1706

Аналіз діяльності Балаклійського лісового господарства

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ ТА КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІЇ ДП БАЛАКЛІЙСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДП БАЛАКЛІЙСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ РУБОК ДОГЛЯДУ У СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ ТА МЕТОДИ ОЦІНКИ СОРТИМЕНТНОЇ СТРУКТУРИ ЗАПАСУ, ЩО ВИБИРАЄТЬСЯ.

Украинкский

2013-01-06

116.53 KB

44 чел.

ВСТУП

У Державній програмі «Ліси України” на 2002 — 2015 роки» основними напрямками розвитку лісового господарства визначено зокрема підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісових насаджень, розширення застосування методів раціонального використання лісових ресурсів. В основу проведення рубок головного користування потрібно покласти дотримання принципів безперервного, невиснажливого і раціонального використання лісових ресурсів, відтворення високопродуктивних стійких насаджень, що сприятиме збереженню біорізноманіття лісів при повному використанні можливостей природного відновлення цінних лісоутворюючих порід та ширшому застосуванню екологічно безпечних технологій [6].

В сучасних умовах господарювання важливим є запровадження в лісогосподарських підприємствах сортиментно-гатункового обліку деревини. Його зміст полягає в тому, що на етапі відведення лісосік потрібно визначати крім загальних обсягів деревини, розділеної за класами товщини (груба, середня та дрібна) та категоріями (ділова, дров’яна), ще і розподіл ліквідної деревини за сортиментами.

Для цього потрібно провести дослідження таксаційної структури насаджень та розробити нормативи товарної структури з визначенням виходу окремих сортиментів.


Розділ І. Природно-історичні та кліматичні особливості території дп «Балаклійське лісове господарство»

Місцезнаходження і площа

Балаклійське лісове господарство розташований в південно-східній частині Харківської області на території Балаклійського, Зміївського та Ізюмського адміністративних районів.

Поштова адреса: Харківська область, м. Балаклія, вул. Партизанська, 8

 

Таблиця 1.1

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа

Найменування лісництв, місцезнаходження контор

Адміністративний район

Загальна площа, га

Андріївське, с. Андріївка

Балаклійський

4620

Зміївський

344

Разом по лісництву:

4964

  1.  Балаклійське, м. Балаклія,

вул. Партизанська, 6

Балаклійський

6139

  1.  Високобірське, кв. 128

Балаклійський

5462

  1.  Норцівське, с. Норцівка

Балаклійський

4703

Ізюмський

44

Разом по лісництву:

4747

  1.  Савинське, кв. 39

Балаклійський

4402

  1.  Берестянське, с. Берестянка

Балаклійський

2624

Усього по лісгоспу:

28338

в тому числі за

адміністративними районами

Балаклійський

27950

Зміївський

344

Ізюмський

44

Державних актів на право постійного землекористування лісгосп не має. Площа земель лісгоспу відповідає балансу площі земель за адміністративними районами.

1.2. Організація території

Балаклійський лісгосп був створений на базі Балаклійської ЛМС, яка була організована згідно наказу по Головному управлінню лісового господарства та лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР за №344 від 24.09.60 року і Харківського Управління лісового господарства і лісозаготівель №326 від 21.11.60 року на базі Високобірського лісового механізованого відділку, Андріївського, Високобірського і Балаклійського лісництв, які входили до складу Зміївського лісгоспу, та Савинського лісництва – Ізюмського лісгоспу.

На основі наказу №327 від 27.11.61 року по Головному управлінню лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР Балаклійська ЛМС була реорганізована в Балаклійський лісгоспзаг, площа якого склала 20763 га. Наказом Міністерства лісового господарства України від 31.10. 91 року за №333 Балаклійський лісгоспзаг було перейменовано в Балаклійський держлісгосп. В наступні роки згідно відповідних урядових рішень були прийняті від колгоспів, розташованих в зоні діяльності лісгоспу, малопродуктивні землі, не придатні для сільськогосподарського виробництва, під заліснення, крім того було виконано коректування площ земель землевпорядкуванням. Таким чином площа ДП Балаклійське лісове господарство на момент теперішнього лісовпорядкування складає 28338 га.

В 2000 році згідно наказу Харківського державного лісогосподарського об’єднання “Харківліс” від 22.08.2000 року за №68 в зв’язку з завершенням виконання своїх функцій, з проведення комплексу лісомеліоративних робіт, в південній частині Балаклійського району з посадки полезахисних, прияружних та інших захисних насаджень, а також з великою віддаленістю земель лісового фонду, з метою поліпшення ефективності управління, Гусарівське лісництво було розформоване, і на його базі, а також на базі Петрівського лісорозсадника були створені Берестянське і Норцівське лісництва з включенням до його складу частини земель Савинського лісництва, площа яких склала: Норцівського лісництва – 4747 га; Берестянського – 2624 га та Савинського – 4402 га.

Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу було проведено в 1924 році. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1937 та 1948 рр. В 1959 році був складений проект організації і розвитку лісового господарства окремо на механізовану дільницю Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації, а в 1960, 1970, 1980 роках лісовпорядні роботи виконувались Харківською лісовпорядною експедицією. В архівах збереглися матеріали цих лісовпорядкувань в задовільному стані і використовуються як першоджерело інформації з історії розвитку лісового господарства Балаклійського лісгоспу.

Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1990 році Харківською лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного підприємства В/О “Ліспроект”. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року за 1 розрядом.

Нинішнє лісовпорядкування виконувала Харківська державна лісовпорядна експедиція Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання “Укрдержліспроект” і проведено воно у відповідності з вимогами чинної лісовпорядної інструкції 1986 року, рішеннями першої лісовпорядної наради, технічної наради за підсумками польових робіт.

Таблиця 1.2

Основні показники проведеного лісовпорядкування

Показники

Одиниця

вимірювання

Значення

1. Площа лісовпорядкування

га

28338

2. Кількість кварталів

шт.

610

3. Площа кварталів:

Максимальна

га

112

Середня

га

46

Мінімальна

га

4

4. Кількість таксаційних виділів

шт.

9914

5. Середня площа таксаційного виділу

га

2,8

6. Протяжність таксаційних ходів на 1000 га

км

80

7. Закладено площадок вимірювально-перелікової таксації

шт.

150

8. Закладено пробних площ

Усього

шт.

21

в т. ч. на рубки догляду

шт.

4

9. Кількість планшетів

шт.

42

Картографічною (геодезичною) основою для складання лісовпорядних планшетів стали матеріали попереднього лісовпорядкування та землевпорядкування. Існуюча квартальна мережа та її нумерація максимально збережена за винятком організованих нових лісництв (Норцівське і Берестянське) де нумерація кварталів проведена заново.

Для орієнтування при таксації деревостанів використовувались спектрозональні аерофотознімки масштабу 1:12000 і 1:10000, задовільної якості, зальоту 1988 року.

Інвентаризація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, заснованому на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для корегування запасів насаджень на 1 га при окомірній таксації, а також визначення відносних повнот при вибірковій вимірювальній і переліковій таксації використовувались стандартні таблиці, складені на основі таблиць ходу росту основних лісоутворюючих порід України [!]. Для товаризації експлуатаційного фонду використовувалися товарні таблиці наведені в “Нормативно-справочных материалах для таксации лесов Украины и Молдавии” [!]. Крім зазначених таблиць використовувались дані обробки пробних площ, обстеження санітарного стану соснових насаджень в осередках кореневої губки, результати обстеження незімкнутих лісових культур.

В своїй роботі лісовпорядкуванням використовувались дослідні роботи, які виконувались Українським ордена “Знак Пошани” науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, а також галузеві нормативні документи лісового господарства України (чинні станом на 2000 рік).

  1.  Природно-кліматичні умови

За рослинним районуванням територія лісгоспу відноситься до північної частини лівобережного степу України. Клімат району розташування лісгоспу помірно-континентальний, з наявністю в зимовий період великих морозів і відлиг, а в літній час дефіцитом опадів. Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства наведена в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Кліматичні показники

Найменування показників

Одиниця вимірювання

Значення

Дата

  1.  Температура повітря:

Середньорічна

градус

+7,2

абсолютна максимальна

-“-

+38

абсолютна мінімальна

-“-

-37

2. Кількість опадів на рік

мм

495

3. Тривалість вегетаційного періоду

днів

200

5.04 - 22.10

4. Останні заморозки весною

22.05

5. Перші заморозки восени

28.09

6. Середня дата замерзання рік

15.12

7. Середня дата початку паводку

20.03

8. Сніговий покрив:

Потужність

см

19

час появи

10.12

час сходження у лісі

25.03

9. Глибина промерзання ґрунту

см

60-65

10. Напрям переважаючих вітрів за сезонами: зима

румб

Сх

Весна

-“-

ПдСх

Літо

-“-

ПдСх; ПдЗ

Осінь

-“-

Сх

11. Середня швидкість переважаючих вітрів за сезонами:

Зима

м/сек

5,3

Весна

-“-

4,9

Літо

-“-

3,6

Осінь

-“-

4,5

12. Відносна вологість повітря

%

65

13. Кількість днів з засухами

днів

10

Наведена інформація приведена за даними спостереження Балаклійської метеостанції, за останнє десятиріччя (1990-2000 рр.) і відкоригована згідно “Атласу Харківської області” (К. ГУГК, 1993 року), щодо останніх років.

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень, слід відзначити:

  1.  пізні весняні приморозки, від яких потерпають молоді пагони лісових культур, а також природних молодняків деревних та чагарникових порід, сходи в розсадниках;
  2.  високі температури в літній період викликають опіки кореневої шийки молодих дерев;
  3.  нерівномірність опадів, особливо в весняно-літні місяці з періодичними довгими засухами;
  4.  сильні вітри в зимово-весняні місяці, що приводить до видування, або засипання окремих ділянок молодих лісових культур;
  5.  малосніжні зими з глибоким промерзанням ґрунту, та зимові відлиги з різким переходом до холодів.

