17520

Фільтрація сигналів і зображень

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторна робота №4 На тему: Фільтрація сигналів і зображень Мета роботи Ознайомитися з методами та засобами фільтрації сигналів та зображень. Проілюструвати процес фільтрації зображення в просторовій області. Теоретичні відомості Цифрова фільтрація д

Украинкский

2013-07-01

256.5 KB

49 чел.

Лабораторна робота №4

На тему: «Фільтрація сигналів і зображень»

Мета роботи

Ознайомитися з методами та засобами фільтрації сигналів та зображень. Проілюструвати процес фільтрації зображення в просторовій області.

Теоретичні відомості

Цифрова фільтрація даних (сигналів) є одною з основних і найпоширеніших задач цифрової обробки інформації. Під фільтрацією будемо розуміти будь-яке перетворення інформації, в нашому випадку - сигналів, при якому у вхідній послідовності оброблюваних даних цілеспрямовано змінюються певні співвідношення (динамічні або частотні) між різними компонентами цих даних. До основних операцій фільтрації інформації відносять: згладжування; прогнозування; диференціювання; інтегрування; поділ на певні складові; виділення інформаційних (корисних) сигналів; придушення шумів (завад).

У загальному випадку терміном цифровий фільтр (ЦФ) називають апаратну або програмну реалізацію математичного алгоритму, входом якого є цифровий сигнал, а виходом – інший цифровий сигнал з певним чином модифікованою формою і/або амплітудною і фазовою характеристикою. Класифікація цифрових фільтрів звичайно базується на функціональних ознаках алгоритмів цифрової фільтрації, відповідно до якого ЦФ підрозділяються на 4 групи:

  •  фільтри частотної селекції;
  •  оптимальні (квазіоптимальні);
  •  адаптивні;

евристичні.

Відомі методи цифрової обробки даних, які є методами цифрової фільтрації такі як метод згладжування відліків у ковзаючому вікні постійної довжини. Наприклад для лінійного згладжування даних за п’ятьма точками з однаковими ваговими коефіцієнтами використовується формула:

yk = 0.2(xk-2+xk-1+xk+xk+1+xk+2).

З точки зору цифрової фільтрації це двосторонній симетричний нерекурсивний фільтр:

yk =bn xk-n,     bn = 0,2.

Фільтрація зображень в часовій (просторовій) області

В часовій і просторовій області процес фільтрації сигналів описується рівнянням одновимірної згортки:

,

де:  - вихідний сигнал;

 вхідний сигнал;

 імпульсна характеристика фільтру.

Фільтрація  зображень в часовій області зводиться до двовимірної лінійної згортки:

,

де:  - вхідне зображення;

- фільтроване зображення;

- імпульсна характеристика фільтру (маска, що визначає вид фільтрації);

- розмір зображення,  ;

- розмір вікна фільтрації (апертури);

, .

Очевидно, що процес фільтрації – це послідовне обчислення згортки обраної маски з «вікном» (частиною) зображення. Елементи вікна, розташовані в області точки для якої обчислюється згортка. Таким чином, маска фільтру, її ще називають апертурою, «пробігає» всі елементи зображення, утворюючи вихідне зображення.

Маски для низькочастотної та високочастотної фільтрації визначають тип фільтрації. Низькочастотна фільтрація забезпечує згладжування шуму, тобто усунення високочастотних складових. Вона досягається за рахунок використання масок з додатними елементами. Прикладом таких масок можуть бути наступні масиви, що мають розмір  точки. Зауважимо, що для того, щоб процедура пригашення шуму не приводила до зміщення середньої яскравості зображення ці масиви є нормованими.

; ; .

Для високочастотної фільтрації можна навести такі маски:

;   ;  

Особливістю таких апертур є те, що алгебраїчно сума елементів кожної з них дорівнює одиниці. Використання високочастотних масок приводить до виділення границь об’єктів, тому може бути використана, наприклад, маска Роберта, різницевий оператор Собеля, Кірша.

Широке поширення набули методи контрастування (один з випадків високочастотної - фільтрації), в яких використовується оператор Лапласа. На практиці він заміняється згорткою зображення з однією з масок:

;  ;  .

Алгоритми лінійної фільтрації

Виконувати лінійну фільтрацію двовимірних масивів (зображень) можна звикористанням алгоритмів, що приводяться нижче. Перший з них реалізовує процес безпосередньо за формулою згортки, а другий – зменшує необхідний об’єм пам’яті, що може суттєво впливати на швидкість обробки при великих розмірах вхідного зображення.

В обох із запропонованих алгоритмів, границі зображень обробляються без фільтрації, тобто у вихідній матриці елементи крайніх рядків та стовпців співпадають з вхідними. Такий вид обробки найбільш прийнятний для тестових прикладів, хоча в реальних системах використовуються методи копіювання сусідів, або інші, складніші алгоритми доповнення.

