17562

Дослідження методів функціонування модуляторів та демодуляторів

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Лабораторна робота №1 з дисципліни: Автоматизоване проектування ТЗЗІ Тема: Дослідження методів функціонування модуляторів та демодуляторів Мета: Вивчити особливості функціювання різноманітних модуляторів та демодуляторів. Теоретичні відомості В зага...

Украинкский

2013-07-04

605.5 KB

3 чел.

Лабораторна робота №1

з дисципліни: «Автоматизоване проектування ТЗЗІ»

Тема: «Дослідження методів функціонування модуляторів та демодуляторів»

Мета: Вивчити особливості функціювання різноманітних модуляторів та демодуляторів.

Теоретичні відомості

В загальному випадку несуче коливання можна представити аналітично:

В цьому виразі амплітуда А(t), фаза φ(t) та частота ω(t) змінюються згідно закону інформаційного сигналу, що передається каналом зв'язку. В залежності від того, який саме параметр змінюється розрізняють, відповідно, амплітудну (АМ), фазову (ФМ) та частотну (ЧМ) модуляції.

При АМ амплітуда несучого коливання являється функцією часу:

А0 – постійна складова, що дорівнює середньому значенню амплітуди несучого коливання: А0=(Аminmax)/2 , де Аmin та Аmax  - мінімальна та максимальна амплітуди несучого коливання, а F(t) – функція часу, підпорядкована тому ж закону, що й інформаційний сигнал – модуляційна функція.

Тут Т0 – період модулюючого сигналу, ТН – період несучого коливання.

У випадку, коли модуляційна функція являє собою гармонічне коливання F(t)=Mcos(Ωt+φ0), аналітичний вигляд коливання для однотональної АМ:

Тут М=ΔА/A0 – коефіцієнт модуляції, який характеризує глибину модуляції, ΔА=Amax-A0 – девіація амплітуди, Amax – максимальне значення амплітуди несучого коливання, Ω та φ0 – частота та фаза модулюючого сигналу, ωН та φН – частота та фаза несучого коливання.

Спектр сигналу для однотональної АМ (рис. 4.1.2) має три складові: центральну, розташовану на частоті ωН та дві бокові, симетричні відносно центральної на Ω.

Для ЧМ за законом інформаційного сигналу змінюється частота несучого коливання. Повна фаза косинуса несучого коливання прямопропорційна інтегралу від інформаційного сигналу:

Тут Δω=ωН – Ω – девіація частоти. Звідси значення коефіцієнта частотної модуляції: mFM=(ωН Ω)/Ω 

У загальному вигляді спектр складається з центральної гармоніки на частоті ωн й бокових смуг гармонік, рознесених одна відносно одної на величину Ω. Амплітуди бокових гармонік не є монотонно спадними й пов'язані складним чином з коефіцієнтом фазової модуляції тфм=(φН – φ0 )/φ0 .

Практичну  ж ширину спектру ЧМ-сигналу можна знайти за формулою:

Для ФМ повна фаза косинуса несучого коливання прямо пропорційна інформаційному сигналу:

Тут Um – амплітуда несучого коливання, Ω та φ0 – частота та фаза модулюючого сигналу, ωН та φН – частота та фаза несучого коливання, тφ= φН – φ0 – девіація фази .

Досліджуючи зміни частоти такою, що несе з ЧМ, є спокуса прийти до висновку про те, що ширина смуги, необхідної для ЧМ-ПЕРЕДАЧИ, складає ±н,  або , оскільки та, що несе міняється по частоті в межах ±н, тобто чмн±н.Этот вивід, проте, повністю помилковий. Може бути показано, що ЧМ-КОЛЕБАНІЯ складаються з тієї, що несе і бічних смуг аналогічно AM з однією лише істотною відмінністю: при ЧМ існує безліч бічних смуг (мал. 5). Амплітуди бічних смуг зв'язані вельми складним чином з індексом модуляції. Відзначимо, що частоти бічних смуг пов'язані лише з частотою модулюючого сигналу м, а не з девіацією частоти н. Для попереднього прикладу, коли =5 і м=15 кГц (максимум), ми отримуємо сім пар смуг (н±м, н±2м, н±3м, і так далі) з амплітудами, що змінюються, але що перевищують значення 0,04Ан. Всі інші пари за межами н±7м мають амплітуди нижче за рівень 0,02Ан.

