17521

Розрахунок і побудова цифрових СІХ фільтрів з частотною вибіркою. Фільтрація складених сигналів

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторна робота №5 На тему: Розрахунок і побудова цифрових СІХ фільтрів з частотною вибіркою. Фільтрація складених сигналів Мета роботи Ознайомитись з різними типами цифрових фільтрів навчитись розраховувати різні типи фільтрів і застосовувати їх на практи...

Украинкский

2013-07-01

338 KB

49 чел.

Лабораторна робота №5

На тему: «Розрахунок і побудова цифрових СІХ фільтрів з частотною вибіркою. Фільтрація складених сигналів»

Мета роботи

Ознайомитись з різними типами цифрових фільтрів, навчитись розраховувати різні типи фільтрів і застосовувати їх на практиці. Дослідити  використання вагових функцій при побудові  частотних фільтрів з скінченною імпульсною характеристикою.

Теоретичні відомості

Фільтр — це система, що вибірково змінює форму сигналу (амплітудно-частотну або фазово-частотну характеристику). Основною метою фільтрації є: покращання якості сигналу, виділення із сигналів інформації або розділення, об’єднаних раніше, сигналів для, наприклад, ефективного використання доступного каналу зв’язку.

Типи цифрових фільтрів

ЦФ поділені на два великі класи: фільтри з нескінченною імпульсною характеристикою (НІХ-фільтри) і фільтри з скінченною імпульсною характеристикою (СІХ-фільтри). Фільтр кожного типу (рис.1) можна представити через коефіцієнти його імпульсної характеристики h(k) (k=0,1,…). Вхідний і вихідний сигнали фільтра зв’язані через операцію згортки, даний зв'язок наведений у виразі (1) для НІХ- фільтра, і у виразі (2) для СІХ – фільтра.

     (1)

     (2)

Рис.1 Спрощена схема ЦФ

Для НІХ – фільтрів імпульсна характеристика має безкінечну довжину, тоді як для СІХ – фільтра вона скінченна, оскільки h(k) для СІХ-фільтрів може приймати всього N  значень. На практиці вичислити  вихід НІХ - фільтра з використанням рівності (1) неможливо, оскільки довжина імпульсного відгуку надто велика (теоретично – нескінченна). Замість цього рівняння НІХ – фільтрації переписується в рекурсивній формі

,   (3)

де  і  - коефіцієнти фільтра. Дана рівність (значення  h(k) для СІХ-фільтра або  і  для НІХ- фільтра) використовується в багатьох задачах розробки фільтрів. Варто відмітити, що у виразі (3)  поточна вихідна вибірка y(n) являється функцією попередніх виходів, а також поточної і попередніх вхідних вибірок. Таким чином НІХ-фільтр — це в деякому вигляді система із зворотнім зв’язком. Якщо  взяти  всі  bk  рівними нулю, то вираз (3) зводиться до рівності (2).

,   (4)

де, P — порядок фільтру, x(n) — вхідній сигнал, y(n) — вихідний сигнал, а bi — коефіцієнти  фільтра.

, (5)

де, P — порядок вхідного сигналу, bi — коефіцієнти вхідного сигналу, Q — порядок зворотнього зв’язку(порядок фільтру) , ai — коефіцієнти зворотнього зв’язку , x(n) — вхідний, а y(n) — вихідний сигнали.

Вирази (4) та (5) відповідають рівнянням СІХ на НІХ фільтрів відповідно.

Використання цифрових фільтрів

ЦФ набули широкого використання у задачах частотної фільтрації. Розрізняють такі частотні фільтри:

  •  Фільтр низьких частот (ФНЧ) — фільтр, що ефективно пропускає частотний спектр сигналу нижче деякої  частоти (частота зрізу), і зменшує (чи послаблює) частоти сигналу вище цієї частоти. Степінь послаблення кожної частоти залежить від виду фільтра.
  •  Фільтр верхніх частот (ФВЧ) — фільтр, що пропускає високі частоти вхідного сигналу, при цьому послаблює  частоти  сигналу менші, ніж частота зрізу. Степінь послаблення залежить от конкретного виду фільтра.
  •  Смуговий фільтр — фільтр, який пропускає частоти, що знаходяться в потрібному діапазоні і вирізує всі решта частоти. Такі фільтри також можуть бути виготовлені комбінуванням ФНЧ і ФВЧ.
  •  Загороджувальний  фільтр ( режекторний фільтр) — фільтр, що не пропускає коливання деякого визначеного діапазону частот, і пропускає коливання з частотами, що виходять за межі цього діапазону. Загороджувальний фільтр, призначений для послаблення одної визначеної частоти, називається вузькосмуговим загороджувальним фільтром або фільтром-пробкою.

