17380

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Контрольная

Мировая экономика и международное право

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Міжнародна економіка іnternational есоnomics це частина теорії ринкової економіки яка вивчає закономірності взаємодії господарюючих суб'єктів різної державної приналежності в області міжнародного обміну товарами руху капіталів факторів виробництва ...

Украинкский

2013-07-01

75.5 KB

0 чел.

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Міжнародна економіка nternational есоnomics) - це частина теорії ринкової економіки, яка вивчає закономірності взаємодії господарюючих суб'єктів різної державної приналежності в області міжнародного обміну товарами, руху капіталів, факторів виробництва і фінансування, а також формування  економічної політики.

 Світове господарство в цілому як система складається з соціально-економіч-них підсистем, тобто окремих національно організованих господарств, що підпорядковуються певним внутрішнім і зовнішнім закономірностям. Міжна-родні економічні відносини пов'язують ці господарства у цілісну систему.       

 

Основними СКЛАДОВИМИ світової економіки (тобто мегасистеми) є:

♦   центри, або ядра;

♦  перехідні, транзитивні економіки;

♦   традиційні (переферійні) економічні системи.

 Кожна з перелічених складових мегасистеми, розвиваючись у загально цивілізаційному колі, характеризується власною траєкторією руху, натрапляє на свою систему протиріч і обмежень.

Уважно подивіться в наступних Додатках до цієї Лекції  ознаки міжнародної економіки,  (їх шість)

 КРИТЕРІЇ  ВИЗНАЧЕННЯ  ОСНОВНИХ  СКЛАДОВИХ

 МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ Є ТАКИМИ:

1) Рівень і характер розвитку продуктивних сил у взаємозв'язку їх з організаційно-економічними відносинами, тобто зі ступенем розвитку ринку всередині тієї чи іншої країни;

2) Специфіка багатоукладності економіки (який капітал панує? Малий, середній, великий і відповідно розподіл доходів, тобто розрив між багатими та бідними – коеф. Джинні, крива Лоренцо, а також соціальний захист та інше);

3) Особливості державного регулювання господарського життя, а саме, співвідношення позаекономічних (в т.ч. ручного управління) та економічних форм і методів регулювання економікою і роль держави в цьому процесі.

 

  Для того щоб віднести конкретну країну (або групу країн) до певної соціально-економічної підсистеми, потрібна наявність усіх трьох згаданих критеріїв.

   Наприклад, – Перший критерій – рівень і характер розвитку продуктивних сил у взаємозв'язку з організаційно-економічними відносинами — стосується структури виробництва, характеру чинників економічного зростання і, зрештою, ступеня задоволення різноманітних потреб людей.

    Цей критерій визначає можливості окремих країн у міждержавних економічних зв'язках, у міжнародній спеціалізації.

    Так, наприклад, відчутна різниця в рівнях розвитку продуктивних сил окремих країн зумовлює різні можливості їх щодо міжнародної   спеціалізації,   особливо   в   галузях   обробної   промисловості.

 З точки зору розвитку світової економіки та міжнародних економічних відносинах хочу ще раз зазначити, що сьогодні в світі потоки капіталів значно перевищують за обсягом потоки товарів. Тому декілька слів про іноземні інвестиції (ПІІ )прямі, портфельні(детально див.наступн. Додат.)

   Термін «інвестиції» означає вкладення коштів. У більш широкій трактовці інвестиції являють собою вкладення капіталу з метою подальшого його збільшення. Інвестиції мають фінансове та економічне визначення.(див.Лекц.17)

А от іноземні інвестиції пов’язані з рухом міжнародного капіталу (в т.ч. експортом та імпортом капіталу, тобто з його ввозом-вивозом). У цьому випадку, капітал, маючі свою національну належність, працює в юрисдикції (чи на території) іншої країни у відповідності до визначеного режиму, який є:

Пільговий –іноземні інвестори мають більше приференцій, ніж національні;

Національний – іноземні і національні інвестори зрівняні в правах;

Обмежувальний –іноінвестори обмежені в правах в порівнянні з національн.

