17408

Форматування символів і абзаців в Word

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Тема: Форматування символів і абзаців Теоретичні відомості та рекомендації Форматування документа це процес оформлення його загального вигляду та підготовки до друкування тобто робота над формою зовнішнім виглядом документа. Текст можна форматувати під час йо

Украинкский

2013-07-01

339 KB

17 чел.



Тема:  "Форматування символів і абзаців"

Теоретичні відомості та рекомендації

Форматування документа — це процес оформлення його загального вигляду та підготовки до друкування, тобто робота над формою (зовнішнім виглядом) документа. Текст можна форматувати під час його набирання або після цього. Виокремлюють три основних види форматування відповідно до рівня елементів, що змінюються: форматування символів, абзаців і сторінок документа.

Форматування символів

Під форматом символу розуміють параметри його зображення— малюнок (гарнітура), начертання (звичайний, курсив, напівжирний та ін.), розмір, колір та ін.

Для форматування символів виконують команду "Формат Шрифт". Після цього відкривається діалогове вікно "Шрифт ", на однойменній вкладці якого можна встановити всі параметри шрифту (рис. 3.1).

Використовувати це вікно дуже зручно тому, що в ньому виводяться всі стандартні параметри форматування, які можна змінювати, одночасно контролюючи результат внесення змін у полі "Образец". Крім того, натиснувши кнопку "По умолчанию...", можна зберегти вибрані параметри в шаблоні поточного документа.

Діалогове вікно "Шрифт" має три вкладки: "Шрифт", "Интервал" та "Анимация". На вкладці "Шрифт" задаються такі параметри:

тип шрифту (гарнітура)— наприклад, Times New Roman, Arial;

стиль начертання (список "Начертание") — звичайний, курсив, напівжирний, напівжирний курсив;

розмір шрифту (кегль) — розмір символу в пунктах (від 8 до 72). Пункт (пт) — традиційна друкарська одиниця (1 пт = 0,35 мм = =1/72дюйма);

колір символів (поле "Цвет ");

стиль підкреслення (список "Подчеркивание") — одинарне, подвійне, пунктирне та ін.;

колір підкреслення (поле "Цвет подчеркивания ");

текстові ефекти (зона "Видоизменение ") — додаткові параметри для створення таких ефектів, як закреслення, тінь, перетворення символів у верхні або нижні індекси та ін.

Вкладка "Иитервал " містить такі параметри:

масштаб — коефіцієнт масштабування шрифту по горизонталі(%);

інтервал — щільність шрифту (в пунктах);

зміщення слова — пересування слова вгору або вниз відносно базової лінії;

кернінг — цей прапорець вказує на найменший розмір шрифту, починаючи з якого для шрифтів більшого розміру застосовуватиметься кернінг, тобто зменшений міжсимвольний інтервал для окремих пар символів, що покращує сприйняття тексту.

На вкладці "Анимация" можна вибрати один з ефектів анімації: мерехтіння тексту, блимаюче тло тощо. Ці ефекти мають значення для електронних документів, тому що відображаються лише на екрані, а в надрукованому документі відсутні.

Форматування абзаців

Абзац — це фрагмент тексту (можливо, порожній), що закінчується символом (маркером) кінця абзацу (¶).

Символ кінця абзацу вводять натисканням клавіші <Enter>, але він не відображається у звичайному режимі. Його можна побачити тільки в режимі відображення недрукованих символів, що вмикається натисканням кнопки "Непечатаемые символы" панелі інструментів "Стандартная" або комбінації клавіш <Ctrl+Shift+8>.

Якщо символ кінця абзацу скасувати, то наступний абзац сприйматиметься як частина попереднього. При цьому новий утворений абзац відформатується як перший з об'єднаних абзаців.

Абзац є однією з основних одиниць форматування, що має такі параметри:

вирівнювання — спосіб вирівнювання тексту в абзаці: вліво, вправо, по центру і ширині;

відступи абзацу (наприклад, лівий відступ — це відстань від лівого поля сторінки до лівого краю абзацу);

відступ першого рядка абзацу — відступ або виступ першого рядка відносно лівого краю абзацу;

міжрядковий інтервал — інтервал між рядками абзацу: одинарний, полуторний, подвійний тощо;

інтервал перед та після абзацу — додатковий інтервал, що відділяє поточний абзац від попереднього та наступного абзаців. Форматують поточний абзац (абзац, де встановлено текстовий курсор) або кілька абзаців (наперед виділених) командою "Формат Абзац". Після цього відкриється діалогове вікно "Абзац" (рис. 3.2).

