17649

Двопроменева інтерференція інтерферометр Релея

Доклад

Физика

Двопроменева інтерференція інтерферометр Релея Когерентні хвилі одержують поділом пучка хвиль. За допомогою двопроменевої інтерференції вимірюють : оптичну густину речовини дослідження зміни густини середовища в часі виміри лінійних зсувів тіл гравіметр

Украинкский

2013-07-05

23.48 KB

5 чел.

Двопроменева інтерференція інтерферометр Релея

  Когерентні хвилі одержують поділом пучка хвиль. За допомогою двопроменевої інтерференції вимірюють :

-оптичну густину речовини

-дослідження зміни густини середовища в часі

-виміри лінійних зсувів тіл

-гравіметрія   

 Інтерферометр Релея застосовується для вимірювання  показників заломлення газів та рідин .

       В інтерферометрі Релея застосовується дифракція Фраунгофера на двох щілинах. Будова приладу представлена на мал. Він складається з вхідної щілини S cвітло від якої потрапляє на коліматорну лінзу L1 розташовану на фокусній відстані. Від неї паралельний пучок потрапляє на екран AB з двома паралельними щілинами в ньому. Далі світло частково проходить крізь кювети, і потрапляє на об’єктив L2 , в фокальній площині якого створюється дифракційна картина. Вона розглядається за допомогою окуляра. Перша лінза окуляра виготовлена у вигляді скляного циліндра діаметром 2,2 мм.    

      Так як відстань між щілинами досить велика, дифракційні смуги розташовані дуже близько одна від одної  ( = /d <<1), і для їх спостереження необхідне значне збільшення в напрямку, що перпендикулярний до щілини, а також точні механізми для  виміру зміщення смуг. Досліджувані гази або рідини вводяться в кювети R1  та R2 які займають тільки  верхню частину камери приладу. Частина світла проходить внизу під кюветами, створюючи нижню нерухому інтерференційну картину. Верхня частина картини, що утворюється при проходженні світла через кювети – рухома. У випадку, коли в обох кюветах знаходяться речовини з однаковим показником заломлення, верхня інтерференційна  система смуг співпадає з нижньою- нерухомою.Таким чином, в інтерферометрі нижня частина інтерференційної картини є репером, відносно якого виконується відлік.

       За допомогою інтерферометра Релея неможливо виміряти абсолютний показник заломлення n, можна тільки порівняти їх для двох різних прозорих середовищ. Якщо розмістити в кюветах речовини з різними показниками заломлення n1 та n2 , то при проходженні світла через кювети довжиною  L  між променями, що йдуть від різних щілин, утворюється різниця ходу:

 

Ця оптична різниця ходу призводить до зсуву верхньої інтерференційної картини у бік від осі приладу. Внаслідок цього у верхній частині окуляра інтерференційних смуг не видно(вони  виходять з поля зору) . У нижній частині картина не змінюється, тому що промені від кожної із щілин проходять однакову оптичну довжину шляху. Якщо виміряти величину зміщення верхньої інтерференційної картини відносно нижньої, можна визначити різницю ходу .  Знаючи    для однієї речовини, визначають показник заломлення для другої з виразу  . Таким чином можна вимірювати досить малу різницю показників заломлення з великою точністю.