Перша пара бічних смуг може бути описана як 0,33А[sin(н+м)t+sin(н-м)t] має амплітуду 0,33 Ан; друга пара - н2м - має амплітуду 0,047Ан. Відзначимо, що амплітуди різних бічних смуг не є такими, що монотонно убувають у міру того, як їх частоти все більш і більш віддаляються від н. Фактично в приведеному прикладі з =5 найбільшою по амплітуді (0,4 Ан) є четверта пара бічних смуг. Амплітуди різних бічних смуг отримані із спеціальних таблиць, що описують ці смуги для різних значень . Очевидно, що ширина смуги, необхідна для передачі семи пар бічних смуг, складає ±715 кГц, або 1415 кГц= 210 кГц (для fм=15 кГц). На цьому ж підставі ширина смуги, необхідна для =10 (н/м=10), рівна 26fм; 13 бічних смуг в цьому випадку складуть 2615=390 кГц. Таким чином, частотна модуляція вимагає значної ширини смуги частот і, як наслідок, використовується тільки при тих, що несуть з частотами 100 Мгц і вище.

У випадку ФМ за законом інформаційного сигналу змінюється фаза несучого коливання.

У загальному вигляді спектр складається з центральної гармоніки на частоті ωн й бокових смуг гармонік, рознесених одна відносно одної на величину Ω. Амплітуди бокових гармонік не є монотонно спадними й пов'язані складним чином з коефіцієнтом фазової модуляції тРМ=(φН – φ0 )/φ0 .

Практичну  ж ширину спектру ФМ-сигналу можна знайти за формулою:

Завдання (АМ):

  1.  Изменяя коэффициент модуляции блока Complex в схеме на рис
    убедитесь в справедливости формулы
  2.  Рассчитайте значения ph для модулятора при различных значениях  полученные, результаты проверьте моделированием. Аналогичные операции проделайте применительно к формулам. Путем моделирования установите зависимость соотношения между интенсивностями несущей и боковых частот от коэффициента модуляции. Для отсчета увеличьте (стандартным образом) размер графопостроителя  по вертикали и горизонтали.
  3.  Снимите спектр АМ - сигнала после исключения из схемы квантователя и сравните полученные результаты с приведенными на рис. 5.1.
  4.  Установите зависимость формы спектра и временного смещения восстановленного. AM колебания относительно модулирующего (на выходе Кв) от времени моделирования путем увеличения параметра Impulse Time источника Impulse.
  5.  Проведите испытания амплитудных модуляторов на рис. 5.1 в узкополосном режиме (при Fc = 0). Сравните спектры модулированных сигналов с показанными на рис. 5.1.


1) На малюнку, наведеному нижче значення коефіцієнта модуляції М встановлено в 1. Згідно формули, наведеної в завданні, максимальне значення амплітуди модульованого сигналу має вдвічі перевищувати амплітуду несучого, що й доводить малюнок.

На даному малюнку встановлено нульовий коефіцієнт модуляції. При цьому, як і слід було очікувати, модульований сигнал має форму гармонічної несучої.

2) Розрахуємо значення фази сигналу на виході модулятора згідно формули: 

При значенні початкової фази φ=90 градусів та лінійної частоти f=2 Гц, матимемо:

При значенні початкової фази φ=180 градусів та лінійної частоти f=1 Гц, матимемо:

3) На наступній схемі в коло включений елемент квантування з кроком квантування 0,1 с.

На даній схемі цей елемент відсутній

4) Зміна часу моделювання не вносить жодних змін у вигляд частотного спектру сигналу. Про зсув по осі часу вихідного сигналу відносно відтвореного можна сказати, що із зміною часу моделювання зсув не спостерігається, проте із його збільшенням межі відображення графіків зменшуються.

5) Якщо встановити частоту несучого коливання нульовою, то модульований сигнал на буде вигляду:

Якщо врахувати, що коефіцієнт модуляції дорівнює  одиниці, то модульований сигнал підніметься відносно несучої на значення її амплітуди.


Завдання (ЧМ):

  1.  Какими   параметрами   определяются   характеристики   частотных модуляторов. Исследуйте зависимость формы спектра ЧМ сигнала от амплитуды модулирующего сигнала (0,1 и 0,3 В) и индекса модуляции. Проведите cpaвнительный анализ полученных результатов.
  2.  Путем моделирования установите зависимость составляющих комплексного сигнала модуляторов Complex от начальной фазы несущей (0, 30, 60, 90,120,150,180°). Для каждого случая напишите выражение для комплексного сигнала потенциальной и тригонометрической форме.

1) Основні параметри, які визначають характеристики частотних модуляторів наступні:

- частотний коефіцієнт модуляції М, якмий визначається як відношення відхилення частот несучої та модулюючого коливання, до частоти модулюючого коливання;

-  амплітуда несучої.

