17383

Економічна інтеграція

Контрольная

Мировая экономика и международное право

Економічна інтеграція Міжнародна економічна інтеграція це вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або кількох країн та проведенні ними узгодж

Украинкский

2013-07-01

63.5 KB

0 чел.

Економічна інтеграція

Міжнародна економічна інтеграція — це вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або кількох країн та проведенні ними узгодженої міждержавної торговельно-економічної політики. В Додатку№1 зазначалось, що у широкому розумінні міжнародну економічну інтеграцію визначають як відносини, і як процес. Тому Інтеграцію в першому розумінні можна тлумачити як відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів у кожній з національних економік і така міжнародна економ. інтеграція розглядається як найвищий розвиток МЕВ. А як процес –  інтеграція виявляється в стиранні відмінностей між економічними суб'єктами - представниками різних держав.  У своєму розвитку міжнародна інтеграція проходить ряд етапів, кожен з яких передбачає більш широку інтеграцію і має свої особливості.

 Зона вільної торгівлі - це пільгова зона регіонального типу, у межах якої підтримується вільна від митних і кількісних обмежень міжнародна торгівля країн-учасниць.(Зона вільної торгівлі промисловими товарами в Європі).

Митний союз - це спільна митна територія країн з повною ліквідацією мит у взаємних відносинах і з єдиним митним тарифом по відношенню до інших країн. Метою митного союзу є: полегшити взаємну торгівлю країн-учасниць, і  не створювати додаткових перешкод у торгівлі з третіми країнами.

Спільний ринок – це об'єднання національних ринків декількох країн в єдиний великий ринок з вільним переміщенням в його межах капіталів, товарів, послуг і робочої сили. У процесі вирішення знаходяться такі питання, як: повне узгодження економічної політики і т.д., вирівнювання економічних показників.

Економічний союз – це об'єднання національних економік декількох країн на основі: митного союзу, спільного ринку, уніфікації фінансових систем та проведення спільної валютної політики. (приклад, –  ЄС)

 Цілі і значення міжнародної економічної інтеграції:

1.Досягнення найбільш високої ефективності виробництва. 2.Можливість     регулювання     соціально-економічних процесів на регіональному рівні. 3.Насичення ринку товарами. 4.Забезпечення  економічної  і  політичної консолідації та міжнародної воєнної безпеки.

Наслідки   й   ефективність   міжнародної   економічної   інтеграції   для економічного розвитку країн-учасниць.

Переваги:

-Збільшення розмірів ринку - ефект від масштабів виробництва (для країн с   малою ємністю національного ринку), на цій основі необхідність визначення оптимального розміру підприємства. Зростає конкуренція між країнами;

- Забезпечення кращих умов торгівлі;

- Розширення торгівлі паралельно з поліпшенням інфраструктури;

- Поширення передової технології.

Негативні наслідки:

  •  Для більш відсталих країн це приводить до відтоку ресурсів (факторів виробництва), йде перерозподіл на користь більш сильних партнерів.   
  •  Олігопольна змова між   ТНК   країн-учасниць,   що   призводить   до підвищення цін.

 Ознаки інтеграції: 1.усунення обмежень; 2.взаємопроникнення виробничих систем;3.узгодження законодавств і стандартів; 4.міждержавні(наднаціональ- ні) органи; 5.єдина валюта; 6.єдина інфраструктура; 7.єдина зовнішньо торгі-вельна політика; 8.узгодження внутрішньої політики (економ, соціальної, ін.)

 Динамічний розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений:

1.- економічним розвитком країн, їх груп та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу ресурсів; 2.- закономірностями науково-технічного прогресу; 3.- тенденціями демографічного розвитку; 4.- наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем (енергетичної, продовольчої, економічної, охорони довкілля, використання світового оке-ану та космосу, економ. зростання та народонаселення, економіч. безпеки і роззброєнням);

5.- різким скороченням відстаней за рахунок розвитку транспортно-комунікаційних мереж; 6.- ринковою «уніфікацією» економічного розвитку.

Історія та природа виникнення Європейського Співтовариства (ЄС)

  Європейцям знадобилася пережити  дві світові війни, щоб вони задумалися про необхідність об’єднання своїх країн на зовсім нових засадах. На заході вирішили не повторювати старих помилок, які були допущені після Першої світової війни. Демократичні уряди у пошуках нового шляху вперед зупинилися на процесі політичної та економічної інтеграції.