Вікно "Абзац" має дві вкладки: "Отступы и интервалы" та "Положение на странице ". Вкладка "Отступы и интервалы" містить такі параметри:

"Выравнивание" в цьому списку вибирають спосіб вирівнювання абзацу (по лівому і правому краям, по центру і ширині);

"Уровень" — у цьому списку визначають рівень тексту абзацу в загальній структурі документа (наприклад, при створенні змісту документа);

"Отступ слева (справа)" у цих полях зазначають відстань між краєм друкованої зони та лівим (правим) краєм абзацу;

"Первая строка" — у цьому списку вибирають напрямок і значення (у полі "на") зміщення першого рядка абзацу відносно його лівого краю; 

"Интервал перед (после)" — у цих полях зазначають інтервал (в пунктах), на який абзац буде додатково віддалений від попереднього (наступного) абзацу;

"Межстрочный "— визначають міжрядковий інтервал: одинарний, подвійний тощо. Якщо необхідно визначити інші множники або встановити точне значення інтервалу, слід вибрати значення параметра відповідно "Множитель" і "Точно" та встановити відповідне значення параметра в полі "Значений".

На вкладці "Положение па странице " можна визначити обмеження щодо розривання абзацу при його перенесенні на наступну сторінку:

"Запрет висячих строк" — заборона розривати абзац після першого рядка або перед останнім;

"Не разрывать абзац " — заборона розривати абзац між сторінками. Якщо абзац не вміщується на поточній сторінці, то він цілком буде перенесений на наступну сторінку;

"Не отрывать от следующего" — заборона розривати два сусідні абзаци між сторінками (використовують для заголовків і наступного за ними тексту);

"С новой страницы"— встановлення розривання сторінки перед абзацом, тобто поточний абзац завжди починатиметься з нової сторінки.

У нижній частині вікна "Абзац "є кнопка "Табуляция", за допомогою якої відкривають однойменне діалогове вікно для встановлення позицій табуляції. Ці позиції використовують для розміщення в одному рядку кількох фрагментів тексту, які необхідно вирівняти у різний спосіб відносно різних позицій. Позиції табуляції з'являються в тексті лише після натискання клавіші < Tab>; при цьому курсор переміщується на наступну позицію табуляції. Розрізняють позиції табуляції, встановлені за замовчуванням (вони розташовуються відстані пів дюйма і мають вигляд сірих рисочок у нижній частині горизонтальної лінійки) та додаткові позиції табуляції, які встановлюються примусово. Останні мають ще й різні типи вирівнювання. При встановленні додаткової позиції табуляції за замовчуванням всі позиції, що розташовані зліва від додаткової, відміняються. Щоб задати додаткові позиції табуляції, треба у вікні "Табуляция" ввести в поле "Позиции табуляции " числове значення позиції, вибрати в зоні "Выравнивание " необхідний стиль табуляції та в разі потреби— символ для заповнення порожнин між фрагментами тексту в позиціях табуляції, а потім натиснути кнопку "Установить". Щоб видалити позицію табуляції, її слід виділити і натиснути кнопку "Удалить". Усі позиції табуляції у поточному абзаці або в кількох виділених видаляють натисканням кнопки "Удалить все".

Для форматування документа зручно використовувати панель інструментів "Форматироваиие", на якій розташовані кнопки для виконання найуживаніших операцій з форматування символів і абзаців. Наприклад, використовуючи кнопки "Ж", "К" і "Ч", можна вибрати будь-який тип начертання символів і скомбінувати його з підкресленням.

Використання і створення стилів

Стиль — це сукупність параметрів форматування, що дає змогу однією дією застосувати всі параметри форматування одночасно до кількох виділених фрагментів. Таким чином, стилі економлять час при форматуванні документа.

У редакторі Word є два типи стилів: абзаців і символів (знаків). Останній дає змогу встановлювати параметри форматування символів. Стиль абзацу містить параметри форматування абзацу і символів всередині цього абзацу.

Список усіх стилів, що містяться в документі, можна переглянути за допомогою команди "Формат Стили и форматирование". Відкриється закладка Області задач Стили и форматирование. У спадаючому списку, розміщеному в нижній частині закладки, необхідно вибрати значення Специальные За цією командою відкриється діалогове вікно "Настройка формата", де натиснувши на кнопку "Стиль", можна викликати діалогове вікно Стиль (рис. 3.3).

