17251

Облік власного капіталу

Доклад

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Облік власного капіталу. Власний капітал підприємства це частина в активах підприємства яка залишається після вирахування усіх його зобов'язань. Власний капітал складається із статутного пайового додаткового резервного нерозподілених прибутків непокритих збитк...

Украинкский

2013-06-30

35 KB

6 чел.

Облік власного капіталу.

Власний капітал підприємства – це частина в активах підприємства, яка залишається після вирахування усіх його зобов'язань. Власний капітал складається із статутного, пайового, додаткового, резервного, нерозподілених прибутків (непокритих збитків). Зменшують власний капітал величини неоплаченого капіталу і вилученого капіталу.

Загальна схема власного капіталу:

Статутний капітал – це зафіксована в засновницьких документах загальна вартість активів, що є внеском засновників (учасників) до капіталу підприємства.

Вкладами учасників і засновників можуть бути:

  •  будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;
  •  цінні папери;
  •  нематеріальні активи;
  •  грошові кошти.

Забороняється використовувати для формування статутного капіталу бюджетні кошти, кошти, отримані в кредит і під заставу, а також векселі.

В бухгалтерському обліку на суму внесків засновників в статутний капітал підприємства роблять записи за кредитом рахунку 40 “Статутний капітал” в кореспонденції з дебетом рахунків:

31 “Рахунки в банках” – на суму внесених грошових коштів

15 “Капітальні інвестиції” – на суму внесених основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів

20, 22, 28 – на вартість внесених матеріальних активів.

Після надходження останнього внеску і досягнення розміру капіталу, зазначеного у статутних документах, записи на рахунку 40 “Статутний капітал” можуть бути зроблені лише за рішенням правління підприємства про збільшення або зменшення статутного капіталу.

Акціонерне товариство створює статутний капітал за рахунок внесків засновників в обмін на випущені товариством акції. Загальна номінальна вартість випущених акцій визначає розмір статутного капіталу. Збільшення капіталу акціонерного товариства регулюється Законом України “Про господарські товариства” і здійснюється шляхом випуску нових акцій або збільшення номінальної вартості акцій.

Неоплачений капітал – сума заборгованості власників (засновників) за внесками до статутного капіталу. Для обліку такої заборгованості призначений рахунок 46 “Неоплачений капітал” за дебетом якого відображається заборгованість засновників за внесками до статутного капіталу, за кредитом – погашення такої заборгованості.

Учасник повинен повністю внести свій внесок не пізніше року з дня державної реєстрації товариства. У разі невиконання цих зобов'язань він повинен за час прострочення сплатити штраф у розмірі 10% річних з недовнесеної суми, якщо інше не передбачене статутними документами.

Після реєстрації акціонерного товариства на суму акціонерного капіталу робиться запис:

Дт 46 “Неоплачений капітал” Кт 40 “Статутний капітал”.

Фактично отримані внески акціонерів відображаються записами:

Дт 31, 30, 15 і т.д. Кт 46

Акції акціонерного товариства можуть випускатися як за номінальною вартістю, так і вищою від номінальної. Якщо акції випускаються за вартістю, вищою від номінальної, то статутний капітал товариства збільшується на номінальну вартість акцій, а на різницю між продажною вартістю випуску і його номінальною вартістю виникає емісійний дохід. В цьому випадку робиться запис:

Дт 46 Кт 421 “Емісійний дохід”

Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб (пайових внесків), добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності згідно із засновницькими документами.

До підприємств, капітал яких формується за рахунок пайових внесків, належать:

  •  підприємства споживчої кооперації;
  •  кредитні спілки;
  •  житлово-будівельні кооперативи;
  •  КСП.

Для обліку та узагальнення інформації при суми пайових внесків передбачений рахунок 41 “Пайовий капітал”.

Інший вкладений капітал – це капітал, вкладений засновниками підприємства (крім акціонерного товариства), який перевищує розмір статутного капіталу, інші внески, здійснені без рішення про зміни розміру статутного капіталу.  В обліку інший вкладений капітал обліковується на рахунку 422 “Інший вкладений капітал”.

Вилучений капітал – фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Акції власної емісії можуть купуватися з метою:

  •  подальшого їх продажу;
  •  розподілу серед своїх працівників;
  •  анулювання.

У результаті викупу акцій відбувається зменшення активів підприємства і власного капіталу. Така операція на відміну від купівлі цінних паперів інших підприємств, не є придбанням активів. Викуплені акції не дають права голосу, прав на отримання дивідендів, а також прав на  частку активів підприємства під час його ліквідації. За викупленими акціями дивіденди не нараховуються і не виплачуються. Викуплені акції повинні бути продані або анульовані в термін не більше одного року.

