17648

Двопроменева інтерференція Інтерферометр Майкельсона

Доклад

Физика

Двопроменева інтерференція: Інтерферометр Майкельсона. Світло від протяжного джерела світла S потрапляє на плоско паралельну розділювальну пластинку P1 покриту напівпрозорим тонким шаром срібла або алюмінію. Ця пластинка частково пропускає частково відбиває світло

Украинкский

2013-07-05

46.26 KB

15 чел.

Двопроменева інтерференція: Інтерферометр Майкельсона.

Світло від протяжного джерела світла S потрапляє на плоско паралельну розділювальну пластинку P1, покриту напівпрозорим тонким шаром срібла або алюмінію. Ця пластинка частково пропускає, частково відбиває світло, розділяючи падаючий пучок на два взаємно перпендикулярних пучки. Перший пучок, пройшовши через пластинку P1, відбивається назад дзеркалом M1, а потім частинно відбивається від пластинки P1 в напрямку АО. Другий пучок, відбившись від покритої металом поверхні пластинки P1 прямує до дзеркала M2, відбивається від нього і знову проходить через пластинку P1 і дальше йде в напрямку АО, як і перший пучок. Таким чином, від одного і того ж джерела отримуємо два пучка однакової інтенсивності, що йдуть в зорову трубу, де і спостерігаються інтерференційні смуги. На шляху першого пучка променів ставиться пластинка Р2 тотожна із пластинкою P1. Вона компенсує різницю ходу між пучками, що виникає через те, що другий пучок перетинаєрозділювальну пластинку P1 три, а перший – тільки один раз. Оскільки скло володіє дисперсією, то без такої компенсації спостереження інтерференції в білому світлі було б неможливим.

                                        

Дзеркало М1 – нерухоме, а дзеркало М2 за допомогою мікрометричного гвинта може переміщатися строго паралельно самому собі. У великих інтерферометрах таке переміщення повинно відбуватись на десятки сантиметрів. Тому до механічної частини приладу вимагаються дуже високі вимоги. Дзеркала інтерферометра забезпечені також установочними гвинтами, що дозволяють надати їм правильного положення.

Нехай  - зображення поверхні дзеркала М1 у відбиваючій площині розділювальної пластинки P1. Тоді інтерференція буде проходити так само, як і в повітряному шарі між двома відбиваючими площинами М2 і . Різниця ходу між відбитими променями , де d – товщина шару, а  - кут падіння. На зображенні отримаємо інтерференційні кільця з центром в точці сходження променів, нормально відбитих від поверхонь М2 і . Цьому напрямку відповідає максимальна різниця ходу . Тому максимальний порядок інтерференції буде спостерігатися в центрі картини. Звідси слідує, що при збільшенні величини  повітряного проміжку полоси інтерференції будуть переміщатися в напрямку від центру. При збільшенні зазору  на  різниця ходу збільшиться на  так, що відбудеться зміщення на одну полосу (тобто на місце кожної світлої полоси стане така ж сусідня світла полоса). При зміні кута падіння на , різниця ходу зміниться на . Звідси видно, що полоси інтерференції будуть тим більшими, чим менше . При  вони стали б нескінченно широкими, тобто поле зору було б освітлене рівномірно.