Іноземні інвестиційї є прямі і портфельні: 1. - безпосередньо у в-цтво; 2.- через ЦП

Існують певні особливості залучення ПІІ у нац. економіку -їх переваги і недоліки, але це нейтралізує процес інвестиційної взаємодії-див.табл.порівняльних особливостей в Додат.

Отже, В процесі інвестування з використанням експортних та імпортних ресурсів міжнародний та національний капітал утворюють на деякий час певну цілісність, сутністю якої є інвестиційна взаємодія, що може надати вітчизняній економіці необхідного імпульсу розвитку за умов впровадження Державної інвестиційної стратегії. Інвестиційна взаємодія - це процес в основу якого покладено принцип взаємовигідності сторін. 

    Інвестиційно-інтеграційний процес - це злиття національного і міжнародного інвестиційних процесів в певній юрисдикції. Якщо цей процес сприяє утворенню нац. капіталу, даючи цим позитивний ефект від міжнародних інвестицій, то це інвестиційна взаємодія; Але існують Антиподи: «інвестиційна експансія» - це поглинення міжнародними інвестиційними потоками національного капіталу; а хибне державне регулювання веде до «інвестиційної інтервенції»,(поглинення через ЦП) і до руйнації економіки країн-реципієнтів через надходженням до них однобоко орієнтованих інвест. чим спонукається енергетична  та  кредитна залежність націонал. економіки.

  Протистояти цим негативним явищам може тільки необхідний рівень інституційного забезпечення, який обумовлює перехід економічних суб'єктів України з позиції споживача на позицію партнера, що передбачає взаємовигідність для сторін, яка покладається в основу інвестиційної взаємодії. Життєздатність цього принципу забезпечує інститут права власності, рівень розвитку якого є основним фактором дієздатності країни в процесі взаємодії, а саме: а) зумовлює ступінь взаємодії суб'єктів інвестиційно-інтеграційного процесу; б) персоніфікує прибуток, розмежовуючи права власності учасників; в) виявляє майнову відповідальність.

Принципи інвестиційної взаємодії:1. розвитку міжнародного поділу праці; 2.взаємної ви-годи сторін; 3. розвитку міжнародних економічних і науково-технічних відносин; 4.Юр. рівності і недопустимості економічної дискримінації; 5.персоніфікації права власності; 6.свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв'язків; 7.невід'ємного суверенітету держав над їх природними та інвестиційними ресурсами; 8. національного режиму; 9. принцип сумлінного виконання інвестиційних зобов'язань.

Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.

Сфери інвестиційної взаємодії: 1.З міжнародними фінансовими центрами; 2. У спеціаль-. них економічних зонах; 3. У   стратегічних альянсах; 4. У спільних підприємствах; 5. В системі міжбанківської діяльності на ринку капіталів;  6. На біржовому фондовому ринку

7. На ринку консалтингових послуг;  8. Уявне інвестиційне співробітництво

 У широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають і як відносини, і як процес. Інтеграцію в першому розумінні можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів у кожній з національних економік і така міжнародна економ. інтеграція розглядається як найвищий розвиток МЕВ. А як процес –  інтеграція виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами - представниками різних держав.

 У своєму розвитку міжнародна інтеграція проходить ряд етапів, кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості, зокрема:.

1.Зона вільної торгівлі;2. Митний союз;3.Спільний ринок;4.Економічний союз  Цілі, значення та переваги і негативні наслідки міжнародної економічної інтеграції для економічного розвитку країн-учасниць - див. наступні Додат.

Ознаки інтеграції: 1.усунення обмежень; 2.взаємопроникнення виробничих систем;3.узгодження законодавств і стандартів; 4.міждержавні(наднаціональ- ні) органи; 5.єдина валюта; 6.єдина інфраструктура; 7.єдина зовнішньо торгі-вельна політика; 8.узгодження внутрішньої політики (економ, соціальної, ін.)

Історія та природа виникнення Європейського Співтовариства (ЄС)

Виникнення ЄС спонукало: 1.занадто активний американський капітал; 2. агресивно налаштований Схід Європи –СРСР з ідеєю світової революції.