Викуплені акції обліковуються на рахунку 45 “Вилучений капітал”.

Вартість власних акцій, викуплених у акціонерів, відображається записом:

Дт 451 “Викуплені акції” Кт 30, 31

При перепродажі акцій або розповсюдженні серед своїх працівників роблять запис:

Дт 30, 31 Кт 451 “Вилучені акції” – на номінальну вартість акцій

               Кт 421 “Емісійний дохід” – на суму, що перевищує номінальну вартість акцій.

При анулювання акцій роблять запис:

Дт 40 – на номінальну вартість акцій

Дт 421 – на суму, що перевищує номінальну вартість акцій

Кт 451 – на фактичну суму викуплених акцій.

Додатковий капітал підприємства, крім згаданих вище випадків, може виникати у випадку:

  •  дооцінки активів (рахунок 423 “Дооцінка активів”)
  •  безоплатного одержання активів (рахунок 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32233. Синтез оптимального по быстродействию программного управления 211 KB
  3 Где уравнение динамики объекта управления Поскольку то максимум функции Н реализуется одновременно с максимумом функции: 9. Решим задачу определения оптимального по быстродействию программного управления на примере объекта второго порядка: .1 То структурная схема объекта представлена на рис. Структурная схема объекта управления В соответствии со структурной схемой на рис.
32234. Синтез замкнутых систем управления, оптимальных по быстродействию 147 KB
  невозможно путём интегрирования уравнений объекта найти уравнения траекторий в nмерном пространстве.6 в этом случае можно представить относительно других координат: где i = 12n Тогда уравнения проекций фазовых траекторий на координатные плоскости при U = const будут иметь вид: Интегрируя это выражение получим: где ; координаты точек через которые проходит проекция 10.2 С помощью уравнений проекций фазовых траекторий определяем координаты точек переключений U.6 получим выражение...
32235. Аналитическое конструирование регуляторов (АКОР) 137.5 KB
  он ограничивает и отклонение переменных состояния объекта управления и управляющего воздействие данная задача определения оптимального регулятора получила широкое распространение. Задана динамика объекта управления: ; 1 или 1 где А=[nn] коэффициентная матрица динамики объекта B=[nm] матрица коэффициентов управляющих воздействий xiн=xi0 xiк=xitк граничные условия. Критерий...
32236. Системы, оптимальные по расходу ресурсов 199 KB
  Все они имеют ограничения по величине управляющего воздействия что довольно очевидно.4 В качестве критерия выберем интегральный критерий обеспечивающий одновременно ограничение переходного процесса по времени и по расходу управляющего воздействия п1.16 Системы из исходного состояния х10х20 в начале координат х1к=0х2к=0 должно производится следующим путем изминения управляющего воздействия: п1.17 Следовательно необходимо найти...
32237. Оптимальное управление. Определение оптимального управления. Критерии оптимальности 370.5 KB
  Количественная мера по которой производится сравнительная оценка качества управления и которая включает в себя максимальное количество отдельных показателей качества управления называется критерием оптимизации. Если эту меру критерий можно выразить формально в виде математического выражения то тогда можно задачу синтеза оптимального управления сформулировать следующим образом. Необходимо найти такой закон управления объектом Ut или UХ где tвремя X внутренние и выходные переменные координаты объекта управления...
32238. Определение оптимального управления формулируется в виде трех типов задач 169 KB
  Дана замкнутая система управления объект управления и регулятор. Второй тип задач: Дана разомкнутая система автоматического управления. В итоге решения этой задачи получается оптимальная система программного управления см.
32239. История развития методов синтеза оптимального управления 52.5 KB
  Задача Эйлера.2 называется уравнением Эйлера. Если функционал J зависит от функции F аргументом которой являются несколько переменных: то получается система из ânâ уравнений Эйлера: 3.4 то экстремаль определяется интегрированным уравнением ЭйлераПуассона: .
32240. Синтез оптимального управления путем решения общей задачи Лагранжа 177 KB
  2 Эти уравнения получаются из описания динамики объекта управления. Рассмотрим решение общей задачи Лагранжа для объекта второго порядка: .8 Запишем уравнение динамики объекта в фазовых переменных координатах: x1=qзy; .7 Для объекта второго порядка i=12 они будут иметь вид: 4.
32241. Стыки стеновых панелей 327 KB
  Стыки стеновых панелей дома серии 1464А решаются сваркой скоб и петлевых выпусков панелей из наружных и внутренних стен. В торцовой части наружных стеновых панелей на всю их высоту имеется углубление. При стыковании двух панелей в местах углубления образуется желоб который заполняется герметизирующей прокладкой или уплотнительной мастикой.