В цілому ж клімат лісорослинного району розташування лісгоспу сприятливий для успішного зростання таких деревних та чагарникових порід: сосни звичайної, дуба звичайного та червоного; клена гостролистого та польового, ясеня звичайного; акації білої; тополі, бузини чорної та червоної; ліщини, глоду та інших порід.

За характером рельєф представляє собою місцевість з пологими балками, які в деяких місцях сильно розмиті і розрізані довгими і глибокими ярами. Лісові масиви розташовані переривчастою стрічкою шириною 2-3 км вздовж заплави річки Сіверський Донець з підвищеним правим берегом і пониженою заплавою лівого берега. Лісові масиви Берестянського лісництва і частково інших лісництв представлені дрібними ділянками лісу, які приурочені до схилів балок, та глибоких ярів.

Різноманітні умови рельєфу, ґрунтоутворюючих порід, умови поверхневого і ґрунтового зволоження, призвели до строкатості ґрунтового покриву Балаклійського лісгоспу. Вздовж правого берега річки на лесовидних породах утворились сірі лісові ґрунти. На межі другої і третьої терас формуються чорноземовидні глинисто-піщані, супіщані і рідше піщано-легкосуглиністі ґрунти. Ці найбільш багаті ґрунти, які сформувались на території лісгоспу, зайняті судібровними та дібровними типами лісу. В заплавній частині лісового фонду відмічено біля 30 різновидів заплавних ґрунтів найбільшу площі з яких займають суходільно-заплавні; заплавно-лучні, осолоджені; волого-лучні глибоко солонцюваті, а також заболочені ґрунти.

Ерозійні процеси негативно впливають на родючість ґрунтів, розвиток яких зумовлюється наявністю яружно-балочного рельєфу, випаданням зливових дощів та паводками на річках.

Територія лісгоспу розташована в басейні ріки Сіверський Донець і його приток (табл.1.4). Ширина лісових смуг вздовж берегів р. Сіверський Донець встановлена у 3000 м.

Таблиця 1.4

Характеристика рік

Найменування

Куди впадає

Загальна протяжність, км

Швидкість течії, км/год

Ширина, м

Глибина, м

р. Сіверський Донець

р. Дон

1053

0,7

15-30

3,5

р. Крайня Балаклійка

р. Сіверський Дінець.

34

0,2

8

1,4

р. Середня Балаклійка

р. Сіверський Дінець.

56

0,2

10

1,6

р. Волоська Балаклійка

р. Сіверський Дінець.

64

0,3

8

1,5

За ступенем вологості більша частина ґрунтів відноситься до категорії свіжих. Частка земель з надмірним зволоженням складає 1,6% площі, вкритих лісовою рослинністю земель. Болота займають площу 1852,9 га. Гідромеліоративні роботи на території лісгоспу не проводились.


Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІСОВОГО ФОНДУ ТА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ДП «БАЛАКЛІЙСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО»

2.1. Поділ лісів на категорії

Таблиця 2.1

Динаміка розподілу загальної площі земельних ділянок лісового фонду за категоріями лісів

Категорії лісів

Площа за даними

Зміни

попереднього лісовпорядкування

теперішнього лісовпорядкування

+ га

+ %

га

%

га

%

1. Смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер та інших водних об’єктів

13455

47

13437

47

-18

-0,1

  1.  Захисні смуги лісів:

- вздовж залізниць

625

2

700

2

+75

+12

- автомобільних доріг державного значення

439

2

432

2

-7

-0,5

3. Державні захисні лісові смуги

358

1

358

1

-

-

4. Байрачні ліси

7285

26

7240

26

-45

-0,6

5. Лісогосподарські частини лісів зелених зон

4588

16

4583

16

-5

-0,1

6. Лісопаркові частини лісів зелених зон

1319

5

1317

5

-2

-02

7. Ліси 1 і 2 поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання

270

1

271

1

+1

-04

Усього по лісгоспу:

28339

100

28338

100

-1

-

Зміни в площі категорій обумовлені уточненням площі окремих ділянок лісу землевпорядкуванням при розподілі земель між сільськими радами, крім того, додатково було виділено 75 га захисних смуг лісів вздовж автомобільних шляхів державного значення, які не були враховані при попередньому лісовпорядкуванні.

Існуючий поділ площі лісів на категорії відповідає господарському значенню, природним і економічним умовам району розташування лісгоспу і проведений на основі відповідних урядових постанов:

- ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання виділені згідно розпорядження Ради Міністрів УРСР від 15.02.83 року за №80-р та розпорядження облвиконкому від 4.03.83 року за №169;

- захисні смуги лісів вздовж залізниць – виділені згідно розпорядження Головлісгоспу СРСР №191-33 від 31.01.56 року;

- захисні смуги лісів вздовж автомобільних доріг державного значення виділені згідно розпорядження РНК СРСР від 14.07.44 року за №14587;

- байрачні ліси – виділені згідно розпорядження РМ УРСР від 15.02.83 року за №80-р;

- державні лісові захисні смуги – створені згідно рішення Ради Міністрів СРСР від 20.10.48 року і як категорія виділена рішенням облвиконкому від 10.03.81 року;

- смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об’єктів – наказом Головлісохорони СРСР від 18.02.1941 року за №20; постановою КМ України від 27.07.1995 року за №557;

- лісогосподарська частина та лісопаркова частина лісів зеленої зони виділені рішенням Харківського облвиконкому від 30.11.70 року за №630.

Об’єкти природно-заповідного фонду, які розташовані на території Балаклійського лісгоспу відповідають меті заповідання, та цільового призначення. Лісові насадження в заказниках “Крейдянська лісова дача” та “Савинська лісова дача” знаходяться частково в сильному ступені пошкодження кореневою губкою, деякі ділянки лісу потребують проведення суцільних санітарних рубок та заходів з лісовідновлення, які необхідно провести за погодженням з екологічними службами.

2.2. Господарські частини, господарства та господарські секції

Виходячи з існуючого поділу лісів лісгоспу на категорії, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період, утворені такі господарські частини:

- ліси, де заборонені рубки головного користування (державні захисні лісові смуги; лісопаркові частини лісів зелених зон; ліси 1 і 2 поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання);.

- ліси можливі для експлуатації (смуги лісів вздовж річок, навколо озер та інших водних об’єктів; захисні смуги лісів вздовж залізниць і автомобільних шляхів державного значення; байрачні ліси; лісогосподарські частини лісів зелених зон).

При організації господарств і господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їх продуктивності та інших особливостей, що обумовлюють застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених "Основними положеннями організації і розвитку лісового господарства Харкіської області".

Кожна господарська секція орієнтована на вирощування певних корінних або цільових порід у відповідності до типів лісу на основі заходів, що забезпечують одержання до віку стиглості лісу максимального запасу деревини потрібної товарної структури, найбільш ефективного виконання захисних, оздоровчих та інших корисних природних функцій лісу.

Основою для поділу насаджень однієї переважаючої деревної породи на кілька госпсекцій стала значна різниця в продуктивності, віках стиглості, поділ насаджень на високостовбурні і низькостовбурні.

Віднесення не вкритих лісовою рослинністю земель до тієї чи іншої господарської секції проведено за цільовою породою, яка найбільше відповідає типу лісу і проектується для лісовідновлення.

Вік стиглості для господарських секцій прийнято відповідно до оптимальних віків рубок в лісах України, затверджених Мінлісгоспом України 21 жовтня 1983 року і наведених у Протоколі першої лісовпорядної наради.

Насадження дуба звичайного поділено на високостовбурну (насінного та штучного походження ІІІ і вище класів бонітету, вегетативного походження ІІ і вище класів бонітету) і низькостовбурну (всі інші) господарські секції.

2.3. Стан та динаміка лісового фонду

Основні показники лісового фонду наведено в цілому по лісгоспу. Сучасний стан лісового фонду в межах категорій земель наведено в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Динаміка розподілу загальної площі земельних ділянок лісового фонду за категоріями земель за ревізійний період

Категорії земель

Станом на 01.01.1991 р

Станом на 01.01.2001 р

Зміни за минулий період

Га

%

га

%

+ га

+ %

1. Площа земель лісового фонду постійного користування

28339,0

100

28338,0

100

-1

-

2. Лісові землі - усього

24964,4

88,1

24788,6

87,5

-175,8

-0,7

в тому числі:

2.1. Вкриті лісовою рослинністю землі – разом

23083,3

81,4

22450,0

79,2

-633,3

-2,7

в тому числі лісові культури

13992,2

49,4

13330,9

47,0

-661,3

-4,7

2.2. Незімкнуті лісові культури

783,2

2,8

694,6

2,5

-88,6

-11,3

2.3. Лісові розсадники, плантації

171,3

0,6

107,0

0,4

-64,3

-37,5

2.4. Не вкриті лісовою рослинністю землі - разом

690,9

2,5

1185,3

4,2

+494,4

+71,6

в тому числі:

згарища

-

-

7,1

-

+7,1

-

зруби

73,5

0,3

536,2

1,9

+463,0

+629,9

галявини, пустирі

617,4

2,2

642,0

2,3

+24,6

+4,0

2.5. Лісові шляхи, просіки, протипожежні розриви

235,7

0,8

351,7

1,2

+116,0

+49,2

3. Нелісові землі - разом

3339,4

11,9

3549,4

12,5

+210,0

+6,3

в тому числі:

рілля

45,4

0,2

86,5

0,3

+41,1

+90,5

сіножаті

174,0

0,6

145,4

0,5

-28,6

-16,4

пасовища

187,5

0,7

64,9

0,2

-122,6

-65,4

багаторічні насадження

6,9

-

2,6

-

-4,3

-62,3

води

573,7

2,0

620,9

2,2

+47,3

+8,2

болота

1813,4

6,4

1852,9

6,6

+39,5

+2,2

садиби, споруди

33,3

0,1

92,5

0,3

+59,2

+177,8

траси

-

-

53,3

0,2

+53,3

-

інші нелісові землі

505,2

1,8

630,4

2,2

+125,2

+24,8

Динаміка розподілу загальної площі земельних ділянок лісового фонду за категоріями земель вказує на цілий ряд негативних змін, які сталися в лісовому фонді на кінець ревізійного періоду.