  Так, для керівництва виконанням плану Маршалла по наданню американсь-кої допомоги з 1945 до 1950 року була створена Організація Європейського Економічного Співробітництва, яка пізніше перетворилась на Організацію Економічного Співробітництва і Розвитку ОЄСР, 1949 -створена Рада Європи

   В 1948 році почав діяти митний союз Бенілюксу, як модель нового виду економічного співробітництва, об’єднавши Бельгію,Нідерланди,Люксембург.

   А ось План створення Європейського Обєднання Вугілля та Сталі (1950р. 9 травня), обнародований міністром закордонних справ Франції Робертом Шуманом,  поклав початок нової Європи. Цей План спрямований на те, щоб зробити неможливою підготовку до нової війни, він полягав у переведенні ключових для воєнної індустрії галузей під міжнародний контроль за допомогою договору, який носить з точки зору міжнародного права обовязковий характер. У 1951 році був підписаний Паризський договір між Францією, Німеччиною, Італією та країнами Бенілюксу, на якому ці держави підтримали План Шумана і в 1952 році 10 серпня почала функціонувати Парламентська Асамблея –Європейське Об’єднання Вугілля та Сталі(ЄОВС). 

Отже, Історія виникнення Європейського союзу і Початок інтеграційного процесу до спільного ринку в Європі можна вважати 1952 рік, з виникненням Європейського союзу вугілля та сталі. Союз було укладено строком на 50 років. Метою Союзу було вирішення питань безпеки та міжнародно-політичних проблем між Францією та Німеччиною.

  В 1956р шість країн засновників ЄОВС підняли питання щодо економічного союзу в галузі мирного використання ядерної енергії і в 1957 році 25 березня Римським договором заснували Європейське Економічне співтовариство (ЄЕС) та Європейське співтовариство з атомної енергії (Євратом). Так, у березні 1957 р. виник Європейський економічний союз (ЕЕС), а також виникла ще одна організація - Європейський союз з питань атомної енергії (ЕАЕС). Обидві організації почали діяти з січня 1958 року (з підписання Римських угод). Таким чином, народилось три Європейські співтовариства. Засновниками всіх трьох союзів були наступні країни: Бельгія, Франція, Італія, Люксембург, Голландія та Німеччина.

Ці економічні договори мають своїм завданням наступне:

1)запобігання війні;

2)сприяти економічному зростанню;

3) сприяти підвищенню життєвого рівня; 

4) сприяти зміцненню миру і свободи;

5)створення «як ніколи тісного союзу народів Європи».

В 1967 році три співтовариства злились воєдино ЄЕС і стали мати спіль-ний орган управління – інституційний прообраз сучасного Євросоюзу.

 Отже, з об'єднанням у 1967р. керівних органів трьох організацій виникла Європейська спільнота (ЕС). Основними органами нового об'єднання стали: Європейська Комісія, Рада Міністрів, Європейський Парламент, Європейський Суд, Європейський інвестиційний банк та Комітет з економічних та соціальних питань (які ми і розглянемо нижче).

  У 1968 році було прийнято Єдиний європейський акт, який відкоригував Римські угоди з метою прискорення вирішення внутрішніх питань спільноти та завершення утворення єдиного ринку.

Основною якістю, необхідною для членства в ЄЕС, є наявність в країні демократичної і плюралистичної системи управліня, чого якраз не було ні у Греції, ні в Португалії, ні в Іспанії включно до 70-х років.

Грудень 1964р. – Турція складає угода про асоційоване членство щодо ЕС;

Січень 1973 р. – до Європейської спільноти вступили, Данія, Ірландія, Сполучене Королівство Великобританія і Північна Ірландія.

Січень 1981 р. – відбувся вступ у повноправні члени Греції.

Січень 1986 р. – відбувся вступ Іспанії і Португалії.

З часом країнами-членами стали Кіпр та Мальта.

 У 1990 році було підписано так звану Шенгенську угоду з метою вільного пересування громадян країн ЄС. Мова йде про відмову від контролювання осіб при перетині державних кордонів громадянами країн - членів ЄС. Цією ж угодою запроваджувалася єдина візова політика та співпраця між прикордонною   поліцією   країн-членів   ЄС,   а   також   запроваджувалася автоматизована «Шенгенська інформаційна система», спрямована на забезпечення безпеки громадян при пересуванні по території ЄС.