  Європейцям знадобилася пережити  дві світові війни, щоб вони задумалися про необхідність об’єднання своїх країн на зовсім нових засадах.    

   Демократичні уряди у пошуках нового шляху вперед зупинилися на процесі політичної та економічної інтеграції. Коротка хронологія така:

1945-1950р. Для керівництва виконанням плану Маршалла по наданню американської допомоги створена Організація Європейського Економічного Співробітництва, (Організацію Економічного Співробітництва і Розвитку – сьогодні –ОЄСР)В  1949 р.створена Рада Європи не плутати з Європейською Радою

В 1948 році почав діяти митний союз Бенілюксу, як модель нового виду економічного співробітництва, об’єднавши Бельгію,Нідерланди,Люксембург.

1950 р. 9травня -план створення Європейського Об’єднання Вугілля та Сталі (план Шумана), що спрямований на те, щоб зробити неможливою підготовку до нової війни, він полягав у переведенні ключових для воєнної індустрії галузей під міжнародний контроль за допомогою договору, який носить з точки зору міжнародного права обов’язковий характер. У 1952р. - (ЄОВС),        

  В 1957р шість країн-засновників ЄОВС Римським договором заснували Європейське Економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом). .Обидві організації почали діяти з січня 1958 року (з підписання Римських угод).

  Таким чином, народилось три Європейські співтовариства. Засновниками всіх трьох союзів були наступні країни: Бельгія, Франція, Італія, Люксембург, Голландія та Німеччина.

В 1967 році три співтовариства злились воєдино ЄЕС і стали мати спіль-ний орган управління – інституційний прообраз сучасного Євросоюзу.

У 1968 році було прийнято Єдиний європейський акт, який відкоригував Римські угоди і було завершено утворення єдиного європейського ринку.

Ці економічні договори мають своїм завданням наступне:

1)запобігання війні;

2)сприяти економічному зростанню країн-учасниць;

3) сприяти підвищенню життєвого рівня народів Європи; 

4) сприяти зміцненню миру і свободи;

5)створення «як ніколи тісного союзу народів Європи».

 Отже, з об'єднанням у 1967р. керівних органів трьох організацій виникла Європейська спільнота (ЄС). Основними органами нового об'єднання стали: Європейська Комісія, Рада Міністрів, Європейський Парламент, Європейський Суд, Європейський інвестиційний банк та Комітет з економічних і соціальних питань (їх ф-ції та завдання див.наступний Додат. до Лекц.).

У 2004р. прийнята Конституція ЄС, але не всі країни її ратифікували.  

  

Зазначимо, що основною якістю, необхідною для членства в ЄЕС, є наявність в країні демократичної і плюралистичної системи управліня, чого якраз не було ні у Греції, ні в Португалії, ні в Іспанії включно до 70-х років.

До речі, ще у грудені 1964р. Турція складає угода про асоційоване членство щодо ЕС, але і досі залишається асоційованим членомс;

В січні 1973 р. Великобританія, Данія, Ірландія прийняті в ЄС .

Щодо вступу інших країн та Шенгенську угоду почитаєте(в наступн. Додатку)

   Між тим на початку ХХІ століття європейський ринок стає реальним  найбільшим ринком з будь-коли, що існували у світі.   

  Отже, якщо ЄС довело успішність своєї діяльності і здатність залучати все більше нових членів, то все це відбулося завдяки 3-м головним особливостям:

  1.  Солідній економічній основі, яка призводить до зростаючої взаємозалежності і солідарності;
  2.  Юридичній обв’язковості Договорів про ЄС (основний принцип законодавства Співтовариства), які (тобто Договори) чітко розмежовують завдання, компетенції інститутів ЄС і контролюються Судом європейських Співтовариств.
  3.  Демократичному процесу вироблення та прийняття рішень, заснованому на засадах компромісу і консенсусу.

Співтовариству у своїй діяльності вдалось добитися 2-х найбільш. досягнень:

  •  по-перше, ЄС змогло зберегти міцний мир між своїми учасниками після століть збройних конфліктів;
  •  по-друге, демократичні підходи у досягненні поставлених цілей дозволяють зберегти національні та регіональні особливості країн-учасниць.