На рис.2 наведені графіки ідеальних амплітудно-частотних характеристик (АЧХ) описаних

типів фільтрів.

Рис.1 . Графіки ідеальних АЧХ різних типів фільтрів

Завдання

Варіант 5

Вар.

Вхідний сигнал,

t=0..1000

Частоти вхідного сигналу, кГц,ωn

Тип

фільтр

Частоти фільтра,кГц

Ширина перехідної

зони, кГц

Частота

дискретизації,

кГц

Затухання в смузі послаблення,дБ

5

2,5

3,0

7,0

ФВЧ

3,2

0,12

15

-53,8

Виконання

Використовуючи таблицю 1, вибрав hD(n) для ФВЧ:

З таблиці 2 задовіляє умову вікно Гемінга.

Тип вікна

Рівень бокових пелюсток, дБ

Ширина перехідної зони,(N=256)

Аналітичний вираз

Геммінга

-53,8

0,0161

Тоді кГц

Згідно таблиці 2, для функції Гемінга при N=256 смуга перехідної рівна 0,0161. З формули (8) знайшов значення коефіцієнта . Знаходимо значення N при  , , візьмемо  N=515, і коефіцієнти будуть рівні

Де,

Із-за ефекту змазування характеристики фільтра, що вводиться ваговою функцією, частота зрізу отриманого фільтра буде відрізнятися від заданої в специфікації. Щоб врахувати цей ефект, використаємо  — центр смуги переходу:

де - значення ширини перехідної зони згідно завдання, -  частота дискретизації .

Обчислюємо значення hD(n) згідно  виразу (7).

Оскільки  симетрична функції то варто обчислити лише її значення на проміжку

n=0:

n=1:

n=2:

n=257:

Обчисливши всі коефіцієнти , решта коефіцієнтів знаходимо із правила симетріїі  .

Отримані коефіцієнти підставляємо у вираз:

,

,

,

Де x(-n)=0.

Алгоритм  обчислення коефіцієнтів фільтра та його застосування  реалізований програмно на основі середовища Matlab. Текст програми наведений в додатку. Нижче наведено результати розрахунку і застосування спроектованого фільтра.

Результат роботи програми

Малюнок 1. Вхідний складений сигнал

Малюнок 2. Частотний спектр складеного сигналу

Малюнок 3. Графік вагової функції

Малюнок 4.Вихідний відфільтрований складений сигнал

Малюнок 5. Частотний спектр відфільтрованого сигналу

Малюнок 6. Імпульсна характеристика фільтра

Текст програми

clear all;

clc;

%Filter parameters

Fc=3200;

Fs=15000;

df=120;

N=256;

df2=0.0161;

%Additional calculation

df1=df/Fs;

k=N*df2;

N1=round(k/df1)

%Input signal generation

t=-1:2/Fs:1-2/Fs;

xx=cos(2.5*pi*t*1000)+cos(3.0*pi*t*1000)+cos(7.0*pi*t*1000);

k=size(t)

%Input signal extention

for i=1:k(2)+N1;

   if i<=N1

       x(i)=0;

   else

       x(i)=xx(i-N1);

   end;

end;

% Input signal visualisation

figure(1);

x1=x(400:700);

 

plot(x1);

title('Input signal');

figure(2);

xf=abs(fft(x));

plot(xf);

title('Input signal frequences');

n=-floor(N1/2):floor(N1/2)

% Wage function calculation and visualisation

for i=1:N1

   w(i)=0.54-0.46*cos(2*pi*i/N);

   

end;

figure(3);

plot(w);

title('Function Geminga');

 

%Impulse response calculation

fc1=(Fc+df/2)/Fs;

for i=1:N1

    if n(i)==0         

        Hdn(i)=1-2*fc1*w(i);         

    else

        Hdn(i)=-2*fc1*sin(n(i)*2*pi*fc1)/(2*pi*fc1*n(i));

    end;

end;

y=zeros(1,k(2)+N1+1);

% Signal filtration

for m=N1+1:k(2)+N1+1

    for i=1:N1

   y(m)=y(m)+Hdn(i)*x(m-i);

    end;

end;

% Output sinnal cutting

for m=N1+1:k(2)+N1+1

 yy(m-N1)=y(m);    

end;