 У 1992 році було підписано Маастріхську угоду про Європейський Союз (ЕГІ), якою передбачалось поглиблення співпраці між країнами-членами ЄС, проведення єдиної закордонної та соціальної політики, подальша економічна інтеграція, введення спільної валюти та інше.

У 1995 році до складу ЄС було прийнято Фінляндію, Швецію та Австрію.

У 1997 році ЄС прийняла рішення про проведення переговорів стосовно вступу до ЄС таких країн, як: Чехія, Словенія, Угорщина, Польща, Естонія та Кіпр.

У 1999 р. 11 країн-членів ЄС розпочали перехід до єдиної валюти -євро.

У 2001 році до цих країн приєдналася Греція.

З початку 2002 року у Бельгії, Фінляндії, Франції, Ірландії, Італії, Люксембурзі, Німеччині, Голландії, Португалії, Австрії, Греції та Іспанії в готівковий оборот було введено євро, як спільний платіжний засіб ЄС. 

У 2000 році ЄС прийняла рішення про проведення переговорів стосовно вступу до ЄС наступних країн: Болгарії, Литви, Латвії, Румунії, Словаччини та Мальти.

Сьогодні до складу ЄС входять країни з населенням близько 373 мільйони чоловік.

Внутрішні валютні резерви ЄС складають частку в розмірі 349,8 мільярдів доларів США (це на 1996 рік), до введення єдиної валюти Євро, тобто до 1999р.

Зазначимо, що доля ВВП країн ЄС, в світовому масштабі, складає біля 30, %.

Як було зазначено на Лекції і підкреслено в Додатках до неї про те, що

Євроринок стає реальним і найбільшим з будь-коли, що існували у світі.   

До того ж, ще раз повторюю і наголошую, запамятайте: якщо ЄС довело успішність своєї діяльності і здатність залучати все більше нових членів, то все це відбулося завдяки 3-м головним особливостям:

  1.  Солідній економічній основі, яка призводить до зростаючої взаємозалежності і солідарності;
  2.  Юридичній обв’язковості Договорів про ЄС (основний принцип законодавства Співтовариства), які (тобто Договори) чітко розмежовують завдання, компетенції інститутів ЄС і контролюються Судом європейських Співтовариств.
  3.  Демократичному процесу вироблення та прийняття рішень, заснованому на засадах компромісу і консенсусу.

Співтовариству у своїй діяльності вдалось добитися 2-х найбільш. досягнень:

  •  по-перше, ЄС змогло зберегти міцний мир між своїми учасниками після століть збройних конфліктів;
  •  по-друге, демократичні підходи у досягненні поставлених цілей дозво-ляють зберегти національні та регіональні особливості країн-учасниць.

Досягнення чотирьох свобод вільного пересування:1) людей; 2)товарів: 3)капіталу; 4)послуг, а також втілення загальної політики для країн-учасниць, потягло за собою прогресуючу передачу елементів суверенітету від держав-членів до інститутів Співтовариства – наднаціональним  органам, які проводять в життя відповідні рішення. Ці рішення у більшості своїй приймаються у вигляді Постанов, Директив, Рекомендацій, які складають предмет європейського права. 

У 2004р. прийнята Конституція ЄС, але не всі країни її ратифікували.  

Інституціональна структура ЄС включає такі органи:

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – є вищою владою до якої можуть звертатися КЄС та Рада Міністрів з особливо важливих питань. Така Рада скликається двічі на рік у складі глав держав-учасниць. 

КОМІСІЯ ЄС (КЄС)– є виконавчий орган, завдання якого у стислому вигляді можуть бути представлені як: ініціатива, контроль і виконання. Комісія може вживати санкції, включаючи передачу справ до ЄвроСуду. КЄС володіє суттєвими автономними повноваженнями щодо:конкурентної політи-ки, керівництво загальними напрямками діяльності (сільське господарство, транспорт. ін.),також керує роботою різноманітних фондів і програм ЄС, які стосуються допомоги країнам, що не входять у ЄС. (розташована в Брюсселі)

РАДА МІНІСТРІВ – є органом прийняття кінцевих рішень. Головує по черзі протягом 6 місяців міністр закордонних справ відповідної країни. (Брюссель)

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ – це демократичний голос європейських народів, обраних на основі прямого загального виборчого права. Головним обовязком є нагляд за діяльністю КЄС , затвердження або корегування бюд-жету ЄС, контроль за виконанням законодавства (знаходиться у Страсбурзі).