, де   – хвильовий вектор,  – кут зсуву результуючого інтерф. пучка

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33340. Виды сообщений, основные параметры сигналов сообщений. Две функции сообщений 13.45 KB
  Различают оптические телеграмма письмо фотография и звуковые речь музыка сообщения. Документальные сообщения наносятся и хранятся на определенных носителях чаще всего на бумаге. Сообщения предназначенные для обработки на ЭВМ в электронном виде принято называть данными. информирующие и управляющие сообщения в системах управления техническими системами называют телеметрическими сообщениями.
33341. Первичные сигналы электросвязи. Виды и параметры первичных сигналов электросвязи 13.46 KB
  Виды и параметры первичных сигналов электросвязи. Поэтому непосредственная передача сигналов сообщений по каналам электросвязи как правило не возможна и их необходимо тождественно преобразовать в другой сигнал соответствующий используемым телекоммуникационным технологиям. Как правило поступающий от источника сигнал сообщения с помощью преобразователя сообщений преобразуется в электрический сигнал bt являющийся переносчиком сообщений в системах электросвязи.
33342. Формы сигналов: аналоговые непрерывные и аналоговые дискретные сигналы, цифровые сигналы. Взаимосвязь характеристик аналоговых и цифровых сигналов 35.63 KB
  По форме представления зависимости сигнала от времени все сигналы подразделяются на три основных вида: а аналоговые непрерывные сигналы непрерывного времени сигналы заданные во всех точках временной оси; их реализации непрерывные функции времени рис.3 а; б дискретные: дискретные по уровню сигналы непрерывного времени сигналы заданные на дискретном множестве уровней {ui} во всех точках временной оси рис.3 б; непрерывные по уровню сигналы дискретного времени сигналы заданные на дискретном множестве {ti} точек временной...
33343. Классификация систем электросвязи по назначению (видам передаваемых сообщений) и виду среды распространения сигналов 415.6 KB
  Классификация систем электросвязи весьма разнообразна но в основном определяется видами передаваемых сообщений средой распространения сигналов электросвязи и способами распределения коммутации сообщений в сети рис.2 Классификация систем электросвязи по видам передаваемых сообщений и среды распространения По виду передаваемых сообщений различают следующие системы связи: телефонные передачи речи телеграфные передачи текста факсимильные передачи неподвижных изображений теле и звукового вещания передачи подвижных изображений и...
33344. Обобщенная структура систем электросвязи. Понятия: канал электросвязи, канал передачи, система передачи 47.66 KB
  Понятия: канал электросвязи канал передачи система передачи. Совокупность технических средств и среды распространения обеспечивающая передачу сообщений от источника к получателю называется системой электросвязи. При передаче сообщений системой электросвязи выполняются следующие операции: преобразование сообщения поступающего от источника сообщения ИС в первичный сигнал электросвязи в дальнейшем просто первичный сигнал; преобразование первичных сигналов в линейные сигналы с характеристиками согласованными с характеристиками...
33345. Основные характеристики классификация каналов передачи и электросвязи по видам сообщений. Объем сигнала и объем канала 24.07 KB
  Объем сигнала и объем канала. Так например при исследовании условий прохождения радиосигнала между сотовым телефоном и базовой станцией радиоканала под каналом связи понимается пространство между антеннами сотового телефона и базовой станции при синтезе оптимального приёмника демодулятора совокупность технических средств от выхода модулятора передающего устройства до входа демодулятора приёмного устройства и среды распространения сигнала. Часть системы связи расположенная до входа канала является для него источником сигнала а часть...
33346. Каналы аналоговых линий связи 106.79 KB
  Телекоммуникационные системы должны быть построены таким образом чтобы каналы обладали определенной универсальностью и были пригодны для передачи различного вида сообщений. Каналы аналоговых линий связи Канал тональной частоты КТЧ типовой аналоговый канал передачи с полосой частот 300. Канал тональной частоты является единицей измерения емкости систем передачи и используется для передачи телефонных сигналов а также сигналов данных факсимильной и телеграфной связи.
33347. Общие принципы формирования многоканальных линий связи (МКЛС) 20.02 KB
  Для унификации многоканальных систем связи за основной или стандартный канал принимают канал тональной частоты канал ТЧ обеспечивающий передачу сообщений с эффективно передаваемой полосой частот 300.11 приведена структурная схема наиболее распространенных систем многоканальной связи. Структурная схема систем многоканальной связи Реализация сообщений каждого источника а1t а2t.
33348. Принципы формирования МКЛС с частотным разделением сигналов (ЧРК) 33.83 KB
  Частотное разделение сигналов Функциональная схема простейшей системы многоканальной связи с разделением каналов по частоте представлена на Рис. ФN спектры gK канальных сигналов занимают соответственно полосы частот 1 2 . Проследим основные этапы образования сигналов а также изменение этих сигналов в процессе передачи Рис.