Алгоритм 1. Прямий.

1. Перший і останній рядки (верхня і нижня границі зображення)

 for (p = 0;  p < M;  p++)

 for (q = 0; q < Q; q++)

  {    g[p, q]=x[p, q];    g[P-1-p, q]=x[P-1-p, q]};

2. Решта рядків

for (p = M; p < P - M; p++)

{

2.1. Перші і останні M елементів рядка (ліва і права границі зображення)

 for (q=0; q < M; q++ )

  { g[p, q]=x[p, q];    g[p, Q-1-q]=x[p,Q-1-q]  };

2.2. Решта елементів (основне перетворення)

for (q=M; q < Q - M; q++ )

  { Sum=0.0;

for (i = - M; i < = M; i++ )

for (j = -M;  j < = M;  j++ )

Sum = Sum +h [i,j] * x[i+p,j+q];

  g[p,q] = Sum;

  }  }

Алгоритм 2. Прямий, з мінімізацією необхідної пам’яті.

1. Ініціалізація додаткавої матриці xtemp[p, q] , розміру ( M+1) x Q

 for (p = 0;  p <= M;  p++)

 for (q = 0; q < Q; q++)  

 xtemp[p, q]=x[p, q];

2. Фільтрація

for (p = M; p < P - M; p++)

{for (q=M; q < Q - M; q++ )

  { Sum=0.0;

for (j = -M;  j < = M;  j++ )

{for (i = 1; i < = M; i++ )

Sum = Sum +h [i,j] * x[i+p,j+q];

for (i = -M;  i < 1;  i++ )

Sum = Sum +h[i,j] * xtemp[i+M,j+q];

   }

  g[p,q] = Sum;

  }

Модифікація матриці xtemp

for (i = 1; q < M; q++)  

  for (q = 0; q < Q; q++)  

xtemp[i-1, q]= xtemp[i, q];

for (q = 0; q < Q; q++)  

xtemp[M, q]= x[p+1, q];  }

Завдання

Виконати фільтрацію вхідного зображення та зробити висновок про властивості фільтра із заданою імпульсною характеристикою.

 Варіант

Імпульсна характеристика фільтру

5

h=[-1 -1 -1;-1 9 -1;-1 -1 -1]

Виконання:

Для розв’язання поставленого завдання, обираємо перший алгоритм лінійної фільтрації, оскільки він є найбільш простим для реалізації і створюємо програму в середовищі MatLab. При цьому вхідне зображення подається у стандартному двійковому форматі (.raw), який опрацьовується стандартними засобами обраного пакету. В даному випадку тестовим є типове в практиці цифрової обробки сигналів, чорно-біле зображення “Lenna”, розмір якого 256 на 256 пікселів.

Фільтрація виконується за граф-схемою, яка наведена на рис. 1. Повний текст програми, що реалізовує дану граф-схему обробки наведений в Додатку.

Для того, щоб утворити вхідну матрицю, розроблено власну підпрограму <readim.m>, що дозволяє зчитати зображення у форматі .raw, переконатися у коректності відкриття/існування файлу, та присвоїти відповідні значення елементам матриці.

Результатом роботи створеного програмного засобу є матриця, що містить елементи фільтрованого зображення. За допомогою розробленої підпрограми графічного виводу <autoimage.m>, ця матриця відображається як чорно-біле зображення, розміром 256 на 256 пікселів.

Блок-схема 1. Алгоритм лінійної фільтрації зображення.

Малюнок 1. Виконання програми.

Малюнок 2. Зображення, отримане в результаті застосування фільтру

<filtr.m>

clc

clear all

close all

echo off

x = readim('Hlynka.raw',[256,256]);

subplot(111); title('in');

autoimage(x);

P=256;

Q=256;

h=[-1 -1 -1;-1 -9 -1;-1 -1-1]; % задання імпульсної характеристики фільтру

M=length(h);

%1. Перший і останній рядки (верхня і нижня границі зображення)

 for p=1:1:M

   for q=1:1:Q

       g(p, q)=x(p, q);    

       g(P-p, q)=x(P-p, q) ;

   end;

 end;

%2. Решта рядків

   for p=M:1: P - M;

%2.1. Перші і останні M елементів рядка (ліва і права границі зображення)

       for q=1:1:M

           g(p, q)=x(p, q);    

           g(p, Q-q)=x(p,Q-q);

       end;

% 2.2. Решта елементів (основне перетворення)

       for q=M:1: Q - M

            SUM=0.0;

           for  ii =1:1: M;

             for  jj = 1:1: M;

               SUM = SUM +h ( ii,jj) * x( (ii-round(M/2))+p,(jj-round(M/2))+q);

             end;  

           end;

           g(p,q) = SUM;

       end

   end

figure(2) subplot(111); title('out');

autoimage(g);

 