Рисунок 3.3

У списку "Стили" цього вікна відображаються назви всіх стилів. У полі "Категория" можна вибрати список або всіх стилів, або стилів поточного документа, або спеціальних стилів. Залежно від вибору в зоні "Стили" відображатиметься відповідний список стилів. У вікні "Стиль" розміщені кнопки для створення, редагування та видалення стилів.

Щоб застосувати стиль до виділених абзаців, достатньо вибрати його за ім'ям у списку "Стиль" зліва на панелі інструментів "Форматирование". Можна також викопати команду "Формат Стили и форматирование", у вікні "Стиль" вибрати зі списку потрібний стиль.

Створити новий стиль у вікні "Стиль " можна за допомогою кнопки "Создать", що відкриває діалогове вікно "Создаиие стиля". У ньому встановлюються такі параметри:

"Имя" — у це поле вводять назву створюваного стилю;

"Стиль" — у цьому списку визначають тип стилю (абзацу чи знака);

"Основам на стиле" — встановлюють базовий стиль, на основі якого буде створено новий стиль;

"Стиль следующего абзаца" — вибирають стиль, який буде застосовано для наступного абзацу.

Далі за допомогою кнопки "Формат" визначають всі параметри створюваного стилю ("Шрифт", "Абзац", "Граница", "Язык" та ін.), задати комбінацію клавіш для швидкого застосу вання певного стилю. За допомогою прапорця "Добавить в шаблон" можна додати створений стиль до шаблону поточного документа. При встановленні прапорця "Обновлять автоматически " стиль абзацу автоматично перевизначатиметься після застосування в будь-якому абзаці з даним стилем додаткового форматування.

Для редагування (зміни) вибраного стилю застосовують кнопку "Измеиить" у вікні "Стиль ". Вона відкриває діалогове вікно "Из.менение стиля", аналогічне описаному вікну "Создание стиля". У вікні "Изменение стиля" потрібно натиснути кнопку "Формат" і змінити відповідні параметри ("Шрифт", "Абзац", "Граница", "Язык" тощо).

Для видалення стилю використовують кнопку "Удалить".

Копіювання стилів, бібліотека стилів, автоформат

Створений стиль можна скопіювати в інший документ за допомогою кнопки "Организатор" у вікні "Стиль".

Вікно "Организатор" складається з двох зон: ліва містить список стилів поточного документа та шаблону, права — тільки шаблону. Щоб закрити непотрібний документ чи шаблон, слід натиснути кнопку "Закрыть файл". Після закриття документа назва кнопки заміниться на "Открыть файл". За її допомогою можна відкрити інший файл з новим списком стилів. Виділений в одній зоні стиль можна скопіювати в іншу зону за допомогою кнопки "Копировать", видалити, натиснувши кнопку "Удалить", або перейменувати, натиснувши кнопку "Переименовать".

Для прискореного форматування документа використовують бібліотеку стилів існуючих шаблонів, скопіювавши їх в активний документ. Для цього потрібно:

• виконати команду "Формат —> Библиотека стилей". У групі "Просмотреть " вікна "Библиотека стилей " вибрати потрібний параметр:

документ — відобразити активний документ, відформатований стилями вибраного шаблону;

пример — вивести зразок тексту зі стилями вибраного шаблону;

образцы стилей — переглянути зразки стилів вибраного шаблону;

• вибравши відповідний шаблон, натиснути кнопку "ОК" і стилішаблону скопіювати в активний документ.

Швидко відформатувати документ з використанням стилів в автоматичному режимі можна за допомогою команди "Формат —> Автоформат". Для цього:

виділіть текст для форматування і виконайте команду "Формат Автоформат";

у вікні "Автоформат" натисніть кнопку "Параметры", щоб визначити, до яких елементів документа застосовуватиметься авто-форматування. Виберіть перемикач "Сразу весь документ", щоб виконати автоформатування без перегляду внесених змін, або "С просмотром каждого изменения", щоб прийняти або відхилити їх в процесі автоформатування;