Змінюючи дані параметри, спостерігатимемо за змінами с в частотному спектрі тва часовій формі модульованих сигналів.

А) М=1, амплітуда – 1 В.


Б) М=3, амплітуда – 1 В.

В) М=3, амплітуда – 0,3 В.

2) Нижче наведені значення параметрів сигналу на виході комплексного модулятора в співвідношенні з початковою фазою несучої:

0    30    60    90 120    150    180


Завдання (ФМ)

Розглянемо зміни, які вносяться в частотний спектр та вигляд промодульованого коливання зі зміною коефіцієнта модуляції.

М=7

М=5

М=2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26839. Зубы крупного рогатого скота и свиньи 1.73 KB
  молочные и постоянные форма конические. Постоянные зубы у самок не крупные. Постоянные зубы включают 4 премоляра и 3 моляра. Формула молочные 3130 3130 постоянные 3143 3143 КРСна нижней 8 резцов.
26840. Однокамерный желудок домашних животных 5.87 KB
  Однокамерный желудок домашних животных. Желудок ventriculus На левом участке желудка находится кардиальное отверстие ostiumcardiacum а на правом выход пилорическое отверстие ostiumpyloricum Передняя поверхность желудка faciesparietalis прилежит к печени и диафрагме а задняя висцеральная faciesvisceralis к кишеч' ным петлям. hepatog^stricum соединяющей желудок с печенью. У собаки желудок кишечного типа сравнительно большой.
26841. Многокамерный желудок жвачных 7.28 KB
  Рубец — rumen. В рубце различают два мешка [дорсальный — saccusdorsalis (5) и вентральный — saccusventral). Со стороны слизистой оболочки указанным желобам соответствуют складки — pilalongitudinalisdextraetsinistra, pilacranialisetcaudalis, которые обрамляют внутрирубцовое отверстие
26842. Анатомо-физиологические особенности строения и пищеварения молодняка жвачных 2.42 KB
  Во время питья молока и воды или акта сосания сокращаются мышцы губ пищеводного желоба; губы смыкаются и образуют трубку составляющую как бы продолжение пищевода. Смыкание губ пищеводного желоба это рефлекторный акт возникающий при раздражении рецепторов языка и глотки в момент глотания. Емкость пищеводного желоба очень мала поэтому молоко может проходить по нему в сычуг только небольшими порциями. С ростом телят значение пищеводного желоба уменьшается губы его грубеют и смыкаются не полностью.
26843. Тонкий отдел кишечника домашних животных 8.3 KB
  тонкая кишка intestinumtenue простирается от пилоруса желудка до слепой кишки. Двенадцатиперстная кишка duodenum У всех животных она находится в правом подреберье. Тощая кишка jejunum висит на длинной брыжейке и образует множество кишечных петель ansaeintestinales. Тощая кишка без четкой границы переходит в подвздошную кишку.
26844. Печень домашних животных 7.04 KB
  Печень домашних животных. Печень hepar сложнотрубчагого строения через нее протекает вся кровь из желудка кишечника и селезенки по мощной воротной вене v. ПеченЬ по острому краю меяедолевыми вырезками incisurainterlobularis разграничивается на доли. Основная сагиттальная срединная вырезка делит печень на правую и левую доли lobushepatisdexteretsinister.
26845. Поджелудочная железа домашних животных 3.66 KB
  Проток поджелудочной железы ductuspancreaticus открывается в двенадцатиперстную кишку у одних животных вместе с желчным протоком у других самостоятельноИннервация п. Поджелудочный проток открывается вместе с желчным протоком У свиньи железа сероватожелтой окраски. Проток один открывается на 13 20 см дистальнее устья желчного протока У рогатого скота железа располагается вдоль двенадцатиперстной Кишки от 12го грудного до 2 4го поясничного позвонка под правой ножкой диафрагмы частично на лабиринте ободочной кишки. Единственный...
26846. Толстый отдел кишечника лошади 3.42 KB
  Толстая кишка лошади. Толстая кишка состоит из слепой ободочной и прямой. Слепая кишка лошади имеет объем 3237 литров. Ободочная кишка лошадей объемом 80100 литров.
26847. Толстый отдел(intestinum crassum) жвачных, свиньи и собаки 1.86 KB
  пос ледняя заканчив анусом. Она служит продолжением малой ободоч киш висит на брыжейкев тазовой полостипод позвоночником оканчив задним проходом или анусом.перед анусом она расшир в виде веретена в ампулу прям кишкиой.прямая кишс анусом фиксируся мышцами и связками к тазов костям и первым хвост позвам.