Зменшення площі лісових земель відбулося внаслідок віднесення минулим лісовпорядкуванням земель агролісомеліоративного фонду (яри, крутосхили та інші землі) до фонду лісовідновлення. На цих землях лісгосп намагався виконати спробу їх заліснення, але без спеціальної підготовки ґрунту, лісові культури, які були створені, загинули і потім були списані. Безперервним лісовпорядкуванням ці площі були переведені до агролісомеліоративного фонду, до того часу коли буде достатнє фінансування цих робіт

Значно зросла площа зрубів, збільшилась площа галявин внаслідок загибелі лісових культур, як ревізійного періоду, так і старшого віку, з’явились згарища. Зменшення частки лісових культур сталося внаслідок загибелі лісових культур переведених у вкриті лісовою рослинністю землі віком до 20 років, які змінились іншими другорядними породами.

Все це вказує на суттєві недоліки в роботі лісгоспу по веденню лісового господарства і, особливо, лісовідновлення. В подальшому слід приділяти більше уваги якісному проведенню робіт з лісовідновлення.

Таблиця 2.3

Динаміка розподілу площі вкритих лісовою рослинністю земель та запасу насаджень за переважаючими породами і класами віку

Класи віку

Станом на 01.01.1991 р.

Станом на 01.01.2001 р.

Зміни в абсолютних величинах

площа, га

загаль-ний запас, тис.м3

середній запас, м3/га

площа, га

загаль-ний запас, тис.м3

серед-ній запас, м3/га

площа, га

загаль-ний запас, тис.м3

серед-ній запас, м3/га

Сосна звичайна

1

357,9

2,93

8

86,6

0,65

8

-271,3

-2,28

-

2

363,8

20,39

56

485,0

18,29

38

+121,2

-2,1

-18

3

1044,7

148,85

142

334,7

30,95

92

-710,0

-117,9

-50

4

2468,2

542,00

220

830,8

156,61

188

-1637,4

-385,39

-32

5

1816,1

501,70

276

1716,7

417,29

243

-99,4

-84,41

-33

6

1971,2

664,75

337

1360,2

415,51

305

-611,0

-249,24

-32

7

1201,0

422,20

352

1489,9

518,75

348

+288,9

+96,55

-4

8

320,1

115,42

361

863,7

297,05

344

+543,6

+181,6

-17

9

59,1

17,81

301

192,1

65,89

343

+133,0

+48,08

+42

10

70,7

18,88

267

28,9

7,34

254

-41,8

-10,02

-13

11

109,5

29,49

269

36,8

8,26

224

-72,7

-21,23

-45

12

97,4

23,40

240

16,2

5,68

351

-81,2

-17,72

+111

13

0,4

0,06

150

24,8

6,14

247

+24,4

+6,08

+97

14

4,3

0,82

191

-

-

-

-

-

-

15

2,6

0,56

215

6,8

1,65

243

+4,2

+1,09

+28

:

9887,0

2509,3

254

7473,2

1950,1

261

-2413,8

-559,2

+7

Сосна в осередках кореневої губки

4

-

-

-

117,8

21,50

182

+117,8

+21,50

+182

5

-

-

-

329,0

80,41

244

+329,0

+80,41

+244

6

-

-

-

392,1

105,5

269

+392,1

+105,5

+269

7

-

-

-

244,3

80,04

328

+224,3

+80,04

+328

8

-

-

-

127,8

45,11

353

+127,8

+45,11

+353

9

-

-

-

27,4

10,36

379

+27,4

+10,36

+379

:

-

-

-

1238,4

342,91

277

+1238

+342,9

+277

Дуб звичайний

1

204,8

3,46

17

99,4

1,37

14

-105,4

+2,09

-3

2

738,6

22,36

30

317,0

9,83

31

-421,6

-12,53

+1

3

1307,9

74,87

57

749,4

41,00

55

-558,5

-33,87

-2

4

528,0

65,71

124

1261,6

119,12

94

+733,6

53,41

-30

5

872,6

130,09

149

563,1

91,24

162

-309,5

-38,85

+13

6

790,4

141,10

179

953,9

158,74

166

+163,5

+17,64

-13

7

2448,6

518,26

212

761,2

151,42

199

-1687,4

-366,84

-13

8

1213,0

262,81

217

2445,7

553,87

226

+1233

+291,0

+9

9

388,2

88,37

228

1158,2

268,90

232

+770,0

+180,5

+4

10

260,9

49,40

189

346,9

76,52

220

+86,0

+27,12

+31

11

21,2

3,05

144

202,0

41,70

206

+180,8

+38,65

+62

12

7,0

0,94

134

6,6

1,57

238

-0,4

+0,63

+104

13

-

-

-

4,7

0,65

138

+4,7

0,65

+138

14

2,6

0,31

119

-

-

-

-2,6

-0,31

-119

15

1,2

0,12

100

1,5

0,16

107

+0,3

+0,04

+7

:

8785,0

1360,9

155

8871,2

1516,1

171

+86,2

+155,2

+16

Ясен звичайний

1

22,2

0,64

29

13,1

0,21

16

-9,1

--0,43

-13

2

90,2

5,13

57

20,8

1,07

51

-69,4

-4,06

-6

3

90,4

9,40

104

83,9

9,42

112

-6,5

+0,02

+8

4

73,2

11,40

156

110,2

17,75

161

+37,0

+6,35

+5

5

138,5

26,23

189

71,2

14,38

202

-67,3

-11,85

+13

6

47,3

10,12

214

157,2

32,85

209

+109,9

+22,7

-5

7

79,4

18,47

233

54,2

13,84

255

-25,2

-4,63

+22

8

16,0

3,51

219

78,0

19,56

251

+62,0

+16,05

+32

9

-

-

-

17,0

3,97

233

+17,0

+3,97

+233

10

4,8

0,96

200

-

-

-

-4,8

-0,96

-200

11

1,6

0,34

213

12,6

3,43

272

+11,0

+3,09

+59

12

-

-

-

2,7

0,57

211

+2,7

+0,57

+211

:

563,6

86,20

153

620,9

117,05

188

+57,3

+30,85

+35

Ясен зелений

1

3,3

0,03

9

-

-

-

+3,3

+0,03

+9

2

6,2

0,06

10

-

-

-

+6,2

+0,06

+10

3

31,4

0,52

17

4,1

0,08

19

-27,3

-0,44

+2

4

97,0

2,72

28

13,0

0,36

28

-84,0

-2,36

-

5

54,7

1,76

32

38,9

1,48

38

-15,8

-0,28

+0,6

6

40,1

2,73

68

96,0

4,87

51

+55,9

+2,14

-17

7

30,7

2,93

95

65,6

4,68

71

+34,9

+1,75

-24

8

9,5

1,34

141

40,8

4,00

98

+31,3

+2,66

-43

9

5,8

0,79

136

29,9

3,27

109

+24,1

+2,48

-27

10

-

-

-

9,6

1,39

145

+9,6

+1,39

+145

11

-

-

-

5,7

0,96

168

+5,7

+0,96

+168

:

278,7

12,88

46

303,6

21,09

69

+24,9

+8,21

+23

Клен гостролистий

1

21,2

0,20

9

3,5

0,05

14

-17,7

-0,15

+5

2

93,0

2,88

31

22,4

0,44

20

-70,6

-2,44

-11

3

64,7

3,16

49

78,9

3,97

50

+14,2

+0,81

+1

4

13,7

1,54

112

68,3

5,09

74

+54,6

+3,55

-38

5

15,7

3,14

200

35,3

5,96

169

+19,6

+2,82

-31

:

208,3

10,92

52

208,4

15,51

74

+0,1

+4,59

+22

Клен польовий

1

25,6

0,49

19

-

-

-

-25,6

-0,49

-19

2

47,3

3,29

70

12,87

0,44

34

-34,5

-2,85

-36

3

50,4

5,39

107

50,6

4,48

88

+0,2

-0,91

-19

4

29,0

4,45

153

43,8

5,27

120

+14,8

+0,82

-33

5

42,5

5,87

138

23,0

3,34

145

-19,5

+2,53

+7

6

-

-

-

26,9

4,72

175

+26,9

+4,72

+175

:

194,8

19,49

100

175,1

18,25

116

-37,7

+1,24

+16

Ільмові

1

1,3

-

-

-

-

-

-1,3

-

-

2

8,8

0,18

20

-

-

-

-8,8

-0,18

-20

3

6,9

0,16

23

-

-

-

-6,9

-0,16

-23

4

10,1

0,57

56

10,8

0,36

33

+0,7

-0,21

-23

5

28,8

1,84

64

6,4

0,27

42

-22,4

-1,57

-22

6

9,1

0,81

89

7,2

0,73

101

-1,9

-0,08

+12

7

3,4

0,38

112

22,3

2,08

93

+18,3

+1,7

-19

8

0,6

0,05

83

7,4

0,98

132

+6,8

+0,93

+49

9

-

-

-

3,5

0,37

106

+3,5

+0,37

+106

10

1,7

0,17

100

0,6

0,0,7

117

-1,1

-0,10

+17

12

4,8

0,68

142

0,7

0,11

157

-4,1

-0,57

+15

14

-

-

-

3,0

0,57

190

+3,0

+0,57

+190

15

1,7

0,32

188

-

-

-

-1,7

-0,32

-188

:

