома відносно самостійним напрямкам (або, як кажуть, підходам до управління), кожний з яких концентрував увагу на різних аспектах менеджменту (рис. 2.1).


Рис. 2.1. Еволюція управлінської думки


2. Ранні теорії менеджменту

Вирізняють три ранні підходи до менеджменту: класичний підхід; поведінковий підхід; кількісний підхід.

Класична теорія (підхід) менеджменту включає дві школи:

а) школу наукового управління;

б) адміністративну школу (класичну теорію організації).

Наукове управління було спрямовано на дослідження проблем підвищення продуктивності праці робітників (операційних виконавців) шляхом удосконалення операцій ручної праці.

Засновниками школи були Ф. Тейлор («Принципи наукового управління»,1911р.), Френк та Ліліан Гілбрет, Генрі Форд, Генрі Гантт.

Здобутки школи наукового управління:

  1.  обґрунтоване нормування праці, включаючи необхідність відпочинку та перерв (реалістичних завдань);
  2.  доведення необхідності відбору робітників для виконання певних операцій, а також їх навчання;
  3.  впровадження практики стимулювання кращих результатів робітників-виконавців;
  4.  відокремлення управлінських функцій від фактичного виконання робіт.

Адміністративна школа (класична теорія організації) опрацьовувала підходи до удосконалення управління організацією в цілому. Представники цієї школи (А. Файоль, М. Вебер, Л. Урвік, Ч. Бернард) намагалися вирізнити загальні характеристики та закономірності управління організацією загалом. Метою їх досліджень було визначення універсальних принципів управління, дотримуючись яких організація досягатиме успіху.

Здобутки адміністративної школи:

  1.  детальне дослідження основних функцій управління;
  2.  опрацювання принципів побудови структури організації та управління працівниками.

Недоліки адміністративної школи:

  1.  помилковість пошуків універсальних принципів управління;
  2.  ігнорування соціальних аспектів управління.

“Універсальні принципи управління” сформулював А. Файоль (рис. 2.2). М. Вебер сформулював “концепцію ідеальної бюрократії” (рис. 2.3).

  1.  
  2.  
  3.  
  4.  
  5.  
  6.  
  7.  
  8.  
  9.  
  10.  
  11.  
  12.  
  13.  
  14.  

Рис. 2.2. “Універсальні принципи управління” А. Файоля

  1.  
  2.  
  3.  
  4.  
  5.  

Рис. 2.3. “Концепція ідеальної бюрократії” М.Вебера

Поведінкова (неокласична) теорія (підхід) менеджменту.

Класична школа менеджменту визнавала значення людського фактора в управлінні, проте приділяла йому незначну увагу (оплата та стимулювання праці, встановлення формальних відносин між керівниками та підлеглими тощо).

Поведінкові теорії менеджменту виникли як реакція на недоліки класичних теорії. Тому їх часто об’єднують загальною назвою «неокласична теорія менеджменту». Виникненню поведінкових теорій багато в чому сприяли досягнення промислової психології (Хьюго Мюнстерберг «Психологія та промислова ефективність», 1912; Ліліан Гілбрет «Психологія управління», 1914; результати Хоторнських експериментів Елтона Мейо).

Поведінкові теорії менеджменту опрацьовували Мері Паркер Фоллет, Ренсіс Лайкерт, Дуглас МакГрегор, Фредерік Герцберг та інші.

Поведінковий підхід до менеджменту включають в себе дві школи:

а) школа людських відносин. Представники цієї школи досліджували переважно проблеми індивідуальної психології працівників організації. Їх зусилля були зосереджені у сфері поведінки індивідуума в організації, на його мотивації.

б) школа організаційної поведінки. Її представники концентрували увагу на вивченні типів групової поведінки, на розумінні організації як складного соціального організму, який знаходиться під впливом певних уявлень, звичок, конфліктів, культурного оточення тощо.

В загальних рисах основна мета обох шкіл полягає у підвищенні ефективності організації шляхом підвищення ефективності використання її людських ресурсів.

Кількісний підхід (школа науки управління). Теоретики цієї школи розглядали управління як систему математичних моделей та процесів.

В основу кількісної школи покладено ідею про те, що управління є певним логічним процесом, який можна відобразити за допомогою математичних символів та залежностей. В центрі уваги цієї школи знаходиться математична модель, тому що саме за її допомогою управлінську проблему можна відобразити (передати) у вигляді основних її цілей та взаємозв’язків.

Інтереси представників кількісної школи майже повністю пов’язані із застосуванням математики в управлінні.

Основний внесок цієї школи в теорію управління - спрощення управлінської реальності за допомогою математичних моделей.

Загальним для усіх ранніх теорій менеджменту було те, що вони пропонували кожна свій єдиний «рецепт» підвищення ефективності управління. Кожна з них не була помилковою та зробила важливий внесок у розуміння сутності менеджменту. Проте кожна з них одночасно обмежена з точки зору вузького погляду на багатомірність управління.

Зазначені недоліки ранніх теорій менеджменту певною мірою долаються інтегрованими підходами до управління (процесний, системний, ситуаційний).

  1.  Процесний підхід розглядає управління як серію взаємопов’язаних дій (функцій управління), які реалізуються у певній послідовності. Кожна функція управління, в свою чергу, складається із взаємопов’язаних підфункцій. Таким чином, процес управління є загальною сумою усіх функцій та підфункцій.