натисніть кнопку "ОК", щоб розпочати автоформатування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20231. Рівняння стану щільних газів і рідин(теорія ББГКІ) 97 KB
  станів системи Характеризує густину ймовірності такого стану сми коли одна частинка буде в стані з координатою друга UNенергія взаємодії N частинок. станів системи розглядають набір із N кореляційних функційрізного порядку: унарна кореляційна функція яка характеризує густину ймовірності що одна частинка системи матиме узагальнені координати при довільному розташуванні N1 частинок; бінарна кореляційна функція характеризує густину ймовірності одночасного попадання двох частинок системи в точки координаційного простору і при...
20232. Молекулярне розсіяння світла на флуктуаціях густини 77.5 KB
  Молекулярне розсіяння світла на флуктуаціях густини. Розсіяння світла це зміна якоїсь характеристики потоку оптичного випромінювання світла при його взаємодії з речовиною. Розсіяння буває двох типів: молекулярне довжина розсіяного світла = довжині падаючого світла. Якщо енергія випромінювання фотона = енергії поглинутого то розсіяння св називається Релеївським або пружнім.
20233. Рівняння стану Боголюбова М.М. 52 KB
  Рівняння стану функціональний звязок між параметрами що характеризують термодинамічний стан системи. Будьякі властивості речовини знаходимо з рівняння стану. Рівняння стану потрібно для розрахунку рівноважних властивостей речовин.Переходимо до недеформованої системи : рівняння Боголюбова М.
20234. Розсіяння світла в рідинах. Формула Ейнштейна – Смолуховського 90 KB
  Розсіяння світла в рідинах. Розсіяння світла це зміна якоїсь характеристики потоку оптичного випромінювання світла при його взаємодії з речовиною. Цими характеристиками можуть бути просторовий розподіл інтенсивності частотний спектр поляризація світла. Теорію пружного розсіяння світла розробив Ейнштейн базуючись на ідеях Смолуховського.
20235. Теплопровідність газів 36.5 KB
  При теплопровідності перенос енергії відбувається в результаті безпосередньої передачі енергії від часинок що володіють більшою енергією до частинок з меншою енергією. Теплопровідність газів описується рням Фурє: æ=коефіцієнт теплопровідності [æ]=Вт мК [q]=дж с=Вт де λ середня довжина вільного пробігу молекули газа дорівнює шляху що пройшла молекула за час поділеному на кількість співударів за цей час де середня швидкість теплового руху молекули густина газу кількість теплоти що переноситься за одиницю часу...
20236. Основи методу молекулярної динаміки 104.5 KB
  Вивчається положення та швидкість різних частинок комірки. Одночасна зміна положення частинок в усіх комірках. ABCDположення частинок в різні моменти часу. Задача: звязати ці положення: Ейлер запропонував замінити на кут який утворює дотична KA до траєкторії руху тої частинки в т.
20237. Ефект Джоуля-Томсона 88.5 KB
  Ефект ДжоуляТомсона Ефект ДжоуляТомсона це зміна температури газу в результаті адіабатичного дроселювання постійне протікання газу під дією постійного перепаду тиску газів крізь пористу перегородку яка розміщена на шляху потоку. В дослідах Джоуля і Томсона вимірювалась температура в двох послідовних перерізах неперервного і стаціонарного потоках газу до дроселя та за ним. Дійсно при взаємному притяганні молекул внутрішня енергія газу включає як кінетичну енергію молекул так і потенціальну енергію їх взаємодії. Робота...
20238. Поширення пружних хвиль у рідинах. Залежність швидкості поширення та коефіцієнта поглинання від термодинамічних параметрів 115.5 KB
  Щоб описати розповсюдження хвилі в середовищі необхідно записати хвильове рівняння. Для цього: 1 Записати рівняння руху частинки середовища макроскопічно малого обєму середовища лінійні розміри обємчику набагато менші довжини хвилі звука; 2 Записати реологічне рівняння для середовища. 3 Підставити реологічне рівняння в рівняння руху → хвильове рівняння для данного середовища. Реологічне рівняння це рівняння яке повязує тензор напруг з тензором деформацій і тензором швидкості деформацій.
20239. Міжмолекулярна взаємодія в газах та рідинах 62.5 KB
  Вона базується на припущеннях: міжмолекулярна взаємодія є слабкою розміри частинок набагато менше за відстань між ними; адіабатичне наближення електростатичне поле сусідньої молекули збурює енергетичні стани лише електронів; наближення мультипольного розкладу електричні заряди в молекулі по обєму розповсюджені нерівномірно і можуть бути вільні заряди: монополі диполі квадруполі октуполі. Енергія міжмолекулярної взаємодії це потенціальна енергія однієї молекули в електростатичному полі другої молекули. Маємо дві молекули А і В...