77,2

5,16

67

61,9

5,54

89

-15,3

+0,38

+22

Біла акація

1

104,5

0,72

7

27,8

0,06

2

-76,7

-0,66

-5

2

110,2

0,94

9

97,3

0,99

10

-12,9

+0,05

+1

3

200,7

5,79

29

294,4

3,68

12

+93,7

-2,11

-17

4

119,1

6,50

55

120,7

2,92

24

+1,6

-3,58

-31

5

223,0

18,35

82

203,8

10,16

50

-19,2

-8,19

-32

6

280,9

32,22

115

144,1

11,83

81

-136,8

-20,39

-34

7

56,7

7,23

128

214,5

23,91

111

+157,8

+16,68

-17

8

21,8

3,22

148

274,1

36,68

134

+252,3

+33,46

-14

9

2,3

0,39

170

60,7

7,52

124

+5,22

+7,13

-46

10

0,7

0,11

157

19,8

3,24

164

+19,1

+3,13

+7

11

1,6

0,30

188

1,7

0,26

153

+0,1

-0,04

-35

:

1121,5

75,77

68

1458,9

101,25

69

+337,4

+25,48

+1

Береза повисла

1

-

-

-

10,2

0,04

4

+10,2

+0,04

+4

2

4,2

0,47

112

1,9

0,12

63

-2,3

-0,35

-49

3

8,9

1,07

120

3,7

0,53

143

-5,2

-0,54

-20

4

19,8

2,54

128

4,0

0,49

122

-15,8

-2,05

-6

5

15,7

2,06

131

20,7

3,12

151

+5,0

+1,06

+20

6

-

-

-

14,5

2,38

164

+14,5

+2,38

+164

:

51,5

6,16

120

55,0

6,68

121

+3,5

+52

+1

Осика

1

22,6

0,83

37

35,5

1,07

30

+12,9

+0,24

-7

2

43,7

7,56

173

47,1

3,69

84

+3,4

-3,6

-89

3

196,8

43,15

219

51,3

10,32

201

-145-5

-32,83

-18

4

65,6

15,78

241

169,9

41,75

246

+104,3

+25,97

+5

5

34,5

7,32

212

42,0

11,31

269

+7,5

+3,99

+57

6

7,4

2,08

276

39,2

8,42

215

+31,8

+6,34

-61

7

14,6

4,19

287

4,8

1,30

271

-9,8

-2,89

-16

8

3,8

0,99

261

1,7

0,51

300

-2,1

-0,48

+39

9

-

-

-

2,1

0,46

219

+2,1

+0,46

+219

:

389,0

81,86

210

393,6

79,10

201

+4,6

-2,76

-9

Вільха чорна

1

0,2

0,01

50

41,1

1,07

26

+40,9

+1,06

-24

2

14,5

1,27

88

4,0

0,24

60

-10,5

-1,03

-28

3

54,7

9,38

171

17,8

2,41

135

-36,9

-6,97

-36

4

92,3

19,93

216

53,0

11,28

213

-39,3

-8,65

-3

5

58,2

14,33

246

98,6

24,39

247

+40,4

+10,06

+1

6

43,2

13,18

305

59,2

14,92

252

+16,0

+1,74

+53

7

26,3

6,64

252

28,8

8,16

283

+2,5

1,52

+31

8

2,2

0,99

450

2,0

0,58

290

-0,2

-0,41

+160

9

-

-

-

3,8

1,34

353

+3,8

+1,34

+353

:

291,6

65,73

225

308,3

64,39

209

+16,7

-1,34

-16

Липа дрібнолиста

1

0,2

-

-

-

-

-

-0,2

-

-

2

13,4

0,79

59

3,1

0,23

74

-10,3

-0,56

+15

3

28,2

2,94

104

17,0

1,72

101

-11,2

-1,22

+3

4

8,0

1,10

138

26,4

4,47

169

+18,4

+3,37

+31

5

-

-

-

4,5

0,76

169

+4,5

0,76

+169

6

0,6

0,10

167

-

-

-

-0,6

-0,10

-167

7

2,3

0,25

109

0,5

0,10

200

-1,8

-0,15

+91

8

-

-

-

2,2

0,30

136

+22

+0,30

+136

10

-

-

-

2,4

0,58

242

+2,4

+0,58

+242

:

52,7

5,18

98

56,1

8,16

145

+3,4

+3,02

+47

Тополя

1

40,2

0,67

17

18,8

0,16

8

-21,4

-0,51

-9

2

27,0

1,27

47

70,4

2,45

35

+43,4

+1,18

-12

3

15,4

1,79

116

60,1

3,58

59

+44,7

+1,79

-57

4

16,0

2,51

157

23,6

2,64

112

+7,6

+0,13

-45

5

63,7

10,10

159

24,7

4,25

172

-39,0

-5,85

+13

6

556,2

101,07

182

14,8

1,74

117

-541,4

-99,33

-65

7

81,8

17,00

208

70,1

13,56

193

-11,7

-3,44

-15

8

22,1

3,31

150

452,6

92,59

204

+430,5

+89,28

+54

9

3,1

0,60

194

98,1

21,11

215

+95,0

+20,51

+21

10

13,9

2,68

193

29,8

5,06

170

+15,9

+2,38

-23

11

5,3

1,09

209

4,1

0,90

219

-1,2

-0,19

+10

12

65,3

10,97

168

22,4

4,62

206

-42,9

-6,35

+38

13

1,1

0,22

200

11,5

1,94

167

+10,4

+1,72

-33

14

16,7

3,84

230

58,5

9,40

161

+41,8

+5,56

-69

15

66,5

14,29

215

78,9

14,84

188

+12,4

+0,55

-27

:

994,3

171,41

172

1038,4

178,84

172

+44,1

+7,43

-

Верба біла

2

-

-

-

0,7

-

-

+0,7

-

-

3

-

-

-

3,0

0,17

57

+3,0

+0,17

+57

4

-

-

-

1,3

0,04

31

+1,3

+0,04

+31

5

-

-

-

2,2

0,27

123

+2,2

+0,27

+123

6

-

-

-

0,7

0,12

171

+0,7

+0,12

+171

8

-

-

-

5,9

1,01

171

+5,9

+1,01

+171

9

-

-

-

1,0

0,20

200

+1,0

+0,20

+200

10

-

-

-

3,1

0,52

168

+3,1

+0,52

+168

12

-

-

-

1,0

0,16

160

+1,0

+0,16

+160

14

-

-

-

2,5

0,45

180

+2,5

+0,45

+180

:

-

-

-

21,4

2,94

137

+21,4

+2,94

+137

Верба ламка

2

3

0,05

17

1,6

0,02

12

-1,4

-0,03

-5

3

11,8

1,29

109

-

-

-

-11,8

-1,29

-109

4

4,9

0,67

137

9,6

0,79

82

+4,7

+0,12

-55

5

10,9

1,46

134

7,8

0,99

127

-3,1

-0,47

-7

6

17,7

2,96

167

9,2

1,35

147

-8,5

-1,61

-20

7

15,9

3,03

191

10,1

1,47

145

-5,8

-1,56

-46

8

15,1

2,97

197

14,3

2,70

189

-0,8

-0,27

-8

9

0,9

0,14

156

13,2

2,82

214

+12,3

+2,68

+58

10

11,5

1,92

167

13,9

2,66

191

+2,4

+0,74

+24

11

1,9

0,27

142

-

-

-

-1,9

-0,27

-142

12

36,1

6,23

173

9,2

1,61

175

-26,9

-4,62

+2

13

2,7

0,38

141

1,9

0,32

168

-0,8

-0,06

+27

14

5,4

1,36

252

34,2

6,02

176

+28,8

+4,66

-76

15

5,9

0,82

139

8,1

1,34

165

+2,2

+0,52

+26

:

143,7

23,55

164

133,1

22,09

166

-10,6

-1,49

+2

Усього по лісгоспу:

23083

4437,3

192

22450

4453,7

198

-633,3

+16,41

+7

Аналізуючи динаміку розподілу площі вкритих лісовою рослинністю земель та запасу насаджень за переважаючими породами та класами віку, можна зробити такий висновок.

Зменшення площі соснових насаджень на 1175 га сталося внаслідок проведення суцільних санітарних рубок, загибелі насаджень сосни звичайної внаслідок пожеж та в осередках кореневої губки, а також в зоні негативного впливу Балаклійського цементно-шиферного комбінату, які в подальшому були відновлені білоакацієвими насадженнями та насадженнями інших листяних порід.

Таблиця 2.4

Динаміка вікової структури вкритих лісовою рослинністю земель, га

Групи віку

За даними попереднього обліку 1990 р.

За даними теперішнього обліку 2001 р.

Різниця

га

%

га

%

+ га

+ %

Хвойні – разом

9888

100

8720

100

-1168

-11,8

із них:

молодняки

4236

42,8

1868

21,4

-2368

-55,9

середньовікові

5005

50,6

5566

63,8

+561

+11,2

пристигаючі

334

3,4

1173

13,4

+839

+251,2

стиглі і перестійні

283

3,2

113

1,4

-170

-60,0

Твердолистяні – разом

11249

100

11704

100

-455

-4,0

із них:

молодняки

3338

29,7

2833

24,2

-505

-15,1

середньовікові

5588

49,7

4806

41,1

-782

-14,0

пристигаючі

1220

10,8

1654

14,1

+434

+35,6

стиглі і перестійні

1103

9,8

2411

20,6

+1308

+118,6

М’яколистяні – разом

1923

100

2006

100

+83

+4,3

із них:

молодняки

172

8,9

237

11,8

+65

+37,8

середньовікові

556

28,9

389

19,4

-167

-30,0

пристигаючі

240

12,5

279

13,9

+39

+16,2

стиглі і перестійні

955

49,7

1101

54,9

+14,6

+15,3

Усього

23060

100

22430

100

-630

-2,7

із них:

молодняки

7746

33,6

4938

22,0

-2808

-36,2

середньовікові

11149

48,3

10761

48,0

-388

-3,5

пристигаючі

1824

7,9

3106

13,8

+1282

+70,3

стиглі і перестійні

2341

10,2

3625

16,2

+1284

+54,8

Розподіл деревостанів основних порід за класами бонітету наведено у табл. 2.5.


