17520

Фільтрація сигналів і зображень

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторна робота №4 На тему: Фільтрація сигналів і зображень Мета роботи Ознайомитися з методами та засобами фільтрації сигналів та зображень. Проілюструвати процес фільтрації зображення в просторовій області. Теоретичні відомості Цифрова фільтрація д

Украинкский

2013-07-01

256.5 KB

50 чел.

Лабораторна робота №4

На тему: «Фільтрація сигналів і зображень»

Мета роботи

Ознайомитися з методами та засобами фільтрації сигналів та зображень. Проілюструвати процес фільтрації зображення в просторовій області.

Теоретичні відомості

Цифрова фільтрація даних (сигналів) є одною з основних і найпоширеніших задач цифрової обробки інформації. Під фільтрацією будемо розуміти будь-яке перетворення інформації, в нашому випадку - сигналів, при якому у вхідній послідовності оброблюваних даних цілеспрямовано змінюються певні співвідношення (динамічні або частотні) між різними компонентами цих даних. До основних операцій фільтрації інформації відносять: згладжування; прогнозування; диференціювання; інтегрування; поділ на певні складові; виділення інформаційних (корисних) сигналів; придушення шумів (завад).

У загальному випадку терміном цифровий фільтр (ЦФ) називають апаратну або програмну реалізацію математичного алгоритму, входом якого є цифровий сигнал, а виходом – інший цифровий сигнал з певним чином модифікованою формою і/або амплітудною і фазовою характеристикою. Класифікація цифрових фільтрів звичайно базується на функціональних ознаках алгоритмів цифрової фільтрації, відповідно до якого ЦФ підрозділяються на 4 групи:

  •  фільтри частотної селекції;
  •  оптимальні (квазіоптимальні);
  •  адаптивні;

евристичні.

Відомі методи цифрової обробки даних, які є методами цифрової фільтрації такі як метод згладжування відліків у ковзаючому вікні постійної довжини. Наприклад для лінійного згладжування даних за п’ятьма точками з однаковими ваговими коефіцієнтами використовується формула:

yk = 0.2(xk-2+xk-1+xk+xk+1+xk+2).

З точки зору цифрової фільтрації це двосторонній симетричний нерекурсивний фільтр:

yk =bn xk-n,     bn = 0,2.

Фільтрація зображень в часовій (просторовій) області

В часовій і просторовій області процес фільтрації сигналів описується рівнянням одновимірної згортки:

,

де:  - вихідний сигнал;

 вхідний сигнал;

 імпульсна характеристика фільтру.

Фільтрація  зображень в часовій області зводиться до двовимірної лінійної згортки:

,

де:  - вхідне зображення;

- фільтроване зображення;

- імпульсна характеристика фільтру (маска, що визначає вид фільтрації);

- розмір зображення,  ;

- розмір вікна фільтрації (апертури);

, .

Очевидно, що процес фільтрації – це послідовне обчислення згортки обраної маски з «вікном» (частиною) зображення. Елементи вікна, розташовані в області точки для якої обчислюється згортка. Таким чином, маска фільтру, її ще називають апертурою, «пробігає» всі елементи зображення, утворюючи вихідне зображення.

Маски для низькочастотної та високочастотної фільтрації визначають тип фільтрації. Низькочастотна фільтрація забезпечує згладжування шуму, тобто усунення високочастотних складових. Вона досягається за рахунок використання масок з додатними елементами. Прикладом таких масок можуть бути наступні масиви, що мають розмір  точки. Зауважимо, що для того, щоб процедура пригашення шуму не приводила до зміщення середньої яскравості зображення ці масиви є нормованими.

; ; .

Для високочастотної фільтрації можна навести такі маски:

;   ;  

Особливістю таких апертур є те, що алгебраїчно сума елементів кожної з них дорівнює одиниці. Використання високочастотних масок приводить до виділення границь об’єктів, тому може бути використана, наприклад, маска Роберта, різницевий оператор Собеля, Кірша.

Широке поширення набули методи контрастування (один з випадків високочастотної - фільтрації), в яких використовується оператор Лапласа. На практиці він заміняється згорткою зображення з однією з масок:

;  ;  .

Алгоритми лінійної фільтрації

Виконувати лінійну фільтрацію двовимірних масивів (зображень) можна звикористанням алгоритмів, що приводяться нижче. Перший з них реалізовує процес безпосередньо за формулою згортки, а другий – зменшує необхідний об’єм пам’яті, що може суттєво впливати на швидкість обробки при великих розмірах вхідного зображення.

В обох із запропонованих алгоритмів, границі зображень обробляються без фільтрації, тобто у вихідній матриці елементи крайніх рядків та стовпців співпадають з вхідними. Такий вид обробки найбільш прийнятний для тестових прикладів, хоча в реальних системах використовуються методи копіювання сусідів, або інші, складніші алгоритми доповнення.