При великих зазорах і високій монохроматичності світла з інтерферометром Майкельсона спостерігалась інтерференція дуже високого порядку (близько ). Якщо М2 і  близькі один до одного і утворюють повітряний клин то смуги інтерференції локалізуються або на поверхні клину, або поблизу неї. Це – смуги рівної товщини, що мають вигляд рівновіддалених прямих, паралельних ребру клина.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82417. Психоанализ З. Фрейда. Фрейдизм, неофрейдизм 28.64 KB
  Классическая психология до Фрейда изучала явления сознания как они проявлялись у здорового человека. Фрейд как психопатолог исследуя характер и причины неврозов натолкнулся на ту область человеческой психики которая раньше никак не изучалась но которая имела большое значение для жизнедеятельности человека бессознательное. Особое значение Фрейд придает психосексуальному развитию человека влиянию его инстинктивной сексуальнобиологической энергии либидо на жизнь его чувств и поведение. В дальнейшем поведение ребенка а затем юноши и...
82418. Феноменология Э. Гуссерля: идейно-теоретические истоки, основные идеи, понятия, этапы развития 38.34 KB
  Феноменология Гуссерля широкое в потенции бесконечное поле методологических а также гносеологических онтологических этических эстетических социальнофилософских исследований любой темы философии через возврат к феноменам сознания и их анализу. Результатом исполнения феноменологической редукции является перемещение на исследовательскую почву чистого сознания; 4 чистое сознание есть смоделированное феноменологией сложное единство структурных элементов и сущностных взаимосвязей сознания. Оригинальность и теоретическая значимость...
82419. Особенности восприятия феноменологии Э. Гуссерля в современной зарубежной философии 34.99 KB
  Гуссерля в современной зарубежной философии Возникновение феноменологии как философского течения связано с творчеством Эдмунда Гуссерля 1859 1938. Однако постепенно происходит изменение его научных интересов в пользуфилософии. Гуссерль изложил в следующих работах: Логические исследования 1901 Философия как строгая наука 1911 Идеи чистой феноменологии и феноменологической философии 1913 Трансцендентальная логика и формальная логика 1921 Картезианские размышления 1931. Особенность философии Э.
82420. Немецкая философия экзистенциализма 29.08 KB
  Основная работа Бытие и время 1927 подчинена трем задачам: 1 выявить фундаментальную структуру здесьбытия как бытиявмире; 2 показать что бытиевмире является временным и историчным; 3 на основе временности здесьбытия осознать необходимую принадлежность времени к смыслу бытия. здесьбытие выступает основой его экзистенциальной онтологии. ставит вопрос о том что есть бытие само по себе и решает его через рассмотрение человеческого бытия поскольку только оно наделено возможностью понимания бытия. Человеческое бытие...
82421. Французская экзистенциальная философия 37.43 KB
  Экзистенциализм — возможно, наиболее популярное (наряду с психоанализом) философское течение нашего времени. Его название происходит от немецкого «existieren» и французского «exister» — существовать, и обращено не к выяснению сущности человека, а к его повседневному бытию
82422. Персонализм 35 KB
  Французский персонализм одно из ведущих философских течений современности; вместе с феноменологией экзистенциализмом и неотомизмом он составил целую эпоху в интеллектуальной жизни Франции первой половины XX в. Датой рождения французского персонализма считается октябрь 1932 г. Основоположник и главный теоретик французского персонализма Эммануэль Мунье 19051950 профессиональный философ католик по вероисповеданию; ему удалось сплотить вокруг Esprit творческую молодежь философов социологов публицистов литераторов литературных и...
82423. Философская герменевтика. Трудности перехода от понимания как способа познания к пониманию как способу существования 30.84 KB
  Хотя история герменевтики может быть прослежена через Средневековье до античности понятие герменевтики в его современном значении восходит к Новому времени. Революционный шаг в становлении герменевтики как самостоятельной дисциплины сделан Шлейермахером принципиально расширившим сферу подлежащих истолкованию текстов: для Шлейермахера это учение об искусстве понимания письменных документов вообще. Задачу герменевтики составляет прояснение условий делающих возможным уразумение смысла того или иного текста. Важным этапом становления...
82424. Аналитическая философия XX века: основные направления и проблемы 28.31 KB
  Одна из отличительных черт интеллектуальной культуры XX столетия развитие и нарастающее влияние аналитической философии. Главные цели философии анализа выявление структуры мысли прояснение всего смутного невнятного достижение прозрачного соотнесения языка и реальности четкое разграничение значимых и пустых выражений осмысленных и бессмысленных фраз. Внутри аналитической философии выделяют два направления: философию логического анализа и философию лингвистического анализа или лингвистическую философию. Исходные проблемы и понятия...
82425. Структурализм и постструктурализм 31.84 KB
  В античности понятие структуры было синонимом понятия форма. В трудах Структурная антропология 1958 и Структурная антропология два 1973 рекомендует при исследовании культуры обращать внимание не на субъекты но на такие культурные структуры жизни как мифы ритуалы маски правила бракосочетания родственные связи языки как на знаковые структуры и изучать их не диахронно а синхронно увязывая факты в целое....