Таблиця 2.5

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за класами бонітету

Порода

Вкриті лісовою рослинністю землі

В тому числі за класами бонітету

усього

%

Іb і вище

Ia

I

II

III

IV

V

Vа

Хвойні:

Сосна звичайна

7473,5

33,3

73,1

1060,1

3770,2

1904,1

592,5

68,3

5,2

-

Сосна звичайна в осередках кореневої губки

1238,1

5,5

6,7

68,8

737,0

399,3

26,3

-

-

-

Разом сосни

8718,8

38,8

79,8

1128,9

4507,2

2305,8

618,8

73,1

5,2

-

Разом хвойних:

8720,2

38,8

79,8

1130,3

4507,2

2305,8

618,8

73,1

5,2

-

Твердолистяні:

Дуб звичайний

8871,2

39,5

1,5

99,1

705,4

4712,8

3012,9

306,2

30,1

3,2

Разом дуба:

8872,7

39,5

1,5

99,1

705,4

4712,8

3014,3

306,3

30,1

3,2

Ясен зелений

303,6

1,4

2,6

9,6

66,8

93,7

103,4

27,5

-

-

Ясен звичайний

620,9

2,8

3,6

9,7

140,7

365,7

97,8

3,4

-

-

Разом ясена:

924,5

4,1

6,2

19,3

207,5

459,4

201,2

30,9

-

-

Клен гостролистий

208,4

0,9

5,4

0,9

69,6

75,5

41,3

13,2

2,5

-

Клен польовий

157,1

0,7

-

4,6

8,1

88,1

38,8

17,5

-

-

Разом клена

385,2

1,7

7,8

5,5

81,9

175,9

80,9

30,7

2,5

-

Ільмові

61,9

0,3

-

-

9,6

25,7

18,5

6,2

-

1,9

Біла акація

1458,9

6,5

106,7

197,7

505,2

418,2

191,2

30,1

9,8

-

Разом твердолистяних

11704,2

52,1

122,2

321,6

1510,0

5792,0

3506,7

404,2

42,4

5,1

М’яколистяні:

Береза повисла

55,0

0,2

4,0

2,4

18,8

23,6

6,2

-

-

-

Осика

393,6

1,8

2,9

105,1

139,5

124,6

18,3

3,2

-

-

Вільха чорна

308,3

1,4

15,3

62,5

123,8

96,4

10,3

-

-

-

Липа дрібнолиста

36,1

0,2

-

-

0,4

34,5

21,2

-

-

-

Тополі:

1038,4

4,6

-

-

22,6

66,0

481,9

400,6

67,3

-

Верба біла

21,4

0,1

-

-

0,5

0,4

3,0

12,4

5,1

-

Верба ламка

133,1

0,6

-

-

-

-

30,3

84,9

17,9

-

Разом верби:

154,5

0,7

-

-

0,5

0,4

33,3

97,3

23,0

-

Разом м’яколистяних:

2005,9

8,9

22,2

170,0

305,6

345,5

571,2

501,1

90,3

-

Інші деревні породи:

Разом інших:

19,7

0,1

-

-

-

0,8

4,5

10,9

3,5

-

Усього:

22450,0

-

224,2

1621,9

6322,8

8444,1

4701,2

989,3

141,4

5,1

%

-

100,0

1,0

7,2

28,2

37,7

20,9

4,4

0,6

-


Таблиця 2.6

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за повнотами (площа, га)

Порода

Вкриті лісовою рослинністю землі

В тому числі за повнотами

усього

%

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

0,9

1,0

Хвойні:

Сосна звичайна

7473,5

33,3

9,8

89,6

414,6

794,5

3314,2

1833,0

988,6

29,2

Сосна звичайна в осередках кореневої губки

1238,1

5,5

-

0,4

8,1

57,6

540,8

496,8

134,4

-

Разом сосни:

8718,8

38,8

9,8

90,0

427,6

852,1

3857,3

2329,8

1123,0

29,2

Разом хвойних:

8720,2

38,8

9,8

90,0

427,6

852,1

3858,3

2330,2

1123,0

29,2

Твердолистяні:

Дуб звичайний

8871,2

39,5

24,8

138,4

856,4

2606,9

3273,7

1470,7

434,0

66,3

Разом дуба:

8872,7

39,5

24,8

138,4

857,6

2606,9

3274,0

1470,7

434,0

66,3

Ясен зелений

303,6

1,4

-

5,8

61,4

79,2

102,0

38,7

16,5

-

Ясен звичайний

620,9

2,8

-

8,6

40,0

94,5

280,3

142,2

55,3

-

Разом ясена

924,5

4,1

-

14,4

101,4

173,7

382,3

180,9

71,8

-

Клен гостролистий

208,4

0,9

-

-

19,5

45,8

114,7

14,0

14,4

-

Клен польовий

157,1

0,7

-

2,1

9,5

20,4

116,1

9,0

-

-

Разом клена:

385,2

1,7

-

3,7

29,0

73,9

234,6

29,6

14,4

-

Ільмові

61,9

0,3

-

2,8

21,2

3,0

34,3

0,6

-

-

Біла акація

1458,9

6,5

-

40,3

325,7

320,2

604,4

154,6

13,7

-

Разом твердолистяних

11704,2

52,1

24,8

199,6

1335,5

3177,7

4530,0

1836,4

533,9

-

М’яколистяні:

Береза повисла

55,0

0,2

1,1

-

12,6

19,7

17,7

3,9

-

-

Осика

393,6

1,8

2,5

-

33,9

49,0

165,8

71,2

51,3

19,9

Вільха чорна

308,3

1,4

-

0,9

30,3

49,9

161,7

63,2

2,3

-

Липа дрібнолиста

56,1

0,2

-

2,6

0,8

7,6

11,3

13,7

20,1

-

Тополі:

1038,4

4,6

166,3

261,1

237,6

230,5

94,2

33,5

12,4

2,8

Верба біла

21,4

0,1

2,1

1,0

10,5

3,1

1,2

-

3,5

-

Верба ламка

133,1

0,6

24,2

45,9

32,8

23,9

6,3

-

-

-

Разом верби:

154,5

0,7

26,3

46,9

43,3

27,0

7,5

-

3,5

-

Разом м’яколистяних

2005,9

8,9

196,2

311,5

358,5

383,7

458,2

185,5

89,6

22,7

Інші деревні породи:

Разом інших:

19,7

0,1

-

5,2

1,9

6,0

4,5

2,1

-

-

Усього:

22450,0

-

230,8

606,3

2123,5

4419,5

8851,0

4354,0

1746,5

118,2

%

100,0

1,0

2,7

9,5

19,7

39,4

19,4

7,8

0,5


Таблиця 2.6

Динаміка середніх таксаційних показників (чисельник – дані станом на 01.01.1991 р., знаменник – дані станом на 01.01.2001 р.)

Переважаюча порода

Середні таксаційні показники

вік, років

клас бонітету

повнота

запас на 1 га, м3

середня зміна запасу

вкритих лісовою рослинністю

стиглих і перестійних насаджень

загальна, тис.м3

на 1 га вкритих лісовою рослин-ністю земель, м3

Сосна звичайна

48

1,2

0,70

254

257

52,40

5,3

54

1,3

0,71

261

262

36,0

4,8

Сосна звич. в осер. кор. губ.

-

-

-

-

-

-

-

58

1,3

0,74

277

-

5,95

4,8

Дуб звичайний

55

2,2

0,67

155

199

23,72

2,7

63

2,3

0,67

171

213

24,37

2,7

Ясен зелений

23

2,2

0,64

46

110

0,5

1,8

32

2,2

0,65

69

124

0,66

2,2

Ясен звичайний

42

2,0

0,73

153

214

2,09

3,7

52

1,9

0,70

189

250

2,24

3,6

Клен гостролистий

21

1,8

0,66

52

-

0,46

2,2

30

1,9

0,68

74

-

0,51

2,5

Клен польовий

28

2,1

0,72

100

-

0,70

3,6

38

2,4

0,68

116

-

0,48

3,1

В'яз гладкий

26

2,3

0,62

67

131

0,02

2,4

37

2,0

0,69

87

87

0,02

2,4

Берест

26

2,3

0,62

60

130

0,16

2,4

34

2,6

0,60

90

120

0,14

2,7

Біла акація

20

1А,6

0,64

68

120

3,25

2,9

26

1,3

0,64

69

117

3,95

2,7

39

2,2

0,58

80

80

-

2,1

Береза повисла

35

1,3

0,64

120

-

0,18

3,5

39

1,4

0,62

123

-

0,17

3,1

Осика

31

1А,6

0,70

210

241

2,76

7,1

35

1,2

0,72

201

245

2,26

5,7

Вільха чорна

44

1А,8

0,68

225

267

1,55

5,3

44

1,1

0,68

209

291

1,47

4,7

Липа дрібнолиста

29

2,1

0,69

98

-

0,18

3,5

40

2,4

0,75

145

191

0,21

3,7

Тополі

34

3,1

0,46

172

183

5,57

5,6

42

3,4

0,47

172

202

4,46

4,3

Верба біла

-

-

-

-

-

-

-

38

3,9

0,57

137

173

0,08

3,6

Верба ламка

42

3,6

0,45

164

177

0,65

4,5

49

3,9

0,46

166

178

0,45

3,4

Інші деревні породи

25

3,1

0,63

31

50

0,01

1,3

35

3,2

0,64

36

95

0,02

1,01

Разом по лісгоспу:

47

1,7

0,67

192

188

94,64

4,1

54

1,9

0,68

198

191

83,51

3,7


Таблиця 2.7

Розподіл вкритих лісовою рослинністю земель за основними типами лісу (в чисельнику – фактичний розподіл; в знаменнику – оптимальний за цільовими породами)