% results visualisation

figure(4)  

y1=y(700:1000);

 

plot(y1);

title('Output signal');

figure(5)

plot(abs(fft(yy)));

title('Output signal frequences');

figure(6)  

plot(abs(fft(Hdn)));

title('Impulse function');

Висновок: Після виконання даної лабораторної роботи вдалося ознайомитися з різними типами цифрових фільтрів. Навчився розраховувати різні типи фільтрів і застосовувати їх на практиці. Дослідив використання вагових функцій при побудові частотних фільтрів з скінченною характеристикою.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81161. Второй этап развития теории социологии в России 38.63 KB
  Во главе социологического отделения созданного при факультете общественных наук Петроградского университета стал Питирим Александрович Сорокин 18891968 крупнейший ученый и общественный деятель внесший существенный вклад в развитие отечественной и мировой социологии. Сорокин один из лидеров правого крыла партии эсеров после Февральской революции 1917 г. в числе большой группы российской интеллигенции Центральным Комитетом ВКП б Сорокин был выслан из России за границу. Сорокин один из родоначальников теории социальной...
81163. Эмпирическая социология в России 39.49 KB
  Возникновение и развитие эмпирической социологии в России связывают обычно с серединой XIX столетия. Накопление эмпирического опыта по строительству новой жизни необходимость перехода от агитационнопропагандистских форм к научноисследовательским подготовили почву к возникновению зачатков отраслевой социологии на практическом материале труда быта и культуры социальной структуры и др. Кузмичева духовная жизнь и десятков других революционнопрогрессивных представителей социологии. Интерес к конкретным социологическим исследованиям вел к...
81164. Школа научного управления: Ф. Тейлор, А. Файоль, Г. Форд, Г. Эмерсон 38.83 KB
  Его система научной организации труда включала в себя ряд основных положений: научные основания производства научный подбор кадров обучение и тренировка организация взаимодействия между управляющими и рабочими. В социологии труда он изучал вопросы рестрикционизма группового взаимодействия и групповой динамики а также отношение к труду стимулирование мотивацию и организацию труда. Система Тейлора заложила основы научной организации труда через создание многочисленных правил законов и формул которые заменяют личное суждение работника и...
81165. Школа «человеческих отношений»: М. Фоллет, Э. Мэйо, Л. Урвик, К. Левин 40.51 KB
  Основные направления деятельности школы: применение наук об управлении человеческим поведением; разработка систем мотивации труда. Основное содержание доктрины человеческих отношений можно выразить следующими тезисами: человек социальное животное Мейо ввел понятие социальный человек; жесткая иерархия подчиненность формализация организационных процессов несовместимы с его природой; производительность труда зависит не только и не столько от методов организации производства сколько от того как управляющие относятся к...
81166. Бюрократическая модель управления (М. Вебер) 42.07 KB
  Вебер. Максимилиан Карл Эмиль Вебер Mximilin Crl Emil Weber родился 21го апреля 1864го в Эрфурте в Тюрингии Erfurt Thuringi. Старший из семи детей Макса Веберастаршего богатого и известного политика из Националлиберальной партии Германии и Хелен Фалленштайн Helene Fllenstein протестантки и кальвинистки. В доме Веберов собирались видные ученые и политики и молодой Вебер как и его брат Альфред lfred также ставший социологом и экономистом процветал в такой интеллектуальной атмосфере.
81167. Достоинства и недостатки теории рациональной бюрократии 35.68 KB
  Негативные стороны бюрократии.Вебер полагает что чем ближе организация к идеальному типу бюрократии тем более эффективно она будет справляться с задачами для решения которых была создана. Он часто сравнивал бюрократии со сложными механизмами.
81168. Человек - иерархия потребностей (А. Маслоу, Ф. Херцберг, Э. Гомерсол) 77.33 KB
  Все человеческие потребности он разделял на пять групп и назвал их базовыми потребностями. Физиологические потребности которые являются необходимыми для жизни и существования. Они включают потребности в еде питье убежище отдыхе и сексуальные потребности. Сам автор пишет об этом следующее: За отправную точку при создании мотивационной теории обычно принимаются специфические потребности которые принято называть физиологическими позывами.
81169. Процессуальные теории мотивации 32.09 KB
  Вознаграждение все что человек считает ценным для себя. Внутреннее вознаграждение дает сама работа внешнее дает начальник. Результат вознаграждение. ценность удовлетворенность вознаграждением так как предпочтения у различных людей различны.