Алгоритм 1. Прямий.

1. Перший і останній рядки (верхня і нижня границі зображення)

 for (p = 0;  p < M;  p++)

 for (q = 0; q < Q; q++)

  {    g[p, q]=x[p, q];    g[P-1-p, q]=x[P-1-p, q]};

2. Решта рядків

for (p = M; p < P - M; p++)

{

2.1. Перші і останні M елементів рядка (ліва і права границі зображення)

 for (q=0; q < M; q++ )

  { g[p, q]=x[p, q];    g[p, Q-1-q]=x[p,Q-1-q]  };

2.2. Решта елементів (основне перетворення)

for (q=M; q < Q - M; q++ )

  { Sum=0.0;

for (i = - M; i < = M; i++ )

for (j = -M;  j < = M;  j++ )

Sum = Sum +h [i,j] * x[i+p,j+q];

  g[p,q] = Sum;

  }  }

Алгоритм 2. Прямий, з мінімізацією необхідної пам’яті.

1. Ініціалізація додаткавої матриці xtemp[p, q] , розміру ( M+1) x Q

 for (p = 0;  p <= M;  p++)

 for (q = 0; q < Q; q++)  

 xtemp[p, q]=x[p, q];

2. Фільтрація

for (p = M; p < P - M; p++)

{for (q=M; q < Q - M; q++ )

  { Sum=0.0;

for (j = -M;  j < = M;  j++ )

{for (i = 1; i < = M; i++ )

Sum = Sum +h [i,j] * x[i+p,j+q];

for (i = -M;  i < 1;  i++ )

Sum = Sum +h[i,j] * xtemp[i+M,j+q];

   }

  g[p,q] = Sum;

  }

Модифікація матриці xtemp

for (i = 1; q < M; q++)  

  for (q = 0; q < Q; q++)  

xtemp[i-1, q]= xtemp[i, q];

for (q = 0; q < Q; q++)  

xtemp[M, q]= x[p+1, q];  }

Завдання

Виконати фільтрацію вхідного зображення та зробити висновок про властивості фільтра із заданою імпульсною характеристикою.

 Варіант

Імпульсна характеристика фільтру

5

h=[-1 -1 -1;-1 9 -1;-1 -1 -1]

Виконання:

Для розв’язання поставленого завдання, обираємо перший алгоритм лінійної фільтрації, оскільки він є найбільш простим для реалізації і створюємо програму в середовищі MatLab. При цьому вхідне зображення подається у стандартному двійковому форматі (.raw), який опрацьовується стандартними засобами обраного пакету. В даному випадку тестовим є типове в практиці цифрової обробки сигналів, чорно-біле зображення “Lenna”, розмір якого 256 на 256 пікселів.

Фільтрація виконується за граф-схемою, яка наведена на рис. 1. Повний текст програми, що реалізовує дану граф-схему обробки наведений в Додатку.

Для того, щоб утворити вхідну матрицю, розроблено власну підпрограму <readim.m>, що дозволяє зчитати зображення у форматі .raw, переконатися у коректності відкриття/існування файлу, та присвоїти відповідні значення елементам матриці.

Результатом роботи створеного програмного засобу є матриця, що містить елементи фільтрованого зображення. За допомогою розробленої підпрограми графічного виводу <autoimage.m>, ця матриця відображається як чорно-біле зображення, розміром 256 на 256 пікселів.

Блок-схема 1. Алгоритм лінійної фільтрації зображення.

Малюнок 1. Виконання програми.

Малюнок 2. Зображення, отримане в результаті застосування фільтру

<filtr.m>

clc

clear all

close all

echo off

x = readim('Hlynka.raw',[256,256]);

subplot(111); title('in');

autoimage(x);

P=256;

Q=256;

h=[-1 -1 -1;-1 -9 -1;-1 -1-1]; % задання імпульсної характеристики фільтру

M=length(h);

%1. Перший і останній рядки (верхня і нижня границі зображення)

 for p=1:1:M

   for q=1:1:Q

       g(p, q)=x(p, q);    

       g(P-p, q)=x(P-p, q) ;

   end;

 end;

%2. Решта рядків

   for p=M:1: P - M;

%2.1. Перші і останні M елементів рядка (ліва і права границі зображення)

       for q=1:1:M

           g(p, q)=x(p, q);    

           g(p, Q-q)=x(p,Q-q);

       end;

% 2.2. Решта елементів (основне перетворення)

       for q=M:1: Q - M

            SUM=0.0;

           for  ii =1:1: M;

             for  jj = 1:1: M;

               SUM = SUM +h ( ii,jj) * x( (ii-round(M/2))+p,(jj-round(M/2))+q);

             end;  

           end;

           g(p,q) = SUM;

       end

   end

figure(2) subplot(111); title('out');

autoimage(g);