Тип лісу

Вкриті лісовою рослин. землі, га

В тому числі за переважаючими породами

усього

Сз

Сзк

Дз В/стб

Дз Н/стб

ЯЗ

Кл

Ілм

Акб

Бп

Ос

Влч

Лпд

Т

інші

АІ-С

769,5

759,5

4,6

-

-

-

-

-

1,0

-

-

-

-

4,4

-

769,5

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

А2-С

2014,7

1709,4

304,8

-

-

-

-

-

-

0,5

-

-

-

-

-

2014,7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

В1-дС

923,7

893,1

9,8

-

1,1

-

2,3

-

9,9

0,4

7,1

-

-

-

-

923,7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

В2-дС

4837,0

3820,9

841,5

13,5

13,1

2,0

2,5

-

105,7

21,4

12,4

-

-

2,5

-

4800,7

35,5

0,8

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

В3-дС

130,5

50,1

-

1,7

2,3

1,3

-

-

-

24,2

8,1

2,8

-

39,2

0,8

129,6

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0,9

-

С1-ЄКД

312,8

26,8

12,0

38,8

26,4

0,7

10,3

3,4

170,1

-

-

-

-

-

24,3

15,8

-

297,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

С2-лдС

233,8

113,0

24,2

35,1

0,7

-

0,5

-

42,7

-

-

-

-

2,3

10,5

228,2

-

5,1

-

-

0,5

-

-

-

-

-

-

-

-

С2-пД

50,4

7,2

-

11,4

-

-

4,3

3,0

15,7

-

-

-

-

8,8

-

-

-

50,4

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

С2-єлД

105,2

37,0

37,1

0,3

7,5

-

-

-

8,3

-

3,2

1,7

2,2

7,9

-

0,4

-

96,5

-

-

-

-

5,1

-

-

-

-

3,2

-

С3-лдС

54,4

11,5

-

0,8

-

-

-

-

-

-

0,7

-

-

41,4

-

-

-

54,4

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

С3-пД

103,4

7,3

-

39,5

-

-

-

-

12,2

0,3

1,7

1,1

-

34,7

6,6

-

-

103,4

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

С4-Вч

154,8

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

140,0

-

14,8

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

153,2

-

1,6

-

D1-клД

2391,5

6,8

-

842,1

646,7

50,7

82,7

9,0

591,8

1,9

-

-

3,3

39,4

117,1

-

-

2391,5

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

D2-клД

5413,0

14,4

3,6

3198,8

1100,0

193,9

97,5

23,2

488,9

4,8

10,7

-

13,4

83,6

175,7

-

-

5412,5

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

0,5

D2-пД

408,0

2,0

0,5

188,3

107,6

48,3

7,6

-

1,5

-

8,3

-

19,0

24,9

-

-

-

408,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

D3-ляД

100,6

-

-

36,2

10,6

10,3

23,5

-

2,1

-

4,6

-

-

12,2

1,1

-

-

100,6

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

D3-пД

4157,0

1,3

-

1924,8

617,6

313,7

130,3

23,3

8,1

-

330,2

13,2

18,2

769,4

6,9

-

-

4000,1

-

-

11,3

1,9

-

-

26,6

-

4,6

112,5

-

D4-Вч

127,8

-

-

-

-

-

-

-

-

-

1,0

115,5

-

11,3

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

120,6

-

7,2

-

D4-пТИ

80,5

-

-

-

-

-

4,0

-

-

-

1,5

-

-

75,0

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

80,5

-

D5-Вч

15,7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

15,7

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

15,7

-

-

-

Усього:

22450,0

7473,5

1238,1

6333,5

2537,7

620,9

365,5

61,9

1458,9

55,0

393,6

308,3

56,1

1192,9

343,0

22450,0

8884,7

35,5

12935,1

-

-

11,8

1,9

5,1

0,7

26,6

300,1

4,6

223,4

0,5

%%

100,0

33,4

5,5

28,2

11,3

2,8

1,6

0,3

6,5

0,2

1,8

1,4

0,2

5,3

1,5

100,0

39,6

0,2

57,7

-

-

0,1

-

-

-

0,1

1,3

-

1,0

-


Таблиця 2.8

Ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель

Основні лісоутворюючі породи

Площа вкритих лісовою рослинністю земель, га

Фактичні

Загальний запас вкритих лісовою рослинністю земель, тис.м3

фактична

цільова

середній вік

середній клас бонітету

фактичний

цільовий

Хвойні

Сосна звичайна

7473,5

8884,4

54

1,3

1950,06

2487,72

Сосна в осер. кор. губ

1238,1

35,5

58

1,3

342,91

9,94

Твердолистяні

Дуб звичайний в/ст.

6333,5

12935,1

59

1,9

1075,03

3842,66

Дуб звичайний н/ст.

2537,7

-

71

3,2

441,06

-

Ясен звичайний

924,5

-

42

2,0

138,14

-

Клени гостролистий, польовий.

385,2

11,8

34

2,1

35,88

1,83

Ільмові

61,9

1,9

34

2,5

5,54

5,00

Біла акація

1458,9

5,1

26

1,3

101,25

0,44

М’яколистяні

Береза повисла

55,0

0,7

39

1,4

6,68

0,09

Осика

393,6

26,6

35

1,2

79,10

8,23

Вільха чорна

308,3

300,1

44

1,1

64,39

89,10

Липа дрібнолиста

56,1

4,6

40

2,4

8,16

1,18

Тополі

1038,4

223,4

36

3,4

178,84

6,33

Верби біла, ламка

154,5

-

47

3,9

25,03

-

Інші деревні породи

19,7

0,5

35

3,2

0,71

0,09

Всього по ЛГ

22450,0

22450,0

-

-

4453,66

6457,61

З метою виявлення резерву підвищення продуктивності лісових земель лісовпорядкуванням визначений, за укрупненими показниками, ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель. Для цього використаний розподіл вкритих лісовою рослинністю земель, за основними цільовими лісоутворюючими породами, середні таксаційні показники. Моделі росту і продуктивності оптимальних деревостанів, що регулярно розріджуються, підготовлені кафедрою лісової таксації ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії [Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев”, К., УСХА, 1992; “Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии”, 1987]. Порівнюючи цільовий загальний запас деревини вкритих лісовою рослинністю земель з його фактичним, на рік проведення лісовпорядкування, встановлено, що ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель складає 69%.

Таблиця 2.9

Існуючий і оптимальний поділ деревостанів за групами віку, %

Групи основних лісоутворюючих порід

Фактичний

Оптимальний

молодняки

середньовікові

пристигаючі

стиглі і перестійні

молодняки

середньовікові

пристигаючі

стиглі і перестійні

Хвойні

21,4

63,8

13,4

1,4

39,6

30,9

19,7

9,8

Твердолистяні

24,2

41,1

14,1

20,6

33,7

36,5

16,8

13,0

М’яколистяні

11,8

19,4

13,9

54,9

30,4

31,0

15,1

23,5

Разом

22,0

48,0

13,8

16,2

35,8

33,7

17,8

12,7

Лісові землі в практичній діяльності використовуються не досить ефективно. Про це свідчить збільшення питомої ваги не вкритих лісовою рослинністю земель (з 2,5 до 4,2%), та погіршення деяких середніх таксаційних показників, а також невисокий ступінь використання потенційної продуктивності вкритих лісовою рослинністю земель.

За минулий ревізійний період питома вага сосни звичайної і дуба звичайного зменшилась на 3%. Наявність на площі 146,5 га низькобонітетних (V і ниже класів бонітету) насаджень пояснюється невідповідністю умов місця зростання біологічним властивостям порід.

Насадження з повнотою 0,3-0,4 займають площу 837,1 га. Їх наявність обумовлена наступними факторами: всихання насаджень внаслідок комплексу несприятливих кліматичних і екологічних умов та помилками в ідеології лісовідновних робіт в минулому (вирощування швидкорослих порід).

Насадження з переважаючими породами, що не відповідають типам лісу, займають площу 6,93 тис. га, або 16% від вкритих лісовою рослинністю земель. В результаті змін, що стались за ревізійний період, площа вкритих лісовою рослинністю земель зменшилась на 0,63 тис. га , або 2,2%, загальний запас збільшився на 16,41 тис м3, або 0,4%. Від прогнозу попереднього лісовпорядкування відповідно –5,7% і –18,5%.

Основними причинами змін площі вкритих лісовою рослинністю земель і загальних запасів є проведення рубок, заліснення невкритих лісовою рослинністю земель, переведення незімкнутих лісових культур у вкриті лісовою рослинністю землі і природний ріст насаджень.

Площа і запас стиглих деревостанів у порівнянні з даними минулого лісовпорядкування збільшились відповідно на 1282,5 га і 253,1 тис. м3, або 55% і 57%. В той же час площа експлуатаційного фонду зменшилась на 871,5 га і 183,94 тис.м3 або 82% та 81%. Основними причинами зміни площі і запасу стиглих насаджень є природний ріст насаджень. Слід відмітити, що в лісгоспі намітилась тенденція до накопичення запасу стиглих та перестійних деревостанів м’яколистяних та твердолистяних порід. Значне зменшення площі та запасів експлуатаційного фонду пояснюється приведенням характеристик лісового фонду до вимог нормативної бази в частині особливо захисних ділянок лісу, а також збільшенням площі обєктів природно-заповідного фонду.

Направленість і результативність ходу природного поновлення як на не вкритих лісовою рослинністю землях, так і під наметом лісу в регіоні вивчені достатньо. Висновки науки і виробничого досвіду з природного поновлення лісу вказують на його низьку ефективність в твердолистяних та хвойних деревостанах та прийнятну в м’яколистяних. Отже, в умовах лісгоспу лісовідновлення повинно виконуватись переважно способом створення лісових культур сосни та дуба у відповідних їм умовах місцезростання, в той же час насадження вільхи чорної, осики та тополі білої в заплаві р. Сіверський Дінець після проведення рубок доцільно залишати під природне поновлення.

