17205

Посткласифікаційна обробка зображень. Робота із векторними шарами

Лабораторная работа

География, геология и геодезия

Лабораторна робота №5. Посткласифікаційна обробка зображень. Робота із векторними шарами В даній лабораторній роботі ми розглянемо роботу із класифікованими зображеннями їх перевірку покращення та експорт у векторний формат. Тестування правильності класифікаці...

Украинкский

2013-06-30

2.66 MB

2 чел.

Лабораторна робота №5. Посткласифікаційна обробка зображень. Робота із векторними шарами

В даній лабораторній роботі ми розглянемо роботу із класифікованими зображеннями, їх перевірку, покращення та експорт у векторний формат.

Тестування правильності класифікації за допомогою контрольних зразків

Відкриємо вихідний супутниковий знімок for_classification.tif та результат його класифікації classified1_min_dist.img, виконаний на минулій лабораторній роботі  (рис. 5.1)

Рис. 5.1. Вихідні файли для роботи

Нагадаємо, що класифікація була проведена за наступними класами (збережені у 5-class-train.roi) (рис. 5.2.):

  •  Вода (Water) – червоний колір;
  •  Трава (Grass) – зелений колір;
  •  Ліс (Forest) – синій колір;
  •  Міська забудова (Urban) – жовтий колір;
  •  Грунт (Dirt) – блакитний колір

Рис. 5.2. Області-зразки класів

 Проведемо автоматичну перевірку правильності класифікації за допомогою тестових зразків. 

 Для цього створимо області-зразки за допомогою ROI Tool (Basic Tools/Region of Interest/ROI Tool). Обираємо тип області – Polygon або Rectangle, вікно, в якому будемо малювати область (Image, Scroll або Zoom). За допомогою лівої кнопки миші обводимо потрібну область, за допомогою кліку правою кнопкою в середині області – заповнюємо її. Після того, як потрібні обєкти 1-го типу обрано, створюємо нову область за допомогою New Region та задаємо обєкти другого типу.

 Важливо! Області для перевірки повинні мати ті ж самі імена, що і області, за якими було здійснено класифікацію.

Зберігаємо отримані обєкти File/Save ROIs...у файлі 5-class-train.roi (рис. 5.3)

Рис. 5.3. Тестові зразки

Будуємо матрицю невідповідностей Classification/Post Classification/Confusion Matrix/Using Ground Truth ROIs (рис. 5.4)

Рис. 5.4. Побудова матриці невідповідностей

Обираємо файл-результат класифікації (у нашому випадку classified1_min_dist.img). Зявиться вікно Match Classes Parameters (рис. 5.5). Якщо ви правильно задали імена класів при створенні  тестових ROI, то відповідність класів буде визначена автоматично. Якщо ж ні, то потрібно вручну задати однакові класи. Натискаємо ОК в цьому та наступному вікнах.

Рис. 5.5 Відповідність класів

З`явиться вікно матриці невідповідностей (рис. 5.6.) Тут можна подивитись, наскільки точно зійшлися тестові зразки із результатами класифікації взагалі(Overall Accuracy), побачити статистику по окремих класах у абсолютних величинах (пікселі) та відносних (відсотки).

Рис. 5.6. Матриця невідповідностей

 Також можно побудувати робочу характеристичну криву (ROC curve – receiver operating characteristic), що показує взаємозалежність вірно та невірно класифікованих об`єктів.

 Для цього виберемо Classification /Post Classification / ROC Curves /Using Ground Truth ROIs.

У вікні, що з`явилося, обираємо файл із базою правил classified1_rules_min_dist.img, який ми зберігали на минулій лабораторній роботі разом із результатом класифікації. Далі обираємо відповідність класів. У наступному вікні (рис. 5.7) вводимо:

  •  Classify – Minimum Value для класифікаторів типу Minimum  distance or SAM classifier, Maximum Value для іншіх класифікаторів(наприклад для класифікатора за найбільшою подібністю Maximum Likelihood);
  •  Min = 0,  Max  = 100;  
  •  Points per ROC Curve – 70. Це поле визначає кількість точок, за якими будується крива. Чим більше – тим крива гладше та тим довше вона будується.

Рис. 5.7. Параметри робочої характиристичної кривої

Натискаємо ОК та отримуємо графіки, показані на рис. 5.8.

Рис. 5.8. Робоча характеристична крива класифікатора

Ідеальна крива представляє собою східчасту функцію (step). Чим ближча крива до «сходинки», тим краща класифікація. Кольори, що використані на графіку за замовченням не співпадають із кольорами класів.

Тепер спробуємо покращити результати класифікації за допомогою інструментів пост-обробки.

Корегування зразків для класифікації

 В головному меню обираємо Classification/Post Classification/Rule Classifier. В діалоговому вікні вибору файлів обираємо файл із базою правил classified1_rules_min_dist.img, який ми зберігали на минулій лабораторній роботі разом із результатом класифікації.