 

<readim.m>

function Image = readim(filename,par)

       fid = fopen(filename,'r');

          if fid < 0,

           disp('Error reading.');

       else

           Image = fread(fid,par);

           fclose(fid);

       end

   end

<autoimage.m>

function autoimage(img)

    mmin = min(min(img));

   mmax = max(max(img));

    image(256*(img-mmin)/(mmax-mmin))

    axis('image')

   colormap(gray(256))

Висновок: Після виконання даної лабораторної роботи вдалося проілюструвати процес фільтрації зображення в просторовій області. А також познайомитися з методами та засобами фільтрації зображення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36741. ОРГАНИЗАЦИЯ ЗАЩИТЫ НАСЕЛЕНИЯ В ВОЕННОЕ ВРЕМЯ 112.5 KB
  Оружие массового поражения обладает огромными поражающими возможностями, в связи с чем важное значение имеют надежная защита населения на всей территории страны и обеспечение устойчивости работы всех объектов экономики в случае применения этого оружия.
36742. Изучение свободных колебаний связанной системы тел 174 KB
  Цель работы: Определение периода колебаний и коэффициента затухания системы содержащей груз блок и пружину. Гармоническими называются колебания при которых изменение фйзической величины например смещения груза у с течением времеи закон колебаний выражается формулой или . амплитуда колебаний; фаза колебаний; циклическая частота; Любое механическое колебание происходит с затратами энерпш на работу протнв сил трения.
36743. Определение длины волны и частоты электромагнитного колебания с помощью схемы Лехера 203 KB
  Цель работы: исследование распределения амплитуд напряжения и тока вдоль двухпроводной линии при различных режимах её работы на сверхвысоких частотах (СВЧ) и определение длины волны генератора СВЧ волн.
36744. Изучение стоячих волн 45 KB
  Цель работы: изучение стоячих волн и определение скорости распространения волны в натянутом шнуре.
36745. Изучение основных свойств волновых явлений 211 KB
  Измерьте зависимость амплитуды принимаемого приемником сигнала показания микроамперметра от угла поворота приемника относительно его начального положения в пределах от до поворачивая подвижную скамью с приемником вокруг неподвижной оси через . Угол поворота 5 10 15 20 25 30 35 40 45 90 Амплитуда 465 39 23 125 35 1 05 05 05 0 Таблица 2. Угол поворота 5 10 15 20 25 30 35 40 45 90 Амплитуда 40 245 105 15 1 1 1 05 05 0 Рис. Измерьте зависимость показаний микроамперметра от угла поворота детектора влево и вправо от центра...
36746. Работа с электронными каталогами и электронными библиотеками 75.5 KB
  Задание №1 Порядок выполнения: Загрузите файл âдомашнейâ титульной страницы Home Pge: Библиотеки Российской академии наук БАН набрав ее электронный адрес URL: http: www. Задание №2 Работа с электронными каталогами библиотек Понятие электронный каталог сформировалось в США где этот термин имеет несколько значений. Современные электронные каталоги реальных библиотек должны обеспечивать не только быстроту и точность поиска но и сервисность т.
36747. Дискретизация непрерывных сигналов 164.5 KB
  Для этого из бесконечного множества значений этой функции параметра сигнала выбирается их определенное число которое приближенно может характеризовать остальные значения. Область определения функции разбивается точками x1 x2 xn на отрезки равной длины и на каждом из этих отрезков значение функции принимается постоянным и равным например среднему значению на этом отрезке; полученная на этом этапе функция называется в математике ступенчатой. Следующий шаг проецирование значений âступенекâ на ось значений функции ось ординат....
36748. КОНТРОЛЬ РАЗМЕРОВ ЦИЛИНДРИЧЕСКИХ ДЕТАЛЕЙ 348 KB
  Лабораторная работа №3 КОНТРОЛЬ РАЗМЕРОВ ЦИЛИНДРИЧЕСКИХ ДЕТАЛЕЙ Излагается методика измерения размеров цилиндрических деталей с помощью различных универсальных измерительных средств и оценки годности данной детали в соответствии с заданными требованиями по чертежу. Цель работы приобрести первичные практические навыки в выполнении измерений с помощью различных универсальных измерительных средств приобрести навыки в оценке годности детали по линейным размерам I. С помощью выбранных универсальных измерительных средств определить...
36749. Обработка результатов косвенных измерений: классическая задача о методе наименьших квадратов 134.5 KB
  Цель работы: изучение задачи и методов обработки результатов измерений; исследование в системе Mtlb задачи оценивания местоположения объекта по измерениям пеленгов. Результаты измерений показания приборов функционально связаны с параметрами вектором параметров: 3. где известные скалярные функции; ошибки измерений; входные переменные которые измеряются точно или отсутствуют.