В рекреаційних лісах, лісопарковій частині лісів зелених зон, місцях масового відпочинку в інших категоріях земель проведена ландшафтна таксація рекреаційних лісів. Виходячи з особливостей місцевості і цільового призначення рекреаційних лісів проведено функціональне зонування території – ділянки лісів навколо оздоровчих та рекреаційних територій віднесені до зони екстенсивної рекреації.

Таблиця 2.10

Ландшафтна характеристика лісів рекреаційного призначення

Класи

Естетична оцінка

Пішохідна доступність

Рекреаційна оцінка

Стійкість до рекреаційних навантажень

Стадія рекреаційної дигресії

1,0

21,0

692,3

666,5

10,0

409,2

2,0

588,5

4,1

294,8

903,0

685,7

3,0

338,9

405,6

141,6

27,6

8,0

4,0

182,4

0,9

-

147,8

-

5,0

149,5

-

-

14,5

-

Разом

1280,3

1102,9

1102,9

1102,9

1102,9

Середній клас

2,9

1,7

1,5

2,3

1,6

Усього

В тому числі за типами ландшафту

закритий

напіввідкритий

відкритий

Разом

Разом

Разом

1280,3

955,9

28,5

984,4

40,5

47,0

87,5

-

52,2

156,2

208,4

Переважаючим типом ландшафту в рекреаційних лісах лісгоспу є закритий ландшафт, питома вага напіввідкритого та відкритого ландшафтів складає 7% і 16%. Зважаючи на те, що земельні ділянки, які безпосередньо оточують ліси, представлені в основному елементами відкритого та напіввідкритого ландшафтів, виконувати роботи з перевлаштування ландшафтів земель лісового фонду лісгоспу недоцільно. Бажано було б облаштувати ділянки, які в найбільшій мірі відвідуються населенням міст і селищ, які розташовані поблизу, з залученням коштів з бюджетів цих населених пунктів.

Насадження рекреаційних лісів характеризуються середнім класом естетичної оцінки (2,9), високою (середній клас 1,7) пішохідною доступністю, недостатньою кількістю вартих уваги пам’яток і елементів благоустрою (середній бал додаткової оцінки 4,3), високою (середній клас 1,5) рекреаційною оцінкою, стійкість до рекреаційних навантажень середнього рівня (середній її ступінь 2,3), незначною (середня стадія 1,6) рекреаційною дигресією, тобто порушенням стану лісового середовища, під впливом рекреації.

2.4. Екологічний стан лісів

Стан і динаміка лісового фонду дають можливість в цілому оцінити екологічний стан лісів лісгоспу на рік лісовпорядкування. Усі види господарської діяльності велися з дотримуванням чинних нормативних актів. Вони були направлені на підвищення якісного стану і продуктивності лісів, збереження і підвищення їх захисних властивостей. Негативного впливу на навколишнє середовище господарська діяльність не спричинила.

Окремі частини і ділянки лісового фонду зазнають шкідливого впливу розташованих поблизу промислових і сільськогосподарських підприємств, а також несанкціонованого випасу худоби, та часткового об’їдання дикими тваринами, внаслідок чого відбувається повне або часткове всихання, сповільнений ріст і ослаблення деревостанів, сильне пошкодження окремих дерев, погіршення загального санітарного стану лісового фонду.

Найбільш шкідливо на ліс впливають викиди в атмосферу Балаклійського цементно-шиферного комбінату і Зміївської ГРЕС, а також лісові пожежі, та частково звалища сміття населенням, промисловими підприємствами, переважно вздовж доріг та по узліссях.

Інформація про ступінь та вплив забруднення навколишнього середовища приведена за даними досліджень, проведених Українським науково-дослідним інститутом лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького.


Таблиця 2.11

Джерела, характер і розмір шкідливого впливу на ліс

Джерело шкідливого впливу, його місцезнаходження

Фактор впливу і характер, викликаних ним пошкоджень

Територія, що попадає під шкідливий вплив (лісництво, квартал)

Площа, га

Запас сухостою чи пошкодженого лісу, тис.м3

1. Балаклійський цементно-шиферний комбінат, 0,8 км від урочища Борисоглібський бір Високобірського лісництва

Підлуговування ґрунтів внаслідок викидів в атмосферу пилових фракцій при виробництві цементу, підвищення РН 7,5-8,0

Андріївське лісництво

кв. 80-81, 83

144

0,01

Зниження приросту на 40-70%. Виникнення осередків соснової губки та кореневої губки різного ступеню пошкодження

Балаклійське лісництво

кв. 1-66

712

0,61

Високобірське лісництво

кв. 1-118; 128; 129

4341

4,04

2. Зміївська ДРЕС поблизу Андріївського лісництва, урочище Сухомлинська дача

Викиди продуктів спалення кам’яного вугілля, сірчистий ангідрид, зола; оксиди азоту.

Зміни хімізму ґрунтів, підвищення кислотності, що призводить до пригнічення росту деревних порід

Андріївське лісництво кв. 2-14; 16-31; 36-39

1794

1,58

Розміщення одного з найбільших в Україні підприємств по виробництву цементу та будівельних матеріалів, поблизу соснового масиву лісгоспу, ставить під загрозу існування багатьох його насаджень.

Особливість цементного забруднення довкілля – чітко виражений градієнт розподілу техногенних речовин у просторі на відстані до 20 км, але найбільше занепокоєння викликають пошкоджені соснові насадження у смузі при узліссі до 300 м, де частка сухостою в цих насадженнях досягає 10-18% запасу (у вогнищах кореневої губки до 25%), а інтенсивні вибіркові санітарні рубки, призвели до зрідження насаджень (0,6 повнота і менше). Частина пошкоджених насаджень уже зрубана і на зрубах посаджені чисті акацієві культури.

2.5. Аналіз лісогосподарської діяльності

В своїй практичній діяльності лісгосп користувався основними положеннями організації і розвитку лісового господарства, які викладені в проекті попереднього лісовпорядкування. Принципи організації господарських частин, господарських секцій, та віки рубок по господарських секціях протягом ревізійного періоду не переглядались.

Поточні зміни в матеріали лісовпорядкування та інші облікові документи вносились згідно нормативних документів в повному обсязі, за винятком окремих випадків.

Лісгосп мав затверджену лісосіку рубок головного користування на 1991-2000 роки, яка в середньорічному обсязі склала 9,5 тис.м3 ліквідної деревини, в тому числі 5,1 тис.м3 ділової деревини.

Фактичний відпуск деревини в середньому за рік становив 88% середньорічного обсягу розрахункової лісосіки за ревізійний період. Недоруб розрахункової лісосіки пояснюється відсутністю збуту на низькосортну деревину твердолистяних та м’яколистяних порід.

Вихід ділової деревини склав 51,2% при проектному за даними розрахункової лісосіки 53,8%. Розбіжність за фактичним виходом ділової деревини від даних розрахункової лісосіки пояснюється низькою товарністю дубових низькостовбурних деревостанів, по відведених лісосіках на 2000 рік вона склала лише 19%, при проектних 42%.

Рубки головного користування на 100% проведені в місцях запроектованих лісовпорядкуванням. Ділянки лісу, які додатково призначались в рубку, узгоджувались при безперервному лісовпорядкуванні.

Розрахункова лісосіка і фактичний відпуск деревини не порушував принцип невиснажливого лісокористування. В той же час вплив рубок головного користування на структуру лісового фонду, в зв’язку з виключенням із рубок головного користування значної частини лісового фонду, незначний, внаслідок чого відбувається накопичення площі та запасів стиглих і перестійних насаджень твердолистяних, а особливо м’яколистяних порід.

Порушень “Правил рубок головного користування” і “Правил відпуску деревини на пні в лісах України” за останні роки не виявлено. Під час рубок головного користування допускаються незначні втрати деревини. Основною причиною втрат деревини є низьке використання лісосічних відходів, а також не повна реалізація хмизу та хворосту.

Обсяги рубок догляду у порівнянні з проектом лісовпорядкування суттєво зменшилися. Причини значних відхилень пов’язані з тим, що починаючи з 1996 року, в зв’язку з недостатнім фінансовим забезпеченням лісогосподарських робіт, лісгосп скоротив обсяги рубок догляду в ділянках, де не могла бути заготовлена ліквідна деревина, за винятком тих ділянок лісу, де непроведення цих рубок догляду могло призвести до негативних наслідків – зміни головної породи на другорядну, загибелі лісових культур у складі насаджень та інші. Перевиконання обсягів прохідних рубок пов'язано з тим, що в перший рік ревізійного періоду (1991) лісгосп виконав прохідних рубок на площі 201 га, керуючись проектом минулого лісовпорядкування. В подальшому фактичні обсяги прохідних рубок були близькими до запроектованих і дещо зросли в останні три роки ревізійного періоду. Слід відмітити, що в останні 3 роки ревізійного періоду, обсяги рубок догляду в молодняках, та проріджування також збільшились. Основним методом проведення рубок догляду є рівномірне зрідження насадження на всій площі ділянки за комбінованим методом.

Стан насаджень, не охоплених рубками догляду, на рік лісовпорядкування, можливо визнати в цілому задовільним, бо небажаних змін головних порід в них не сталося, за виключенням декількох випадків, на площі 1,2 га (де головна порода змінилась на інші).

Якість проведення рубок догляду і вибіркових санітарних рубок в цілому по лісгоспу задовільна, але були випадки, коли рубку догляду виконували з недостатньою інтенсивністю і не на всій площі, а інколи залишалась деревина в місцях рубки. Санітарний стан насаджень постійно контролюється, і коли вибірковими санітарними рубками не досягається мети, а деревостани зріджуються до критичної повноти, виконується суцільна санітарна рубка.

Залишається незадовільним стан лісів в заплавній частині площі лісгоспу, де має місце накопичення сухостійної деревини, яку можливо вивезти із лісу тільки в зимовий період.