<readim.m>

function Image = readim(filename,par)

       fid = fopen(filename,'r');

          if fid < 0,

           disp('Error reading.');

       else

           Image = fread(fid,par);

           fclose(fid);

       end

   end

<autoimage.m>

function autoimage(img)

    mmin = min(min(img));

   mmax = max(max(img));

    image(256*(img-mmin)/(mmax-mmin))

    axis('image')

   colormap(gray(256))

Висновок: Після виконання даної лабораторної роботи вдалося проілюструвати процес фільтрації зображення в просторовій області. А також познайомитися з методами та засобами фільтрації зображення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23570. сновные фонетические особенности канадского варианта английского языка 31 KB
  €œClass€ €œbath€ €dance€ произносится в американском варианте с гласным номер 4. Дифтонг [ou] произносится в британском варианте т.которые в американском варианте произносятся с [ai] канадцы в основном произносят побритански с [i]. В канадском варианте английского языка в области грамматики не встречается существенных различий с британским вариантом.
23571. Акценты и диалекты в Великобритании 50 KB
  Взаимодействие близкородственных языков английского и скандинавских сказалось в наличии в современном А.В процессе образования нации происходило формирование национального английского языка складывавшегося на основе лондонского диалекта который сочетал в себе южные и восточноцентральные диалектные черты. развития английского языка характеризуется рядом изменений резко отграничивших среднеанглийскую звуковую систему от древнеанглийской. В то время как в 40 70е годы наблюдался расцвет скучного английского БиБиСи в 80е годы начали...
23572. ОППОЗИЦИЯ ЯЗЫКОВАЯ 53 KB
  В этом смысле говорят о фонологической оппозиции например между русскими фонемами k и r слова кот и рот различаются не только по звучанию но и по значению или о семантической оппозиции 'ед. Подобное истолкование позволяет использовать понятие оппозиции чтобы разграничить отношения между различными языковыми единицами так называемые оппозитивные отношения и отношения между различными вариантами одной и той же языковой единицы неоппозитивные отношения.Трубецкой употребляли термин оппозиции не только по отношению к функциональным...
23573. Различие между транскрипцией фонологической и транскрипцией фонетической 34.5 KB
  Обозначение фонем 3. Обозначение отдельной фонемы должно четко отличаться от обозначения группы фонем. Если в данной транскрипционной системе отсутствуют специальные знаки для некоторых фонем например для аффрикат или дифтонгов и если они обыкновенно передаются группой из двух или более букв символизирующих их конститутивные элементы то группа знаков соответствующих фонеме такого рода должна связываться снизу дужкой например чешское ou немецкое pf. Когда обозначение определенных дизъюнктивных фонем диакритиками или определенных...
23574. ФОНЕТИКА 37 KB
  расчленяется в четырех направлениях: 1 антропофоника физиология звуков речи изучающая произносительную собственно физиологическую и слуховую акустическую сторону языка и фонология изучающая использование звуков для выражения значений для образования слов и фраз; 2 учение о фонетических элементах аналитическая Ф. Схематический разрез гортани и надставной трубы: a голосовая щель; b щитовидный хрящ; c надгортанный хрящ; d увула Звучание речи создается модификацией выдыхаемой воздушной струи истекающей изо рта и из носа в...
23575. Теория языка 2.51 MB
  bz Карл Бюлер Теория языка Оглавление Предисловие автора Введение. Теория языка вчера и сегодня Глава I. Модель языка как органона а формы существования конкретных языковых явлений 3. Знаковая природа языка в модель структуры языка 4.
23576. ЭЛЕМЕНТЫ ОБЩЕЙ ЛИНГВИСТИКИ 1.42 MB
  Иными словами выяснение общеязыковых закономерностей внутренней логики и механизма действия языка с необходимостью входит в сферу общего языкознания. В то же время автор надеется что адекватным окажется и западноевропейское понимание этого слова: ср. Передача информации один из существеннейших видов и аспектов общения между людьми поэтому по словам В. 246 иначе говоря всякое слово есть результат абстрагирующей работы мысли слово дерево обозначает дерево вообще и наоборот абстрактное понятие общее для всех членов данного...
23577. История языкознания: Учебное пособие для cтудентов старших курсов и аспирантов 1.4 MB
  Здесь даны очерки посвящённые истории формирования и развития самобытной лингвистической мысли в государствах Востока и в странах Западного мира где лингвистическая традиция сложилась на основе грекоримских идей по философии языка и грамматике. Читатель обратит внимание на то что становление и развитие языкознания в восточных и западных культурных ареалах шло во многом своими путями отражая особенности как своих языков так и своих культур и что лишь в последние одиндва века наблюдается переориентация ряда восточных школ на европейские...
23578. Плезиохронная цифровая иерархия 32.5 KB
  Технологии передачи информационного сигнала развивались параллельно с развитием телефонных сетей. Постоянно растущее число пользователей и рост телефонного трафика привел к появлению систем мультиплексирования сигналов с разделением по частоте