Отже, Досягнення чотирьох свобод вільного пересування: 1)людей; 2)товарів: 3)капіталу; 4)послуг, а також втілення загальної політики для країн-учасниць, потягло за собою прогресуючу передачу елементів суверенітету від держав-членів до інститутів Співтовариства – тобто,  наднаціональним  органам, які проводять в життя відповідні рішення.

 Ці рішення у більшості своїй приймаються у вигляді Постанов, Директив, Рекомендацій, які складають предмет європейського права. 

      Таким чином на рівні національних економік інтеграція розвивається на основі формування економічних обєднань країн, прихильних до однакових політичних цінностей та демократичних принципів. І відповідно однаковим є рівень розвитку інститутів ринку цих країн.

 Саме це закладається в інституціональну природу інтеграційних угрупувань та взаємовідносин між національними економіками країн-учасниць, надаючи розвиток регіональній економічній інтеграції до форм Економічного Союзу, де спільний ринок забезпечує вільний рух 4-х (людей, товарів, капіталів та послуг), утворюючи цим євроринок, який дає позитивний ефект в сфері розміщення світових грошових заощаджень, вибору інвестицій та дозволяє ввести фактор конкуренції в забезпеченні національного споживання, надаючи для цього грошові заощадження різних країн ЄС. Це сприяє формуванню Європейського банківського права як єдиного регулятивного механізму.

 З розвитком ЄС сформувалась відповідна інституційна структура наднаціонального регулювання, що виконує роль гравітаційного ядра європейської інтеграції. У витоках ЄС були три співтовариства: ЄОВС, ЄЕС, Євратом, які спирались на економічну основу – досить солідний капітал, що призвело до зростаючої взаємозалежності держав-членів ЄС і з часом викувало їх дійсну солідарність. А Юридична обовязковість договорів закріпила цю солідарність, що становить основні принципи законодавства європейського співробітництва в межах ЄС.

