17314

Візуальне програмування – робота з БД Компонентне програмування – робота з об'єктами БД

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Парадигми програмування Кредит 1 Лабораторна робота 2. Візуальне програмування робота з БД Компонентне програмування робота з обєктами БД. 2 год Практикум прикладного программирования на C в среде VS.NET 2008...

Украинкский

2013-06-30

881.96 KB

6 чел.

Парадигми програмування

Кредит 1

Лабораторна робота 2. Візуальне програмування – робота з БД Компонентне програмування – робота з об'єктами БД. (2 год)

Практикум прикладного программирования на C# в среде VS.NET 2008

Мета роботи: 

1. Підключення до сервера БД

2. Створення власної БД і таблиць

3. Заповнення таблиці тестовими даними

4. Створення Windows-застосунку (форми)

5. Зв'язування елементів форми з джерелом даних

6. Створення запитів до даних і їх відображення на формі (у списку і таблиці).

1. Підключення до сервера БД

а) головне меню View/Server Explorer відображає на екрані вікно серверів

б) виділяємо вузол Data Connection, в контекстному меню вибираємо пункт Create New SQL Server Database.

Команди для візуальної роботи з різними джерелами даних зосереджені в меню Data.

2. Створення власної БД і таблиць

а) у вікні створення БД вибираємо сервер і вказуємо  назву БД: Lab2.

Використовуємо аутентифікацію Windows або SQL.

б). В БД створюємо таблицю Student:

Для цього виділяємо вузол  Tables і вибираємо Add New Table

В режимі конструктора створюємо потрібні поля і зберігаємо таблицю під назвою Student.

Для введення даних у таблицю у вікні Server Explorer виділяємо вузол з назвою таблиці, в контекстному меню вибираємо Show Table Data.

Для зміни структури таблиці – вибираємо Open Table Definition.

Для внесення змін у таблицю на диску – вибираємо Refresh.

Для перегляду частини даних з таблиці за певним критерієм – вибираємо New Query.

Можна, також, користуватися меню Data.

3. Заповнення таблиці тестовими даними

Для введення даних у таблицю у вікні Server Explorer виділяємо вузол з назвою таблиці, в контекстному меню вибираємо Show Table Data. Вводимо дані. Даємо Refresh для фіксації змін у БД.

4. Створення Windows-застосунку (форми)

a) Створюємо новий проект. Вибираємо тип Windows Form Application, В полі Name вказуємо назву проекту – WindowsFormLab2, далі місце його зберігання – у папці Lab2.

б) Створюємо на формі список ListBox. В ньому будуть відображатися прізвища всіх студентів групи. Властивості Name призначаємо listStudents.

5. Зв'язування елементів форми з джерелом даних

а) Встановлюємо для списку джерело даних (властивість DataSource).

З таблиці вибираємо тільки прізвище.

Завершуємо роботу майстра.

На формі в невидимій частині буде розміщено 3 компоненти: Lab2DataSet, studentBindingSource, studentTableAdapter.

б) для відображення даних з таблиці у списку, властивості DisplayMember призначимо назву вибраного в набір поля (St_Name).

д) зберігаємо рішення і запускаємо на виконання без режиму відлагодження.

Для перегляду джерела даних можна скористатися пунктом меню Data – ShowDataSource.

7. Створення запитів до даних і їх відображення на формі у вигляді таблиці (Grid)

Розміщуємо на формі компонент типу DataGridView. У вікні задач DataGridView Tasks вибираємо AddProjectData Source...

Вибираємо нашу БД і всі поля з таблиці Student.

Збираємо Рішення і запускаємо на виконання.

Змінимо заголовки колонок таблиці. Для цього виділимо DataGridView і під вікном  властивостей виберемо посилання Edit Columns.  У вікні Edit Columns по черзі вибираємо назви колонок і змінюємо для них властивості HeaderText.

Завдання для самостійної роботи

1. Дослідити код застосунку, який створено дизайнером.

2. Заповнити таблицю даними (не менш як 10 записів студентів групи)

3. Замінити  назви стовпчиків  для Grid.

Индивідуальні завдання (за номером у журналі)

1. Створити таблицю. 5-6 полів

2. Заповнити її даними в режимі редагування таблиці (5 записів)

3. Створити форму із списком і Grid.

4. Вивести дані у список і Grid

Варіанти завдань

Таблиця

Можливі колонки

1

Персона

код, прізвище, ім'я, по-батькові, рік народження, стать, місце проживання

2

Викладач

код, ПІБ, посада, кафедра, вчений ступінь, дисципліна

3

Телефонний довідник

телефон, ПІБ абонента, місто, район, адреса (вулиця, дім,квартира)

4

Клієнт (банку)

Номер рахунку, прізвище, ім'я, по-батькові, рік народження, сума на рахунку

5

Книжковий каталог

Код книги, назва, автор (и), рік видання, видавництво, кількість сторінок

6

Каталог товарів

Код, назва,тип товару, ціна, виробник

7

Каталог путівок

Код, країна, вартість, тривалість, умови проживання

8

Каталог дисків

Код, тема, назва, рік видання, вартість

9

Університет

код, назва, місто, адреса, URL сайту 

10

Курсова робота

Код, студент, група, назва роботи, дисципліна, керівник

11

Дипломна робота

Код, студент, група, назва роботи, керівник, оцінка, рік захисту

12

Навчальна дисципліна

код, назва, викладач, кількість кредитів, семестр

13

14

15

Теоретичні відомості:

З'єднання з БД забезпечує об'єкт SQLConnection.

