17442

Інтуїтивізм А. Бергсона

Доклад

Психология и эзотерика

Інтуїтивізм А. Бергсона Один із філософських напрямів кінця XIX початку XX століть інтуїтивізм пов'язаний передусім з іменем видатного французького філософа лауреата Нобелівської премії Анрі Бергсона 18591941. Інтуїтивізм Бергсона складна суперечлива т...

Украинкский

2013-07-01

16.86 KB

4 чел.

Інтуїтивізм А. Бергсона

    Один із філософських напрямів кінця XIX -- початку XX століть -- інтуїтивізм -- пов'язаний передусім з іменем видатного французького філософа, лауреата Нобелівської премії Анрі Бергсона (1859--1941).

    Інтуїтивізм Бергсона -- складна, суперечлива теорія, своєрідним фундаментом якої є думка філософа про визначальну роль інтуїції в науковому та художньому пізнанні світу. Витоки ж інтуїції -- в інстинкті й інтелекті.

    Бергсон намагається розкрити внутрішній зміст пізнавальної діяльності людини, її механізми. Працюючи над розв'язанням цього завдання, Бергсон доходить висновку, що в процесі історичного розвитку людина дістає два «знаряддя», два своєрідних види пізнання: інтелект та інстинкт. Кожен із них має свої особливості, свої можливості. Так, інтелект -- «свідоме», «штучне» знаряддя пізнання, яке дає змогу пізнавати лише «форму» предмета. Сутність предметів, їхній внутрішній зміст, «матерію» (за термінологією Бергсона) здатний пізнавати лише інстинкт -- «природний вид пізнання», який наснажується позасвідомою сферою людської психіки.

    Вчення про інтелект передбачає певне приниження свідомої сфери людської психіки, доведення її нікчемності, примітивності. Характеризуючи інтелектуальне пізнання, Бергсон розвиває думку про цілковиту відсутність у ньому творчого начала. Інтелект, за образним порівнянням філософа, копошиться у світі мертвих тіл, усе нове, живе, нетрадиційне проходить повз нього, й інтелектові залишається тільки повне «нерозуміння життя». Саме тому, що «інтелект завжди намагається поновити та поновлює з даного, він і втрачає те, що є новим у кожний момент історії. Він не допускає непередбаченого та відкидає будь-яку творчість»1. Життя «духу», життя «тіла» недоступне для інтелекту, а якщо, набравшись сміливості, інтелект торкається живого, то він «діє з жорстокістю, непохитністю та грубістю знаряддя, зовсім не пристосованого для такого вживання». Тільки інстинкт здатен розкрити людині «найпотаємніше в житті». Таємниці життя інстинкт пізнає безпосередньо. При першому ж зіткненні зі світом духовного або тілесного життя він може сказати: «Ось те, що є».

    Бергсон вважає, що пізнавальні можливості інстинкту невичерпні, його висновки завжди категоричні, а помилка людини полягає в тому, що вона не навчилася користуватися інстинктом, усіма його можливостями, не навчилася «радитися з ним».

    Проте й інстинкт, і інтелект відіграють у філософії Бергсона другорядну роль, виконуючи функцію фундаменту, на якому поступово виникає «велика та світла будова -- інтуїція».

    Інтуїція для Бергсона -- це своєрідна третя форма пізнання. Вона тісно пов'язана з інстинктом та тяжіє до позасвідомого. Для Бергсона інтуїція і є інстинкт, але «безкорисливий», такий, що усвідомив себе і здатний осягнути предмет.

    Дійшовши такого висновку, Бергсон у теорії пізнання замінює інстинктивну форму інтуїтивною, яка, на його думку, ширше, глибше опановує життя, складність його законів, непередбаченість його проявів. Тільки інтуїція занурює нас «у глибини життя», адже саме інтуїція здійснює «абсолютне пізнання». При цьому вона не зазнає жодного впливу ззовні, не залучає жодної форми логічного мислення. Значення інтуїції в процесі пізнання під час опанування внутрішнього змісту речей, за Бергсоном, важко переоцінити. Адже не існує жодної сфери знань, жодної «системи», діяльність якої «не збуджувалася б інтуїцією». Більше того, в кожній системі інтуїція є те, що «краще від самої системи, що переживе її».