СУД ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ – є вищим Судом ЄС, що роз-глядає спори між: державами-членами,інститутами,фізичн.особами,загальни-ми органами ЄС,також виносить думку з міжнародн.угод (знах.Люксембурзі)

ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА РАДА – консультативний орган.

Європейський Центральний Банк,спільно з ЦБ країн-членів складає ЄСЦБ 

Контрольна палата – контролює правильність фінансових операцій і закон-ність використання коштів ЄС.Розгалужену систему ЄС представляють кон-сультативні,допоміжні організації та установи, система фінансових фондів.

      Таким чином на рівні національних економік інтеграція розвивається на основі формування економічних обєднань країн, прихильних до однакових політичних цінностей та демократичних принципів. Відповідно однако-вим є рівень розвитку інститутів ринку цих країн. Стосовно ж Євросоюзу, то Інститути ЄС в інтеграції наголошують не на великий ринок, а на конкурентоспроможність виробників, надаючи імпульс інноваціям, що є наслідком інтенсивної конкуренції, яка цементує інститути ринку.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9284. Антисептика 21.68 KB
  Лекция №3 Антисептика Термин был предложен 1750 г. Английским хирургом Дж. Принглом Антисептика - противогнилостный метод работы Еще в древности медики эмпирически пришли к выводу о необходимости обеззараживания ран Применяли прижига...
9285. Местная анестезия 17.05 KB
  Лекция №4 Местная анестезия В 1855 году австриец привез листья коки, его жевали и получали удовольствие. Кокаин – родоначальник местной анестезии. Египет –- мрамор+уксус. Сдавливание нервов. Дхлаждение кожи. Эфир. Баллон Ричардсона...
9286. Понятие боли. Общее обезболивание. Подготовка больных к наркозу 19.24 KB
  Лекция №5 Понятие боли. Общее обезболивание. Подготовка больных к наркозу. Боль - сторожевой пес здоровья. Ноцицепция: ноцирецепторы - рецепторы - воспринимают болевые ощущения. Раздражители: механические, термические, химические. При...
9287. Техника проведения наркоза. Осложнения наркоза 20.07 KB
  Лекция № 6 Техника проведения наркоза. Осложнения наркоза. Общая анестезия. Подготовка. Полное обследование Оценка общего состояния (риск операции и наркоза) Психологическая Медикаментозная Подготовка ЖКТ Премедик...
9288. Терминальные состояния 20.8 KB
  Лекция № 7 Терминальные состояния Реаниматология - наука о закономерностях угасания жизни, оживления организма, профилактике и лечении терминальных состояний. Интенсивная терапия - это лечение больного, находящегося в терминальном состояни...
9289. Методы сердечно-легочной реанимации 24.76 KB
  Лекция № 8 Методы сердечно-легочной реанимации Актуальность: Эффективность сердечно-легочной реанимации зависит от своевременности оказания медицинской помощи При начале реанимационных мероприятий после наступления клинической смерти. Для констатац...
9290. Кровотечение. Реакция организма на кровопотерю 21.25 KB
  Лекция №9 Кровотечение. Реакция организма на кровопотерю. Петехия - небольшое кровоизлияние в кожу. Пурпуре – кровоизлияние в слизистые оболочки. Экхимозы - обширное кровотечение в кожу или слизистые. Гематома - ограничивание кро...
9291. Переливание крови и ее компонентов 21.79 KB
  Лекция №10 Переливание крови и ее компонентов Трансфузиология - это раздел клинической медицины, изучающий вопросы переливания у человека крови и ее препаратов, а также крове- и плазмозамещающих жидкостей с лечебной целью. Кровь - одна из...
9292. Осложнения при переливании крови. Методы профилактики и лечения осложнений 28.73 KB
  Лекция №11 Осложнения при переливании крови. Методы профилактики и лечения осложнений. Приказ Минздрава РФ от 25 ноября 2002 года №363 Об утверждении Инструкции по применению компонентов крови Гемотрансфузионные реакции и осложнения возникают в случ...