Взаємодію  з БД після з'єднання забезпечує об'єкт  DataAdapter

Зберігання  інформації в пам'яті  забезпечує  об'єкт  DataSet.

Від'єднані об'єкти БД:

DataAdapter

ADO.NET використовує об'єкт типа DataAdapter як міст між DataSet і джерелом даних, яке є основною базою даних. DataAdapter містить метод Fill() для оновлення даних з бази і заповнення DataSet.

DataSet

DataSet є відображенням використовуваної бази даних, перенесеним на машину користувача. При цьому немає необхідності постійно підключатися до сервера бази даних для модифікації даних.

DataSet складається з об'єктів типа DataTable і об'єктів DataRelation


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85395. Фоновый мониторинг 41 KB
  Программа наблюдения на фоновых станциях Целью фонового мониторинга является проведение долговременных систематических наблюдений за уровнем содержания ЗВ во всех объектах окружающей среды в районах которые находятся на значительном расстоянии от источников вредных выбросов. Для осуществления фоновых наблюдений создана сеть станций которые подразделяются на базовые и региональные. Состав показателей гидрометеорологических наблюдений: температура и влажность скорость и направление ветра давление облачность атмосферные явления туман...
85396. Региональный и импактный мониторинг 35.5 KB
  Установить контрольный уровень загрязняющих веществ создать систему раннего предупреждения экологической катастрофы установить фоновые уровни для основных экосистем завершить изучение биогеохимических циклов цель глобального мониторинга. Задачами экологического мониторинга на региональном уровне являются: контроль за фоновыми загрязнениями; наблюдение оценка прогноз трансграничных переносов вредный веществ; формирование распределённой базы данных об экологической обстановке в регионе. Обычно приходится иметь дело с целым рядом...
85397. Приоритетность загрязняющих веществ 86.5 KB
  Глобальная система мониторинга окружающей среды ГСМОС была создана совместными усилиями мирового сообщества основные положения и цели программы были сформулированы в 1974 году на Первом межправительственном совещании по мониторингу. Первоочередной задачей была признана организация мониторинга загрязнения окружающей природной среды и вызывающих его факторов воздействия. Система мониторинга реализуется на нескольких уровнях которым соответствуют специально разработанные программы: импактном изучение сильных воздействий в локальном...
85398. Контактные и дистанционные методы наблюдений 40.5 KB
  Контактные и дистанционные методы наблюдений Существуют два способа контактных измерений. Методы мониторинга за состоянием атмосферы. Контактные физикохимические методы контроля. Методы аналитической химии.
85399. Космическое зондирование 301 KB
  Орбиты разной высоты обеспечивают необходимые условия съемки для различных целевых задач: низкие околоземные орбиты предназначены для детальной съемки; орбиты средней высоты для менее детальной но более оперативной и территориально более захватной съемки; удаленные орбиты для постоянного наблюдения за определенным районом. с момента проведения съемки создавать цифровые карты на большие участки территории...
85400. Методы дешифрирования и цифровой обработки изображений, полученных в результате ДЗ 430 KB
  Поэтому дешифровщики космических снимков конечно же обязательно зная механизм изучаемых явлений например биологический местоположение и природнохозяйственные условия опорных наземных объектов очень часто пользуются методом аналогий при котором основную роль играют такие характеристики снимков как цвет яркость геометрия размер текстура. А на земле на опорных объектах работниками специальных служб агрометеорологами гидрологами гидрогеологомелиораторами лесомелиораторами измеряются наземные параметры характеризующие...
85401. Применение ГИС технологий в экологическом мониторинге 154 KB
  Применение ГИС технологий в экологическом мониторинге Геоинформационные системы ГИС автоматизированные информационные cистемы предназначенные для обработки пространственновременных данных основой интеграции которых служит географическая информация. В ГИС проявляется множество новых технологий пространственного анализа данных. В силу этого ГИС служит мощным средством преобразования и синтеза разнообразных данных для задач управления. Как системы использующие базы данных ГИС характеризуются широким набором данных собираемых с помощью...
85402. Принцип комплексной организации осуществления экологического мониторинга 50.5 KB
  Принцип комплексной организации осуществления экологического мониторинга. В силу того что экологическим мониторингом предусматривается наблюдение оценка и прогноз антропогенных изменений абиотической составляющей биосферы и ответной реакции биологических систем на эти изменения в его организацию и осуществление закладывается принцип комплексного сочетания различных видов мониторинга окружающей среды. В 1978 году была обсуждена всемирная климатическая программа основной задачей которой было обеспечение климатического мониторинга и...
85403. Будова і принципи дії основних вузлів, агрегатів, механізмів і систем автомобілів з карбюраторними двигунами й дизелями 1.11 MB
  До кривошипношатунного механізму багатоциліндрових двигунів належать такі деталі: картер блок циліндрів з головкою й ущільнювальними прокладками; поршнева група поршні поршневі кільця поршневі пальці; шатуни; колінчастий вал; маховик; піддон картера. Блок циліндрів відливають із чавуну або алюмінієвих сплавів.