 У вікні, що з`явиться підбираємо значення порогу (Thresh) таким чином, щоб результат класифікації максимально відповідал дійсності (рис. 5.9)

Рис. 5.9. Налаштування правил класифікації

Результат зберігаємо в окремий файл classified2_min_dist.img

Корекція класифікованого зображення

Majority/Minority Analysis

Якщо в середині області якого-небудь із класів є паразитні пікселі іншого класу, їх можна відфільтрувати за допомогою інструмента majority analysis. Обираємо у головному меню Classification/Post Classification/Majority/Minority Analysis (рис. 5.10)

Рис. 5.10 Majority/Minority Analysis

 Принцип роботи

При виборі majority analysis, клас центрального пікселя ядра(kernel) заміщується значенням класу більшості пікселів ядра. При виборі minority analysis, клас центрального пікселя ядра(kernel) заміщується значенням класу меншості пікселів ядра.

Розмір ядра має бути непарним. Ядро не є обовьязково квадратом. Параметр center pixel weight визначає за скільки пікселів буде пораховано центральний піксель. Наприклад, при значенні 5, клас середнього пікселя буде вразований 5 разів. На рис. 5.11 показано приклад застосування Majority/Minority Analysis із розміром ядра 7х7.

Рис. 5.11. Результат застосування Majority/Minority Analysis. Ліворуч вихідний файл, по центру – Minority Analysis, праворуч – Majority Analysis.

 

Редагування кольорів класів

Для задання довільного кольору для класу, натискаємо Tools/Color Mapping/Class Color Mapping у вікні Main Image Display. Обравши потрібний клас, задаємо за допомогою повзунків R, G, B колір. Для збреження результату, обираємо File/Save Changes.


Створення векторної карти за даними класифікації

Для створення векторної карти обираємо в головному меню Classification/Post Classification/ Classification to Vector та обираємо файл класифікації classified1_min_dist.img.

У діалоговому вікні (рис. 5.12) обираємо всі класи, задаємо режим одін шар на клас (One Layer per Class) та зберігаємо результат у файл vector_classified.evf.

Рис. 5.12. Параметри створення векторних шарів

Тепер відкриється вікно векторних шарів (рис. 5.13).

Рис. 5.13. Відкриття векторних шарів

Завантажуємо векторні шари в Display #1 (рис. 5.14)

Рис. 5.14. Поєднаня векторних та растрового шарів

Input files:

for_classification.tif 

for_classification.hdr

classified1_min_dist.img

classified1_min_dist.hdr

5-class-train.roi 

classified1_rules_min_dist.img

classified1_rules_min_dist.hdr

Output files:

vector_classified_[1..5].evf

vector_classified_[1..5].dbf

5-class-test.roi

classified2_min_dist.img

classified2_min_dist.hdr

classified1_min_dist_maj.img

classified1_min_dist_min.img

PAGE  9


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18933. Сущность политического консультирования: ключевые понятия, основные виды, функции 91 KB
  Сущность политического консультирования: ключевые понятия основные виды функции Следует отметить что политическое консультирование долгое время составляло теневую скрытую от общественности сторону политических процессов. Лицевая сторона процесса обычно предс...
18934. Сущность и типология политической культуры. Виды политического участия 47.5 KB
  Сущность и типология политической культуры. Виды политического участия Политическая культура – составная часть общей культуры совокупный показатель политического опыта качества политических знаний и предпочтений образцов поведения и функционирования политичес
18935. Массовая коммуникация и тенденции мирового развития. Понятия «медиакультура» и «информационное общество» 34.5 KB
  Массовая коммуникация и тенденции мирового развития. Понятия медиакультура и информационное общество Массовая коммуникация – систематическое распространение сообщений среди численно больших аудиторий с целью воздействия на оценки мнения и поведения людей. Масс...
18936. Реальная и потенциальная аудитория средств массовой коммуникации. Социологические способы изучения коммуникативного поведения аудитории 30 KB
  Реальная и потенциальная аудитория средств массовой коммуникации. Социологические способы изучения коммуникативного поведения аудитории Реальным физическим объектом социологического изучения аудитории СМИ являются массы людей различные общественные группы в...
18937. Социологический подход к общественному мнению 38 KB
  Социологический подход к общественному мнению. Распространенное представление об общественном мнении сводится к тому что оно является простой совокупностью отдельных точек зрения по тому или иному вопросу. Этот подход к определению общественного мнения который мо...
18938. Анализ содержания сообщений средств массовой коммуникации. Метод контент-анализа 46.5 KB
  Анализ содержания сообщений средств массовой коммуникации. Метод контентанализа Существуют разные подходы к анализу содержания сообщений МК: Семиотический подход – раскодирование смысловых структур текста. Особое внимание уделяется анализу культурного
18939. Использование средств массовой коммуникации в ПР-деятельности 52.5 KB
  Использование средств массовой коммуникации в ПРдеятельности Массовая коммуникация – систематическое распространение сообщений через печать радио ТВ кино звукозапись видеозапись и другие каналы передачи информации среди численно больших аудиторий с целью ...
18940. Модели анализа эффектов массовой коммуникации, характеризующие особенности использования средств массовой коммуникации в электоральных целях 78 KB
  Модели анализа эффектов массовой коммуникации характеризующие особенности использования средств массовой коммуникации в электоральных целях 3 периода исследования эффектов СМК: 1. 2030е годы 20 в. МК имеет большие возможности воздействия на аудиторию появление ре...
18941. Функции массовой коммуникации 48 KB
  Функции массовой коммуникации. Специфика человеческого общения в условиях массовой коммуникации находит своё конкретное выражение и в её функциях. Здесь особенно велика роль социальных функций так как именно в массовой коммуникации являющейся общением больших соц