Об’єктом досліджень процесного підходу є безперервний процес виконання взаємопов’язаних функцій управління організацією.

  1.  Системний підхід розглядає що організацію як систему у єдності частин, з яких вона складається, та зв’язків із її зовнішнім середовищем. Такий підхід дозволяє отримати цілісне уявлення про сутність управління. Схематично системний підхід до управління можна представити так:

Об’єктом досліджень системного підходу є елементи внутрішнього та зовнішнього середовища організації.

  1.  Ситуаційний підхід визнає, що хоча загальний процес управління і є однаковим, специфічні прийоми, які використовує керівник повинні змінюватися залежно від ситуації.

Сутність ситуаційного підходу можна краще усвідомити у процесі співставлення принципового та ситуаційного мислення.

Принциповий підхід

Ситуаційний підхід

Об’єктом досліджень ситуаційного підходу виступають найбільш значущі елементи внутрішнього та зовнішнього середовища організації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41944. Определение напряжений в днищах, нагруженных внутреннем давлением 145.5 KB
  Теоретический расчет напряжений и деформаций в эллиптическом и плоском днищах, нагруженных внутренним давлением; Экспериментальное определение напряжений и деформаций в днищах, сравнение их с расчетными значениями; Сравнение днищ различной формы с точки зрения возникающих в них напряжений.
41945. Исследование распределения напряжений в эллиптическом и коническом днищах 385.56 KB
  Напряжения и деформации МПа МПа МПа Коническое днище МПа МПа 159 МПа Описание экспериментальной установки Основными элементами лабораторной установки рисунок 1 являются рабочая емкость 1 плунжерный насос 2 манометр 3 и бачок для масла. Обработка экспериментальных данных Деформации возникающие в стеке конического днища и эллиптического днища пропорциональны разности показаний где разность показаний от всех датчиков коэффициент тензочувствительности Используя закон Гука для плоского нагруженного состояния в котором находится...
41946. Анализ напряженного состояния аппарата, нагруженного внутренним давлением и изгибающим моментом 410.71 KB
  В соответствии с этой теорией меридиональные и кольцевые напряжения возникающие в стенке цилиндрической оболочки составляют: ; ; МПа МПагде r – радиус оболочки по срединной поверхности r = 01055м Из приведенных соотношений видно что напряжения вызванные внутренним давлением р постоянны не зависят от положения сечения на оболочке. При изгибе колонны в её стенках возникают нормальные в меридиональном направлении а также касательные напряжения которыми в виду их малости можно пренебречь. Меридиональные напряжения определяются по...
41947. РОЗРАХУНОК ПРИПУСКІВ НА МЕХАНІЧНУ ОБРОБКУ ОПТИЧНИХ ДЕТАЛЕЙ 19.86 MB
  Обладнання для виконання лабораторної роботи Оптичні деталі: лінза призма. Припуск zt на товщину по осі заготовок лінз та пластин встановлюють від верхньої межі допуску на розмір готової деталі. Величину zt яка лежить в межах від 18 до 80 мм призначають в залежності від діаметра Do круглих або найбільшої сторони некруглих пластин: Припуск zd на діаметр встановлюють від номінального розміру готової деталі від 15 до 120 мм. Призначають zd так як і припуск на товщину по осі в залежності від діаметра деталі.
41948. Створення діаграми дій 175.84 KB
  Вивчення призначення методів побудови елементів діаграми дій. Хід роботи Створити на діаграмі дії переходи точку прийняттярішення контролючийперехід Привести линіїдіаграми до ортогональноговигляду.
41949. Изучение характеристик и определение параметров тиристоров 450.47 KB
  –Вольтамперная характеристика: а динистора б тринистора В отличие от динистора имеющего фиксированное напряжение включения у триодного тиристора Uвкл можно уменьшать увеличивая ток IУ тем самым управлять моментом его включения. Рисунок 3 – Тринистор выключаемый Недостатком такого выключения является большое значение обратного тока управляющего электрода которое приближается к значению коммутируемого тока тиристора. Отношение амплитуды тиристора к амплитуде импульса выключающего тока управляющего электрода называется...
41950. Створення основної діаграми класів 185.98 KB
  Створити основну діаграму класів рис. Створити приклад основної діаграми пакета Курсы рис.13 та приклад діаграмикласів принадлежащих различным пакетам рис.
41951. Відображення атрибутів та операцій класів, наслідування и агрегування на діаграмах класів 192.04 KB
  Создать диаграмму классов пакета Курсы и включить классы ПредложениеКурса Курс КонтрольПредложенияКурса в диаграмму классов. Обеспечить отображение всех атрибутов и операций на диаграмме классов. Создать диаграмму иерархии наследования классов Профессор и Студент. Переместить атрибуты по иерархии наследования классов и получить дерево наследования.
41952. ИССЛЕДОВАНИЕ ДИНАМИКИ СИСТЕМ АВТОМАТИЧЕСКОГО УПРАВЛЕНИЯ С ПРИМЕНЕНИЕМ ПАКЕТА MATLAB 83 KB
  Схема набора объекта управления. Исследование системы управления. Схема системы управления модели. выбранные коэффициенты усиления и времени интегрирования по каналу управления Ти=500 и К=0,04 приводят к устойчивой работы системы.