Деревина від рубок догляду і санітарних рубок реалізується місцевим організаціям, підприємствам і населенню (61%), використовується на власні потреби, в тому числі на переробку (22%).

Вибіркові санітарні рубки мали бути проведені за 5 років на площі 2117 га з вирубаним запасом 27,1 тис.м3 деревини. Фактично за 5 років лісгосп виконав їх на площі 3070 га з вирубаним запасом 35,5 тис.м3, що в порівнянні з прийнятим обсягом рубок складає 145%. Пояснюється це погіршенням санітарного стану насаджень.

В подальші роки ревізійного періоду вибіркові санітарні рубки проведені на площі 2671 га з рубкою 49,3 тис.м3 деревини ( в т. ч. ділової 17,2 тис. м3), що було викликано фактичним станом насаджень.Збільшення обсягів суцільних санітарних рубок, розрубки протипожежних розривів у порівнянні з проектом минулого лісовпорядкування пов’язане з погіршенням санітарного стану насаджень, фактором якого являється пошкодження насаджень низовими пожежами, які в подальші роки призвели до масового всихання сосни звичайної, збільшення осередків кореневої губки. Щоб не допустити в майбутньому погіршення санітарного стану насаджень необхідно ретельно вести нагляд за насадженнями і по необхідності проводити термінові сантарні заходи.

В минулому ревізійному періоді були відмічені осередки масового розмноження таких шкідників лісу, як звичайний сосновий пильщик, рудий сосновий пильщик, хрущі, соснова совка. Із хвороб лісу найбільше поширення мали коренева губка; соснова губка; стовбурні гнилі листяних порід.

Обсяги фактичного виконання лісозахисних заходів у порівнянні з проектом лісовпорядкування перевиконані. Боротьба в осередках шкідників лісу проводилась винищувальними заходами (обпилення, обприскування), а боротьба із хворобами лісу була виконана суцільними санітарними рубками. Наприклад, в осередках кореневої губки за 1995-2000 роки були виконані суцільні санітарні рубки на площі 452 га. Ефективність проведених заходів досить висока. Стан лісозахисту у лісгоспі задовільний і порушень діючих “Санітарних правил в лісах України” не виявлено.

На непридатних для сільського господарства землях сільськогосподарських підприємств створені лісові культури на площі 57 га і полезахисні смуги 28 га. Лісгоспом неправильно вівся облік природного поновлення насаджень. Фактично за ревізійний період поновилось природним шляхом 322,5 га насаджень, в той час, як за звітними даними лісгоспу – ця площа склала 191,5 га. Наявність значних площ не вкритих лісовою рослинністю земель – 519,8 га пояснюється загибеллю лісових культур.

Підбір головних порід, способів агротехніки і технології створення лісових культур здійснювався в залежності від типів лісорослинних умов на основі запропонованих технологічних схем. Створення лісових культур сосни звичайної з розміщенням 1,5-3,5 Х 0,5-0,7, а листяних порід 4,0-6,0 Х 0,5-0,7; практично чисті за складом лісові культури, як сосни звичайної, так і дуба звичайного. Підготовка ґрунту, під посадку лісових культур, переважно механізована борознами і смугами; посадка виконувалась в основному вручну під меч Колесова. Догляд за лісовими культурами проводився механізований і додатково ручний в рядах. Існуючі в лісгоспі розсадники повністю забезпечують потребу в садивному матеріалі.

В 1995-1996 роках, при ліквідації наслідків пожежі в Савинському лісництві на площі до 140 га, більша увага приділялась терміновому залісненню площ згарищ. В зв’язку з цим частина невкритих лісовою рослинністю земель в інших лісництвах залишилась неосвоєною. Наявність значних площ зрубів, які поновились природно пояснюється тим, що при переведенні у вкриті лісовою рослинністю землі, частка лісових культур в породному складі мала 3-4 одиниці, яка в подальшому значно зменшилась з ряду причин, таких як: несприятливі кліматичні умови, неякісний догляд за лісовими культурами. Мало місце і створення лісових культур на типовому агролісомеліоративному фонді, які в подальшому загинули, ці площі були переведені при лісовпорядкуванні в інші категорії земель (крутосхили, яри, біогалявини, а також у нелісопридатні ділянки). Сприяння природному поновленню не проводилось.

За ревізійний період на балках, ярах та інших землях, які були віднесені до лісокультурного фонду лісгосп намагався створити лісові культури, але без спеціального комплексу підготовки ґрунту, практично всі ці лісові посадки загинули, або залишились тільки поодинокі дерева і чагарники.

В минулому ревізійному періоді у лісгоспі сталося декілька верхових (149 га) і низових пожеж. Несприятливі кліматичні умови призвели до всихання насаджень, пройдених низовим пожежами. Для ліквідації наслідків пожеж були виконані лісогосподарські заходи, суцільні та вибіркові санітарні рубки з наступними лісовідновними заходами. Практично всі згарища залісненні (крім 7,0 га), але стан лісових культур на згарищах, як правило, незадовільний. Існуюча організація, в основному, забезпечує оперативне виявлення і гасіння виникаючих пожеж. Але інколи виникає проблема транспорту у лісової охорони, яка мешкає у населених пунктах віддалених від їх обходів.

Загальний висновок за результатами аналізу лісогосподарської діяльності:

а) Позитивні сторони ведення лісового господарства:

  1. ведення лісового господарства за минулий ревізійний період було спрямоване на збереження, відтворення, охорону і захист лісів, поліпшення структури і якісного стану лісового фонду;
  2. організовано вирощування високоякісного посадкового матеріалу в теплицях;
  3. не виявлено втрат деревини під час проведення рубок головного користування та рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства;
  4. досягнута висока мобільність при виявлені та ліквідації лісових пожеж і своєчасне здійснення заліснення їх площ;
  5. на досить високому рівні виконується впорядкування території лісництв і лісгоспу.

  1.  б) Негативні сторони ведення лісового господарства:442,0 га, які в подальшому призвели до необхідності проведення суцільних санітарних рубок;
  2. низький рівень робіт з лісовідновлення, що підтверджується високим відсотком загибелі створених лісових культур, питома вага яких складає 46,5%, а також не виконані лісовідновні роботи на не вкритих лісовою рослинністю землях, запроектованих минулим лісовпорядкуванням;
  3. майже втричі збільшилась площа стиглих та перестійних насаджень в ділянках, виключених з розрахунку головного користування, таке накопичення площі стиглих та перестійних насаджень негативно впливає на загальний санітарний стан насаджень і не є економічно обґрунтованим, а також призводить до пониження середнього приросту насаджень та їх бонітету.


Высновок.

Загальний висновок за результатами аналізу господарської діяльності лісгоспу такий – ведення лісового господарству в цілому за ревізійний період, є задовільним, але мають місце суттєві недоліки, яким необхідно більше приділяти уваги для їх виправлення в наступному ревізійному періоді.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16056. Русское уголовное право 2.57 MB
  ББК 67.9928 Т 12 Составитель и ответственный редактор доктор юридических наук профессор Н.И. Загородников Рецензенты: кандидат юридических наук Л О. Иванов доктор юридических наук профессор Ф.М. Решетников Таганцев Н.С. Т 12 Русское уголовное право. Лекции. Часть...
16057. Описание предметов одежды и обуви следов повреждений и наложений как вещественных доказательств 278 KB
  МВД Украины Университет внутренних дел Н.Н. Тагаев Н.И. Козаренко ОПИСАНИЕ ПРЕДМЕТОВ ОДЕЖДЫ И ОБУВИ СЛЕДОВ ПОВРЕЖДЕНИЙ И НАЛОЖЕНИЙ КАК ВЕЩЕСТВЕННЫХ ДОКАЗАТЕЛЬСТВ Учебное пособие Под редакцией профессора А.Н. Ярмыша ...
16058. Акционерное право США и России. Сравнительный анализ 947.5 KB
  ОГЛАВЛЕНИЕ ВВЕДЕНИЕ. ББК 67.99295 С79 Сыродоева О.Н. Акционерное право США и России сравнительный анализ. М.: Издательство Спарк 1996.112 с. Сыродоева О.Н. магистр права Университет штата Виржиния США Для юристовпрактиков студентов и преподавателей ю...
16059. Устная речь следователя при осуществлении допросов на предварительном следствии с применением звуко- и видеозаписи 149 KB
  Устная речь следователя при осуществлении допросов на предварительном следствии с применением звуко и видеозаписи учебнопрактическое пособие / Калинингр. унт; Ю.И. Сучков. Калининград 1998. Методические указания и примерные образцы процессуальных документов пред...
16060. Правовые системы стран мира 7.59 MB
  Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. – 3е изд. перераб. и доп. / Отв. ред. докт. юрид. наук проф. А.Я. Сухарев. – М: Издательство НОРМА 2003. Коллектив авторов: Решетников Ф.М. – доктор юридических наук Батлер У.Э. – доктор права Лондонского универси
16061. Патентознавство. Підручник 2.06 MB
  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ У КРАЇ і. І УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Л.М. Сусліков В.С. Дьордяй ПАТЕНТОЗНАВСТВО Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальнометодичний посібник для студентів КИЇВ 2005 вищих навчальних закладів ...
16062. Заведомо незаконное задержание, вопросы квалификации 446.5 KB
  МИНИСТЕРСТВО ВНУТРЕННИХ ДЕЛ РОССИИ СИБИРСКИЙ ЮРИДИЧЕСКИЙ ИНСТИТУТ П.Л. Сурихин ЗАВЕДОМО НЕЗАКОННОЕ ЗАДЕРЖАНИЕ: вопросы квалификации Учебное пособие КРАСНОЯРСК 2003 ББК 00.000 Сури
16064. Адвокатура в Российской Федерации 2.01 MB
  Происходящая в России демократизация политической и экономической системы, конституционное провозглашение правового социального государства вызывает необходимость коренной реорганизации форм и методов деятельности...