 Ці підвалини закладають правові основи , що чітко розмежовують завдання та компетенції інститутів ЄС, які контролюються Судом ЄС та Контрольною палатою ЄС. Таким чином, Інтеграція висунула ЄС у число 3-х найкрупніших партнерів у світі. Це яскравий приклад еволюції розвитку національних інститутів ринку у наднаціональні інституційні структури ЄС, які 1.координують рух та напрями потоків капіталу в регіоні: 2.регламентують діяльність банків; 3.регулюють питання національних субсидій; 4.впливають через бар’єри (структурні та технічні) на злиття капіталів; 5.пригальмовують зовнішньоекономічну експансію щодо ЄС.   Інститути ЄС в інтеграції наголошують не на великий ринок, а на конкурентоспроможність виробників, надаючи імпульс інноваціям, що є наслідком інтенсивної конкуренції, яка цементує інститути ринку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24062. Витамины. Этапы нарушений обмена витаминов 81.5 KB
  Витамины не синтезируются в организме или синтезируются в таких количествах которые не достаточны для выполнения функций и поэтому должны поступать в составе пищевых продуктов при резкой недостаточности витаминов в организме развивается характерный симптомокомплекс. Функции витаминов. Нарушение функций витаминов: Нарушение обмена витаминов может быть связано с нарушением всасывания витаминов или их транспорта с кровью. Нарушение образования активной формы кофермента или нарушение синтеза апофермента может привести к нарушению функций...
24063. Тиамин – В1 113.5 KB
  Патология: При недостаточности тиамина наблюдается неврологическое заболевание берибери я не могу. Для берибери характерны мышечная слабость истощение плохая координация периферический неврит спутанность сознания снижение частоты сердечных сокращений и увеличение размеров сердца. Биохимическая диагностика берибери свидетельствует о повышении концентрации пирувата что свидетельствует об участии ТПФ в качестве кофермента в пируватдегидрогеназном комплексе.
24064. Витамин В5(РР) 68.5 KB
  Никотиновая кислота синтезируется из триптофана через кинуренин и оксихинолиновую кислоту. окислении SH2 НАД НАДНН ФАД ФАДН2 КоQ КоQН2 цит b цит с цит а цит а3 О2 Никотинамид синтезируется из триптофана Триптофан кинурениназа Кинуреновая кислота В6 Кинуренин 1 В6 Антраниловая кислота 2 Ксантуреновая кислота Оксикинуренин Оксиантраниловая кислота Никотинамид Хинолиновая кислота Патология обмена витамина В5.
24065. Витамин В2 – рибофлавин 41 KB
  ФАД – участвует в следующих реакциях: Окислительное декарбоксилирование пирувата – входит в состав пируватдегидрогеназного комплекса: СН3СОСООН СН3СОSКоА Окислительное декарбоксилирование кетоглутарата – входит в состав кетоглутаратдегидрогеназного комплекса: НООССН2СН2СОСООН НООССН2СН2СОSКоА В окислении сукцината при СДГ В окислении жирных кислот в митохондриях: RСН2СН2СОSКоА RСН=СНСОSКоА Участие в работе дыхательной цепи Недостаточность рибофлавина проявляется в снижении содержания коферментных форм в тканях. КоА участвует...
24066. Витамин В6 99 KB
  Триптофан кинурениназа Кинуреновая кислота В6 Кинуренин 1 В6 Антраниловая кислота 2 Ксантуреновая кислота Оксикинуренин Оксиантраниловая кислота Никотинамид Хинолиновая кислота В6 входит в состав кинурениназы которая обеспечивает превращение кинуренина в антраниловую и оксикинуринина в оксиантраниловую кислоту реакция 2.
24067. Обмен витамина Н (биотин) 43 KB
  Карбоксилирование ацетилКоА с образованием малонилКоА СН3СОSКоА НООССН2СОSКоА Подготовительным этапом биосинтеза жирных кислот. Карбоксилирование пропионилКоА с образованием метилмалонилКоА: СН3СН2СОSКоА НООССНСН3СОSКоА 4. В основе – дефект метилкротонилКоАкарбоксилазы. ПропионилКоА образуется при расщеплении изолейцина метионина треонина жирных кислот с нечетным числом атомов углерода.
24068. Фолиевая кислота – витамин В9, Вс 32.5 KB
  Всасывание фолатов осуществляются с помощью специфического механизма активного транспорта требует затраты энергии и обеспечивает поступление фолиевой кислоты в кровоток против концентрационного градиента. Недостаток биотина нарушает образование активной формы витамина – тетрагидрофолиевой кислоты. Первая стадия образования коферментных форм – это восстановление фолиевой кислоты в тетрагидрофолиевую кислоту при участии дегидрофолатредуктазы. Наиболее важной функцией коферментных форм фолиевой кислоты является их участие в биосинтезе пуриновых...
24069. Витамин В12-кобаламин 40.5 KB
  Коферментная форма витамина В12дезоксиаденозилкобаламин необходима для функционирования метилмалонилКоАмутазы которая обеспечивает изомеризацию метилмалонилКоА в сукцинилКоА: С разветвленной цепью Жирные кислоты С нечетным числом атомов С Холестерин Изолейцин Метионин Треонин Нарушения обмена витамина В12. Это нарушение приводит к накоплению метилмалонилКоА. МетилмалонилКоА ингибирует пируваткарбоксилазу и это нарушает превращение пирувата в оксалоацетат и в результате тормозится глюконеогенез развивается гипогликемия...
24070. Аскорбиновая кислота (витамин С) 98 KB
  Аскорбиновая кислота являясь донором водорода участвует в окислительновосстановительных реакциях и превращается при этом в дегидроаскорбиновую кислоту: Аскорбиновая кислота участвует в следующих биохимических процессах: Гидроксилирование триптофана в 5гидрокситриптофан синтез серотонина. Аскорбиновая кислота метгемоглобин ДАК гемоглобин ДАК глутатион АК окисленный глутатион Аскорбиновая кислота восстанавливает метгемоглобин в гемоглобин сама окисляется в дегидроксиаскорбиновую кислоту. Дегидроксиаскарбиновая кислота...