    Інтуїція, вважає філософ, доповнює інтелектуальне пізнання, допомагає розібратися в його природі, вказує нам шляхи та засоби активізації інтелектуальної роботи. Бергсон бачить в інтуїції безмежний творчий акт, у процесі якого інтуїція може піднятися над інтелектом, подолати його обмеженість, але поштовх до такої активності все ж буде йти від інтелекту. Це, безумовно, правильна думка, але, висловивши її, Бергсон тут же робить висновок, який знищує інтелектуальне «забарвлення» інтуїції. Адже він стверджує, що інтуїція має «підказати нам хоча б невиразне відчуття того, що треба поставити на місце інтелектуальних меж».

    Отже, людство володіє, як стверджує філософ, двома формами пізнання -- інтелектуальною та інтуїтивною, які діють у різних напрямах. Якби людство домоглося цілковитого розквіту цих двох форм пізнання, ми, на думку Бергсона, могли б назвати його досконалим та цілісним. Але подібної гармонії, повного злиття своїх інтелектуальних та інтуїтивних можливостей людство ще не досягло. Тому воно мусить жертвувати одним «знаряддям» заради іншого. І жертвою стає інтуїція. Але, незважаючи на всі спроби людства знищити інтуїцію, вона існує як «погаслий світоч, що спалахує тільки час від часу, лише на мить».

    Високо оцінюючи інтуїцію, Бергсон указує і на її недоліки: короткочасність існування, раптовість появи, суб'єктивність -- інтуїція не може стати «загальним надбанням» та «забезпечити собі зовнішню підпору».


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71854. Функциональный преобразователь «емкость-код» 435 KB
  Средства электрических измерений физических величин в настоящее время являются элементами практически каждой системы автоматизации научных исследований и управления технологическими процессами в промышленности.
71855. Поочерёдное объединение компьютеров локальных сетей филиалов в две единые для всей корпорации виртуальные частные сети 3.71 MB
  Участники MPLS-сети должны видеть друг друга по протоколу уровня 2 и иметь возможность обмениваться метками. Поэтому для решения задачи следует объединить внутренние маршрутизаторы R4, R5, R6 и R7 в одну вспомогательную виртуальную частную сеть уровня 2 на основе технологии SSTP.
71856. Проект рабочей площадки 1.72 MB
  В курсовом проекте рассмотрены один вариант нормального и два варианта усложненного типа балочной клетки. Временная нагрузка на настил: p н = 30 кН/м2; Коэффициент надежности по нагрузке: f.р.=1,2; Коэффициент надежности по нагрузке для собственного веса конструкций: f.g.=1,05...
71857. Расчет рабочей площадки 6.7 MB
  Сбор нагрузок. Определение расчетных усилий в сечениях балки. Назначение высоты сечения балки. Назначаем высоту стенки hw = 1500 мм. Назначение размеров сечения стенки. Определение размеров сечения поясов.
71858. Один вариант усложненного и два варианта нормального типа балочной клетки 1.26 MB
  Сбор нагрузок Определение расчетных усилий в сечениях балки Назначение высоты сечения балки. Назначение размеров сечения стенки Определение размеров сечения поясов Изменение сечения полки Расчет поясных швов Проверка местной устойчивости элементов балки...
71859. Творчество Т. Гейнсборо 16.01 KB
  В первую очередь Гейнсборо интересовали пейзажи. Гейнсборо всегда считал себя пейзажистом но пейзажи не приносили дохода так как не были популярны. Около 1749 года Гейнсборо создаёт произведение в котором он впервые соединяет портрет и пейзаж портрет четы Эндрюс.
71860. Творчество У. Хогарта 14.43 KB
  Многие свои произведения художник испытавший на себе влияние идей философов Просвещения подчинил задаче воспитания с помощью художественного творчества нравственного начала в человеке и искоренения пороков. В 1764 году художник выпустил свою последнюю гравюру Конец или Бездна.
71861. Творчество Ж.-Б. Грёза 14.49 KB
  В жанре семейного быта с его драмами у Грёза совсем немного соперников во французской живописи. Картины Грёза были гравированы лучшими мастерами среди которых Леба Флипар и Массаротец. В 1868 году на родине Грёза в Тюрню ему воздвигнут памятник.
71862. Творчество Ж.О. Фрагонара 13.76 KB
  В больших исторических картинах Фрагонара мало оригинальности; в его пейзажах природа является слишком переиначенной и приукрашенной; зато жанровые его картины хотя и не чуждые манерности пленяют зрителя умно изобретённой композицией грациозностью рисунка изящностью...